Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Албанська мова (алб. shqip [ʃc͡çip] або gjuha shqipe [ɟ͡ʝuha ˈʃc͡çipɛ]) — одна з індоєвропейських мов, якою розмовляють приблизно 6 млн. до 7,5 млн. осіб, переважно в Албанії, Косові, Північній Македонії та Греції, але також і в інших регіонах Південносхідної Європи, де мешкають албанці, зокрема у Чорногорії та Сербії. Давні громади, що розмовляють албанськими діалектами, розкидані у Греції, Південній Італії, на Сицилії та в Україні. Внаслідок новітніх міграцій носії албанської мови мешкають також у таких регіонах, як Скандинавія, Швейцарія, Німеччина, Австрія, Велика Британія, Туреччина, Австралія, Нідерланди, Канада та США.
| Албанська мовна сім'я | |
|---|---|
| shqip gjuha shqipe | |
 Поширення албанської мови (темно-синій — мова більшості, світло-синій — мова меншості). | |
| Поширена в | Албанія, Косово, Північна Македонія, Чорногорія, Греція, Італія |
| Регіон | Південно-Східна Європа |
| Носії | Від 6 млн. до 7,5 млн. |
| Місце | Албанія, Косово і Північна Македонія |
| Писемність | латиниця (албанський варіант) |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Албанія Косово Північна Македонія |
| Регіональна |  Чорногорія Румунія Греція |
| Регулює | Академія наук Албанії |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | sq |
| ISO 639-2 | alb (B) sqi (T) |
| ISO 639-3 | |
Класифікація
Албанська мова є ізольованою та становить особливу групу в рамках індоєвропейської сім'ї мов. Ймовірно, вона є продовженням зниклих індоєвропейських мов Балканського півострова та генетично споріднена з іллірійською та месапською мовами. Існують певні зв'язки албанської мови з фракійською мовою.
Албанська мова належить до однієї з одинадцяти основних гілок родини індоєвропейських мов, в межах якої вона займає самостійне положення. У 1854 році албанська мова була визнана індоєвропейською філологом Францем Боппом. Деякі лінгвісти порівнювали албанську мову з германськими та балто-слов'янськими, які мають деяку кількість ізоглосів з албанською. Інші лінгвісти пов'язували албанську мову з латинською, грецькою та вірменською, в той час як германські та балто-слов'янські мови вони відносили до іншої гілки індоєвропейських мов. У сучасній науці є докази того, що албанська мова тісно пов'язана з грецькою та вірменською, тоді як те, що вона є сатемною мовою, менш значуще.
Поширення
Албанською говорять приблизно 6 мільйонів людей на Балканах, переважно в Албанії, Косово, Північній Македонії, Сербії, Чорногорії та Греції. Однак, через старі спільноти в Італії та велику албанську діаспору загальна кількість мовців у світі набагато вище і становить приблизно 7,5 мільйона.
Європа
Мова є офіційною мовою Албанії та Косово та спільною офіційною мовою в Північній Македонії та Чорногорії. Албанська мова визнана мовою меншини в Хорватії, Італії, Румунії та Сербії. Також албанською мовою розмовляють представники меншини в Греції, зокрема в номах Феспротія та Превеза, а також у деяких селах номів Йоанніна і Флорина. Албанською також розмовляють 450 000 албанських іммігрантів в Греції, що робить її однією з поширених мов країни після грецької.
Албанська - третя за поширеністю рідна мова серед іноземних жителів в Італії. Це пов'язано зі значною албанською еміграцією в Італію. В Італії історична албанська меншість становить близько 500 000 осіб, розкиданих по південній Італії, відомих як арбереші. Приблизно 1 мільйон албанців з Косова розселені по всій Німеччині, Швейцарії та Австрії. Це головним чином іммігранти з Косова, які мігрували протягом 1990-х років. У Швейцарії албанська мова - шоста за поширеністю мова, на яку припадає 176 293 носіїв.
Албанська стала офіційною мовою в Північній Македонії 15 січня 2019 року.
Америка
В Сполучених Штатах, Аргентині, Чилі, Уругваї та Канаді є велика кількість албанськомовних осіб. Одними з перших етнічних албанців, що прибули в США, були арбереші. У них є сильне відчуття ідентичності, і вони унікальні тим, що розмовляють архаїчним діалектом тоскської албанської мови, який називається арбереше.
У Сполучених Штатах і Канаді приблизно 250 000 албанськомовних осіб. Головним чином мовою розмовляють на Східному узбережжі США, у містах, таких як Нью-Йорк, Бостон, Чикаго, Філадельфія та Детройт, а також в деяких частинах штатів Нью-Джерсі, Огайо та Коннектикут.
У Аргентині проживає майже 40 000 албанськомовних осіб, переважно в Буенос-Айресі.
Азія і Африка
Приблизно 1,3 мільйона осіб албанського походження проживає в Туреччині, більше 500 000 визнають своє албанське походження, мову та культуру. Існують інші оцінки, що кількість осіб в Туреччині із албанським походженням становить до 5 мільйонів. Однак більшість цих людей асимільована і вже не володіє албанською мовою, хоча албанська спільнота в Стамбулі зберігає свою відмінну ідентичність й дотепер.
В Єгипті проживає близько 18 000 албанців, переважно носіїв тоскського діалекту. Багато з них є нащадками яничарів Мухаммада Алі-паші, албанця, який став валі та самопроголошеним хедивом Єгипту та Судану. Крім династії, яку він заснував, велика частина колишньої єгипетської та суданської аристократії була албанського походження.
Океанія
Албанською мовою також розмовляють діаспорні спільноти албанців, які проживають в Австралії та Новій Зеландії.
Історія
Датою першої писемної згадки про албанську мову вважається 14 липня 1284 року в місті Рагуза (сучасний Дубровник) у сучасній Хорватії, коли свідок злочину на ім'я Матвій засвідчив: "Я чув голос, що кричав на горі албанською мовою" (латиною: Audivi unam vocem, clamantem in monte in lingua albanesca).
Албанська мова також згадується в Descriptio Europae Orientalis, датованому 1308 роком:
Habent enim Albani prefati linguam distinctam a Latinis, Grecis et Sclauis ita quod in nullo se intelligunt cum aliis nationibus. (А саме, згадані вище албанці мають мову, відмінну від мов латин, греків і слов'ян, так що вони зовсім не розуміють один одного.)
Найстаріший документ, написаний албанською мовою, датується 1462 роком, в той час як перший аудіозапис мови був зроблений Норбертом Йоклом 4 квітня 1914 року у Відні.
Однак, як зауважує Фортсон, албанські писемні твори існували ще до цього часу; вони просто були загублені. Існування писемної албанської мови виражено явно в листі 1332 року, а перші збережені книги, включаючи як гегські, так і тоскські, мають орфографічні особливості, що свідчать про те, що розвинулася якась форма спільної літературної мови.
У пізньому Середньовіччі, в період гуманізму та європейського Відродження, перевага надавалася терміну «епіротська мова» в інтелектуальних, літературних і церковних колах того часу та використовувався як синонім албанської мови. Опублікований в Римі у 1635 році албанським єпископом і письменником Франґом Барді, перший словник албанської мови мав назву Dictionarium latino-epiroticum 'Латинсько-епіротський словник'.
Протягом п'ятисотрічного періоду турецької присутності в Албанії, мова не була офіційною до 1909 року, коли Конгрес в Дібрі дозволив албанські школи.
Мовна спорідненість
Албанська мова є ізольованою гілкою в індоєвропейській сім'ї мов (такими ж ізольованими гілками є грецька та вірменська). Вважається, що албанська розвинулася з античних палеобалканських мов, хоча досі не встановлено, яка саме з них була предком албанської або де саме в Південній Європі жив народ, який нею розмовляв. Загалом немає достатніх доказів, щоби пов'язати албанську до однієї з цих мов (наприклад, іллірійської, фракійської чи дакської). Іллірійську зазвичай вважають найімовірнішим предком албанської, втім брак доказів залишає відкритими багато питань. Хоча албанська має спільні лексичні ізоглоси з грецькою, германськими та, меншою мірою, балто-слов'янськими мовами, словниковий склад албанської мови є досить відмінним.
Діалекти
Албанськомовна спільнота поділяється на дві основні діалектні області: південну (тоскську) та північну (ґеґську). На базі обох цих діалектів у кінці XIX сторіччя виникла сучасна літературна мова у двох варіантах. Діалекти розрізняються такими рисами:
- ротацизмом (переходом [s], [z] у [r]): наявний у тоскському, відсутній у ґеґському
- нейтральним голосним [ə] (графічно [ë]): наявний у тоскському, відсутній у ґеґському
- дифтонгом [ua] у тоскському та його відповідником [ue] у ґеґському
- носовими голосними: наявні у ґеґському, відсутні у тоскському
- інфінітивом: наявний у ґеґському, відсутній у тоскському (де він заміняється кон'юнктивом)
- відмінностями утворення дієприкметників, дієприслівників та деяких часових форм дієслова
- певними особливостями у лексиці
В Албанії у вжитку переважає тоскський діалект.
Фонетика
Албанська мова має 7 голосних та 29 приголосних звуків. У ґеґському діалекті присутні носові [ã] та [õ], особливий губний [ü] та редукований голосний [ë]. Характерною особливістю албанської фонетики є також наявність звуків dh [ð] та th [θ]; слабких l [l] та r [r], які протиставлені сильним ll [L] та rr [R], середньоязикових, що позначаються літерами q та gj; а також серії африкат, що позначаються на письмі як c, ç, x, xh.
Наголос в албанській мові — фіксований: він падає на передостанній склад.
Граматика
Граматична структура зберігає індоєвропейську триродову систему (роди чоловічий, жіночий та середній). Іменники, прикметники, займенники та артиклі мають чотири типи відміни та відміняються за шістьма відмінками (при чому форми родового та давального відмінків збігаються). Артиклі (означений та неозначений) можуть стояти перед означуваним словом (препозитивний артикль) або приєднуватися до означуваного слова як суфікс (постпозитивний артикль). Дієслово має розвинену систему дієвідміни з шістьма способами та часовими формами (3 прості часи та 5 складних часів).
У реченні переважає відносно вільний порядок слів. У лексиці окрім питомого індоєвропейського шару присутні запозичення різного часу з грецької, латинської, сербської, болгарської, турецької, італійської, французької мов.
У процесі тривалої історичної взаємодії з іншими балканськими мовами (болгарською, румунською, грецькою) албанська мова виробила цілу серію спільнобалканських рис у структурі та типології, за рахунок чого албанську мову зараховують до так званого балканського мовного союзу.
Перші писемні пам'ятки албанської відносяться до XV—XVI століть («Формула хрещення» єпископа Паля Енґели, 1462 року, та «Служебник» Ґьона Бузуку, 1555 року). Писемність на основі латинського алфавіту.
Писемність
З 1908 р. використовується варіант латинської абетки з діакритичними знаками. У XIX ст., були спроби створити оригінальне письмо (наприклад, , і ).
Сучасна албанська абетка
| A a | B b | C c | Ç ç | D d | Dh dh | E e | Ë ë |
| F f | G g | Gj gj | H h | I i | J j | K k | L l |
| Ll ll | M m | N n | Nj nj | O o | P p | Q q | R r |
| Rr rr | S s | Sh sh | T t | Th th | U u | V v | X x |
| Xh xh | Y y | Z z | Zh zh |
Приклад
«Заповіт» Т. Г. Шевченка албанською мовою (переклав Йорґо Блаці).
|
(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Див. також
| У Вікісловнику є сторінка Категорія:Албанська мова. |
Посилання
- Албанська мова на сайті Ethnologue: Albanian. A macrolanguage of Albania (англ.)
- Албанська мова на сайті Glottolog 3.0: Subfamily: Albanian [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Албанська мова на сайті WALS Online: Language Albanian [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albanska mova alb shqip ʃc cip abo gjuha shqipe ɟ ʝuha ˈʃc cipɛ odna z indoyevropejskih mov yakoyu rozmovlyayut priblizno 6 mln do 7 5 mln osib perevazhno v Albaniyi Kosovi Pivnichnij Makedoniyi ta Greciyi ale takozh i v inshih regionah Pivdennoshidnoyi Yevropi de meshkayut albanci zokrema u Chornogoriyi ta Serbiyi Davni gromadi sho rozmovlyayut albanskimi dialektami rozkidani u Greciyi Pivdennij Italiyi na Siciliyi ta v Ukrayini Vnaslidok novitnih migracij nosiyi albanskoyi movi meshkayut takozh u takih regionah yak Skandinaviya Shvejcariya Nimechchina Avstriya Velika Britaniya Turechchina Avstraliya Niderlandi Kanada ta SShA Albanska movna sim yashqip gjuha shqipePoshirennya albanskoyi movi temno sinij mova bilshosti svitlo sinij mova menshosti Poshirena v Albaniya Kosovo Pivnichna Makedoniya Chornogoriya Greciya ItaliyaRegion Pivdenno Shidna YevropaNosiyi Vid 6 mln do 7 5 mln Misce Albaniya Kosovo i Pivnichna MakedoniyaPisemnist latinicya albanskij variant Klasifikaciya Indo Yevropejska AlbanskaOficijnij statusOficijna Albaniya Kosovo Pivnichna MakedoniyaRegionalna Chornogoriya Rumuniya GreciyaRegulyuye Akademiya nauk AlbaniyiKodi moviISO 639 1 sqISO 639 2 alb B sqi T ISO 639 3 sqi aln gegska albanska als toskska albanska KlasifikaciyaAlbanska pomizh inshih indoyevropejskih mov Albanska mova ye izolovanoyu ta stanovit osoblivu grupu v ramkah indoyevropejskoyi sim yi mov Jmovirno vona ye prodovzhennyam zniklih indoyevropejskih mov Balkanskogo pivostrova ta genetichno sporidnena z illirijskoyu ta mesapskoyu movami Isnuyut pevni zv yazki albanskoyi movi z frakijskoyu movoyu Albanska mova nalezhit do odniyeyi z odinadcyati osnovnih gilok rodini indoyevropejskih mov v mezhah yakoyi vona zajmaye samostijne polozhennya U 1854 roci albanska mova bula viznana indoyevropejskoyu filologom Francem Boppom Deyaki lingvisti porivnyuvali albansku movu z germanskimi ta balto slov yanskimi yaki mayut deyaku kilkist izoglosiv z albanskoyu Inshi lingvisti pov yazuvali albansku movu z latinskoyu greckoyu ta virmenskoyu v toj chas yak germanski ta balto slov yanski movi voni vidnosili do inshoyi gilki indoyevropejskih mov U suchasnij nauci ye dokazi togo sho albanska mova tisno pov yazana z greckoyu ta virmenskoyu todi yak te sho vona ye satemnoyu movoyu mensh znachushe PoshirennyaAlbanskoyu govoryat priblizno 6 miljoniv lyudej na Balkanah perevazhno v Albaniyi Kosovo Pivnichnij Makedoniyi Serbiyi Chornogoriyi ta Greciyi Odnak cherez stari spilnoti v Italiyi ta veliku albansku diasporu zagalna kilkist movciv u sviti nabagato vishe i stanovit priblizno 7 5 miljona Yevropa Mova ye oficijnoyu movoyu Albaniyi ta Kosovo ta spilnoyu oficijnoyu movoyu v Pivnichnij Makedoniyi ta Chornogoriyi Albanska mova viznana movoyu menshini v Horvatiyi Italiyi Rumuniyi ta Serbiyi Takozh albanskoyu movoyu rozmovlyayut predstavniki menshini v Greciyi zokrema v nomah Fesprotiya ta Preveza a takozh u deyakih selah nomiv Joannina i Florina Albanskoyu takozh rozmovlyayut 450 000 albanskih immigrantiv v Greciyi sho robit yiyi odniyeyu z poshirenih mov krayini pislya greckoyi Albanska tretya za poshirenistyu ridna mova sered inozemnih zhiteliv v Italiyi Ce pov yazano zi znachnoyu albanskoyu emigraciyeyu v Italiyu V Italiyi istorichna albanska menshist stanovit blizko 500 000 osib rozkidanih po pivdennij Italiyi vidomih yak arbereshi Priblizno 1 miljon albanciv z Kosova rozseleni po vsij Nimechchini Shvejcariyi ta Avstriyi Ce golovnim chinom immigranti z Kosova yaki migruvali protyagom 1990 h rokiv U Shvejcariyi albanska mova shosta za poshirenistyu mova na yaku pripadaye 176 293 nosiyiv Albanska stala oficijnoyu movoyu v Pivnichnij Makedoniyi 15 sichnya 2019 roku Amerika Krayini de albanska maye oficijnij status Oficijna mova Mova menshini V Spoluchenih Shtatah Argentini Chili Urugvayi ta Kanadi ye velika kilkist albanskomovnih osib Odnimi z pershih etnichnih albanciv sho pribuli v SShA buli arbereshi U nih ye silne vidchuttya identichnosti i voni unikalni tim sho rozmovlyayut arhayichnim dialektom toskskoyi albanskoyi movi yakij nazivayetsya arbereshe U Spoluchenih Shtatah i Kanadi priblizno 250 000 albanskomovnih osib Golovnim chinom movoyu rozmovlyayut na Shidnomu uzberezhzhi SShA u mistah takih yak Nyu Jork Boston Chikago Filadelfiya ta Detrojt a takozh v deyakih chastinah shtativ Nyu Dzhersi Ogajo ta Konnektikut U Argentini prozhivaye majzhe 40 000 albanskomovnih osib perevazhno v Buenos Ajresi Aziya i Afrika Priblizno 1 3 miljona osib albanskogo pohodzhennya prozhivaye v Turechchini bilshe 500 000 viznayut svoye albanske pohodzhennya movu ta kulturu Isnuyut inshi ocinki sho kilkist osib v Turechchini iz albanskim pohodzhennyam stanovit do 5 miljoniv Odnak bilshist cih lyudej asimilovana i vzhe ne volodiye albanskoyu movoyu hocha albanska spilnota v Stambuli zberigaye svoyu vidminnu identichnist j doteper V Yegipti prozhivaye blizko 18 000 albanciv perevazhno nosiyiv toskskogo dialektu Bagato z nih ye nashadkami yanichariv Muhammada Ali pashi albancya yakij stav vali ta samoprogoloshenim hedivom Yegiptu ta Sudanu Krim dinastiyi yaku vin zasnuvav velika chastina kolishnoyi yegipetskoyi ta sudanskoyi aristokratiyi bula albanskogo pohodzhennya Okeaniya Albanskoyu movoyu takozh rozmovlyayut diasporni spilnoti albanciv yaki prozhivayut v Avstraliyi ta Novij Zelandiyi IstoriyaMeshari persha kniga opublikovana albanskoyu movoyu 1555 rik Datoyu pershoyi pisemnoyi zgadki pro albansku movu vvazhayetsya 14 lipnya 1284 roku v misti Raguza suchasnij Dubrovnik u suchasnij Horvatiyi koli svidok zlochinu na im ya Matvij zasvidchiv Ya chuv golos sho krichav na gori albanskoyu movoyu latinoyu Audivi unam vocem clamantem in monte in lingua albanesca Albanska mova takozh zgaduyetsya v Descriptio Europae Orientalis datovanomu 1308 rokom Habent enim Albani prefati linguam distinctam a Latinis Grecis et Sclauis ita quod in nullo se intelligunt cum aliis nationibus A same zgadani vishe albanci mayut movu vidminnu vid mov latin grekiv i slov yan tak sho voni zovsim ne rozumiyut odin odnogo Najstarishij dokument napisanij albanskoyu movoyu datuyetsya 1462 rokom v toj chas yak pershij audiozapis movi buv zroblenij Norbertom Joklom 4 kvitnya 1914 roku u Vidni Odnak yak zauvazhuye Fortson albanski pisemni tvori isnuvali she do cogo chasu voni prosto buli zagubleni Isnuvannya pisemnoyi albanskoyi movi virazheno yavno v listi 1332 roku a pershi zberezheni knigi vklyuchayuchi yak gegski tak i toskski mayut orfografichni osoblivosti sho svidchat pro te sho rozvinulasya yakas forma spilnoyi literaturnoyi movi U piznomu Serednovichchi v period gumanizmu ta yevropejskogo Vidrodzhennya perevaga nadavalasya terminu epirotska mova v intelektualnih literaturnih i cerkovnih kolah togo chasu ta vikoristovuvavsya yak sinonim albanskoyi movi Opublikovanij v Rimi u 1635 roci albanskim yepiskopom i pismennikom Frangom Bardi pershij slovnik albanskoyi movi mav nazvu Dictionarium latino epiroticum Latinsko epirotskij slovnik Protyagom p yatisotrichnogo periodu tureckoyi prisutnosti v Albaniyi mova ne bula oficijnoyu do 1909 roku koli Kongres v Dibri dozvoliv albanski shkoli Movna sporidnenist Div takozh Illirijska mova Albanska mova ye izolovanoyu gilkoyu v indoyevropejskij sim yi mov takimi zh izolovanimi gilkami ye grecka ta virmenska Vvazhayetsya sho albanska rozvinulasya z antichnih paleobalkanskih mov hocha dosi ne vstanovleno yaka same z nih bula predkom albanskoyi abo de same v Pivdennij Yevropi zhiv narod yakij neyu rozmovlyav Zagalom nemaye dostatnih dokaziv shobi pov yazati albansku do odniyeyi z cih mov napriklad illirijskoyi frakijskoyi chi dakskoyi Illirijsku zazvichaj vvazhayut najimovirnishim predkom albanskoyi vtim brak dokaziv zalishaye vidkritimi bagato pitan Hocha albanska maye spilni leksichni izoglosi z greckoyu germanskimi ta menshoyu miroyu balto slov yanskimi movami slovnikovij sklad albanskoyi movi ye dosit vidminnim DialektiDokladnishe Dialekti albanskoyi movi Albanskomovna spilnota podilyayetsya na dvi osnovni dialektni oblasti pivdennu tosksku ta pivnichnu gegsku Na bazi oboh cih dialektiv u kinci XIX storichchya vinikla suchasna literaturna mova u dvoh variantah Dialekti rozriznyayutsya takimi risami rotacizmom perehodom s z u r nayavnij u toskskomu vidsutnij u gegskomu nejtralnim golosnim e grafichno e nayavnij u toskskomu vidsutnij u gegskomu diftongom ua u toskskomu ta jogo vidpovidnikom ue u gegskomu nosovimi golosnimi nayavni u gegskomu vidsutni u toskskomu infinitivom nayavnij u gegskomu vidsutnij u toskskomu de vin zaminyayetsya kon yunktivom vidminnostyami utvorennya diyeprikmetnikiv diyeprislivnikiv ta deyakih chasovih form diyeslova pevnimi osoblivostyami u leksici V Albaniyi u vzhitku perevazhaye toskskij dialekt FonetikaAlbanska mova maye 7 golosnih ta 29 prigolosnih zvukiv U gegskomu dialekti prisutni nosovi a ta o osoblivij gubnij u ta redukovanij golosnij e Harakternoyu osoblivistyu albanskoyi fonetiki ye takozh nayavnist zvukiv dh d ta th 8 slabkih l l ta r r yaki protistavleni silnim ll L ta rr R serednoyazikovih sho poznachayutsya literami q ta gj a takozh seriyi afrikat sho poznachayutsya na pismi yak c c x xh Nagolos v albanskij movi fiksovanij vin padaye na peredostannij sklad GramatikaGramatichna struktura zberigaye indoyevropejsku trirodovu sistemu rodi cholovichij zhinochij ta serednij Imenniki prikmetniki zajmenniki ta artikli mayut chotiri tipi vidmini ta vidminyayutsya za shistma vidminkami pri chomu formi rodovogo ta davalnogo vidminkiv zbigayutsya Artikli oznachenij ta neoznachenij mozhut stoyati pered oznachuvanim slovom prepozitivnij artikl abo priyednuvatisya do oznachuvanogo slova yak sufiks postpozitivnij artikl Diyeslovo maye rozvinenu sistemu diyevidmini z shistma sposobami ta chasovimi formami 3 prosti chasi ta 5 skladnih chasiv U rechenni perevazhaye vidnosno vilnij poryadok sliv U leksici okrim pitomogo indoyevropejskogo sharu prisutni zapozichennya riznogo chasu z greckoyi latinskoyi serbskoyi bolgarskoyi tureckoyi italijskoyi francuzkoyi mov U procesi trivaloyi istorichnoyi vzayemodiyi z inshimi balkanskimi movami bolgarskoyu rumunskoyu greckoyu albanska mova virobila cilu seriyu spilnobalkanskih ris u strukturi ta tipologiyi za rahunok chogo albansku movu zarahovuyut do tak zvanogo balkanskogo movnogo soyuzu Pershi pisemni pam yatki albanskoyi vidnosyatsya do XV XVI stolit Formula hreshennya yepiskopa Palya Engeli 1462 roku ta Sluzhebnik Gona Buzuku 1555 roku Pisemnist na osnovi latinskogo alfavitu PisemnistDokladnishe Albanska abetka Z 1908 r vikoristovuyetsya variant latinskoyi abetki z diakritichnimi znakami U XIX st buli sprobi stvoriti originalne pismo napriklad i Suchasna albanska abetka A a B b C c C c D d Dh dh E e E eF f G g Gj gj H h I i J j K k L lLl ll M m N n Nj nj O o P p Q q R rRr rr S s Sh sh T t Th th U u V v X xXh xh Y y Z z Zh zhPriklad Zapovit T G Shevchenka albanskoyu movoyu pereklav Jorgo Blaci ZAPOVIT Kur te vdes te me mbuloni Te ndonje kodrine Qe ta shoh gjithnje vellezer Memen Ukraine Te veshtroj me gaz ne zemer Fushen pa kufi Te veshtroj si derdhet Dnjepri Si bucet ai Si vrapon mes Ukraines Drejt e per ne det Do t i le me nj ane ahere Fushat dhe rrekete Do te ngjitem lart ne qiell Perendine te shoh T i flas hapure t i lutem Se tani s e njoh Kur te me mbuloni mua Prangat flakini Derdheni ne shesh te luftes Gjakun per liri Dhe ne familjen e madhe Te re dhe te lire Ma kujtoni fjalen time T urte dhe te mire Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Div takozhArberezkij dialekt Albanska VikipediyaU Vikislovniku ye storinka Kategoriya Albanska mova PosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil albanskoyu movoyu Faqja kryesore Albanska mova na sajti Ethnologue Albanian A macrolanguage of Albania angl Albanska mova na sajti Glottolog 3 0 Subfamily Albanian 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Albanska mova na sajti WALS Online Language Albanian 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl