Республіка Косово (алб. Republika e Kosovës) — самопроголошена держава, утворена в 1992 році зборами албанських політиків Косова і Метохії. Вона була визнана лише Албанією і намагалася встановити власні політичні інститути на противагу інститутам влади Автономного краю Косово і Метохія, що в складі Республіки Сербія.
Республіка Косово Republic of Kosova | |||||
| |||||
| |||||
Гімн Himni i Flamurit | |||||
Столиця | Приштина | ||||
Мови | Албанська (офіційна) Сербохорватська | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
Президент | Ібрагім Ругова | ||||
Прем'єр-міністр | |||||
- 1992–1999 | Буяр Букоши | ||||
Історичний період | Югославські війни | ||||
- Засновано | 22 вересня 1992 | ||||
- Ліквідовано | 1 лютого 1999 | ||||
Населення | |||||
- | 2,000,000 осіб | ||||
Валюта | Югославський динар Албанський лек Німецька марка | ||||
Сьогодні є частиною | Косово | ||||
Історія
Передісторія
Соціалістичний автономний край Косово був утворений в 1974 році і мав широку автономію в складі Соціалістичної Республіки Сербії. Ця автономія була обмежена конституційними поправками в 1989 році. Край охопила антибюрократична революція, в ході якої почалися страйки косовських шахтарів 1989 року, які переросли у масові протести з боку косовських албанців. Багато хто з лідерів страйкового руху були заарештовані югославською владою. Це призвело до оголошення надзвичайного стану в лютому 1990 року і відставки крайової ради міністрів у травні.
Сербський федеральний уряд ухвалив низку законів, які забороняли албанцям купувати або продавати майно, закрив засоби масової інформації албанською мовою і звільнив тисячі етнічних албанців із державних посад.
Проголошення
Наприкінці червня 1990 року албанські члени крайової ради запропонували відповідну міру — голосувати з питання про доцільність проголошення незалежної республіки. Сербський голова ради негайно закрив раду і пообіцяв відновити її роботу 2 липня, але і цей термін був відкладений.
2 липня переважна більшість албанських членів крайової ради повернулася до будівлі ради, але двері були замкнені. Тоді на вулиці під будівлею вони проголосували за проголошення Косова республікою у складі Югославської федерації. Сербський уряд відповів розпуском ради та уряду Косова, ліквідувавши залишки автономії, а потім прийняв ще один закон «Про трудові відносини», які залишив без роботи 80 000 албанських робітників.
Етнічні албанські члени тепер офіційно розпущеної ради (Скупщини Косово) 7 вересня таємно зустрілися в Качаніку і проголосили Республіку Косово, в якій закони Югославії будуть дійсні лише у відповідності ще не прийнятій Конституції республіки.
22 вересня 1992 року рада оголосила Республіку Косово незалежною державою. Ця декларація схвалена неофіційним референдумом, проведеним кілька днів потому. Сербська влада сприйняла цей крок вкрай болісно і спробувала заарештувати та притягнути до відповідальності учасників голосування.
Паралельні органи влади
Косовські албанці організували сепаратистський рух, створивши ряд паралельних органів влади в галузі освіти, медичної допомоги, а також оподаткування.
Втручання НАТО
Починаючи з 1995 року, напруженість у Косові наростала і привела, в результаті, до Косовської війни, яка почалася в 1998 році між Союзною Республікою Югославією та Армією визволення Косово (АВК). Світова громадськість дізналася про конфлікт в регіоні в січні 1999 року після різанини у Рачаке — вельми суперечливої історії масового вбивства албанців сербськими силами безпеки. У Рамбує була проведена міжнародна конференція, на якій було погоджено мирну угоду у Рамбує, прийняту етнічними албанцями, але відкинуту югославським урядом.
Провал переговорів у Рамбує призвів до бомбардуванням ВПС НАТО Союзної Республіки Югославії з 24 березня по 10 червня, в результаті яких югославська влада підписала військово-технічну угоду, що дозволяє миротворцям НАТО (КФОР) та міжнародній цивільній місії (UNMIK) в'їхати в Косово.
UNMIK взяла на себе управління Косовом. Косовська перехідна рада була створена для того, щоб об'єднати політичних і громадських лідерів регіону для прийняття компромісних рішень. АВК була розпущена і замінена Корпусом захисту Косова, напіввійськової організації, спрямованої на реагування на надзвичайні ситуації. Косово знову проголосило незалежність у 2008 році.
Керівництво
Президент
Прем'єр-міністри
- Буяр Букоши (1991—1999)
- Юсуф Зейнулаху (1990—1991)
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 2 жовтня 2017.
- Independent International Commission on Kosovo. The Kosovo report: conflict, international response, lessons learned. New York, New York, USA: Oxford University Press, 2000. Pp. 35–36.
- Noel Malcolm, A Short History of Kosovo, p.346.
- Noel Malcolm, A Short History of Kosovo, p.347
- Clark, Howard. Civil Resistance in Kosovo. London: Pluto Press, 2000.
- Ben Cahoon. Serbia. Worldstatesmen.org. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 19 червня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublika Kosovo alb Republika e Kosoves samoprogoloshena derzhava utvorena v 1992 roci zborami albanskih politikiv Kosova i Metohiyi Vona bula viznana lishe Albaniyeyu i namagalasya vstanoviti vlasni politichni instituti na protivagu institutam vladi Avtonomnogo krayu Kosovo i Metohiya sho v skladi Respubliki Serbiya Respublika Kosovo Republic of Kosova1992 1999Prapor GerbGimn Himni i FlamuritKosovo istorichni kordoni na kartiStolicya PrishtinaMovi Albanska oficijna SerbohorvatskaForma pravlinnya RespublikaPrezident Ibragim RugovaPrem yer ministr 1992 1999 Buyar BukoshiIstorichnij period Yugoslavski vijni Zasnovano 22 veresnya 1992 Likvidovano 1 lyutogo 1999Naselennya 2 000 000 osibValyuta Yugoslavskij dinar Albanskij lek Nimecka markaSogodni ye chastinoyu KosovoIstoriyaDokladnishe Istoriya Kosovo Peredistoriya Socialistichnij avtonomnij kraj Kosovo buv utvorenij v 1974 roci i mav shiroku avtonomiyu v skladi Socialistichnoyi Respubliki Serbiyi Cya avtonomiya bula obmezhena konstitucijnimi popravkami v 1989 roci Kraj ohopila antibyurokratichna revolyuciya v hodi yakoyi pochalisya strajki kosovskih shahtariv 1989 roku yaki pererosli u masovi protesti z boku kosovskih albanciv Bagato hto z lideriv strajkovogo ruhu buli zaareshtovani yugoslavskoyu vladoyu Ce prizvelo do ogoloshennya nadzvichajnogo stanu v lyutomu 1990 roku i vidstavki krajovoyi radi ministriv u travni Serbskij federalnij uryad uhvaliv nizku zakoniv yaki zaboronyali albancyam kupuvati abo prodavati majno zakriv zasobi masovoyi informaciyi albanskoyu movoyu i zvilniv tisyachi etnichnih albanciv iz derzhavnih posad Progoloshennya Naprikinci chervnya 1990 roku albanski chleni krajovoyi radi zaproponuvali vidpovidnu miru golosuvati z pitannya pro docilnist progoloshennya nezalezhnoyi respubliki Serbskij golova radi negajno zakriv radu i poobicyav vidnoviti yiyi robotu 2 lipnya ale i cej termin buv vidkladenij 2 lipnya perevazhna bilshist albanskih chleniv krajovoyi radi povernulasya do budivli radi ale dveri buli zamkneni Todi na vulici pid budivleyu voni progolosuvali za progoloshennya Kosova respublikoyu u skladi Yugoslavskoyi federaciyi Serbskij uryad vidpoviv rozpuskom radi ta uryadu Kosova likviduvavshi zalishki avtonomiyi a potim prijnyav she odin zakon Pro trudovi vidnosini yaki zalishiv bez roboti 80 000 albanskih robitnikiv Etnichni albanski chleni teper oficijno rozpushenoyi radi Skupshini Kosovo 7 veresnya tayemno zustrilisya v Kachaniku i progolosili Respubliku Kosovo v yakij zakoni Yugoslaviyi budut dijsni lishe u vidpovidnosti she ne prijnyatij Konstituciyi respubliki 22 veresnya 1992 roku rada ogolosila Respubliku Kosovo nezalezhnoyu derzhavoyu Cya deklaraciya shvalena neoficijnim referendumom provedenim kilka dniv potomu Serbska vlada sprijnyala cej krok vkraj bolisno i sprobuvala zaareshtuvati ta prityagnuti do vidpovidalnosti uchasnikiv golosuvannya Paralelni organi vladi Kosovski albanci organizuvali separatistskij ruh stvorivshi ryad paralelnih organiv vladi v galuzi osviti medichnoyi dopomogi a takozh opodatkuvannya Vtruchannya NATO Dokladnishe Kosovska vijna Pochinayuchi z 1995 roku napruzhenist u Kosovi narostala i privela v rezultati do Kosovskoyi vijni yaka pochalasya v 1998 roci mizh Soyuznoyu Respublikoyu Yugoslaviyeyu ta Armiyeyu vizvolennya Kosovo AVK Svitova gromadskist diznalasya pro konflikt v regioni v sichni 1999 roku pislya rizanini u Rachake velmi superechlivoyi istoriyi masovogo vbivstva albanciv serbskimi silami bezpeki U Rambuye bula provedena mizhnarodna konferenciya na yakij bulo pogodzheno mirnu ugodu u Rambuye prijnyatu etnichnimi albancyami ale vidkinutu yugoslavskim uryadom Proval peregovoriv u Rambuye prizviv do bombarduvannyam VPS NATO Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviyi z 24 bereznya po 10 chervnya v rezultati yakih yugoslavska vlada pidpisala vijskovo tehnichnu ugodu sho dozvolyaye mirotvorcyam NATO KFOR ta mizhnarodnij civilnij misiyi UNMIK v yihati v Kosovo UNMIK vzyala na sebe upravlinnya Kosovom Kosovska perehidna rada bula stvorena dlya togo shob ob yednati politichnih i gromadskih lideriv regionu dlya prijnyattya kompromisnih rishen AVK bula rozpushena i zaminena Korpusom zahistu Kosova napivvijskovoyi organizaciyi spryamovanoyi na reaguvannya na nadzvichajni situaciyi Kosovo znovu progolosilo nezalezhnist u 2008 roci KerivnictvoPrezident Ibragim RugovaPrem yer ministri Buyar Bukoshi 1991 1999 Yusuf Zejnulahu 1990 1991 Div takozhKosovo Armiya vizvolennya KosovaPrimitki Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 2 zhovtnya 2017 Independent International Commission on Kosovo The Kosovo report conflict international response lessons learned New York New York USA Oxford University Press 2000 Pp 35 36 Noel Malcolm A Short History of Kosovo p 346 Noel Malcolm A Short History of Kosovo p 347 Clark Howard Civil Resistance in Kosovo London Pluto Press 2000 ISBN 0 7453 1569 0 Ben Cahoon Serbia Worldstatesmen org Arhiv originalu za 24 travnya 2012 Procitovano 19 chervnya 2010