Бойко т англ boycott спосіб політичної та що припускає повне або часткове припинення стосунків з якою небудь державою ор

Бойко́т (англ. boycott) — спосіб політичної та , що припускає повне або часткове припинення стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою. Наприклад, відмова найматися на роботу, купувати продукцію якогось підприємства.

Листівка у кампусі Нью-Йоркського університету: «Бойкотуйте продукти геноциду в Сіньцзяні! Також не нападайте на наших китайських сусідів. Просто скажи „ні“ ксенофобії та расизму!», 2020 рік

Слово «бойкот» походить від імені англійського управителя маєтку капітана Чарлза Бойкотта, який утискав фермерів і стосовного якого 1880 року вперше було застосовано цей захід ірландськими орендарями. Авторитетні ірландські організації наказали, щоб ніхто з ірландців не працював у нього на ланах. Для охорони півсотні своїх штрейкбрехерів Англія змушена була підключити велику кількість військ. Як наслідок, управитель після одного такого збору врожаю переїхав назад в Англію.

Бойкот у міжнародних відносинах, за Статутом ООН, — один із примусових заходів (без застосування збройних сил) для підтримки миру. Полягає у відмові держави підтримувати стосунки з якою-небудь державою або групою держав.

Економічний бойкот у практиці міжнародних економічних відносин — форма , засіб економічного впливу на інші країни, а також знаряддя втручання у їхні внутрішні справи, припинення відносин на знак протесту.

У переносному значенні вживається як припинення відносин з ким-небудь на знак протесту проти чого-небудь.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 квітня 2011.
. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 квітня 2011.
. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 20 вересня 2011.

Посилання

Бойкот у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі^?

Сім сексуальних бойкотів // Журнал «Країна», № 62, 11.03.2011.

Література та джерела

М. Багмет. Бойкот // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.70 .
В. І. Серажим. Бойкот економічний // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія. — 2005. — 488 с.
Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій та партійних систем: Навчальний посібник. — Львів: Тріада плюс. — 2004. — 528 с.
Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навчальний посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей. — 2006. — 432 с.

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Бойкот-1] . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 квітня 2011.

[2] . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 квітня 2011.

[3] . Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 20 вересня 2011.