Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Белгра́д, Белґра́д (серб. Београд, Beograd) — столиця та найбільше місто Сербії. Розташоване біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення — бл. 1,7 млн осіб, що є майже чвертю населення Сербії.
| Місто Белград | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Сербія | ||||
| Засноване | 3 століття до н.е. | ||||
| Агломерація | 1 659 440 | ||||
| Населення | 1 233 796 (2014) | ||||
| Густота населення | 556 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 11000 | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Літній час | |||||
| Автомобільний код | BG | ||||
| Географічні координати | 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д.Координати: 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 116,75 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Мер міста | Александар Шапич | ||||
| Вебсторінка | http://www.beograd.rs | ||||
| Карта | |||||
  Белград | |||||
|
| |||||
Передача назви
На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград», що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів.
Історія міста
Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.
Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — мадяри, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями, а на камінні споруджена белградська фортеця.
Сербським місто стає за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.
У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.
Унаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знову стало столицею Сербського князівства.
У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований із попелу.[]
З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).
У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.
Географія та клімат
Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.
Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.
| Клімат Белграда | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 18,4 | 23,9 | 24,9 | 31,4 | 34,2 | 38,2 | 43,2 | 40,2 | 40,1 | 33,7 | 25,0 | 20,2 | 43,2. |
| Середній максимум, °C | 4,6 | 6,0 | 12,4 | 19,1 | 23,3 | 26,8 | 29,7 | 29,3 | 24,1 | 18,7 | 12,5 | 6,2 | 17,4 |
| Середня температура, °C | 2,2 | 3,1 | 8,5 | 14,3 | 18,3 | 21,9 | 24,3 | 23,9 | 19,3 | 14,5 | 9,1 | 4,0 | 13,6 |
| Середній мінімум, °C | −0,1 | 0,3 | 4,5 | 9,6 | 13,4 | 17,0 | 19,0 | 18,5 | 14,4 | 10,0 | 5,6 | 1,7 | 8,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | −26,5, | −25,5 | −14,7 | −3,4 | −0,4 | 3,8 | 8,4 | 6,7 | 0,6 | −13 | −14 | −19 | −26,5 |
| Норма опадів, мм | 61 | 61 | 57 | 41 | 71 | 94 | 57 | 76 | 46 | 48 | 52 | 58 | 722 |
| Джерело: Weather Online | |||||||||||||
Економіка
У Белграді та його передмістях (Земун, , Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.
Транспорт
Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.
Освіта
Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).
Культура
Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.
Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832 році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869 році, Музей Ніколи Тесли.
У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.
У місті багато парків, найвідоміший із них — [sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX—XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.
Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «Београдски синдикат».
Персоналії
- Мілан Ракич (1876—1938) — сербський поет та дипломат
- Олівера Маркович (1925—2011) — югославська та сербська акторка.
- Милорад Павич (1929—2009) — сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач.
- Мілета Проданович (* 1959) — сербський прозаїк, поет і художник, професор Академії мистецтв у Белграді.
- Зоран Чалич (1931—2014) — сербський режисер.
- Мілена Дравич (1940—2018) — сербська актриса
- Індіра Арадинович (* 1986) — сербська співачка.
- Лейла Хот (* 1986) — сербська співачка
- Новак Джокович (* 1987) — сербський тенісист.
- Горан Маркович (* 1946) — сербський кінорежисер.
українці
- Гернгросс Борис Володимирович — генеральний хорунжий армії Української Держави. Похований у місті.
- Єщенко Микола Дмитрович — генерал-хорунжий Армії УНР.
Галерея
-
![image]()
Площа республіки та -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Стадіон «Црвена Звезда»
Див. також
- 1517 Беоґрад — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 січня 2018.
- Белґрад [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Белґрад [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. — 1884. — С. 3.
- беоґрад // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов).
- беоґрад // Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич).
- . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 березня 2019.
- Думки з приводу появи «Українського правопису» (3-тє вид. випр. і доп.) — К., 1990 //Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка. Праці філологічної секції – Т. CCXXIV — Львів, 1992 – С. 422
- Ірина Фаріон. Правопис — корсет мови?. — Львів : Свічадо, 2004. — С. 102. — 120 с. — .
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Белград |
- Град Београд [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.] (серб.) (англ.) (нім.)
Джерела та література
- Плахотнюк С. О. Бе́лґрад [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Belgrade |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Belgra d Belgra d serb Beograd Beograd stolicya ta najbilshe misto Serbiyi Roztashovane bilya zlittya richok Savi na Dunayu ta na stiku Tiso Dunajskoyi nizovini j Balkanskogo pivostrova Naselennya bl 1 7 mln osib sho ye majzhe chvertyu naselennya Serbiyi Misto BelgradGerb BelgradaFoto kolazh BelgradaFoto kolazh BelgradaOsnovni daniKrayina SerbiyaZasnovane 3 stolittya do n e Aglomeraciya 1 659 440Naselennya 1 233 796 2014 Gustota naselennya 556 osib km Poshtovi indeksi 11000Chasovij poyas UTC 1Litnij chas UTC 2Avtomobilnij kod BGGeografichni koordinati 44 49 14 pn sh 20 27 44 sh d 44 82056 pn sh 20 46222 sh d 44 82056 20 46222 Koordinati 44 49 14 pn sh 20 27 44 sh d 44 82056 pn sh 20 46222 sh d 44 82056 20 46222Visota nad rivnem morya 116 75 mMisceva vladaMer mista Aleksandar ShapichVebstorinka http www beograd rsKartaBelgradBelgrad u VikishovishiPanorama Belgrada z forteci KalemegdanBudinok Serbskoyi skupshini v BelgradiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Belgrad znachennya Peredacha nazviNa pochatku XX stolittya nazvu mista peredavali ukrayinskoyu yak Beogra d She ranishe Ruska gramatika radila pisati Bilgrad sho vidpovidaye ukrayinskij tradiciyi peredachi slov yanskih toponimiv Istoriya mistaBelgrad vede svoyu istoriyu z III stolittya do n e koli kelti zasnuvali na misci zlittya richok Sava ta Dunaj svoye ostannye poselennya Singidunum U I stolitti do n e Belgrad zahopili rimlyani Slov yani vpershe oselilisya u forteci v VII st j nazvali yiyi Beograd U IX st misto zahopili bolgari u XII st madyari yaki zrujnuvali jogo j pobuduvali nove sho otrimalo nazvu Zemun Cherez deyakij chas Zemun buv znishenij vizantijcyami a na kaminni sporudzhena belgradska fortecya Serbskim misto staye za chasiv pravlinnya korolya Dragutina z dinastiyi Nemanichiv u XIII st stoliceyu za chasiv despota Stefana Lazarevicha u XV st U 1521 roci Belgrad zavoyuvali turki i vin stav odnim iz vazhlivih centriv Osmanskoyi imperiyi na Balkanskomu pivostrovi Unaslidok povstannya serbiv 1806 ta 1815 pid kerivnictvom Karageorgiya misto bulo vizvolene i znovu stalo stoliceyu Serbskogo knyazivstva Dokladnishe Karageorgij U burhlivomu minulomu Belgrad zavojovuvalo 40 armij i 38 raziv vin buv nanovo vidbudovanij iz popelu dzherelo Z 1918 roku stolicya Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv z 1929 r Yugoslaviyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni Belgrad buv rozbomblenij ta okupovanij nimcyami 20 zhovtnya 1944 roku zvilnenij chastinami Chervonoyi armiyi ta Narodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi Div takozh Bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATOGeografiya ta klimatBelgrad stoyit na misci de richka Sava vpadaye v Dunaj Bilsha chastina mista lezhit na pravomu berezi richki Savi na livomu novij rajon Klimat pomirno kontinentalnij Seredni temperaturi sichnya vid 3 do 9 C lipnya vid 18 do 25 C Klimat BelgradaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 18 4 23 9 24 9 31 4 34 2 38 2 43 2 40 2 40 1 33 7 25 0 20 2 43 2 Serednij maksimum C 4 6 6 0 12 4 19 1 23 3 26 8 29 7 29 3 24 1 18 7 12 5 6 2 17 4Serednya temperatura C 2 2 3 1 8 5 14 3 18 3 21 9 24 3 23 9 19 3 14 5 9 1 4 0 13 6Serednij minimum C 0 1 0 3 4 5 9 6 13 4 17 0 19 0 18 5 14 4 10 0 5 6 1 7 8 5Absolyutnij minimum C 26 5 25 5 14 7 3 4 0 4 3 8 8 4 6 7 0 6 13 14 19 26 5Norma opadiv mm 61 61 57 41 71 94 57 76 46 48 52 58 722Dzherelo Weather OnlineEkonomikaU Belgradi ta jogo peredmistyah Zemun Rakovicya tosho zoseredzheni vazhlivi ekonomichni j silskogospodarski potuzhnosti znahodyatsya pidpriyemstva riznih galuzej mashinobudivnoyi tekstilnoyi shkiryano vzuttyevoyi himichnoyi derevoobrobnoyi poligrafichnoyi ta harchovoyi promislovosti Perevazhayut seredni ta neveliki pidpriyemstva Znachno poshirene kustarne virobnictvo TransportDokladnishe Transport Belgrada Belgrad maye pershoryadne transportne znachennya yak vazhlivij zaliznichnij vuzol i misce peretinu osnovnih avtomagistralej Tut mistitsya mizhnarodnij richkovij port aeroport i telekomunikacijnij centr Planuyut budivnictvo metro OsvitaOsnovni naukovi j osvitni zakladi stolici Serbska akademiya nauk Belgradskij universitet 1808 Visha tehnichna shkola ryad institutiv Narodna biblioteka 300 tis tomiv KulturaDavni stini mista bachili keltiv i rimlyan gotiv i frankiv slov yan i turkiv Tak tut vinikla himerna sumish shidnoyi ta zahidnoyi kultur Narazi Belgrad stolicya serbskoyi kulturi osviti j nauki U misti skoncentrovana najbilsha kilkist ustanov nacionalnogo znachennya z galuzi nauki ta mistectva Tut roztashovani Serbska akademiya nauk i mistectv zasnovana v 1886 roci yak Serbska korolivska akademiya Nacionalna biblioteka Serbiyi sho z yavilasya v 1832 roci Nacionalnij muzej zasnovanij v 1841 r Nacionalnij teatr zasnovanij u 1869 roci Muzej Nikoli Tesli Pam yatnik Archibaldovi Rajsu Topchiderskij park U Belgradi znahodyatsya najvazhlivishi pam yatki serbskoyi arhitekturi Hram Svyatogo Savi Kalemegdan iz Belgradskoyu forteceyu tosho pam yatki kulturi ta inshi neruhomi kulturni cinnosti a takozh chislenni arheologichni rozkopki zi zrazkami materialnoyi kulturi sho svidchat pro visokorozvinenu civilizaciyu ta kulturu na teritoriyi Belgrada vid praistoriyi doteper U misti bagato parkiv najvidomishij iz nih sr u yakomu rozmishena Rezidenciya knyazya Milosha U centri Belgrada zoseredzheni viznachni sporudi XIX XX st budinok Narodnoyi Skupshini Nacionalnij teatr ratusha gotel Metropol ta inshi Odnim iz najvidomishih serbskih rep gurtiv ye Beogradski sindikat PersonaliyiMilan Rakich 1876 1938 serbskij poet ta diplomat Olivera Markovich 1925 2011 yugoslavska ta serbska aktorka Milorad Pavich 1929 2009 serbskij poet prozayik literaturoznavec perekladach Mileta Prodanovich 1959 serbskij prozayik poet i hudozhnik profesor Akademiyi mistectv u Belgradi Zoran Chalich 1931 2014 serbskij rezhiser Milena Dravich 1940 2018 serbska aktrisa Indira Aradinovich 1986 serbska spivachka Lejla Hot 1986 serbska spivachka Novak Dzhokovich 1987 serbskij tenisist Goran Markovich 1946 serbskij kinorezhiser ukrayinci Gerngross Boris Volodimirovich generalnij horunzhij armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Pohovanij u misti Yeshenko Mikola Dmitrovich general horunzhij Armiyi UNR GalereyaPlosha respubliki ta Hram svyatogo Savi Belgradska fortecya Stadion Crvena Zvezda Div takozh1517 Beograd asteroyid nazvanij na chest mista Primitki Arhiv originalu za 18 listopada 2016 Procitovano 16 sichnya 2018 Belgrad 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Belgrad 17 sichnya 2018 u Wayback Machine 13 bereznya 2022 u Wayback Machine 1884 S 3 beograd Rosijsko ukrayinskij slovnik 1930r O Izyumov beograd Pravopisnij slovnik 1929r G Goloskevich Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 9 bereznya 2019 Dumki z privodu poyavi Ukrayinskogo pravopisu 3 tye vid vipr i dop K 1990 Zapiski naukovogo tovaristva im T Shevchenka Praci filologichnoyi sekciyi T CCXXIV Lviv 1992 S 422 Irina Farion Pravopis korset movi Lviv Svichado 2004 S 102 120 s ISBN 966 561 328 6 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro BelgradGrad Beograd 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine serb angl nim Dzherela ta literaturaPlahotnyuk S O Be lgrad 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 Literatura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BelgradeUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985