Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Белградська фортеця серб Београдска тврђава історико культурний комплекс в Белграді Сербія Розташована на узвишші при зл

Белградська фортеця

Белградська фортеця

Белградська фортеця (серб. Београдска тврђава) — історико-культурний комплекс в Белграді, Сербія. Розташована на узвишші при злитті річок Сави і Дунаю, і складається з цитаделі (Верхнє та Нижнє місто) та парку Калемегдан.

Белградська фортеця
image
Белградська фортеця, Башта Деспота
44°49′24″ пн. ш. 20°27′01″ сх. д. / 44.82333° пн. ш. 20.45028° сх. д. / 44.82333; 20.45028
Статус Пам'ятка культури особливого значення
Статус спадщини d
Країна image Сербія
Розташування м.Белград
Будівництво I століття — XVIII століття
Встановлено Юстиніан I
Сайт beogradskatvrdjava.co.rs
image
image
Белградська фортеця (Сербія)
image Белградська фортеця у Вікісховищі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Белградська фортеця

Розташування

Белградська фортеця знаходиться на узвишші висотою 125 м при злитті річок Сави і Дунаю, навпроти Великого ратного острова (серб. Велико ратно острво), що надає їй виняткове стратегічне значення. В часи Римської імперії через фортецю проходили Віа Егнатія та Віа Мілітаріс.

Історія

Археологічні дослідження показують, що люди оселились на території Белграда в епоху неоліту. Коли тут оселились кельти, вони заснували місто Сінгідунум, який знаходився за декілька кілометрів від теперішньої фортеці.

Перше військове укріплення на території фортеці звели римляни між 6 і 11 роками н. е. для захисту північних кордонів Римської імперії. На початку II століття в Сінгідунумі розміщувався IV легіон Флавіїв. Легіонери спорудили каструм розміром 560 м на 350 м, на місці теперішнього Верхнього міста та частини Калемегдану. Поступово навколо укріплення виникли зовнішні квартали, і воно перетворилось на місто.

Після розділу Римської імперії в 395 році місто відійшло до Візантії. В V столітті Сінгідон, як його називали візантійці, був зруйнований гунськими племенами на чолі Аттілою. Побоюючись нових вторгнень, імператор Юстиніан I з 535 року почав розбудовувати фортецю і побудував фортечні мури.

В VIII—IX століттях місто заселили серби і назвали його Білим містом (Белградом) через білий колір стін фортеці, побудованих з білого вапняку. В IX—X століттях Белград знаходився під болгарським правлінням, а в X—XII століттях — під владою Візантії. В XII столітті імператор Мануїл I Комнин зміцнив міські укріплення, добудувавши декілька башт та стін. В XIV столітті Белград завоювали угорці.

image
Ворота та башта Деспота Стефана

Внаслідок Ангорської битви (1402 рік) Стефан Лазаревич отримав від візантійського імператора титул деспота. Уклавши в 1403 році васальний договір з угорським королем Сигізмундом, Стефан отримав від нього Белград та інші області. Під час його правління фортеця, зруйнована турками в 1397 році, була розширена те перебудована. З'явились Верхнє та Нижнє місто. Місто було оточене подвійними стінами та ровами. В Верхньому місті Стефан побудував замок з міцними стінами, баштами, ровами та підйомним мостом. Всередині замку розміщувались будинки аристократії, каплиця, бібліотека, скарбниця. Після смерті Стефана місто знову перейшло під владу угорців, які продовжили будувати укріплення проти османського вторгнення. Белград витримав дві османські облоги — облогу 1440 року військами Мурада II та облогу 1456 року військами Мехмеда II, але був завойований під час облоги 1521 року військами Сулеймана I.

Від турецьких часів залишились тільки 2 споруди — фонтан Мехмед-паші Соколовича та могила Дамат Сілахдар Алі-паші.

В 1688 році місто завоювали австрійці, які почали перебудовувати фортецю за планом інженера Андреа Корнаро. В 1690 році турки знову завоювали місто. Під час штурму від вибуху бомби був зруйнований замок Стефана Лазаревича. Під час турецького панування Корнаро продовжив будівництво.

В 1717 році австрійці відвоювали фортецю. Вони значно посилили фортецю, зробивши її однією з найнеприступніших в Європі, але в 1739 році за Белградським мирним договором Туреччина повернула місто, а Австрія вимушена була зруйнувати всі зведені укріплення. В 1789 році австрійці знову відвоювали фортецю, але в 1791 за Свіштовським мирним договором році знову залишили її.

В 1807 році фортецю захопили сербські повстанці.

image
Белградська фортеця, 1895 рік

В 1867 році Туреччина передала ключі від міста Михайлу Обреновичу і фортеця остаточно перейшла під владу Сербії. З того часу її військове значення починає падати.

Під час Першої світової війни внаслідок артилерійських обстрілів багато споруд на території фортеці були зруйновані, мури зазнали серйозних ушкоджень.

Під час Другої світової війни в 1941-1944 роках на території фортеці був розміщений німецький гарнізон.

В 1944-1946 роках на території фортеці розміщувались підрозділи Югославської Народної Армії.

З 1946 року фортеця була взята під державний захист, їй присвоєно статус пам'ятки культури особливого значення.

Опис

Фортеця складається з двох частин:

  • Нижнє місто (серб. Доњи Град) — включає римський каструм, візантійський замок, Місто Деспота, артилерійські майданчики.
  • Верхнє місто (серб. Горњи Град) — включає Західне передмістя, Деспотове передмістя та артилерійський майданчик.

Крім того, тут знаходяться:

  • Природничий музей (серб. Природњачки музеј).
  • Військовий музей (серб. Војни музеј).
  • Інститут збереження пам'ятників Белграда (серб. Завод за заштиту споменика града Београда).
  • Національна обсерваторія (серб. Народна опсерваторија).
  • Церква Ружиця (серб. Црква Ружица).
  • Церква Святої П'ятниці (серб. Црква свете Петке).
  • Пам'ятник Переможцю (серб. Победник).
  • Могила народних героїв (серб. Гробница народних хероја).
  • Белградський зоопарк (серб. Београдски зоолошки врт).

Рештки римського каструму

Рештки римського каструму можна побачити в основі північних та західних стін Верхнього міста.

Рештки Міста Деспота

Найкраще збереглася частина колишнього Міста Деспота в північно-східній частині Верхнього міста, який включає в себе:

  • Башту Деспота з воротами, де можна побачити залишки двох стін, що оточують Верхнє місто
  • Тюремні ворота

Крім того повністю збереглись східна стіна Верхнього і Нижнього міста із залишками східних воріт Нижнього міста, і північна стіни Верхнього міста.

Недалеко від воріт Дефтердера видно фундамент та вхідні ворота Міста Деспота з опорами моста, що колись вів до них. На схилі між північною стіною Верхнього міста та Малим містом знаходяться рештки митрополичого палацу, в межах якого була церква Пресвятої Богородиці.

Ворота

  • Стамбульські ворота (зовнішні) (серб. Стамбол капија (спољашња))
  • Стамбульські ворота (внутрішні) (серб. Стамбол капија (унутрашња))
  • Ворота Карагеоргія (серб. Карађорђева капија)
  • Годинникові ворота (серб. Сахат капија)
  • Ворота Леопольда (серб. Леополдова капија)
  • Тюремні ворота (серб. Зиндан капија)
  • Ворота Деспота або ворота Диздара (серб. Деспотова капија или Диздарева капија)
  • Ворота Дефтердера (серб. Дефтердерова капија)
  • Королівські ворота або Західні ворота (серб. Краљ капија или Западна капија)
  • Ворота Відін (серб. Видин капија)
  • Темні ворота (серб. Мрачна капија)
  • Ворота Карла VI (Помилково називаються Ворота Євгенія Савойського) (серб. Капија Карла VI погрешно називана Капија Еугена Савојског)
  • Ворота Корнаро (серб. Корнарова капија - зазидана капија)

Башти

  • Башта Небойша (серб. Кула Небојша)
  • Башта Якшича (серб. Кула Јакшића)
  • Башта Млинарица (серб. Кула Млинарица)
  • Башта Деспота (серб. Деспотова кула)
  • Годинникова башта (серб. Сахат кула)

Галерея

image
Мури Белградської фортеці - панорамний вигляд з річки

Посилання

  • Офіційний сайт [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (серб.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Belgradska fortecya serb Beogradska tvrђava istoriko kulturnij kompleks v Belgradi Serbiya Roztashovana na uzvishshi pri zlitti richok Savi i Dunayu i skladayetsya z citadeli Verhnye ta Nizhnye misto ta parku Kalemegdan Belgradska fortecyaBelgradska fortecya Bashta Despota44 49 24 pn sh 20 27 01 sh d 44 82333 pn sh 20 45028 sh d 44 82333 20 45028Status Pam yatka kulturi osoblivogo znachennyaStatus spadshini dKrayina Serbiya ISO3166 1 alpha 3 SRB ISO3166 1 cifrovij 688 Roztashuvannya m BelgradBudivnictvo I stolittya XVIII stolittyaVstanovleno Yustinian ISajt beogradskatvrdjava co rsBelgradska fortecya Serbiya Belgradska fortecya u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Belgradska fortecyaRoztashuvannyaBelgradska fortecya znahoditsya na uzvishshi visotoyu 125 m pri zlitti richok Savi i Dunayu navproti Velikogo ratnogo ostrova serb Veliko ratno ostrvo sho nadaye yij vinyatkove strategichne znachennya V chasi Rimskoyi imperiyi cherez fortecyu prohodili Via Egnatiya ta Via Militaris IstoriyaArheologichni doslidzhennya pokazuyut sho lyudi oselilis na teritoriyi Belgrada v epohu neolitu Koli tut oselilis kelti voni zasnuvali misto Singidunum yakij znahodivsya za dekilka kilometriv vid teperishnoyi forteci Pershe vijskove ukriplennya na teritoriyi forteci zveli rimlyani mizh 6 i 11 rokami n e dlya zahistu pivnichnih kordoniv Rimskoyi imperiyi Na pochatku II stolittya v Singidunumi rozmishuvavsya IV legion Flaviyiv Legioneri sporudili kastrum rozmirom 560 m na 350 m na misci teperishnogo Verhnogo mista ta chastini Kalemegdanu Postupovo navkolo ukriplennya vinikli zovnishni kvartali i vono peretvorilos na misto Pislya rozdilu Rimskoyi imperiyi v 395 roci misto vidijshlo do Vizantiyi V V stolitti Singidon yak jogo nazivali vizantijci buv zrujnovanij gunskimi plemenami na choli Attiloyu Poboyuyuchis novih vtorgnen imperator Yustinian I z 535 roku pochav rozbudovuvati fortecyu i pobuduvav fortechni muri V VIII IX stolittyah misto zaselili serbi i nazvali jogo Bilim mistom Belgradom cherez bilij kolir stin forteci pobudovanih z bilogo vapnyaku V IX X stolittyah Belgrad znahodivsya pid bolgarskim pravlinnyam a v X XII stolittyah pid vladoyu Vizantiyi V XII stolitti imperator Manuyil I Komnin zmicniv miski ukriplennya dobuduvavshi dekilka basht ta stin V XIV stolitti Belgrad zavoyuvali ugorci Vorota ta bashta Despota Stefana Vnaslidok Angorskoyi bitvi 1402 rik Stefan Lazarevich otrimav vid vizantijskogo imperatora titul despota Uklavshi v 1403 roci vasalnij dogovir z ugorskim korolem Sigizmundom Stefan otrimav vid nogo Belgrad ta inshi oblasti Pid chas jogo pravlinnya fortecya zrujnovana turkami v 1397 roci bula rozshirena te perebudovana Z yavilis Verhnye ta Nizhnye misto Misto bulo otochene podvijnimi stinami ta rovami V Verhnomu misti Stefan pobuduvav zamok z micnimi stinami bashtami rovami ta pidjomnim mostom Vseredini zamku rozmishuvalis budinki aristokratiyi kaplicya biblioteka skarbnicya Pislya smerti Stefana misto znovu perejshlo pid vladu ugorciv yaki prodovzhili buduvati ukriplennya proti osmanskogo vtorgnennya Belgrad vitrimav dvi osmanski oblogi oblogu 1440 roku vijskami Murada II ta oblogu 1456 roku vijskami Mehmeda II ale buv zavojovanij pid chas oblogi 1521 roku vijskami Sulejmana I Vid tureckih chasiv zalishilis tilki 2 sporudi fontan Mehmed pashi Sokolovicha ta mogila Damat Silahdar Ali pashi V 1688 roci misto zavoyuvali avstrijci yaki pochali perebudovuvati fortecyu za planom inzhenera Andrea Kornaro V 1690 roci turki znovu zavoyuvali misto Pid chas shturmu vid vibuhu bombi buv zrujnovanij zamok Stefana Lazarevicha Pid chas tureckogo panuvannya Kornaro prodovzhiv budivnictvo V 1717 roci avstrijci vidvoyuvali fortecyu Voni znachno posilili fortecyu zrobivshi yiyi odniyeyu z najnepristupnishih v Yevropi ale v 1739 roci za Belgradskim mirnim dogovorom Turechchina povernula misto a Avstriya vimushena bula zrujnuvati vsi zvedeni ukriplennya V 1789 roci avstrijci znovu vidvoyuvali fortecyu ale v 1791 za Svishtovskim mirnim dogovorom roci znovu zalishili yiyi V 1807 roci fortecyu zahopili serbski povstanci Belgradska fortecya 1895 rik V 1867 roci Turechchina peredala klyuchi vid mista Mihajlu Obrenovichu i fortecya ostatochno perejshla pid vladu Serbiyi Z togo chasu yiyi vijskove znachennya pochinaye padati Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vnaslidok artilerijskih obstriliv bagato sporud na teritoriyi forteci buli zrujnovani muri zaznali serjoznih ushkodzhen Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v 1941 1944 rokah na teritoriyi forteci buv rozmishenij nimeckij garnizon V 1944 1946 rokah na teritoriyi forteci rozmishuvalis pidrozdili Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi Z 1946 roku fortecya bula vzyata pid derzhavnij zahist yij prisvoyeno status pam yatki kulturi osoblivogo znachennya OpisFortecya skladayetsya z dvoh chastin Nizhnye misto serb Doњi Grad vklyuchaye rimskij kastrum vizantijskij zamok Misto Despota artilerijski majdanchiki Verhnye misto serb Gorњi Grad vklyuchaye Zahidne peredmistya Despotove peredmistya ta artilerijskij majdanchik Krim togo tut znahodyatsya Prirodnichij muzej serb Prirodњachki muzeј Vijskovij muzej serb Voјni muzeј Institut zberezhennya pam yatnikiv Belgrada serb Zavod za zashtitu spomenika grada Beograda Nacionalna observatoriya serb Narodna opservatoriјa Cerkva Ruzhicya serb Crkva Ruzhica Cerkva Svyatoyi P yatnici serb Crkva svete Petke Pam yatnik Peremozhcyu serb Pobednik Mogila narodnih geroyiv serb Grobnica narodnih heroјa Belgradskij zoopark serb Beogradski zooloshki vrt Reshtki rimskogo kastrumu Reshtki rimskogo kastrumu mozhna pobachiti v osnovi pivnichnih ta zahidnih stin Verhnogo mista Reshtki Mista Despota Najkrashe zbereglasya chastina kolishnogo Mista Despota v pivnichno shidnij chastini Verhnogo mista yakij vklyuchaye v sebe Bashtu Despota z vorotami de mozhna pobachiti zalishki dvoh stin sho otochuyut Verhnye misto Tyuremni vorota Krim togo povnistyu zbereglis shidna stina Verhnogo i Nizhnogo mista iz zalishkami shidnih vorit Nizhnogo mista i pivnichna stini Verhnogo mista Nedaleko vid vorit Defterdera vidno fundament ta vhidni vorota Mista Despota z oporami mosta sho kolis viv do nih Na shili mizh pivnichnoyu stinoyu Verhnogo mista ta Malim mistom znahodyatsya reshtki mitropolichogo palacu v mezhah yakogo bula cerkva Presvyatoyi Bogorodici Vorota Stambulski vorota zovnishni serb Stambol kapiјa spoљashњa Stambulski vorota vnutrishni serb Stambol kapiјa unutrashњa Vorota Karageorgiya serb Karaђorђeva kapiјa Godinnikovi vorota serb Sahat kapiјa Vorota Leopolda serb Leopoldova kapiјa Tyuremni vorota serb Zindan kapiјa Vorota Despota abo vorota Dizdara serb Despotova kapiјa ili Dizdareva kapiјa Vorota Defterdera serb Defterderova kapiјa Korolivski vorota abo Zahidni vorota serb Kraљ kapiјa ili Zapadna kapiјa Vorota Vidin serb Vidin kapiјa Temni vorota serb Mrachna kapiјa Vorota Karla VI Pomilkovo nazivayutsya Vorota Yevgeniya Savojskogo serb Kapiјa Karla VI pogreshno nazivana Kapiјa Eugena Savoјskog Vorota Kornaro serb Kornarova kapiјa zazidana kapiјa Bashti Bashta Nebojsha serb Kula Neboјsha Bashta Yakshicha serb Kula Јakshiћa Bashta Mlinarica serb Kula Mlinarica Bashta Despota serb Despotova kula Godinnikova bashta serb Sahat kula GalereyaStambulski vorota Godinnikovi vorota Vorota Karla VI Korolivski vorota Tyuremni vorota Vorota Kargeorgiya Vorota Defterdera Vorota Despota Stefana Bashta Despota Bashta Nebojsha Bashta Yakshicha Godinnikova bashta Pam yatnik Peremozhcyu Pivnichna stina Zalishki muru Zalishki rimskih muriv Memorialna tablicya na chest oboroni Belgrada v 1456 roci pid kerivnictvom Yanosha Gunyadi Mogila Damat Silahdar Ali pashi Fontan Mehmed pashi Sokolovicha Vijskovij muzej Cerkva Sv Petki GarmataMuri Belgradskoyi forteci panoramnij viglyad z richkiPosilannyaOficijnij sajt 15 sichnya 2018 u Wayback Machine serb

Дата публікації:
Топ