Облога Белграда (1688)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Облога Белграда.

Облога Белграда (1688) — четверта облога Белграда під час Великої Турецької війни.

Облога Белграда (1688)
Велика Турецька війна
Облога Белграда 1688 року. Облога Белграда 1688 року.
Координати: 44°49′00″ пн. ш. 20°28′00″ сх. д. / 44.8166666666947719477320788° пн. ш. 20.4666666666947776320739649° сх. д. / 44.8166666666947719477320788; 20.4666666666947776320739649
Дата: 30 липня — 6 вересня 1688 року Місце: Белград Результат: Захоплення Белграда австрійцями.
Сторони
Священна Римська імперія	Османська імперія
Командувачі
Максиміліан II
Військові формування
34 000	13 000
Втрати
4 000	5 000

Белград протягом 167 років перебував у складі Османської імперії. Османська імперія перебувала у стані війни зі Священною Лігою, військами якої командував Максиміліан II. Разом з австрійцями воювали також сербські добровольці Йована Монастерлія (серб. Јован Монастерлија).

Максиміліан обложив місто 30 липня 1688 року і піддавав його гарматному обстрілу протягом майже місяця. 4 вересня були пробиті два проломи в мурах. Турецькому гарнізону було запропоновано здатись. Після відмови 6 вересня Максиміліан наказав штурмувати місто. Перша атака була відбита, але Максиміліан разом з принцом Євгенієм Савойськогим перегрупували сили і після нової атаки белградський гарнізон капітулював. Війська Максиміліана втратили 4000 чоловік, турки втратили 5000. Місто перебувало в руках австрійців 2 роки, поки не було повернуте турками під час облоги 1690 року.

Передісторія

Війська Священної ліги наступали на Белград з двох напрямків. Війська, що наступали вздовж річки Сави, перебували під командуванням імператора Леопольда І, а війська, що наступали вздовж Дунаю, — під командуванням курфюрста Баварії Максиміліана ІІ Емануїла. Згідно з початковим османським планом, війська Єгена Османа рухалися з Белграда на Шабац і далі на Градішку із завданням не дозволити армії Леопольда переправитися на правий берег Сави, в той час як османський сераскер Угорщини Хасан-паша залишався в Белграді в очікуванні грошей і військового підкріплення з Азії перед тим, як виступити назустріч ворогу. Отримавши звістку про те, що армія Леопольда вже переправилася через Саву і захопила Костайницю, Градішку та регіон навколо річки Уна, Єген Осман повернувся до Белграда.

Сили та командири

Сили Священної ліги очолював Максиміліан II Емануїл, одним з командирів якого був принц Євгеній Савойський. У цій битві вони мали 98 рот піхоти, 77 з половиною ескадронів кавалерії та артилерію з 98 гармат. Австрійців також супроводжували сербські добровольці та члени сербського ополчення під командуванням Йована Монастирля.

Османськими військами командував Єген Осман, який незадовго до цієї битви був призначений на посаду губернатора Белграда. На початку 1688 року Єген Осман зі своїми військами підійшов до Белграда і силою скинув сердар Хасан-пашу та захопив його табір на пагорбі Врачар. Загальна чисельність військ під його командуванням у Белграді становила 25-30 000 чоловік.

Примітки

1. Čubrilović, Vasa (1974). Istorija Beograda: Stari, srednji i novi vek (серб.). Prosveta.
2. Зборник Историјског музеја Србије (серб.). Музеј. 1982.
3. Илић-Агапова, Марија (2002). Илустрована историја Београда (серб.). Дерета. ISBN .
4. Bataković, Dušan T. (2014). The Foreign Policy of Serbia (1844-1867): IIija Garašanin's Načertanije: La politique étrangère de la Serbie (1844-1867): Načertanije d'Ilija Garašanin (англ.). Balkanološki institut SANU. ISBN .
5. Davidov, Dinko (1990). Споменици будимске епархије (серб.). Просвета. ISBN .
6. Wilson, Peter (1 листопада 2002). German Armies: War and German Society, 1648-1806. Routledge. с. 363. ISBN . To bring him to heel, the new sultan made Jegen governor of Belgrade early in 1688.