Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Євге н Саво йський також Еужен нім Prinz Eugen von Savoyen фр François Eugène de Savoie італ Principe Eugenio di Savoia

Євгеній Савойський

Євгеній Савойський

Євге́н Саво́йський (також — Еужен нім. Prinz Eugen von Savoyen, фр. François-Eugène de Savoie, італ. Principe Eugenio di Savoia-Carignano; 18 жовтня 1663(16631018), Париж, Королівство Франція — 21 квітня 1736, Відень) — савойський принц, австрійський полководець, генералісимус Священної Римської імперії франко-італійського походження.

Євген Савойський
image
Народився18 жовтня 1663(1663-10-18)[4][…]
Париж, Королівство Франція[5]
Помер21 квітня 1736(1736-04-21)[1][…] (72 роки)
Відень, Габсбурзька монархія[5]
·пневмонія
Похованняd і Туринський собор
Країнаimage Савойське герцогство
Діяльністьофіцер, воєначальник, офіцер армії
ЗакладФедеральний уряд Австрії
УчасникВелика турецька війна, Оборона Відня, Облога Буди, Битва при Могачі, Облога Белграда (1688), Битва під Зентою, d, d, d, d, Битва під Гохштедтом, d, d, d, d, d, Битва під Дененом, Битва під Петроварадином, d і Війна за польську спадщину 1733—1735
Роки активностіз 1683
Титулпринц
Посадаd і d
Військове званнягенерал і генералісимус
РідСавойська династія
Батькоd[7]
МатиОлімпія Манчині[7]
Брати, сестриd і d
Автографimage
Нагороди
image
image

Початок кар'єри та Велика турецька війна

Народився у Парижі. Він був молодшим сином і його дружини Олімпії Манчіні, племінниці кардинала Джуліо Мазаріні. З боку батька Євген належав до стародавнього роду герцогів Савойських, будучи правнуком савойського герцога Карла Еммануїла I.

Після вигнання матері з Франції у зв'язку з 20-річний Євген вирушив на поля Великої турецької війни захищати обложений османами Відень, де під його командуванням бився полк драгунів. Після цього брав участь у звільненні Угорщини від османських військ у 1684—1688 роках.

1690 року його призначено командувачем австрійськими військами в Італії та з'єднався у військовому союзі з герцогом савойським Віктором-Амадеєм. Останній всупереч порадам Євгена вступив з французами у бій при Стаффарді, був розбитий, і лише хоробрість та розпорядливість Євгена врятували союзні війська від остаточної загибелі.

У 1691 році примусив маршала Ніколя Катіна зняти облогу фортеці Коні; того ж 1691 року з авангардом армії герцога Савойського вторгся в Дофіне та оволодів кількома фортецями.

У 1697 здобув блискавичну перемогу над османами під Зентою, яка сприяла укладенню в 1699 році вигідного для Австрії Карловицького миру.

Війна за іспанську спадщину

Під час війни за іспанську спадщину 1701 року його призначено головнокомандувачем в Італії, де здійснив важкий перехід через , та після перемог під Капрі та зайняв Ломбардію до річки . Кампанію 1702 він почав раптовим нападом на Кремону, при якій був узятий у полон маршал Франсуа де Невіль Вільруа; потім вельми майстерно оборонявся проти переважаючих сил герцога Вандома.

Призначений президентом гофкрігсрата, Євген прийняв ряд заходів, які врятували Австрію від найбільшої небезпеки, у яку поставило її повстання угорців та успіхи французів у Баварії.

1704 року разом з герцогом Мальборо Євген здобув перемогу під Гохштедтом, яка спричинила відділення Баварії від союзу з Людовіком XIV.

У 1705 році був посланий до Іспанії, де зупинив успіхи Вандома, а 1706 року здобув перемогу під Турином, яка змусила французів звільнити Італію.

1707 року він вторгся до Провансу та взяв в облогу Тулон, але безуспішно; 1708 року разом з Мальборо розбив Вандома при та взяв Лілль, а 1709 року завдав Віллару поразку під .

1712 року Євген був розбитий при Денені та 1714 року підписав Раштаттський мир.

Кампанія проти Османської імперії. Пізні роки

1716 року він розбив османів під Петервардайном (нині — Нові-Сад) і взяв Темешвар, а наступного року здобув рішучу перемогу під Белградом. Ці перемоги завдали сильного удару могутності Османської імперії в Європі та привели в результаті до Пожаревацького миру.

До 1724 року він був штатгальтером в австрійських Нідерландах. Карл VI ставився до Євгена не з такою довірою, як Леопольд I і Йосип I; ворожа йому партія при дворі посилилася, але все ж його вплив відчувався при вирішенні всіх важливих державних питань.

У 1726 році принц Євген, що був одним з лідерів русофільської партії при віденському дворі, уклав з Росією .

У ролі головнокомандувача Євген з'явився ще раз у війні за польський спадок (1734—1735), але через хворобу незабаром його було відкликано.

Риси характеру

Відмінні риси принца Євгена як полководця — сміливість та рішучість, заснована на глибокому розумінні супротивників та бойової обстановки, невичерпність у вишукуванні коштів для здійснення намічених планів, холоднокровність у найкритичніші хвилини та вміння прив'язати до себе серця солдатів.

Пам'ять

image
Пам'ятник принцу Євгену на Площі Героїв у Відні

Принцу Євгену встановлено пам'ятник у Відні (автор — Антон Домінік Фернкорн) і в Будапешті (автор — Йозеф Рона).

Ім'я принца носив дредноут австрійського флоту типу «Вірібус Унітіс».

У Великій Британії за часів Першої світової війни ім'ям принца Євгена був названий монітор «Prince Eugene».

У Третьому рейху ім'ям принца Євгена була названа 7-ма добровольча гірська дивізія СС «Принц Ойген» та важкий крейсер Крігсмаріне, а також 33-й танковий полк 9-ї танкової дивізії Вермахту, чиєю емблемою було символічне зображення вершника на коні.

В Італії ім'ям Євгена Савойського був названий один з легких крейсерів типу «Дюка д'Аоста» («Еудженіо ді Савойя») часів Другої світової війни.

Зберігся ряд палаців у стилі бароко, побудованих за замовленням Принца Євгена. Найвідомішим з них є розташований у Відні палац Бельведер. Найбільш великим — розташований за декілька кілометрів від Братислави (але на території Австрії) літній палац Шлосс Гоф.

Його ім'ям названі тропічні дерева роду Eugenia caryophyllata, ефірна олія яких — джерело пахучої сполуки евгенолу.

Про хороброго принца склали пісню, відому декількома мовами, які були популярними в Австрійській імперії, у тому числі і на латині. Пісня присвячена перемозі над османами під Белградом 1717 р.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118605941 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Евгений, принц Савойский и Кариньянский // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1912. — Т. 9. — С. 274–275.
    d:Track:Q656d:Track:Q26160605d:Track:Q4114391d:Track:Q25376387d:Track:Q4448234
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Alexander Marie Norbert Lernet-Holenia Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. Евгений Савойский // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Dr. Constant v. Wurzbach Savoyen, Eugen Prinz von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 28. — S. 296.
    d:Track:Q665807d:Track:Q89755743
  7. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  8. Неліповіч С. Г. Союз двуглавых орлов. Русско-австрийский военный альянс второй четверти XVIII в. — М. : Объединенная редакция МВД России, Квадрига, 2010. — С. 25-31. — ISBN 987-5-91791-045-1.
  9. . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.

Література

  • Feldzüge des Prinzen Eugen von Savoyen. — Wien : Verlag des K.K. Generalstabes, 1876-1892.
  • Arneth A. R. Prinz Eugen von Savoyen. — Wien, 1864.
  • Evola J. Eugenio di Savoia // La Stampa. — 1943. — № XXI. (італ.)
  • Das Leben des Prinzen Eugen von Savoyen. — Freib., 1838-39.
  • Köster M. Russische Truppen für Prinz Eugen. — Wien : Österr.Bundesverlag, 1986.
  • Голицын Н. С. Великие полководцы истории. — СПб. : Тип. Товарищества «Общественная польза», 1875.
  • Ивонин Ю. Е. Євген Савойський: останні роки життя [ 11 серпня 2013 у Wayback Machine.]. // Вісник Удмуртського університету. 2010. Вип. 1. З. 24-32.

Посилання

  • Євген Савойський [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Попередник:
1716-1724 		Наступник:
—

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yevge n Savo jskij takozh Euzhen nim Prinz Eugen von Savoyen fr Francois Eugene de Savoie ital Principe Eugenio di Savoia Carignano 18 zhovtnya 1663 16631018 Parizh Korolivstvo Franciya 21 kvitnya 1736 Viden savojskij princ avstrijskij polkovodec generalisimus Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi franko italijskogo pohodzhennya Yevgen SavojskijNarodivsya18 zhovtnya 1663 1663 10 18 4 Parizh Korolivstvo Franciya 5 Pomer21 kvitnya 1736 1736 04 21 1 72 roki Viden Gabsburzka monarhiya 5 pnevmoniyaPohovannyad i Turinskij soborKrayina Savojske gercogstvoDiyalnistoficer voyenachalnik oficer armiyiZakladFederalnij uryad AvstriyiUchasnikVelika turecka vijna Oborona Vidnya Obloga Budi Bitva pri Mogachi Obloga Belgrada 1688 Bitva pid Zentoyu d d d d Bitva pid Gohshtedtom d d d d d Bitva pid Denenom Bitva pid Petrovaradinom d i Vijna za polsku spadshinu 1733 1735Roki aktivnostiz 1683TitulprincPosadad i dVijskove zvannyageneral i generalisimusRidSavojska dinastiyaBatkod 7 MatiOlimpiya Manchini 7 Brati sestrid i dAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiPochatok kar yeri ta Velika turecka vijnaNarodivsya u Parizhi Vin buv molodshim sinom i jogo druzhini Olimpiyi Manchini pleminnici kardinala Dzhulio Mazarini Z boku batka Yevgen nalezhav do starodavnogo rodu gercogiv Savojskih buduchi pravnukom savojskogo gercoga Karla Emmanuyila I Pislya vignannya materi z Franciyi u zv yazku z 20 richnij Yevgen virushiv na polya Velikoyi tureckoyi vijni zahishati oblozhenij osmanami Viden de pid jogo komanduvannyam bivsya polk draguniv Pislya cogo brav uchast u zvilnenni Ugorshini vid osmanskih vijsk u 1684 1688 rokah 1690 roku jogo priznacheno komanduvachem avstrijskimi vijskami v Italiyi ta z yednavsya u vijskovomu soyuzi z gercogom savojskim Viktorom Amadeyem Ostannij vsuperech poradam Yevgena vstupiv z francuzami u bij pri Staffardi buv rozbitij i lishe horobrist ta rozporyadlivist Yevgena vryatuvali soyuzni vijska vid ostatochnoyi zagibeli U 1691 roci primusiv marshala Nikolya Katina znyati oblogu forteci Koni togo zh 1691 roku z avangardom armiyi gercoga Savojskogo vtorgsya v Dofine ta ovolodiv kilkoma fortecyami U 1697 zdobuv bliskavichnu peremogu nad osmanami pid Zentoyu yaka spriyala ukladennyu v 1699 roci vigidnogo dlya Avstriyi Karlovickogo miru Vijna za ispansku spadshinuPid chas vijni za ispansku spadshinu 1701 roku jogo priznacheno golovnokomanduvachem v Italiyi de zdijsniv vazhkij perehid cherez ta pislya peremog pid Kapri ta zajnyav Lombardiyu do richki Kampaniyu 1702 vin pochav raptovim napadom na Kremonu pri yakij buv uzyatij u polon marshal Fransua de Nevil Vilrua potim velmi majsterno oboronyavsya proti perevazhayuchih sil gercoga Vandoma Priznachenij prezidentom gofkrigsrata Yevgen prijnyav ryad zahodiv yaki vryatuvali Avstriyu vid najbilshoyi nebezpeki u yaku postavilo yiyi povstannya ugorciv ta uspihi francuziv u Bavariyi 1704 roku razom z gercogom Malboro Yevgen zdobuv peremogu pid Gohshtedtom yaka sprichinila viddilennya Bavariyi vid soyuzu z Lyudovikom XIV U 1705 roci buv poslanij do Ispaniyi de zupiniv uspihi Vandoma a 1706 roku zdobuv peremogu pid Turinom yaka zmusila francuziv zvilniti Italiyu 1707 roku vin vtorgsya do Provansu ta vzyav v oblogu Tulon ale bezuspishno 1708 roku razom z Malboro rozbiv Vandoma pri ta vzyav Lill a 1709 roku zavdav Villaru porazku pid 1712 roku Yevgen buv rozbitij pri Deneni ta 1714 roku pidpisav Rashtattskij mir Kampaniya proti Osmanskoyi imperiyi Pizni roki1716 roku vin rozbiv osmaniv pid Petervardajnom nini Novi Sad i vzyav Temeshvar a nastupnogo roku zdobuv rishuchu peremogu pid Belgradom Ci peremogi zavdali silnogo udaru mogutnosti Osmanskoyi imperiyi v Yevropi ta priveli v rezultati do Pozharevackogo miru Do 1724 roku vin buv shtatgalterom v avstrijskih Niderlandah Karl VI stavivsya do Yevgena ne z takoyu doviroyu yak Leopold I i Josip I vorozha jomu partiya pri dvori posililasya ale vse zh jogo vpliv vidchuvavsya pri virishenni vsih vazhlivih derzhavnih pitan U 1726 roci princ Yevgen sho buv odnim z lideriv rusofilskoyi partiyi pri videnskomu dvori uklav z Rosiyeyu U roli golovnokomanduvacha Yevgen z yavivsya she raz u vijni za polskij spadok 1734 1735 ale cherez hvorobu nezabarom jogo bulo vidklikano Risi harakteruVidminni risi princa Yevgena yak polkovodcya smilivist ta rishuchist zasnovana na glibokomu rozuminni suprotivnikiv ta bojovoyi obstanovki nevicherpnist u vishukuvanni koshtiv dlya zdijsnennya namichenih planiv holodnokrovnist u najkritichnishi hvilini ta vminnya priv yazati do sebe sercya soldativ Pam yatPam yatnik princu Yevgenu na Ploshi Geroyiv u Vidni Princu Yevgenu vstanovleno pam yatnik u Vidni avtor Anton Dominik Fernkorn i v Budapeshti avtor Jozef Rona Im ya princa nosiv drednout avstrijskogo flotu tipu Viribus Unitis U Velikij Britaniyi za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni im yam princa Yevgena buv nazvanij monitor Prince Eugene U Tretomu rejhu im yam princa Yevgena bula nazvana 7 ma dobrovolcha girska diviziya SS Princ Ojgen ta vazhkij krejser Krigsmarine a takozh 33 j tankovij polk 9 yi tankovoyi diviziyi Vermahtu chiyeyu emblemoyu bulo simvolichne zobrazhennya vershnika na koni V Italiyi im yam Yevgena Savojskogo buv nazvanij odin z legkih krejseriv tipu Dyuka d Aosta Eudzhenio di Savojya chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Zberigsya ryad palaciv u stili baroko pobudovanih za zamovlennyam Princa Yevgena Najvidomishim z nih ye roztashovanij u Vidni palac Belveder Najbilsh velikim roztashovanij za dekilka kilometriv vid Bratislavi ale na teritoriyi Avstriyi litnij palac Shloss Gof Jogo im yam nazvani tropichni dereva rodu Eugenia caryophyllata efirna oliya yakih dzherelo pahuchoyi spoluki evgenolu Pro horobrogo princa sklali pisnyu vidomu dekilkoma movami yaki buli populyarnimi v Avstrijskij imperiyi u tomu chisli i na latini Pisnya prisvyachena peremozi nad osmanami pid Belgradom 1717 r PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118605941 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Evgenij princ Savojskij i Karinyanskij Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1912 T 9 S 274 275 d Track Q656d Track Q26160605d Track Q4114391d Track Q25376387d Track Q4448234 RKDartists d Track Q17299517 Alexander Marie Norbert Lernet Holenia Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Evgenij Savojskij Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Dr Constant v Wurzbach Savoyen Eugen Prinz von Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 28 S 296 d Track Q665807d Track Q89755743 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Nelipovich S G Soyuz dvuglavyh orlov Russko avstrijskij voennyj alyans vtoroj chetverti XVIII v M Obedinennaya redakciya MVD Rossii Kvadriga 2010 S 25 31 ISBN 987 5 91791 045 1 Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2013 LiteraturaFeldzuge des Prinzen Eugen von Savoyen Wien Verlag des K K Generalstabes 1876 1892 Arneth A R Prinz Eugen von Savoyen Wien 1864 Evola J Eugenio di Savoia La Stampa 1943 XXI ital Das Leben des Prinzen Eugen von Savoyen Freib 1838 39 Koster M Russische Truppen fur Prinz Eugen Wien Osterr Bundesverlag 1986 Golicyn N S Velikie polkovodcy istorii SPb Tip Tovarishestva Obshestvennaya polza 1875 Ivonin Yu E Yevgen Savojskij ostanni roki zhittya 11 serpnya 2013 u Wayback Machine Visnik Udmurtskogo universitetu 2010 Vip 1 Z 24 32 PosilannyaYevgen Savojskij 25 grudnya 2013 u Wayback Machine Poperednik 1716 1724 Nastupnik

Дата публікації:
Топ