Лінкор «Принц Євген» («Принц Ойген», нім. SMS Prinz Eugen) — був одним з бойових кораблів класу Теґеттгофф (Вірібус Унітіс) військово-морських сил Австро-Угорщини, до якого належали до якого належали лінкори «Теґеттгофф», , . Названий на честь австрійського фельдмаршала XVII–XVIII ст. Євгена Савойського.
"Принц Євген" | ||
---|---|---|
SMS Prinz Eugen | ||
Роззброєний лінкор у Тулузі. 1920 | ||
Служба | ||
Тип/клас | лінкор | |
Держава прапора | ||
Належність | Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine) | |
Корабельня | Stabilimento Tecnico Triestino Трієст | |
Закладено | 24 вересня 1910 | |
Спущено на воду | 30 листопада 1912 | |
Введено в експлуатацію | 8 липня 1914 | |
Виведений зі складу флоту | Потоплений 28 червня 1922 | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | стандартна 22 078 т | |
Довжина | 160 м | |
Ширина | 27,3 м | |
Осадка | макс. 8,8 м | |
Бронювання | Борт 100-280 мм Цитадель 180-200 мм Палуба 48 мм Башти 205 мм Барбети 280 мм Каземати 100 мм Передня бойова рубка 250-356 мм Задня рубка 250 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 12 котлів Ярроу, 4 парові турбіни Парсонса | |
Гвинти | 4 | |
Потужність | 25 000 к.с. | |
Швидкість | max. 20 вуз.(37 км/год.) | |
Автономність плавання | 4200 миль (7800 км)(10 - вузловим ходом (19 км/год.)) | |
Екіпаж | 962-1.050 чол. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 12 × 30,5 см (у 4 баштах) 12 × 15,0 см (в одиночних казематах) 18 × 7,0 см | |
Торпедно-мінне озброєння | 2 торпедні апарати 2×∅ 53,3 см (під водою по сторонах) |
Історія
Був збудований на верфі Трієсту. Після зачислення до складу флоту був відправлений 7 серпня 1914 для підтримки німецького важкого крейсеру «Гебен» і відкликаний наступного дня. Брав участь 23 травня 1915 в обстрілі узбережжя Італії, 8 червня у невдалому поході до проливу Отранто.
Після розпаду Австро-Угорщини 5 листопада до 1 грудня 1918 ходив під італійським прапором. Був переданий по умовах мирного договору Франції і переведений 25 серпня 1920 до бази в Тулоні. Був використаний 28 липня 1922 як ціль для французьких лінкорів і потоплений після обстрілу з далекої дистанції.
Див. також
- Prinz Eugen — важкий крейсер у складі Крігсмаріне. Отримав назву 1938 року, після аншлюсу, на знак спадковості військово-морських традицій Австро-Угорщини в Третьому Рейху .
Джерела
- Siegfried Breyer: Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905–1970. J. F. Lehmanns Verlag, München 1970, .
- Anthony Preston, Randal Gray (Hrsg.): Conway's All the World Fighting Ships 1906–1921. Conway Maritime Press Ltd, London 1985, .
- Wladimir Aichelburg: K.u.k. Flotte 1900–1918. Österreichische Staatsdruckerei, Wien 1998, .
- Richard Hough: Dreadnought. A History of the Modern Battleship. Verlag Periscope Publishing Ltd., Penzance 2003, .
Посилання
- http://www.kuk-kriegsmarine.at/prinzeugen.htm [ 23 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Princ znachennya Linkor Princ Yevgen Princ Ojgen nim SMS Prinz Eugen buv odnim z bojovih korabliv klasu Tegettgoff Viribus Unitis vijskovo morskih sil Avstro Ugorshini do yakogo nalezhali do yakogo nalezhali linkori Tegettgoff Viribus Unitis Svyatij Stefan Nazvanij na chest avstrijskogo feldmarshala XVII XVIII st Yevgena Savojskogo Princ Yevgen SMS Prinz Eugen Rozzbroyenij linkor u Tuluzi 1920 Sluzhba Tip klas linkor Derzhava prapora Nalezhnist C k vijskovo morski sili Avstro Ugorshini KuK Kriegsmarine Korabelnya Stabilimento Tecnico Triestino Triyest Zakladeno 24 veresnya 1910 Spusheno na vodu 30 listopada 1912 Vvedeno v ekspluataciyu 8 lipnya 1914 Vivedenij zi skladu flotu Potoplenij 28 chervnya 1922 Identifikaciya Parametri Tonnazh standartna 22 078 t Dovzhina 160 m Shirina 27 3 m Osadka maks 8 8 m Bronyuvannya Bort 100 280 mm Citadel 180 200 mm Paluba 48 mm Bashti 205 mm Barbeti 280 mm Kazemati 100 mm Perednya bojova rubka 250 356 mm Zadnya rubka 250 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 12 kotliv Yarrou 4 parovi turbini Parsonsa Gvinti 4 Potuzhnist 25 000 k s Shvidkist max 20 vuz 37 km god Avtonomnist plavannya 4200 mil 7800 km 10 vuzlovim hodom 19 km god Ekipazh 962 1 050 chol Ozbroyennya Artileriya 12 30 5 sm u 4 bashtah 12 15 0 sm v odinochnih kazematah 18 7 0 sm Torpedno minne ozbroyennya 2 torpedni aparati 2 53 3 sm pid vodoyu po storonah IstoriyaBuv zbudovanij na verfi Triyestu Pislya zachislennya do skladu flotu buv vidpravlenij 7 serpnya 1914 dlya pidtrimki nimeckogo vazhkogo krejseru Geben i vidklikanij nastupnogo dnya Brav uchast 23 travnya 1915 v obstrili uzberezhzhya Italiyi 8 chervnya u nevdalomu pohodi do prolivu Otranto Pislya rozpadu Avstro Ugorshini 5 listopada do 1 grudnya 1918 hodiv pid italijskim praporom Buv peredanij po umovah mirnogo dogovoru Franciyi i perevedenij 25 serpnya 1920 do bazi v Tuloni Buv vikoristanij 28 lipnya 1922 yak cil dlya francuzkih linkoriv i potoplenij pislya obstrilu z dalekoyi distanciyi Div takozhPrinz Eugen vazhkij krejser u skladi Krigsmarine Otrimav nazvu 1938 roku pislya anshlyusu na znak spadkovosti vijskovo morskih tradicij Avstro Ugorshini v Tretomu Rejhu DzherelaSiegfried Breyer Schlachtschiffe und Schlachtkreuzer 1905 1970 J F Lehmanns Verlag Munchen 1970 ISBN 3 88199 474 2 Anthony Preston Randal Gray Hrsg Conway s All the World Fighting Ships 1906 1921 Conway Maritime Press Ltd London 1985 ISBN 0 85177 245 5 Wladimir Aichelburg K u k Flotte 1900 1918 Osterreichische Staatsdruckerei Wien 1998 ISBN 3 8132 0573 8 Richard Hough Dreadnought A History of the Modern Battleship Verlag Periscope Publishing Ltd Penzance 2003 ISBN 1 904381 11 1 Posilannyahttp www kuk kriegsmarine at prinzeugen htm 23 lyutogo 2010 u Wayback Machine