Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́ншлюс (від нім. Anschluss, Anschluß — приєднання, об'єднання, анексія) — приєднання Австрії до нацистської Німеччини 11—13 березня 1938 року.
| Аншлюс | |
| Країна |  Федеративна держава Австрія |
|---|---|
| Дата й час | 13 березня 1938[1] і 12 березня 1938 |
 | |
 Аншлюс у Вікісховищі | |
Координати: 48°06′57″ пн. ш. 13°35′38″ сх. д. / 48.11599200002777366° пн. ш. 13.593897000028° сх. д.
Передісторія
Політика щодо створення австро-німецького союзу провадилася керівництвом Німеччини протягом довгого часу.
7 жовтня 1879 підписана угода щодо того, «коли б одна з обох імперій, всупереч сподіванням і щирому бажанню обох високих договірних сторін, зазнала нападу з боку Російської імперії, обидві високі договірні сторони зобов'язані виступити на допомогу одна одній з усією сукупністю збройних сил своїх імперій і відповідно до цього не укладати миру інакше, як тільки спільно і за обопільною згодою».
Однією із вимог створеного 1891 Пангерманського союзу було об'єднання Австро-Угорщини з Німецькою імперією.
До об'єднання двох країн після Першої світової війни прагнули різні політичні сили по обох боках кордону, але держави-переможниці заборонили це в мирних трактатах, укладених з обома державами (Версальський і Сен-Жерменський).
4 жовтня 1922 прийнятий Женевський протокол, що забороняв аншлюс навіть у формі економічного союзу Австрії з Німеччиною.
У 1927 в Німеччині вийшла друком збірка «Проблема аншлюсу», що містила карту під заголовком «Національні німецькі землі в минулому та в сучасності». На ній зображувалася німецька «серединна Європа», до якої входили Німеччина, Австрійська республіка, більша частина Чехословацької республіки, південна Польща, землі Познані, Данцигський коридор, італійський Тіроль, дві третини Швейцарії, уся територія Голландії, майже половина Бельгії, частина півдня Королівства Угорщина, заходу Королівства Румунія та Північної Італії. У підписі було зазначено: «Історія Німеччини являє собою боротьбу за вирішення питань, що нині неймовірно загострилися. Ці питання становлять проблему створення німецької держави у Центральній Європі та розрахунку німецького народу зі східними сусідами… Тільки твердість забезпечить внутрішню єдність Центральної Європи супроти тиску народів та держав Заходу та Сходу… Бо ж територія німецького заселення поширюється за межі кордонів Німеччини в усій області Центральної Європи.»
У 1931 була спроба поєднати обидві держави митним союзом — невдала через спротив держав колишньої Антанти: 19 березня австрійський віце-канцлер Шобер та німецький міністр закордонних справ Курціус підписали угоду про єдиний митний закон, про узгоджені тарифи та про ліквідацію митного кордону між обома державами; Франція рішуче виступила проти митного союзу Австрії із Німеччиною, у чому її підтримала Англія. Внаслідок розгляду питання Лігою Націй та передачі його до Постійного міжнародного трибуналу, обидві країни повідомили про відмову від митного союзу за два дні до винесення рішення трибуналом 5 вересня 1931 року.
Перша спроба Аншлюсу націонал-соціалістами
До ідеї аншлюсу повернувся Адольф Гітлер, коли прийшов до влади в 1933.
У липні 1934 австрійські та німецькі нацисти зробили невдалу спробу державного перевороту в Австрійській Республіці (вбивство Енгельберта Дольфуса), у ряді міст збройні загони нацистів виступали, вимагаючи «аншлюсу».
Італійський диктатор Беніто Муссоліні відреагував на це негативно. Він спішно мобілізував чотири дивізії, наказав їм підійти до кордону, на перевал Бреннер. Італійці готові були податися на допомогу австрійському уряду. Муссоліні розраховував на підтримку Великої Британії та Франції — але ці держави нічого не зробили.
Муссоліні виступив для преси: «Німецький канцлер не раз давав обіцянку поважати незалежність Австрії. Але події останніх днів з усією очевидністю показали, чи має намір Гітлер дотримуватися своїх слів перед Європою. Не можна підходити зі звичайними моральними мірками до людини, яка з таким цинізмом зневажає елементарні закони порядності».
Перспективи війни з Італією цілком вистачило, щоб Гітлер відступив і не ввів в Австрію війська. Без підтримки Німеччини переворот провалився.
Все змінилося, коли в жовтні 1935 Італія розв'язала війну проти Ефіопії. Захід засудив агресію Муссоліні: з листопада 1935 всі члени Ліги Націй взяли на себе зобов'язання бойкотувати італійські товари, відмовляти італійському уряду в кредитах, заборонити ввезення до Італії стратегічних матеріалів. А Німеччина підтримала Італію.
8 травня 1936 у зв'язку з перемогою в Ефіопії Муссоліні проголосив друге народження Римської імперії. Король Віктор Еммануїл III прийняв титул імператора Ефіопії. Захід не визнав цих захоплень. Гітлер же підтримав ідею другої Римської імперії і надіслав привітання.
Муссоліні не хотів, щоб у громадянській війні в Іспанії перемогли комуністи. Він слав серйозну допомогу генералу Франко — людьми, літаками, грошима, спорядженням. Гітлер теж воював в Іспанії. З 1936 року почалося зближення Муссоліні й Гітлера.
Щоправда, і після того Муссоліні довго довелося вмовляти. 4 січня 1937 Муссоліні на переговорах з Герінгом відмовлявся визнати «аншлюс». Він заявляв, що не потерпить ніяких змін в австрійському питанні.
Лише 6 листопада 1937 року Беніто Муссоліні заявив, йому «набридло відстоювати незалежність Австрії». Але й після того Муссоліні намагався перешкодити створенню «Великої Німеччини». Ніяких конкретних заяв із боку Великої Британії або Франції знову не було. Італія одна протистояла Німеччині, а міжнародна обстановка змінилася.
Гітлер був упевнений, що Італія не почне війни через Австрію.
Ультиматум Гітлера
12 лютого 1938 Гітлер зустрівся з австрійським канцлером Куртом Шушніґом та міністром закордонних справ Австрії Ґвідо Шмідтом у австрійському Зальцбурзі, де змусив його погодитися на допущення до влади австрійських нацистів. Втім, за Конституцією Австрії, лише Президент мав повноваження підписувати міжнародні угоди. Тоді Гітлер висунув вимоги до Шушніґа, аби той переконав Президента Вільгельма Мікласа погодитися на ультиматум, відвівши на це три дні. В той же час Гітлер віддав наказ імітувати зосередження військ на кордоні з Австрією та поширювати фальшиві новини щодо підготовки до збройного конфлікту.
Перед загрозою збройного вторгнення Президент Вільгельм Міклас здав свої позиції в останній день ультиматуму, 15 лютого, Шушніґ офіційно повідомив посла фон Папена, що берхтесгаденську угоду буде виконано до 18 лютого.
Виконуючи умови угоди, 16 лютого австрійський уряд оголосив загальну амністію для нацистів, включно з тими, хто був звинувачений у вбивстві Дольфуса, а також представили народу новий Кабінет, у якому нацист і прихильник об'єднання Австрії з Німеччиною Зейсс-Інкварт став міністром безпеки.
Невдовзі Шушніґ відрікся від цих домовленостей і анонсував плебісцит щодо аншлюсу, бо мав надію, що більшість австрійців не підтримає втрату незалежності. Проте 11 березня Гітлер направив австрійському канцлеру ультиматум, де вимагав, щоб той передав усю повноту влади австрійським нацистам, інакше німецька армія розпочне вторгнення. Термін ультиматуму спливав опівдні, але був подовжений на дві години. Не чекаючи на відповідь, Гітлер уже віддав наказ увести війська до Австрійської Республіки о першій годині дня. Фактично стався державний переворот, і Шушніґа змусили скасувати плебісцит. Розуміючи, що ані Французька Республіка, ані Велика Британія не налаштовані допомогти Австрійській Республіці зберегти самостійність, канцлер пішов у відставку, наказавши австрійській армії не чинити опору можливому німецькому вторгненню.
Окупація Австрії
Президент Австрійської Республіки Вільгельм Міклас (Wilhelm Miklas) відмовився призначити лідера австрійських нацистів Артура Зейсс-Інкварта (Arthur Seyss-Inquart) канцлером. У цій ситуації за наказом Гітлера 12 березня німецькі війська ввійшли до Австрійської Республіки — без опору з боку австрійців. Посаду канцлера зайняв Артур Зейсс-Інкварт.
Вже наступного дня Гітлер оприлюднив підписаний ним закон, за яким Австрійську Республіку було включено до Третього Рейху як «Східну марку» (Ostmark).
10 квітня під контролем нацистів відбувся референдум, під час якого 99,73 % австрійців підтримали приєднання Австрійської Республіки до Третього Рейху.
Незважаючи на брутальне порушення Версальського та Сен-Жерменського договорів, Велика Британія та Французька Республіка майже ніяк не відреагували на ліквідацію Австрійської Республіки. Загалом міжнародна реакція на подію коливалася від нейтральної до позитивної, і лише Радянський Союз (у ноті до західних держав) та Мексика (у посланні до Ліги Націй) висловили протест проти очевидного акту анексії.
Наслідки та їх ліквідація
Внаслідок аншлюсу Третій Рейх здобув важливі австрійські компанії (напр. Steyr Daimler Puch AG) та озброєння загальною вартістю близько 500 млн рейхсмарок, а на базі колишньої австрійської армії (Österreichische Bundesheer) створили дві німецькі піхотні дивізії (44-ту та 45-ту), 4-ту легку дивізію та дві гірські дивізії (2-гу та 3-тю).
Вигнання нацистських окупантів з Австрії в 1945 р. привело до відновлення її незалежності.
Аншлюс було засуджено як акт агресії на Нюрнберзькому процесі. Вирок Міжнародного воєнного трибуналу, Нюрнберзький процес:
 | Перед Трибуналом було висунуто твердження, що анексія Австрії була виправдана сильним прагненням до союзу між Австрією та Німеччиною, яке висловлювалося широкими колами. Стверджувалось також, що у цих народів було багато спільного, що робило такий союз бажаним, і що в результаті мети було досягнуто без кровопролиття. Такі твердження, навіть якщо вони слушні, фактично є несуттєвими, тому що факти з усією визначеністю доводять, що методи, які були використані для досягнення цієї мети, були методами агресора. Вирішальним фактором була воєнна міць Німеччини, яку та ладна була задіяти у тому випадку, якби вона зустріла бодай який-небудь спротив. |  |
Державний договір, підписаний у Відні 15 травня 1955 р., заборонив приєднання Австрійської Республіки до Німеччини.
Див. також
Примітки
- https://www.britannica.com/event/Anschluss
- Відповідно до німецького правопису, чинного на час події.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
- Vocelka, Karl (2000). Geschichte Österreichs : Kultur — Gesellschaft — Politik. Verlag Styria. с. 297.
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 23 серпня 2019.
Література
- M. Гнатовський . Аншлюс // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 34—35. — 808 с. — .
- І. С. Покровська. Аншлюс // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Енциклопедія «Британніка» [ 20 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Історія дипломатії. Том другий. Дипломатія за нового часу (1872—1919 рр.) / Під ред. акад. В. П. Потьомкіна. Укладачі проф. Хвостов В. М. і проф. Мінц І. І. — К.: Українське вид-во політич. літ-ри, 1948. — 408 с.
- Австрію прилучено до Німеччини // Діло (Львів), 15 березня 1938 [ 8 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Розмах ІІІ Німеччини // Діло (Львів), 20 березня 1938 [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- На шляху до порозуміння між Римом і Ватиканом // Діло (Львів), 30 березня 1938 [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- 99,08 проц. голосів за аншлюсом // Діло (Львів), 12 квітня 1938 [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Ентузіязм // Діло (Львів), 16 квітня 1938 [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Буздес А. Події в Німеччині і Австрії. — К.: Держполітвидав при РНК УРСР, 1938. — 24 с.
Посилання
- Аншлюс [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A nshlyus vid nim Anschluss Anschluss priyednannya ob yednannya aneksiya priyednannya Avstriyi do nacistskoyi Nimechchini 11 13 bereznya 1938 roku AnshlyusKrayina Federativna derzhava AvstriyaData j chas13 bereznya 1938 1 i 12 bereznya 1938 Anshlyus u Vikishovishi Koordinati 48 06 57 pn sh 13 35 38 sh d 48 11599200002777366 pn sh 13 593897000028 sh d 48 11599200002777366 13 593897000028Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna markaGercogstvo AvstriyaErcgercogstvo AvstriyaSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvatiNimecki j avstrijski prikordonniki demontuyut shlagbaum na kordoniPeredistoriyaPolitika shodo stvorennya avstro nimeckogo soyuzu provadilasya kerivnictvom Nimechchini protyagom dovgogo chasu 7 zhovtnya 1879 pidpisana ugoda shodo togo koli b odna z oboh imperij vsuperech spodivannyam i shiromu bazhannyu oboh visokih dogovirnih storin zaznala napadu z boku Rosijskoyi imperiyi obidvi visoki dogovirni storoni zobov yazani vistupiti na dopomogu odna odnij z usiyeyu sukupnistyu zbrojnih sil svoyih imperij i vidpovidno do cogo ne ukladati miru inakshe yak tilki spilno i za obopilnoyu zgodoyu Odniyeyu iz vimog stvorenogo 1891 Pangermanskogo soyuzu bulo ob yednannya Avstro Ugorshini z Nimeckoyu imperiyeyu Do ob yednannya dvoh krayin pislya Pershoyi svitovoyi vijni pragnuli rizni politichni sili po oboh bokah kordonu ale derzhavi peremozhnici zaboronili ce v mirnih traktatah ukladenih z oboma derzhavami Versalskij i Sen Zhermenskij 4 zhovtnya 1922 prijnyatij Zhenevskij protokol sho zaboronyav anshlyus navit u formi ekonomichnogo soyuzu Avstriyi z Nimechchinoyu U 1927 v Nimechchini vijshla drukom zbirka Problema anshlyusu sho mistila kartu pid zagolovkom Nacionalni nimecki zemli v minulomu ta v suchasnosti Na nij zobrazhuvalasya nimecka seredinna Yevropa do yakoyi vhodili Nimechchina Avstrijska respublika bilsha chastina Chehoslovackoyi respubliki pivdenna Polsha zemli Poznani Dancigskij koridor italijskij Tirol dvi tretini Shvejcariyi usya teritoriya Gollandiyi majzhe polovina Belgiyi chastina pivdnya Korolivstva Ugorshina zahodu Korolivstva Rumuniya ta Pivnichnoyi Italiyi U pidpisi bulo zaznacheno Istoriya Nimechchini yavlyaye soboyu borotbu za virishennya pitan sho nini nejmovirno zagostrilisya Ci pitannya stanovlyat problemu stvorennya nimeckoyi derzhavi u Centralnij Yevropi ta rozrahunku nimeckogo narodu zi shidnimi susidami Tilki tverdist zabezpechit vnutrishnyu yednist Centralnoyi Yevropi suproti tisku narodiv ta derzhav Zahodu ta Shodu Bo zh teritoriya nimeckogo zaselennya poshiryuyetsya za mezhi kordoniv Nimechchini v usij oblasti Centralnoyi Yevropi U 1931 bula sproba poyednati obidvi derzhavi mitnim soyuzom nevdala cherez sprotiv derzhav kolishnoyi Antanti 19 bereznya avstrijskij vice kancler Shober ta nimeckij ministr zakordonnih sprav Kurcius pidpisali ugodu pro yedinij mitnij zakon pro uzgodzheni tarifi ta pro likvidaciyu mitnogo kordonu mizh oboma derzhavami Franciya rishuche vistupila proti mitnogo soyuzu Avstriyi iz Nimechchinoyu u chomu yiyi pidtrimala Angliya Vnaslidok rozglyadu pitannya Ligoyu Nacij ta peredachi jogo do Postijnogo mizhnarodnogo tribunalu obidvi krayini povidomili pro vidmovu vid mitnogo soyuzu za dva dni do vinesennya rishennya tribunalom 5 veresnya 1931 roku Persha sproba Anshlyusu nacional socialistamiAdolf Gitler ogoloshuye anshlyus na Geldenplyac u Vidni 15 bereznya 1938 Do ideyi anshlyusu povernuvsya Adolf Gitler koli prijshov do vladi v 1933 U lipni 1934 avstrijski ta nimecki nacisti zrobili nevdalu sprobu derzhavnogo perevorotu v Avstrijskij Respublici vbivstvo Engelberta Dolfusa u ryadi mist zbrojni zagoni nacistiv vistupali vimagayuchi anshlyusu Italijskij diktator Benito Mussolini vidreaguvav na ce negativno Vin spishno mobilizuvav chotiri diviziyi nakazav yim pidijti do kordonu na pereval Brenner Italijci gotovi buli podatisya na dopomogu avstrijskomu uryadu Mussolini rozrahovuvav na pidtrimku Velikoyi Britaniyi ta Franciyi ale ci derzhavi nichogo ne zrobili Mussolini vistupiv dlya presi Nimeckij kancler ne raz davav obicyanku povazhati nezalezhnist Avstriyi Ale podiyi ostannih dniv z usiyeyu ochevidnistyu pokazali chi maye namir Gitler dotrimuvatisya svoyih sliv pered Yevropoyu Ne mozhna pidhoditi zi zvichajnimi moralnimi mirkami do lyudini yaka z takim cinizmom znevazhaye elementarni zakoni poryadnosti Perspektivi vijni z Italiyeyu cilkom vistachilo shob Gitler vidstupiv i ne vviv v Avstriyu vijska Bez pidtrimki Nimechchini perevorot provalivsya Vse zminilosya koli v zhovtni 1935 Italiya rozv yazala vijnu proti Efiopiyi Zahid zasudiv agresiyu Mussolini z listopada 1935 vsi chleni Ligi Nacij vzyali na sebe zobov yazannya bojkotuvati italijski tovari vidmovlyati italijskomu uryadu v kreditah zaboroniti vvezennya do Italiyi strategichnih materialiv A Nimechchina pidtrimala Italiyu 8 travnya 1936 u zv yazku z peremogoyu v Efiopiyi Mussolini progolosiv druge narodzhennya Rimskoyi imperiyi Korol Viktor Emmanuyil III prijnyav titul imperatora Efiopiyi Zahid ne viznav cih zahoplen Gitler zhe pidtrimav ideyu drugoyi Rimskoyi imperiyi i nadislav privitannya Mussolini ne hotiv shob u gromadyanskij vijni v Ispaniyi peremogli komunisti Vin slav serjoznu dopomogu generalu Franko lyudmi litakami groshima sporyadzhennyam Gitler tezh voyuvav v Ispaniyi Z 1936 roku pochalosya zblizhennya Mussolini j Gitlera Shopravda i pislya togo Mussolini dovgo dovelosya vmovlyati 4 sichnya 1937 Mussolini na peregovorah z Geringom vidmovlyavsya viznati anshlyus Vin zayavlyav sho ne poterpit niyakih zmin v avstrijskomu pitanni Lishe 6 listopada 1937 roku Benito Mussolini zayaviv jomu nabridlo vidstoyuvati nezalezhnist Avstriyi Ale j pislya togo Mussolini namagavsya pereshkoditi stvorennyu Velikoyi Nimechchini Niyakih konkretnih zayav iz boku Velikoyi Britaniyi abo Franciyi znovu ne bulo Italiya odna protistoyala Nimechchini a mizhnarodna obstanovka zminilasya Gitler buv upevnenij sho Italiya ne pochne vijni cherez Avstriyu Ultimatum GitleraVstup nimeckih vijsk do Vidnya 12 lyutogo 1938 Gitler zustrivsya z avstrijskim kanclerom Kurtom Shushnigom ta ministrom zakordonnih sprav Avstriyi Gvido Shmidtom u avstrijskomu Zalcburzi de zmusiv jogo pogoditisya na dopushennya do vladi avstrijskih nacistiv Vtim za Konstituciyeyu Avstriyi lishe Prezident mav povnovazhennya pidpisuvati mizhnarodni ugodi Todi Gitler visunuv vimogi do Shushniga abi toj perekonav Prezidenta Vilgelma Miklasa pogoditisya na ultimatum vidvivshi na ce tri dni V toj zhe chas Gitler viddav nakaz imituvati zoseredzhennya vijsk na kordoni z Avstriyeyu ta poshiryuvati falshivi novini shodo pidgotovki do zbrojnogo konfliktu Pered zagrozoyu zbrojnogo vtorgnennya Prezident Vilgelm Miklas zdav svoyi poziciyi v ostannij den ultimatumu 15 lyutogo Shushnig oficijno povidomiv posla fon Papena sho berhtesgadensku ugodu bude vikonano do 18 lyutogo Vikonuyuchi umovi ugodi 16 lyutogo avstrijskij uryad ogolosiv zagalnu amnistiyu dlya nacistiv vklyuchno z timi hto buv zvinuvachenij u vbivstvi Dolfusa a takozh predstavili narodu novij Kabinet u yakomu nacist i prihilnik ob yednannya Avstriyi z Nimechchinoyu Zejss Inkvart stav ministrom bezpeki Nevdovzi Shushnig vidriksya vid cih domovlenostej i anonsuvav plebiscit shodo anshlyusu bo mav nadiyu sho bilshist avstrijciv ne pidtrimaye vtratu nezalezhnosti Prote 11 bereznya Gitler napraviv avstrijskomu kancleru ultimatum de vimagav shob toj peredav usyu povnotu vladi avstrijskim nacistam inakshe nimecka armiya rozpochne vtorgnennya Termin ultimatumu splivav opivdni ale buv podovzhenij na dvi godini Ne chekayuchi na vidpovid Gitler uzhe viddav nakaz uvesti vijska do Avstrijskoyi Respubliki o pershij godini dnya Faktichno stavsya derzhavnij perevorot i Shushniga zmusili skasuvati plebiscit Rozumiyuchi sho ani Francuzka Respublika ani Velika Britaniya ne nalashtovani dopomogti Avstrijskij Respublici zberegti samostijnist kancler pishov u vidstavku nakazavshi avstrijskij armiyi ne chiniti oporu mozhlivomu nimeckomu vtorgnennyu Okupaciya AvstriyiPrezident Avstrijskoyi Respubliki Vilgelm Miklas Wilhelm Miklas vidmovivsya priznachiti lidera avstrijskih nacistiv Artura Zejss Inkvarta Arthur Seyss Inquart kanclerom U cij situaciyi za nakazom Gitlera 12 bereznya nimecki vijska vvijshli do Avstrijskoyi Respubliki bez oporu z boku avstrijciv Posadu kanclera zajnyav Artur Zejss Inkvart Vzhe nastupnogo dnya Gitler oprilyudniv pidpisanij nim zakon za yakim Avstrijsku Respubliku bulo vklyucheno do Tretogo Rejhu yak Shidnu marku Ostmark 10 kvitnya pid kontrolem nacistiv vidbuvsya referendum pid chas yakogo 99 73 avstrijciv pidtrimali priyednannya Avstrijskoyi Respubliki do Tretogo Rejhu Nezvazhayuchi na brutalne porushennya Versalskogo ta Sen Zhermenskogo dogovoriv Velika Britaniya ta Francuzka Respublika majzhe niyak ne vidreaguvali na likvidaciyu Avstrijskoyi Respubliki Zagalom mizhnarodna reakciya na podiyu kolivalasya vid nejtralnoyi do pozitivnoyi i lishe Radyanskij Soyuz u noti do zahidnih derzhav ta Meksika u poslanni do Ligi Nacij vislovili protest proti ochevidnogo aktu aneksiyi Naslidki ta yih likvidaciyaVnaslidok anshlyusu Tretij Rejh zdobuv vazhlivi avstrijski kompaniyi napr Steyr Daimler Puch AG ta ozbroyennya zagalnoyu vartistyu blizko 500 mln rejhsmarok a na bazi kolishnoyi avstrijskoyi armiyi Osterreichische Bundesheer stvorili dvi nimecki pihotni diviziyi 44 tu ta 45 tu 4 tu legku diviziyu ta dvi girski diviziyi 2 gu ta 3 tyu Vignannya nacistskih okupantiv z Avstriyi v 1945 r privelo do vidnovlennya yiyi nezalezhnosti Anshlyus bulo zasudzheno yak akt agresiyi na Nyurnberzkomu procesi Virok Mizhnarodnogo voyennogo tribunalu Nyurnberzkij proces Pered Tribunalom bulo visunuto tverdzhennya sho aneksiya Avstriyi bula vipravdana silnim pragnennyam do soyuzu mizh Avstriyeyu ta Nimechchinoyu yake vislovlyuvalosya shirokimi kolami Stverdzhuvalos takozh sho u cih narodiv bulo bagato spilnogo sho robilo takij soyuz bazhanim i sho v rezultati meti bulo dosyagnuto bez krovoprolittya Taki tverdzhennya navit yaksho voni slushni faktichno ye nesuttyevimi tomu sho fakti z usiyeyu viznachenistyu dovodyat sho metodi yaki buli vikoristani dlya dosyagnennya ciyeyi meti buli metodami agresora Virishalnim faktorom bula voyenna mic Nimechchini yaku ta ladna bula zadiyati u tomu vipadku yakbi vona zustrila bodaj yakij nebud sprotiv Derzhavnij dogovir pidpisanij u Vidni 15 travnya 1955 r zaboroniv priyednannya Avstrijskoyi Respubliki do Nimechchini Div takozh17 j vijskovij okrug Tretij Rejh 18 j vijskovij okrug Tretij Rejh Okupaciya SudetivPrimitkihttps www britannica com event Anschluss Vidpovidno do nimeckogo pravopisu chinnogo na chas podiyi Arhiv originalu za 27 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 15 travnya 2014 Vocelka Karl 2000 Geschichte Osterreichs Kultur Gesellschaft Politik Verlag Styria s 297 Arhiv originalu za 23 serpnya 2019 Procitovano 23 serpnya 2019 LiteraturaM Gnatovskij Anshlyus Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 34 35 808 s ISBN 978 966 611 818 2 I S Pokrovska Anshlyus Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Enciklopediya Britannika 20 grudnya 2008 u Wayback Machine Istoriya diplomatiyi Tom drugij Diplomatiya za novogo chasu 1872 1919 rr Pid red akad V P Potomkina Ukladachi prof Hvostov V M i prof Minc I I K Ukrayinske vid vo politich lit ri 1948 408 s Avstriyu prilucheno do Nimechchini Dilo Lviv 15 bereznya 1938 8 veresnya 2014 u Wayback Machine Rozmah III Nimechchini Dilo Lviv 20 bereznya 1938 12 grudnya 2018 u Wayback Machine Na shlyahu do porozuminnya mizh Rimom i Vatikanom Dilo Lviv 30 bereznya 1938 12 grudnya 2018 u Wayback Machine 99 08 proc golosiv za anshlyusom Dilo Lviv 12 kvitnya 1938 12 grudnya 2018 u Wayback Machine Entuziyazm Dilo Lviv 16 kvitnya 1938 11 chervnya 2015 u Wayback Machine Buzdes A Podiyi v Nimechchini i Avstriyi K Derzhpolitvidav pri RNK URSR 1938 24 s PosilannyaAnshlyus 26 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X