Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австрія у добу націонал-соціалізму (нім. Österreich in der Zeit des Nationalsozialismus) — термін на позначення частини австрійської історії з моменту анексії країни нацистською Німеччиною 13 березня 1938 року і до кінця Другої світової війни у травні 1945 року.
| Земля Австрія (1938–1940) Land Österreich Райхсгау Остмарки (1940–1942) Reichsgaue der Ostmark Альпійські та дунайські райхсгау (1942–1945) Alpen- und Donau-Reichsgaue | |||||
| Адміністративна одиниця нацистської Німеччини | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн Deutschlandlied Proposed: German Rise. A festive song ("Deutsche Auferstehung. Ein festliches Lied") | |||||
 | |||||
| Столиця | Великий Відень (de facto) | ||||
| Мови | німецька | ||||
| Державний устрій | Адміністративна одиниця нацистської Німеччини | ||||
| райхскомісар | |||||
| - 1938–1940 | Йозеф Бюркель | ||||
| рейхсштатгальтер | |||||
| - 1938–1939 | Артур Зейсс-Інкварт | ||||
| - 1939–1940 | Йозеф Бюркель | ||||
| - 1940–1945 | Бальдур фон Ширах | ||||
| Історичний період | Інтербеллум / Друга світова війна | ||||
| - Берхтесгаденська угода | 12 лютого 1938 | ||||
| - Аншлюс | 12 березня 1938 | ||||
| - Віденська промова Гітлера | 15 березня 1938 | ||||
| - Вибори в Рейхстаг | 10 квітня 1938 | ||||
| - Закон про Остмарку | 14 квітня 1939 | ||||
| - Взяття Відня | 13 квітня 1945 | ||||
| - Капітуляція Німеччини | 8 травня 1945 | ||||
| Валюта | райхсмарка (ℛℳ) | ||||
| |||||
Австрійці здебільшого були натхненними прихильниками союзу з Німеччиною. Протягом Другої світової війни 950 000 австрійців воювали у збройних силах нацистської Німеччини. Інші австрійці були залучені до нацистського державного управління — від персоналу таборів смерті до найвищого нацистського керівництва: більшість бюрократів, які реалізовували остаточне розв'язання єврейського питання, були австрійцями.
Після аншлюсу по всій Австрії набули чинності німецькі правила дорожнього руху, тим самим із 19 вересня 1938 року австрійці загалом почали їздити правим боком. До цього країна була поділена на ліво- і правосторонні зони.
Після Другої світової війни чимало австрійців тішили себе уявленням Австрії як першої жертви нацистів. Хоча нацистську партію і в Австрії було відразу заборонено, в країні не було такого ж ретельного процесу денацифікації, який було нав'язано Німеччині. Не маючи зовнішнього тиску на політичні реформи, прошарки австрійського суспільства довгий час намагалися висунути думку, що аншлюс був лише нав'язуванням правління нацистською Німеччиною.
Передісторія
Періоду тимчасової втрати австрійської державності та захопленню влади націонал-соціалістами передувала доба Першої Республіки, позначеної політичною і суспільною напруженістю (австро-фашистська станова держава, громадянська війна в Австрії, спроба нацистського перевороту тощо), а також економічними кризами. Перша Республіка виникла 1918 року під назвою Німецька Австрія наприкінці Першої світової війни під час розпаду дуалістичної монархії Австро-Угорщини та прагнула приєднатися до демократичної Німеччини, доки держави-переможниці не наклали на це заборону в 1919 році.
Вторгнення
Вранці 12 березня німецькі війська та поліціянти загальною чисельністю близько 65 000 осіб, частина з яких була важко озброєна, перетнули австрійські кордони (план «Отто»). Місцеве населення їх часто вітало оплесками. У Відні райхсфюрер СС Генріх Гіммлер у супроводі співробітників СС і поліції прибув в аеропорт Асперн, щоб перебрати на себе керівництво австрійською поліцією. Австрійські прихильники НСДАП та члени СС і СА займали, де цього ще не сталося, державні будівлі та посади.
Увечері 12 березня Гітлер і Зейсс-Інкварт зустрілися в Лінці. Окрилений радісними емоціями багатьох австрійців Гітлер вирішив провести «воз'зєднання» без наперед запланованих строків перехідного періоду. З балкона міської ратуші Лінца він оголосив про створення «Великонімецької імперії». Наступного дня, 13 березня 1938 року, уряд Зейсса-Інкварта на своєму другому засіданні ухвалив «Закон про возз'єднання Австрії з Німецьким Райхом». Коли Зейсс-Інкварт подав «Закон про аншлюс» на підпис Мікласу, який займав посаду в тій самій будівлі, сьогоднішній федеральній канцелярії, Міклас подав у відставку та передав закон на підпис Зейссу-Інкварту як тимчасовому главі держави. З 15 березня 1938 р. по 30 квітня 1939 р. Зейсс-Інкварт, ставши згодом рейхсштатгальтером, у званні обергрупенфюрера СС керував австрійським урядом. Його завданням було розпустити органи австрійської федеральної влади та інтегрувати державне управління країни в управлінську структуру Німецької імперії.
Адміністративний устрій
На початку Гітлер звелів замінити нелюбу йому назву «Австрія» на «Остмарка», що було поширеним із ХІХ століття перекладом латинської назви «marcha orientalis» на позначення середньовічної області, яка лягла в основу пізнішої Австрії. З 1942 року з міркувань необхідності дати всім територіям колишньої Австрії спільну назву Остмарку було перейменовано на Дунайські та альпійські райхсгау (нім. Donau- und Alpenreichsgaue). Тим самим намагалися затерти будь-яку вказівку на історичну самостійність країни, на яку все ще вказувало позначення «Остмарка», і, таким чином, із липня 1942 року будь-яке відхилення від нової назви загрожувало суворим покаранням (аж до запроторення у концтабір).
Йозеф Бюркель, вступаючи на посаду «райхскомісара возз'єднаної з Німецьким Райхом Австрії», планував поділити територію країни на чотири області замість дев'ятьох федеральних земель. Задум провалився не в останню чергу через заперечення регіональних нацистських функціонерів, які побоювалися, що такий крок наштовхнеться на нерозуміння прив'язаного до традицій населення і зашкодить авторитету режиму.
Австрійську територію, яка складалася з федеральних земель, Законом про Остмарку 1939 року було розділено на райхсгау, які відповідали поділу на партійні гау від 31 травня 1938 року: Каринтія, Нижній Дунай (раніше Нижня Австрія), Верхній Дунай (перед тим Верхня Австрія), Зальцбург, Штирія і Відень. Форарльберг було об'єднано з Тіролем у гау Тіроль-Форарльберг, хоча нацистські функціонери Форарльберга віддавали перевагу об'єднанню зі Швабією. Північний Бургенланд було включено до райхсгау Нижній Дунай. Тіролю довелося поступитися на користь Каринтії округом Лієнц (Східний Тіроль). Це також було сигналом Муссоліні, що Гітлер не висуватиме жодних претензій на Південний Тіроль. Також було перепідпорядковано деякі інші території. Так, штирійська частина Зальцкаммергута (Аусзерланд) «возз'єдналася» з верхньоавстрійською та була долучена до гау Верхній Дунай, Кляйнвальзерталь було передано Швабії, а громада Юнггольц ввійшла до Верхньої Баварії.
З підписанням Мюнхенської угоди 30 вересня 1938 р. населені німцями землі, які з 1918 р. належали Чехословаччині, було приєднано до Третього Райху. Спочатку вони у вигляді «делегованого управління» підпорядковувалися власному гауляйтеру. «Законом про устрій судетських німецьких територій» від 25 березня 1939 р. Південна Моравія (Знайм і Нікольсбург) увійшла до складу гау Нижній Дунай, а місцевість навколо Крумау перейшла до гау Верхній Дунай.
У ході Балканської війни та окупації Югославії 1941 року до складу Райху як тимчасові адміністративні області були включені частини Словенії. Як області, підпорядковані головам цивільної адміністрації, окуповані Каринтія і Крайна були приєднані до гау Каринтія, а Нижня Штирія — до гау Штирія.
Подальші події
Після семирічного правління нацистів в Австрії настав десятирічний період окупаційних адміністрацій і лише 1955 року було відновлено її державний суверенітет шляхом підписання Австрійської державної угоди та виведено союзницькі окупаційні війська. В ті десять років під тиском чотирьох окупаційних держав (США, СРСР, Великобританії та Франції) було врегулювано питання денацифікації Законом про заборону НСДАП 1947 року, а австрійські воєнні злочинці, причетні до голокосту, геноциду циган, злочинів вермахту і т. ін., були засуджені народними судами в Австрії та на Нюрнберзькому процесі. Проте невдовзі розслідування і судові переслідування за нацистські злочини та реституція награбованого відійшли на другий план. Міжнародний інтерес, який виник зі справою Вальдгайма у 1986 році, та зміна поколінь привели до того, що наукова, суспільна, політична і юридична переоцінка нацистської диктатури в країні триває донині.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
- History vs. Apologetics: The Holocaust, the Third Reich, and the Catholic Church By David Cymet, Lexington Books (2012) p.113-114
- Die Presse: Rechtsfahrordnung: Fahren wir auf der falschen Seite? [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- Beniston, Judith (2003). 'Hitler's First Victim'? — Memory and Representation in Post-War Austria: Introduction. . 11: 1—13. JSTOR 27944673.
Посилання
- До питання Австрії в добу націонал-соціалізму [ 1 листопада 2021 у Wayback Machine.], Austria-Forum (нім.)
- Архів документів австрійського опору [ 20 жовтня 2008 у Wayback Machine.], umfangreiche Sammlung von wissenschaftlich aufbereiteten (нім.)
- mauthausen memorial [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.], KZ-Gedenkstätte Mauthausen (нім.)
- „Überblicke“ [ 1 листопада 2021 у Wayback Machine.], österreichische Literatur im Exil (нім.)
- Wiener Wiesenthal Institut für Holocaust-Studien (VWI) [ 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- Reichsgesetz über die Wiedervereinigung Österreichs mit dem Deutschen Reich (Reichsgesetzblatt 1938 I S. 238) [ 23 березня 2021 у Wayback Machine.] (13. März 1938) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstriya u dobu nacional socializmu nim Osterreich in der Zeit des Nationalsozialismus termin na poznachennya chastini avstrijskoyi istoriyi z momentu aneksiyi krayini nacistskoyu Nimechchinoyu 13 bereznya 1938 roku i do kincya Drugoyi svitovoyi vijni u travni 1945 roku Zemlya Avstriya 1938 1940 Land OsterreichRajhsgau Ostmarki 1940 1942 Reichsgaue der OstmarkAlpijski ta dunajski rajhsgau 1942 1945 Alpen und Donau Reichsgaue Administrativna odinicya nacistskoyi Nimechchini 1938 1945 Prapor Emblem Gimn Deutschlandlied Proposed German Rise A festive song Deutsche Auferstehung Ein festliches Lied nimecka okupaciya Avstriyi istorichni kordoni na kartiAvstriya v skladi nacistskoyi Nimechchini 1938 Stolicya Velikij Viden de facto Movi nimecka Derzhavnij ustrij Administrativna odinicya nacistskoyi Nimechchini rajhskomisar 1938 1940 Jozef Byurkel rejhsshtatgalter 1938 1939 Artur Zejss Inkvart 1939 1940 Jozef Byurkel 1940 1945 Baldur fon Shirah Istorichnij period Interbellum Druga svitova vijna Berhtesgadenska ugoda 12 lyutogo 1938 Anshlyus 12 bereznya 1938 Videnska promova Gitlera 15 bereznya 1938 Vibori v Rejhstag 10 kvitnya 1938 Zakon pro Ostmarku 14 kvitnya 1939 Vzyattya Vidnya 13 kvitnya 1945 Kapitulyaciya Nimechchini 8 travnya 1945 Valyuta rajhsmarka ℛℳ Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avstriya za chasiv nacional socializmu Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna markaGercogstvo AvstriyaErcgercogstvo AvstriyaSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvati Avstrijci zdebilshogo buli nathnennimi prihilnikami soyuzu z Nimechchinoyu Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni 950 000 avstrijciv voyuvali u zbrojnih silah nacistskoyi Nimechchini Inshi avstrijci buli zalucheni do nacistskogo derzhavnogo upravlinnya vid personalu taboriv smerti do najvishogo nacistskogo kerivnictva bilshist byurokrativ yaki realizovuvali ostatochne rozv yazannya yevrejskogo pitannya buli avstrijcyami Pislya anshlyusu po vsij Avstriyi nabuli chinnosti nimecki pravila dorozhnogo ruhu tim samim iz 19 veresnya 1938 roku avstrijci zagalom pochali yizditi pravim bokom Do cogo krayina bula podilena na livo i pravostoronni zoni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni chimalo avstrijciv tishili sebe uyavlennyam Avstriyi yak pershoyi zhertvi nacistiv Hocha nacistsku partiyu i v Avstriyi bulo vidrazu zaboroneno v krayini ne bulo takogo zh retelnogo procesu denacifikaciyi yakij bulo nav yazano Nimechchini Ne mayuchi zovnishnogo tisku na politichni reformi prosharki avstrijskogo suspilstva dovgij chas namagalisya visunuti dumku sho anshlyus buv lishe nav yazuvannyam pravlinnya nacistskoyu Nimechchinoyu PeredistoriyaPeriodu timchasovoyi vtrati avstrijskoyi derzhavnosti ta zahoplennyu vladi nacional socialistami pereduvala doba Pershoyi Respubliki poznachenoyi politichnoyu i suspilnoyu napruzhenistyu avstro fashistska stanova derzhava gromadyanska vijna v Avstriyi sproba nacistskogo perevorotu tosho a takozh ekonomichnimi krizami Persha Respublika vinikla 1918 roku pid nazvoyu Nimecka Avstriya naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni pid chas rozpadu dualistichnoyi monarhiyi Avstro Ugorshini ta pragnula priyednatisya do demokratichnoyi Nimechchini doki derzhavi peremozhnici ne naklali na ce zaboronu v 1919 roci VtorgnennyaMirni zhiteli vitayut vtorgnennya vermahtu 13 bereznya 1938 r Vranci 12 bereznya nimecki vijska ta policiyanti zagalnoyu chiselnistyu blizko 65 000 osib chastina z yakih bula vazhko ozbroyena peretnuli avstrijski kordoni plan Otto Misceve naselennya yih chasto vitalo opleskami U Vidni rajhsfyurer SS Genrih Gimmler u suprovodi spivrobitnikiv SS i policiyi pribuv v aeroport Aspern shob perebrati na sebe kerivnictvo avstrijskoyu policiyeyu Avstrijski prihilniki NSDAP ta chleni SS i SA zajmali de cogo she ne stalosya derzhavni budivli ta posadi Uvecheri 12 bereznya Gitler i Zejss Inkvart zustrilisya v Linci Okrilenij radisnimi emociyami bagatoh avstrijciv Gitler virishiv provesti voz zyednannya bez napered zaplanovanih strokiv perehidnogo periodu Z balkona miskoyi ratushi Linca vin ogolosiv pro stvorennya Velikonimeckoyi imperiyi Nastupnogo dnya 13 bereznya 1938 roku uryad Zejssa Inkvarta na svoyemu drugomu zasidanni uhvaliv Zakon pro vozz yednannya Avstriyi z Nimeckim Rajhom Koli Zejss Inkvart podav Zakon pro anshlyus na pidpis Miklasu yakij zajmav posadu v tij samij budivli sogodnishnij federalnij kancelyariyi Miklas podav u vidstavku ta peredav zakon na pidpis Zejssu Inkvartu yak timchasovomu glavi derzhavi Z 15 bereznya 1938 r po 30 kvitnya 1939 r Zejss Inkvart stavshi zgodom rejhsshtatgalterom u zvanni obergrupenfyurera SS keruvav avstrijskim uryadom Jogo zavdannyam bulo rozpustiti organi avstrijskoyi federalnoyi vladi ta integruvati derzhavne upravlinnya krayini v upravlinsku strukturu Nimeckoyi imperiyi Administrativnij ustrijNa pochatku Gitler zveliv zaminiti nelyubu jomu nazvu Avstriya na Ostmarka sho bulo poshirenim iz HIH stolittya perekladom latinskoyi nazvi marcha orientalis na poznachennya serednovichnoyi oblasti yaka lyagla v osnovu piznishoyi Avstriyi Z 1942 roku z mirkuvan neobhidnosti dati vsim teritoriyam kolishnoyi Avstriyi spilnu nazvu Ostmarku bulo perejmenovano na Dunajski ta alpijski rajhsgau nim Donau und Alpenreichsgaue Tim samim namagalisya zaterti bud yaku vkazivku na istorichnu samostijnist krayini na yaku vse she vkazuvalo poznachennya Ostmarka i takim chinom iz lipnya 1942 roku bud yake vidhilennya vid novoyi nazvi zagrozhuvalo suvorim pokarannyam azh do zaprotorennya u konctabir Jozef Byurkel vstupayuchi na posadu rajhskomisara vozz yednanoyi z Nimeckim Rajhom Avstriyi planuvav podiliti teritoriyu krayini na chotiri oblasti zamist dev yatoh federalnih zemel Zadum provalivsya ne v ostannyu chergu cherez zaperechennya regionalnih nacistskih funkcioneriv yaki poboyuvalisya sho takij krok nashtovhnetsya na nerozuminnya priv yazanogo do tradicij naselennya i zashkodit avtoritetu rezhimu Gau nacistskoyi partiyi poryad iz rajhsgau Avstrijsku teritoriyu yaka skladalasya z federalnih zemel Zakonom pro Ostmarku 1939 roku bulo rozdileno na rajhsgau yaki vidpovidali podilu na partijni gau vid 31 travnya 1938 roku Karintiya Nizhnij Dunaj ranishe Nizhnya Avstriya Verhnij Dunaj pered tim Verhnya Avstriya Zalcburg Shtiriya i Viden Forarlberg bulo ob yednano z Tirolem u gau Tirol Forarlberg hocha nacistski funkcioneri Forarlberga viddavali perevagu ob yednannyu zi Shvabiyeyu Pivnichnij Burgenland bulo vklyucheno do rajhsgau Nizhnij Dunaj Tirolyu dovelosya postupitisya na korist Karintiyi okrugom Liyenc Shidnij Tirol Ce takozh bulo signalom Mussolini sho Gitler ne visuvatime zhodnih pretenzij na Pivdennij Tirol Takozh bulo perepidporyadkovano deyaki inshi teritoriyi Tak shtirijska chastina Zalckammerguta Auszerland vozz yednalasya z verhnoavstrijskoyu ta bula doluchena do gau Verhnij Dunaj Klyajnvalzertal bulo peredano Shvabiyi a gromada Yunggolc vvijshla do Verhnoyi Bavariyi Z pidpisannyam Myunhenskoyi ugodi 30 veresnya 1938 r naseleni nimcyami zemli yaki z 1918 r nalezhali Chehoslovachchini bulo priyednano do Tretogo Rajhu Spochatku voni u viglyadi delegovanogo upravlinnya pidporyadkovuvalisya vlasnomu gaulyajteru Zakonom pro ustrij sudetskih nimeckih teritorij vid 25 bereznya 1939 r Pivdenna Moraviya Znajm i Nikolsburg uvijshla do skladu gau Nizhnij Dunaj a miscevist navkolo Krumau perejshla do gau Verhnij Dunaj U hodi Balkanskoyi vijni ta okupaciyi Yugoslaviyi 1941 roku do skladu Rajhu yak timchasovi administrativni oblasti buli vklyucheni chastini Sloveniyi Yak oblasti pidporyadkovani golovam civilnoyi administraciyi okupovani Karintiya i Krajna buli priyednani do gau Karintiya a Nizhnya Shtiriya do gau Shtiriya Podalshi podiyiPislya semirichnogo pravlinnya nacistiv v Avstriyi nastav desyatirichnij period okupacijnih administracij i lishe 1955 roku bulo vidnovleno yiyi derzhavnij suverenitet shlyahom pidpisannya Avstrijskoyi derzhavnoyi ugodi ta vivedeno soyuznicki okupacijni vijska V ti desyat rokiv pid tiskom chotiroh okupacijnih derzhav SShA SRSR Velikobritaniyi ta Franciyi bulo vregulyuvano pitannya denacifikaciyi Zakonom pro zaboronu NSDAP 1947 roku a avstrijski voyenni zlochinci prichetni do golokostu genocidu cigan zlochiniv vermahtu i t in buli zasudzheni narodnimi sudami v Avstriyi ta na Nyurnberzkomu procesi Prote nevdovzi rozsliduvannya i sudovi peresliduvannya za nacistski zlochini ta restituciya nagrabovanogo vidijshli na drugij plan Mizhnarodnij interes yakij vinik zi spravoyu Valdgajma u 1986 roci ta zmina pokolin priveli do togo sho naukova suspilna politichna i yuridichna pereocinka nacistskoyi diktaturi v krayini trivaye donini Primitki Arhiv originalu za 1 listopada 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 History vs Apologetics The Holocaust the Third Reich and the Catholic Church By David Cymet Lexington Books 2012 p 113 114 Die Presse Rechtsfahrordnung Fahren wir auf der falschen Seite 27 chervnya 2018 u Wayback Machine nim Beniston Judith 2003 Hitler s First Victim Memory and Representation in Post War Austria Introduction 11 1 13 JSTOR 27944673 PosilannyaDo pitannya Avstriyi v dobu nacional socializmu 1 listopada 2021 u Wayback Machine Austria Forum nim Arhiv dokumentiv avstrijskogo oporu 20 zhovtnya 2008 u Wayback Machine umfangreiche Sammlung von wissenschaftlich aufbereiteten nim mauthausen memorial 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine KZ Gedenkstatte Mauthausen nim Uberblicke 1 listopada 2021 u Wayback Machine osterreichische Literatur im Exil nim Wiener Wiesenthal Institut fur Holocaust Studien VWI 5 listopada 2021 u Wayback Machine nim Reichsgesetz uber die Wiedervereinigung Osterreichs mit dem Deutschen Reich Reichsgesetzblatt 1938 I S 238 23 bereznya 2021 u Wayback Machine 13 Marz 1938 nim