Південноморавський край (чеськ. Jihomoravský kraj) — адміністративна одиниця Чехії, розташований на півдні історичної області Моравія.
Південноморавський край | |||||
---|---|---|---|---|---|
Jihomoravský kraj | |||||
| |||||
столиця | Брно | ||||
Країна | Чехія | ||||
| |||||
Номерний знак | B | ||||
Населення | |||||
- повне | ▲ 1 169 788 (26.03.2011) | ||||
- густота | 162,55 | ||||
Площа | |||||
- повна | 7 196,5 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 819 м () | ||||
- мінімальна | 212 м | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Дата заснування | 1 січня 2000 | ||||
Губернатор | d | ||||
Вебсайт | kr-jihomoravsky.cz | ||||
Код ISO 3166-2 | CZ-JM | ||||
Розташування на мапі Чехії | |||||
|
Поряд із державним кордоном зі Словаччиною й Австрією, край межує з Південночеським, Пардубіцьким, Оломоуцьким, Злінським та Височінським краями Чехії.
Столиця краю — місто Брно.
Гора (819 метрів над рівнем моря) є найвищою точкою регіону, найнижча точка розташована у місці впадіння річки Тайя до Морави (150 метрів вище рівня моря).
Всього у краї 672 населених пункти, в тому числі 48 міст. На площі 7 196,5 км² проживає приблизно 1,13 млн осіб (за даними перепису 2005 року). Густота населення становить 159 жителів на 1 квадратний кілометр (для порівняння, в середньому по Чехії — 130 жителів на 1 квадратний кілометр).
Основні міста
Економіка і транспорт
Сільське господарство має у Південноморавському краї давні традиції. На 60 % площі регіону вирощується зерно, цукровий буряк, виноград та фрукти. Валовий національний продукт регіону є другим за величиною в Чехії. При цьому найбільшу долю в економіці мають переробна промисловість та сільське господарство. Важливою галуззю є виноробство, у Південній Моравії виробляють понад 90 % чеського вина. Міжнародне економічне співробітництво розвивається у єврорегіоні Помораві, що включає Вайнфіртель, Південну Моравію та Західну Словаччину.
Адміністративний центр краю — місто Брно є також важливим центром торгівлі, в якому проводяться великі ярмарки. Щороку в місті проводиться близько 50 різних галузевих ярмарків. Місто також є й науковим центром, в ньому розташовано низку наукових закладів та науково-дослідних інститутів.
Брно — важливий залізничний вузол, розташований на перетині залізничних магістралей, що пов'язують Прагу, Відень, Братиславу, Сілезію і Краків.
Місто Брно також пов'язано автомагістралями з Прагою та Братиславою (й далі — з Віднем).
Міжнародний аеропорт Брно-Туржани розташовано неподалік від столиці регіону.
У Брно розташовано 6 вищих навчальних закладів, де навчається п'ята частина всіх студентів Чехії.
Туризм
Південноморавський край приваблює туристів як історичною архітектурою, так і природними пам'ятками.
На півночі регіону розташовані гори з численними печерами й найглибшим каньйоном Чехії Macocha глибиною 138 метрів. Насамперед є Кійовське передгір'я.
На півдні — безліч ставів, де розводять водоплавних птахів, до яких примикає територія біосферного заповідника (Pálava) й культурні ландшафти паркових комплексів Лєдніце- (Lednice-Valtice).
На водосховищі Нове Млини (Nové Mlýny) розвиваються водні види спорту.
У Євишовице (Jevišovice) знаходиться найстаріше водосховище в Моравії (1897), а в селищі Слуп (Slup) зберігся старовинний млин XVI століття. В містечку Іванчице (Ivančice) щорічно проводиться свято спаржі.
Див. також
Примітки
- Результати перепису населення 2011 року [ 2015-03-28 у Wayback Machine.] (чес.)
- Ústavní zákon č. 147/1997 Sb. o vytvoření vyšších územních samosprávných celků a o změně ústavního zákona České národní rady č. 1/1993 Sb., Ústava České republiky // Sbírka zákonů — 1997. — Т. 114. — ISSN 1211-1244
Посилання
- Офіційний сайт
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південноморавський край |
Край Височина | Пардубицький край | Оломоуцький край |
Край Височина | Злінський край | |
Австрія | Австрія | Словаччина |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdennomoravskij kraj chesk Jihomoravsky kraj administrativna odinicya Chehiyi roztashovanij na pivdni istorichnoyi oblasti Moraviya Pivdennomoravskij kraj Jihomoravsky kraj Gerb Prapor stolicya Brno Krayina Chehiya Mezhuye z susidni adminodiniciZlinskij kraj Olomouckij kraj Pardubickij kraj Kraj Visochina Pivdennocheskij kraj Nizhnya Avstriya Trnavskij kraj Trenchinskij kraj Nomernij znak B Naselennya povne 1 169 788 26 03 2011 gustota 162 55 Plosha povna 7 196 5 km Visota maksimalna 819 m minimalna 212 m Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Data zasnuvannya 1 sichnya 2000 Gubernator d Vebsajt kr jihomoravsky cz Kod ISO 3166 2 CZ JM Roztashuvannya na mapi Chehiyi Roztashuvannya na mapi Chehiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennomoravskij kraj Poryad iz derzhavnim kordonom zi Slovachchinoyu j Avstriyeyu kraj mezhuye z Pivdennocheskim Pardubickim Olomouckim Zlinskim ta Visochinskim krayami Chehiyi Stolicya krayu misto Brno Gora 819 metriv nad rivnem morya ye najvishoyu tochkoyu regionu najnizhcha tochka roztashovana u misci vpadinnya richki Tajya do Moravi 150 metriv vishe rivnya morya Vsogo u krayi 672 naselenih punkti v tomu chisli 48 mist Na ploshi 7 196 5 km prozhivaye priblizno 1 13 mln osib za danimi perepisu 2005 roku Gustota naselennya stanovit 159 zhiteliv na 1 kvadratnij kilometr dlya porivnyannya v serednomu po Chehiyi 130 zhiteliv na 1 kvadratnij kilometr Osnovni mistaBrno Blansko Brzheclav Godonin Vishkov ZnojmoEkonomika i transportSilske gospodarstvo maye u Pivdennomoravskomu krayi davni tradiciyi Na 60 ploshi regionu viroshuyetsya zerno cukrovij buryak vinograd ta frukti Valovij nacionalnij produkt regionu ye drugim za velichinoyu v Chehiyi Pri comu najbilshu dolyu v ekonomici mayut pererobna promislovist ta silske gospodarstvo Vazhlivoyu galuzzyu ye vinorobstvo u Pivdennij Moraviyi viroblyayut ponad 90 cheskogo vina Mizhnarodne ekonomichne spivrobitnictvo rozvivayetsya u yevroregioni Pomoravi sho vklyuchaye Vajnfirtel Pivdennu Moraviyu ta Zahidnu Slovachchinu Administrativnij centr krayu misto Brno ye takozh vazhlivim centrom torgivli v yakomu provodyatsya veliki yarmarki Shoroku v misti provoditsya blizko 50 riznih galuzevih yarmarkiv Misto takozh ye j naukovim centrom v nomu roztashovano nizku naukovih zakladiv ta naukovo doslidnih institutiv Brno vazhlivij zaliznichnij vuzol roztashovanij na peretini zaliznichnih magistralej sho pov yazuyut Pragu Viden Bratislavu Sileziyu i Krakiv Misto Brno takozh pov yazano avtomagistralyami z Pragoyu ta Bratislavoyu j dali z Vidnem Mizhnarodnij aeroport Brno Turzhani roztashovano nepodalik vid stolici regionu U Brno roztashovano 6 vishih navchalnih zakladiv de navchayetsya p yata chastina vsih studentiv Chehiyi TurizmPivdennomoravskij kraj privablyuye turistiv yak istorichnoyu arhitekturoyu tak i prirodnimi pam yatkami Na pivnochi regionu roztashovani gori z chislennimi pecherami j najglibshim kanjonom Chehiyi Macocha glibinoyu 138 metriv Nasampered ye Kijovske peredgir ya Na pivdni bezlich staviv de rozvodyat vodoplavnih ptahiv do yakih primikaye teritoriya biosfernogo zapovidnika Palava j kulturni landshafti parkovih kompleksiv Lyednice Lednice Valtice Na vodoshovishi Nove Mlini Nove Mlyny rozvivayutsya vodni vidi sportu U Yevishovice Jevisovice znahoditsya najstarishe vodoshovishe v Moraviyi 1897 a v selishi Slup Slup zberigsya starovinnij mlin XVI stolittya V mistechku Ivanchice Ivancice shorichno provoditsya svyato sparzhi Div takozhVinorobstvo ChehiyiPrimitkiRezultati perepisu naselennya 2011 roku 2015 03 28 u Wayback Machine ches Ustavni zakon c 147 1997 Sb o vytvoreni vyssich uzemnich samospravnych celku a o zmene ustavniho zakona Ceske narodni rady c 1 1993 Sb Ustava Ceske republiky Sbirka zakonu 1997 T 114 ISSN 1211 1244 d Track Q12051047PosilannyaOficijnij sajt Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennomoravskij kraj Kraj Visochina Pardubickij kraj Olomouckij kraj Kraj Visochina Pivdennocheskij kraj Zlinskij kraj Avstriya Avstriya Slovachchina