Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мора́вія або Мора́ва (чеськ. Morava; нім. Mähren; пол. Morawy; лат. Moravia) — історична область в Чехії. У складі Чехословаччини поділялась на дві області:
- Південна Моравія: площа 15030 км²; столиця Брно; населення 2048900 (1991)
- Північна Моравія: площа 11070 км²; столиця Острава; населення 1961500 (1991); особливості: річка Морава, від її назви і походить назва регіону; 25% вкрита лісами; виробляється: на півдні — кукурудза, виноград, вино; пшениця, ячмінь, жито, льон, цукровий буряк — на півночі; добувають вугілля і залізо;
| Моравія | |
| Прапор[d] | |
 |  |
 | |
| Офіційна назва | чеськ. Morava |
|---|---|
| Названо на честь | Морава |
| Катойконім | moravan і moravanka |
| Країна |  Чехія[1] |
| Столиця | Брно і Оломоуць |
| Адміністративна одиниця | Чехія Протекторат Богемії і Моравії Чеська Соціалістична Республіка Землі Богемської Корони |
| Найвища точка | Прадід |
| Площа | 22 348,87 км² |
 | |
| Святий покровитель | Кирило і Мефодій |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Моравія у Вікісховищі | |
Координати: 49°30′ пн. ш. 17°00′ сх. д. / 49.500° пн. ш. 17.000° сх. д.
Етнографічні краї
У залежності від мовних і культурних особливостей, Морава поділяється на 5 країв:
- Гана (чеськ. Hanácko) — північна частина, що лежить у долині річки (чеськ. Haná) та є ядром моравської культури
- (чеськ. Lašsko) — північно-східна частина Морави
- (чеськ. Horácko) — західна частина Морави, що знаходиться на Моравській височині
- Словаччина (чеськ. Slovácko) — південно-східна частина Морави, населення якої розмовляє говорами чеської мови, близькими до словацької мови
- Волощина (чеськ. Valašsko) — південно-східна частина Морави, що знаходиться у Бескидах та зазнала волоського впливу
Історія
- Частина території Авар з 6 століття;
- Після переселення слов'ян (близько 600 року) франкський купець Само звільняє західнослов'янські племена від панування аварів (після 626 року) і впливу східнофранкської держави (631 року в битві біля замку Вогастіс). По його смерті держава розпадається і потрапляє в 805 році у податкову залежність від Карла Великого.
- Князь Моймир І (830–846 роки) близько 830 року створює Великоморавське князівство. Його небіж Ростислав (846–870 роки) позбавляється залежності від східнофранкської держави за підтримки Візантії. Зі схвалення Риму та за допомогою апостолів слов'ян Кирила і Мефодія утворюється самостійна церковна організація з власною слов'янською церковною мовою і літургією. Проте вона втрачає незалежність у 885 році по смерті Мефодія, якого Рим призначив єпископом. Після кількох невдалих походів Людовика Німецького спалахує велике повстання Ростислава проти німців.
- 870–894 роки — правління Святополка (небіж Ростислава), що бере в полон свого дядька і видає його східнофранкському королю. Повстання завершується після чотирьох років боротьби Фортгаймським миром у 874 році. Того ж року Святополк перетворює своє князівство в королівство Велика Моравія, де правив до 894 року. Святополк втрачає Нижню Панонію, однак продовжує експансіоністську політику і завойовує Судети, Словаччину, Богемію, Верхню Панонію та Сілезію.
- Завойована Священною Римською імперією Карлемана[].
- 880 року надання у власність Великоморавії святому Петру та його вікарію в Римі[].
- Була завойована мадярами в 906, стала частиною Чехії в 1029.
- Моравія перейшла до Габсбургів у 1526, під австрійською короною — з 1849.
- Увійшла до складу нової республіки Чехословаччини в 1918, стала провінцією в 1949.
Див. також
 | У Вікіпедії є проєкт |
- Нітранське князівство
- Моравська брама
- Південноморавський край
- Великоморавія
- Моравська Словаччина
- 1901 Моравія — астероїд, названий на честь території
Примітки
- archINFORM — 1994.
Література
- Кіндер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія : dtv-Atlas : Пер. з нім. — К. : Знання-Прес, 2001.
Посилання
- Моравія [ 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moraviya znachennya Mora viya abo Mora va chesk Morava nim Mahren pol Morawy lat Moravia istorichna oblast v Chehiyi U skladi Chehoslovachchini podilyalas na dvi oblasti Pivdenna Moraviya plosha 15030 km stolicya Brno naselennya 2048900 1991 Pivnichna Moraviya plosha 11070 km stolicya Ostrava naselennya 1961500 1991 osoblivosti richka Morava vid yiyi nazvi i pohodit nazva regionu 25 vkrita lisami viroblyayetsya na pivdni kukurudza vinograd vino pshenicya yachmin zhito lon cukrovij buryak na pivnochi dobuvayut vugillya i zalizo MoraviyaPrapor d Oficijna nazvachesk MoravaNazvano na chestMoravaKatojkonimmoravan i moravankaKrayina Chehiya 1 StolicyaBrno i OlomoucAdministrativna odinicyaChehiya Protektorat Bogemiyi i Moraviyi Cheska Socialistichna Respublika Zemli Bogemskoyi KoroniNajvisha tochkaPradidPlosha22 348 87 km Svyatij pokrovitelKirilo i MefodijKategoriya map na Vikishovishid Moraviya u Vikishovishi Koordinati 49 30 pn sh 17 00 sh d 49 500 pn sh 17 000 sh d 49 500 17 000Etnografichni krayiCheski zemli u porivnyanni z suchasnimi administrativnimi odinicyami U zalezhnosti vid movnih i kulturnih osoblivostej Morava podilyayetsya na 5 krayiv Gana chesk Hanacko pivnichna chastina sho lezhit u dolini richki chesk Hana ta ye yadrom moravskoyi kulturi chesk Lassko pivnichno shidna chastina Moravi chesk Horacko zahidna chastina Moravi sho znahoditsya na Moravskij visochini Slovachchina chesk Slovacko pivdenno shidna chastina Moravi naselennya yakoyi rozmovlyaye govorami cheskoyi movi blizkimi do slovackoyi movi Voloshina chesk Valassko pivdenno shidna chastina Moravi sho znahoditsya u Beskidah ta zaznala voloskogo vplivuIstoriyaKarta Velikoyi Moraviyi pid chas pravlinnya Svyatopolka I 871 894 roki kordoni teritoriyi Moraviyi nakladayutsya na kordoni suchasnih yevropejskih derzhav Moraviya u 1138 1254 rokah ta yiyi susidiChastina teritoriyi Avar z 6 stolittya Pislya pereselennya slov yan blizko 600 roku frankskij kupec Samo zvilnyaye zahidnoslov yanski plemena vid panuvannya avariv pislya 626 roku i vplivu shidnofrankskoyi derzhavi 631 roku v bitvi bilya zamku Vogastis Po jogo smerti derzhava rozpadayetsya i potraplyaye v 805 roci u podatkovu zalezhnist vid Karla Velikogo Knyaz Mojmir I 830 846 roki blizko 830 roku stvoryuye Velikomoravske knyazivstvo Jogo nebizh Rostislav 846 870 roki pozbavlyayetsya zalezhnosti vid shidnofrankskoyi derzhavi za pidtrimki Vizantiyi Zi shvalennya Rimu ta za dopomogoyu apostoliv slov yan Kirila i Mefodiya utvoryuyetsya samostijna cerkovna organizaciya z vlasnoyu slov yanskoyu cerkovnoyu movoyu i liturgiyeyu Prote vona vtrachaye nezalezhnist u 885 roci po smerti Mefodiya yakogo Rim priznachiv yepiskopom Pislya kilkoh nevdalih pohodiv Lyudovika Nimeckogo spalahuye velike povstannya Rostislava proti nimciv 870 894 roki pravlinnya Svyatopolka nebizh Rostislava sho bere v polon svogo dyadka i vidaye jogo shidnofrankskomu korolyu Povstannya zavershuyetsya pislya chotiroh rokiv borotbi Fortgajmskim mirom u 874 roci Togo zh roku Svyatopolk peretvoryuye svoye knyazivstvo v korolivstvo Velika Moraviya de praviv do 894 roku Svyatopolk vtrachaye Nizhnyu Panoniyu odnak prodovzhuye ekspansionistsku politiku i zavojovuye Sudeti Slovachchinu Bogemiyu Verhnyu Panoniyu ta Sileziyu Zavojovana Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu Karlemana dzherelo 880 roku nadannya u vlasnist Velikomoraviyi svyatomu Petru ta jogo vikariyu v Rimi dzherelo Bula zavojovana madyarami v 906 stala chastinoyu Chehiyi v 1029 Moraviya perejshla do Gabsburgiv u 1526 pid avstrijskoyu koronoyu z 1849 Uvijshla do skladu novoyi respubliki Chehoslovachchini v 1918 stala provinciyeyu v 1949 Div takozhU Vikipediyi ye proyekt Administrativni odinici krayin svitu Nitranske knyazivstvo Moravska brama Pivdennomoravskij kraj Velikomoraviya Moravska Slovachchina 1901 Moraviya asteroyid nazvanij na chest teritoriyiPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049LiteraturaKinder G Hilgeman V Vsesvitnya istoriya dtv Atlas Per z nim K Znannya Pres 2001 PosilannyaMoraviya u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Moraviya u Vikishovishi Moraviya 16 chervnya 2021 u Wayback Machine