О страва чеськ Ostrava нім Ostrau пол Ostrawa місто на північному сході Чехії третє за кількістю мешканців в країні та ц

О́страва (чеськ. Ostrava, нім. Ostrau, пол. Ostrawa) — місто на північному сході Чехії, третє за кількістю мешканців в країні та центр другої за кількістю населення агломерацією країни, після Праги, адміністративний центр Мораво-Сілезького краю.

Острава
чеськ. Ostrava


^d	^d

Основні дані

49°50′30″ пн. ш. 18°17′29″ сх. д. / 49.8417528° пн. ш. 18.2915444° сх. д.Координати: 49°50′30″ пн. ш. 18°17′29″ сх. д. / 49.8417528° пн. ш. 18.2915444° сх. д.

Країна

Чехія

Регіон

Мораво-Сілезький край

Столиця для

Мораво-Сілезький край, Округ Острава-місто, ^d і ^d

Межує з

*— сусідні нас. пункти*
Богумін, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Глучін, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Пасков, ^d ^?

Поділ

^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], Martinov^[d]^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1], Вітковіце^[1], ^d^[1], ^d^[1]

Засновано

Перша згадка

214 км²

305 970 (2013)

260 м

Водойма

Остравиця, Одра

Міста-побратими

Волгоград Спліт Мішкольц Дрезден Уральськ Ковентрі Катовиці Кошиці Піттсбург

Донецьк (співпраця припинена), Дніпро (в процесі підписання договору)

Телефонний код

(+420) (420) 69

Часовий пояс

і

Номери автомобілів

T

Код LAU (NUTS)

CZ554821

GeoNames

3068799

OSM

r437354 ·R

Поштові індекси

702 00

Міська влада

Адреса

Prokešovo náměstí 1803/8, 702 00 Moravská Ostrava

Мер міста

Томаш Мацура

Вебсайт

www.ostrava.cz

Мапа

Острава у Вікісховищі

Місто розташоване при злитті річок Остравиці, Одри, й Опави. Історія міста і його зростання тісно пов'язані з експлуатацією і переробленням покладів високоякісного чорного вугілля, відкритих в районі, що дало місту індустріальний вигляд і неофіційну назву — «сталеве серце республіки» під час існування комуністичного правління в Чехословаччині. Багато компаній важкої індустрії зараз закриті або перепрофільовано.

Географія

Острава розташована на північно-східній околиці Чеської Республіки, близько від кордону з Польщею (15 км) та Словаччиною (55 км). Вона простягається над північною частиною долини Моравська Брама (Moravská brána), що простягнувся з півночі на південь. Середня висота — близько 210 м над рівнем моря.

Клімат

Місцевий клімат помірний, з теплим літом і холодною вологою зимою. Через східне розташування міста континентальний клімат трохи різкіший, ніж в іншій частині країни. Середньорічна температура: 8,6 °C (січня — −2.4 °C, липня — 17,8 °C), середньорічна кількість опадів — близько 700 мм.

Клімат Острави
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	0,4	2,8	7,7	13,5	18,9	21,9	23,6	23,4	19,4	14,0	6,7	2,0	12,9
Середній мінімум, °C	−5,6	−4,1	−0,8	3,0	7,3	10,6	11,9	11,6	8,7	4,7	0,9	−3,2	3,8
Норма опадів, мм	27	30	34	52	91	104	91	92	59	42	45	34	701
Джерело: Погода и климат

Історія

Археологічні розкопки підтвердили, що на місці нинішньої Острави люди селилися ще 25,000 років тому. У Середньовіччя через ці місця проходив Бурштиновий шлях. Саме місто було засноване в 1267. З часом економічне значення Острави впало і до кінця XVIII століття вона була маленьким провінційним ремісничим містечком з населенням близько 1000 жителів.

У 1763 були знайдені великі поклади вугілля, що призвело до індустріального буму і припливу населення в місто. У 1830 році в місті було побудовано металургійний завод, в 1847 побудована залізниця, що з'єднала місто з Віднем. Під час Другої світової війни Острава як центр металургії зазнала руйнівного бомбардування англо-американської авіації. У соціалістичний період місто було відновлено після війни та знову стало одним з головних промислових центрів Чехословаччини.

Після оксамитової революції 1989 і переходу до ринкової економіки промисловість Острави зазнала період депресії й піддалася реструктуризації. У 1994 через нерентабельність і небажання чеської влади дотувати цю галузь в околицях міста було припинено видобуток вугілля. Металургійні підприємства було продано транснаціональним компаніям: комбінат Nová huť у 2003 був проданий Mittal Steel, Вітковіцький металургійний комбінат у 2005 — ЄвразХолдинг.

Адміністративно-територіальний поділ

Острава розділена на 23 районів. Самим густонаселений район — Острава-Юг (113 973 жителів), найменш жителів в районі Нова Вес (682).

Найбільшу територію має район Слезська Острава (41,4 км²), найменшу — район Пустковес (1,07 км²).

Населення

На 2003, населення Острави становило 315 442 мешканці, що проживають у 23 районах, утворених зі злиття 34 колишніх містечок і сіл. Площа Острави — 212 км². Щільність населення — 1505 осіб на км².

Історично окрім чехів в Остраві проживало багато поляків, німців і євреїв. Однак, під час Другої світової війни багато євреїв було вбито або вислано до концентраційних таборів. Після війни німці були вислані з Острави, відповідно до Декретів Бенеша, і в місто почали прибувати словаки. Таким чином, більшість мешканців Острави (більш ніж 90 %) зараз складають чехи або моравани, у місті також проживає меншість словаків (близько 3,4 %)..

Населення Острави говорить на особливому діалекті чеської мови, у якому скорочуються всі голосні звуки, а наголос ставиться на передостанній склад, що робить діалект схожим на польську мову.

Через недавню реструктуризацію важкої промисловості району рівень безробіття набагато вище, ніж у середньому по країні — 18,4 % (на 2004), що становить близько 30,000.

Промисловість

Металургія — АрселорМіттал Острава (5685 працівників), Євраз Вітковіце Стіл (1111 працівників)

Машинобудування — Вітковіце Машини Холдинг (7896 працівників), ШКОДА ВАГОНКА (336 працівників)

Виробництво автомобілів — СУНГВВОО ХІТЕХ (1505 працівників), Хаиес Леммерз (726 працівників), КЕС електронних систем (647 працівників)

Хімічна промисловість — БорсодХім МХЗ (354 працівників)

Інформаційні технології — Тието (1952 працівників), ПЕГАТРОН (548 працівників)

Енергетика — Далькия (750 працівників)

Культура

В Остраві 4 театри: Národní divadlo moravskoslezské (Національний театр Моравії-Сілезії). У нього два будівлі: Divadlo Antonína Dvořáka (імені Антоніна Дворжака) і Divadlo Jiřího Myrona. Інші театри: Divadlo Petra Bezruče (імені Петра Безруча), Komorní scéna Aréna (Камерний театр-арена) і Ляльковий театр Острава.

Університети

VŠB — Технічний університет Острави
Університет Острави
Бізнес-школа Острави [3]

Транспорт

Авіатранспорт

За 20 км від центру міста знаходиться міжнародний аеропорт Леоша Яначека, з якого здійснюються регулярні рейси до Праги, Дюссельдорфа, Мілану, Лондона та Дубаї.

Поріднені міста

Уродженці

Томаш Вацлік (*1989) — відомий чеський футболіст, воротар.
Томаш Галасек — чеський футболіст, бронзовий призер Чемпіонату Європи (2004)
Віра Хитілова — чеський кінорежисер, авангардист і піонер чеського кінематографа
Збинек Іргл — чеський хокеїст, Переможець молодіжного чемпіонату світу (2000)
Марек Янкуловський — чеський футболіст, переможець Ліга чемпіонів УЄФА з AC Milan (2007)
Філіп Куба — чеський хокеїст, переможець чемпіонату світу (2001)
Іван Лендл — чеський тенісист, переможець 8 Великого Шолома, переможець Кубка Девіса (1980)
Мирослав Мамула — чехословацький комуністичний політик
Лев Прхала — генерал чехо-словацької армії, 1939 року президент Чехо-Словаччини призначив його членом уряду Карпатської України.
Яромір Шиндел — чеський хокеїст, Чемпіон світу (1985)
Ріхард Шмеглик — чеський хокеїст, переможець зимових Олімпійських ігор (1998), володар Кубка Стенлі (2003)
Любомир Заоралек — міністр закордонних справ Чеської Республіки
11128 Остравія — астероїд, названий на честь міста.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острава

(чес.)
(англ.)
(англ.)
(англ.) Zoo Ostrava official website
(англ.)

Примітки

Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
d:Track:Q11379528d:Track:Q24023889
Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
d:Track:Q31271037d:Track:Q12021344d:Track:Q12032511
Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q637416"_data-entity-id="Q24023889">Czech_location_identification_system<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q11379528|Czech_Office_of_Surveying_and_Cadastre]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q11379528]][[d:Track:Q24023889]]</div>-1] Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
d:Track:Q11379528d:Track:Q24023889

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q191067"_data-entity-id="Q31271037"><i_class="wef_low_priority_links">[[:cs:Ladislav_Jakl|Jakl&nbsp;L.]]</i>_[[:d:Q31271037|Jak_stará_jsou_česká_města?_Legendy_a_fakta.]]_//_''[[:cs:IDNES.cz|iDNES.cz]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q31271037]][[d:Track:Q12021344]][[d:Track:Q12032511]]</div>-2] Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
d:Track:Q31271037d:Track:Q12021344d:Track:Q12032511

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

[1]