Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оксами́това револю́ція 1989 (чеськ. sametová revoluce, словац. nežná revolúcia) — повалення комуністичного режиму в Чехословаччині (тоді ЧССР або Чехословацька Соціалістична Республіка), яке відбулося мирним шляхом без використання зброї та пролиття крові в результаті вуличних акцій протестів, що відбулися в період з 17 листопада по 29 грудня 1989 року.
| Оксамитова революція | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Вуличні протести. Прага. Листопад 1989 | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
| Комуністична партія Чехословаччини | громадяни Чехословаччини | ||||||||||
| Лідери | |||||||||||
| Густав Гусак, Мілош Якеш | Гавел Вацлав, Олександр Дубчек | ||||||||||
| Сили | |||||||||||
| поліція | громада | ||||||||||
Назву революції запропонували іноземні журналісти. Але, на думку Вацлава Гавела — новообраного президента Чехословаччини після революції, назва не повністю відображає події перших днів, адже армія була в бойовій готовності, а поліція вимагала дозволу на застосування сили проти демонстрантів.
Успіх Оксамитової революції був забезпечений сприятливим міжнародним станом (падіння Берлінської стіни і Перебудова в СРСР).
Передумови
Після Лютневого заколоту 1948-го до влади в ЧССР прийшли комуністи і до революції керівна роль в державі була за КПЧ, хоча формально існувала багатопартійність. Проводилася політика, яка виключала найменшу можливість реформування суспільства. Відбувалися репресії, внаслідок яких страждала інтелігенція, зокрема учасники дисидентського руху 1970-80-х, члени Хартії-77. Загалом, у країні теж були наявні всі ознаки тоталітарного комуністичного режиму. Народу Чехословаччини набрид комуністичний режим і несвобода, але вони боялися щось робити (боялися повтору подій «Празької весни» 1968, коли радянські війська розправилися з протестом, при цьому загинули 72 громадянина Чехословаччини).
Економічне становище у Чехословаччині наприкінці 1980-х було несприятливим. Існувала економічна стагнація: урядові економічні програми не виконувалися, спостерігалося значне сповільнення темпів зростання економіки країни. Деякі ринкові елементи, що зберігалися у діяльності сільськогосподарських кооперативів, забезпечували стабільне становище у виробництві продуктів харчування, завдяки чому вдавалося стримувати падіння життєвого рівня населення.
Рух протесту проти політичного режиму в Чехословаччині розгортався під гаслами демократії, незалежності і зближення з Європою. Перебудова, що почалася в СРСР, підштовхнула опозицію в Чехословаччині до рішучіших дій. Як основний метод була обрана кампанія вуличних демонстрацій з провокуванням влади на застосування насильства.
Перші відкриті прояви опозиційних настроїв суспільства в країні почалися ще 1988-го у вигляді вуличних акцій протесту, але всі вони розганялися поліцією. Так, у березні 1988 року, відбулась так звана Демонстрація зі свічками. Наступна серія масових маніфестацій пройшла в січні 1989 за підтримки Церкви. Зіткнувшись з проявом невдоволення, влада не пішла на діалог з інакодумцями, зробивши ставку на їхнє придушення силою, що зрештою й поклало початок безкровному поваленню самого комуністичного режиму.
Студенти сформували нелегальну організацію під назвою «Незалежне студентське об'єднання». Вони вирішили 17 листопада в Міжнародний день студентів відзначити 50 років з моменту проведення демонстрації проти закриття чеських вищих навчальних закладів німцями. , один з лідерів празького студентського комітету, говорить, що студенти хотіли показати комуністичній верхівці, що вони не згодні з тим, що відбувається в країні, що їм потрібна свобода, потрібний діалог, що вони хочуть мати можливість подорожувати, говорити про те, чого вони хочуть, тому і організовують демонстрацію.
Хід революції
Відкрите зіткнення з владою почалося 17 листопада 1989 після придушення багатотисячної мирної студентської демонстрації у Празі, яка була організована в пам'ять Яна Оплетала, чеського студента, який загинув у 1939 під час протестів проти нацистської окупації Чехії. Спочатку демонстрація проходила під суто студентськими гаслами, але в міру наближення до центру Праги до ходи приєднувалося все більше людей, і в колоні вже йшли до 50 тисяч осіб. Демонстранти почали вимагати проведення вільних виборів, відставки Генерального секретаря КПЧ Мілоша Якеша, скасування монополії КПЧ, скандуючи «Яшека до кошика», «Комунізм комуністам». А приблизно о 20 годині кордони поліції заблокували близько 2 тисяч людей на Національному бульварі, що недалеко від Вацлавської площі та перегородили дорогу частині процесії, що відстала. При цьому демонстранти поводилися мирно, часом скандуючи «Ваше завдання — захищати нас!», «Ми беззбройні». Далі демонстранти були жорстоко розігнані. За даними комісії Федеральних зборів Чехословацької Федеративної Республіки від 9 травня 1990 року, тоді поранення різних ступенів тяжкості отримали понад 500 людей.
Дії поліції були настільки жорстокими, що з'явилися чутки про загиблих. Детонатором антиурядових виступів стали чутки, що поширилися на день пізніше, про вбивство одного зі студентів. «Жертвою» став студент Мартін Шмідт, який нібито загинув у результаті застосування сили поліцією при розгоні демонстрації. Це ключова подія «оксамитової революції» виявилася виставою, влаштованою спецслужбами самого правлячого режиму ЧССР. Роль пораненого студента, якого під об'єктивами телекамер безлічі укладали в карету «швидкої допомоги», зіграв лейтенант держбезпеки. 18 листопада студенти оголосили страйк в знак і відмовилися відвідувати заняття. До них приєдналися викладачі, актори з театрів, інтелігенція.
19 листопада в Клубі драматургії за присутності культурних діячів, незалежних ініціатив, студентів та інших громадян був заснований Громадянський форум, який почав діалог з правлячими структурами. Були сформовані вимоги до влади: провести розслідування дії служб безпеки під час розгону демонстрації 17 листопада, притягнути винних до відповідальності. Кількість учасників демонстрації сягала 200 тисяч людей.
20 листопада студенти столиці оголосили про страйк, який відразу ж протягом першого дня підтримали практично всі вищі навчальні заклади країни. Одночасно в центрі Праги і в інших містах почалися масові демонстрації (у столиці щоденна кількість їхніх учасників сягала чверті мільйона чоловік). До акцій студентів приєдналися представники інтелігенції, а згодом і колективи багатьох підприємств країни.
Лідери неофіційних угруповань, які утворили в Чехії та Моравії політичний рух «Громадянський форум» (у Словаччині аналогічний рух отримав назву «Громадськість проти насилля» (ГПН), очолили народне невдоволення, зуміли надати йому організованого характеру і протягом кількох тижнів домогтися докорінних змін у суспільно-політичному житті Чехословаччини. 21 листопада опозицію підтримав кардинал Чехії Франтішек Томашек.
Під тиском опозиції і масових демонстрацій 24 листопада керівництво Комуністичної партії Чехословаччини пішло у відставку. Зокрема, замість Мілоша Якеша новим генеральним секретарем партії був обраний .
25 та 26 листопада на Летенському полі в Празі відбулися найчисленніші демонстрації: зібралося до 700 тисяч громадян. У їхніх руках були запалені свічки солідарності, портрети лідера «Празької весни» 1968-го Олександра Дубчека і «вогняного символу опору» Яна Палаха. 27 листопада по всій країні був оголошений загальний двогодинний страйк з вимогою відставки уряду і вільних виборів.
27 листопада відбувся двогодинний загальнонаціональний страйк, що тривав з 12 до 14 години, і в якому взяло участь 75 % населення країни. Сигналом до початку страйку став звук сирени. Громадяни приєдналися до вимог студентів та «Громадянського форуму», вимагаючи скасування статті Конституції про керівну роль КПЧ, відставки членів партії та уряду, які скомпрометували себе, проведення розслідування щодо подій 17 листопада та проведення вільних виборів.
28 листопада за підсумками зустрічі делегації уряду Чехословаччини і правлячого Народного Фронту з представниками опозиційного «Громадського форуму» було прийнято рішення про скасування закріпленого в конституції положення про керівну роль комуністичної партії.
29 листопада парламент скасував статтю конституції про керівну роль КПЧ.
10 грудня президент Чехословаччини Густав Гусак пішов у відставку, і був сформований новий коаліційний уряд національної згоди, в якому комуністи і опозиція отримали однакову кількість місць.
Була здійснена «реконструкція» парламенту, де КПЧ втратила більшість. Припинили свою діяльність і органи та організації КПЧ в армії, прикордонних військах, військах МВС, корпусі національної безпеки, органах прокуратури, юстиції тощо.
На своєму позачерговому з'їзді (20–21 грудня) КПЧ відмежувалася від сектантсько-догматичної моделі партії і суспільства. Була прийнята програма дій КПЧ «За демократичне соціалістичне суспільство». Скасовано партійний статут, натомість прийнятий демократичніший тимчасовий регламент. Радикально скорочений апарат партії. Переглянута оцінка подій 1968—1969 років, оголошено про намір виробити новий погляд на історію партії, починаючи з моменту її утворення. Ряд колишніх керівників КПЧ виключений з партії.
Зміна політичної системи призвела до стрімкого входження нових осіб до складу державної еліти. Ядро цієї нової політичної еліти склали дисиденти, що існували в Чехословаччині в 1970–1980-х роках.
29 грудня 1989 реорганізований парламент обрав своїм головою Олександра Дубчека, головного ініціатора курсу реформ 1968—1969 років, відомих як «Празька весна», а президентом ЧССР — письменника, правозахисника, главу «Громадського форуму» Вацлава Гавела.
Наслідки
Нове керівництво Чехословаччини взяло курс на утвердження політичного плюралізму, ринкової економіки. Відновилася законодавча та виконавча влада на федеральному рівні та рівні місцевих рад.
У лютому 1990 Гавел відвідав Москву і прийняв вибачення радянського уряду за збройне вторгнення 1968-го, а також отримав обіцянку про вивід з Чехословаччини всіх радянських військ до липня 1991 р.
У березні Федеральні збори узаконили приватне підприємництво і схвалили приватизацію державних промислових підприємств. Також було скасовано стару назву країни — Чехословацька Соціалістична Республіка, а 20 квітня з поваги до національних почуттів словаків федеральні збори змінили офіційну назву Чехословаччини, яка стала називатися Чеською і Словацькою Федеративною Республікою (ЧСФР).
8-9 червня були проведені перші після 1946-го вибори в Федеральні збори, в яких взяли участь 96 % виборців. За півроку сформувалися десятки політичних партій, близько 40 брали участь у виборах. Це були переважно організації, що відновили свою діяльність. Вони виникли 1968, але не розвивалися у зв'язку з введенням радянських військ. «Громадянський форум» набрав понад 46 % голосів, і отримав більшість у Федеральних зборах. КПЧ теж брала участь у виборах, набравши 14 % голосів, а коаліція з угруповань християнських демократів зайняла третє місце. Одразу після виборів новообрані депутати розділилися на два табори: одні виступали за заборону комуністичної партії, проведення люстрації, звільнення діячів минулого режиму; інші були більш помірковані.
5 липня 1990 нові федеральні збори переобрали Гавела на пост президента республіки на дворічний термін, а Дубчека — на пост голови зборів.
У кінці літа і восени 1990 проходили переговори між представниками Чехії і Словаччини, що закінчилися підписанням конституційного акту про передачу основних повноважень республікам.
У листопаді 1990 відбулися вибори до місцевих рад.
Коли головою «Громадянського форуму» обрали Вацлава Клауса, той вирішив перетворити цю організацію на консервативну партію. Незгодні з цим дисиденти вважали, що форум має залишатися політичним рухом, адже саме як громадська організація він переміг на виборах. Однак, рух все ж розколовся у березні 1991.
З 1 січня 1993 існують дві незалежні держави — Чехія та Словаччина.
У Чехії день 17 листопада оголошено Днем боротьби за свободу і демократію, а в Словаччині — Днем боротьби проти тоталітаризму.
Інші значення
Термін «Оксамитова революція» застосовується і до інших східноєвропейських країн, де в кінці 1980-х — початку 1990-х відбувся безкровний перехід від соціалістичної до ліберальної системи. Згодом термін «оксамитова революція» став застосовуватися для різного роду повалень режимів по всьому світу без військової участі. На сьогодні на зміну цьому терміну прийшов популярніший «Кольорова революція».
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оксамитова революція |
Джерела
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2014.
- Довідник школяра і студента: всесвітня історія «„Оксамитова революція“ в Чехословаччині»
- . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
Література
- Г. Зеленько. «Оксамитова революція» // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.510
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
- Задорожнюк Э. Г. От крушения Пражской весны к триумфу «бархатной» революции. Из истории оппозиционного движения в Чехословакии (август 1968 — ноябрь 1989 г.). — М.: Индрик, 2008. — 440 с. [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (PDF-файл)
- Восточная Европа: 20 лет социальной трансформации: Сборник научных трудов / РАН. ИНИОН. Центр науч.-информ. исслед. глобал. и регионал. проблем.; Отв. ред. Игрицкий Ю. И., Шаншиева Л. Н. — М.:ИНИОН РАН, 2010. [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oksami tova revolyu ciya 1989 chesk sametova revoluce slovac nezna revolucia povalennya komunistichnogo rezhimu v Chehoslovachchini todi ChSSR abo Chehoslovacka Socialistichna Respublika yake vidbulosya mirnim shlyahom bez vikoristannya zbroyi ta prolittya krovi v rezultati vulichnih akcij protestiv sho vidbulisya v period z 17 listopada po 29 grudnya 1989 roku Oksamitova revolyuciyaVulichni protesti Praga Listopad 1989Data 17 listopada 29 grudnya 1989Misce Chehoslovacka Socialistichna RespublikaPrivid rozgin mirnoyi demonstraciyi v Prazi 17 listopadaRezultat obrannya prezidentom Gavela VaclavaPolitichni zmini zmina politichnogo rezhimu z komunistichnogo na demokratichnijStoroniKomunistichna partiya Chehoslovachchini gromadyani ChehoslovachchiniLideriGustav Gusak Milosh Yakesh Gavel Vaclav Oleksandr DubchekSilipoliciya gromada Nazvu revolyuciyi zaproponuvali inozemni zhurnalisti Ale na dumku Vaclava Gavela novoobranogo prezidenta Chehoslovachchini pislya revolyuciyi nazva ne povnistyu vidobrazhaye podiyi pershih dniv adzhe armiya bula v bojovij gotovnosti a policiya vimagala dozvolu na zastosuvannya sili proti demonstrantiv Uspih Oksamitovoyi revolyuciyi buv zabezpechenij spriyatlivim mizhnarodnim stanom padinnya Berlinskoyi stini i Perebudova v SRSR PeredumoviPislya Lyutnevogo zakolotu 1948 go do vladi v ChSSR prijshli komunisti i do revolyuciyi kerivna rol v derzhavi bula za KPCh hocha formalno isnuvala bagatopartijnist Provodilasya politika yaka viklyuchala najmenshu mozhlivist reformuvannya suspilstva Vidbuvalisya represiyi vnaslidok yakih strazhdala inteligenciya zokrema uchasniki disidentskogo ruhu 1970 80 h chleni Hartiyi 77 Zagalom u krayini tezh buli nayavni vsi oznaki totalitarnogo komunistichnogo rezhimu Narodu Chehoslovachchini nabrid komunistichnij rezhim i nesvoboda ale voni boyalisya shos robiti boyalisya povtoru podij Prazkoyi vesni 1968 koli radyanski vijska rozpravilisya z protestom pri comu zaginuli 72 gromadyanina Chehoslovachchini Ekonomichne stanovishe u Chehoslovachchini naprikinci 1980 h bulo nespriyatlivim Isnuvala ekonomichna stagnaciya uryadovi ekonomichni programi ne vikonuvalisya sposterigalosya znachne spovilnennya tempiv zrostannya ekonomiki krayini Deyaki rinkovi elementi sho zberigalisya u diyalnosti silskogospodarskih kooperativiv zabezpechuvali stabilne stanovishe u virobnictvi produktiv harchuvannya zavdyaki chomu vdavalosya strimuvati padinnya zhittyevogo rivnya naselennya Ruh protestu proti politichnogo rezhimu v Chehoslovachchini rozgortavsya pid gaslami demokratiyi nezalezhnosti i zblizhennya z Yevropoyu Perebudova sho pochalasya v SRSR pidshtovhnula opoziciyu v Chehoslovachchini do rishuchishih dij Yak osnovnij metod bula obrana kampaniya vulichnih demonstracij z provokuvannyam vladi na zastosuvannya nasilstva Pershi vidkriti proyavi opozicijnih nastroyiv suspilstva v krayini pochalisya she 1988 go u viglyadi vulichnih akcij protestu ale vsi voni rozganyalisya policiyeyu Tak u berezni 1988 roku vidbulas tak zvana Demonstraciya zi svichkami Nastupna seriya masovih manifestacij projshla v sichni 1989 za pidtrimki Cerkvi Zitknuvshis z proyavom nevdovolennya vlada ne pishla na dialog z inakodumcyami zrobivshi stavku na yihnye pridushennya siloyu sho zreshtoyu j poklalo pochatok bezkrovnomu povalennyu samogo komunistichnogo rezhimu Studenti sformuvali nelegalnu organizaciyu pid nazvoyu Nezalezhne studentske ob yednannya Voni virishili 17 listopada v Mizhnarodnij den studentiv vidznachiti 50 rokiv z momentu provedennya demonstraciyi proti zakrittya cheskih vishih navchalnih zakladiv nimcyami odin z lideriv prazkogo studentskogo komitetu govorit sho studenti hotili pokazati komunistichnij verhivci sho voni ne zgodni z tim sho vidbuvayetsya v krayini sho yim potribna svoboda potribnij dialog sho voni hochut mati mozhlivist podorozhuvati govoriti pro te chogo voni hochut tomu i organizovuyut demonstraciyu Hid revolyuciyiIstoriya ChehiyiStarodavnya ChehiyaUneticka kulturaBoyiMarkomaniSeredni VikiDerzhava SamoVelika MoraviyaPrzhemislovichiCheske knyazivstvoCheske korolivstvoGusitski vijniYagelloniDinastiya GabsburgivEra GabsburgivGabsburzka monarhiyaTridcyatirichna vijnaAvstrijska imperiyaAvstro UgorshinaPersha svitova vijnaChehoslovachchinaPersha Chehoslovacka RespublikaDruga Chehoslovacka RespublikaNimecka okupaciyaLyutnevij zakolotTretya Chehoslovacka RespublikaChehoslovacka Socialistichna RespublikaPrazka vesnaOperaciya Dunaj Cheska Socialistichna RespublikaOksamitova revolyuciyaCheska i Slovacka Federativna RespublikaSuchasnistCheska RespublikaPortal Chehiya pereglyanutiredaguvatiIstoriya SlovachchiniStarodavnya SlovachchinaRimska epohaLangobardiSeredni VikiDavni slov yaniAvarskij kaganatDerzhava SamoNitranske knyazivstvoVelika MoraviyaBlatenske knyazivstvoUgorske korolivstvo 10 e stolittya 1526 Matush ChakOmodej AbaOsmanska imperiyaUjvarskij eyaletBudajskij eyaletEgerskij eyaletKnyazivstvo Imre TekeliEra GabsburgivGabsburzka Korolivska UgorshinaAvstrijska imperiyaSlovacke povstannya 1848 1849 Avstro UgorshinaPersha svitova vijnaChehoslovachchinaPersha Chehoslovacka RespublikaSlovacka Radyanska RespublikaDruga Chehoslovacka RespublikaPersha Slovacka RespublikaSlovacke nacionalne povstannyaTretya Chehoslovacka RespublikaLyutnevij zakolotChehoslovacka Socialistichna RespublikaOperaciya Dunaj Slovacka Socialistichna RespublikaOksamitova revolyuciyaCheska i Slovacka Federativna RespublikaOksamitove rozluchennyaSuchasnistSlovacka RespublikaPortal Slovachchina pereglyanutiredaguvati Vidkrite zitknennya z vladoyu pochalosya 17 listopada 1989 pislya pridushennya bagatotisyachnoyi mirnoyi studentskoyi demonstraciyi u Prazi yaka bula organizovana v pam yat Yana Opletala cheskogo studenta yakij zaginuv u 1939 pid chas protestiv proti nacistskoyi okupaciyi Chehiyi Spochatku demonstraciya prohodila pid suto studentskimi gaslami ale v miru nablizhennya do centru Pragi do hodi priyednuvalosya vse bilshe lyudej i v koloni vzhe jshli do 50 tisyach osib Demonstranti pochali vimagati provedennya vilnih viboriv vidstavki Generalnogo sekretarya KPCh Milosha Yakesha skasuvannya monopoliyi KPCh skanduyuchi Yasheka do koshika Komunizm komunistam A priblizno o 20 godini kordoni policiyi zablokuvali blizko 2 tisyach lyudej na Nacionalnomu bulvari sho nedaleko vid Vaclavskoyi ploshi ta peregorodili dorogu chastini procesiyi sho vidstala Pri comu demonstranti povodilisya mirno chasom skanduyuchi Vashe zavdannya zahishati nas Mi bezzbrojni Dali demonstranti buli zhorstoko rozignani Za danimi komisiyi Federalnih zboriv Chehoslovackoyi Federativnoyi Respubliki vid 9 travnya 1990 roku todi poranennya riznih stupeniv tyazhkosti otrimali ponad 500 lyudej Diyi policiyi buli nastilki zhorstokimi sho z yavilisya chutki pro zagiblih Detonatorom antiuryadovih vistupiv stali chutki sho poshirilisya na den piznishe pro vbivstvo odnogo zi studentiv Zhertvoyu stav student Martin Shmidt yakij nibito zaginuv u rezultati zastosuvannya sili policiyeyu pri rozgoni demonstraciyi Ce klyuchova podiya oksamitovoyi revolyuciyi viyavilasya vistavoyu vlashtovanoyu specsluzhbami samogo pravlyachogo rezhimu ChSSR Rol poranenogo studenta yakogo pid ob yektivami telekamer bezlichi ukladali v karetu shvidkoyi dopomogi zigrav lejtenant derzhbezpeki 18 listopada studenti ogolosili strajk v znak i vidmovilisya vidviduvati zanyattya Do nih priyednalisya vikladachi aktori z teatriv inteligenciya 19 listopada v Klubi dramaturgiyi za prisutnosti kulturnih diyachiv nezalezhnih iniciativ studentiv ta inshih gromadyan buv zasnovanij Gromadyanskij forum yakij pochav dialog z pravlyachimi strukturami Buli sformovani vimogi do vladi provesti rozsliduvannya diyi sluzhb bezpeki pid chas rozgonu demonstraciyi 17 listopada prityagnuti vinnih do vidpovidalnosti Kilkist uchasnikiv demonstraciyi syagala 200 tisyach lyudej Letenske pole 25 listopada 20 listopada studenti stolici ogolosili pro strajk yakij vidrazu zh protyagom pershogo dnya pidtrimali praktichno vsi vishi navchalni zakladi krayini Odnochasno v centri Pragi i v inshih mistah pochalisya masovi demonstraciyi u stolici shodenna kilkist yihnih uchasnikiv syagala chverti miljona cholovik Do akcij studentiv priyednalisya predstavniki inteligenciyi a zgodom i kolektivi bagatoh pidpriyemstv krayini Lideri neoficijnih ugrupovan yaki utvorili v Chehiyi ta Moraviyi politichnij ruh Gromadyanskij forum u Slovachchini analogichnij ruh otrimav nazvu Gromadskist proti nasillya GPN ocholili narodne nevdovolennya zumili nadati jomu organizovanogo harakteru i protyagom kilkoh tizhniv domogtisya dokorinnih zmin u suspilno politichnomu zhitti Chehoslovachchini 21 listopada opoziciyu pidtrimav kardinal Chehiyi Frantishek Tomashek Pid tiskom opoziciyi i masovih demonstracij 24 listopada kerivnictvo Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini pishlo u vidstavku Zokrema zamist Milosha Yakesha novim generalnim sekretarem partiyi buv obranij 25 ta 26 listopada na Letenskomu poli v Prazi vidbulisya najchislennishi demonstraciyi zibralosya do 700 tisyach gromadyan U yihnih rukah buli zapaleni svichki solidarnosti portreti lidera Prazkoyi vesni 1968 go Oleksandra Dubcheka i vognyanogo simvolu oporu Yana Palaha 27 listopada po vsij krayini buv ogoloshenij zagalnij dvogodinnij strajk z vimogoyu vidstavki uryadu i vilnih viboriv 27 listopada vidbuvsya dvogodinnij zagalnonacionalnij strajk sho trivav z 12 do 14 godini i v yakomu vzyalo uchast 75 naselennya krayini Signalom do pochatku strajku stav zvuk sireni Gromadyani priyednalisya do vimog studentiv ta Gromadyanskogo forumu vimagayuchi skasuvannya statti Konstituciyi pro kerivnu rol KPCh vidstavki chleniv partiyi ta uryadu yaki skomprometuvali sebe provedennya rozsliduvannya shodo podij 17 listopada ta provedennya vilnih viboriv 28 listopada za pidsumkami zustrichi delegaciyi uryadu Chehoslovachchini i pravlyachogo Narodnogo Frontu z predstavnikami opozicijnogo Gromadskogo forumu bulo prijnyato rishennya pro skasuvannya zakriplenogo v konstituciyi polozhennya pro kerivnu rol komunistichnoyi partiyi 29 listopada parlament skasuvav stattyu konstituciyi pro kerivnu rol KPCh Gavel Vaclav 10 grudnya prezident Chehoslovachchini Gustav Gusak pishov u vidstavku i buv sformovanij novij koalicijnij uryad nacionalnoyi zgodi v yakomu komunisti i opoziciya otrimali odnakovu kilkist misc Bula zdijsnena rekonstrukciya parlamentu de KPCh vtratila bilshist Pripinili svoyu diyalnist i organi ta organizaciyi KPCh v armiyi prikordonnih vijskah vijskah MVS korpusi nacionalnoyi bezpeki organah prokuraturi yusticiyi tosho Na svoyemu pozachergovomu z yizdi 20 21 grudnya KPCh vidmezhuvalasya vid sektantsko dogmatichnoyi modeli partiyi i suspilstva Bula prijnyata programa dij KPCh Za demokratichne socialistichne suspilstvo Skasovano partijnij statut natomist prijnyatij demokratichnishij timchasovij reglament Radikalno skorochenij aparat partiyi Pereglyanuta ocinka podij 1968 1969 rokiv ogolosheno pro namir virobiti novij poglyad na istoriyu partiyi pochinayuchi z momentu yiyi utvorennya Ryad kolishnih kerivnikiv KPCh viklyuchenij z partiyi Zmina politichnoyi sistemi prizvela do strimkogo vhodzhennya novih osib do skladu derzhavnoyi eliti Yadro ciyeyi novoyi politichnoyi eliti sklali disidenti sho isnuvali v Chehoslovachchini v 1970 1980 h rokah 29 grudnya 1989 reorganizovanij parlament obrav svoyim golovoyu Oleksandra Dubcheka golovnogo iniciatora kursu reform 1968 1969 rokiv vidomih yak Prazka vesna a prezidentom ChSSR pismennika pravozahisnika glavu Gromadskogo forumu Vaclava Gavela NaslidkiNove kerivnictvo Chehoslovachchini vzyalo kurs na utverdzhennya politichnogo plyuralizmu rinkovoyi ekonomiki Vidnovilasya zakonodavcha ta vikonavcha vlada na federalnomu rivni ta rivni miscevih rad U lyutomu 1990 Gavel vidvidav Moskvu i prijnyav vibachennya radyanskogo uryadu za zbrojne vtorgnennya 1968 go a takozh otrimav obicyanku pro vivid z Chehoslovachchini vsih radyanskih vijsk do lipnya 1991 r U berezni Federalni zbori uzakonili privatne pidpriyemnictvo i shvalili privatizaciyu derzhavnih promislovih pidpriyemstv Takozh bulo skasovano staru nazvu krayini Chehoslovacka Socialistichna Respublika a 20 kvitnya z povagi do nacionalnih pochuttiv slovakiv federalni zbori zminili oficijnu nazvu Chehoslovachchini yaka stala nazivatisya Cheskoyu i Slovackoyu Federativnoyu Respublikoyu ChSFR 8 9 chervnya buli provedeni pershi pislya 1946 go vibori v Federalni zbori v yakih vzyali uchast 96 viborciv Za pivroku sformuvalisya desyatki politichnih partij blizko 40 brali uchast u viborah Ce buli perevazhno organizaciyi sho vidnovili svoyu diyalnist Voni vinikli 1968 ale ne rozvivalisya u zv yazku z vvedennyam radyanskih vijsk Gromadyanskij forum nabrav ponad 46 golosiv i otrimav bilshist u Federalnih zborah KPCh tezh brala uchast u viborah nabravshi 14 golosiv a koaliciya z ugrupovan hristiyanskih demokrativ zajnyala tretye misce Odrazu pislya viboriv novoobrani deputati rozdililisya na dva tabori odni vistupali za zaboronu komunistichnoyi partiyi provedennya lyustraciyi zvilnennya diyachiv minulogo rezhimu inshi buli bilsh pomirkovani 5 lipnya 1990 novi federalni zbori pereobrali Gavela na post prezidenta respubliki na dvorichnij termin a Dubcheka na post golovi zboriv U kinci lita i voseni 1990 prohodili peregovori mizh predstavnikami Chehiyi i Slovachchini sho zakinchilisya pidpisannyam konstitucijnogo aktu pro peredachu osnovnih povnovazhen respublikam U listopadi 1990 vidbulisya vibori do miscevih rad Koli golovoyu Gromadyanskogo forumu obrali Vaclava Klausa toj virishiv peretvoriti cyu organizaciyu na konservativnu partiyu Nezgodni z cim disidenti vvazhali sho forum maye zalishatisya politichnim ruhom adzhe same yak gromadska organizaciya vin peremig na viborah Odnak ruh vse zh rozkolovsya u berezni 1991 Z 1 sichnya 1993 isnuyut dvi nezalezhni derzhavi Chehiya ta Slovachchina U Chehiyi den 17 listopada ogolosheno Dnem borotbi za svobodu i demokratiyu a v Slovachchini Dnem borotbi proti totalitarizmu Inshi znachennyaTermin Oksamitova revolyuciya zastosovuyetsya i do inshih shidnoyevropejskih krayin de v kinci 1980 h pochatku 1990 h vidbuvsya bezkrovnij perehid vid socialistichnoyi do liberalnoyi sistemi Zgodom termin oksamitova revolyuciya stav zastosovuvatisya dlya riznogo rodu povalen rezhimiv po vsomu svitu bez vijskovoyi uchasti Na sogodni na zminu comu terminu prijshov populyarnishij Kolorova revolyuciya Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oksamitova revolyuciyaOsin narodiv Kolaps Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Kolorova revolyuciyaDzherela Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 11 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 6 bereznya 2014 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 17 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 17 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 18 lyutogo 2014 Dovidnik shkolyara i studenta vsesvitnya istoriya Oksamitova revolyuciya v Chehoslovachchini Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 6 bereznya 2014 LiteraturaG Zelenko Oksamitova revolyuciya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 510 ISBN 978 966 611 818 2 Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Zadorozhnyuk E G Ot krusheniya Prazhskoj vesny k triumfu barhatnoj revolyucii Iz istorii oppozicionnogo dvizheniya v Chehoslovakii avgust 1968 noyabr 1989 g M Indrik 2008 440 s 8 serpnya 2014 u Wayback Machine PDF fajl Vostochnaya Evropa 20 let socialnoj transformacii Sbornik nauchnyh trudov RAN INION Centr nauch inform issled global i regional problem Otv red Igrickij Yu I Shanshieva L N M INION RAN 2010 10 serpnya 2014 u Wayback Machine