Блатенське князівство також відоме, як Панонське князівство (словац. Blatenské kniežatstvo, словен. Spodnja Panonija, болг. Блатенско княжевство, угор. Balatoni Fejedelemség) (839/840 — 876) — слов'янська держава в районі Блатенського озера (сучасне озеро Балатон на території Угорщини) зі столицею у місті Блатноград. Займало територію між Дравою на півдні, Дунаєм на сході, Грацем на заході та Веспремом на півночі.
Блатенське князівство | |
Дата створення / заснування | 846 |
---|---|
Офіційна мова | праслов'янська мова |
Столиця | d і Блатноград |
Форма правління | князівство |
Час/дата припинення існування | 875 |
Історія
У 901 році територія була захоплена угорцями. У X—XII століттях більша частина місцевого західно-слов'янського населення зазнала ранньої мадяризації, а в західній його частині (Бургенланд) — германізації, хоча невелика його частина, що пізніше ідентифікувала себе як хорвати, зберігалася дисперсним розселенням у сільській місцевості цього регіону аж до кінця XIX століття.
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2011) |
Склад
Князівство складалось з декількох графств:
- Блатенського, між Веспремом та Дравою
- Птуйського, біля міста Птуй
- Дудлебського, між Грацем та Блатноградом
- ймовірно, Етгарового, між Кесегом та Клостернойбургом
Наслідки
Згодом інтенсивний процес германізації і мадяризації призвів до значного скорочення на цій території слов'янського населення до початку XX століття. Так, з 1 171 000 мешканців краю в 1910 р. (перепис), 662 000 (56,5 %) назвали рідною угорську мову; 220 000 (18,8 %) — слов'янські говірки близькі до сербо-хорватської мови і близько 289 000 (24,7 %) — німецьку (серед них були як євреї, так і етнічні німці).
У період свого розквіту князівство було свого роду сполучною ланкою між західними (Велика Моравія на півночі) та південними (на Балканах) слов'янськими народами, зруйнованою угорськими нашестям.
У 1919 на Паризькій мирній конференції обговорювалися підсумки Першої світової війни та етно-територіальні проблеми нових незалежних держав. Зокрема, планувалося створити вузький 30-кілометровий коридор для остаточного розмежування Австрії й Угорщини, який би сполучав західних (словаків у рамках Чехословаччини) та південних слов'ян (словінців у рамках Югославії). Але проект не знайшов підтримки в більшості країн-учасників конференції, а тому був відхилений.
Див. також
Примітки
Джерела
- Kirilo-Metodievska entsiklopedia (Кирило-Мефодієвська енциклопедія), в 3-х частинах, [DR5.K575 1985 RR2S], Софія 1985 (болг.)
- Dejiny Slovenska (Історія Словаччини) в 6 томах, Братислава (том 1 1986)(словац.)
- Jerzy Kłoczowski (red.) Historia Europy Środkowo-Wschodniej. Tom I, Instytut Europy Środkowo-Wschodniej, Lublin 2000, (пол.)
- Большая Советская Энциклопедия: Блатенське князівство [ 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Сайт Академік: Блатенське князівство [ 22 вересня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Алимов, Денис Е. (2015). В поисках племени: Посавское и Нитранское княжества в контексте этнополитической ситуации в славянском мире в IX в. Исторический формат. 4: 246—273.
- Bowlus, Charles R. (1995). . Philadelphia: University of Pennsylvania Press. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 4 жовтня 2020.
- Goldberg, Eric J. (2006). . Ithaca, NY: Cornell University Press. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- Richards, Ronald O. (2003). . Los Angeles: University of California. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blatenske knyazivstvo takozh vidome yak Panonske knyazivstvo slovac Blatenske kniezatstvo sloven Spodnja Panonija bolg Blatensko knyazhevstvo ugor Balatoni Fejedelemseg 839 840 876 slov yanska derzhava v rajoni Blatenskogo ozera suchasne ozero Balaton na teritoriyi Ugorshini zi stoliceyu u misti Blatnograd Zajmalo teritoriyu mizh Dravoyu na pivdni Dunayem na shodi Gracem na zahodi ta Vespremom na pivnochi Blatenske knyazivstvo Data stvorennya zasnuvannya846 Oficijna movapraslov yanska mova Stolicyad i Blatnograd Forma pravlinnyaknyazivstvo Chas data pripinennya isnuvannya875 Teritoriya Blatenskogo knyazivstva Spodnja Panonija IstoriyaVelikomoraviya chasiv Rostislava ta Svyatopolka Balkani u 850 roci pidpisano Panonske knyazivstvo U 901 roci teritoriya bula zahoplena ugorcyami U X XII stolittyah bilsha chastina miscevogo zahidno slov yanskogo naselennya zaznala rannoyi madyarizaciyi a v zahidnij jogo chastini Burgenland germanizaciyi hocha nevelika jogo chastina sho piznishe identifikuvala sebe yak horvati zberigalasya dispersnim rozselennyam u silskij miscevosti cogo regionu azh do kincya XIX stolittya Cej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2011 SkladBlatenske knyazivstvo poryad z Velikomoraviyeyu div cifri 20 21 22 8 ta 10 Knyazivstvo skladalos z dekilkoh grafstv Blatenskogo mizh Vespremom ta Dravoyu Ptujskogo bilya mista Ptuj Dudlebskogo mizh Gracem ta Blatnogradom jmovirno Etgarovogo mizh Kesegom ta KlosternojburgomNaslidkiUgorshina po Trianonskomu dogovoru 1920 Zgodom intensivnij proces germanizaciyi i madyarizaciyi prizviv do znachnogo skorochennya na cij teritoriyi slov yanskogo naselennya do pochatku XX stolittya Tak z 1 171 000 meshkanciv krayu v 1910 r perepis 662 000 56 5 nazvali ridnoyu ugorsku movu 220 000 18 8 slov yanski govirki blizki do serbo horvatskoyi movi i blizko 289 000 24 7 nimecku sered nih buli yak yevreyi tak i etnichni nimci U period svogo rozkvitu knyazivstvo bulo svogo rodu spoluchnoyu lankoyu mizh zahidnimi Velika Moraviya na pivnochi ta pivdennimi na Balkanah slov yanskimi narodami zrujnovanoyu ugorskimi nashestyam U 1919 na Parizkij mirnij konferenciyi obgovoryuvalisya pidsumki Pershoyi svitovoyi vijni ta etno teritorialni problemi novih nezalezhnih derzhav Zokrema planuvalosya stvoriti vuzkij 30 kilometrovij koridor dlya ostatochnogo rozmezhuvannya Avstriyi j Ugorshini yakij bi spoluchav zahidnih slovakiv u ramkah Chehoslovachchini ta pivdennih slov yan slovinciv u ramkah Yugoslaviyi Ale proekt ne znajshov pidtrimki v bilshosti krayin uchasnikiv konferenciyi a tomu buv vidhilenij Div takozhZahidni slov yani Cheskij koridor Prekmur yaPrimitkiDzherelaKirilo Metodievska entsiklopedia Kirilo Mefodiyevska enciklopediya v 3 h chastinah DR5 K575 1985 RR2S Sofiya 1985 bolg Dejiny Slovenska Istoriya Slovachchini v 6 tomah Bratislava tom 1 1986 slovac Jerzy Kloczowski red Historia Europy Srodkowo Wschodniej Tom I Instytut Europy Srodkowo Wschodniej Lublin 2000 ISBN 83 85854 52 5 pol Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya Blatenske knyazivstvo 13 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Sajt Akademik Blatenske knyazivstvo 22 veresnya 2019 u Wayback Machine ros LiteraturaAlimov Denis E 2015 V poiskah plemeni Posavskoe i Nitranskoe knyazhestva v kontekste etnopoliticheskoj situacii v slavyanskom mire v IX v Istoricheskij format 4 246 273 Bowlus Charles R 1995 Philadelphia University of Pennsylvania Press Arhiv originalu za 26 serpnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Goldberg Eric J 2006 Ithaca NY Cornell University Press Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Richards Ronald O 2003 Los Angeles University of California Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi