Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тріанонський договір — мирний договір, укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти в Першій світовій війні та Угорщиною. Остання погодилася на значні обмеження та втрату територій, у тому числі Закарпаття та всієї Словаччини на користь Чехословацької Республіки. У 1920-1930-х pp. угорські ревізіоністські кола домагалися скасування Тріанонського договору та повернення втрачених земель до «Великої Угорщини».
| Тріанонський договір | |
|---|---|
 Підписання Угоди 4 червня 1920 у Великому Трінонському палаці Версаля, прибуття двох підписантів, Агоста Бенарда і Альфреда Драше-Лазара. | |
| Тип | мирна угода |
| Підписано | 4 червня 1920 року |
| Місце | Великий Тріанон, Версаль, Франція |
| Чинність | 26 липня 1921 року |
| Сторони | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Тріанонський мирний договір став складовою частиною Версальсько-Вашингтонської системи. Набувши чинності 26 липня 1921 року, договір зафіксував розпад Австро-Угорської імперії та визнав раніше встановлені кордони сусідніх держав.
Передісторія
Австро-Угорщина стала однією із країн-винуватців Першої Світової війни. Вона оголосила війну Сербії 28 липня 1914 року. Приводом для оголошення війни було вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружини в Сараєво, яке здійснив сербський націоналіст Гаврило Принцип — 18-річний студент, який був членом громадської організації «Млада Босна». Локальний сербо-австро-угорський конфлікт фактично став каталізатором загальноєвропейської війни. Країни Антанти — Росія, Франція та Велика Британія — підтримали Сербію. Австрію підтримала Німецька Імперія.
Війна склалася для Австро-Угорщини загалом невдало. На Балканах вона не змогла швидко зломити опір сербської армії, і лише восени 1915 року завдяки вступу у війну Болгарії Сербія була розгромлена. На Східному фронті австрійці зазнали серйозної поразки від росіян в Галицькій битві. Лише за допомогою німецької армії австрійці повернули Галичину. Італія, як член Троїстого союзу, зрадила своїх союзників і 23 травня 1915 року оголосила війну Австро-Угорщині. Лише завдяки допомозі німців італійці були розбиті при Капоретто в 1917 році.
9 грудня 1917 року в Брест-Литовську відкрилися переговори про перемир'я між Росією та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією й Османською імперією. Через три місяці було підписано Брест-Литовський мирний договір.
Через три дні після зречення 13 листопада 1918 року, імператора Австро-Угорщини Карла I Габсбурга престолу Угорщини, лідер радикальної Партії незалежності граф Міхай Карої закликав робітників і солдат до повстання на «захист угорських завоювань від анархії», яке привело до проголошення 16 листопада Угорської Демократичної Республіки. Сподівання на лояльність Антанти до республіканського уряду та пом'якшення умов перемир'я, укладеного Австро-Угорщиною за два тижні до того в Падуї, виявились безпідставними. Більше того, 20 березня 1919 року керівництво Угорщини отримало від уповноваженого Антанти полковника Фернана Вікса ноту, у якій була вимога погодитися на передачу частини території тогочасної Угорщини до країн «Малої Антанти» — Румунії, Чехословаччини та Королівства сербів, хорватів і словенців.
Проголошення наступного дня Угорської Радянської Республіки лише ускладнило міжнародне становище країни: розрахунок на «світову соціалістичну революцію» і допомогу радянської Росії не справдився, а спроба силою зброї повернути Трансильванію привела до повного фіаско — через 133 дні румунська армія зайняла Будапешт і повалила уряд комуніста Бела Куна.
Прихід до влади адмірала Міклоша Горті, який 1 березня 1920 року прийняв титул регента в «монархії без монарха», і його спроби вплинути на хід мирних переговорів у Версалі зустріли активну протидію «Малої Антанти», представники якої прагнули запобігти відновленню монархії Габсбургів і наполягали на жорстких вимогах до офіційного Будапешту, адже вони вважали, що в розв'язанні Першої світової війни він був винен навіть більше, ніж Відень. Наприкінці березня з Парижа повернулась угорська делегація на чолі з графом Альбертом Аппоні, яка так і не зуміла домогтися суттєвих змін основних умов мирного договору.
Умови договору
Тріанонський мирний договір, який був складений за зразком Сен-Жерменського мирного договору 1919 року із Австрією, містив 364 статті, які були організовані в 14 частин, протокол і декларацію. За договором Підкарпатську Русь (Закарпаття) та Словаччину було включено до складу Чехословацької республіки; Трансильванія та Східний Банат передавалися Румунському королівству; Хорватія, Воєводина та Західний Банат — Королівству сербів, хорватів і словенців; провінція Бургенланд — Австрійській республіці. Королівство Угорщина відмовлялося від будь-яких прав на порт Рієку (Фіуме), визнавала незалежність Чехословацької республіки та Королівства сербів, хорватів і словенців, а також зобов'язувалася визнати скасування Берестейського миру 1918 року.
Наслідки Тріанонського договору для Угорщини та її сусідів
Виконання умов Тріанонського мирного договору призвело до втрати Королівством Угорщина довоєнної території та зменшення населення більш як удвічі в порівнянні з 1914 роком. Королівству Угорщина було заборонено мати на озброєнні авіацію, танки, важку артилерію. Максимальна чисельність угорської армії, що могла формуватися лише з добровольців, мала не перевищувати 35 000 осіб. Військово-морський флот, у тому числі кораблі Дунайської флотилії, передавалися союзникам.
Нагляд за виконанням статей договору покладався на Союзну контрольну комісію. Королівство Угорщина зобов'язувалася надати країнам-переможцям в односторонньому порядку режим найбільшого сприяння на транзит, ввіз та вивіз товарів, а також сплатити репарації загальною сумою в двісті мільйонів золотих крон.
У міжвоєнний період угорські урядові кола намагалися переконати населення, що Тріанонський мирний договір недовговічний, розпалюючи шовіністичні настрої та закликаючи до відродження «Великої Угорщини». Зовнішньополітичний курс уряду на ревізію Тріанонського договору спричиняв напруження між сусідніми країнами.
Етнічний склад довоєнної Угорщини і перепис 1910 року
Останній перепис у Королівстві Угорщина до укладання Тріанонського договору проводився 1910 року. Він зафіксував склад людності королівства за мовою та релігією. Відповідно до перепису носії угорської мови становили 48 % від загальної людності всього королівства, або 54 % жителів «власне Угорщини» (територій без урахування Хорватії-Славонії). На теренах «власне Угорщини» жили представники таких меншин: 16,1 % румунів, 10,5 % словаків, 10,4 % німців, 2,5 % русинів (українців), 2,5 % сербів, 8 % інших. Євреї становили 5 % людності «власне Угорщини», але їх зарахували до носіїв угорської мови. В автономній Хорватії-Славонії більшість становили хорвати й серби — 87 % населення.
Перепис 1910 року порахував жителів угорського королівства за їхньою рідною мовою й релігією, але вказана таким чином мова особи могла не збігатися з її етнічною приналежністю. Додавало труднощів і те, що низка теренів королівства мала змішаний етнічний склад, отже жителі цих країв мали дві або навіть три рідні мови. На приклад, у Словаччині 18 % словаків, 33 % угорців і 65 % німців були двомовні, а 21 % відсоток німців цього краю говорили і словацькою, і угорською мовами поряд із німецькою.
Деякі демографи (Девід Пол, Петер Ганак, Ласло Катуш) стверджують, що підсумки перепису точні, так само як і їхня інтерпретація. Інші, натомість, вважають, що підсумки перепису були спотворені через збільшення відсотку носіїв угорської мови, посилаючись на суперечність між малоймовірним стрімким зростанням носіїв угорської і зменшенням відсотку носіїв інших мов внаслідок політики мадяризації королівства наприкінці ХІХ ст.
Деякі словацькі демографи (Ян Светонь і Юліус Месарос) оскаржують висновки будь-якого довоєнного перепису. Американський історик Оувен Джонсон згоджується з переписами до 1900 року включно, за яким угорці становили 51,4 %, але він відкидає висновки перепису 1910 року через завелику розбіжність із результатами попередніх переписів. Викликає сумнів також той факт, що переписи за часів довоєнного Королівства Угорщини відрізняються від пізніших переписів на тих самих теренах вже за нових держав у повоєнний час. Зважаючи на величезність таких розбіжностей, деякі демографи припускають, що всі ці переписи надавали перевагу тій нації, чия держава панувала на цих теренах під час відповідного перепису.
Угорці поза новими кордонами Угорщини
На переданих угорським королівством до нових держав землях більшість людності становили неугорці, але разом з тим аж до 30 % угорців опинилися поза межами угорської держави під пануванням інших народів.
Упродовж наступних десятиліть число угорців поза межами Угорщини скорочувалось, частина їх мігрувала до Угорщини. Так, у період з 1918 до 1924 року до Угорщини мігрували 350 000 осіб.
Спроби перегляду Тріанонських угод
Внаслідок Віденських арбітражів 1938 і 1940 років територіальні статті договору, які стосувалися територій Румунського королівства та Чехословаччини, було переглянуто, а Угорщина отримала за підтримки Третього Рейху та фашистської Італії значні території. Незалежну Українську державу — Карпатську Україну, що утворилася в Закарпатті в березні 1939 року, окупували війська хортистської Угорщини.
1941 року до Угорщини були долучені також деякі території Югославського королівства — північно-західна частина Воєводини (Бачка і Бараня), прилеглий до неї район Славонії на північ від Осієка, а також переважна частина Прекмур'я. Також встановлено угорську окупаційну адміністрацію в Меджумур'ї.
З початком Другої світової війни Тріанонський мирний договір втратив чинність.
Територіальні пункти Тріанонського договору підтверджено Паризькими мирними договорами 1947 року.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- О. С. Пархомчук. Тріанонський мирний договір 1920 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Текст Тріанонського мирного договору http://wwi.lib.byu.edu/index.php/Treaty_of_Trianon [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Посилання
- Тріанонський мирний договір 1920 [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trianonskij dogovir mirnij dogovir ukladenij 4 chervnya 1920 roku mizh soyuznimi derzhavami Antanti v Pershij svitovij vijni ta Ugorshinoyu Ostannya pogodilasya na znachni obmezhennya ta vtratu teritorij u tomu chisli Zakarpattya ta vsiyeyi Slovachchini na korist Chehoslovackoyi Respubliki U 1920 1930 h pp ugorski revizionistski kola domagalisya skasuvannya Trianonskogo dogovoru ta povernennya vtrachenih zemel do Velikoyi Ugorshini Trianonskij dogovirPidpisannya Ugodi 4 chervnya 1920 u Velikomu Trinonskomu palaci Versalya pributtya dvoh pidpisantiv Agosta Benarda i Alfreda Drashe Lazara Tip mirna ugodaPidpisano 4 chervnya 1920 rokuMisce Velikij Trianon Versal FranciyaChinnist 26 lipnya 1921 rokuStoroni 1 Golovni soyuzni ta asocijovani sili Franciya Velika Britaniya Korolivstvo ItaliyaYaponiya Inshi soyuznicki sili BelgiyaKitaj en Grecke korolivstvo Nikaragua PanamaPolshaPortugaliya Rumunske korolivstvoKorolivstvo Serbiv Horvativ i SlovencivSiamChehoslovachchina 2 Centralni derzhavi Ugorshina Mediafajli u VikishovishiEtnografichna karta Zemel Koroni Svyatogo Stefana tobto Korolivstva Ugorshini ta Korolivstva Horvatiyi i Slavoniyi za perepisom naselennya 1880 Trianonskij mirnij dogovir stav skladovoyu chastinoyu Versalsko Vashingtonskoyi sistemi Nabuvshi chinnosti 26 lipnya 1921 roku dogovir zafiksuvav rozpad Avstro Ugorskoyi imperiyi ta viznav ranishe vstanovleni kordoni susidnih derzhav PeredistoriyaAvstro Ugorshina stala odniyeyu iz krayin vinuvatciv Pershoyi Svitovoyi vijni Vona ogolosila vijnu Serbiyi 28 lipnya 1914 roku Privodom dlya ogoloshennya vijni bulo vbivstvo ercgercoga Franca Ferdinanda ta jogo druzhini v Sarayevo yake zdijsniv serbskij nacionalist Gavrilo Princip 18 richnij student yakij buv chlenom gromadskoyi organizaciyi Mlada Bosna Lokalnij serbo avstro ugorskij konflikt faktichno stav katalizatorom zagalnoyevropejskoyi vijni Krayini Antanti Rosiya Franciya ta Velika Britaniya pidtrimali Serbiyu Avstriyu pidtrimala Nimecka Imperiya Vijna sklalasya dlya Avstro Ugorshini zagalom nevdalo Na Balkanah vona ne zmogla shvidko zlomiti opir serbskoyi armiyi i lishe voseni 1915 roku zavdyaki vstupu u vijnu Bolgariyi Serbiya bula rozgromlena Na Shidnomu fronti avstrijci zaznali serjoznoyi porazki vid rosiyan v Galickij bitvi Lishe za dopomogoyu nimeckoyi armiyi avstrijci povernuli Galichinu Italiya yak chlen Troyistogo soyuzu zradila svoyih soyuznikiv i 23 travnya 1915 roku ogolosila vijnu Avstro Ugorshini Lishe zavdyaki dopomozi nimciv italijci buli rozbiti pri Kaporetto v 1917 roci 9 grudnya 1917 roku v Brest Litovsku vidkrilisya peregovori pro peremir ya mizh Rosiyeyu ta Nimechchinoyu Avstro Ugorshinoyu Bolgariyeyu j Osmanskoyu imperiyeyu Cherez tri misyaci bulo pidpisano Brest Litovskij mirnij dogovir Cherez tri dni pislya zrechennya 13 listopada 1918 roku imperatora Avstro Ugorshini Karla I Gabsburga prestolu Ugorshini lider radikalnoyi Partiyi nezalezhnosti graf Mihaj Karoyi zaklikav robitnikiv i soldat do povstannya na zahist ugorskih zavoyuvan vid anarhiyi yake privelo do progoloshennya 16 listopada Ugorskoyi Demokratichnoyi Respubliki Spodivannya na loyalnist Antanti do respublikanskogo uryadu ta pom yakshennya umov peremir ya ukladenogo Avstro Ugorshinoyu za dva tizhni do togo v Paduyi viyavilis bezpidstavnimi Bilshe togo 20 bereznya 1919 roku kerivnictvo Ugorshini otrimalo vid upovnovazhenogo Antanti polkovnika Fernana Viksa notu u yakij bula vimoga pogoditisya na peredachu chastini teritoriyi togochasnoyi Ugorshini do krayin Maloyi Antanti Rumuniyi Chehoslovachchini ta Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv Progoloshennya nastupnogo dnya Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki lishe uskladnilo mizhnarodne stanovishe krayini rozrahunok na svitovu socialistichnu revolyuciyu i dopomogu radyanskoyi Rosiyi ne spravdivsya a sproba siloyu zbroyi povernuti Transilvaniyu privela do povnogo fiasko cherez 133 dni rumunska armiya zajnyala Budapesht i povalila uryad komunista Bela Kuna Prihid do vladi admirala Miklosha Gorti yakij 1 bereznya 1920 roku prijnyav titul regenta v monarhiyi bez monarha i jogo sprobi vplinuti na hid mirnih peregovoriv u Versali zustrili aktivnu protidiyu Maloyi Antanti predstavniki yakoyi pragnuli zapobigti vidnovlennyu monarhiyi Gabsburgiv i napolyagali na zhorstkih vimogah do oficijnogo Budapeshtu adzhe voni vvazhali sho v rozv yazanni Pershoyi svitovoyi vijni vin buv vinen navit bilshe nizh Viden Naprikinci bereznya z Parizha povernulas ugorska delegaciya na choli z grafom Albertom Apponi yaka tak i ne zumila domogtisya suttyevih zmin osnovnih umov mirnogo dogovoru Umovi dogovoruTrianonskij mirnij dogovir yakij buv skladenij za zrazkom Sen Zhermenskogo mirnogo dogovoru 1919 roku iz Avstriyeyu mistiv 364 statti yaki buli organizovani v 14 chastin protokol i deklaraciyu Za dogovorom Pidkarpatsku Rus Zakarpattya ta Slovachchinu bulo vklyucheno do skladu Chehoslovackoyi respubliki Transilvaniya ta Shidnij Banat peredavalisya Rumunskomu korolivstvu Horvatiya Voyevodina ta Zahidnij Banat Korolivstvu serbiv horvativ i slovenciv provinciya Burgenland Avstrijskij respublici Korolivstvo Ugorshina vidmovlyalosya vid bud yakih prav na port Riyeku Fiume viznavala nezalezhnist Chehoslovackoyi respubliki ta Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv a takozh zobov yazuvalasya viznati skasuvannya Berestejskogo miru 1918 roku Naslidki Trianonskogo dogovoru dlya Ugorshini ta yiyi susidivVikonannya umov Trianonskogo mirnogo dogovoru prizvelo do vtrati Korolivstvom Ugorshina dovoyennoyi teritoriyi ta zmenshennya naselennya bilsh yak udvichi v porivnyanni z 1914 rokom Korolivstvu Ugorshina bulo zaboroneno mati na ozbroyenni aviaciyu tanki vazhku artileriyu Maksimalna chiselnist ugorskoyi armiyi sho mogla formuvatisya lishe z dobrovolciv mala ne perevishuvati 35 000 osib Vijskovo morskij flot u tomu chisli korabli Dunajskoyi flotiliyi peredavalisya soyuznikam Naglyad za vikonannyam statej dogovoru pokladavsya na Soyuznu kontrolnu komisiyu Korolivstvo Ugorshina zobov yazuvalasya nadati krayinam peremozhcyam v odnostoronnomu poryadku rezhim najbilshogo spriyannya na tranzit vviz ta viviz tovariv a takozh splatiti reparaciyi zagalnoyu sumoyu v dvisti miljoniv zolotih kron U mizhvoyennij period ugorski uryadovi kola namagalisya perekonati naselennya sho Trianonskij mirnij dogovir nedovgovichnij rozpalyuyuchi shovinistichni nastroyi ta zaklikayuchi do vidrodzhennya Velikoyi Ugorshini Zovnishnopolitichnij kurs uryadu na reviziyu Trianonskogo dogovoru sprichinyav napruzhennya mizh susidnimi krayinami Ferenc Retej Etnografichna karta Zemel Koroni Svyatogo Stefana Korolivstva Ugorshini ta Korolivstva Horvatiyi i Slavoniyi za danimi perepisu 1880 roku Budapesht 1886 Kartograf Mano Kogutovich Etnichnij sklad dovoyennoyi Ugorshini i perepis 1910 roku Ostannij perepis u Korolivstvi Ugorshina do ukladannya Trianonskogo dogovoru provodivsya 1910 roku Vin zafiksuvav sklad lyudnosti korolivstva za movoyu ta religiyeyu Vidpovidno do perepisu nosiyi ugorskoyi movi stanovili 48 vid zagalnoyi lyudnosti vsogo korolivstva abo 54 zhiteliv vlasne Ugorshini teritorij bez urahuvannya Horvatiyi Slavoniyi Na terenah vlasne Ugorshini zhili predstavniki takih menshin 16 1 rumuniv 10 5 slovakiv 10 4 nimciv 2 5 rusiniv ukrayinciv 2 5 serbiv 8 inshih Yevreyi stanovili 5 lyudnosti vlasne Ugorshini ale yih zarahuvali do nosiyiv ugorskoyi movi V avtonomnij Horvatiyi Slavoniyi bilshist stanovili horvati j serbi 87 naselennya Perepis 1910 roku porahuvav zhiteliv ugorskogo korolivstva za yihnoyu ridnoyu movoyu j religiyeyu ale vkazana takim chinom mova osobi mogla ne zbigatisya z yiyi etnichnoyu prinalezhnistyu Dodavalo trudnoshiv i te sho nizka tereniv korolivstva mala zmishanij etnichnij sklad otzhe zhiteli cih krayiv mali dvi abo navit tri ridni movi Na priklad u Slovachchini 18 slovakiv 33 ugorciv i 65 nimciv buli dvomovni a 21 vidsotok nimciv cogo krayu govorili i slovackoyu i ugorskoyu movami poryad iz nimeckoyu Tak zvana chervona mapa Etnografichna mapa Ugorshini vidana v Budapeshti 1920 roku za pidsumkami perepisu 1910 z urahuvannyam gustoti naselennya Skladena dlya pred yavlennya na peregovorah u Trianoni Kozhen farbovanij mm poznachaye 100 zhiteliv Tereni sho na nih zhilo menshe 20 osib km poznacheno bilim Ukladach Pavel Teleki Ugorska mova Nimecka mova Slovacka mova Ukrayinska v originali rusinska mova Rumunska mova Serbska mova Teritoriyi z gustotoyu naselennya menshe nizh 20 osib km Deyaki demografi Devid Pol Peter Ganak Laslo Katush stverdzhuyut sho pidsumki perepisu tochni tak samo yak i yihnya interpretaciya Inshi natomist vvazhayut sho pidsumki perepisu buli spotvoreni cherez zbilshennya vidsotku nosiyiv ugorskoyi movi posilayuchis na superechnist mizh malojmovirnim strimkim zrostannyam nosiyiv ugorskoyi i zmenshennyam vidsotku nosiyiv inshih mov vnaslidok politiki madyarizaciyi korolivstva naprikinci HIH st Deyaki slovacki demografi Yan Sveton i Yulius Mesaros oskarzhuyut visnovki bud yakogo dovoyennogo perepisu Amerikanskij istorik Ouven Dzhonson zgodzhuyetsya z perepisami do 1900 roku vklyuchno za yakim ugorci stanovili 51 4 ale vin vidkidaye visnovki perepisu 1910 roku cherez zaveliku rozbizhnist iz rezultatami poperednih perepisiv Viklikaye sumniv takozh toj fakt sho perepisi za chasiv dovoyennogo Korolivstva Ugorshini vidriznyayutsya vid piznishih perepisiv na tih samih terenah vzhe za novih derzhav u povoyennij chas Zvazhayuchi na velicheznist takih rozbizhnostej deyaki demografi pripuskayut sho vsi ci perepisi nadavali perevagu tij naciyi chiya derzhava panuvala na cih terenah pid chas vidpovidnogo perepisu Ugorci poza novimi kordonami Ugorshini Na peredanih ugorskim korolivstvom do novih derzhav zemlyah bilshist lyudnosti stanovili neugorci ale razom z tim azh do 30 ugorciv opinilisya poza mezhami ugorskoyi derzhavi pid panuvannyam inshih narodiv Ugorshina pislya pidpisannya Trianonskogo dogovoru poznachena svitlo zelenim teritoriya i vidokremleni vid neyi teritoriyi Chervonim kolorom poznacheno naseleni ugorcyami tereni sho opinilis poza mezhami ugorskoyi derzhavi Uprodovzh nastupnih desyatilit chislo ugorciv poza mezhami Ugorshini skorochuvalos chastina yih migruvala do Ugorshini Tak u period z 1918 do 1924 roku do Ugorshini migruvali 350 000 osib Sprobi pereglyadu Trianonskih ugod Vnaslidok Videnskih arbitrazhiv 1938 i 1940 rokiv teritorialni statti dogovoru yaki stosuvalisya teritorij Rumunskogo korolivstva ta Chehoslovachchini bulo pereglyanuto a Ugorshina otrimala za pidtrimki Tretogo Rejhu ta fashistskoyi Italiyi znachni teritoriyi Nezalezhnu Ukrayinsku derzhavu Karpatsku Ukrayinu sho utvorilasya v Zakarpatti v berezni 1939 roku okupuvali vijska hortistskoyi Ugorshini 1941 roku do Ugorshini buli dolucheni takozh deyaki teritoriyi Yugoslavskogo korolivstva pivnichno zahidna chastina Voyevodini Bachka i Baranya prileglij do neyi rajon Slavoniyi na pivnich vid Osiyeka a takozh perevazhna chastina Prekmur ya Takozh vstanovleno ugorsku okupacijnu administraciyu v Medzhumur yi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Trianonskij mirnij dogovir vtrativ chinnist Teritorialni punkti Trianonskogo dogovoru pidtverdzheno Parizkimi mirnimi dogovorami 1947 roku Div takozhCheskij koridor Prekmur ya Blatenske knyazivstvo Ugorshina u Pershij svitovij vijni Zahidnougorske povstannyaLiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 O S Parhomchuk Trianonskij mirnij dogovir 1920 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Tekst Trianonskogo mirnogo dogovoru http wwi lib byu edu index php Treaty of Trianon 4 grudnya 2008 u Wayback Machine PosilannyaTrianonskij mirnij dogovir 1920 28 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0