Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Союзники в Першій світовій війні (фр. Forces de l'Entente / Alliés; італ. Alleati; рум. Puterile Antantei / Aliații; рос. Союзники; серб. Савезници, Saveznici) — держави світу, що билися проти Центральних країн у Першій світовій війні. Основний кістяк цих держав становили члени військового союзу Антанта, до якого входили Французька республіка, Британська та Російська імперії. Королівство Італії у травні 1915 року розірвало свої зв'язки з Четверним союзом та вступило у війну на боці Антанти.
Союзники по Антанті
Колонії, домініони, залежні та окуповані території країн Антанти
Центральні держави
Колонії та окуповані території Центральних держав
Нейтральні країни
Історія
Військово-політичний блок Антанта (від фр. entente — згода, початок виразу фр. Entente cordiale — сердечна угода) уклався між трьома провідними членами Європейського політичного простору Британською імперією, Третьою Французькою республікою та Російською імперією у 1904–1907 роках, як противага Троїстому союзу Німецької, Австро-Угорської імперій та Італійського королівства.
Країни Антанти були основними учасниками світової битви зі своїми колоніями, домініонами, залежними територіями:
З початком війни 28 липня 1914 року, коли австро-угорські війська атакували Сербію, у вир світової війни поступово втягувалися інші країни. Сербія і Чорногорія приєдналися до сил Антанти, незабаром до союзників увійшла Бельгія, яка піддалася агресії німецької навали. 23 серпня 1914 на боці Антанти також виступила Японська імперія.
23 травня 1915 року, колишній партнер Троїстого союзу, Італія розірвала свої відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною і виступила на стороні союзників, оголосивши війну Австро-Угорській імперії. Утворився Італійський театр військових дій Першої світової війни.
У 1916 внаслідок нищівного розгрому Королівство Чорногорія вийшла з числа членів союзників. Разом з цим, до альянсу приєдналися Португалія і Румунія.
6 квітня 1917 США декларувало про свій вступ у війну на боці союзників. Згодом до них приєдналися Ліберія, Сіам та Греція.
Після Жовтневого перевороту Російська республіка, один з найпотужніших членів Антанти, вийшла з війни, підписав сепаратний мир у Берестейську.
З початку та протягом Першої світової війни на боці Антанти билися понад 20 країн, і термін Антанта, став вживатися до позначення усіх учасників боротьби з Четверним союзом, хоча не усі з них офіційно вважалися членами альянсу:
Основні показники ключових держав союзників
| Населення | Площа | ВВП | |
|---|---|---|---|
| Російська імперія (з Польщею та Фінляндією) | 173,2 млн. (176,4 млн.) | 21,7 млн. км2 (22,1 млн. км2) | $257,7 млрд. ($264.3 млрд.) |
| Третя Французька республіка | 39,8 млн. (88,1 млн.) | 0,5 млн. км2 (11,2 млн. км2) | $138,7 млрд. ($170.2 млрд.) |
| Британська імперія | 446,1 млн. | 33,3 млн. км2 | $561,2 млрд. |
| Японська імперія (з ) | 55,1 млн. (74,2 млн.) | 0,4 млн. км2 (0,7 млн. км2) | $76,5 млрд. ($92,8 млрд.) |
| Італія (з колоніями) | 35,6 млн. (37,6 млн.) | 0,3 млн. км2 (2,3 млн. км2) | $91.3 млрд. ($92.6 млрд.) |
| США (з залежними територіями), | 96,5 млн. (106,3 млн.) | 7,8 млн. км2 (9,6 млн. км2) | $511,6 млрд. ($522,2 млрд.) |
| Загалом | 928,7 млн. | 79,2 млн. км2 | $1 703,3 млрд. |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Революция и гражданская война в России: 1917–1923 гг. Энциклопедия в 4 томах. — Москва: Терра, 2008. — Т. 1. — С. 76. — 560 с. — (Большая энциклопедия). — 100 000 экз. —
- S.N. Broadberry, Mark Harrison. The Economics of World War I. illustrated ed. Cambridge University Press, 2005, pgs. 7-8.[недоступне посилання]
- Так як, Гаваї і Аляска ще не були штатами США на цей час, вони включені до залежних територій.
Література
- Beckett, Ian F.W. (2007). The Great war (вид. 2). Longman. ISBN .
- Braybon, Gail (2005). Evidence, History and the Great War: Historians and the Impact of 14-18. Berghahn Books. ISBN .
- Spencer Tucker (Hrsg.): The Encyclopedia of World War I. A Political, Social and Military History. Verlag ABC-Clio, Santa Barbara 2005, , S. 273.
Посилання
- Перша світова війна. Причини та характер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soyuzniki v Pershij svitovij vijni fr Forces de l Entente Allies ital Alleati rum Puterile Antantei Aliații ros Soyuzniki serb Saveznici Saveznici derzhavi svitu sho bilisya proti Centralnih krayin u Pershij svitovij vijni Osnovnij kistyak cih derzhav stanovili chleni vijskovogo soyuzu Antanta do yakogo vhodili Francuzka respublika Britanska ta Rosijska imperiyi Korolivstvo Italiyi u travni 1915 roku rozirvalo svoyi zv yazki z Chetvernim soyuzom ta vstupilo u vijnu na boci Antanti Karta svitu za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Uchasniki Pershoyi svitovoyi vijni Soyuzniki po Antanti Koloniyi dominioni zalezhni ta okupovani teritoriyi krayin Antanti Centralni derzhavi Koloniyi ta okupovani teritoriyi Centralnih derzhav Nejtralni krayiniIstoriyaVijskovo politichnij blok Antanta vid fr entente zgoda pochatok virazu fr Entente cordiale serdechna ugoda uklavsya mizh troma providnimi chlenami Yevropejskogo politichnogo prostoru Britanskoyu imperiyeyu Tretoyu Francuzkoyu respublikoyu ta Rosijskoyu imperiyeyu u 1904 1907 rokah yak protivaga Troyistomu soyuzu Nimeckoyi Avstro Ugorskoyi imperij ta Italijskogo korolivstva Krayini Antanti buli osnovnimi uchasnikami svitovoyi bitvi zi svoyimi koloniyami dominionami zalezhnimi teritoriyami Britanska imperiya Velika Britaniya Avstraliya Kanada Britanska Indiya Nova Zelandiya Nyufaundlend Pivdenna Rodeziya Malta Pivdenno Afrikanskij Soyuz Britanski zamorski teritoriyi Franciya Francuzka kolonialna imperiya Rosijska imperiya z 1917 respublika Alegorichne zobrazhennya krayin Antanti na rosijskomu plakati 1914 Z pochatkom vijni 28 lipnya 1914 roku koli avstro ugorski vijska atakuvali Serbiyu u vir svitovoyi vijni postupovo vtyaguvalisya inshi krayini Serbiya i Chornogoriya priyednalisya do sil Antanti nezabarom do soyuznikiv uvijshla Belgiya yaka piddalasya agresiyi nimeckoyi navali 23 serpnya 1914 na boci Antanti takozh vistupila Yaponska imperiya 23 travnya 1915 roku kolishnij partner Troyistogo soyuzu Italiya rozirvala svoyi vidnosini z Nimechchinoyu Avstro Ugorshinoyu i vistupila na storoni soyuznikiv ogolosivshi vijnu Avstro Ugorskij imperiyi Utvorivsya Italijskij teatr vijskovih dij Pershoyi svitovoyi vijni U 1916 vnaslidok nishivnogo rozgromu Korolivstvo Chornogoriya vijshla z chisla chleniv soyuznikiv Razom z cim do alyansu priyednalisya Portugaliya i Rumuniya 6 kvitnya 1917 SShA deklaruvalo pro svij vstup u vijnu na boci soyuznikiv Zgodom do nih priyednalisya Liberiya Siam ta Greciya Pislya Zhovtnevogo perevorotu Rosijska respublika odin z najpotuzhnishih chleniv Antanti vijshla z vijni pidpisav separatnij mir u Berestejsku Z pochatku ta protyagom Pershoyi svitovoyi vijni na boci Antanti bilisya ponad 20 krayin i termin Antanta stav vzhivatisya do poznachennya usih uchasnikiv borotbi z Chetvernim soyuzom hocha ne usi z nih oficijno vvazhalisya chlenami alyansu Andorra Belgiya Braziliya Virmeniya Grecke korolivstvo Gvatemala Gayiti Gonduras Ekvador Italiya Kosta Rika en Kitaj Liberiya Nepal Nikaragua Novi Gebridi Panama Portugaliya Portugalska kolonialna imperiya Rumuniya Korolivstvo Serbiya Siam SShA Alyaska Gavayi Puerto Riko Filippini Teritoriyi SShA Korolivstvo Chornogoriya Yaponiya Koreya TajvanOsnovni pokazniki klyuchovih derzhav soyuznikivOsnovni pokazniki klyuchovih derzhav soyuznikiv 1913 Naselennya Plosha VVP Rosijska imperiya z Polsheyu ta Finlyandiyeyu 173 2 mln 176 4 mln 21 7 mln km2 22 1 mln km2 257 7 mlrd 264 3 mlrd Tretya Francuzka respublika 39 8 mln 88 1 mln 0 5 mln km2 11 2 mln km2 138 7 mlrd 170 2 mlrd Britanska imperiya 446 1 mln 33 3 mln km2 561 2 mlrd Yaponska imperiya z 55 1 mln 74 2 mln 0 4 mln km2 0 7 mln km2 76 5 mlrd 92 8 mlrd Italiya z koloniyami 35 6 mln 37 6 mln 0 3 mln km2 2 3 mln km2 91 3 mlrd 92 6 mlrd SShA z zalezhnimi teritoriyami 96 5 mln 106 3 mln 7 8 mln km2 9 6 mln km2 511 6 mlrd 522 2 mlrd Zagalom 928 7 mln 79 2 mln km2 1 703 3 mlrd Div takozhUchasniki Pershoyi svitovoyi vijni Uchasniki Drugoyi svitovoyi vijni Avstro rumunskij soyuz Britanskij ekspedicijnij korpus Persha svitova vijna Portugalskij ekspedicijnij korpusPrimitkiVinoski Revolyuciya i grazhdanskaya vojna v Rossii 1917 1923 gg Enciklopediya v 4 tomah Moskva Terra 2008 T 1 S 76 560 s Bolshaya enciklopediya 100 000 ekz ISBN 978 5 273 00561 7 S N Broadberry Mark Harrison The Economics of World War I illustrated ed Cambridge University Press 2005 pgs 7 8 nedostupne posilannya Tak yak Gavayi i Alyaska she ne buli shtatami SShA na cej chas voni vklyucheni do zalezhnih teritorij LiteraturaBeckett Ian F W 2007 The Great war vid 2 Longman ISBN 1 4058 1252 4 Braybon Gail 2005 Evidence History and the Great War Historians and the Impact of 14 18 Berghahn Books ISBN 978 1 57181 801 0 Spencer Tucker Hrsg The Encyclopedia of World War I A Political Social and Military History Verlag ABC Clio Santa Barbara 2005 ISBN 1 85109 420 2 S 273 PosilannyaPersha svitova vijna Prichini ta harakter