Трої́стий сою́з (італ. Triplice alleanza нім. Dreibund угор. Hármas szövetség) — військово-політичний блок Німецької імперії, Австро-Угорської імперії та Королівства Італія, який склався в 1879–1882 і був спрямований проти Французької республіки, Російської імперії та Великої Британії.
Історія існування
Започаткував утворення Троїстого союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 1879, який передбачав спільні дії обох країн у випадку нападу Росії на одну із них. Цей двосторонній союз 20 травня 1882 був доповнений договором між Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією та Королівством Італія. Німецька імперія і Австро-Угорська імперія зобов'язувалися надавати всіма засобами допомогу Королівству Італія у випадку нападу на неї Французької республіки, а Королівство Італія брала на себе зобов'язання допомогти Німецькій імперії, якщо б вона стала жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж держави. Австро-Угорська імперія звільнялась від допомоги Німецької імперії у випадку військових дій проти Французької республіки — їй відводилась роль резерву на випадок втручання у конфлікт Російської імперії.
Окремі статті договору стосувались великих держав і передбачали, що у випадку нападу двох або кількох великих держав на одного члена Троїстого союзу у війну з ними вступають всі учасники договору. У випадку нападу однієї з великих держав, дві інші зобов'язувались зберігати сприятливий нейтралітет. Виняток робився лише для Французької республіки: у випадку її нападу на одну з країн союзу, всі інші виступали на спільну боротьбу проти неї.
Відразу ж після підписання договору Королівство Італія заявила, що не зможе надати допомогу союзникам, якщо на них нападе Велика Британія, у зв'язку з підвищеною вразливістю берегових комунікацій у випадку нападу на них . Держави зобов'язувались у випадку спільної участі у війні не підписувати сепаратного миру і дотримуватись таємниці про укладений союз.
Договір трьох держав у наступні роки поновлювався: 20 лютого 1887 у Берліні підписано другий союзний договір; 6 травня 1891 — третій союзний договір; 28 червня 1902 — четвертий союзний договір. Тексти цих договорів в основному повторювали положення документа 1882 і лише включали окремі додаткові угоди.
Договір 1887 містив австро-італійську угоду про збереження статусу-кво на Балканах, а у випадку, якщо це виявилося б неможливим, сторони передбачали узгоджувати свої дії, що свідчило про зародження суперечностей між цими країнами на Балканах.
Наприкінці XIX — на початку XX століття Королівство Італія почало змінювати і поступово відходити від своїх союзників. Різке загострення британсько-німецьких відносин, збитки від митної війни, яку з 1880-х повела Французька республіка проти Королівства Італії, змусили останню шукати зближення з Французькою республікою та Великою Британією. До значного послаблення позицій Троїстого союзу призвело підписання 1 листопада 1902 франко-італійської угоди, за якою Королівство Італія зобов'язувалася зберігати нейтралітет у випадку нападу Німецької імперії на Французьку республіку. У наступні роки Королівство Італія, залишаючись формально членом Троїстого союзу, поступово зближувалася з Французькою республікою та Великою Британією.
Німецька імперія і Австро-Угорська імперія вступили в Першу світову війну без військової підтримки Королівства Італія, яке в червні 1915 заявила про свій вихід із Троїстого союзу й оголосила війну Австро-Угорській імперії.
Джерела
- В. В. Копійка. Троїстий союз (Союз Центральних держав) // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Див. також
Посилання
- Троїстий союз // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Troyi stij soyu z ital Triplice alleanza nim Dreibund ugor Harmas szovetseg vijskovo politichnij blok Nimeckoyi imperiyi Avstro Ugorskoyi imperiyi ta Korolivstva Italiya yakij sklavsya v 1879 1882 i buv spryamovanij proti Francuzkoyi respubliki Rosijskoyi imperiyi ta Velikoyi Britaniyi Soyuzi naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Troyistij soyuz AntantaIstoriya isnuvannyaZapochatkuvav utvorennya Troyistogo soyuzu Avstro Nimeckij dogovir vid 7 zhovtnya 1879 yakij peredbachav spilni diyi oboh krayin u vipadku napadu Rosiyi na odnu iz nih Cej dvostoronnij soyuz 20 travnya 1882 buv dopovnenij dogovorom mizh Nimeckoyu imperiyeyu Avstro Ugorskoyu imperiyeyu ta Korolivstvom Italiya Nimecka imperiya i Avstro Ugorska imperiya zobov yazuvalisya nadavati vsima zasobami dopomogu Korolivstvu Italiya u vipadku napadu na neyi Francuzkoyi respubliki a Korolivstvo Italiya brala na sebe zobov yazannya dopomogti Nimeckij imperiyi yaksho b vona stala zhertvoyu nesprovokovanogo napadu z boku ciyeyi zh derzhavi Avstro Ugorska imperiya zvilnyalas vid dopomogi Nimeckoyi imperiyi u vipadku vijskovih dij proti Francuzkoyi respubliki yij vidvodilas rol rezervu na vipadok vtruchannya u konflikt Rosijskoyi imperiyi Okremi statti dogovoru stosuvalis velikih derzhav i peredbachali sho u vipadku napadu dvoh abo kilkoh velikih derzhav na odnogo chlena Troyistogo soyuzu u vijnu z nimi vstupayut vsi uchasniki dogovoru U vipadku napadu odniyeyi z velikih derzhav dvi inshi zobov yazuvalis zberigati spriyatlivij nejtralitet Vinyatok robivsya lishe dlya Francuzkoyi respubliki u vipadku yiyi napadu na odnu z krayin soyuzu vsi inshi vistupali na spilnu borotbu proti neyi Vidrazu zh pislya pidpisannya dogovoru Korolivstvo Italiya zayavila sho ne zmozhe nadati dopomogu soyuznikam yaksho na nih napade Velika Britaniya u zv yazku z pidvishenoyu vrazlivistyu beregovih komunikacij u vipadku napadu na nih Derzhavi zobov yazuvalis u vipadku spilnoyi uchasti u vijni ne pidpisuvati separatnogo miru i dotrimuvatis tayemnici pro ukladenij soyuz Dogovir troh derzhav u nastupni roki ponovlyuvavsya 20 lyutogo 1887 u Berlini pidpisano drugij soyuznij dogovir 6 travnya 1891 tretij soyuznij dogovir 28 chervnya 1902 chetvertij soyuznij dogovir Teksti cih dogovoriv v osnovnomu povtoryuvali polozhennya dokumenta 1882 i lishe vklyuchali okremi dodatkovi ugodi Dogovir 1887 mistiv avstro italijsku ugodu pro zberezhennya statusu kvo na Balkanah a u vipadku yaksho ce viyavilosya b nemozhlivim storoni peredbachali uzgodzhuvati svoyi diyi sho svidchilo pro zarodzhennya superechnostej mizh cimi krayinami na Balkanah Naprikinci XIX na pochatku XX stolittya Korolivstvo Italiya pochalo zminyuvati i postupovo vidhoditi vid svoyih soyuznikiv Rizke zagostrennya britansko nimeckih vidnosin zbitki vid mitnoyi vijni yaku z 1880 h povela Francuzka respublika proti Korolivstva Italiyi zmusili ostannyu shukati zblizhennya z Francuzkoyu respublikoyu ta Velikoyu Britaniyeyu Do znachnogo poslablennya pozicij Troyistogo soyuzu prizvelo pidpisannya 1 listopada 1902 franko italijskoyi ugodi za yakoyu Korolivstvo Italiya zobov yazuvalasya zberigati nejtralitet u vipadku napadu Nimeckoyi imperiyi na Francuzku respubliku U nastupni roki Korolivstvo Italiya zalishayuchis formalno chlenom Troyistogo soyuzu postupovo zblizhuvalasya z Francuzkoyu respublikoyu ta Velikoyu Britaniyeyu Nimecka imperiya i Avstro Ugorska imperiya vstupili v Pershu svitovu vijnu bez vijskovoyi pidtrimki Korolivstva Italiya yake v chervni 1915 zayavila pro svij vihid iz Troyistogo soyuzu j ogolosila vijnu Avstro Ugorskij imperiyi DzherelaV V Kopijka Troyistij soyuz Soyuz Centralnih derzhav Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Div takozhAvstro rumunskij soyuz Chetvernij soyuz AntantaPosilannyaTroyistij soyuz Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0