Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Учасники Першої світової війни — держави світу, що брали участь у Першій світовій війні.
Союзники по Антанті
Колонії, домініони, залежні та окуповані території країн Антанти
Центральні держави
Колонії та окуповані території Центральних держав
Нейтральні країни
Історія
Виникнення Першої світової війни (серпень 1914 — листопад 1918) було не випадковим. Вона була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами. Головним був англо-німецький економічний, військово-морський і колоніальний антагонізм. Німеччина мріяла захопити значну частину колоній британської корони. Обидві країни, ведучи боротьбу за перевагу на морях, нарощували свої військово-морські сили. Франко-німецькі суперечності почалися через землі, відібрані у Франції після франко-прусської війни 1870–1871.
Особливої гостроти набули суперечності великих країн на Балканах і Близькому Сході. Німеччина намагалася розширити тут сферу свого впливу, а Австро-Угорщина після анексії Боснії та Герцеговини готувалася захопити Сербію. Росія прагнула зберегти і розширити свої політичні позиції на Балканах, захопити протоки і Константинополь, Західну Україну.
Вбивство спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда 28 червня 1914 у боснійському місті Сараєво послугувало безпосереднім приводом до розв'язання світової війни. Австро-Угорщина пред'явила Сербії ультиматум. А 28 липня 1914 Австро-Угорщина оголосила Сербії війну.
1 серпня Німецька імперія оголосила війну Російській імперії й відповідно до свого стратегічного плану сконцентрувала війська на західних кордонах. Російська імперія почала загальну мобілізацію. 3 серпня Німеччина оголосила війну Франції, а перед Бельгією висунула вимогу пропустити свої війська через її територію. З вимогою поважати нейтралітет Бельгії виступила Велика Британія. Порушення нейтралітету Бельгії стало приводом для оголошення Британією 4 серпня війни Німеччині.
У перші дні війни про свій нейтралітет оголосили Болгарія, Греція, Іспанія, Португалія, Голландія, Данія, Швеція, Норвегія, США, Італія, Румунія, Османська імперія, а також більшість країн Латинської Америки.
Таким чином, війна стала світовою: сюди були втягнуті 36 країн з населенням понад 1,5 млрд чоловік, тобто 75% населення земної кулі. В армії воюючих країн було мобілізовано понад 73 млн чоловік.
Антанта
Країни Антанти, які були основними учасниками світової битви зі своїми колоніями, домініонами, залежними територіями:
З початку та протягом Першої світової війни на боці Антанти билися понад 20 країн, і термін Антанта, став вживатися до позначення усіх учасників боротьби з Четверним союзом:
Країни, що протягом Першої світової війни билися на боці Четверного союзу:
Нейтральні країни
Хронологія оголошення війни
- жовтим кольором відмічені країни, що розірвали дипломатичні відносини, а не оголошували війну
Див. також
Примітки
- Виноски
- Революция и гражданская война в России: 1917–1923 гг. Энциклопедия в 4 томах. — Москва: Терра, 2008. — Т. 1. — С. 76. — 560 с. — (Большая энциклопедия). — 100 000 экз. —
Література
- Beckett, Ian F.W. (2007). The Great war (вид. 2). Longman. ISBN .
- Braybon, Gail (2005). Evidence, History and the Great War: Historians and the Impact of 14-18. Berghahn Books. ISBN .
- Spencer Tucker (Hrsg.): The Encyclopedia of World War I. A Political, Social and Military History. Verlag ABC-Clio, Santa Barbara 2005, , S. 273.
Посилання
- Перша світова війна. Причини та характер
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uchasniki Pershoyi svitovoyi vijni derzhavi svitu sho brali uchast u Pershij svitovij vijni Karta svitu za chasiv Pershoyi svitovoyi vijniUchasniki Pershoyi svitovoyi vijni Soyuzniki po Antanti Koloniyi dominioni zalezhni ta okupovani teritoriyi krayin Antanti Centralni derzhavi Koloniyi ta okupovani teritoriyi Centralnih derzhav Nejtralni krayiniIstoriyaViniknennya Pershoyi svitovoyi vijni serpen 1914 listopad 1918 bulo ne vipadkovim Vona bula zakonomirnim rezultatom gostrih superechnostej mizh velikimi svitovimi derzhavami Golovnim buv anglo nimeckij ekonomichnij vijskovo morskij i kolonialnij antagonizm Nimechchina mriyala zahopiti znachnu chastinu kolonij britanskoyi koroni Obidvi krayini veduchi borotbu za perevagu na moryah naroshuvali svoyi vijskovo morski sili Franko nimecki superechnosti pochalisya cherez zemli vidibrani u Franciyi pislya franko prusskoyi vijni 1870 1871 Osoblivoyi gostroti nabuli superechnosti velikih krayin na Balkanah i Blizkomu Shodi Nimechchina namagalasya rozshiriti tut sferu svogo vplivu a Avstro Ugorshina pislya aneksiyi Bosniyi ta Gercegovini gotuvalasya zahopiti Serbiyu Rosiya pragnula zberegti i rozshiriti svoyi politichni poziciyi na Balkanah zahopiti protoki i Konstantinopol Zahidnu Ukrayinu Vbivstvo spadkoyemcya avstro ugorskogo prestolu ercgercoga Franca Ferdinanda 28 chervnya 1914 u bosnijskomu misti Sarayevo posluguvalo bezposerednim privodom do rozv yazannya svitovoyi vijni Avstro Ugorshina pred yavila Serbiyi ultimatum A 28 lipnya 1914 Avstro Ugorshina ogolosila Serbiyi vijnu 1 serpnya Nimecka imperiya ogolosila vijnu Rosijskij imperiyi j vidpovidno do svogo strategichnogo planu skoncentruvala vijska na zahidnih kordonah Rosijska imperiya pochala zagalnu mobilizaciyu 3 serpnya Nimechchina ogolosila vijnu Franciyi a pered Belgiyeyu visunula vimogu propustiti svoyi vijska cherez yiyi teritoriyu Z vimogoyu povazhati nejtralitet Belgiyi vistupila Velika Britaniya Porushennya nejtralitetu Belgiyi stalo privodom dlya ogoloshennya Britaniyeyu 4 serpnya vijni Nimechchini U pershi dni vijni pro svij nejtralitet ogolosili Bolgariya Greciya Ispaniya Portugaliya Gollandiya Daniya Shveciya Norvegiya SShA Italiya Rumuniya Osmanska imperiya a takozh bilshist krayin Latinskoyi Ameriki Takim chinom vijna stala svitovoyu syudi buli vtyagnuti 36 krayin z naselennyam ponad 1 5 mlrd cholovik tobto 75 naselennya zemnoyi kuli V armiyi voyuyuchih krayin bulo mobilizovano ponad 73 mln cholovik AntantaKrayini Antanti yaki buli osnovnimi uchasnikami svitovoyi bitvi zi svoyimi koloniyami dominionami zalezhnimi teritoriyami Britanska imperiya Velika Britaniya Avstraliya Kanada Britanska Indiya Nova Zelandiya Nyufaundlend Pivdenna Rodeziya Pivdenno Afrikanskij Soyuz Britanski zamorski teritoriyi Franciya Francuzka kolonialna imperiya Rosijska imperiya z 1917 respublika Z pochatku ta protyagom Pershoyi svitovoyi vijni na boci Antanti bilisya ponad 20 krayin i termin Antanta stav vzhivatisya do poznachennya usih uchasnikiv borotbi z Chetvernim soyuzom Andorra Belgiya Braziliya Virmeniya Grecke korolivstvo Gvatemala Gayiti Gonduras Ekvador Italiya Kosta Rika Kuba Kitaj Liberiya Nepal Nikaragua Novi Gebridi Panama Portugaliya Portugalska kolonialna imperiya Rumuniya Korolivstvo Serbiya Siam SShA Alyaska Gavayi Puerto Riko Teritoriyi SShA Korolivstvo Chornogoriya Yaponiya Koreya TajvanCentralni derzhavi Nimecka imperiya Nimecka kolonialna imperiya Avstro Ugorshina Osmanska imperiya Bolgarske carstvo Krayini sho protyagom Pershoyi svitovoyi vijni bilisya na boci Chetvernogo soyuzu Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika Derzhava dervishiv Dzhebel Shammar Ukrayinska DerzhavaNejtralni krayiniAlbaniya Argentina Afganistan Boliviya Butan Venesuela Daniya Efiopiya Ispaniya Kolumbiya Lihtenshtejn Lyuksemburg Meksika Monako Mongoliya Niderlandi Norvegiya Paragvaj Persiya Peru Salvador San Marino Tibet Urugvaj Chili Shvejcariya ShveciyaHronologiya ogoloshennya vijniYevropa u 1914Krayini Antanti ta Chetvernogo soyuzu na serpen 1914 rokuKrayini Antanti ta Chetvernogo soyuzu na listopad 1918 rokuData Hto ogolosiv Komu ogolosheno191428 lipnya Avstro Ugorshina Korolivstvo Serbiya1 serpnya Nimecka imperiya Rosijska imperiya3 serpnya Nimecka imperiya Franciya4 serpnya Nimecka imperiya Belgiya Velika Britaniya Nimecka imperiya5 serpnya Korolivstvo Chornogoriya Avstro Ugorshina6 serpnya Avstro Ugorshina Rosijska imperiyaKorolivstvo Serbiya Nimecka imperiya9 serpnya Korolivstvo Chornogoriya Nimecka imperiya11 serpnya Franciya Avstro Ugorshina12 serpnya Velika Britaniya Avstro Ugorshina22 serpnya Avstro Ugorshina Belgiya23 serpnya Yaponiya Nimecka imperiya25 serpnya Yaponiya Avstro Ugorshina1 listopada Rosijska imperiya Osmanska imperiya2 listopada Korolivstvo Serbiya Osmanska imperiya3 listopada Korolivstvo Chornogoriya Osmanska imperiya5 listopada Velika Britaniya Franciya Osmanska imperiya191523 travnya Korolivstvo Italiya Avstro Ugorshina3 chervnya San Marino Avstro Ugorshina21 serpnya Korolivstvo Italiya Osmanska imperiya14 zhovtnya Bolgarske carstvo Korolivstvo Serbiya15 zhovtnya Velika Britaniya Korolivstvo Chornogoriya Bolgarske carstvo16 zhovtnya Franciya Bolgarske carstvo19 zhovtnya Korolivstvo Italiya Rosijska imperiya Bolgarske carstvo19169 bereznya Nimecka imperiya Portugaliya15 bereznya Avstro Ugorshina Portugaliya27 serpnya Rumuniya Avstro UgorshinaKorolivstvo Italiya Nimecka imperiya28 serpnya Nimecka imperiya Rumuniya30 serpnya Osmanska imperiya Rumuniya1 listopada Bolgarske carstvo Rumuniya19176 kvitnya SShA Nimecka imperiya7 kvitnya Kuba Nimecka imperiya10 kvitnya Bolgarske carstvo SShA13 kvitnya Boliviya Nimecka imperiya20 kvitnya Osmanska imperiya SShA2 lipnya Grecke korolivstvo Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Osmanska imperiya Bolgarske carstvo22 lipnya Siam Nimecka imperiya Avstro Ugorshina4 serpnya Liberiya Nimecka imperiya14 serpnya Kitaj Nimecka imperiya Avstro Ugorshina6 zhovtnya Peru Nimecka imperiya7 zhovtnya Urugvaj Nimecka imperiya26 zhovtnya Braziliya Nimecka imperiya7 grudnya SShA Avstro Ugorshina7 grudnya Ekvador Nimecka imperiya10 grudnya Panama Avstro Ugorshina16 grudnya Kuba Avstro Ugorshina191823 kvitnya Gvatemala Nimecka imperiya8 travnya Nikaragua Nimecka imperiya Avstro Ugorshina23 travnya Kosta Rika Nimecka imperiya12 lipnya Gayiti Nimecka imperiya19 lipnya Gonduras Nimecka imperiya10 listopada Rumuniya Nimecka imperiyazhovtim kolorom vidmicheni krayini sho rozirvali diplomatichni vidnosini a ne ogoloshuvali vijnuDiv takozhAvstro rumunskij soyuz Troyistij soyuz Chetvernij soyuz Uchasniki Drugoyi svitovoyi vijni Soyuzniki v Pershij svitovij vijni Balkanski vijniPrimitkiVinoskiRevolyuciya i grazhdanskaya vojna v Rossii 1917 1923 gg Enciklopediya v 4 tomah Moskva Terra 2008 T 1 S 76 560 s Bolshaya enciklopediya 100 000 ekz ISBN 978 5 273 00561 7LiteraturaBeckett Ian F W 2007 The Great war vid 2 Longman ISBN 1 4058 1252 4 Braybon Gail 2005 Evidence History and the Great War Historians and the Impact of 14 18 Berghahn Books ISBN 978 1 57181 801 0 Spencer Tucker Hrsg The Encyclopedia of World War I A Political Social and Military History Verlag ABC Clio Santa Barbara 2005 ISBN 1 85109 420 2 S 273 PosilannyaPersha svitova vijna Prichini ta harakter