19 жовтня

19 жовтня — 292-й день року (293-й у високосні роки) за григоріанським календарем. До кінця року залишається 73 дні.

← жовтень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
	1	2	3	4	5	6
7	8	9	10	11	12	13
14	15	16	17	18	19	20
21	22	23	24	25	26	27
28	29	30	31
2024 рік

Цей день в історії: ——

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

• (відзначається з 1948 року)

Національні

• Ніуе: День Конституції.
• Албанія: День беатифікації матері Терези.
• Вірменія: День ракетно-артилерійських військ.
• Молдова: День юриста.
• Канада: Національний день обізнаності про псоріатичний артрит.
• США: День боротьби з раком молочної залози.

Релігійні

✝  :

• Церква вшановує пам'ять святого Петра Алькантарійського, монаха францисканця
• Ісаак Жог
• Жан де Бребеф
• Павло від Хреста
• Єжи Попелушко

✙ Православні:

• Новоюліанський календар — пророка Іоїля, мученика Уара і з ним семи вчителів християнських.
• Юліанський календар — пам'яті Святого Івана Рильського, покровителя болгар; апостолів Дениса і Фоми.

Іменини

• Лаура, Фома, Вероніка, Макар

Події

• 1653 — для ведення переговорного процесу між обома державами в Гетьманщину з Москви вирушило велике посольство на чолі з боярином В. Бутурліним.
• 1812 — Наполеон залишив Москву
• 1813 — поразка армії Наполеона в «Битві народів» під Ляйпцігом.
• 1918 — створена у Львові Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки проголосила утворення Української держави на українських етнічних землях у складі Австро-Угорщини.
• 1943 — відкрив антибіотик стрептоміцин.
• 1947 — почалося (19-21 жовтня) масове (близько 150 тис. осіб) вивезення українців у Сибір.
• 1955 — радянські війська полишили територію Австрії.
• 1956 — СРСР і Японія підписали в Москві декларацію про припинення стану війни і відновлення дипломатичних стосунків.
• 1956 — Польська об'єднана робітнича партія озброїла польських робітників у відповідь на просування на Варшаву окупаційних радянських військ під командуванням радянського маршала Костянтина Рокосовського, тоді номінального міністра оборони Польської Народної Республіки.
• 1961 — в Карлсруе, (ФРН), суд (8-19 жовтня), виніс вирок агенту КГБ Б. Сташинському, вбивці Л. Ребета i С. Бандери, та визнав відповідальними за організацію вбивств уряд СРСР i ЦК КПРС.
• 1964 — в Белграді, загинула радянська військова делегація — від 23 до 33 людей, серед інших начальник Генерального штабу СРСР маршал Бірюзов Сергій Семенович.

Народились

Дивись також

• 1433 — Марсіліо Фічіно, італійський філософ, гуманіст, астролог.
• 1862 — Огюст Люм'єр, винахідник кінематографу, брат Луї Жана Люм'єра.
• 1882 — , італійський художник, скульптор, теоретик футуризму.
• 1898 — Петро Гузь, український кобзар (†1959).
• 1899 — Мігель Анхель Астуріас, гватемальський письменник. Лауреат Нобелівської премії з літератури 1967.
• 1854 — Сергій Васильківський, український художник, пейзажист (†1917).
• 1915 — Ігор Свєшніков, український археолог.
• 1916 — Жан Доссе, французький біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1980 року.
• 1916 — Еміль Гілельс, український і радянський піаніст.
• 1918 — Олександр Галич, радянський поет, сценарист, драматург, автор і виконавець власних пісень; політичний емігрант.

Богдан Гаврилишин

• 1926 — Богдан Гаврилишин, український, канадський і швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, дійсний член Римського клубу.
• 1937 — Безніско Євген Іванович, заслужений художник України, лауреат Шевченківської премії (2006).
• 1952 — Верóніка Кастро, мексиканська акторка.
• 1962 — Евандер Холіфілд, американський боксер-професіонал, багаторазовий чемпіон світу в важкій і першій важкій категоріях (організацій WBA, WBC, IBF).
• 1981 — Хейкі Ковалайнен, фінський автогонщик, пілот Формули-1.
• 1983 — Ребекка Фергюсон, шведська кіноакторка, модель і кінопродюсер.
• 1988 — Маркіян Камиш, український письменник, чорнобильський нелегал, дослідник Чорнобильської зони.
• 1992 — Ігор Радівілов, український гімнаст, багаторазовий призер чемпіонатів та Універсіад, Бронзовий призер Олімпійських ігор 2012.
• 1998 — Кеті Даглас, канадська актриса.

Померли

Дивись також

• 1678 — Самюел ван Гоґстратен, нідерландський художник, гравер, письменник, теоретик мистецтва.
• 1723 — Годфрі Неллер, британський портретист, придворний художник монархів Англії від Карла Другого до Георга I.
• 1745 — Джонатан Свіфт, церковний діяч, публіцист, сатирик, англомовний ірландський письменник, відомий як автор «Мандрів Гулівера».
• 1897 — Джордж Мортімер Пульман, американський винахідник, конструктор спальних вагонів.
• 1914 — Олександр Ізмаїльський, український вчений, агроном.
• 1937 — Ернест Резерфорд, британський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії (1908).
• 1943 — Каміла Клодель, французький скульптор і художник-графік, старша сестра поета й дипломата Поля Клоделя.
• 1975 — Йосип Бокшай, український живописець, педагог.
• 1984 — Анрі Мішо, французький поет і художник.
• 2003 — Алія Ізетбегович, боснійський політик, письменник, перший президент Боснії та Герцеговини (1990–1996).
• 2018 — Осаму Сімомура, японський та американський хімік-органік, біохімік та морський біолог, професор. Нагороджений Нобелівською премією з хімії.
• 2023 — Гладков Сергій Ігорович український сценарист та звуко-режисер.

Примітки

1. УНІАН