Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лев Роман Михайлович Ре́бет (псевдо: Кіл, Кліщ, Левко, Лисий, Стар; 3 березня 1912, Стрий, нині Львівська область, Україна — 12 жовтня 1957, Мюнхен, ФРН) — український політичний діяч, публіцист, адвокат, один із лідерів ОУН. В'язень польських тюрем за приналежність до ОУН.
| Лев Ребет | |
|---|---|
 | |
 10-й крайовий провідник ОУН  | |
| лютий 1935 — 7 лютого 1939 | |
| Попередник | Осип Мащак |
| Наступник | Мирослав Тураш |
 Другий заступник голови та керівника Ресорту Соціальних Реформ УДП | |
| 30 червня 1941 — 1942 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | посада скасована |
 1-й Голова ОУНз  | |
| грудень 1956 — 12 жовтня 1957 | |
| Попередник | Зенон Матла |
| Наступник | Роман Ільницький |
| | |
| Народився | 3 березня 1912 Стрий, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Помер | 12 жовтня 1957 (45 років) Мюнхен, ФРН |
| Похований | Личаківський цвинтар[1] |
| Відомий як | політик |
| Країна | Австро-Угорщина, ЗУНР, УНР, Польська Республіка, Третій Райх, Українське Державне Правління і ФРН |
| Національність | українець |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Політична партія | Організація Українських Націоналістів |
| У шлюбі з | Дарія Цісик |
| Діти | Андрій, Оксана |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 3 березня 1912 року в Стрию в сім'ї поштового урядовця.
З дитячих років відзначався глибокою релігійністю та відданістю українській національній ідеї. Брав участь у юнацькому русі пластунів. У 15-річному віці, навчаючись в українській[] гімназії у Стрию, став членом Української Військової Організації (УВО); після заснування Організації українських націоналістів у 1929 році вступив до її лав.
Закінчив юридичний факультет Львівського університету.
Був в'язнем польських тюрем за приналежність до ОУН.
Лютий 1935 — лютий 1939 — провідник Крайової Екзекутиви ОУН на західній частині сучасної Україні. Після розподілу Польщі між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом у вересні 1939 року Ребет виїхав до Кракова, там він входив до складу Центральної Екзекутиви ОУН і керував розвідкою.
1940–1941 — після розколу ОУН на мельниківську та бандерівську фракції, підтримує Степана Бандеру.
З квітня 1941 року — член ОУНР.
Коли 22 червня 1941 року вибухнула німецько-радянська війна, Ребет у складі бандерівської похідної групи вирушив до Львова. Увечері 30 червня 1941 року в Львові, який покинули радянські війська, було проголошено Акт відновлення Української держави. 5 липня Лев Ребет призначається заступником Голови Українського державного правління (себто Західноукраїнського уряду), яке очолював Ярослав Стецько, а після арешту останнього, певний час виконував функції Прем'єра Правління. Того ж дня Гітлер наказав Гіммлеру вжити репресій проти Українського державного правління.
Відтак, 6 липня гестапо заарештувало у Кракові Степана Бандеру, 9 липня у Львові — голову Українського державного правління Ярослава Стецька, а 12 липня — членів Правління Дмитра Яціва, Романа Ільницького, Володимира Стахіва та Лева Ребета. Усіх їх перевезли до Берліна, і там нацисти впродовж двох місяців слідства вимагали від них відкликати Акт відновлення Української держави. Оскільки ж Бандера, Ребет, Стецько та інші керівники Українського державного правління відмовилися це зробити, нацисти відправили їх до концентраційних таборів — гестапівці заарештували Ребета у вересні 1941 року і допровадили до Краківської тюрми, а згодом і до концтабору Аушвіц, де він був ув'язнений до грудня 1944 року.
Улітку 1944 року була утворена Українська головна визвольна Рада (УГВР), яка перебрала керівництво повстанським рухом. До складу Президії Ради була обрана дружина Ребета Дарія. Тоді ж був сформований і Генеральний Секретаріат, себто український підпільний уряд. Коли у жовтні 1944 року нацисти нарешті випустили Ребета з концтабору, він, за дорученням Української Головної Визвольної Ради, виїхав до Мюнхена, аби представляти її у відносинах із західними союзниками.
З 1945 року у Мюнхені, очолював орґанізації ОУНР.
1945–1948 — головний суддя Закордонних частин ОУН.
З 1948 року стає разом із Миколою Лебедем, Іваном Бутковським та Мирославом Прокопом одним із керівників ОУНР, а невдовзі — її головою.
У 1948 році в бандерівському відламі ОУН стався перший розкол, коли Лев Ребет і низка інших лідерів виступили проти авторитарних ідей, сповідуваних Бандерою, Стецьком та іншими лідерами. У 1953 році була зроблена спроба примирення, але у лютому 1954 року цей розкол став остаточним. Бандера та Стецько запропонували повернутися до ідеології чинного націоналізму з його гаслом «Україна для українців», водночас Лев Ребет не підтримав його. Бандера і Стецько пропагували авторитарний стиль (поширений в національних рухах тодішньої Європи), натомість Лев Ребет і його однодумці відстоював ухвалену 1943 року, нову програму ОУН, головним гаслом якої було «Свободу народам, свободу людині!», Унаслідок численних партійних конфліктів Лев Ребет із грудня 1956 року перестає бути членом ОУНР, і разом зі своїм соратником і однодумцем Зеновієм Матлою створює нові керівні органи Закордонних частин ОУН. З огляду на наявність двох провідників прихильників цього крила ОУН — так званого ОУНЗ — назвали «двійкарями».
Перебуваючи в еміграції, Ребет займається науковою та публіцистичною діяльністю. Він був співробітником газет «Українська трибуна», «Час» та «Сучасна Україна».
Наукова діяльність
1949 року захистив докторську дисертацію на тему «Держава і нація».
З 1952 року — доцент, а з 1954 року — професор державного права Українського вільного університету.
З 1955 року — головний редактор суспільно-політичного журналу «Український самостійник».
Автор багатьох праць із теорії та історії української нації, зокрема, «Теорія нації», «Держава і нація», «Формування української нації», «Світла і тіні ОУН», «Походження українців, росіян та білорусів у світлі сучасних совєтських теорій».
Погляди в еміграції
Ребет категорично відкидав тезу «Україна для українців», стверджуючи, що «український народ, будучи в Східній Європі народом з найстаршою землеробською культурою, має дані бути також глашатаєм передових ідей людства на тих просторах. Україна може й повинна стати зразком політичної культури для всього оточення й замість тиранії, що сторіччями на Сході представляла російська — біла й червона — імперія, показати зразок модерної демократичної держави, де воля й достоїнство людини не порожній звук».
Він був переконаний у створенні незалежної демократичної Української Держави. Досліджуючи процеси формування української нації, Ребет наполягав, що вона може бути сформована лише в незалежній Україні. Лише «самостійна держава є найпридатнішою для розвитку етнічної спільності».
Концепція Ребета, за якою «теорія народного суверенітету породила наскрізь стихійний рух, який багато народів, а навіть етнічних груп, підняв до рівня націй», і проектування її на український народ, вибивалася з радянської ідеології й була визнана комуністичною верхівкою небезпечною, тому і був відданий наказ на його знищення.
Убивство
Влада СРСР неодноразово вимагала видачі діячів ОУН та УПА, в тому числі й Ребета, за начебто співпрацю з німцями. Саме як провідний теоретик та ідеолог націоналізму Ребет і привернув до себе увагу совєтської держбезпеки і КҐБ виділило його до числа одного з найнебезпечніших діячів, про це свідчить те, що проти нього було влаштовано атентат. У першій половині 1950-х років його кілька разів безуспішно намагалися викрасти, але врешті-решт було ухвалено рішення його знищити.
Лев Ребет був убитий агентом КҐБ Богданом Сташинським (який згодом убив Степана Бандеру) 12 жовтня 1957 року на сходах у будинку на Карлплатц у Мюнхені, де тоді містилася редакція «Українського Самостійника», із загорненого у газету пристрою, який вистрілював струменем синильної кислоти. Він був виготовлений у московській лабораторії, що у добу ЧК називалася «спеціальним кабінетом», у добу НКВД — «камерою», а за часів КҐБ — «спецлабораторією № 12». Зараз у структурах ФСБ вона називається «лабораторією Х».
У мить зустрічі вбивця Сташинський, він же Йозеф Леман, він же Зіґфрід Дреґер, він же Ганс-Йоахим Будайт, він же Олександр Крилов, скерував пристрій просто в обличчя Ребета й натиснув на спускову пружину. Як і було задумано у Москві, при вдиханні пари отрути швидко потрапляли до крові жертви і спричиняли закупорення судин її головного мозку. Смерть Ребета настала за півтори хвилини, але жодних слідів втручання на його тілі не залишилося. Тож лікарська експертиза, що відбулася о 10:50, причиною смерті назвала серцеву недостатність.
Українська емігрантська преса повідомила про смерть Лева Ребета «від серцевого нападу», про те що він був убитий спеціальною отрутою стало відомо пізніше. Уже згодом, на своєму судовому процесі, Сташинський пояснював своє рішення розправитися з Ребетом тим, що, як він дізнався, перед ним був «теоретичний голова (тобто провідний теоретик) українців в екзилі», бо Ребет «опрацьовував для своїх газет не стільки хроніки подій дня, скільки, в першу чергу, ідеологічні питання».
Про вбивство Сташинський розповідав так:
«Я чекав перед будинком. Після 10-ї години я побачив, як він йшов від зупинки трамваю, я повернувся й пішов у напрямку будинку. Піднявся на одні сходи вгору, до першого поверху. Я відбезпечив зброю — почекав у коридорі на першому поверсі й за якийсь час почув, що вхідні двері відчинилися. Я вийшов з малого коридору і пішов сходами, з лівого боку донизу, Ребетові на зустріч. Ребет тримався правого боку сходів. Проходячи повз нього, я враз підняв руку і натиснув на спусковий гачок пістоля, вистрілив зі зброї у його напрямку і тоді пішов далі. Я помітив, що Ребет похитнувся вперед».
Лев Ребет був похований на цвинтарі «Вальдфрідгоф» (нім. Waldfriedhof) у Мюнхені.
30 жовтня 2010 року в Храмі Святої Трійці УГКЦ відбулася Свята літургія і чин похорону, після чого його тлінні останки перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі на полі № 67 (почесних поховань). Віддати шану видатному політичному, громадському та науковому діячеві прийшли перші особи міста, на чолі з мером Андрієм Садовим.
Вшанування пам'яті
- На честь Лева Ребета названо вулиці у містах Львові та Івано-Франківську.
- Меморіальна дошка у місті Стрий.
Див. також
Примітки
- Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 29. — 416 с.
- «У Львові перепоховали соратника Бандери»[недоступне посилання з липня 2019], Корреспондент.net [ 25 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- «У Львові перепоховали близьких соратників Бандери» [ 2 листопада 2010 у Wayback Machine.], телеканал ТСН, Україна.
- «Бандера и бандеровщина: Попытка честного исследования» [ 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] Ежеденедельник 2000. (рос.)
- . www.rulit.me. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
- Джон Стил Убийца, разоруженный любовью [ 12 березня 2010 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Symon Petliura, Yevhen Konovalets, Stepan Bandera -Three Leaders of Ukrainian Liberation Movement murdered by the Order of Moscow. Ukrainian Publishers Limited. 237, Liverpool Road, London, United Kingdom. 1962. (audiobook).
- Герасимова Г. П. Ребет Лев [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 146. — .
- Патриляк І. Ребет Лев // Політична енциклопедія. Редкол. : Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 626. — .
Посилання
- Ребет Лев // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1567. — 1000 екз.
- Л.Ребет. Світла і тіні ОУН. — Мюнхен, 1964 [ 10 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Хто підставив Лева Ребета. І хто такі «двійкарі» [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Антін Браун. Ребет повертається додому // Україна молода, 26.10.2010 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ігор СЮНДЮКОВ, «День» Предтеча української державності: Лев РЕБЕТ: політик, вчений, публіцист [ 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Радіо Свобода. Лев Ребет [ 1 вересня 2010 у Wayback Machine.]
| Попередник Олександр Гасин |  | 10-й Крайовий провідник ОУН лютий 1935 — грудень 1938 | | Наступник Мирослав Тураш |
| Попередник Зенон Матла Посада запроваджена |  | 4-й Голова Проводу ОУНз грудень 1956 — †12 жовтня 1957 | | Наступник Ільницький Роман |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rebet Lev Roman Mihajlovich Re bet psevdo Kil Klish Levko Lisij Star 3 bereznya 1912 Strij nini Lvivska oblast Ukrayina 12 zhovtnya 1957 Myunhen FRN ukrayinskij politichnij diyach publicist advokat odin iz lideriv OUN V yazen polskih tyurem za prinalezhnist do OUN Lev RebetLev Rebet10 j krajovij providnik OUNlyutij 1935 7 lyutogo 1939Poperednik Osip MashakNastupnik Miroslav TurashDrugij zastupnik golovi ta kerivnika Resortu Socialnih Reform UDP30 chervnya 1941 1942Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada skasovana1 j Golova OUNzgruden 1956 12 zhovtnya 1957Poperednik Zenon MatlaNastupnik Roman IlnickijNarodivsya 3 bereznya 1912 1912 03 03 Strij Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomer 12 zhovtnya 1957 1957 10 12 45 rokiv Myunhen FRNPohovanij Lichakivskij cvintar 1 Vidomij yak politikKrayina Avstro Ugorshina ZUNR UNR Polska Respublika Tretij Rajh Ukrayinske Derzhavne Pravlinnya i FRNNacionalnist ukrayinecAlma mater yuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaPolitichna partiya Organizaciya Ukrayinskih NacionalistivU shlyubi z Dariya CisikDiti Andrij Oksana Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 3 bereznya 1912 roku v Striyu v sim yi poshtovogo uryadovcya Z dityachih rokiv vidznachavsya glibokoyu religijnistyu ta viddanistyu ukrayinskij nacionalnij ideyi Brav uchast u yunackomu rusi plastuniv U 15 richnomu vici navchayuchis v ukrayinskij dzherelo gimnaziyi u Striyu stav chlenom Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi UVO pislya zasnuvannya Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv u 1929 roci vstupiv do yiyi lav Zakinchiv yuridichnij fakultet Lvivskogo universitetu Buv v yaznem polskih tyurem za prinalezhnist do OUN Lyutij 1935 lyutij 1939 providnik Krajovoyi Ekzekutivi OUN na zahidnij chastini suchasnoyi Ukrayini Pislya rozpodilu Polshi mizh nacistskoyu Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom u veresni 1939 roku Rebet viyihav do Krakova tam vin vhodiv do skladu Centralnoyi Ekzekutivi OUN i keruvav rozvidkoyu 1940 1941 pislya rozkolu OUN na melnikivsku ta banderivsku frakciyi pidtrimuye Stepana Banderu Z kvitnya 1941 roku chlen OUNR Koli 22 chervnya 1941 roku vibuhnula nimecko radyanska vijna Rebet u skladi banderivskoyi pohidnoyi grupi virushiv do Lvova Uvecheri 30 chervnya 1941 roku v Lvovi yakij pokinuli radyanski vijska bulo progolosheno Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi 5 lipnya Lev Rebet priznachayetsya zastupnikom Golovi Ukrayinskogo derzhavnogo pravlinnya sebto Zahidnoukrayinskogo uryadu yake ocholyuvav Yaroslav Stecko a pislya areshtu ostannogo pevnij chas vikonuvav funkciyi Prem yera Pravlinnya Togo zh dnya Gitler nakazav Gimmleru vzhiti represij proti Ukrayinskogo derzhavnogo pravlinnya Vidtak 6 lipnya gestapo zaareshtuvalo u Krakovi Stepana Banderu 9 lipnya u Lvovi golovu Ukrayinskogo derzhavnogo pravlinnya Yaroslava Stecka a 12 lipnya chleniv Pravlinnya Dmitra Yaciva Romana Ilnickogo Volodimira Stahiva ta Leva Rebeta Usih yih perevezli do Berlina i tam nacisti vprodovzh dvoh misyaciv slidstva vimagali vid nih vidklikati Akt vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi Oskilki zh Bandera Rebet Stecko ta inshi kerivniki Ukrayinskogo derzhavnogo pravlinnya vidmovilisya ce zrobiti nacisti vidpravili yih do koncentracijnih taboriv gestapivci zaareshtuvali Rebeta u veresni 1941 roku i doprovadili do Krakivskoyi tyurmi a zgodom i do konctaboru Aushvic de vin buv uv yaznenij do grudnya 1944 roku Lev Rebet u 1940 h foto z nimeckogo dosye v Aushvici Ulitku 1944 roku bula utvorena Ukrayinska golovna vizvolna Rada UGVR yaka perebrala kerivnictvo povstanskim ruhom Do skladu Prezidiyi Radi bula obrana druzhina Rebeta Dariya Todi zh buv sformovanij i Generalnij Sekretariat sebto ukrayinskij pidpilnij uryad Koli u zhovtni 1944 roku nacisti nareshti vipustili Rebeta z konctaboru vin za doruchennyam Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi viyihav do Myunhena abi predstavlyati yiyi u vidnosinah iz zahidnimi soyuznikami Z 1945 roku u Myunheni ocholyuvav organizaciyi OUNR 1945 1948 golovnij suddya Zakordonnih chastin OUN Z 1948 roku staye razom iz Mikoloyu Lebedem Ivanom Butkovskim ta Miroslavom Prokopom odnim iz kerivnikiv OUNR a nevdovzi yiyi golovoyu U 1948 roci v banderivskomu vidlami OUN stavsya pershij rozkol koli Lev Rebet i nizka inshih lideriv vistupili proti avtoritarnih idej spoviduvanih Banderoyu Steckom ta inshimi liderami U 1953 roci bula zroblena sproba primirennya ale u lyutomu 1954 roku cej rozkol stav ostatochnim Bandera ta Stecko zaproponuvali povernutisya do ideologiyi chinnogo nacionalizmu z jogo gaslom Ukrayina dlya ukrayinciv vodnochas Lev Rebet ne pidtrimav jogo Bandera i Stecko propaguvali avtoritarnij stil poshirenij v nacionalnih ruhah todishnoyi Yevropi natomist Lev Rebet i jogo odnodumci vidstoyuvav uhvalenu 1943 roku novu programu OUN golovnim gaslom yakoyi bulo Svobodu narodam svobodu lyudini Unaslidok chislennih partijnih konfliktiv Lev Rebet iz grudnya 1956 roku perestaye buti chlenom OUNR i razom zi svoyim soratnikom i odnodumcem Zenoviyem Matloyu stvoryuye novi kerivni organi Zakordonnih chastin OUN Z oglyadu na nayavnist dvoh providnikiv prihilnikiv cogo krila OUN tak zvanogo OUNZ nazvali dvijkaryami Perebuvayuchi v emigraciyi Rebet zajmayetsya naukovoyu ta publicistichnoyu diyalnistyu Vin buv spivrobitnikom gazet Ukrayinska tribuna Chas ta Suchasna Ukrayina Naukova diyalnist1949 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Derzhava i naciya Z 1952 roku docent a z 1954 roku profesor derzhavnogo prava Ukrayinskogo vilnogo universitetu Z 1955 roku golovnij redaktor suspilno politichnogo zhurnalu Ukrayinskij samostijnik Avtor bagatoh prac iz teoriyi ta istoriyi ukrayinskoyi naciyi zokrema Teoriya naciyi Derzhava i naciya Formuvannya ukrayinskoyi naciyi Svitla i tini OUN Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan ta bilorusiv u svitli suchasnih sovyetskih teorij Poglyadi v emigraciyiRebet kategorichno vidkidav tezu Ukrayina dlya ukrayinciv stverdzhuyuchi sho ukrayinskij narod buduchi v Shidnij Yevropi narodom z najstarshoyu zemlerobskoyu kulturoyu maye dani buti takozh glashatayem peredovih idej lyudstva na tih prostorah Ukrayina mozhe j povinna stati zrazkom politichnoyi kulturi dlya vsogo otochennya j zamist tiraniyi sho storichchyami na Shodi predstavlyala rosijska bila j chervona imperiya pokazati zrazok modernoyi demokratichnoyi derzhavi de volya j dostoyinstvo lyudini ne porozhnij zvuk Vin buv perekonanij u stvorenni nezalezhnoyi demokratichnoyi Ukrayinskoyi Derzhavi Doslidzhuyuchi procesi formuvannya ukrayinskoyi naciyi Rebet napolyagav sho vona mozhe buti sformovana lishe v nezalezhnij Ukrayini Lishe samostijna derzhava ye najpridatnishoyu dlya rozvitku etnichnoyi spilnosti Koncepciya Rebeta za yakoyu teoriya narodnogo suverenitetu porodila naskriz stihijnij ruh yakij bagato narodiv a navit etnichnih grup pidnyav do rivnya nacij i proektuvannya yiyi na ukrayinskij narod vibivalasya z radyanskoyi ideologiyi j bula viznana komunistichnoyu verhivkoyu nebezpechnoyu tomu i buv viddanij nakaz na jogo znishennya UbivstvoNadgrobok podruzhzhya Rebertiv na poli pochesnih pohovan Lichakivskogo cvintaru u Lvovi Vlada SRSR neodnorazovo vimagala vidachi diyachiv OUN ta UPA v tomu chisli j Rebeta za nachebto spivpracyu z nimcyami Same yak providnij teoretik ta ideolog nacionalizmu Rebet i privernuv do sebe uvagu sovyetskoyi derzhbezpeki i KGB vidililo jogo do chisla odnogo z najnebezpechnishih diyachiv pro ce svidchit te sho proti nogo bulo vlashtovano atentat U pershij polovini 1950 h rokiv jogo kilka raziv bezuspishno namagalisya vikrasti ale vreshti resht bulo uhvaleno rishennya jogo znishiti Lev Rebet buv ubitij agentom KGB Bogdanom Stashinskim yakij zgodom ubiv Stepana Banderu 12 zhovtnya 1957 roku na shodah u budinku na Karlplatc u Myunheni de todi mistilasya redakciya Ukrayinskogo Samostijnika iz zagornenogo u gazetu pristroyu yakij vistrilyuvav strumenem sinilnoyi kisloti Vin buv vigotovlenij u moskovskij laboratoriyi sho u dobu ChK nazivalasya specialnim kabinetom u dobu NKVD kameroyu a za chasiv KGB speclaboratoriyeyu 12 Zaraz u strukturah FSB vona nazivayetsya laboratoriyeyu H U mit zustrichi vbivcya Stashinskij vin zhe Jozef Leman vin zhe Zigfrid Dreger vin zhe Gans Joahim Budajt vin zhe Oleksandr Krilov skeruvav pristrij prosto v oblichchya Rebeta j natisnuv na spuskovu pruzhinu Yak i bulo zadumano u Moskvi pri vdihanni pari otruti shvidko potraplyali do krovi zhertvi i sprichinyali zakuporennya sudin yiyi golovnogo mozku Smert Rebeta nastala za pivtori hvilini ale zhodnih slidiv vtruchannya na jogo tili ne zalishilosya Tozh likarska ekspertiza sho vidbulasya o 10 50 prichinoyu smerti nazvala sercevu nedostatnist Ukrayinska emigrantska presa povidomila pro smert Leva Rebeta vid sercevogo napadu pro te sho vin buv ubitij specialnoyu otrutoyu stalo vidomo piznishe Uzhe zgodom na svoyemu sudovomu procesi Stashinskij poyasnyuvav svoye rishennya rozpravitisya z Rebetom tim sho yak vin diznavsya pered nim buv teoretichnij golova tobto providnij teoretik ukrayinciv v ekzili bo Rebet opracovuvav dlya svoyih gazet ne stilki hroniki podij dnya skilki v pershu chergu ideologichni pitannya Pro vbivstvo Stashinskij rozpovidav tak Ya chekav pered budinkom Pislya 10 yi godini ya pobachiv yak vin jshov vid zupinki tramvayu ya povernuvsya j pishov u napryamku budinku Pidnyavsya na odni shodi vgoru do pershogo poverhu Ya vidbezpechiv zbroyu pochekav u koridori na pershomu poversi j za yakijs chas pochuv sho vhidni dveri vidchinilisya Ya vijshov z malogo koridoru i pishov shodami z livogo boku donizu Rebetovi na zustrich Rebet trimavsya pravogo boku shodiv Prohodyachi povz nogo ya vraz pidnyav ruku i natisnuv na spuskovij gachok pistolya vistriliv zi zbroyi u jogo napryamku i todi pishov dali Ya pomitiv sho Rebet pohitnuvsya vpered Lev Rebet buv pohovanij na cvintari Valdfridgof nim Waldfriedhof u Myunheni 30 zhovtnya 2010 roku v Hrami Svyatoyi Trijci UGKC vidbulasya Svyata liturgiya i chin pohoronu pislya chogo jogo tlinni ostanki perepohovani u Lvovi na Lichakivskomu cvintari na poli 67 pochesnih pohovan Viddati shanu vidatnomu politichnomu gromadskomu ta naukovomu diyachevi prijshli pershi osobi mista na choli z merom Andriyem Sadovim Vshanuvannya pam yatiNa chest Leva Rebeta nazvano vulici u mistah Lvovi ta Ivano Frankivsku Memorialna doshka u misti Strij Div takozhMartirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPAPrimitkiZagajska R J Viter v dolonyah Lviv 2017 S 29 416 s d Track Q36036d Track Q64523177d Track Q20067115 U Lvovi perepohovali soratnika Banderi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Korrespondent net 25 lyutogo 2014 u Wayback Machine U Lvovi perepohovali blizkih soratnikiv Banderi 2 listopada 2010 u Wayback Machine telekanal TSN Ukrayina Bandera i banderovshina Popytka chestnogo issledovaniya 15 grudnya 2013 u Wayback Machine Ezhedenedelnik 2000 ros www rulit me Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2021 Dzhon Stil Ubijca razoruzhennyj lyubovyu 12 bereznya 2010 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaSymon Petliura Yevhen Konovalets Stepan Bandera Three Leaders of Ukrainian Liberation Movement murdered by the Order of Moscow Ukrainian Publishers Limited 237 Liverpool Road London United Kingdom 1962 audiobook Gerasimova G P Rebet Lev 29 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 146 ISBN 978 966 00 1290 5 Patrilyak I Rebet Lev Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 626 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaRebet Lev u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Rebet Lev u Vikishovishi Rebet Lev Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1567 1000 ekz L Rebet Svitla i tini OUN Myunhen 1964 10 lipnya 2009 u Wayback Machine Hto pidstaviv Leva Rebeta I hto taki dvijkari 5 sichnya 2017 u Wayback Machine Antin Braun Rebet povertayetsya dodomu Ukrayina moloda 26 10 2010 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Igor SYuNDYuKOV Den Predtecha ukrayinskoyi derzhavnosti Lev REBET politik vchenij publicist 8 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Radio Svoboda Lev Rebet 1 veresnya 2010 u Wayback Machine Poperednik Oleksandr Gasin 10 j Krajovij providnik OUN lyutij 1935 gruden 1938 Nastupnik Miroslav Turash Poperednik Zenon Matla Posada zaprovadzhena 4 j Golova Provodu OUNz gruden 1956 12 zhovtnya 1957 Nastupnik Ilnickij Roman