Да́рія Ре́бет (до шлюбу Цісик, псевдо ОУН: Вільшинська; 26 лютого 1913, Кіцмань, Герцогство Буковина — 5 січня 1992, Мюнхен) — українська політична і громадська діячка, публіцистка, журналістка, правниця. Голова Проводу ОУНЗ (1979—1991). Дружина Лева Ребета.
Дарія Ребет | |
---|---|
4-й Голова ОУНЗ | |
1979 — червень 1991 | |
Попередник | Богдан Кордюк |
Наступник | Анатоль Камінський |
Народилася | 26 лютого 1913 Кіцмань, Герцогство Буковина, Австро-Угорська імперія |
Померла | 5 січня 1992 (78 років) Мюнхен, Німеччина |
Похована | Личаківський цвинтар[1] |
Відома як | політична діячка, публіцистка, юристка |
Країна | Російська імперія і СРСР |
Alma mater | Люблінський католицький університет |
Політична партія | ОУН |
У шлюбі з | Ребет Лев |
Життєпис
Народилася у священничій родині. Батько Омелян Цісик походив із села Малий Ключів на Коломийщині, народився 18 березня 1887 p. у родині греко-католицького священика. Германіст і україніст, автор книги «Політичні твори Шевченка». Мати Олена (Леся) Федорович — донька православногосвященника, який у ІІ-ій половині XIX ст. належав до «пробудителів Буковини». Дід Дарії Цісик по материнській лінії Єротей Федорович у другій половині ХІХ ст. належав до «пробудителів Буковини». Він брав участь у перепохованні Тараса Шевченка у Каневі. Обіймав високу посаду в Українській Православній Церкві тоді ще австрійської Буковини, дружив із письменницею Ольгою Кобилянською, у його помешканні бувала й Леся Українка. За родинними переказами Федоровичі були козацького роду. Дома висів козацький герб, а полковник Федорович служив у війську Богдана Хмельницького.
Дарія підлітком увійшла до Української військової організації, згодом до Організації українських націоналістів. Ці зв'язки вона приховувала від батьків. У 1930-их роках вона вивчала право у Львівському університеті, але звідти її видворила польська влада. Ступінь магістра права вона здобула у католицькому університеті в Любліні. Потім були арешт, ув'язнення, смерть матері.
Політична діяльність
На початку 30-х належала до молодіжної структури ОУН у Стрию, очолювала жіночі групи Стрийської окружної екзекутиви ОУН в Стрийській окрузі (1933–1934). 1934–1938 — член Крайової екзекутиви ОУН на Західно Українських Землях, відповідала за зв'язки з керівництвом українських націоналістів, що перебувало в еміграції.
За участь в українському націоналістичному русі кілька разів заарештовувалась польською поліцією, відбувала піврічне ув'язнення в тюрмі (1939).
«Мене арештували в середині березня 1939 року, — писала у спогадах Дарія Ребет. — Коли ми троє (в тому числі Лев Ребет — майбутній чоловік Дарії Цісик) з двома охоронцями безпеки опинилися в замкненому купе, тоді з усією виразністю виринуло переді мною обличчя моєї мами у хвилину нашого прощання. Вона знала наше становище, отож знала, як і я, що ми прощаємося востаннє. Вона не плакала, але її з легким блиском широко відкриті очі дивилися на мене спокійно. І тепер у цьому купе найшла на мене хвилина, коли „самі сльози ллються“. І на цьому довгому шляху між Стриєм і Львовом вилилася, мабуть, остання крапля моїх сліз, бо вже їх більше не було ані в самотній в'язничній камері, де можна було наплакатися досхочу, ані після повідомлення в тюрмі, що моя мама померла…».
З квітня 1941 р. перестає бути членом ОУН, стає членом ОУНР. Під час німецької окупації налагоджувала роботу підпільних осередків ОУНР.
Вдруге Дарію Ребет ув'язнено німецькою окупаційною владою за участь в Українському державному правлінні (після проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року) та належність до ОУН (б). За тиждень до народження сина, Дарія вийшла на волю з гестапівської тюрми у Львові. 1942 р. вона народила сина Андрія, але залишилася у націоналістичному підпіллі. Вона протягом двох з половиною років сама виховувала первістка. Деякий час маленький Андрій перебував в Стрию у знайомої Ребетам родини, а його мати продовжувала підпільну боротьбу. Лев Ребет у цей час перебував у концтаборі Аушвіц.
У серпні 1943 року взяла участь у роботі 3-го Надзвичайного Великого збору ОУНР.
З вересня входила до складу ініціативного комітету, який підготував проведення Першого великого збору Української головної визвольної ради (УГВР) (11–15.07.1944).
Наприкінці 1944 р. подружжя Ребет, після трирічної розлуки зустрілося у Відні. Сина Лев Ребет побачив лише у Братиславі, і той довго називав його «вуйко Тато».
Була обрана членом І-ї Президії УГВР, брала участь у розробці програмних документів УГВР. У повоєнний час жила в еміграції у Мюнхені (ФРН). Після розколу ОУНР у грудні 1956 р. приєдналася до ОУНЗ і була обрана до складу її Політичної ради. З 1979 року очолювала діяльність Політичної ради ОУНЗ і перебувала на цій посаді до червня 1991 року.
Участь у жіночому русі
Відзначилася активністю у розбудові жіночого руху в еміграції. 15–16.12.1945, Авсбурґ — Перший З'їзд українського жіноцтва в Німеччині. До Головної Управи було обрано Дарію Ребет. Із 1946 року, з моменту заснування журналу ОУЖ «Громадянка» була його дописувачкою. 29–30.03.1947, Ашаффенбурґ — ІІ З'їзд ОУЖ, що його референткою обрано Дарію Ребет. При її співпраці створено міжнародну Лігу Жінок в екзилі, в якій крім українок об'єдналися представництва емігранток різних національностей. Постійною секретаркою Ліги була Дарія Ребет.
Журналістська діяльність
Дарія Ребет співпрацювала з багатьма українськими періодичними виданнями в еміграції, входила до редколегій часописів «Сучасна Україна», «Сучасність» та «Український самостійник», видала збірку статей про Об'єднання Українських Жінок у Німеччині (1980), авторка статей, присвячених ідеології ОУН, її програмним постулатам та історії, українському визвольному рухові.
Смерть і пам'ять
Померла Дарія Ребет 5 січня 1992 року в Мюнхені, де й була похована.
30 жовтня 2010 року останки Дарії Ребет та її чоловіка Лева Ребета урочисто були перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі. Це перепоховання було приурочене до 92-ї річниці проголошення ЗУНР.
19 березня 2017 року в Стрию урочисто відкрили і освятили меморіальну дошку Дарії Ребет-Цісик.
На честь Дарії Ребет названий 108 пластовий курінь УПЮ
Див. також
Джерела та література
- О. Й. Стасюк. Ребет Дарія [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 146. — .
Література
- Дарія Ребет. Спогади. — Львів: Манускрипт-Львів, 2018, 176 с.
- Андрій Ребет. Доповідь «Лев і Дарія Ребет: мої батьки», виголошена в Українському Вільному Університеті, Мюнхен, 24.06.1998 .
- Посівнич М., Брелюс В. Нарис життя Дарії Ребет — «Орлян». — Торонто-Львів: Літопис УПА, 2013. — 110 с. [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Довідник з історії України, Інститут історичних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка, Київ, Генеза, 2001 .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ірина Козак: "50-ліття Об'єднання Українських Жінок у Німеччині ", ОУЖ, Мюнхен, 1996 .
- Об'єднання Українських Жінок у Німеччині: «35 років Об'єднання Українських Жінок у Німеччині», ОУЖ, Мюнхен, 1980 .
- Олександр Панченко: «Дарія Ребет. Наперехрестях визвольних змагань», Вид."Гадяч", 2003 .
- Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника. За редакцією М. М. Романюка, Львів, 1995 .
- 1913 — народилася Дарія Ребет, публіцистка, політична діячка — Український інститут національної пам'яті
Примітки
- Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 29. — 416 с.
- УІНП. 1913 - народилася Дарія Ребет, публіцистка, політична діячка. УІНП (укр.). Процитовано 9 липня 2024.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2010. Процитовано 26 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
- 108 пластовий курінь
Попередник Богдан Кордюк | 4-й Голова Проводу ОУНз 1979 — червень 1991 | Наступник Анатоль Камінський |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Da riya Re bet do shlyubu Cisik psevdo OUN Vilshinska 26 lyutogo 1913 Kicman Gercogstvo Bukovina 5 sichnya 1992 Myunhen ukrayinska politichna i gromadska diyachka publicistka zhurnalistka pravnicya Golova Provodu OUNZ 1979 1991 Druzhina Leva Rebeta Dariya RebetDariya Rebet4 j Golova OUNZ1979 cherven 1991PoperednikBogdan KordyukNastupnikAnatol KaminskijNarodilasya26 lyutogo 1913 1913 02 26 Kicman Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorska imperiyaPomerla5 sichnya 1992 1992 01 05 78 rokiv Myunhen NimechchinaPohovanaLichakivskij cvintar 1 Vidoma yakpolitichna diyachka publicistka yuristkaKrayinaRosijska imperiya i SRSRAlma materLyublinskij katolickij universitetPolitichna partiyaOUNU shlyubi zRebet LevNadgrobok podruzhzhya Rebetiv na poli pochesnih pohovan Lichakivskogo cvintaru u LvoviZhittyepisNarodilasya u svyashennichij rodini Batko Omelyan Cisik pohodiv iz sela Malij Klyuchiv na Kolomijshini narodivsya 18 bereznya 1887 p u rodini greko katolickogo svyashenika Germanist i ukrayinist avtor knigi Politichni tvori Shevchenka Mati Olena Lesya Fedorovich donka pravoslavnogosvyashennika yakij u II ij polovini XIX st nalezhav do probuditeliv Bukovini Did Dariyi Cisik po materinskij liniyi Yerotej Fedorovich u drugij polovini HIH st nalezhav do probuditeliv Bukovini Vin brav uchast u perepohovanni Tarasa Shevchenka u Kanevi Obijmav visoku posadu v Ukrayinskij Pravoslavnij Cerkvi todi she avstrijskoyi Bukovini druzhiv iz pismenniceyu Olgoyu Kobilyanskoyu u jogo pomeshkanni buvala j Lesya Ukrayinka Za rodinnimi perekazami Fedorovichi buli kozackogo rodu Doma visiv kozackij gerb a polkovnik Fedorovich sluzhiv u vijsku Bogdana Hmelnickogo Dariya pidlitkom uvijshla do Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi zgodom do Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Ci zv yazki vona prihovuvala vid batkiv U 1930 ih rokah vona vivchala pravo u Lvivskomu universiteti ale zvidti yiyi vidvorila polska vlada Stupin magistra prava vona zdobula u katolickomu universiteti v Lyublini Potim buli aresht uv yaznennya smert materi Politichna diyalnist Na pochatku 30 h nalezhala do molodizhnoyi strukturi OUN u Striyu ocholyuvala zhinochi grupi Strijskoyi okruzhnoyi ekzekutivi OUN v Strijskij okruzi 1933 1934 1934 1938 chlen Krajovoyi ekzekutivi OUN na Zahidno Ukrayinskih Zemlyah vidpovidala za zv yazki z kerivnictvom ukrayinskih nacionalistiv sho perebuvalo v emigraciyi Za uchast v ukrayinskomu nacionalistichnomu rusi kilka raziv zaareshtovuvalas polskoyu policiyeyu vidbuvala pivrichne uv yaznennya v tyurmi 1939 Mene areshtuvali v seredini bereznya 1939 roku pisala u spogadah Dariya Rebet Koli mi troye v tomu chisli Lev Rebet majbutnij cholovik Dariyi Cisik z dvoma ohoroncyami bezpeki opinilisya v zamknenomu kupe todi z usiyeyu viraznistyu virinulo peredi mnoyu oblichchya moyeyi mami u hvilinu nashogo proshannya Vona znala nashe stanovishe otozh znala yak i ya sho mi proshayemosya vostannye Vona ne plakala ale yiyi z legkim bliskom shiroko vidkriti ochi divilisya na mene spokijno I teper u comu kupe najshla na mene hvilina koli sami slozi llyutsya I na comu dovgomu shlyahu mizh Striyem i Lvovom vililasya mabut ostannya kraplya moyih sliz bo vzhe yih bilshe ne bulo ani v samotnij v yaznichnij kameri de mozhna bulo naplakatisya doshochu ani pislya povidomlennya v tyurmi sho moya mama pomerla Z kvitnya 1941 r perestaye buti chlenom OUN staye chlenom OUNR Pid chas nimeckoyi okupaciyi nalagodzhuvala robotu pidpilnih oseredkiv OUNR Vdruge Dariyu Rebet uv yazneno nimeckoyu okupacijnoyu vladoyu za uchast v Ukrayinskomu derzhavnomu pravlinni pislya progoloshennya Aktu vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavi 30 chervnya 1941 roku ta nalezhnist do OUN b Za tizhden do narodzhennya sina Dariya vijshla na volyu z gestapivskoyi tyurmi u Lvovi 1942 r vona narodila sina Andriya ale zalishilasya u nacionalistichnomu pidpilli Vona protyagom dvoh z polovinoyu rokiv sama vihovuvala pervistka Deyakij chas malenkij Andrij perebuvav v Striyu u znajomoyi Rebetam rodini a jogo mati prodovzhuvala pidpilnu borotbu Lev Rebet u cej chas perebuvav u konctabori Aushvic U serpni 1943 roku vzyala uchast u roboti 3 go Nadzvichajnogo Velikogo zboru OUNR Z veresnya vhodila do skladu iniciativnogo komitetu yakij pidgotuvav provedennya Pershogo velikogo zboru Ukrayinskoyi golovnoyi vizvolnoyi radi UGVR 11 15 07 1944 Naprikinci 1944 r podruzhzhya Rebet pislya tririchnoyi rozluki zustrilosya u Vidni Sina Lev Rebet pobachiv lishe u Bratislavi i toj dovgo nazivav jogo vujko Tato Bula obrana chlenom I yi Prezidiyi UGVR brala uchast u rozrobci programnih dokumentiv UGVR U povoyennij chas zhila v emigraciyi u Myunheni FRN Pislya rozkolu OUNR u grudni 1956 r priyednalasya do OUNZ i bula obrana do skladu yiyi Politichnoyi radi Z 1979 roku ocholyuvala diyalnist Politichnoyi radi OUNZ i perebuvala na cij posadi do chervnya 1991 roku Uchast u zhinochomu rusi Vidznachilasya aktivnistyu u rozbudovi zhinochogo ruhu v emigraciyi 15 16 12 1945 Avsburg Pershij Z yizd ukrayinskogo zhinoctva v Nimechchini Do Golovnoyi Upravi bulo obrano Dariyu Rebet Iz 1946 roku z momentu zasnuvannya zhurnalu OUZh Gromadyanka bula jogo dopisuvachkoyu 29 30 03 1947 Ashaffenburg II Z yizd OUZh sho jogo referentkoyu obrano Dariyu Rebet Pri yiyi spivpraci stvoreno mizhnarodnu Ligu Zhinok v ekzili v yakij krim ukrayinok ob yednalisya predstavnictva emigrantok riznih nacionalnostej Postijnoyu sekretarkoyu Ligi bula Dariya Rebet Zhurnalistska diyalnist Dariya Rebet spivpracyuvala z bagatma ukrayinskimi periodichnimi vidannyami v emigraciyi vhodila do redkolegij chasopisiv Suchasna Ukrayina Suchasnist ta Ukrayinskij samostijnik vidala zbirku statej pro Ob yednannya Ukrayinskih Zhinok u Nimechchini 1980 avtorka statej prisvyachenih ideologiyi OUN yiyi programnim postulatam ta istoriyi ukrayinskomu vizvolnomu ruhovi Smert i pam yatMemorialna doshka Dariyi Rebet Cisik Pomerla Dariya Rebet 5 sichnya 1992 roku v Myunheni de j bula pohovana 30 zhovtnya 2010 roku ostanki Dariyi Rebet ta yiyi cholovika Leva Rebeta urochisto buli perepohovani u Lvovi na Lichakivskomu cvintari Ce perepohovannya bulo priurochene do 92 yi richnici progoloshennya ZUNR 19 bereznya 2017 roku v Striyu urochisto vidkrili i osvyatili memorialnu doshku Dariyi Rebet Cisik Na chest Dariyi Rebet nazvanij 108 plastovij kurin UPYuDiv takozhZhinki v OUN ta UPADzherela ta literaturaO J Stasyuk Rebet Dariya 29 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 146 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Dariya Rebet Spogadi Lviv Manuskript Lviv 2018 176 s Andrij Rebet Dopovid Lev i Dariya Rebet moyi batki vigoloshena v Ukrayinskomu Vilnomu Universiteti Myunhen 24 06 1998 Posivnich M Brelyus V Naris zhittya Dariyi Rebet Orlyan Toronto Lviv Litopis UPA 2013 110 s 30 listopada 2020 u Wayback Machine Dovidnik z istoriyi Ukrayini Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo nacionalnogo universitetu im Ivana Franka Kiyiv Geneza 2001 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Irina Kozak 50 littya Ob yednannya Ukrayinskih Zhinok u Nimechchini OUZh Myunhen 1996 Ob yednannya Ukrayinskih Zhinok u Nimechchini 35 rokiv Ob yednannya Ukrayinskih Zhinok u Nimechchini OUZh Myunhen 1980 Oleksandr Panchenko Dariya Rebet Naperehrestyah vizvolnih zmagan Vid Gadyach 2003 Ukrayinska zhurnalistika v imenah Materiali do enciklopedichnogo slovnika Za redakciyeyu M M Romanyuka Lviv 1995 1913 narodilasya Dariya Rebet publicistka politichna diyachka Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yatiPrimitkiZagajska R J Viter v dolonyah Lviv 2017 S 29 416 s d Track Q36036d Track Q64523177d Track Q20067115 UINP 1913 narodilasya Dariya Rebet publicistka politichna diyachka UINP ukr Procitovano 9 lipnya 2024 Arhiv originalu za 2 listopada 2010 Procitovano 26 serpnya 2012 Arhiv originalu za 7 travnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 108 plastovij kurin Poperednik Bogdan Kordyuk 4 j Golova Provodu OUNz 1979 cherven 1991 Nastupnik Anatol Kaminskij