Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аушвіц нім KZ Auschwitz пол Oświęcim один із найбільших нацистських концтаборів що існував із кінця травня 1940 до січня

Освенцім (концентраційний табір)

Освенцім (концентраційний табір)

Аушвіц (нім. KZ Auschwitz, пол. Oświęcim) — один із найбільших нацистських концтаборів, що існував із кінця травня 1940 до січня 1945 року біля міста Освенцима (Польща).

Аушвіц
нім. Konzentrationslager Auschwitz
пол. Obóz Koncentracyjny Auschwitz
image
Прохідна Аушвіц-II. Залізнична колія, що діяла з травня по жовтень 1944 року, вела до газових камер
Типконцентраційний табір, табір смерті
Розташуванняimage Польща, Бжезінка
Координати50°02′09″ пн. ш. 19°10′42″ сх. д. / 50.03583° пн. ш. 19.17833° сх. д. / 50.03583; 19.17833
Інші назвиАушвіц-Біркенау
Операторimage Третій Рейх
Дата створення20 травня 1940
Дата ліквідації27 січня 1945
Період експлуатаціїтравень 1940 — січень 1945
Входив в складd
Підтабори
Кількість бранцівщонайменше 1,3 млн
Кількість загиблихщонайменше 1,1 млн
Керівна
організація		СС
Коменданти таборудив. список
Ким звільненийimage СРСР, 59-та і 60-та армія 1-го Українського фронту разом з 38-ю армією 4-го Українського фронту
Категорії бранцівєвреї, поляки, роми, радянські військовополонені
Переформований
Відомі бранці
auschwitz.org
image Аушвіц у Вікісховищі

Комплекс об'єднував групу концтаборів, найбільші з яких: Аушвіц І (нім. Auschwitz I), адміністративний центр; Аушвіц II (Біркенау) (нім. Auschwitz II (Birkenau)), «табір смерті»; Аушвіц III (нім. Auschwitz III (Monowitz)), робочий табір.

Аушвіц за часів нацистської окупації

Ганс Каммлер брав участь у проєктуванні табору смерті «Аушвіц» (Освенцим).

Кількість жертв

Сучасні оцінки

Сучасні історики збігаються у думці, що в Аушвіці знищили принаймні від 1,1 до 1,6 млн осіб, значну частину з яких становили євреї. Цю оцінку отримали непрямим шляхом, для чого проводили вивчення списків на депортацію та підрахунок даних про прибуття потягів із в'язнями в Освенцим.

Інші оцінки

image
Ліворуч — стара меморіальна дошка на пам'ятнику в Аушвіц-Біркенау з кількістю «чотири мільйони»: «Тут нацистські вбивці в 1940—1945 роках замучили чотири мільйони людей». Дошка існувала до 1994 р. і була освячена папою Іоанном Павлом ІІ в 1979 р. Праворуч — нова меморіальна дошка освячена папою Бенедиктом XVI: «Хай це місце вічно буде криком відчаю і попередженням для людства. Тут нацисти вбили близько півтора мільйона чоловіків, жінок і дітей, переважно євреїв з різних країн Європи. Аушвіц-Біркенау, 1940—1945 рр.»

Існують також різні інші оцінки щодо кількості вбитих в таборі Аушвіц: Різні джерела наводять різні дані щодо кількості померлих в Освенцимі:

  • 9 млн осіб, згідно з французьким документальним фільмом 1955 р. «Туманна ніч» (фр. Nuit de Brouillard).
  • 8 млн осіб, відповідно до опублікованого в 1945 р. повідомлення французького Відомства з вивчення військових злочинів;
  • 7 млн осіб, згідно зі свідоцтвом ув'язненого Рафаїла Фейдельсона;
  • 6 млн євреїв, згідно з єврейським видавцем Тиберієм Кремером у передмові до книги [en] «Доктор Аушвіцу», там же він заявив, що автор книги був лікарем-євреєм, який працював в Аушвіці під керівництвом Йозефом Менгеле.
  • 5,5 млн осіб, згідно з Бернардом Чардибоном на суді над Рудольфом Гьоссом (Rudolf Höß) у Кракові та Le Monde від 20 квітня 1978: «більше п'яти мільйонів жертв, з яких 90 % євреї»;
  • 5 млн осіб згідно з Die Welt від 23.01.1995;
  • 4,5 млн осіб, згідно з Ойген Когон та Der Neue Herder
  • 4 млн осіб, згідно з документами Нюрнберзького трибуналу, згідно з опублікованими документами з архівів ФСБ Росії, згідно з доповіддю Надзвичайної Державної Комісії „Про жахливі злочини німецького уряду в Освенцімі“ (англ. “On the German Government’s Monstrous Crimes in Auschwitz”), опублікованої в „Красная звезда“ 8 травня 1945 р. в якому йдеться, що „…за час існування Освенцімського табору німецькі кати знищили в ньому не менше 4 млн громадян СРСР, Польщі, Франції, Югославії, Чехословаччини, Румунії, Угорщини, Болгарії, Голландії, Бельгії та інших країн“ та згідно з C.L. Sulzberger.
  • 3,5 млн отруєних газом, з них 95 % євреїв („багато“ інших померли з інших причин), згідно з кінорежисером Клодом Ланцманом у передмові до книги Ф.Мюллера „Три роки в газовій камері Освенціма“;
  • 3,5 млн осіб, з них 2,5 млн отруєні газом тільки до 1 грудня 1943 р., згідно з визнанням першого коменданта Освенціма Рудольфа Гесса;
  • 2,5 млн осіб, згідно зі свідченням свідку голокосту Рудольфа Врби (Rudolf Vrba) 16 липня 1961 на суді над колишнім есесівцем Адольфом Ейхманом в Єрусалимі;
  • 2-3 млн убитих євреїв і неєвреїв тисячі, згідно з визнанням есесівця Перрі Броуді;
  • 1,5-3,5 млн євреїв отруєні тільки між квітнем 1942 р. і квітнем 1944 р., згідно із заявою ізраїльського „експерта з Голокосту“ Ієгуда Бауера, зробленою в 1982 р.;
  • 2 млн отруєних газом євреїв, згідно зі свідоцтвом дослідниці голокосту Люсі Давидович;
  • 2 млн осіб, згідно із істориками Leon Poliakov в 1951 та George Wellers в 1973 р.;
  • 1,6 млн осіб, з них 1352980 євреїв, згідно із заявою Ієгуди Бауера, зробленою в 1989 р.;
  • 1,5-2,2 млн, „дев'ять із десяти з яких були євреями“, згідно із заявою головного редактора тижневика „Столичні новини“ Володимира Кацмана
  • 1,5 млн осіб, згідно із меморіальною дошкою, встановленою в 1995 р. замість дошки з цифрою в 4 млн, яка була офіційно демонтована в 1990 році. Також число 1,5 млн було оголошене президентом Польщі Лехом Валенсою як вираховане істориками з музею Освенцима. 17 липня 1990 Washington Times передрукувала замітку з London Daily Telegraph де вказано нове число 1,5 млн з посиланням на музей Освенціма. Ця нова цифра була також повідомлена в доповіді UPI опублікованій в New York Post 26 березня 1992. 26 січня 1995 Washington Post і The New York Times називають число 1,5 млн, як нову „офіційну“ цифру з посиланням на музей Освенціму, втім жодне джерело не повідомляє, скільки з цих людей були нібито вбиті в газових камерах.
  • 1.471.595 осіб, згідно із істориком George Wellers в 1983 р., з яких 1.352.980 були євреї;
  • 1,433 млн осіб, згідно з „Le Monde“ від 1 вересня 1989;
  • 1,25 млн осіб, з них 1 млн євреїв, згідно з книгою Рауля Хільберга (англ. Raul Hilberg) „Знищення європейських євреїв“;
  • 1,1-1,5 млн осіб, згідно з істориками Yisrael Gutman і Michael Berenbaum, в їхній книзі „Anatomy of the Auschwitz Death Camp“ (1984 р.), за оцінкою Францішека Піпера та деяких інших.
  • 1-1,5 млн осіб, згідно з заявою Ж.-К. Прессака, зробленою в 1989 р.;
  • 900 000 — нью-йоркська єврейська газета „Aufbau“ 3 серпня 1990 р.;
  • 800—900 тис. осіб, згідно з єврейським істориком Геральдом Ройтлінгеном (Gerald Reitlinger);
  • 775—800 тис. осіб, з них 630 тис. отруєних газом євреїв, згідно з заявою Ж.-К.Прессака, зробленою в 1993 р.;
  • 670—710 тис. осіб, з них 470—550 тис. отруєних газом євреїв, згідно із заявою Ж.-К.Прессака, зробленою в 1994 р.
  • 510 000, «близько 356 000 з яких були вбиті газом», за даними відповідального редактора журналу «Шпіґель» Фрітьофа Мейера, оприлюдненими в 2002 р.
  • 300 000 осіб «з різних країн», відповідно до німецької кінохроніки 1947 р. про процес в Кракові;
  • 74 000 осіб, згідно із «Франкуфуртер Рундшау» та німецьким істориком [en]
  • 73 137 осіб, «ця цифра включає 38 031 євреїв» згідно з істориком Вівіаном Бердом, такі дані він наводить в антології «Аушвіц — кінцевий рахунок».

Архіви табору Освенцім при звільненні захопили радянські війська, потім вони зберігалися у Центральному державному особливому архіві СРСР, доступ до якого був закритий, число відвідувачів обмежувалося двома-трьома десятками наділених особливими повноваженнями осіб. Під час перебудови в цей архів допустили журналістів. Елла Максимова, спеціальний кореспондент газети «Известия», у лютому 1990 року надрукувала п'ять репортажів з Особливого архіву, в яких, зокрема, говорилося про те, що у сховищі — маса трофейних документів, ввезених навесні 1945 року із звільнених від третього рейху країн. Автор репортажів підкреслювала, що Особливий архів практично не вивчений: «Поодиничної обробки фондів не було … Склали короткі анотації — тема, предмет … Тут якщо обізнана людина „пірне“, можливі найнесподіваніші знахідки». В репортажі Елла Максимова закликала до відкриття Особливого архіву. Вона також повідомила: «Але дожили ми, слава богу, до гласності. Минулого літа були витягнуті з надр архіву, правда з превеликими труднощами, освенцімські Книги смерті з прізвищами сімдесяти тисяч в'язнів з двадцяти чотирьох країн, які загинули в таборі знищення».

Табір

Концтабір Аушвіц був створений за наказом Рейхсфюрера СС Г. Гіммлера від 20 травня 1940 року. Основними таборами були:

  • Аушвіц І, перший табір, що служив адміністративним центром для всього комплексу. В ньому загинуло понад 70 000 полонених, переважно поляки та радянські військовополонені.
  • Аушвіц ІІ (Біркенау), табір винищення. Став місцем знищення близько 1 млн євреїв, 75 000 поляків та 19 000 ромів.
  • Аушвіц ІІІ (Моновіц), робочий табір (нім. Arbeitslager). Полонені використовувались як робоча сила на фабриці по виробництву фарби Buna-Werke концерну I.G. Farben.

Комендантом табору був призначений оберштурмбанфюрер СС Рудольф Гьосс (нім. SS-Obersturmbannführers Rudolf Höß). Пізніше на цій посаді його замінили Артур Лібеншель (Arthur Liebehenschel) та Ріхард Бер (Richard Baer). На Нюрнберзькому процесі Гьосс свідчив, що за його період загинуло понад 3 млн людей, пізніше він зменшив цю цифру до 1,1 млн.

Освенцим являв собою цілий табірний комплекс, до складу якого входили кілька таборів. Слід розділяти «концтабір Аушвіц» (нім. Konzentrationslager Auschwitz) і «табір військовополонених Аушвіц» (нім. Kriegsgefangenenlager Auschwitz). Табори військовополонених і концентраційні табори — це не одне і те ж. Концентраційні табори підпорядковувалися СС. Табори військовополонених відрізнялися за своїми підпорядкування — вермахту, люфтваффе або флоту. Табори військовополонених поділялись на «Dulag» — транзитні табори, «Oflag» — табори для офіцерів-військовополонених і «Stalag» (у люфтваффе — «Stalag (Luft)», на флоті — «Marlag») — табори для полонених з числа рядового та сержантського складу. Крім того, існували табори для інтернованих («Лад») та ін.

Аушвіц І

image
В'їзні ворота у концтабір (на воротах напис нім. Arbeit macht frei — «Робота визволяє»). На другому плані — барак.
image
Розмежувальна лінія між бараками

Заснований 20 травня 1940 року, Аушвіц І служив адміністративним центром для всього комплексу. Він базувався на землях і у цегляних приміщеннях довоєнних польських казарм. Першими поселенцями концтабору стали 728 польських політичних в'язнів. Пізніше до них приєднались радянські полонені. У табір також відправлялись німецькі кримінальні злочинці, та інші «небажані елементи». 48 німецьких гомосексуалів теж були заслані сюди. Ще з першого поселення сюди відправлялись також євреї. У різний час табір налічував 13—16 тис. жителів. 1942 року ця цифра зросла до 20 000. В'їзні ворота до Аушвіц І містять надпис «Arbeit macht frei» («Робота звільняє», досл. «Робота робить вільним»). В'язні, що відправлялись на роботу, проходили цими воротами щодня під звуки оркестру.

Важка праця, погане харчування та гігієна стали причиною високого рівня смертності в таборі[]. Блок 11 був «в'язницею у в'язниці», де карались порушники численних правил[]. У «стоячих камерах» в'язнів примушували стояти всю ніч[]. Ці камери займали площу 1,5 м², і в ній поміщали 4 чоловіків[]. Вранці вони відправлялись на роботи з іншими в'язнями[]. У підвалах знаходились «камери голоду»[]. В'язнів, яких утримували в цих камерах, позбавляли їжі та пиття до їхньої смерті[]. «Темні камери» були зачинені суцільними дверима, і у них було лише одне малесеньке віконце[]. Кімнату набивали в'язнями, вони вмирали від нестачі кисню, який швидко вичерпувався[].

Подвір'я для страт знаходилось між блоками 10 та 11. Тут страчували тих, хто заслуговував індивідуальної страти[]. Деяких розстрілювали навпроти спорудженої кам'яної стіни. Іншим діставалась більш повільна смерть через повішення за металевий гак[]. Це подвір'я, як і більшість Аушвіц І, збереглося досі.

У вересні 1941 року в блоці 11 СС провела перші тести смертоносного газу ціаніду, вбивши 850 польських та радянських полонених. Перший експеримент відбувся 3 вересня 1941 року, було знищено 600 радянських військовополонених.

Субстанція, що містила газ-ціанід продавалась під торговою маркою Циклон Б, і являла собою пестицид, засіб для дезінфекції, в тому числі знищення вошей. Незабаром були споруджені газова камера та крематорій []. Газова камера № 1 діяла із 1941 по 1942 роки. За цей час померло від хвороб та епідемій близько 60 000 людей. Пізніше[] його перетворили на сховище проти повітряних нападів для СС. Ця газова камера досі існує, відновлена після війни із оригінальних компонентів.

Вперше жінки з'явились у таборі 26 травня 1942 року. Із квітня 1943 по травень 1944 року гінеколог проф. доктор Карл Клауберг проводив досліди стерилізації на єврейських жінках у блоці 10. Доктор Йозеф Менгеле, відомий своїми дослідами над близнюками та карликами[], був табірним лікарем.

Аушвіц ІІ

image
Аушвіц ІІ. Аерофотознімок британських ВПС. 1944
image
План-схема Аушвіц ІІ станом на серпень 1944
image
План-схема розміщення Циганського блоку концтабору Аушвіц ІІ у лютому 1943 — серпні 1944

Спорудження Біркенау почалось у жовтні 1941 з метою розвантаження перенасиченого основного табору. За проєктом він був розподілений для утримання кількох категорій в'язнів.

Біркенау був набагато більшим за Аушвіц І, і крізь його ворота пройшло набагато більше число людей. Це місце ув'язнення сотень тисяч людей. Стверджують, що це місце смерті понад 1,1 млн людей.

Стверджують, що на території Біркенау розміщувались чотири газові камери, замасковані під душові, та чотири крематорії, що використовувались для спалювання людей.

Сюди залізницею під постійним наглядом доставлялись люди із усієї окупованої Європи. У комплексі новоприбулі поділялись на чотири групи:

  • перша група, понад три чверті, відправлялись у газові камери впродовж кількох годин; до цієї категорії входили всі діти, всі жінки із дітьми, всі люди похилого віку, і всі ті, що за поспішним і поверхневим оглядом лікаря не були цілком придатні. Місткість газових камер Біркенау дозволяла спалювати понад 20 000 жертв щодня. Нацисти використовували газ ціанід, що виділявся із гранул Циклону Б. Циклон Б вироблявся двома компаніями, які здобули ліцензію на виробництво від IG Farben. Гамбурзька компанія Tesch & Stabenow забезпечувала дві тони кристалів щомісяця, а Degesch із Дессау — 3/4 тони.
  • Друга група в'язнів використовувалась як робоча сила на індустріальних фабриках, таких як IG Farben та Krupp. За роки роботи комплексу з 1940 до 1945 року в комплексі Аушвіц зареєстровано 405 000 робочих невільників. Із них понад 340 000 загинули через страти, побиття, голодування та захворювання. Деякі в'язні вижили за допомогою німецького індустріаліста Оскара Шиндлера, який врятував понад 1100 польських євреїв, які працювали на його фабриках, спершу недалеко від Кракова, потім на фабриці, що нині є територією Чехії.
  • Третя група, переважно близнюки та карлики, піддавались медичним експериментам докторів, зокрема, Йозефа Менгеле, який також знаний як «янгол смерті».
  • Четверта група складалась із жінок, які працювали в так званий «Канаді», частині Біркенау, де сортувались пожитки в'язнів, для їх подальшого використання німцями. Оскільки при виселенні люди брали найцінніші речі, то на склади потрапляли численні дорогоцінні вироби. В той час Канада асоціювалась із багатством, куди відправлялось дуже багато емігрантів із Польщі та сусідніх держав.

Робочий персонал частково забезпечувався самими жителями табору, частина з яких призначалась капо та sonderkommando (працівники крематорію). Капо (нім. kapo) були відповідальні за порядок у казармах; (нім. Sonderkommando) підготовляли новоприбулих для газових камер (наказували зняти одяг та здати своє майно) та переправляли тіла із газових камер до печей, спершу витягнувши золоті зуби, які могли мати жертви. Членів цих груп теж час від часу знищували. За kapo та sonderkommando наглядали члени СС; загалом у Аушвіц працювало 6000 членів СС.

Починаючи із 1943 року в таборі розвиваються групи опору. Ці організації допомагали деяким в'язням вибратися на волю. В Польщі пам'ятають Вітольда Пілецького, який у вересні 1940-го під час проведеної німцями вуличної облави добровільно здався німцям з метою потрапити як в'язень до концентраційного табору Аушвіц для збирання інформації та проведення підпільної роботи. Він організував [pl]. Пілецький складав доповіді, що надсилалися командуванню Союзу Збройної Боротьби в Варшаву і далі на Захід. У жовтні 1944 група sonderkommando знищила один із крематоріїв у Біркенау. Вони і група спільників, група жінок із робочого табору Моновіц, всі були покарані смертю. У таборі акумулювалось відчуття «комунальної відповідальності». За втечу одного каралось декілька із того ж блоку, що й втікач.

Коменданти

Визволення Аушвіцу

18 січня 1945 року була визволена Варшава, а 27 січня радянські війська увійшли в Аушвіц. Першими браму головного табору відчинили солдати [pl] з батальйону полтавця єврейського походження Анатолія Шапіро. Ця, а також 322-а дивізія, які визволяли табір, належали до 1-го Українського фронту, який був створений у 1943 році на базі Воронезького фронту. За підрахунками науковців, близько 40 % особового складу підрозділів 1-го Українського фронту становили українці, адже підрозділ поповнювався мобілізованими в Україні.

На момент звільнення у таборі залишилось 7600 покинутих в'язнів, в тому числі 600 дітей. Більш ніж 58 000 полонених нацисти евакуювали на підконтрольні Німеччині території.

У передовій статті у «Правді» від 28 січня під назвою «Великий наступ Червоної Армії» повідомлялося: «За час січневого наступу радянські війська зайняли 25 тисяч населених пунктів, у тому числі визволили близько 19 тисяч польських міст і селищ». Хоча Освенцим був містом (як вказується у Великій радянській енциклопедії) ніяких повідомлень про нього у зведеннях «Радінформбюро» за січень 1945 не було.

Лише 2 лютого 1945 року в «Правді» промайнула перша замітка про Аушвіц під назвою «Комбінат смерті в Освенцимі». Її автор — кореспондент «Правди» у роки війни Борис Полевой, він там писав: «Німці в Освенцімі замітали сліди своїх злочинів. Вони висадили в повітря і знищили сліди електроконвеєра, де сотні людей одночасно вбивало електрострумом». У документах Нюрнберзького процесу застосування німцями електроконвеєрів не знайшло свого підтвердження.

Після звільнення табору радянськими військами у частині бараків і будівель Аушвіц-1 був організований шпиталь для звільнених в'язнів.

Аушвіц за комуністів

Хімічний завод був переданий польському уряду і став основою для розвитку хімічної промисловості регіону.

Архів Аушвіцу

Відразу після звільнення весь архів документів Аушвіцу був вивезений в СРСР, засекречений і поміщений до Державного військового архіву в Подольську під Москвою. Серед цих документів є іменний список радянських громадян, які загинули в концтаборі Освенцім у 1941—1943 рр. (Фонд 502. Центральне будівельне управління СС в Освенцімі). Досі всі архівні матеріали Аушвіцу, які є в наявності, засекречені і недоступні, вони ще досі не оброблені.

У газеті «Известия» за 17 лютого 1990 року була опублікована стаття «П'ять днів в особливому архіві», в якій вказані точніша кількість жертв Аушвіцу, співзвучна з документами Нюрнберзького трибуналу. Журналісти пишуть в статті: «Но дожили мы, слава Богу, до гласности. Прошлым летом были извлечены из недр архива, правда с определенным трудом, освенцимские книги смерти с фамилиями семидесяти тысяч узников из 24 стран, погибших в лагере уничтожения». З'ясувалося, що німці не займалися встановленням національної приналежності ув'язнених, тому визначити хоча б приблизне число загиблих за національністю в Освенцімі з цих 70 тисяч журналістам не вдалося.

Історична пам'ятка

У 1947 році в знак пам'яті жертв Польща заснувала . Території Аушвіц занесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. На місці нібито поспішно ліквідованих газових камер Біркенау споруджено меморіальний комплекс, що містить пам'ятні послання 20 мовами світу, включно з українською. Щороку табір приймає більш ніж 700 000 відвідувачів.

В'язні-українці

image
Василь Бандера — в'язничне фото з Аушвіцу

Загалом заручниками концтабору стало понад 14,5 тисяч вихідців із території України. Українці у таборі протестували проти поділу їх не за національною ознакою, а за громадянством (громадяни СРСР, Польщі, Чехословаччини та інш.). Багато з них загинуло від голоду, епідемій, виснажливої праці або були страчені.

Члени ОУН(р)

Значну частину в'язнів-українців складали члени Організації Українських Націоналістів під керівництвом Степана Бандери.

20 липня 1942 року з Краківської в'язниці Монтелюпіх до Аушвіцу перевезли 24 членів ОУН, це були: Василь Бандера, Володимир Дейчаківський, Леонтій Дяків, отець Микола Доманський, Теодор Галема, Михайло Гудима, Дмитро Яців, Григорій Яворів, Микола Коваль, Омелян Коваль, Степан Ленкавський, Євген Лозинський, Володимир Мартинець, Петро Мірчук, Андрій Пасічник, Василь Пасічняк, Роман Полутранка, Василь Приймак, Олекса Пилипенко, Богдан Рибчук, Юліан Савицький, Михайло Семчишин, Олекса Вінтоняк, Борис Вітошинський.

8 серпня 1942 року була привезена наступна група в кількості 24 в'язнів, серед яких Микола Климишин, Данило Чайковський та Лев Ребет.

У жовтні 1942 року ще 122 члени ОУН поповнили концтабір, в тому числі такі провідні діячі як Зиновій Матла, Петро Башук, Володимир Лобай та .

Багато українських націоналістів загинули в таборі. Зокрема, Василь та Олександр Бандери були вбиті польськими в'язнями-капо. Померли також , , , , Микола Коваль, , , , Юліан Савицький, , , , , , , Дмитро Яців та .

Батько експрезидента Віктора Ющенка

Андрій Ющенко, батько третього президента України Віктора Ющенка також знаходився в Аушвіці в Stalag 4-b. Його табірний номер 117654 був вибитий зліва на грудях. Збереглася довідка про роботу Андрія Ющенка за межами табору на роботодавця «204» та його заробіток «на користь табору Аушвіц» однієї рейхсмарки, де присутній його підпис.

В кінці 1944 року українських політичних в'язнів перемістили до концтабору в Маутгаузен-Ґузен — (Австрія).

Див. також

Примітки

  1. World Heritage Committee approves Auschwitz name change. оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2009.
  2. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 29 серпня 2011.
  3. French Investigation Panel on Nazi-War-Crimes, 31.12.1945
  4. Eugene Aroncanu, «Camps de concentration», Office francais d'edition, S. 196
  5. March 1951, in «Les Temps Modernes», a monthly review run by Jean-Paul Sartre, a certain Tibère Kremer presented under the title «SS Obersturmführer Docteur Mengele» The author was, he said, a Hungarian Jew by the name of Miklos Nyiszli, a doctor by profession, as stated in the sub-title
  6. Bernard Czardybon au procès R. H"ss de Cracovie, selon F. Piper, op. cit., 1992, p. 7-8. Pour les aveux attribués à des SS, ibidem, p. 8.(F. Piper, Auschwitz / How Many Perished / Jews, Poles, Gypsies…, [completed reprint], Printed in Poland by Poligrafia ITS, 30-306, Krakow, 1992)
  7. «Auschwitz, où périrent plus de cinq millions d'hommes, de femmes et d'enfants, dont 90 % de juifs» у «Manifestation du souvenir à Paris devant le mémorial du martyr juif inconnu» (Le Monde (French daily paper), 20 квітня 1978)
  8. Die Welt (German daily paper) від 23 січня 1995
  9. Eugen Kogon, Der SS-Staat (famous book of a holocaust survivor, page 176), 20.04.1989
  10. [31.12.1952 Der Neue Herder (Enzyclopedia, Germany) 7. edition (page 214)]
  11. 01.10.1946 Nuremberg document 008-USSR. International Military Tribunal (IMT) "blue series, " Vol. 39, pp. 241, 261; Nazi Conspiracy and Aggression (NC&A), "red series, « vol. 1, p. 35
  12. RAFAEL M. MACUECO. En Auschwitz murieron cuatro millones, el triple de lo que se creía hasta ahora. Газета „ABC“ ([[Іспанія]]) від 26 січня 2010 р. оригіналу за 21 січня 2011. Процитовано 19 жовтня 2010.
  13. Павел ПОЛЯН. Как освобождали Освенцим (Еврейская газета, Май 2008 — 05 (69)) [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. C.L. Sulzberger, „Oswiecim Killings Placed at 4,000,000“, New York Times, May 8, 1945
  15. Передмова Клода Ланцмана до Filip Muller, „Trois ans dans une chambre gaz“, Pygmalion/Gerard Watelet, 1980, S. 12. (англ. Three Years in an Auschwitz Gas Chamber)
  16. Нюрнберзький процес, документ PS-3868
  17. Регу Broad, „KL Auschwitz m den Augpn da-SS“, Verlag des StaaU. Museums Auschwitz, 1973, S. 141.
  18. [Yehuda Bauer, A History of the Holocaust, New York: Franklin Watts, (June 1982) Paperback: 398 pages ]
  19. Lucy Davidowicz, 1) „Ibe War against the Jews“, Pengirin Books, 1990, S. 191. 2) The War against the Jews / 1933—1945, New York, Holt, 1975, p. 148—149
  20. Cf. L. Poliakov, Breviare de la haine, Paris, 1951, translated into English as Harvest of Hate, New York, 1954
  21. [„…on ne saura jamais le nombre exact des juifs assassinés dans les chambres à gaz à la descente des trains. L'estimation prudente est de l'ordre de 2 000 000…“ (Georges Wellers, L'Étoile jaune à l'heure de Vichy / De Drancy à Auschwitz, Paris: Fayard, 1973, p. 290/ réédition 1991, Un Juif sous Vichy, Paris: Editions Tirésias]
  22. [September 22, 1989 in „The Jerusalem Post“, at which time Yehuda Bauer wrote „The larger figures have been dismissed for years, except that it hasn't reached the public yet.“]
  23. Владимир Кацман. Освенцим: Европейский голос Украины / Столичные новости (электронная версия) № 04 (342) 01-08 февраля 2005 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. G. Wellers, op. cit., 1983.
  25. „Auschwitz […] Number [of Jews] Killed : 1,000,000 […]. The number of non-Jews who died in Auschwitz may be estimated on the basis of registrations and transfers at more than 250,000. Most were Poles“. Raul Hilberg, The Destruction of the European Jews, New York, Holmes and Meier, 1985, p. 895
  26. http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10005189 [ 31 січня 2010 у Wayback Machine.]: „It is estimated that the SS and police deported at a minimum 1.3 million people to Auschwitz complex between 1940 and 1945. Of these, the camp authorities murdered 1.1 million.“ (Number includes victims killed in other Auschwitz camps.)
  27. Giorgio Agamben Remnants of Auschwitz: The Witness and the Archive. Zone Books. 2002.
  28. Piper, Franciszek (1994). „The Number of Victims“ in Gutman and Berenbaum, 1998. ст. 68-70.
  29. Yisrael Gutman, Michael Berenbaum Anatomy of the Auschwitz death camp. Indiana University Press, 1998 ст. 61
  30. Franciszek Piper, Teresa Świebocka, Danuta Czech. Auschwitz: Nazi death camp. Auschwitz-Birkenau State Museum, 1996. 343 с. 9788385047568
  31. Jean-Claude Pressac, „Auschwitz. Technique and Operation of the Gas Chambers“, Beate Marsfeld Foundation, New York, 1989, S. 553.
  32. Reported on August 3, 1990 11, by Aufbau, a Jewish newspaper in New York
  33. Gerald Rdtlinger, „Die Endlosung“, Colloquium, 1983, S. 524.
  34. Jean-Claude Pressac, Le Crématoires d'Auschwitz: La Machinerie du meurtre de mass (Paris: CNRS, 1993), p. 148
  35. Jean-Claude Pressac, 'Die Krematorien von Auschwitz», Piper, 1994 (німецький переклад Jean-Claude Pressac, «Les crematoires d'Auschwitz», CNRS, 1993), S. 202.
  36. @"These considerations are the basis for the conclusion here that in Auschwitz half a million people were murdered, about 356,000 of them with gas." Fritjof Meyer, Die Zahl der Opfer von Auschwitz — Neue Erkenntnisse durch neue Archivfunde, «Osteuropa. Zeitschrift für Gegenwartsfragen des Ostens», Nr. 5, Mai 2002, S. 631—641.
  37. Відеозапис німецького телеканалу German ARD Television в програмі «VOR VIERZIG Jahren» переданій по третій програмі 8 січня 1988 року. Це кадри фільму німецької кінохроніки (Wochenschau), що вийшов в Німеччині сорок років раніше — з назвою Світ в кіно (нім. Welt im Film) № 137 від 8 січня 1948 р. [ 27 серпня 2011 у Wayback Machine.] Кінохроніка містить репортаж про сцени закриття Освенцімського процесу в Кракові наприкінці 1947 року. Стенографічний запис саундтреку: «У Кракові судовий процес над головними винуватцями з концтабору Освенцім завершився перед польським судом. Обвинувачені були німецькі охоронці табору або члени німецького штабу адміністрації табору. Факти нечуваних звірствз їхнього боку стосовно ув'язнених табору, особливо стосовно жінок-в'язнів, були доведені. Усього близько 300000 осіб з різних країн загинули в концтаборі Освенцім. Суд засудив 23 обвинувачених до страти, від шести років до довічного ув'язнення, і десять до тривалих термінів тюремного ув'язнення, один був виправданий. Концтабір Освенцім залишається в його нинішньому вигляді, як пам'ятник ганьби для міцної пам'яті про три сотні тисяч жертв». Формат AVI
  38. Frankfurter Rundschau (German daily paper) від 06.01.1990
  39. Joachim Hoffmann. Stalins Vernichtungskrieg 1941—1945, Munich: Verlag für Wehrwissenschaften, p.302 f. 31.05.1994)
  40. «П'ять днів в особливому архіві», «Известия», № 49, 1990. стор. 3
  41. Ющенко в плену[недоступне посилання з червня 2019]
  42. Yisrael Gutman, Michael Berenbaum. Anatomy of the Auschwitz death camp. ст. 209
  43. Wolfgang Benz, Lexikon des Holocaust, C. H. Beck, München, 2002, S. 262.
  44. Gutman, Yisrael. Auschwitz — An Overview in Gutman, Yisrael and Berenbaum, Michael. Anatomy of the Auschwitz Death Camp. Indiana University Press 1998, p. 16.
  45. Віталій Червоненко (26.01.2015). Українські жертви і визволителі Аушвіца. bbc.co.uk. ВВС Україна. оригіналу за 27.01.2015. Процитовано 26 січня 2015.
  46. . Архів оригіналу за 19 березня 2008. Процитовано 6 травня 2010.

Джерела та література

Посилання

  • Аушвіц. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
  • Українці в «Аушвіці». Радянські, бандерівці і втеча Євгена Бендери [ 13 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  • 27 січня світ відзначатиме Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Хто звільнив Аушвіц? // Громадське радіо, 25 січня 2015 [ 27 січня 2015 у Wayback Machine.]
  • Українські жертви і визволителі Аушвіца // «ВВС Україна», 26 січня 2015

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aushvic nim KZ Auschwitz pol Oswiecim odin iz najbilshih nacistskih konctaboriv sho isnuvav iz kincya travnya 1940 do sichnya 1945 roku bilya mista Osvencima Polsha Aushvicnim Konzentrationslager Auschwitz pol Oboz Koncentracyjny AuschwitzProhidna Aushvic II Zaliznichna koliya sho diyala z travnya po zhovten 1944 roku vela do gazovih kamerTipkoncentracijnij tabir tabir smertiRoztashuvannya Polsha BzhezinkaKoordinati50 02 09 pn sh 19 10 42 sh d 50 03583 pn sh 19 17833 sh d 50 03583 19 17833Inshi nazviAushvic BirkenauOperator Tretij RejhData stvorennya20 travnya 1940Data likvidaciyi27 sichnya 1945Period ekspluataciyitraven 1940 sichen 1945Vhodiv v skladdPidtaboriKilkist brancivshonajmenshe 1 3 mlnKilkist zagiblihshonajmenshe 1 1 mlnKerivna organizaciyaSSKomendanti taborudiv spisokKim zvilnenij SRSR 59 ta i 60 ta armiya 1 go Ukrayinskogo frontu razom z 38 yu armiyeyu 4 go Ukrayinskogo frontuKategoriyi brancivyevreyi polyaki romi radyanski vijskovopoloneniPereformovanijVidomi brancidiv spisokauschwitz orgAushvic u Vikishovishi Kompleks ob yednuvav grupu konctaboriv najbilshi z yakih Aushvic I nim Auschwitz I administrativnij centr Aushvic II Birkenau nim Auschwitz II Birkenau tabir smerti Aushvic III nim Auschwitz III Monowitz robochij tabir Aushvic za chasiv nacistskoyi okupaciyiGans Kammler brav uchast u proyektuvanni taboru smerti Aushvic Osvencim Kilkist zhertv Suchasni ocinki Suchasni istoriki zbigayutsya u dumci sho v Aushvici znishili prinajmni vid 1 1 do 1 6 mln osib znachnu chastinu z yakih stanovili yevreyi Cyu ocinku otrimali nepryamim shlyahom dlya chogo provodili vivchennya spiskiv na deportaciyu ta pidrahunok danih pro pributtya potyagiv iz v yaznyami v Osvencim Inshi ocinki Livoruch stara memorialna doshka na pam yatniku v Aushvic Birkenau z kilkistyu chotiri miljoni Tut nacistski vbivci v 1940 1945 rokah zamuchili chotiri miljoni lyudej Doshka isnuvala do 1994 r i bula osvyachena papoyu Ioannom Pavlom II v 1979 r Pravoruch nova memorialna doshka osvyachena papoyu Benediktom XVI Haj ce misce vichno bude krikom vidchayu i poperedzhennyam dlya lyudstva Tut nacisti vbili blizko pivtora miljona cholovikiv zhinok i ditej perevazhno yevreyiv z riznih krayin Yevropi Aushvic Birkenau 1940 1945 rr Isnuyut takozh rizni inshi ocinki shodo kilkosti vbitih v tabori Aushvic Rizni dzherela navodyat rizni dani shodo kilkosti pomerlih v Osvencimi 9 mln osib zgidno z francuzkim dokumentalnim filmom 1955 r Tumanna nich fr Nuit de Brouillard 8 mln osib vidpovidno do opublikovanogo v 1945 r povidomlennya francuzkogo Vidomstva z vivchennya vijskovih zlochiniv 7 mln osib zgidno zi svidoctvom uv yaznenogo Rafayila Fejdelsona 6 mln yevreyiv zgidno z yevrejskim vidavcem Tiberiyem Kremerom u peredmovi do knigi en Doktor Aushvicu tam zhe vin zayaviv sho avtor knigi buv likarem yevreyem yakij pracyuvav v Aushvici pid kerivnictvom Jozefom Mengele 5 5 mln osib zgidno z Bernardom Chardibonom na sudi nad Rudolfom Gossom Rudolf Hoss u Krakovi ta Le Monde vid 20 kvitnya 1978 bilshe p yati miljoniv zhertv z yakih 90 yevreyi 5 mln osib zgidno z Die Welt vid 23 01 1995 4 5 mln osib zgidno z Ojgen Kogon ta Der Neue Herder 4 mln osib zgidno z dokumentami Nyurnberzkogo tribunalu zgidno z opublikovanimi dokumentami z arhiviv FSB Rosiyi zgidno z dopoviddyu Nadzvichajnoyi Derzhavnoyi Komisiyi Pro zhahlivi zlochini nimeckogo uryadu v Osvencimi angl On the German Government s Monstrous Crimes in Auschwitz opublikovanoyi v Krasnaya zvezda 8 travnya 1945 r v yakomu jdetsya sho za chas isnuvannya Osvencimskogo taboru nimecki kati znishili v nomu ne menshe 4 mln gromadyan SRSR Polshi Franciyi Yugoslaviyi Chehoslovachchini Rumuniyi Ugorshini Bolgariyi Gollandiyi Belgiyi ta inshih krayin ta zgidno z C L Sulzberger 3 5 mln otruyenih gazom z nih 95 yevreyiv bagato inshih pomerli z inshih prichin zgidno z kinorezhiserom Klodom Lancmanom u peredmovi do knigi F Myullera Tri roki v gazovij kameri Osvencima 3 5 mln osib z nih 2 5 mln otruyeni gazom tilki do 1 grudnya 1943 r zgidno z viznannyam pershogo komendanta Osvencima Rudolfa Gessa 2 5 mln osib zgidno zi svidchennyam svidku golokostu Rudolfa Vrbi Rudolf Vrba 16 lipnya 1961 na sudi nad kolishnim esesivcem Adolfom Ejhmanom v Yerusalimi 2 3 mln ubitih yevreyiv i neyevreyiv tisyachi zgidno z viznannyam esesivcya Perri Broudi 1 5 3 5 mln yevreyiv otruyeni tilki mizh kvitnem 1942 r i kvitnem 1944 r zgidno iz zayavoyu izrayilskogo eksperta z Golokostu Iyeguda Bauera zroblenoyu v 1982 r 2 mln otruyenih gazom yevreyiv zgidno zi svidoctvom doslidnici golokostu Lyusi Davidovich 2 mln osib zgidno iz istorikami Leon Poliakov v 1951 ta George Wellers v 1973 r 1 6 mln osib z nih 1352980 yevreyiv zgidno iz zayavoyu Iyegudi Bauera zroblenoyu v 1989 r 1 5 2 2 mln dev yat iz desyati z yakih buli yevreyami zgidno iz zayavoyu golovnogo redaktora tizhnevika Stolichni novini Volodimira Kacmana 1 5 mln osib zgidno iz memorialnoyu doshkoyu vstanovlenoyu v 1995 r zamist doshki z cifroyu v 4 mln yaka bula oficijno demontovana v 1990 roci Takozh chislo 1 5 mln bulo ogoloshene prezidentom Polshi Lehom Valensoyu yak virahovane istorikami z muzeyu Osvencima 17 lipnya 1990 Washington Times peredrukuvala zamitku z London Daily Telegraph de vkazano nove chislo 1 5 mln z posilannyam na muzej Osvencima Cya nova cifra bula takozh povidomlena v dopovidi UPI opublikovanij v New York Post 26 bereznya 1992 26 sichnya 1995 Washington Post i The New York Times nazivayut chislo 1 5 mln yak novu oficijnu cifru z posilannyam na muzej Osvencimu vtim zhodne dzherelo ne povidomlyaye skilki z cih lyudej buli nibito vbiti v gazovih kamerah 1 471 595 osib zgidno iz istorikom George Wellers v 1983 r z yakih 1 352 980 buli yevreyi 1 433 mln osib zgidno z Le Monde vid 1 veresnya 1989 1 25 mln osib z nih 1 mln yevreyiv zgidno z knigoyu Raulya Hilberga angl Raul Hilberg Znishennya yevropejskih yevreyiv 1 1 1 5 mln osib zgidno z istorikami Yisrael Gutman i Michael Berenbaum v yihnij knizi Anatomy of the Auschwitz Death Camp 1984 r za ocinkoyu Francisheka Pipera ta deyakih inshih 1 1 5 mln osib zgidno z zayavoyu Zh K Pressaka zroblenoyu v 1989 r 900 000 nyu jorkska yevrejska gazeta Aufbau 3 serpnya 1990 r 800 900 tis osib zgidno z yevrejskim istorikom Geraldom Rojtlingenom Gerald Reitlinger 775 800 tis osib z nih 630 tis otruyenih gazom yevreyiv zgidno z zayavoyu Zh K Pressaka zroblenoyu v 1993 r 670 710 tis osib z nih 470 550 tis otruyenih gazom yevreyiv zgidno iz zayavoyu Zh K Pressaka zroblenoyu v 1994 r 510 000 blizko 356 000 z yakih buli vbiti gazom za danimi vidpovidalnogo redaktora zhurnalu Shpigel Fritofa Mejera oprilyudnenimi v 2002 r 300 000 osib z riznih krayin vidpovidno do nimeckoyi kinohroniki 1947 r pro proces v Krakovi 74 000 osib zgidno iz Frankufurter Rundshau ta nimeckim istorikom en 73 137 osib cya cifra vklyuchaye 38 031 yevreyiv zgidno z istorikom Vivianom Berdom taki dani vin navodit v antologiyi Aushvic kincevij rahunok Arhivi taboru Osvencim pri zvilnenni zahopili radyanski vijska potim voni zberigalisya u Centralnomu derzhavnomu osoblivomu arhivi SRSR dostup do yakogo buv zakritij chislo vidviduvachiv obmezhuvalosya dvoma troma desyatkami nadilenih osoblivimi povnovazhennyami osib Pid chas perebudovi v cej arhiv dopustili zhurnalistiv Ella Maksimova specialnij korespondent gazeti Izvestiya u lyutomu 1990 roku nadrukuvala p yat reportazhiv z Osoblivogo arhivu v yakih zokrema govorilosya pro te sho u shovishi masa trofejnih dokumentiv vvezenih navesni 1945 roku iz zvilnenih vid tretogo rejhu krayin Avtor reportazhiv pidkreslyuvala sho Osoblivij arhiv praktichno ne vivchenij Poodinichnoyi obrobki fondiv ne bulo Sklali korotki anotaciyi tema predmet Tut yaksho obiznana lyudina pirne mozhlivi najnespodivanishi znahidki V reportazhi Ella Maksimova zaklikala do vidkrittya Osoblivogo arhivu Vona takozh povidomila Ale dozhili mi slava bogu do glasnosti Minulogo lita buli vityagnuti z nadr arhivu pravda z prevelikimi trudnoshami osvencimski Knigi smerti z prizvishami simdesyati tisyach v yazniv z dvadcyati chotiroh krayin yaki zaginuli v tabori znishennya Tabir Konctabir Aushvic buv stvorenij za nakazom Rejhsfyurera SS G Gimmlera vid 20 travnya 1940 roku Osnovnimi taborami buli Aushvic I pershij tabir sho sluzhiv administrativnim centrom dlya vsogo kompleksu V nomu zaginulo ponad 70 000 polonenih perevazhno polyaki ta radyanski vijskovopoloneni Aushvic II Birkenau tabir vinishennya Stav miscem znishennya blizko 1 mln yevreyiv 75 000 polyakiv ta 19 000 romiv Aushvic III Monovic robochij tabir nim Arbeitslager Poloneni vikoristovuvalis yak robocha sila na fabrici po virobnictvu farbi Buna Werke koncernu I G Farben Komendantom taboru buv priznachenij obershturmbanfyurer SS Rudolf Goss nim SS Obersturmbannfuhrers Rudolf Hoss Piznishe na cij posadi jogo zaminili Artur Libenshel Arthur Liebehenschel ta Rihard Ber Richard Baer Na Nyurnberzkomu procesi Goss svidchiv sho za jogo period zaginulo ponad 3 mln lyudej piznishe vin zmenshiv cyu cifru do 1 1 mln Osvencim yavlyav soboyu cilij tabirnij kompleks do skladu yakogo vhodili kilka taboriv Slid rozdilyati konctabir Aushvic nim Konzentrationslager Auschwitz i tabir vijskovopolonenih Aushvic nim Kriegsgefangenenlager Auschwitz Tabori vijskovopolonenih i koncentracijni tabori ce ne odne i te zh Koncentracijni tabori pidporyadkovuvalisya SS Tabori vijskovopolonenih vidriznyalisya za svoyimi pidporyadkuvannya vermahtu lyuftvaffe abo flotu Tabori vijskovopolonenih podilyalis na Dulag tranzitni tabori Oflag tabori dlya oficeriv vijskovopolonenih i Stalag u lyuftvaffe Stalag Luft na floti Marlag tabori dlya polonenih z chisla ryadovogo ta serzhantskogo skladu Krim togo isnuvali tabori dlya internovanih Lad ta in Aushvic I V yizni vorota u konctabir na vorotah napis nim Arbeit macht frei Robota vizvolyaye Na drugomu plani barak Rozmezhuvalna liniya mizh barakami Zasnovanij 20 travnya 1940 roku Aushvic I sluzhiv administrativnim centrom dlya vsogo kompleksu Vin bazuvavsya na zemlyah i u ceglyanih primishennyah dovoyennih polskih kazarm Pershimi poselencyami konctaboru stali 728 polskih politichnih v yazniv Piznishe do nih priyednalis radyanski poloneni U tabir takozh vidpravlyalis nimecki kriminalni zlochinci ta inshi nebazhani elementi 48 nimeckih gomoseksualiv tezh buli zaslani syudi She z pershogo poselennya syudi vidpravlyalis takozh yevreyi U riznij chas tabir nalichuvav 13 16 tis zhiteliv 1942 roku cya cifra zrosla do 20 000 V yizni vorota do Aushvic I mistyat nadpis Arbeit macht frei Robota zvilnyaye dosl Robota robit vilnim V yazni sho vidpravlyalis na robotu prohodili cimi vorotami shodnya pid zvuki orkestru Vazhka pracya pogane harchuvannya ta gigiyena stali prichinoyu visokogo rivnya smertnosti v tabori dzherelo Blok 11 buv v yazniceyu u v yaznici de karalis porushniki chislennih pravil dzherelo U stoyachih kamerah v yazniv primushuvali stoyati vsyu nich dzherelo Ci kameri zajmali ploshu 1 5 m i v nij pomishali 4 cholovikiv dzherelo Vranci voni vidpravlyalis na roboti z inshimi v yaznyami dzherelo U pidvalah znahodilis kameri golodu dzherelo V yazniv yakih utrimuvali v cih kamerah pozbavlyali yizhi ta pittya do yihnoyi smerti dzherelo Temni kameri buli zachineni sucilnimi dverima i u nih bulo lishe odne malesenke vikonce dzherelo Kimnatu nabivali v yaznyami voni vmirali vid nestachi kisnyu yakij shvidko vicherpuvavsya dzherelo Podvir ya dlya strat znahodilos mizh blokami 10 ta 11 Tut strachuvali tih hto zaslugovuvav individualnoyi strati dzherelo Deyakih rozstrilyuvali navproti sporudzhenoyi kam yanoyi stini Inshim distavalas bilsh povilna smert cherez povishennya za metalevij gak dzherelo Ce podvir ya yak i bilshist Aushvic I zbereglosya dosi U veresni 1941 roku v bloci 11 SS provela pershi testi smertonosnogo gazu cianidu vbivshi 850 polskih ta radyanskih polonenih Pershij eksperiment vidbuvsya 3 veresnya 1941 roku bulo znisheno 600 radyanskih vijskovopolonenih Substanciya sho mistila gaz cianid prodavalas pid torgovoyu markoyu Ciklon B i yavlyala soboyu pesticid zasib dlya dezinfekciyi v tomu chisli znishennya voshej Nezabarom buli sporudzheni gazova kamera ta krematorij koli Gazova kamera 1 diyala iz 1941 po 1942 roki Za cej chas pomerlo vid hvorob ta epidemij blizko 60 000 lyudej Piznishe koli jogo peretvorili na shovishe proti povitryanih napadiv dlya SS Cya gazova kamera dosi isnuye vidnovlena pislya vijni iz originalnih komponentiv Vpershe zhinki z yavilis u tabori 26 travnya 1942 roku Iz kvitnya 1943 po traven 1944 roku ginekolog prof doktor Karl Klauberg provodiv doslidi sterilizaciyi na yevrejskih zhinkah u bloci 10 Doktor Jozef Mengele vidomij svoyimi doslidami nad bliznyukami ta karlikami dzherelo buv tabirnim likarem Aushvic II Aushvic II Aerofotoznimok britanskih VPS 1944Plan shema Aushvic II stanom na serpen 1944Plan shema rozmishennya Ciganskogo bloku konctaboru Aushvic II u lyutomu 1943 serpni 1944 Sporudzhennya Birkenau pochalos u zhovtni 1941 z metoyu rozvantazhennya perenasichenogo osnovnogo taboru Za proyektom vin buv rozpodilenij dlya utrimannya kilkoh kategorij v yazniv Birkenau buv nabagato bilshim za Aushvic I i kriz jogo vorota projshlo nabagato bilshe chislo lyudej Ce misce uv yaznennya soten tisyach lyudej Stverdzhuyut sho ce misce smerti ponad 1 1 mln lyudej Stverdzhuyut sho na teritoriyi Birkenau rozmishuvalis chotiri gazovi kameri zamaskovani pid dushovi ta chotiri krematoriyi sho vikoristovuvalis dlya spalyuvannya lyudej Syudi zalizniceyu pid postijnim naglyadom dostavlyalis lyudi iz usiyeyi okupovanoyi Yevropi U kompleksi novopribuli podilyalis na chotiri grupi persha grupa ponad tri chverti vidpravlyalis u gazovi kameri vprodovzh kilkoh godin do ciyeyi kategoriyi vhodili vsi diti vsi zhinki iz ditmi vsi lyudi pohilogo viku i vsi ti sho za pospishnim i poverhnevim oglyadom likarya ne buli cilkom pridatni Mistkist gazovih kamer Birkenau dozvolyala spalyuvati ponad 20 000 zhertv shodnya Nacisti vikoristovuvali gaz cianid sho vidilyavsya iz granul Ciklonu B Ciklon B viroblyavsya dvoma kompaniyami yaki zdobuli licenziyu na virobnictvo vid IG Farben Gamburzka kompaniya Tesch amp Stabenow zabezpechuvala dvi toni kristaliv shomisyacya a Degesch iz Dessau 3 4 toni Druga grupa v yazniv vikoristovuvalas yak robocha sila na industrialnih fabrikah takih yak IG Farben ta Krupp Za roki roboti kompleksu z 1940 do 1945 roku v kompleksi Aushvic zareyestrovano 405 000 robochih nevilnikiv Iz nih ponad 340 000 zaginuli cherez strati pobittya goloduvannya ta zahvoryuvannya Deyaki v yazni vizhili za dopomogoyu nimeckogo industrialista Oskara Shindlera yakij vryatuvav ponad 1100 polskih yevreyiv yaki pracyuvali na jogo fabrikah spershu nedaleko vid Krakova potim na fabrici sho nini ye teritoriyeyu Chehiyi Tretya grupa perevazhno bliznyuki ta karliki piddavalis medichnim eksperimentam doktoriv zokrema Jozefa Mengele yakij takozh znanij yak yangol smerti Chetverta grupa skladalas iz zhinok yaki pracyuvali v tak zvanij Kanadi chastini Birkenau de sortuvalis pozhitki v yazniv dlya yih podalshogo vikoristannya nimcyami Oskilki pri viselenni lyudi brali najcinnishi rechi to na skladi potraplyali chislenni dorogocinni virobi V toj chas Kanada asociyuvalas iz bagatstvom kudi vidpravlyalos duzhe bagato emigrantiv iz Polshi ta susidnih derzhav Robochij personal chastkovo zabezpechuvavsya samimi zhitelyami taboru chastina z yakih priznachalas kapo ta sonderkommando pracivniki krematoriyu Kapo nim kapo buli vidpovidalni za poryadok u kazarmah nim Sonderkommando pidgotovlyali novopribulih dlya gazovih kamer nakazuvali znyati odyag ta zdati svoye majno ta perepravlyali tila iz gazovih kamer do pechej spershu vityagnuvshi zoloti zubi yaki mogli mati zhertvi Chleniv cih grup tezh chas vid chasu znishuvali Za kapo ta sonderkommando naglyadali chleni SS zagalom u Aushvic pracyuvalo 6000 chleniv SS Pochinayuchi iz 1943 roku v tabori rozvivayutsya grupi oporu Ci organizaciyi dopomagali deyakim v yaznyam vibratisya na volyu V Polshi pam yatayut Vitolda Pileckogo yakij u veresni 1940 go pid chas provedenoyi nimcyami vulichnoyi oblavi dobrovilno zdavsya nimcyam z metoyu potrapiti yak v yazen do koncentracijnogo taboru Aushvic dlya zbirannya informaciyi ta provedennya pidpilnoyi roboti Vin organizuvav pl Pileckij skladav dopovidi sho nadsilalisya komanduvannyu Soyuzu Zbrojnoyi Borotbi v Varshavu i dali na Zahid U zhovtni 1944 grupa sonderkommando znishila odin iz krematoriyiv u Birkenau Voni i grupa spilnikiv grupa zhinok iz robochogo taboru Monovic vsi buli pokarani smertyu U tabori akumulyuvalos vidchuttya komunalnoyi vidpovidalnosti Za vtechu odnogo karalos dekilka iz togo zh bloku sho j vtikach KomendantiVizvolennya Aushvicu18 sichnya 1945 roku bula vizvolena Varshava a 27 sichnya radyanski vijska uvijshli v Aushvic Pershimi bramu golovnogo taboru vidchinili soldati pl z bataljonu poltavcya yevrejskogo pohodzhennya Anatoliya Shapiro Cya a takozh 322 a diviziya yaki vizvolyali tabir nalezhali do 1 go Ukrayinskogo frontu yakij buv stvorenij u 1943 roci na bazi Voronezkogo frontu Za pidrahunkami naukovciv blizko 40 osobovogo skladu pidrozdiliv 1 go Ukrayinskogo frontu stanovili ukrayinci adzhe pidrozdil popovnyuvavsya mobilizovanimi v Ukrayini Na moment zvilnennya u tabori zalishilos 7600 pokinutih v yazniv v tomu chisli 600 ditej Bilsh nizh 58 000 polonenih nacisti evakuyuvali na pidkontrolni Nimechchini teritoriyi U peredovij statti u Pravdi vid 28 sichnya pid nazvoyu Velikij nastup Chervonoyi Armiyi povidomlyalosya Za chas sichnevogo nastupu radyanski vijska zajnyali 25 tisyach naselenih punktiv u tomu chisli vizvolili blizko 19 tisyach polskih mist i selish Hocha Osvencim buv mistom yak vkazuyetsya u Velikij radyanskij enciklopediyi niyakih povidomlen pro nogo u zvedennyah Radinformbyuro za sichen 1945 ne bulo Lishe 2 lyutogo 1945 roku v Pravdi promajnula persha zamitka pro Aushvic pid nazvoyu Kombinat smerti v Osvencimi Yiyi avtor korespondent Pravdi u roki vijni Boris Polevoj vin tam pisav Nimci v Osvencimi zamitali slidi svoyih zlochiniv Voni visadili v povitrya i znishili slidi elektrokonveyera de sotni lyudej odnochasno vbivalo elektrostrumom U dokumentah Nyurnberzkogo procesu zastosuvannya nimcyami elektrokonveyeriv ne znajshlo svogo pidtverdzhennya Pislya zvilnennya taboru radyanskimi vijskami u chastini barakiv i budivel Aushvic 1 buv organizovanij shpital dlya zvilnenih v yazniv Aushvic za komunistivHimichnij zavod buv peredanij polskomu uryadu i stav osnovoyu dlya rozvitku himichnoyi promislovosti regionu Arhiv AushvicuVidrazu pislya zvilnennya ves arhiv dokumentiv Aushvicu buv vivezenij v SRSR zasekrechenij i pomishenij do Derzhavnogo vijskovogo arhivu v Podolsku pid Moskvoyu Sered cih dokumentiv ye imennij spisok radyanskih gromadyan yaki zaginuli v konctabori Osvencim u 1941 1943 rr Fond 502 Centralne budivelne upravlinnya SS v Osvencimi Dosi vsi arhivni materiali Aushvicu yaki ye v nayavnosti zasekrecheni i nedostupni voni she dosi ne obrobleni U gazeti Izvestiya za 17 lyutogo 1990 roku bula opublikovana stattya P yat dniv v osoblivomu arhivi v yakij vkazani tochnisha kilkist zhertv Aushvicu spivzvuchna z dokumentami Nyurnberzkogo tribunalu Zhurnalisti pishut v statti No dozhili my slava Bogu do glasnosti Proshlym letom byli izvlecheny iz nedr arhiva pravda s opredelennym trudom osvencimskie knigi smerti s familiyami semidesyati tysyach uznikov iz 24 stran pogibshih v lagere unichtozheniya Z yasuvalosya sho nimci ne zajmalisya vstanovlennyam nacionalnoyi prinalezhnosti uv yaznenih tomu viznachiti hocha b priblizne chislo zagiblih za nacionalnistyu v Osvencimi z cih 70 tisyach zhurnalistam ne vdalosya Istorichna pam yatkaU 1947 roci v znak pam yati zhertv Polsha zasnuvala Teritoriyi Aushvic zaneseni do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Na misci nibito pospishno likvidovanih gazovih kamer Birkenau sporudzheno memorialnij kompleks sho mistit pam yatni poslannya 20 movami svitu vklyuchno z ukrayinskoyu Shoroku tabir prijmaye bilsh nizh 700 000 vidviduvachiv V yazni ukrayinciVasil Bandera v yaznichne foto z Aushvicu Zagalom zaruchnikami konctaboru stalo ponad 14 5 tisyach vihidciv iz teritoriyi Ukrayini Ukrayinci u tabori protestuvali proti podilu yih ne za nacionalnoyu oznakoyu a za gromadyanstvom gromadyani SRSR Polshi Chehoslovachchini ta insh Bagato z nih zaginulo vid golodu epidemij visnazhlivoyi praci abo buli stracheni Chleni OUN r Znachnu chastinu v yazniv ukrayinciv skladali chleni Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv pid kerivnictvom Stepana Banderi 20 lipnya 1942 roku z Krakivskoyi v yaznici Montelyupih do Aushvicu perevezli 24 chleniv OUN ce buli Vasil Bandera Volodimir Dejchakivskij Leontij Dyakiv otec Mikola Domanskij Teodor Galema Mihajlo Gudima Dmitro Yaciv Grigorij Yavoriv Mikola Koval Omelyan Koval Stepan Lenkavskij Yevgen Lozinskij Volodimir Martinec Petro Mirchuk Andrij Pasichnik Vasil Pasichnyak Roman Polutranka Vasil Prijmak Oleksa Pilipenko Bogdan Ribchuk Yulian Savickij Mihajlo Semchishin Oleksa Vintonyak Boris Vitoshinskij 8 serpnya 1942 roku bula privezena nastupna grupa v kilkosti 24 v yazniv sered yakih Mikola Klimishin Danilo Chajkovskij ta Lev Rebet U zhovtni 1942 roku she 122 chleni OUN popovnili konctabir v tomu chisli taki providni diyachi yak Zinovij Matla Petro Bashuk Volodimir Lobaj ta Bagato ukrayinskih nacionalistiv zaginuli v tabori Zokrema Vasil ta Oleksandr Banderi buli vbiti polskimi v yaznyami kapo Pomerli takozh Mikola Koval Yulian Savickij Dmitro Yaciv ta Batko eksprezidenta Viktora Yushenka Andrij Yushenko batko tretogo prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka takozh znahodivsya v Aushvici v Stalag 4 b Jogo tabirnij nomer 117654 buv vibitij zliva na grudyah Zbereglasya dovidka pro robotu Andriya Yushenka za mezhami taboru na robotodavcya 204 ta jogo zarobitok na korist taboru Aushvic odniyeyi rejhsmarki de prisutnij jogo pidpis V kinci 1944 roku ukrayinskih politichnih v yazniv peremistili do konctaboru v Mautgauzen Guzen Avstriya Div takozh ros Mizhnarodnij den pam yati zhertv Golokostu Mizhnarodnij den golokostu romivPrimitkiWorld Heritage Committee approves Auschwitz name change originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 8 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2011 Procitovano 29 serpnya 2011 French Investigation Panel on Nazi War Crimes 31 12 1945 Eugene Aroncanu Camps de concentration Office francais d edition S 196 March 1951 in Les Temps Modernes a monthly review run by Jean Paul Sartre a certain Tibere Kremer presented under the title SS Obersturmfuhrer Docteur Mengele The author was he said a Hungarian Jew by the name of Miklos Nyiszli a doctor by profession as stated in the sub title Bernard Czardybon au proces R H ss de Cracovie selon F Piper op cit 1992 p 7 8 Pour les aveux attribues a des SS ibidem p 8 F Piper Auschwitz How Many Perished Jews Poles Gypsies completed reprint Printed in Poland by Poligrafia ITS 30 306 Krakow 1992 Auschwitz ou perirent plus de cinq millions d hommes de femmes et d enfants dont 90 de juifs u Manifestation du souvenir a Paris devant le memorial du martyr juif inconnu Le Monde French daily paper 20 kvitnya 1978 Die Welt German daily paper vid 23 sichnya 1995 Eugen Kogon Der SS Staat famous book of a holocaust survivor page 176 20 04 1989 31 12 1952 Der Neue Herder Enzyclopedia Germany 7 edition page 214 01 10 1946 Nuremberg document 008 USSR International Military Tribunal IMT blue series Vol 39 pp 241 261 Nazi Conspiracy and Aggression NC amp A red series vol 1 p 35 RAFAEL M MACUECO En Auschwitz murieron cuatro millones el triple de lo que se creia hasta ahora Gazeta ABC Ispaniya vid 26 sichnya 2010 r originalu za 21 sichnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2010 Pavel POLYaN Kak osvobozhdali Osvencim Evrejskaya gazeta Maj 2008 05 69 19 chervnya 2009 u Wayback Machine ros C L Sulzberger Oswiecim Killings Placed at 4 000 000 New York Times May 8 1945 Peredmova Kloda Lancmana do Filip Muller Trois ans dans une chambre gaz Pygmalion Gerard Watelet 1980 S 12 angl Three Years in an Auschwitz Gas Chamber Nyurnberzkij proces dokument PS 3868 Regu Broad KL Auschwitz m den Augpn da SS Verlag des StaaU Museums Auschwitz 1973 S 141 Yehuda Bauer A History of the Holocaust New York Franklin Watts June 1982 Paperback 398 pages ISBN 0 531 05641 4 Lucy Davidowicz 1 Ibe War against the Jews Pengirin Books 1990 S 191 2 The War against the Jews 1933 1945 New York Holt 1975 p 148 149 Cf L Poliakov Breviare de la haine Paris 1951 translated into English as Harvest of Hate New York 1954 on ne saura jamais le nombre exact des juifs assassines dans les chambres a gaz a la descente des trains L estimation prudente est de l ordre de 2 000 000 Georges Wellers L Etoile jaune a l heure de Vichy De Drancy a Auschwitz Paris Fayard 1973 p 290 reedition 1991 Un Juif sous Vichy Paris Editions Tiresias September 22 1989 in The Jerusalem Post at which time Yehuda Bauer wrote The larger figures have been dismissed for years except that it hasn t reached the public yet Vladimir Kacman Osvencim Evropejskij golos Ukrainy Stolichnye novosti elektronnaya versiya 04 342 01 08 fevralya 2005 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros G Wellers op cit 1983 Auschwitz Number of Jews Killed 1 000 000 The number of non Jews who died in Auschwitz may be estimated on the basis of registrations and transfers at more than 250 000 Most were Poles Raul Hilberg The Destruction of the European Jews New York Holmes and Meier 1985 p 895 http www ushmm org wlc article php lang en amp ModuleId 10005189 31 sichnya 2010 u Wayback Machine It is estimated that the SS and police deported at a minimum 1 3 million people to Auschwitz complex between 1940 and 1945 Of these the camp authorities murdered 1 1 million Number includes victims killed in other Auschwitz camps Giorgio Agamben Remnants of Auschwitz The Witness and the Archive Zone Books 2002 ISBN 978 1 890951 17 7 Piper Franciszek 1994 The Number of Victims in Gutman and Berenbaum 1998 st 68 70 Yisrael Gutman Michael Berenbaum Anatomy of the Auschwitz death camp Indiana University Press 1998 st 61 Franciszek Piper Teresa Swiebocka Danuta Czech Auschwitz Nazi death camp Auschwitz Birkenau State Museum 1996 343 s 9788385047568 Jean Claude Pressac Auschwitz Technique and Operation of the Gas Chambers Beate Marsfeld Foundation New York 1989 S 553 Reported on August 3 1990 11 by Aufbau a Jewish newspaper in New York Gerald Rdtlinger Die Endlosung Colloquium 1983 S 524 Jean Claude Pressac Le Crematoires d Auschwitz La Machinerie du meurtre de mass Paris CNRS 1993 p 148 Jean Claude Pressac Die Krematorien von Auschwitz Piper 1994 nimeckij pereklad Jean Claude Pressac Les crematoires d Auschwitz CNRS 1993 S 202 These considerations are the basis for the conclusion here that in Auschwitz half a million people were murdered about 356 000 of them with gas Fritjof Meyer Die Zahl der Opfer von Auschwitz Neue Erkenntnisse durch neue Archivfunde Osteuropa Zeitschrift fur Gegenwartsfragen des Ostens Nr 5 Mai 2002 S 631 641 Videozapis nimeckogo telekanalu German ARD Television v programi VOR VIERZIG Jahren peredanij po tretij programi 8 sichnya 1988 roku Ce kadri filmu nimeckoyi kinohroniki Wochenschau sho vijshov v Nimechchini sorok rokiv ranishe z nazvoyu Svit v kino nim Welt im Film 137 vid 8 sichnya 1948 r 27 serpnya 2011 u Wayback Machine Kinohronika mistit reportazh pro sceni zakrittya Osvencimskogo procesu v Krakovi naprikinci 1947 roku Stenografichnij zapis saundtreku U Krakovi sudovij proces nad golovnimi vinuvatcyami z konctaboru Osvencim zavershivsya pered polskim sudom Obvinuvacheni buli nimecki ohoronci taboru abo chleni nimeckogo shtabu administraciyi taboru Fakti nechuvanih zvirstvz yihnogo boku stosovno uv yaznenih taboru osoblivo stosovno zhinok v yazniv buli dovedeni Usogo blizko 300000 osib z riznih krayin zaginuli v konctabori Osvencim Sud zasudiv 23 obvinuvachenih do strati vid shesti rokiv do dovichnogo uv yaznennya i desyat do trivalih terminiv tyuremnogo uv yaznennya odin buv vipravdanij Konctabir Osvencim zalishayetsya v jogo ninishnomu viglyadi yak pam yatnik ganbi dlya micnoyi pam yati pro tri sotni tisyach zhertv Format AVI Frankfurter Rundschau German daily paper vid 06 01 1990 Joachim Hoffmann Stalins Vernichtungskrieg 1941 1945 Munich Verlag fur Wehrwissenschaften p 302 f 31 05 1994 P yat dniv v osoblivomu arhivi Izvestiya 49 1990 stor 3 Yushenko v plenu nedostupne posilannya z chervnya 2019 Yisrael Gutman Michael Berenbaum Anatomy of the Auschwitz death camp st 209 Wolfgang Benz Lexikon des Holocaust C H Beck Munchen 2002 S 262 Gutman Yisrael Auschwitz An Overview in Gutman Yisrael and Berenbaum Michael Anatomy of the Auschwitz Death Camp Indiana University Press 1998 p 16 Vitalij Chervonenko 26 01 2015 Ukrayinski zhertvi i vizvoliteli Aushvica bbc co uk VVS Ukrayina originalu za 27 01 2015 Procitovano 26 sichnya 2015 Arhiv originalu za 19 bereznya 2008 Procitovano 6 travnya 2010 Dzherela ta literaturaT V Vronska T V Pastushenko Osvencim 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 643 ISBN 978 966 00 1061 1 PosilannyaAushvic Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Ukrayinci v Aushvici Radyanski banderivci i vtecha Yevgena Benderi 13 kvitnya 2013 u Wayback Machine 27 sichnya svit vidznachatime Mizhnarodnij den pam yati zhertv Golokostu Hto zvilniv Aushvic Gromadske radio 25 sichnya 2015 27 sichnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinski zhertvi i vizvoliteli Aushvica VVS Ukrayina 26 sichnya 2015

Дата публікації:
Топ