Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шпі́ґель (з нім. Der Spiegel [deːɐ ˈʃpiːɡəl] — «дзеркало») — німецький щотижневий журнал (ілюстрований, кольоровий). Заснований в 1947 році, публікують у Гамбурзі. Має один із найбільших накладів у Європі (1 млн на тиждень). Вважається найпопулярнішим суспільно-політичним журналом серед середнього класу Німеччини. The Economist називає Der Spiegel найвпливовішим часописом континентальної Європи. Має однойменне власне видавництво «Шпіґель-Ферлаґ» (нім. Spiegel-Verlag), котре, крім «Шпігеля», видає також (з 1971 р.) економічно-діловий щомісячник «Manager Magazin».
 | ||||
 | ||||
| Нова будівля видавництва Шпігель в Гамбурзі (з 2011), данського архітектора Х.Ларсена | ||||
| Країна видання |  Німеччина | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | журнал новин | |||
| Періодичність виходу | тижневик | |||
| Мова | німецька | |||
| Адреса редакції | Гамбург | |||
| Головний редактор | Клаус Бринкбоймер (2015) | |||
| Видавець | ||||
| Засновник | ||||
| Засновано | 1947 | |||
| Наклад | 840000 / тиждень примірників | |||
| ISSN-L | 0038-7452 | |||
| ISSN | 0038-7452 | |||
| | ||||
| www.spiegel.de | ||||
Історія видання
Ще до Першої світової війни Ліон Фейхтвангер видавав газету під назвою «Der Spiegel», яка у 1908 р. об'єдналася з газетою «Шаубюне» Зігфріда Якобсона.
Перше видання після Другої світової війни вийшло 4 листопада 1947 р. у Ганновері як наступник газети «Diese Woche». Журнал наслідував приклад американських та британських часописів новин, у першу чергу — журналу Time. Молоді німецькі редактори під керівництвом намагалися виконувати свою роботу за принципами критичної і серйозної журналістики, що призводило до того, що звинувачення на шпальтах журналу звучали навіть на адресу його союзників (противників Німеччини у Першій і Другій світовій війні). Уряд у Лондоні та три інші окупаційні держави протестували проти такої форми надання інформації і позбулися журналу.
отримав ліцензію на видавничу діяльність і перейменував журнал в Der Spiegel. З першого номера в січні 1947 року він був видавцем і шеф-редактором. Редакція знаходилася в ганноверскому Анцайгерхоххаус (одному з перших висотних будинків Німеччини).
Після 1950 року, журнал належав та Джону Яру; Яр поділив свою частку разом із Річардом Грунером в 1965 році, щоб сформувати видавництво Gruner + Jahr. У 1969 році, викупив Gruner + Jahr та став єдиним власником Der Spiegel. У 1974 році, провів реструктуризацію компанії та зробив акціонерами співробітників. Власником акцій міг стати будь-який співробітник, який мав більше трьох років стажу роботи.
Наклад часопису зростав швидко. Від 15 000 примірників у 1947 році він зріс до 65 000 в 1948 році і 437 000 в 1961 році. У 1962 році наклад становив вже майже 500 000 примірників. Возз'єднання Німеччини дозволило часопису розширити свій вплив на теренах колишньої Східної Німеччини. Після цієї події його наклад перевищив один мільйон.
Вплив часопису базується на двох стовпах; по-перше, на моральному авторитеті, створеному завдяки розслідувальній журналістиці з ранніх років і доведеному кількома вражаючими справами у 1960-х та 1980-х; по-друге, на економічній міці плідного видавництва.
У 1988 року журнал створив телепрограму Шпігель ТБ. Диверсифікаційні процеси продовжувалися протягом 1990-х років.
В еру Христіана Шульца-Герштейна культурний відділ журналу досяг своєї найвищої точки.
Після появи конкуруючого видання Focus відбулися відчутні зміни; проте журналістський вплив залишився таким же. Focus спочатку позиціонував себе як альтернативу Der Spiegel.
З середини 1990-х років під керівництвом шеф-редактора Штефана Аугуста і під тиском конкуренції відбувається перехід Der Spiegel до неоліберальних поглядів. Одночасно з цим журналу дорікають у тому, що він все більше стає «бульварним» виданням, хоча статті залишаються все такими ж об'ємними і захоплюючими.
У 1994 році відбувся запуск Spiegel online
Опитування 1536 німецьких журналістів на початку 2005 року показало, що 33,8 % журналістів вважають Der Spiegel провідним виданням; Süddeutsche Zeitung — 34,6 %, Focus — 4,6 %. У 1993 році дві третини опитаних журналістів віддали свої голоси на користь Der Spiegel.
У 2007 році журнал почав новий регіональний додаток у Швейцарії. То був 50-сторінковий огляд цієї країни.
У 2010 році в Der Spiegel працювало понад 80 співробітників відділу факт-чекінгу.
Справа «Шпігеля»
Саме з Der Spiegel пов'язаний найгучніший скандал навколо утисків свободи слова в післявоєнній Німеччині, так званий «Скандал зі Spiegel» (нім. Spiegel-Affäre). Скандал, що вибухнув у 1962 році, був викликаний цілим рядом доволі критичних статей журналу Der Spiegel, присвячених проблемі корупції в міністерстві оборони. Зокрема, журналісти проливали світло на особисту зацікавленість міністра оборони Франца Йозефа Штрауса при розподілі будівельних підрядів. На думку журналістів, міністр отримував великі хабарі, «відкати» від будівельних компаній, зокрема, компанії FibAG. Крім того, Der Spiegel регулярно в дуже жорсткій формі критикував плани міністра оборони перетворити Німеччину на ядерну державу. В умовах посилення холодної війни, на думку редакції, озброєння бундесверу ядерною зброєю означало перетворення ФРН в ціль для радянських ядерних ракет, що означає, у разі можливої війни — повне знищення Західної Німеччини.
Кульмінацією конфлікту стала опублікована в жовтні 1962 року стаття під назвою «До оборони готові умовно» (Bedingt abwehrbereit), присвячена підсумками навчань НАТО . Журнал розповсюдив інформацію, що, за результатами цих навчань, ні бундесвер, ні об'єднане натовське угрупування, розташоване на території ФРН, не в змозі у разі можливої війни утримувати Західну Німеччину більш ніж два тижні.
Реакція Штрауса не забарилася: 23 жовтня 1962 року редакція була звинувачена у державній зраді та розголошенні державної таємниці. Канцлер Конрад Аденауер під час виступу у бунденстазі назвав це «зрадою, глибокою, мов прірва»
Через кілька днів поліція захоплює редакцію журналу в Гамбурзі та частину його офісу в Бонні. У співробітників ведуться обшуки. В Іспанії заарештовано автора статті Конрада Ахлера, воєнного експерта та заступника головного редактора, що перебував там у відпустці.
3 та 4 листопада 1962 року затримали ще кількох редакторів журналу разом із видавцем та редактором . Журнал звинуватили також в отриманні секретних відомостей незаконним шляхом. Протести громадськості проти дій відносно Der Spiegel піднімаються як у Німеччині, так і за її межами. Слідчі вивчають архіви журналу.
Тим часом п'ять міністрів від ліберальної Вільно-демократичної партії були змушені скласти свої повноваження через те, що міністр юстиції Штаммбергер, представник цієї політичної сили, не був проінформований про арешти журналістів.
30 листопада 1962 року пішов у відставку і міністр оборони Штраус, який остаточно заплутався у своїй брехні з приводу участі в акції проти журналу.
Гучний скандал призвів до того, що 14 грудня 1962 року канцлер Аденауер формує новий кабінет міністрів.
Нарешті, 7 лютого 1963 року звільнили головного редактора , який пробув під вартою 103 дні. Звинувачення з нього та інших журналістів зняті.
Невдовзі до Верховного суду звернувся вже Der Spiegel. Видання бажало, щоб дії федерального уряду і федеральної прокуратури отримали правову оцінку як порушення конституції. На це конституційні судді, щоправда, не пішли. При рівності голосів — чотири проти чотирьох — клопотання було відхилено. Дії виконавчої влади тим самим були виправдані та визнані конституційними. Проте вперше в правовій історії Німеччини суд опублікував особливу думку меншості суддів, які визнали атаку на Der Spiegel порушенням Основного закону. Важливо, що в тій частині обґрунтування судового рішення, під якою підписалися всі судді, міститься кілька закликів до держави заново обдумати і по-новому організувати своє ставлення до свободи слова і свободи преси. Так, суд констатував, що в поняття свободи преси входить і «охорона довірчих відносини між пресою і приватними інформаторами». Такі джерела можуть бути «корисними», тільки якщо «інформатор» може покластися на те, що редакційна таємниця залишиться збереженою". Одночасно була спростована і аргументація, згідно якої охорона державної таємниці в інтересах оборони країни "має вирішальний пріоритет перед свободою преси, бо остання має своєю передумовою існування держави, а в разі його руйнування «руйнується і сама». Цінністю, що варта захисту у першу чергу, була визнана не «організаційна структура» країни, а, насамперед, її «вільний демократичний лад». Його ознакою є те, «що державні справи, включаючи і військові, хоча й ведуться відповідними державними органами, але підлягають постійній критиці або схваленню з боку народу».
Справа «Flick»
Справа Flick розпочалася в 1975 році. Ця компанія продала свої акції на суму 1900000000 німецьких марок. У січні наступного року Flick подала запит на звільнення від податку для цієї операції, який був схвалений федеральним міністром Хансом Фридеріком, а потім і його наступником Отто Графом Ламбсдорффом.
П'ять років потому, в 1981 році, слідчий Клаус Ферстер, який спеціалізувався на податковому шахрайстві, знайшов докази того, що Flick здійснювала грошові перекази для всіх партій в німецькому Бундестазі. Касова книга бухгалтера компанії Рудольфа Діхеля показала, що поряд з іншими перекладами, 250000 німецьких марок була передано голові Християнського соціалістичного союзу і ще 565000 німецьких отримав голові Християнського демократичного союзу Гельмут Коля.
Намагаючись забезпечити собі недоторканність, уряд Коля спробував прийняти законопроєкт в 1984 році, який передбачав амністію для усіх політиків, які отримали податкові відрахування для пожертвувань політичним партіям
16 лютого 1987 Ханс Фридерік і Отто Граф Ламбсдорфф були визнані винними в ухиленні від сплати податків і допомоги у податковому шахрайстві. Вони отримали грошовий штраф. Ламбсдорффу довелося піти у відставку зі своєї посади федерального міністра, а Фрідріх звільнив крісло генерального директора в Dresdner Bank.
У 1984 році німецький бундестаг створив комітет для розслідування цієї справи Він встановив, що в період між 1969 і 1989 роками політики усіх основних партій ХДС, ХСС, ВДП і СДПН отримали гроші від Flick у загальному обсязі 25000000 Німецьких Марок.
Розслідувальний журналізм
Der Spiegel має характерну репутацію виявлення неправомірних політичних дій та скандалів. Інтернет версія Британської Енциклопедії підкреслює цю якість журналу наступним чином: «Журнал славиться своїми агресивними, енергійними і влучно написаними викриттями державної халатності і скандалів.» Це заслуговувало на визнання ще в 1950 році, коли Федеральний парламент почав розслідування звинувачень Spiegel про те, що його підкуплені члени планують здати Бонн як резиденцію уряду ФРН.
З часу справи Spiegel часопис неодноразово відігравав значну роль у виявленні політичних образ і гріхів, у тому числі й у справі Flick.
Spiegel-скандал тепер згадують, говорячи про зміни політичної культури післявоєнної Німеччини, а також про перші масові демонстрації та громадські протести, які слугували поворотним моментом від старої авторитарної держави до сучасної демократії.
У 2010 році журнал підтримує WikiLeaks в публікації матеріалів з Державного департаменту Сполучених Штатів, поряд з The Guardian, The New York Times, Ель Паїс, і Le Monde.. У жовтні 2013 року за допомогою колишнього АНБ-підрядника Сноудена викриває систематичне прослуховування приватного мобільного телефону канцлера Німеччини Ангели Меркель протягом більш ніж 10 років з боку Агентства національної безпеки.
Провідна роль журналу в розслідувальній журналістиці та її монополія добігла кінця в 2013 році, так як інші німецькі ЗМІ, у тому числі Süddeutsche Zeitung, Bild, ARD і ZDF, стали ефективно боротися з політичними скандалами.
Тематичні підрозділи, редакції
- Німецька політика
- Німеччина
- Економіка
- Закордонні справи
- Наука і техніка
- Культура
- Суспільство
- Спорт
- Спеціальні теми
- Мультимедіа
Spiegel online
Spiegel online був заснований у 1994 році. Належить спільно з Manager Magazin Online підприємству SPIEGELnet AG, 100 % акцій яким володіє видавництво. Матеріали пише власна редакційна команда, деякі перейшли сюди з новиннєвих агентств. З 2002 року пропонує платний доступ до архіву статей.
Онлайн безкоштовно можна знайти матеріали, які будуть надруковані в найближчому номері Der Spiegel, за винятком головної теми.
Шеф-редактор — журналіст Маттіас Мюллер фон Блуменкрон.
Критика видання
Одним з основних пунктів критики, яка була висунута проти Der Spiegel, стосується використання мови в журналі. У 1957 році, письменник Енценсбергер опублікування своє есе Die Sprache Der Spiegels («Мова Der Spiegel»), в якому він піддав критиці його так звану «вдавану об'єктивність». Вовк Шнайдер, видатний журналіст і філолог, назвав журнал «найбільшим скаліченням німецької мови» і використав цитати з часопису як приклади невмілої мови у своїх керівництвах по стилю. Така критика була не стільки з царини мовної естетики, скільки звинуваченням Der Spiegel у приховуванні та спотворенні реальних тем та статей через маніпуляції із семантикою та риторикою. У 1957 році, однак, Енценсбергер визнав у письмовій заяві, що жодний інший сучасний німецький журнал не досяг рівня Шпігель в об'єктивності.
Думки щодо рівня мови, яку використовує Der Spiegel, змінилися наприкінці 1990-х. Після найму багатьох талановитих письменників Німеччини, Der Spiegel почав здобувати численні нагороди за найкращі статті.
Деякі критики, зокрема, історик Лутц Хечмейстер, біограф Аугштайна та колишній автор Der Spiegel Отто Келер, засуджували журнал за спокійне ставлення до колишніх нацистів, навіть есесівців. Der Spiegel, який у випадках викриття нацистської діяльності серед відомих осіб не демонструє стриманість, спотворює історію та покриває злочинців, наймаючи інсайдерів для написання статей на теми Третього Рейху. Проте ранні звіти журналу про пожежу в Рейхстазі, написані колишніми офіцерами СС Паулем Кареллом (який також служив головним прес-секретарем при міністрі закордонних справ нацистської Німеччини Йоахімові фон Ріббентропі) і Фріцем Тобіасем, вважаються впливовими в історичному контексті, оскільки з 1960-х років справжність статей цих двох авторів підтверджена авторитетним істориком Хансом Моммзеном.
Франклін Лемб вважає, що Der Spiegel таїть у собі сильний проізраїльський ухил.
Справа Релотіуса
У грудні 2018 року був звільнений журналіст Клаас Релотіус. Він протягом багатьох років працював у редакції, отримав багато журналістських нагород (премії «Німецький репортер» в 2013, 2015, 2016, 2018 роках, премія CNN в 2014 і Лауреат премії Європейської преси у 2017). Навіть коли надійшли дані, що Клаас підроблював свої матеріали (антиамериканський акцент тощо) і визнав, що 14 матеріалів були фейкові, включно із деякими, що отримали нагороди, Der Spiegel захищав його до останнього моменту.
Редакційні представництва
- В Німеччині:
Берлін, Дрезден, Дюссельдорф, Франкфурт-на-Майні, Карлсруе, Мюнхен, Штуттгарт.
- В світі:
Бостон, Брюссель, Варшава, Вашингтон, Кейптаун, Лондон, Мадрид, Москва, Нью-Делі, Нью-Йорк, Париж, Пекін, Ріо-де-Жанейро, Рим, Сан-Франциско, Тель-Авів
Шеф-редактори
- 1960-ті — кінець 1980-х — Йоханнес К. Енгель
- 1962—1968 — Клаус Якобі
- 1969 — січень 1973 — Гюнтер Гаус
- 1973 — 31 грудня 1989 — Ерих Бйоме (разом з Энгелем та Функом)
- 1986/87 — 10 липня 1991 — Вернер Функ (спочатку разом з Бйоме, потім з Кільцем)
- початок 1990 — 13 грудня 1994 — Ханс Вернер Кільц (спочатку разом з Функом, потім з Каденом)
- середина липня 1991 — 1 серпня 1994 — Вольфганг Каден (разом з Кільцем)
- 16 грудня 1994 по 2008 — Штефан Ауст
- 2008—2011 — Матіас Мюллер фон Блуменкрон и Георг Масколо
- 2011—2013 — Георг Масколо
- 2013—2015 — Вольфганг Бюхнер
- з 2015 — Клаус Бринкбоймер
Цікаві факти
Редакції видань Югославії могли вільно передплатити журнал у 1970-1980-х роках.
Особливе видання Der Spiegel про іслам було заборонено в Єгипті в квітні 2008 року за публікацію матеріалу, який, на думку влади, ображає цю релігію і пророка Мухаммеда.
Примітки
- . About.com Education. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 17 січня 2016.
- His country's mirror. The Economist. ISSN 0013-0613. Процитовано 17 січня 2016.
- Esser, Frank; Hartung, Uwe (1 квітня 2004). . American Behavioral Scientist (англ.). Т. 47, № 8. с. 1040—1071. doi:10.1177/0002764203262277. ISSN 0002-7642. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 17 січня 2016.
- Berlin, Anne Penketh Philip Oltermann in; Barcelona, Stephen Burgen in (12 червня 2014). European newspapers search for ways to survive digital revolution. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 17 січня 2016.
- Schäffner, Christina (15 травня 2005). Bringing a German Voice to English-speaking Readers: Spiegel International. Language and Intercultural Communication. Т. 5, № 2. с. 154—167. doi:10.1080/14708470508668891. ISSN 1470-8477. Процитовано 17 січня 2016.
- The Lemon Dealers. European Journalism Observatory - EJO (амер.). Процитовано 17 січня 2016.
- Дело "Шпигеля". Пример из Германской истории / Асоціація Європейських Журналістів. aej.org.ua. Процитовано 17 січня 2016.
- Дело журнала Spiegel - проверка демократии на прочность | История | DW.COM | 10.10.2012. DW.COM. Процитовано 17 січня 2016.
- . www.univer.tv. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
- - Die "fünfte Gewalt". Deutschlandradio Kultur (de-DE) . Процитовано 17 січня 2016.
- Was hat Kohl mit Flick zu tun?. Die Zeit. ISSN 0044-2070. Процитовано 17 січня 2016.
- War Games. www.multinationalmonitor.org. Процитовано 17 січня 2016.
- Kremp, Herbert (12 вересня 2010). Ein deutscher Europäer. Welt Online. Процитовано 17 січня 2016.
- Das Parlament, Nr. 11 2006, 13.03.2006 - Streit um die gekaufte Republik. webarchiv.bundestag.de. Процитовано 17 січня 2016.
- WikiLeaks FAQ: What Do the Diplomatic Cables Really Tell Us?. SPIEGEL ONLINE. Процитовано 17 січня 2016.
- Embassy Espionage: The NSA's Secret Spy Hub in Berlin. SPIEGEL ONLINE. Процитовано 17 січня 2016.
- Pfanner, Eric (28 квітня 2013). As One German Weekly Falters, Another Celebrates Big Gains. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 17 січня 2016.
- Der Spiegel Tries Again. www.counterpunch.org. Процитовано 17 січня 2016.
- Скандал с фейками в «Der Spiegel» должен возродить дискуссию об агентурном проникновении РФ в западные СМИ, StopFake.org, 6 січня 2018
- Скандал с фейками в «Der Spiegel» должен возродить дискуссию об агентурном проникновении РФ в западные СМИ, LB, 5 січня 2018
- Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10
- Der Spiegel issue on Islam banned in Egypt. France 24 (амер.). Процитовано 17 січня 2016.
Посилання
- Онлайнова версія журналу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpi gel z nim Der Spiegel deːɐ ˈʃpiːɡel dzerkalo nimeckij shotizhnevij zhurnal ilyustrovanij kolorovij Zasnovanij v 1947 roci publikuyut u Gamburzi Maye odin iz najbilshih nakladiv u Yevropi 1 mln na tizhden Vvazhayetsya najpopulyarnishim suspilno politichnim zhurnalom sered serednogo klasu Nimechchini The Economist nazivaye Der Spiegel najvplivovishim chasopisom kontinentalnoyi Yevropi Maye odnojmenne vlasne vidavnictvo Shpigel Ferlag nim Spiegel Verlag kotre krim Shpigelya vidaye takozh z 1971 r ekonomichno dilovij shomisyachnik Manager Magazin Shpigel Der Spiegel Nova budivlya vidavnictva Shpigel v Gamburzi z 2011 danskogo arhitektora H LarsenaKrayina vidannya NimechchinaTematika zhurnal novinPeriodichnist vihodu tizhnevikMova nimeckaAdresa redakciyi GamburgGolovnij redaktor Klaus Brinkbojmer 2015 VidavecZasnovnikZasnovano 1947Naklad 840000 tizhden primirnikivISSN L 0038 7452ISSN 0038 7452 www spiegel deIstoriya vidannyaShe do Pershoyi svitovoyi vijni Lion Fejhtvanger vidavav gazetu pid nazvoyu Der Spiegel yaka u 1908 r ob yednalasya z gazetoyu Shaubyune Zigfrida Yakobsona Pershe vidannya pislya Drugoyi svitovoyi vijni vijshlo 4 listopada 1947 r u Gannoveri yak nastupnik gazeti Diese Woche Zhurnal nasliduvav priklad amerikanskih ta britanskih chasopisiv novin u pershu chergu zhurnalu Time Molodi nimecki redaktori pid kerivnictvom namagalisya vikonuvati svoyu robotu za principami kritichnoyi i serjoznoyi zhurnalistiki sho prizvodilo do togo sho zvinuvachennya na shpaltah zhurnalu zvuchali navit na adresu jogo soyuznikiv protivnikiv Nimechchini u Pershij i Drugij svitovij vijni Uryad u Londoni ta tri inshi okupacijni derzhavi protestuvali proti takoyi formi nadannya informaciyi i pozbulisya zhurnalu otrimav licenziyu na vidavnichu diyalnist i perejmenuvav zhurnal v Der Spiegel Z pershogo nomera v sichni 1947 roku vin buv vidavcem i shef redaktorom Redakciya znahodilasya v gannoverskomu Ancajgerhohhaus odnomu z pershih visotnih budinkiv Nimechchini Pislya 1950 roku zhurnal nalezhav ta Dzhonu Yaru Yar podiliv svoyu chastku razom iz Richardom Grunerom v 1965 roci shob sformuvati vidavnictvo Gruner Jahr U 1969 roci vikupiv Gruner Jahr ta stav yedinim vlasnikom Der Spiegel U 1974 roci proviv restrukturizaciyu kompaniyi ta zrobiv akcionerami spivrobitnikiv Vlasnikom akcij mig stati bud yakij spivrobitnik yakij mav bilshe troh rokiv stazhu roboti Naklad chasopisu zrostav shvidko Vid 15 000 primirnikiv u 1947 roci vin zris do 65 000 v 1948 roci i 437 000 v 1961 roci U 1962 roci naklad stanoviv vzhe majzhe 500 000 primirnikiv Vozz yednannya Nimechchini dozvolilo chasopisu rozshiriti svij vpliv na terenah kolishnoyi Shidnoyi Nimechchini Pislya ciyeyi podiyi jogo naklad perevishiv odin miljon Vpliv chasopisu bazuyetsya na dvoh stovpah po pershe na moralnomu avtoriteti stvorenomu zavdyaki rozsliduvalnij zhurnalistici z rannih rokiv i dovedenomu kilkoma vrazhayuchimi spravami u 1960 h ta 1980 h po druge na ekonomichnij mici plidnogo vidavnictva U 1988 roku zhurnal stvoriv teleprogramu Shpigel TB Diversifikacijni procesi prodovzhuvalisya protyagom 1990 h rokiv V eru Hristiana Shulca Gershtejna kulturnij viddil zhurnalu dosyag svoyeyi najvishoyi tochki Pislya poyavi konkuruyuchogo vidannya Focus vidbulisya vidchutni zmini prote zhurnalistskij vpliv zalishivsya takim zhe Focus spochatku pozicionuvav sebe yak alternativu Der Spiegel Z seredini 1990 h rokiv pid kerivnictvom shef redaktora Shtefana Augusta i pid tiskom konkurenciyi vidbuvayetsya perehid Der Spiegel do neoliberalnih poglyadiv Odnochasno z cim zhurnalu dorikayut u tomu sho vin vse bilshe staye bulvarnim vidannyam hocha statti zalishayutsya vse takimi zh ob yemnimi i zahoplyuyuchimi U 1994 roci vidbuvsya zapusk Spiegel online Opituvannya 1536 nimeckih zhurnalistiv na pochatku 2005 roku pokazalo sho 33 8 zhurnalistiv vvazhayut Der Spiegel providnim vidannyam Suddeutsche Zeitung 34 6 Focus 4 6 U 1993 roci dvi tretini opitanih zhurnalistiv viddali svoyi golosi na korist Der Spiegel U 2007 roci zhurnal pochav novij regionalnij dodatok u Shvejcariyi To buv 50 storinkovij oglyad ciyeyi krayini U 2010 roci v Der Spiegel pracyuvalo ponad 80 spivrobitnikiv viddilu fakt chekingu Sprava Shpigelya Same z Der Spiegel pov yazanij najguchnishij skandal navkolo utiskiv svobodi slova v pislyavoyennij Nimechchini tak zvanij Skandal zi Spiegel nim Spiegel Affare Skandal sho vibuhnuv u 1962 roci buv viklikanij cilim ryadom dovoli kritichnih statej zhurnalu Der Spiegel prisvyachenih problemi korupciyi v ministerstvi oboroni Zokrema zhurnalisti prolivali svitlo na osobistu zacikavlenist ministra oboroni Franca Jozefa Shtrausa pri rozpodili budivelnih pidryadiv Na dumku zhurnalistiv ministr otrimuvav veliki habari vidkati vid budivelnih kompanij zokrema kompaniyi FibAG Krim togo Der Spiegel regulyarno v duzhe zhorstkij formi kritikuvav plani ministra oboroni peretvoriti Nimechchinu na yadernu derzhavu V umovah posilennya holodnoyi vijni na dumku redakciyi ozbroyennya bundesveru yadernoyu zbroyeyu oznachalo peretvorennya FRN v cil dlya radyanskih yadernih raket sho oznachaye u razi mozhlivoyi vijni povne znishennya Zahidnoyi Nimechchini Kulminaciyeyu konfliktu stala opublikovana v zhovtni 1962 roku stattya pid nazvoyu Do oboroni gotovi umovno Bedingt abwehrbereit prisvyachena pidsumkami navchan NATO Zhurnal rozpovsyudiv informaciyu sho za rezultatami cih navchan ni bundesver ni ob yednane natovske ugrupuvannya roztashovane na teritoriyi FRN ne v zmozi u razi mozhlivoyi vijni utrimuvati Zahidnu Nimechchinu bilsh nizh dva tizhni Reakciya Shtrausa ne zabarilasya 23 zhovtnya 1962 roku redakciya bula zvinuvachena u derzhavnij zradi ta rozgoloshenni derzhavnoyi tayemnici Kancler Konrad Adenauer pid chas vistupu u bundenstazi nazvav ce zradoyu glibokoyu mov prirva Cherez kilka dniv policiya zahoplyuye redakciyu zhurnalu v Gamburzi ta chastinu jogo ofisu v Bonni U spivrobitnikiv vedutsya obshuki V Ispaniyi zaareshtovano avtora statti Konrada Ahlera voyennogo eksperta ta zastupnika golovnogo redaktora sho perebuvav tam u vidpustci 3 ta 4 listopada 1962 roku zatrimali she kilkoh redaktoriv zhurnalu razom iz vidavcem ta redaktorom Zhurnal zvinuvatili takozh v otrimanni sekretnih vidomostej nezakonnim shlyahom Protesti gromadskosti proti dij vidnosno Der Spiegel pidnimayutsya yak u Nimechchini tak i za yiyi mezhami Slidchi vivchayut arhivi zhurnalu Tim chasom p yat ministriv vid liberalnoyi Vilno demokratichnoyi partiyi buli zmusheni sklasti svoyi povnovazhennya cherez te sho ministr yusticiyi Shtammberger predstavnik ciyeyi politichnoyi sili ne buv proinformovanij pro areshti zhurnalistiv 30 listopada 1962 roku pishov u vidstavku i ministr oboroni Shtraus yakij ostatochno zaplutavsya u svoyij brehni z privodu uchasti v akciyi proti zhurnalu Guchnij skandal prizviv do togo sho 14 grudnya 1962 roku kancler Adenauer formuye novij kabinet ministriv Nareshti 7 lyutogo 1963 roku zvilnili golovnogo redaktora yakij probuv pid vartoyu 103 dni Zvinuvachennya z nogo ta inshih zhurnalistiv znyati Rudolf Augshtajn 1985 r Gamburg Nevdovzi do Verhovnogo sudu zvernuvsya vzhe Der Spiegel Vidannya bazhalo shob diyi federalnogo uryadu i federalnoyi prokuraturi otrimali pravovu ocinku yak porushennya konstituciyi Na ce konstitucijni suddi shopravda ne pishli Pri rivnosti golosiv chotiri proti chotiroh klopotannya bulo vidhileno Diyi vikonavchoyi vladi tim samim buli vipravdani ta viznani konstitucijnimi Prote vpershe v pravovij istoriyi Nimechchini sud opublikuvav osoblivu dumku menshosti suddiv yaki viznali ataku na Der Spiegel porushennyam Osnovnogo zakonu Vazhlivo sho v tij chastini obgruntuvannya sudovogo rishennya pid yakoyu pidpisalisya vsi suddi mistitsya kilka zaklikiv do derzhavi zanovo obdumati i po novomu organizuvati svoye stavlennya do svobodi slova i svobodi presi Tak sud konstatuvav sho v ponyattya svobodi presi vhodit i ohorona dovirchih vidnosini mizh presoyu i privatnimi informatorami Taki dzherela mozhut buti korisnimi tilki yaksho informator mozhe poklastisya na te sho redakcijna tayemnicya zalishitsya zberezhenoyu Odnochasno bula sprostovana i argumentaciya zgidno yakoyi ohorona derzhavnoyi tayemnici v interesah oboroni krayini maye virishalnij prioritet pered svobodoyu presi bo ostannya maye svoyeyu peredumovoyu isnuvannya derzhavi a v razi jogo rujnuvannya rujnuyetsya i sama Cinnistyu sho varta zahistu u pershu chergu bula viznana ne organizacijna struktura krayini a nasampered yiyi vilnij demokratichnij lad Jogo oznakoyu ye te sho derzhavni spravi vklyuchayuchi i vijskovi hocha j vedutsya vidpovidnimi derzhavnimi organami ale pidlyagayut postijnij kritici abo shvalennyu z boku narodu Sprava Flick Sprava Flick rozpochalasya v 1975 roci Cya kompaniya prodala svoyi akciyi na sumu 1900000000 nimeckih marok U sichni nastupnogo roku Flick podala zapit na zvilnennya vid podatku dlya ciyeyi operaciyi yakij buv shvalenij federalnim ministrom Hansom Friderikom a potim i jogo nastupnikom Otto Grafom Lambsdorffom P yat rokiv potomu v 1981 roci slidchij Klaus Ferster yakij specializuvavsya na podatkovomu shahrajstvi znajshov dokazi togo sho Flick zdijsnyuvala groshovi perekazi dlya vsih partij v nimeckomu Bundestazi Kasova kniga buhgaltera kompaniyi Rudolfa Dihelya pokazala sho poryad z inshimi perekladami 250000 nimeckih marok bula peredano golovi Hristiyanskogo socialistichnogo soyuzu i she 565000 nimeckih otrimav golovi Hristiyanskogo demokratichnogo soyuzu Gelmut Kolya Namagayuchis zabezpechiti sobi nedotorkannist uryad Kolya sprobuvav prijnyati zakonoproyekt v 1984 roci yakij peredbachav amnistiyu dlya usih politikiv yaki otrimali podatkovi vidrahuvannya dlya pozhertvuvan politichnim partiyam 16 lyutogo 1987 Hans Friderik i Otto Graf Lambsdorff buli viznani vinnimi v uhilenni vid splati podatkiv i dopomogi u podatkovomu shahrajstvi Voni otrimali groshovij shtraf Lambsdorffu dovelosya piti u vidstavku zi svoyeyi posadi federalnogo ministra a Fridrih zvilniv krislo generalnogo direktora v Dresdner Bank U 1984 roci nimeckij bundestag stvoriv komitet dlya rozsliduvannya ciyeyi spravi Vin vstanoviv sho v period mizh 1969 i 1989 rokami politiki usih osnovnih partij HDS HSS VDP i SDPN otrimali groshi vid Flick u zagalnomu obsyazi 25000000 Nimeckih Marok Rozsliduvalnij zhurnalizmDer Spiegel maye harakternu reputaciyu viyavlennya nepravomirnih politichnih dij ta skandaliv Internet versiya Britanskoyi Enciklopediyi pidkreslyuye cyu yakist zhurnalu nastupnim chinom Zhurnal slavitsya svoyimi agresivnimi energijnimi i vluchno napisanimi vikrittyami derzhavnoyi halatnosti i skandaliv Ce zaslugovuvalo na viznannya she v 1950 roci koli Federalnij parlament pochav rozsliduvannya zvinuvachen Spiegel pro te sho jogo pidkupleni chleni planuyut zdati Bonn yak rezidenciyu uryadu FRN Z chasu spravi Spiegel chasopis neodnorazovo vidigravav znachnu rol u viyavlenni politichnih obraz i grihiv u tomu chisli j u spravi Flick Spiegel skandal teper zgaduyut govoryachi pro zmini politichnoyi kulturi pislyavoyennoyi Nimechchini a takozh pro pershi masovi demonstraciyi ta gromadski protesti yaki sluguvali povorotnim momentom vid staroyi avtoritarnoyi derzhavi do suchasnoyi demokratiyi U 2010 roci zhurnal pidtrimuye WikiLeaks v publikaciyi materialiv z Derzhavnogo departamentu Spoluchenih Shtativ poryad z The Guardian The New York Times El Payis i Le Monde U zhovtni 2013 roku za dopomogoyu kolishnogo ANB pidryadnika Snoudena vikrivaye sistematichne prosluhovuvannya privatnogo mobilnogo telefonu kanclera Nimechchini Angeli Merkel protyagom bilsh nizh 10 rokiv z boku Agentstva nacionalnoyi bezpeki Providna rol zhurnalu v rozsliduvalnij zhurnalistici ta yiyi monopoliya dobigla kincya v 2013 roci tak yak inshi nimecki ZMI u tomu chisli Suddeutsche Zeitung Bild ARD i ZDF stali efektivno borotisya z politichnimi skandalami Tematichni pidrozdili redakciyiNimecka politika Nimechchina Ekonomika Zakordonni spravi Nauka i tehnika Kultura Suspilstvo Sport Specialni temi MultimediaSpiegel onlineSpiegel online buv zasnovanij u 1994 roci Nalezhit spilno z Manager Magazin Online pidpriyemstvu SPIEGELnet AG 100 akcij yakim volodiye vidavnictvo Materiali pishe vlasna redakcijna komanda deyaki perejshli syudi z novinnyevih agentstv Z 2002 roku proponuye platnij dostup do arhivu statej Onlajn bezkoshtovno mozhna znajti materiali yaki budut nadrukovani v najblizhchomu nomeri Der Spiegel za vinyatkom golovnoyi temi Shef redaktor zhurnalist Mattias Myuller fon Blumenkron Kritika vidannyaOdnim z osnovnih punktiv kritiki yaka bula visunuta proti Der Spiegel stosuyetsya vikoristannya movi v zhurnali U 1957 roci pismennik Encensberger opublikuvannya svoye ese Die Sprache Der Spiegels Mova Der Spiegel v yakomu vin piddav kritici jogo tak zvanu vdavanu ob yektivnist Vovk Shnajder vidatnij zhurnalist i filolog nazvav zhurnal najbilshim skalichennyam nimeckoyi movi i vikoristav citati z chasopisu yak prikladi nevmiloyi movi u svoyih kerivnictvah po stilyu Taka kritika bula ne stilki z carini movnoyi estetiki skilki zvinuvachennyam Der Spiegel u prihovuvanni ta spotvorenni realnih tem ta statej cherez manipulyaciyi iz semantikoyu ta ritorikoyu U 1957 roci odnak Encensberger viznav u pismovij zayavi sho zhodnij inshij suchasnij nimeckij zhurnal ne dosyag rivnya Shpigel v ob yektivnosti Dumki shodo rivnya movi yaku vikoristovuye Der Spiegel zminilisya naprikinci 1990 h Pislya najmu bagatoh talanovitih pismennikiv Nimechchini Der Spiegel pochav zdobuvati chislenni nagorodi za najkrashi statti Deyaki kritiki zokrema istorik Lutc Hechmejster biograf Augshtajna ta kolishnij avtor Der Spiegel Otto Keler zasudzhuvali zhurnal za spokijne stavlennya do kolishnih nacistiv navit esesivciv Der Spiegel yakij u vipadkah vikrittya nacistskoyi diyalnosti sered vidomih osib ne demonstruye strimanist spotvoryuye istoriyu ta pokrivaye zlochinciv najmayuchi insajderiv dlya napisannya statej na temi Tretogo Rejhu Prote ranni zviti zhurnalu pro pozhezhu v Rejhstazi napisani kolishnimi oficerami SS Paulem Karellom yakij takozh sluzhiv golovnim pres sekretarem pri ministri zakordonnih sprav nacistskoyi Nimechchini Joahimovi fon Ribbentropi i Fricem Tobiasem vvazhayutsya vplivovimi v istorichnomu konteksti oskilki z 1960 h rokiv spravzhnist statej cih dvoh avtoriv pidtverdzhena avtoritetnim istorikom Hansom Mommzenom Franklin Lemb vvazhaye sho Der Spiegel tayit u sobi silnij proizrayilskij uhil Sprava Relotiusa U grudni 2018 roku buv zvilnenij zhurnalist Klaas Relotius Vin protyagom bagatoh rokiv pracyuvav u redakciyi otrimav bagato zhurnalistskih nagorod premiyi Nimeckij reporter v 2013 2015 2016 2018 rokah premiya CNN v 2014 i Laureat premiyi Yevropejskoyi presi u 2017 Navit koli nadijshli dani sho Klaas pidroblyuvav svoyi materiali antiamerikanskij akcent tosho i viznav sho 14 materialiv buli fejkovi vklyuchno iz deyakimi sho otrimali nagorodi Der Spiegel zahishav jogo do ostannogo momentu Redakcijni predstavnictvaV Nimechchini Berlin Drezden Dyusseldorf Frankfurt na Majni Karlsrue Myunhen Shtuttgart V sviti Boston Bryussel Varshava Vashington Kejptaun London Madrid Moskva Nyu Deli Nyu Jork Parizh Pekin Rio de Zhanejro Rim San Francisko Tel AvivShef redaktori1960 ti kinec 1980 h Johannes K Engel 1962 1968 Klaus Yakobi 1969 sichen 1973 Gyunter Gaus 1973 31 grudnya 1989 Erih Bjome razom z Engelem ta Funkom 1986 87 10 lipnya 1991 Verner Funk spochatku razom z Bjome potim z Kilcem pochatok 1990 13 grudnya 1994 Hans Verner Kilc spochatku razom z Funkom potim z Kadenom seredina lipnya 1991 1 serpnya 1994 Volfgang Kaden razom z Kilcem 16 grudnya 1994 po 2008 Shtefan Aust 2008 2011 Matias Myuller fon Blumenkron i Georg Maskolo 2011 2013 Georg Maskolo 2013 2015 Volfgang Byuhner z 2015 Klaus BrinkbojmerCikavi faktiRedakciyi vidan Yugoslaviyi mogli vilno peredplatiti zhurnal u 1970 1980 h rokah Osoblive vidannya Der Spiegel pro islam bulo zaboroneno v Yegipti v kvitni 2008 roku za publikaciyu materialu yakij na dumku vladi obrazhaye cyu religiyu i proroka Muhammeda Primitki About com Education Arhiv originalu za 16 lyutogo 2017 Procitovano 17 sichnya 2016 His country s mirror The Economist ISSN 0013 0613 Procitovano 17 sichnya 2016 Esser Frank Hartung Uwe 1 kvitnya 2004 American Behavioral Scientist angl T 47 8 s 1040 1071 doi 10 1177 0002764203262277 ISSN 0002 7642 Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2016 Berlin Anne Penketh Philip Oltermann in Barcelona Stephen Burgen in 12 chervnya 2014 European newspapers search for ways to survive digital revolution The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 17 sichnya 2016 Schaffner Christina 15 travnya 2005 Bringing a German Voice to English speaking Readers Spiegel International Language and Intercultural Communication T 5 2 s 154 167 doi 10 1080 14708470508668891 ISSN 1470 8477 Procitovano 17 sichnya 2016 The Lemon Dealers European Journalism Observatory EJO amer Procitovano 17 sichnya 2016 Delo Shpigelya Primer iz Germanskoj istorii Asociaciya Yevropejskih Zhurnalistiv aej org ua Procitovano 17 sichnya 2016 Delo zhurnala Spiegel proverka demokratii na prochnost Istoriya DW COM 10 10 2012 DW COM Procitovano 17 sichnya 2016 www univer tv Arhiv originalu za 17 serpnya 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 Die funfte Gewalt Deutschlandradio Kultur de DE Procitovano 17 sichnya 2016 Was hat Kohl mit Flick zu tun Die Zeit ISSN 0044 2070 Procitovano 17 sichnya 2016 War Games www multinationalmonitor org Procitovano 17 sichnya 2016 Kremp Herbert 12 veresnya 2010 Ein deutscher Europaer Welt Online Procitovano 17 sichnya 2016 Das Parlament Nr 11 2006 13 03 2006 Streit um die gekaufte Republik webarchiv bundestag de Procitovano 17 sichnya 2016 WikiLeaks FAQ What Do the Diplomatic Cables Really Tell Us SPIEGEL ONLINE Procitovano 17 sichnya 2016 Embassy Espionage The NSA s Secret Spy Hub in Berlin SPIEGEL ONLINE Procitovano 17 sichnya 2016 Pfanner Eric 28 kvitnya 2013 As One German Weekly Falters Another Celebrates Big Gains The New York Times ISSN 0362 4331 Procitovano 17 sichnya 2016 Der Spiegel Tries Again www counterpunch org Procitovano 17 sichnya 2016 Skandal s fejkami v Der Spiegel dolzhen vozrodit diskussiyu ob agenturnom proniknovenii RF v zapadnye SMI StopFake org 6 sichnya 2018 Skandal s fejkami v Der Spiegel dolzhen vozrodit diskussiyu ob agenturnom proniknovenii RF v zapadnye SMI LB 5 sichnya 2018 Orisya Hom yak Tito ne boyavsya ni Gitlera ni Stalina Visokij zamok Lviv 4 5260 za 15 21 sichnya 2015 S 10 Der Spiegel issue on Islam banned in Egypt France 24 amer Procitovano 17 sichnya 2016 PosilannyaOnlajnova versiya zhurnalu