Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ле Монд фр Le Monde укр Світ газета Франція Рік заснування 1944 р Головним редактором є Жерар Куртуа фр Gérard Courtois

Ле-Монд

Ле-Монд

Ле-Монд (фр. Le Monde, укр. Світ) — газета (Франція). Рік заснування — 1944 р. Головним редактором є Жерар Куртуа (фр. Gérard Courtois), генеральним директором — Ерік Ізраелевич (фр. Erik Izraelewicz).

Le Monde
image
Логотип газети
image

Найперший номер газети від 19 грудня 1944 року
Країна image Франція
Тип щоденна газета
Мова французька
Політична належність лівоцентризм
Місце публікації Париж
Видавець Société éditrice du Monde
Формат Berliner
Періодичність 1 доба
Засновано 1944
Засновник d,
d,
d
Власник Groupe Le Monde
Редактор d
Головний редактор Марі-П'єр Ланнелонг
Ціна 2,80 €
4,50 € (суботній випуск)
Головний офіс бульвар Оґюст Бланкі 80, Париж, Франція
ISSN 0395-2037
lemonde.fr
Нагороди

d (2020)

image Ле-Монд у Вікісховищі

Ле Монд була заснована Юбером Бев-Мері за розпорядженням Шарля де Голля в 1944 році. Перший номер газети вийшов 19 грудня 1944 року. З 19 грудня 1995 газета доступна онлайн.

Не слід плутати «Монд» з «Монд діпломатік» — щомісячним виданням, яке присвячено питанням міжнародних відносин.

Історія

Газета «Le Monde», на відміну від багатьох представників французької преси, «вийшла» не з руху Опору, а за бажанням міністрів (особливо християнських демократів) з Тимчасового уряду Французької республіки, які воліли, щоб була відроджена велика загальнонаціональна газета, така ж престижна, як і щоденна «Le Temps» («Час» з 1829 р.) до війни. Головним ініціатором створення «Le Monde» став генерал Де Голль. Видання було створено 18 грудня 1944 року. А вже 19 грудня вийшов перший номер газети. Засновником і головним редактором газети став (фр. ) (1902—1989). Це видатна постать як у французькій журналістиці, так у науці й політиці. З 1928 до 1939 року він був директором юридичного відділу Інституту Франції в Празі. Паралельно він працював кореспондентом «Le Temps» в Чехословаччині. Свій пост кореспондента він залишив у 1938 році через те, що був незгодний з політикою газети, яка підтримувала «Мюнхенську змову». Під час окупації Франції, був членом руху Опору. А після звільнення країни, він став головним редактором щотижневика «Le Tems presents» («Сучасний час») у 1944 році. Беручи до уваги, що «Le Temps» не мала дозволу на вихід через співробітництво з режимом Віші, її місце зайняв «Le Monde», який успадкував матеріально-технічне обладнання, кореспондентські пункти й частину персоналу. Необхідно зазначити, що «Le Temps» частково відмовився від фінансової допомоги державної влади, яку, в принципі, отримували всі газети, які вийшли з руху Опору, і проводив розумну політику фінансової рівноваги. Потім газета перейшла на самофінансування, приділяючи велику увагу рекламі, яка приносила чималі прибутки. Звичайно, що така політика забезпечувала виданню чітку економічну незалежність, а це, своєю чергою, було важливою умовою політичної незалежності.

Перший номер «Le Monde» датований 19 грудня, вийшов після обіду 18 грудня 1944 р. Ліцензію на видання отримав, як вже йшлося, . Контроль за редакційною лінією та керуванням видання здійснювала Рада директорів. в якій, окрім , увійшли один з керівників внутрішніх частин Опору Рене Куртен (фр. René Courtin) і один з довірених представників генерала де Голля Кристьян Фюнк-Брентано (фр. Christian Funck-Brentano). Де Голль бажав, щоб після звільнення Франції виникла газета, яка б змогла стати джерелом інформації для національної еліти, не була пов'язаною з будь-якою партією і висловлювала б думку Франції на міжнародній арені.

11 грудня 1944 р. було створене акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю строком на 99 років. Його 9 акціонерів зібрали 200 тис. франків. Капітал розділили на 200 частин по 1 тис. франків. , і Фюнк-Брентано мали по 40 частин. Ю. був призначений одночасно директором редакції та керівником видавничого підприємства.

Поява нової газети прийшлася на обмеження обсягів видавництва через нестачу паперу.

Власники

image
Заголовок Ле Монд

Найбільшим акціонером видання є штат журналістів газети — 53 % належать співробітникам і службовцям газети, що залишилися 47 % ділять між собою Danone, BNP Paribas і французький магнат Франсуа Піно. Інтерес до газети проявляє також французький медіаконцерн .

Голови ради директорів

  • Юбер Бев-Мері (Hubert Beuve-Méry), 1944—1969
  • Жак Фове (Jacques Fauvet), 1969—1981
  • Клод Жюльєн (Claude Julien), 1981—1982
  • Андре Лоран (André Laurens), 1982—1985
  • Андре Фонтен (André Fontaine), 1985—1991
  • Жак Лесурн (Jacques Lesourne), 1991—1994
  • Жан-Марі Коломбані (Jean-Marie Colombani), 1994—2007
  • П'єр Жанте (Pierre Jeantet), з червня 2007 до січня 2008
  • Ерік Фотторіно (Éric Fottorino), з лютого 2008
  • Ерік Ізраелевич (Erik Izraelewicz), з лютого 2011

Наклад газети

Наклад за роками 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Le Monde 390 840 392 772 405 983 407 085 389 249 371 803 360 610 350 039 358 655 340 131 323 039

Примітки

  1. The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0395-2037
    d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099
  2. . Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 28 квітня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. Шарончикова Л. В. «Монд» в меняющемся мире [Электронный ресурс] // Режим доступу: http://www.mediascope.ru/node/1120 [ 25 травня 2013 у Wayback Machine.]
  4. Erik Izraelewicz succède à Eric Fottorino au poste de directeur du «Monde» [ 3 березня 2011 у Wayback Machine.](фр.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ле-Монд

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Le Mond fr Le Monde ukr Svit gazeta Franciya Rik zasnuvannya 1944 r Golovnim redaktorom ye Zherar Kurtua fr Gerard Courtois generalnim direktorom Erik Izraelevich fr Erik Izraelewicz Le MondeLogotip gazetiNajpershij nomer gazeti vid 19 grudnya 1944 rokuKrayina FranciyaTip shodenna gazetaMova francuzkaPolitichna nalezhnist livocentrizmMisce publikaciyi ParizhVidavec Societe editrice du MondeFormat BerlinerPeriodichnist 1 dobaZasnovano 1944Zasnovnik d d dVlasnik Groupe Le MondeRedaktor dGolovnij redaktor Mari P yer LannelongCina 2 80 4 50 subotnij vipusk Golovnij ofis bulvar Ogyust Blanki 80 Parizh FranciyaISSN 0395 2037lemonde frNagorodid 2020 Le Mond u Vikishovishi Le Mond bula zasnovana Yuberom Bev Meri za rozporyadzhennyam Sharlya de Gollya v 1944 roci Pershij nomer gazeti vijshov 19 grudnya 1944 roku Z 19 grudnya 1995 gazeta dostupna onlajn Ne slid plutati Mond z Mond diplomatik shomisyachnim vidannyam yake prisvyacheno pitannyam mizhnarodnih vidnosin IstoriyaGazeta Le Monde na vidminu vid bagatoh predstavnikiv francuzkoyi presi vijshla ne zruhu Oporu a za bazhannyam ministriv osoblivo hristiyanskih demokrativ z Timchasovogo uryadu Francuzkoyi respubliki yaki volili shob bula vidrodzhena velika zagalnonacionalna gazeta taka zh prestizhna yak i shodenna Le Temps Chas z 1829 r do vijni Golovnim iniciatorom stvorennya Le Monde stav general De Goll Vidannya bulo stvoreno 18 grudnya 1944 roku A vzhe 19 grudnya vijshov pershij nomer gazeti Zasnovnikom i golovnim redaktorom gazeti stav fr 1902 1989 Ce vidatna postat yak u francuzkij zhurnalistici tak u nauci j politici Z 1928 do 1939 roku vin buv direktorom yuridichnogo viddilu Institutu Franciyi v Prazi Paralelno vin pracyuvav korespondentom Le Temps v Chehoslovachchini Svij post korespondenta vin zalishiv u 1938 roci cherez te sho buv nezgodnij z politikoyu gazeti yaka pidtrimuvala Myunhensku zmovu Pid chas okupaciyi Franciyi buv chlenom ruhu Oporu A pislya zvilnennya krayini vin stav golovnim redaktorom shotizhnevika Le Tems presents Suchasnij chas u 1944 roci Beruchi do uvagi sho Le Temps ne mala dozvolu na vihid cherez spivrobitnictvo z rezhimom Vishi yiyi misce zajnyav Le Monde yakij uspadkuvav materialno tehnichne obladnannya korespondentski punkti j chastinu personalu Neobhidno zaznachiti sho Le Temps chastkovo vidmovivsya vid finansovoyi dopomogi derzhavnoyi vladi yaku v principi otrimuvali vsi gazeti yaki vijshli z ruhu Oporu i provodiv rozumnu politiku finansovoyi rivnovagi Potim gazeta perejshla na samofinansuvannya pridilyayuchi veliku uvagu reklami yaka prinosila chimali pributki Zvichajno sho taka politika zabezpechuvala vidannyu chitku ekonomichnu nezalezhnist a ce svoyeyu chergoyu bulo vazhlivoyu umovoyu politichnoyi nezalezhnosti Pershij nomer Le Monde datovanij 19 grudnya vijshov pislya obidu 18 grudnya 1944 r Licenziyu na vidannya otrimav yak vzhe jshlosya Kontrol za redakcijnoyu liniyeyu ta keruvannyam vidannya zdijsnyuvala Rada direktoriv v yakij okrim uvijshli odin z kerivnikiv vnutrishnih chastin Oporu Rene Kurten fr Rene Courtin i odin z dovirenih predstavnikiv generala de Gollya Kristyan Fyunk Brentano fr Christian Funck Brentano De Goll bazhav shob pislya zvilnennya Franciyi vinikla gazeta yaka b zmogla stati dzherelom informaciyi dlya nacionalnoyi eliti ne bula pov yazanoyu z bud yakoyu partiyeyu i vislovlyuvala b dumku Franciyi na mizhnarodnij areni 11 grudnya 1944 r bulo stvorene akcionerne tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu strokom na 99 rokiv Jogo 9 akcioneriv zibrali 200 tis frankiv Kapital rozdilili na 200 chastin po 1 tis frankiv i Fyunk Brentano mali po 40 chastin Yu buv priznachenij odnochasno direktorom redakciyi ta kerivnikom vidavnichogo pidpriyemstva Poyava novoyi gazeti prijshlasya na obmezhennya obsyagiv vidavnictva cherez nestachu paperu VlasnikiZagolovok Le Mond Najbilshim akcionerom vidannya ye shtat zhurnalistiv gazeti 53 nalezhat spivrobitnikam i sluzhbovcyam gazeti sho zalishilisya 47 dilyat mizh soboyu Danone BNP Paribas i francuzkij magnat Fransua Pino Interes do gazeti proyavlyaye takozh francuzkij mediakoncern Golovi radi direktorivYuber Bev Meri Hubert Beuve Mery 1944 1969 Zhak Fove Jacques Fauvet 1969 1981 Klod Zhyulyen Claude Julien 1981 1982 Andre Loran Andre Laurens 1982 1985 Andre Fonten Andre Fontaine 1985 1991 Zhak Lesurn Jacques Lesourne 1991 1994 Zhan Mari Kolombani Jean Marie Colombani 1994 2007 P yer Zhante Pierre Jeantet z chervnya 2007 do sichnya 2008 Erik Fottorino Eric Fottorino z lyutogo 2008 Erik Izraelevich Erik Izraelewicz z lyutogo 2011Naklad gazetiNaklad za rokami 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009Le Monde 390 840 392 772 405 983 407 085 389 249 371 803 360 610 350 039 358 655 340 131 323 039PrimitkiThe ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0395 2037 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2014 Procitovano 28 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Sharonchikova L V Mond v menyayushemsya mire Elektronnyj resurs Rezhim dostupu http www mediascope ru node 1120 25 travnya 2013 u Wayback Machine Erik Izraelewicz succede a Eric Fottorino au poste de directeur du Monde 3 bereznya 2011 u Wayback Machine fr PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Le MondLe Monde 18 veresnya 2020 u Wayback Machine fr

Дата публікації:
Топ