Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Економіст англ The Economist впливовий щотижневий англомовний журнал Публікується в Англії з 1843 року 2006 тираж переви

The Economist

The Economist

«Економіст» (англ. The Economist) — впливовий щотижневий англомовний журнал. Публікується в Англії з 1843 року. 2006 тираж перевищив мільйон екземплярів, більше половини яких була продана в Північній Америці. Через глобальну орієнтацію «Економіст» не вважається виключно британським виданням. Традиційно видання вважає себе газетою і не підписує публікації.

Економіст
The Economist
англ. The Economist[1]
image
image
Країна видання image Велика Британія
Місце публікації Лондон
Тематика політичні події, міжнародні відносини, фінансові, економічні і ділові новини, наука і культура
Періодичність виходу тижневик
Мова англійська
Головний редактор Зенні Мінтон Беддоуз
Власник The Economist Group
Видавець The Economist Group
Засновник d
Засновано 1843
Обіг 1,2 мільйони примірників
Ціна US$5.99
ISSN-L 0013-0613
ISSN 0013-0613
OCLC 531780543
economist.com

Основні теми, що освітлюються журналом, — політичні події, міжнародні відносини, фінансові, економічні й ділові новини, а також наука і культура. Редакція журналу дотримується позицій класичного лібералізму.

«Економіст» публікується компанією The Economist Group, що на 50 % належить приватним інвесторам і на 50 % холдингу Exor. До цього журнал належав газеті «Файненшл таймс» та холдингу [en].

В Україні статті «Економіста» за ексклюзивною ліцензією публікує журнал «Український тиждень». Російськомовну версію ексклюзивного випуску «Економіста» «Світ у 2018 році» в Україні надрукував журнал «Новое время».

Історія

Джеймс Вілсон

Засновник журналу, Джеймс Вілсон, народився 1805 року в шотландському прикордонному містечку Хоїк. Був четвертим сином у багатодітній сім'ї. Підлітком працював помічником капелюшника, але дуже цікавився економікою і багато часу присвячував вивченню цього предмету. 1824 року він поїхав у Лондон, де разом із братом за фінансової підтримки батька відкрив капелюшний бізнес — Wilson, Erwin and Wilson.

Незважаючи на свою обізнаність у економіці та ділову хватку, Вілсон не зміг розвинути підприємство і наприкінці 1830-х втратив свій бізнес. Це його не затримало — Вілсон долучився до боротьби за відміну Хлібних законів (стосувалися вони мита на ввіз зернових, що не давало змоги розвиватися дрібним підприємцям). Закони скасували в 1946 році.

image
Джеймс Вілсон, засновник журналу; робота сера Джона Вілсона Гордона

Саме задля боротьби з Хлібними законами Вілсон заснував «Економіст: Журнал політики, комерції, сільського господарства та вільної торгівлі» (The Economist: The Political, Commercial, Agricultural and Free Trade Journal). Своєю метою він вважав надихнути кожного на вивчення суспільних справ. Успіх до видання прийшов не одразу. Коли це сталося, Вілсон вирішив, що може відійти від справ і зайнятися політикою, залишаючись номінальним видавцем до 1857 року.

У 1847 році почалася політична діяльність Вілсона — він був обраний у члени парламенту. У 1850-х його кар'єра зробила несподіваний поворот: спочатку його призначили секретарем Комітету з управління (Індійського комітету), згодом — фінансовим секретарем Казначейства, а потім членом Фінансової ради Індії. Робота привела його до Калькутти, де він і помер у 1860 році від дизентерії (можливо це був амебіаз).

Бюст Джеймса Вілсона виставлений у приймальні «Економіста».

ХІХ століття

У проспекті для майбутнього видання було зазначено тринадцять тем, на яких редакція планувала зосередити увагу:

  1. Програмні статті, у яких найважливіші проблеми розглядатимуться у контексті принципів вільної торгівлі.
  2. Матеріали на практичні теми, які становлять мимохідний інтерес: наприклад, іноземні договори.
  3. Матеріали, у яких елементарні принципи політичної економіки розглядатимуться на практиці (закони, ціни, заробітні плати, оренда, обмін, джерела прибутку, податки).
  4. Звіти з парламенту, закцентовані на комерційній діяльності, сільському господарстві та вільній торгівлі.
  5. Матеріали про популярні рухи, що сповідують вільну торгівлю.
  6. Загальні новини з Сент-Джеймського палацу, Великого Лондону, , Шотландії та Ірландії.
  7. Комерційні теми: зміни у податковому законодавстві, стан та перспективи ринків, імпорт та експорт, іноземні новини, стан промислових районів, повідомлення про важливі механічні вдосконалення, корабельні новини, грошовий ринок, розвиток залізниць та публічних компаній.
  8. Сільськогосподарські теми, зокрема застосування у господарстві геології та хімії; повідомлення про нові та вдосконалені машини, стан зернових культур, ринки, ціни, іноземні ринки та ціни, конвертовані у англійські гроші.
  9. Теми, що стосуються колоній та іноземних країн: торгівля, виробництво, зміни у політиці та податковому законодавстві; викриття недоліків торговельних обмежень та заборон і розписування переваг вільного обігу та торгівлі.
  10. Юридичні звіти на теми торгівлі, промисловості та сільського господарства.
  11. Книги, зазвичай зосереджені на торгівлі, промисловості та сільському господарстві; трактати на теми політичної економіки, фінансів та оподаткування.
  12. Ціни та тижнева статистика.
  13. Листування з читачами.

Уже з самого початку існування тижневик почали розповсюджувати за межами Великої Британії. 1843 року тираж видання сягав 1969 примірників; журнал складався з 16 сторінок.

У 1845 році, протягом залізничної манії, «Економіст» змінив назву на The Economist, Weekly Commercial Times, Bankers' Gazette, and Railway Monitor. A Political, Literary and General Newspaper.

У перші роки існування видання активно шукало форми подання матеріалу. Стрижневими матеріалами були редакційні статті Вілсона з актуальних проблем економічного і політичного життя. Крім того, відводилося місце , але подальшої бульваризації змісту не відбулося.

Найбільший наклад «Економіста» у першій половині ХІХ століття становив 4483 екземпляри (1847).

До 1860—1870-х рр. «Економіст» не мав конкурентів. Проте у 1859 році заснували тижневик , а у 1870-х — .

У 1861 році головним редактором видання став Волтер Беджет, зять Вілсона. Він вважається одним із найяскравіших редакторів в історії «Економіста». Саме він зробив політику одним із основних напрямків діяльності журналу. Його іменем названа одна з авторських колонок тижневика.

image
Волтер Беджет, редактор журналу

У 1877 р. тираж журналу становив 3700 примірників.

Читачем журналу був Карл Маркс, він назвав «Економіст» «європейським голосом фінансової аристократії».

Під час Великого голоду в Ірландії «Економіст» виступав за політику невтручання. Він критикував наміри англійського уряду надати Ірландії матеріальну допомогу, оскільки вважав, що Ірландії допоможе тільки відмова від протекціонізму, самозабезпечення та вільна торгівля.

Проте згодом, зі зміною соціальних настроїв у країні, позиція журналу щодо політики невтручання змінилася.

ХХ століття

У 1920 році тираж «Економіста» виріс до 6000 примірників, а після 1945 року сягнув 18 000.

З 1928 року половиною акцій володіє «Файненшл таймс» (з 1957 р. — [en]).

У 1934 році «Економіст» вперше змінив оформлення, а в 1935 році кардинально модернізував обкладинку.

У 1946 році спільно з Лондонською школою економіки створюється книжковий магазин «Економіст». Цього ж року засновано , власну аналітично-дослідницьку службу видання. Сьогодні це один із найбільших інформаційних провайдерів для транснаціональних компаній, який забезпечує об'єктивний і системний аналіз політичного, економічного й бізнесового середовища в понад 180 країнах світу та подає прогнози розвитку світової економіки..

З 1949 року під брендом «Економіст» починають випускати щоденники.

До кінця 1950-х «Економіст» займав проамериканські позиції. Велика Британія розглядался як осередок світової сили.

Коли йшлося про співробітництво Великої Британії з Європою, журнал схилявся до коопераційного підходу, але не до інтеграції. Але з кінця 1950-х по 1980-ті, коли почала йти мова про долучення Великої Британії спільного європейського ринку, «Економіст» змінив позицію і почав активно коментувати ситуацію. На перше вето, накладене на вхід Британії до спільного ринку у 1963 р., журнал відреагував обурено та виразив невдоволення Європою. «Економіст» закріпився у своїй проамериканській позиції та повернувся до давньої ідеї Атлантичного воєнного і торговельного товариства. Але друге вето у 1967 році «Економіст» сприйняв вже покірно, відмовившись від ідеї світової сили. Журнал почав розглядати спільний ринок як економічну необхідність для Великої Британії і закликав до рішучості та наполегливості у переговорах.

У 1944 році «Економіст» опублікував статтю «Noble Negatives». Вона з'явилася у період зростання взаємної критики США і Великої Британії і викликала бурхливу дискусію в ЗМІ обох країн. Стаття була нібито відповіддю на «вибух критики та зневаги» з боку США в бік Британії. Журнал ставив питання ціни, яку Велика Британія мала заплатити Америці за допомогу у Другій світовій війні; у статті вважалося, що Америка думає про Британію як про імперіалістичну, егоїстичну та пасивну країну. Журнал закликав уряд відмовитися від принизливої політики умиротворення. Британські видання підхопили позицію «Економіста», вибухнувши низкою публікацій, з нею погодилося і міністерство закордонних справ. У той же час американські видання вимагали офіційної реакції у президента Рузвельта та уряду. На думку державного секретаря Едварда Стеттініуса, Велика Британія не могла змиритися з роллю другої скрипки після стількох років лідерства.

З 1955 року «Економіст» почав підтримувати політичні партії на загальних виборах. До цього він дотримувався нейтралітету, пояснюючи це тим, що «Журналові, що переймається своєю незалежністю, було б нерозумно компрометувати її, обираючи сторони в загальних виборах». Стійкої позиції щодо партій видання не має і періодично підтримує то лейбористів, то консерваторів.

У 1956 році тираж сягнув 55 тис. У 1959 р. створив логотип видання.

У 1987 році журнал знову кардинально змінив зовнішній вигляд і запустив щорічний додаток «Світ у…».

У 1989 році «Економіст» назвав холодний синтез тим, задля чого існує наука. З цього ж року журнал починає висловатися у підтримку .

У травні 1991 року «Економіст» починає використовувати спеціально створену для нього групу шрифтів.

Журнал був проти воєнного вторгнення в Боснію.

У 1996 році «Економіст» запустив власний сайт.

XXI століття

2001 року «Економіст» вперше виходить повністю кольоровим. 2005 року тираж перевищує 1 млн.

З 2004 року The Economist Group починає випускати журнал [en], присвячений трендам і стилю життя.

«Економіст» підтримував вторгнення до Іраку у 2003 році (але критикував подальший перебіг подій) та війну в Афганістані. Видання також підтримало дії уряду щодо глобального потепління.

З 2010 року електронні версії журналу доступні на Kindle, iPhone та iPad, а наступного року з'являються версії для Android, та . Станом на листопад 2011 року журнал читають більше мільйона користувачів цифрових пристроїв.

2015 року The Economist Group спільно з Exor викупляють акції у [en]. Цього ж року головним редактором видання вперше стає жінка — Зенні Мінтон Беддоуз.

У листопаді 2019 року видання потрапило в скандал, опублікувавши відео, де на карті України був відсутнім Кримський півострів. На помилку виданню вказали представники посольства України в Британії, згодом відео було видалено.

Реклама

Чимало уваги у розбудові бренду «Економіст» приділялося маркетингу.

Рекламні кампанії журналу засновані на ідеї доступної елітарності. Один із слоганів журналу зазначає, що «Економіст» — це ідеальний буквар для тих, хто хоче справити враження розумної людини за столом. У рекламі присутні всі атрибути журналу: сила інтелекту, незалежність, відсутність підлесливості, інтернаціональний світогляд. Багато реклами спрямовано на створення відчуття, що читач «Економіста» розумніший за інших.

Саме ідея доступної елітарності стала основою для знаменитої плакатної рекламної кампанії «White out of Red». У 1980-х журнал почав співпрацювати з рекламним агентством Abbott Mead Vickers. У той час тираж видання становив близько 70 тис. і надій на зростання не було. Метою кампанії було змусити читачів пишатися тим, що вони читають «Економіст», а інші люди бачать їх за цим заняттям. Треба було сформувати навколо видання клубну атмосферу, а потенційним читачам натякнути, що потратити в цей клуб зовсім нескладно; головна перепустка — інтелект.

Таким чином з'явилися червоні плакати з білим текстом — короткими дотепними фразами у стилі журналу.

Наприклад:

Мовчання – золото, але не після незручного питання.
Оригінальний текст (англ.)
Silence is golden except when it follows an awkward question.
Згідно аналізу громадської думки, 100% читачів Економіста її мають.
Оригінальний текст (англ.)
In opinion polls, 100% of Economist readers had one.

Жодна газета чи журнал на той час не використовувала плакати у такому масштабі, тому «Економісту» вдалося заволодіти вуличною рекламою. Для кожної кампанії купляли рекламні місця на основних дорогах міста: перспективний читач мав змогу їх добре роздивитися, розшифрувати іронію і долучитися до клубу. Для особливого ефекту текст на плакаті прив'язували до місця його розташування — наприклад, на вокзалі висіли плакати з жартами про потяги.

Рекламна кампанія постійно оновлюється, відповідаючи змінам у навколишньому світі й у самому виданні. Серія плакатів виходить щороку в травні і жовтні.

Головні редактори

Зміст

«Економіст» виходить у журнальному форматі і на журнальному папері, але принципово називає себе газетою. Це пояснюють тим, що крім типових журнальних аналітики та коментарів видання намагається охопити всі ключові події тижня.

Основна увага журналу зосереджена на подіях у світі, політиці та бізнесі. Ведуться регулярні рубрики, присвячені науці та технологіям, літературі та мистецтву. Приблизно кожні два тижні виходять спеціальні репортажі (раніше вони називалися оглядами). Кожні три місяці публікується квартальна рубрика, присвячена огляду останніх трендів та вдосконалень у галузі технологій.

«Економіст» відомий своїм індексом Біг Мака, вперше опублікованим у 1986 році. Купівельна спроможність валют визначається шляхом порівняння цін на гамбургери у різних країнах.

Редакційну позицію «Економіста» можна описати терміном «економічний лібералізм». Журнал підтримує вільну торгівлю, глобалізацію та вільну іміграцію, схвально ставиться до податків на вугілля у зв'язку з глобальним потеплінням, дотримується ліберальної позиції у таких соціальних питаннях як визнання одностатевих шлюбів та . Підтримує урядові заборони у галузі охорони здоров'я, програму тимчасового працевлаштування іммігрантів, амністії, контроль над вогнепальною зброєю і одного разу надрукував некролог Бога.

Журнал часто звинувачує політичні фігури та країни у корупції чи нечесності. Під його критику підпадали: колишній президент Світового банку , прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, покійний президент Демократичної республіки Конго Лоран-Дезіре Кабіла, голова уряду Зімбабве Роберт Мугабе, колишній президент Аргентини . «Економіст» закликав до імпічменту Білла Клінтона, підтримував Барака Обаму на виборах 2004 і 2008 року.

Стиль і редакційна анонімність

Точка зору «Економіста» викладається послідовно й добре аргументується, у обмежений простір намагаються вмістити якнайбільше інформації. Хоча журнал має багато тематичних авторських колонок, у текстах витримується єдиний стиль. Слова точно добираються, дозволяється стримана дотепність. Журнал прагне створити у читача відчуття, що він написаний одним автором.

Матеріали в «Економіст» не підписуються навіть в авторських рубриках. Статті зазвичай мають визначену точку зору, яка належить не окремому журналісту, а всій редакції. Редакція пояснює це тим, що «багато рук пишуть „Економіст“, але голос у нього один». Себе автори позначають, як правило, словами «ваш кореспондент» чи «цей оглядач». У спеціальних рубриках автор позначає себе назвою рубрики.

Головний редактор традиційно підписує лише один матеріал — той, що пишеться з нагоди його відставки.

Крім того, текст може мати підпис, якщо: це експертна думка відомої особистості; це спеціальний репортаж; він публікується у щорічному спеціальному випуску Year in Review («Огляд року»); якщо є конфлікт інтересів. Імена редакційного колективу можна знайти на сайті видання. Матеріали онлайн-блогів підписуються ініціалами автора, автори друкованих матеріалів мають право вказати своє авторство на особистих сайтах.

Американський письменник Майкл Льюїс розкритикував редакційну анонімність журналу:

Журнал пишуть молоді люди, що прикидаються старими. Якби американські читачі поглянули на прищаві личка своїх гуру економіки, то масово б скасували підписки".

[en] також критикує анонімність журналу, але з інших причин: він вважає, що єдиний голос необхідний виданню, щоб видавати суб'єктивну думку за безпристрасну правду.

Оскільки «Економіст» все ж таки має тематичне спрямування, передбачається, що його читач обізнаний у загальних економічних концепціях. Зазвичай економічні терміни не пояснюються, а економічні теорії описуються у кількох словах. При цьому тематичні матеріали не вимагають у читача спеціалізованих знань. Короткі французькі та німецькі цитати і фрази не перекладаються. Журнал обов'язково вказує сферу діяльності навіть дуже відомих людей та організацій.

«Економіст» дозволяє дозволяє собі стриманий гумор. Зазвичай він виражається у каламбурних підписах до ілюстрацій та у рубриці з листами.

Структура

У кожному номері «Економіста» незмінно друкується програма:

Публікується з вересня 1843 року, щоб «брати участь у суворому протистоянні між інтелектом, що рухається вперед, та негідною, боязкою неосвіченістю, що затримує розвиток.»
Оригінальний текст (англ.)
Published since September 1843 to take part in "a severe contest between intelligence, which presses forward, and an unworthy, timid ignorance obstructing our progress."

Журнал містить такі рубрики:

  • «Світ цього тижня» (The world this week), що займає одну-дві сторінки і становить собою дайджест головних новин тижня;
  • «Лідери» (Leaders), у якій розглядаються основні події тижня;
  • «Листи» (Letters), у якій публікуються листи від читачів;
  • «Брифінг» (Briefing), що містить короткий огляд певної ситуації;
  • «Сполучені Штати» (United States), присвячена подіям у США;
  • «Америки» (The Americas), присвячена подіям у країнах Північної та Південної Америки;
  • «Китай» (China), присвячена подіям у Китаї;
  • «Близький Схід і Африка» (Middle East and Africa), присвячена подіям на Близькому Сході та у Африці;
  • «Європа» (Europe), присвячена подіям у Європі;
  • «Британія» (Britain), присвячена подіям у Великій Британії;
  • International, присвячена подіям міжнародного значення;
  • «Бізнес» (Bussiness);
  • «Економіка та фінанси» (Finance and economics);
  • «Наука і техніка» (Science and technology);
  • «Література та мистецтво» (Cooks and arts);
  • «Економічна та фінансова статистика» (Economic and financial indicators);
  • «Некролог» (Obituary).

«Економіст» єдиний серед британських тижневиків представляє авторитетний огляд офіційної статистики, його оцінка має вирішальний характер. Ця інформація представлена у рубриці економічної статистики.

Авторські колонки мають символічні назви, що відповідають їх тематиці:

Назва рубрики Тема Пояснення назви
Analects Китай; з лютого 2012 року Названа на честь «Бесід і суджень» (англ. Analects of Confucius) — збірки афоризмів Конфуція.
Bagehot Британія Названа на честь третього редактора журналу Волтера Беджета.
Bello Латинська Америка; з січня 2014 року Названа на честь Андреса Бельо, дипломата, поета, законодавця та філософа, що жив і працював у Чилі.
Charlemagne Європа Названа на честь французького імператора Карла І Великого (фр. Charlemagne).
Lexington США; з 1942 року Названа на честь місця, де почалася Війна за незалежність США — Лексінгтон, Массачусетс.
Banyan Азія; з квітня 2009 року Названа на честь дерева баньян.
Baobab Африка і Близький Схід; з липня 2010 року Названа на честь дерева баобаб.
Buttonwood Фінанси; до 2006 року тільки у онлайн-режимі Названа на честь платана західного — дерева, під яким збиралися перші маклери з Волл-стріт.
Babbage Технології; з березня 2010 року Названа на честь винахідника Чарльза Беббіджа (англ. Charles Babbage).
Prospero Література та мистецтво Названа на честь персонажа п'єси Вільяма Шекспіра «Буря».
Game theory Спорт Названа на честь теорії ігор, що за допомогою математики передбачає можливі виходи з певної ситуації.
Schumpeter Бізнес Названа на честь економіста (англ. Joseph Schumpeter)

Листування з читачами

Листи до «Економіста» пишуть великі підприємці, політики, посли, спікери урядів та неурядових організацій. Добре написані або дотепні листи публікуються, обговорюються, часто викликають полеміку. Часто в листах критикується позиція журналу чи його коментарі.

Опубліковані листи зазвичай завдовжки 150—200 слів і починаються з традиційного привітання «Сер».

Раніше сайт журналу мав спеціальний розділ «Вхідні» (англ. The Inbox), де читачі залишали свої коментарі щодо онлайн-матеріалів. Зараз ввели можливість коментування під самим текстом.

Тираж та поширення

На початку 1990-х, щоб підкреслити елітарність, журнал обрав собі слоган: «The Economist не читають мільйони людей». Сьогодні його тираж становить 1,4 млн примірників.

Журнал йде у друк у четвер, а вже в п'ятницю доставляється передплатникам та у роздрібні торговельні точки. Термін доставки залежить від географії: якщо у Великій Британії передплатники отримують новий випуск у п'ятницю, то до Європи він доходить аж у понеділок.

Як стверджує сам журнал, він друкується у семи друкарнях у різних місцях світу. Крім головного офісу у Лондоні редакції «Економіста» є у Атланті, Пекіні, Берліні, Брюсселі, Каїрі, Чикаго, Лімі, Мехіко, Москві, Мумбаї, Найробі, Нью-Делі, Нью-Йорку, Парижі, Сан-Франциско, Сан-Паулу, Сеулі, Шанхаї, Сингапурі, Токіо, Вашингтоні.

image
Редакція журналу у Лондоні

Матеріали кожного випуску публікуються у електронному вигляді на сайті ввечері в четвер.

З липня 2007 року «Економіст» почав створювати аудіоверсії журналу. Компанія записує повний текст випуску включно з додатковими сторінками британського видання у форматі mp3. Запис важить 130 мегабайт і з'являється на сайті у 21:00 за Лондоном щочетверга. Скачування безкоштовне для передплатників і за гроші для гостей.

У 2010 року журнал випустив версії для смартфонів.

Міжнародний статус

Останніми роками «Економіст» випереджає по зростанню популярності інші журнали США: з 1993 по 2006 кількість передплатників зросла вдвічі. Впливова американська некомерційна організація NPR пояснює цей феномен особливостями видавничої політики журналу:

Успіх The Economist в США пояснюється тим, що журнал дає серйозні відомості зі всіх кутків світу.

Передплатники журналу — фінансово-спроможні люди: кожен третій передплатник в США має дохід, що перевищує 100 000 американських доларів на рік. Американський видавець «Економіст» в США, (англ. Paul Rossi) відзначає:

Багато наших передплатників займають дуже високі пости. [...] Нас читають вищі менеджери, політики і фінансисти по всьому світові.

У той же час, професійна спрямованість журналу не дозволяє йому конкурувати за тиражем з популярнішими виданнями, такими як або Time. Як відзначає американський професор журналістики Шамір Хусні (англ. Samir Husni):

Це дуже спеціалізоване видання, а коли [число передплатників] перевищує півмільйона, ця спеціалізація починає втрачатися і ви перетворюєтеся на масове видання; масовість же погано поєднується з [високим] класом.
Оригінальний текст (англ.)

It's a very specialized publication and once you go over half a million, you start losing some of that specialty and you start becoming mass and somehow mass and class don't combine.

«Світ у…»

(англ. The World in) — спеціальний проєкт журналу, містить аналіз, прогнози на майбутній рік від впливових експертів, політиків і ділових людей. Видається з 1986 року. «The World in 2010» було видано в 90 країнах накладом більш ніж півтора мільйона примірників і перекладено на 20 мов.

Українська версія видається з 2011 року спільно з журналом Український тиждень.

Премії

«Економіст» є спонсором щорічної премії за інновації, що вручається з 2002 року. Номінанти визначаються з 2 по 30 квітня кожного року, церемонія нагородження відбувається 15 листопада.

Змагання відбувається у таких номінаціях:

У 1999 р. «Економіст» спільно з Royal Dutch Shell організував всесвітній письменницький конкурс «Світ у 2050». Перший приз становив 20,000$ та публікацію у щорічному виданні «Світ у…» (англ. The World In…). Було отримано більш ніж 3000 робіт.

Цензура

«Економіст» часто піддають цензурі через конфлікти з владою.

Рубрики, що критикують авторитарні режими деяких країн, видаляються з журналу. Так, журнал мав складності з правлячою партією Сингапуру, підпадає під цензуру у Індії через «неавтентичні» карти Кашміру. 2006 року Іран заборонив продаж журналу через те, що там містився матеріал, у якому Перську затоку назвали просто «затока» (формулювання має політичне значення через дискусію з назви Перської затоки).

Уряд Зімбабве ув'язнив кореспондента «Економіст» [en], звинувативши його у публікації неправдивої інформації. Причиною став матеріал про жінку, яку обезголовили прихильники правлячої партії Зімбабве. Врешті решт інформацію спростували, оскільки її нібито сфабрикував чоловік вбитої. Кореспондента виправдали, звільнили з-під варти і одразу ж виписали наказ про депортацію.

Див. також

Примітки

  1. The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0013-0613
    d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099
  2. . NPR. Архів оригіналу за 5 травня 2007. Процитовано 27 грудня 2006.
  3. About us [ 24 березня 2018 у Wayback Machine.]. The Economist
  4. «Exor to get 40 percent of The Economist after Pearson stake sale» [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. Reuters, 11 August 2015.
  5. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
  6. Тангейт М. Медиагиганты: Как крупнейшие медиакомпании выживают на рынке и борются за лидерство: Учебник, М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. — 252 с.
  7. «Prospectus» [ 18 січня 2016 у Wayback Machine.]. The Economist. 5 August 1843. Retrieved 27 December 2006
  8. Грень З. Тижневик «The Economist» у контексті розвитку журналістики Великої Британії XIX—XX століть, www.pdffactory.com [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.].
  9. Our History [ 12 липня 2017 у Wayback Machine.]. Economist Group
  10. Karl Marx, The Eighteenth Brumaire of Louis Bonaparte, VI (1852)
  11. Ó Gráda, Cormac (1995). «Introduction». The great Irish famine. Cambridge University Press. p. 1.
  12. Juan Díez Medrano (2003). «Journalists and European Integration». Framing Europe: attitudes to European integration in Germany, Spain, and the United Kingdom. Princeton University Press. pp. 128 et seq. .
  13. Lanxin Xiang (1995). Recasting the Imperial Far East. East Gate. pp. 6–8. .
  14. The Economist, 4 February 1950, p. 243
  15. Michael Brooks, «13 Things That Don't Make Sense» (), p. 67
  16. «Hooked on just saying no» [ 13 січня 2016 у Wayback Machine.]. Economist.com. Retrieved 2010-5-26.
  17. «The case for war—revisited», The Economist(2003-7-17) (The Economist Newspaper Limited)
  18. «Obama's war», The Economist Volume 393 Number 8653 (2009-10-17) (The Economist Newspaper Limited)
  19. «The Copenhagen Summit», The Economist Volume 393 Number 8660 (2009-12-5) (The Economist Newspaper Limited)
  20. . 24 Канал. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
  21. [The Economist White Out of Red Ad Campaign. Режим доступу: http://www.inqmind.co/2012/10/the-economist-white-out-of-red-ad-campaign [ 2 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  22. The Economist: The importance of selling a brand not next weeks issue. Режим доступу: http://www.warc.com/fulltext/ipacases/77172.htm [ 14 січня 2016 у Wayback Machine.]
  23. «On the Hamburger Standard». The Economist. 6–12 September 1986.
  24. «Globalisation: The redistribution of hope». The Economist. 16 December 2010. Retrieved 23 April 2011.
  25. «Buttonwood: Let them heat coke» [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]. The Economist. 14 June 2008. Retrieved 25 May 2012.
  26. Let them wed [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.], cover article on 4 January 1996
  27. «Smoking and public health: Breathe easy» [ 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]. The Economist. 10 June 2010. Retrieved 25 May 2012.
  28. Sense, not Sensenbrenner [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.], The Economist, 30 March 2006
  29. «Lexington: Reflections on Virginia Tech» [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.]. The Economist. 8 April 2009. Retrieved 13 April 2011.
  30. [["http://www.economist.com/node/347578%7C"Obituary[недоступне посилання]: God"]]. The Economist. 23 December 1999.
  31. «Media directory» [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]. The Economist.
  32. «The Economics of the Colonial Cringe: Pseudonomics and the Sneer on the Face of The Economist.» [ 23 березня 2010 у Wayback Machine.]. Washington Post. Retrieved 27 April 2008
  33. «The Doubter's Companion: A Dictionary of Aggressive Common Sense». Amazon.co.uk. Retrieved 9 August 2013.
  34. «Latest blog posts» [ 17 січня 2016 у Wayback Machine.]. The Economist. Retrieved 9 August 2013.
  35. «Economist launches audio magazine» [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.]. The Guardian (London). Retrieved 16 August 2007.
  36. «Economist Innovation Awards Categories» [ 17 січня 2013 у Wayback Machine.]. The Economist Group. Retrieved 25 May 2012.
  37. «What is your vision of the future?» [ 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]. New Straights Times. 22 April 2000.
  38. «Inconvenient truths in Singapore» [ 29 грудня 2006 у Wayback Machine.]. Asia Times. Retrieved 31 January 2007.
  39. «Censorship in India» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. The Economist. 7 December 2010.
  40. «Iran bans The Economist over map» [ 23 грудня 2011 у Wayback Machine.]. The Jerusalem Post. Retrieved 31 January 2007.
  41. . Reporters Without Borders. Archived from the original on 17 January 2013. Retrieved 2 April 2014.

Посилання

  • Офіційний сайт журналу «Економіст». [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]
  • Статті «Економіста» українською. [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про друковане видання.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ekonomist angl The Economist vplivovij shotizhnevij anglomovnij zhurnal Publikuyetsya v Angliyi z 1843 roku 2006 tirazh perevishiv miljon ekzemplyariv bilshe polovini yakih bula prodana v Pivnichnij Americi Cherez globalnu oriyentaciyu Ekonomist ne vvazhayetsya viklyuchno britanskim vidannyam Tradicijno vidannya vvazhaye sebe gazetoyu i ne pidpisuye publikaciyi Ekonomist The Economist angl The Economist 1 politichna nalezhnist golovnij ofis Krayina vidannya Velika BritaniyaMisce publikaciyi LondonTematika politichni podiyi mizhnarodni vidnosini finansovi ekonomichni i dilovi novini nauka i kulturaPeriodichnist vihodu tizhnevikMova anglijskaGolovnij redaktor Zenni Minton BeddouzVlasnik The Economist GroupVidavec The Economist GroupZasnovnik dZasnovano 1843Obig 1 2 miljoni primirnikivCina US 5 99ISSN L 0013 0613ISSN 0013 0613OCLC 531780543 economist com Osnovni temi sho osvitlyuyutsya zhurnalom politichni podiyi mizhnarodni vidnosini finansovi ekonomichni j dilovi novini a takozh nauka i kultura Redakciya zhurnalu dotrimuyetsya pozicij klasichnogo liberalizmu Ekonomist publikuyetsya kompaniyeyu The Economist Group sho na 50 nalezhit privatnim investoram i na 50 holdingu Exor Do cogo zhurnal nalezhav gazeti Fajnenshl tajms ta holdingu en V Ukrayini statti Ekonomista za eksklyuzivnoyu licenziyeyu publikuye zhurnal Ukrayinskij tizhden Rosijskomovnu versiyu eksklyuzivnogo vipusku Ekonomista Svit u 2018 roci v Ukrayini nadrukuvav zhurnal Novoe vremya IstoriyaDzhejms Vilson Zasnovnik zhurnalu Dzhejms Vilson narodivsya 1805 roku v shotlandskomu prikordonnomu mistechku Hoyik Buv chetvertim sinom u bagatoditnij sim yi Pidlitkom pracyuvav pomichnikom kapelyushnika ale duzhe cikavivsya ekonomikoyu i bagato chasu prisvyachuvav vivchennyu cogo predmetu 1824 roku vin poyihav u London de razom iz bratom za finansovoyi pidtrimki batka vidkriv kapelyushnij biznes Wilson Erwin and Wilson Nezvazhayuchi na svoyu obiznanist u ekonomici ta dilovu hvatku Vilson ne zmig rozvinuti pidpriyemstvo i naprikinci 1830 h vtrativ svij biznes Ce jogo ne zatrimalo Vilson doluchivsya do borotbi za vidminu Hlibnih zakoniv stosuvalisya voni mita na vviz zernovih sho ne davalo zmogi rozvivatisya dribnim pidpriyemcyam Zakoni skasuvali v 1946 roci Dzhejms Vilson zasnovnik zhurnalu robota sera Dzhona Vilsona Gordona Same zadlya borotbi z Hlibnimi zakonami Vilson zasnuvav Ekonomist Zhurnal politiki komerciyi silskogo gospodarstva ta vilnoyi torgivli The Economist The Political Commercial Agricultural and Free Trade Journal Svoyeyu metoyu vin vvazhav nadihnuti kozhnogo na vivchennya suspilnih sprav Uspih do vidannya prijshov ne odrazu Koli ce stalosya Vilson virishiv sho mozhe vidijti vid sprav i zajnyatisya politikoyu zalishayuchis nominalnim vidavcem do 1857 roku U 1847 roci pochalasya politichna diyalnist Vilsona vin buv obranij u chleni parlamentu U 1850 h jogo kar yera zrobila nespodivanij povorot spochatku jogo priznachili sekretarem Komitetu z upravlinnya Indijskogo komitetu zgodom finansovim sekretarem Kaznachejstva a potim chlenom Finansovoyi radi Indiyi Robota privela jogo do Kalkutti de vin i pomer u 1860 roci vid dizenteriyi mozhlivo ce buv amebiaz Byust Dzhejmsa Vilsona vistavlenij u prijmalni Ekonomista HIH stolittya U prospekti dlya majbutnogo vidannya bulo zaznacheno trinadcyat tem na yakih redakciya planuvala zoserediti uvagu Programni statti u yakih najvazhlivishi problemi rozglyadatimutsya u konteksti principiv vilnoyi torgivli Materiali na praktichni temi yaki stanovlyat mimohidnij interes napriklad inozemni dogovori Materiali u yakih elementarni principi politichnoyi ekonomiki rozglyadatimutsya na praktici zakoni cini zarobitni plati orenda obmin dzherela pributku podatki Zviti z parlamentu zakcentovani na komercijnij diyalnosti silskomu gospodarstvi ta vilnij torgivli Materiali pro populyarni ruhi sho spoviduyut vilnu torgivlyu Zagalni novini z Sent Dzhejmskogo palacu Velikogo Londonu Shotlandiyi ta Irlandiyi Komercijni temi zmini u podatkovomu zakonodavstvi stan ta perspektivi rinkiv import ta eksport inozemni novini stan promislovih rajoniv povidomlennya pro vazhlivi mehanichni vdoskonalennya korabelni novini groshovij rinok rozvitok zaliznic ta publichnih kompanij Silskogospodarski temi zokrema zastosuvannya u gospodarstvi geologiyi ta himiyi povidomlennya pro novi ta vdoskonaleni mashini stan zernovih kultur rinki cini inozemni rinki ta cini konvertovani u anglijski groshi Temi sho stosuyutsya kolonij ta inozemnih krayin torgivlya virobnictvo zmini u politici ta podatkovomu zakonodavstvi vikrittya nedolikiv torgovelnih obmezhen ta zaboron i rozpisuvannya perevag vilnogo obigu ta torgivli Yuridichni zviti na temi torgivli promislovosti ta silskogo gospodarstva Knigi zazvichaj zoseredzheni na torgivli promislovosti ta silskomu gospodarstvi traktati na temi politichnoyi ekonomiki finansiv ta opodatkuvannya Cini ta tizhneva statistika Listuvannya z chitachami Uzhe z samogo pochatku isnuvannya tizhnevik pochali rozpovsyudzhuvati za mezhami Velikoyi Britaniyi 1843 roku tirazh vidannya syagav 1969 primirnikiv zhurnal skladavsya z 16 storinok U 1845 roci protyagom zaliznichnoyi maniyi Ekonomist zminiv nazvu na The Economist Weekly Commercial Times Bankers Gazette and Railway Monitor A Political Literary and General Newspaper U pershi roki isnuvannya vidannya aktivno shukalo formi podannya materialu Strizhnevimi materialami buli redakcijni statti Vilsona z aktualnih problem ekonomichnogo i politichnogo zhittya Krim togo vidvodilosya misce ale podalshoyi bulvarizaciyi zmistu ne vidbulosya Najbilshij naklad Ekonomista u pershij polovini HIH stolittya stanoviv 4483 ekzemplyari 1847 Do 1860 1870 h rr Ekonomist ne mav konkurentiv Prote u 1859 roci zasnuvali tizhnevik a u 1870 h U 1861 roci golovnim redaktorom vidannya stav Volter Bedzhet zyat Vilsona Vin vvazhayetsya odnim iz najyaskravishih redaktoriv v istoriyi Ekonomista Same vin zrobiv politiku odnim iz osnovnih napryamkiv diyalnosti zhurnalu Jogo imenem nazvana odna z avtorskih kolonok tizhnevika Volter Bedzhet redaktor zhurnalu U 1877 r tirazh zhurnalu stanoviv 3700 primirnikiv Chitachem zhurnalu buv Karl Marks vin nazvav Ekonomist yevropejskim golosom finansovoyi aristokratiyi Pid chas Velikogo golodu v Irlandiyi Ekonomist vistupav za politiku nevtruchannya Vin kritikuvav namiri anglijskogo uryadu nadati Irlandiyi materialnu dopomogu oskilki vvazhav sho Irlandiyi dopomozhe tilki vidmova vid protekcionizmu samozabezpechennya ta vilna torgivlya Prote zgodom zi zminoyu socialnih nastroyiv u krayini poziciya zhurnalu shodo politiki nevtruchannya zminilasya HH stolittya U 1920 roci tirazh Ekonomista viris do 6000 primirnikiv a pislya 1945 roku syagnuv 18 000 Z 1928 roku polovinoyu akcij volodiye Fajnenshl tajms z 1957 r en U 1934 roci Ekonomist vpershe zminiv oformlennya a v 1935 roci kardinalno modernizuvav obkladinku U 1946 roci spilno z Londonskoyu shkoloyu ekonomiki stvoryuyetsya knizhkovij magazin Ekonomist Cogo zh roku zasnovano vlasnu analitichno doslidnicku sluzhbu vidannya Sogodni ce odin iz najbilshih informacijnih provajderiv dlya transnacionalnih kompanij yakij zabezpechuye ob yektivnij i sistemnij analiz politichnogo ekonomichnogo j biznesovogo seredovisha v ponad 180 krayinah svitu ta podaye prognozi rozvitku svitovoyi ekonomiki Z 1949 roku pid brendom Ekonomist pochinayut vipuskati shodenniki Do kincya 1950 h Ekonomist zajmav proamerikanski poziciyi Velika Britaniya rozglyadalsya yak oseredok svitovoyi sili Koli jshlosya pro spivrobitnictvo Velikoyi Britaniyi z Yevropoyu zhurnal shilyavsya do kooperacijnogo pidhodu ale ne do integraciyi Ale z kincya 1950 h po 1980 ti koli pochala jti mova pro doluchennya Velikoyi Britaniyi spilnogo yevropejskogo rinku Ekonomist zminiv poziciyu i pochav aktivno komentuvati situaciyu Na pershe veto nakladene na vhid Britaniyi do spilnogo rinku u 1963 r zhurnal vidreaguvav obureno ta viraziv nevdovolennya Yevropoyu Ekonomist zakripivsya u svoyij proamerikanskij poziciyi ta povernuvsya do davnoyi ideyi Atlantichnogo voyennogo i torgovelnogo tovaristva Ale druge veto u 1967 roci Ekonomist sprijnyav vzhe pokirno vidmovivshis vid ideyi svitovoyi sili Zhurnal pochav rozglyadati spilnij rinok yak ekonomichnu neobhidnist dlya Velikoyi Britaniyi i zaklikav do rishuchosti ta napoleglivosti u peregovorah U 1944 roci Ekonomist opublikuvav stattyu Noble Negatives Vona z yavilasya u period zrostannya vzayemnoyi kritiki SShA i Velikoyi Britaniyi i viklikala burhlivu diskusiyu v ZMI oboh krayin Stattya bula nibito vidpoviddyu na vibuh kritiki ta znevagi z boku SShA v bik Britaniyi Zhurnal staviv pitannya cini yaku Velika Britaniya mala zaplatiti Americi za dopomogu u Drugij svitovij vijni u statti vvazhalosya sho Amerika dumaye pro Britaniyu yak pro imperialistichnu egoyistichnu ta pasivnu krayinu Zhurnal zaklikav uryad vidmovitisya vid prinizlivoyi politiki umirotvorennya Britanski vidannya pidhopili poziciyu Ekonomista vibuhnuvshi nizkoyu publikacij z neyu pogodilosya i ministerstvo zakordonnih sprav U toj zhe chas amerikanski vidannya vimagali oficijnoyi reakciyi u prezidenta Ruzvelta ta uryadu Na dumku derzhavnogo sekretarya Edvarda Stettiniusa Velika Britaniya ne mogla zmiritisya z rollyu drugoyi skripki pislya stilkoh rokiv liderstva Z 1955 roku Ekonomist pochav pidtrimuvati politichni partiyi na zagalnih viborah Do cogo vin dotrimuvavsya nejtralitetu poyasnyuyuchi ce tim sho Zhurnalovi sho perejmayetsya svoyeyu nezalezhnistyu bulo b nerozumno komprometuvati yiyi obirayuchi storoni v zagalnih viborah Stijkoyi poziciyi shodo partij vidannya ne maye i periodichno pidtrimuye to lejboristiv to konservatoriv U 1956 roci tirazh syagnuv 55 tis U 1959 r stvoriv logotip vidannya U 1987 roci zhurnal znovu kardinalno zminiv zovnishnij viglyad i zapustiv shorichnij dodatok Svit u U 1989 roci Ekonomist nazvav holodnij sintez tim zadlya chogo isnuye nauka Z cogo zh roku zhurnal pochinaye vislovatisya u pidtrimku U travni 1991 roku Ekonomist pochinaye vikoristovuvati specialno stvorenu dlya nogo grupu shriftiv Zhurnal buv proti voyennogo vtorgnennya v Bosniyu U 1996 roci Ekonomist zapustiv vlasnij sajt XXI stolittya 2001 roku Ekonomist vpershe vihodit povnistyu kolorovim 2005 roku tirazh perevishuye 1 mln Z 2004 roku The Economist Group pochinaye vipuskati zhurnal en prisvyachenij trendam i stilyu zhittya Ekonomist pidtrimuvav vtorgnennya do Iraku u 2003 roci ale kritikuvav podalshij perebig podij ta vijnu v Afganistani Vidannya takozh pidtrimalo diyi uryadu shodo globalnogo poteplinnya Z 2010 roku elektronni versiyi zhurnalu dostupni na Kindle iPhone ta iPad a nastupnogo roku z yavlyayutsya versiyi dlya Android ta Stanom na listopad 2011 roku zhurnal chitayut bilshe miljona koristuvachiv cifrovih pristroyiv 2015 roku The Economist Group spilno z Exor vikuplyayut akciyi u en Cogo zh roku golovnim redaktorom vidannya vpershe staye zhinka Zenni Minton Beddouz U listopadi 2019 roku vidannya potrapilo v skandal opublikuvavshi video de na karti Ukrayini buv vidsutnim Krimskij pivostriv Na pomilku vidannyu vkazali predstavniki posolstva Ukrayini v Britaniyi zgodom video bulo vidaleno Reklama Chimalo uvagi u rozbudovi brendu Ekonomist pridilyalosya marketingu Reklamni kampaniyi zhurnalu zasnovani na ideyi dostupnoyi elitarnosti Odin iz sloganiv zhurnalu zaznachaye sho Ekonomist ce idealnij bukvar dlya tih hto hoche spraviti vrazhennya rozumnoyi lyudini za stolom U reklami prisutni vsi atributi zhurnalu sila intelektu nezalezhnist vidsutnist pidleslivosti internacionalnij svitoglyad Bagato reklami spryamovano na stvorennya vidchuttya sho chitach Ekonomista rozumnishij za inshih Same ideya dostupnoyi elitarnosti stala osnovoyu dlya znamenitoyi plakatnoyi reklamnoyi kampaniyi White out of Red U 1980 h zhurnal pochav spivpracyuvati z reklamnim agentstvom Abbott Mead Vickers U toj chas tirazh vidannya stanoviv blizko 70 tis i nadij na zrostannya ne bulo Metoyu kampaniyi bulo zmusiti chitachiv pishatisya tim sho voni chitayut Ekonomist a inshi lyudi bachat yih za cim zanyattyam Treba bulo sformuvati navkolo vidannya klubnu atmosferu a potencijnim chitacham natyaknuti sho potratiti v cej klub zovsim neskladno golovna perepustka intelekt Takim chinom z yavilisya chervoni plakati z bilim tekstom korotkimi dotepnimi frazami u stili zhurnalu Napriklad Movchannya zoloto ale ne pislya nezruchnogo pitannya Originalnij tekst angl Silence is golden except when it follows an awkward question Zgidno analizu gromadskoyi dumki 100 chitachiv Ekonomista yiyi mayut Originalnij tekst angl In opinion polls 100 of Economist readers had one Zhodna gazeta chi zhurnal na toj chas ne vikoristovuvala plakati u takomu masshtabi tomu Ekonomistu vdalosya zavoloditi vulichnoyu reklamoyu Dlya kozhnoyi kampaniyi kuplyali reklamni miscya na osnovnih dorogah mista perspektivnij chitach mav zmogu yih dobre rozdivitisya rozshifruvati ironiyu i doluchitisya do klubu Dlya osoblivogo efektu tekst na plakati priv yazuvali do miscya jogo roztashuvannya napriklad na vokzali visili plakati z zhartami pro potyagi Reklamna kampaniya postijno onovlyuyetsya vidpovidayuchi zminam u navkolishnomu sviti j u samomu vidanni Seriya plakativ vihodit shoroku v travni i zhovtni Golovni redaktori Dzhejms Vilson 1843 1857 Gerbert Spenser buv spivredaktorom z 1848 do 1853 roki en 1857 1861 Volter Bedzhet 1861 1877 en 1877 1881 en 1877 1883 en 1883 1907 en 1907 1916 sv 1916 1921 en 1922 1938 en 1938 1956 en 1956 1965 en 1965 1974 en 1974 1986 en 1986 1993 en 1993 2006 en 2006 2014 Zenni Minton Beddouz 2015 ponini Zmist Ekonomist vihodit u zhurnalnomu formati i na zhurnalnomu paperi ale principovo nazivaye sebe gazetoyu Ce poyasnyuyut tim sho krim tipovih zhurnalnih analitiki ta komentariv vidannya namagayetsya ohopiti vsi klyuchovi podiyi tizhnya Osnovna uvaga zhurnalu zoseredzhena na podiyah u sviti politici ta biznesi Vedutsya regulyarni rubriki prisvyacheni nauci ta tehnologiyam literaturi ta mistectvu Priblizno kozhni dva tizhni vihodyat specialni reportazhi ranishe voni nazivalisya oglyadami Kozhni tri misyaci publikuyetsya kvartalna rubrika prisvyachena oglyadu ostannih trendiv ta vdoskonalen u galuzi tehnologij Ekonomist vidomij svoyim indeksom Big Maka vpershe opublikovanim u 1986 roci Kupivelna spromozhnist valyut viznachayetsya shlyahom porivnyannya cin na gamburgeri u riznih krayinah Redakcijnu poziciyu Ekonomista mozhna opisati terminom ekonomichnij liberalizm Zhurnal pidtrimuye vilnu torgivlyu globalizaciyu ta vilnu imigraciyu shvalno stavitsya do podatkiv na vugillya u zv yazku z globalnim poteplinnyam dotrimuyetsya liberalnoyi poziciyi u takih socialnih pitannyah yak viznannya odnostatevih shlyubiv ta Pidtrimuye uryadovi zaboroni u galuzi ohoroni zdorov ya programu timchasovogo pracevlashtuvannya immigrantiv amnistiyi kontrol nad vognepalnoyu zbroyeyu i odnogo razu nadrukuvav nekrolog Boga Zhurnal chasto zvinuvachuye politichni figuri ta krayini u korupciyi chi nechesnosti Pid jogo kritiku pidpadali kolishnij prezident Svitovogo banku prem yer ministr Italiyi Silvio Berluskoni pokijnij prezident Demokratichnoyi respubliki Kongo Loran Dezire Kabila golova uryadu Zimbabve Robert Mugabe kolishnij prezident Argentini Ekonomist zaklikav do impichmentu Billa Klintona pidtrimuvav Baraka Obamu na viborah 2004 i 2008 roku Stil i redakcijna anonimnist Tochka zoru Ekonomista vikladayetsya poslidovno j dobre argumentuyetsya u obmezhenij prostir namagayutsya vmistiti yaknajbilshe informaciyi Hocha zhurnal maye bagato tematichnih avtorskih kolonok u tekstah vitrimuyetsya yedinij stil Slova tochno dobirayutsya dozvolyayetsya strimana dotepnist Zhurnal pragne stvoriti u chitacha vidchuttya sho vin napisanij odnim avtorom Materiali v Ekonomist ne pidpisuyutsya navit v avtorskih rubrikah Statti zazvichaj mayut viznachenu tochku zoru yaka nalezhit ne okremomu zhurnalistu a vsij redakciyi Redakciya poyasnyuye ce tim sho bagato ruk pishut Ekonomist ale golos u nogo odin Sebe avtori poznachayut yak pravilo slovami vash korespondent chi cej oglyadach U specialnih rubrikah avtor poznachaye sebe nazvoyu rubriki Golovnij redaktor tradicijno pidpisuye lishe odin material toj sho pishetsya z nagodi jogo vidstavki Krim togo tekst mozhe mati pidpis yaksho ce ekspertna dumka vidomoyi osobistosti ce specialnij reportazh vin publikuyetsya u shorichnomu specialnomu vipusku Year in Review Oglyad roku yaksho ye konflikt interesiv Imena redakcijnogo kolektivu mozhna znajti na sajti vidannya Materiali onlajn blogiv pidpisuyutsya inicialami avtora avtori drukovanih materialiv mayut pravo vkazati svoye avtorstvo na osobistih sajtah Amerikanskij pismennik Majkl Lyuyis rozkritikuvav redakcijnu anonimnist zhurnalu Zhurnal pishut molodi lyudi sho prikidayutsya starimi Yakbi amerikanski chitachi poglyanuli na prishavi lichka svoyih guru ekonomiki to masovo b skasuvali pidpiski en takozh kritikuye anonimnist zhurnalu ale z inshih prichin vin vvazhaye sho yedinij golos neobhidnij vidannyu shob vidavati sub yektivnu dumku za bezpristrasnu pravdu Oskilki Ekonomist vse zh taki maye tematichne spryamuvannya peredbachayetsya sho jogo chitach obiznanij u zagalnih ekonomichnih koncepciyah Zazvichaj ekonomichni termini ne poyasnyuyutsya a ekonomichni teoriyi opisuyutsya u kilkoh slovah Pri comu tematichni materiali ne vimagayut u chitacha specializovanih znan Korotki francuzki ta nimecki citati i frazi ne perekladayutsya Zhurnal obov yazkovo vkazuye sferu diyalnosti navit duzhe vidomih lyudej ta organizacij Ekonomist dozvolyaye dozvolyaye sobi strimanij gumor Zazvichaj vin virazhayetsya u kalamburnih pidpisah do ilyustracij ta u rubrici z listami Struktura U kozhnomu nomeri Ekonomista nezminno drukuyetsya programa Publikuyetsya z veresnya 1843 roku shob brati uchast u suvoromu protistoyanni mizh intelektom sho ruhayetsya vpered ta negidnoyu boyazkoyu neosvichenistyu sho zatrimuye rozvitok Originalnij tekst angl Published since September 1843 to take part in a severe contest between intelligence which presses forward and an unworthy timid ignorance obstructing our progress Zhurnal mistit taki rubriki Svit cogo tizhnya The world this week sho zajmaye odnu dvi storinki i stanovit soboyu dajdzhest golovnih novin tizhnya Lideri Leaders u yakij rozglyadayutsya osnovni podiyi tizhnya Listi Letters u yakij publikuyutsya listi vid chitachiv Brifing Briefing sho mistit korotkij oglyad pevnoyi situaciyi Spolucheni Shtati United States prisvyachena podiyam u SShA Ameriki The Americas prisvyachena podiyam u krayinah Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Kitaj China prisvyachena podiyam u Kitayi Blizkij Shid i Afrika Middle East and Africa prisvyachena podiyam na Blizkomu Shodi ta u Africi Yevropa Europe prisvyachena podiyam u Yevropi Britaniya Britain prisvyachena podiyam u Velikij Britaniyi International prisvyachena podiyam mizhnarodnogo znachennya Biznes Bussiness Ekonomika ta finansi Finance and economics Nauka i tehnika Science and technology Literatura ta mistectvo Cooks and arts Ekonomichna ta finansova statistika Economic and financial indicators Nekrolog Obituary Ekonomist yedinij sered britanskih tizhnevikiv predstavlyaye avtoritetnij oglyad oficijnoyi statistiki jogo ocinka maye virishalnij harakter Cya informaciya predstavlena u rubrici ekonomichnoyi statistiki Avtorski kolonki mayut simvolichni nazvi sho vidpovidayut yih tematici Nazva rubriki Tema Poyasnennya nazvi Analects Kitaj z lyutogo 2012 roku Nazvana na chest Besid i sudzhen angl Analects of Confucius zbirki aforizmiv Konfuciya Bagehot Britaniya Nazvana na chest tretogo redaktora zhurnalu Voltera Bedzheta Bello Latinska Amerika z sichnya 2014 roku Nazvana na chest Andresa Belo diplomata poeta zakonodavcya ta filosofa sho zhiv i pracyuvav u Chili Charlemagne Yevropa Nazvana na chest francuzkogo imperatora Karla I Velikogo fr Charlemagne Lexington SShA z 1942 roku Nazvana na chest miscya de pochalasya Vijna za nezalezhnist SShA Leksington Massachusets Banyan Aziya z kvitnya 2009 roku Nazvana na chest dereva banyan Baobab Afrika i Blizkij Shid z lipnya 2010 roku Nazvana na chest dereva baobab Buttonwood Finansi do 2006 roku tilki u onlajn rezhimi Nazvana na chest platana zahidnogo dereva pid yakim zbiralisya pershi makleri z Voll strit Babbage Tehnologiyi z bereznya 2010 roku Nazvana na chest vinahidnika Charlza Bebbidzha angl Charles Babbage Prospero Literatura ta mistectvo Nazvana na chest personazha p yesi Vilyama Shekspira Burya Game theory Sport Nazvana na chest teoriyi igor sho za dopomogoyu matematiki peredbachaye mozhlivi vihodi z pevnoyi situaciyi Schumpeter Biznes Nazvana na chest ekonomista angl Joseph Schumpeter Listuvannya z chitachami Listi do Ekonomista pishut veliki pidpriyemci politiki posli spikeri uryadiv ta neuryadovih organizacij Dobre napisani abo dotepni listi publikuyutsya obgovoryuyutsya chasto viklikayut polemiku Chasto v listah kritikuyetsya poziciya zhurnalu chi jogo komentari Opublikovani listi zazvichaj zavdovzhki 150 200 sliv i pochinayutsya z tradicijnogo privitannya Ser Ranishe sajt zhurnalu mav specialnij rozdil Vhidni angl The Inbox de chitachi zalishali svoyi komentari shodo onlajn materialiv Zaraz vveli mozhlivist komentuvannya pid samim tekstom Tirazh ta poshirennyaNa pochatku 1990 h shob pidkresliti elitarnist zhurnal obrav sobi slogan The Economist ne chitayut miljoni lyudej Sogodni jogo tirazh stanovit 1 4 mln primirnikiv Zhurnal jde u druk u chetver a vzhe v p yatnicyu dostavlyayetsya peredplatnikam ta u rozdribni torgovelni tochki Termin dostavki zalezhit vid geografiyi yaksho u Velikij Britaniyi peredplatniki otrimuyut novij vipusk u p yatnicyu to do Yevropi vin dohodit azh u ponedilok Yak stverdzhuye sam zhurnal vin drukuyetsya u semi drukarnyah u riznih miscyah svitu Krim golovnogo ofisu u Londoni redakciyi Ekonomista ye u Atlanti Pekini Berlini Bryusseli Kayiri Chikago Limi Mehiko Moskvi Mumbayi Najrobi Nyu Deli Nyu Jorku Parizhi San Francisko San Paulu Seuli Shanhayi Singapuri Tokio Vashingtoni Redakciya zhurnalu u Londoni Materiali kozhnogo vipusku publikuyutsya u elektronnomu viglyadi na sajti vvecheri v chetver Z lipnya 2007 roku Ekonomist pochav stvoryuvati audioversiyi zhurnalu Kompaniya zapisuye povnij tekst vipusku vklyuchno z dodatkovimi storinkami britanskogo vidannya u formati mp3 Zapis vazhit 130 megabajt i z yavlyayetsya na sajti u 21 00 za Londonom shochetverga Skachuvannya bezkoshtovne dlya peredplatnikiv i za groshi dlya gostej U 2010 roku zhurnal vipustiv versiyi dlya smartfoniv Mizhnarodnij status Ostannimi rokami Ekonomist viperedzhaye po zrostannyu populyarnosti inshi zhurnali SShA z 1993 po 2006 kilkist peredplatnikiv zrosla vdvichi Vplivova amerikanska nekomercijna organizaciya NPR poyasnyuye cej fenomen osoblivostyami vidavnichoyi politiki zhurnalu Uspih The Economist v SShA poyasnyuyetsya tim sho zhurnal daye serjozni vidomosti zi vsih kutkiv svitu Peredplatniki zhurnalu finansovo spromozhni lyudi kozhen tretij peredplatnik v SShA maye dohid sho perevishuye 100 000 amerikanskih dolariv na rik Amerikanskij vidavec Ekonomist v SShA angl Paul Rossi vidznachaye Bagato nashih peredplatnikiv zajmayut duzhe visoki posti Nas chitayut vishi menedzheri politiki i finansisti po vsomu svitovi U toj zhe chas profesijna spryamovanist zhurnalu ne dozvolyaye jomu konkuruvati za tirazhem z populyarnishimi vidannyami takimi yak abo Time Yak vidznachaye amerikanskij profesor zhurnalistiki Shamir Husni angl Samir Husni Ce duzhe specializovane vidannya a koli chislo peredplatnikiv perevishuye pivmiljona cya specializaciya pochinaye vtrachatisya i vi peretvoryuyetesya na masove vidannya masovist zhe pogano poyednuyetsya z visokim klasom Originalnij tekst angl It s a very specialized publication and once you go over half a million you start losing some of that specialty and you start becoming mass and somehow mass and class don t combine Svit u angl The World in specialnij proyekt zhurnalu mistit analiz prognozi na majbutnij rik vid vplivovih ekspertiv politikiv i dilovih lyudej Vidayetsya z 1986 roku The World in 2010 bulo vidano v 90 krayinah nakladom bilsh nizh pivtora miljona primirnikiv i perekladeno na 20 mov Ukrayinska versiya vidayetsya z 2011 roku spilno z zhurnalom Ukrayinskij tizhden Premiyi Ekonomist ye sponsorom shorichnoyi premiyi za innovaciyi sho vruchayetsya z 2002 roku Nominanti viznachayutsya z 2 po 30 kvitnya kozhnogo roku ceremoniya nagorodzhennya vidbuvayetsya 15 listopada Zmagannya vidbuvayetsya u takih nominaciyah Bionauka Komp yuterni nauki ta komunikaciyi Energiya ta dovkillya Socialni ta ekonomichni innovaciyi Biznes innovaciyi Produkti dlya spozhivachiv Specialna kategoriya Bez kordoniv U 1999 r Ekonomist spilno z Royal Dutch Shell organizuvav vsesvitnij pismennickij konkurs Svit u 2050 Pershij priz stanoviv 20 000 ta publikaciyu u shorichnomu vidanni Svit u angl The World In Bulo otrimano bilsh nizh 3000 robit Cenzura Ekonomist chasto piddayut cenzuri cherez konflikti z vladoyu Rubriki sho kritikuyut avtoritarni rezhimi deyakih krayin vidalyayutsya z zhurnalu Tak zhurnal mav skladnosti z pravlyachoyu partiyeyu Singapuru pidpadaye pid cenzuru u Indiyi cherez neavtentichni karti Kashmiru 2006 roku Iran zaboroniv prodazh zhurnalu cherez te sho tam mistivsya material u yakomu Persku zatoku nazvali prosto zatoka formulyuvannya maye politichne znachennya cherez diskusiyu z nazvi Perskoyi zatoki Uryad Zimbabve uv yazniv korespondenta Ekonomist en zvinuvativshi jogo u publikaciyi nepravdivoyi informaciyi Prichinoyu stav material pro zhinku yaku obezgolovili prihilniki pravlyachoyi partiyi Zimbabve Vreshti resht informaciyu sprostuvali oskilki yiyi nibito sfabrikuvav cholovik vbitoyi Korespondenta vipravdali zvilnili z pid varti i odrazu zh vipisali nakaz pro deportaciyu Div takozhIndeks BigMaka Ukrayinskij tizhdenPrimitkiThe ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0013 0613 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 NPR Arhiv originalu za 5 travnya 2007 Procitovano 27 grudnya 2006 About us 24 bereznya 2018 u Wayback Machine The Economist Exor to get 40 percent of The Economist after Pearson stake sale 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Reuters 11 August 2015 detector media ukr Arhiv originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 10 lipnya 2018 Tangejt M Mediagiganty Kak krupnejshie mediakompanii vyzhivayut na rynke i boryutsya za liderstvo Uchebnik M Alpina Biznes Buks 2006 252 s Prospectus 18 sichnya 2016 u Wayback Machine The Economist 5 August 1843 Retrieved 27 December 2006 Gren Z Tizhnevik The Economist u konteksti rozvitku zhurnalistiki Velikoyi Britaniyi XIX XX stolit www pdffactory com 9 bereznya 2012 u Wayback Machine Our History 12 lipnya 2017 u Wayback Machine Economist Group Karl Marx The Eighteenth Brumaire of Louis Bonaparte VI 1852 o Grada Cormac 1995 Introduction The great Irish famine Cambridge University Press p 1 ISBN 0 521 55787 9 Juan Diez Medrano 2003 Journalists and European Integration Framing Europe attitudes to European integration in Germany Spain and the United Kingdom Princeton University Press pp 128 et seq ISBN 9780691116112 Lanxin Xiang 1995 Recasting the Imperial Far East East Gate pp 6 8 ISBN 1 56324 460 8 The Economist 4 February 1950 p 243 Michael Brooks 13 Things That Don t Make Sense ISBN 978 1 60751 666 8 p 67 Hooked on just saying no 13 sichnya 2016 u Wayback Machine Economist com Retrieved 2010 5 26 The case for war revisited The Economist 2003 7 17 The Economist Newspaper Limited Obama s war The Economist Volume 393 Number 8653 2009 10 17 The Economist Newspaper Limited The Copenhagen Summit The Economist Volume 393 Number 8660 2009 12 5 The Economist Newspaper Limited 24 Kanal Arhiv originalu za 1 grudnya 2019 Procitovano 24 listopada 2019 The Economist White Out of Red Ad Campaign Rezhim dostupu http www inqmind co 2012 10 the economist white out of red ad campaign 2 serpnya 2016 u Wayback Machine The Economist The importance of selling a brand not next weeks issue Rezhim dostupu http www warc com fulltext ipacases 77172 htm 14 sichnya 2016 u Wayback Machine On the Hamburger Standard The Economist 6 12 September 1986 Globalisation The redistribution of hope The Economist 16 December 2010 Retrieved 23 April 2011 Buttonwood Let them heat coke 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine The Economist 14 June 2008 Retrieved 25 May 2012 Let them wed 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine cover article on 4 January 1996 Smoking and public health Breathe easy 21 lyutogo 2012 u Wayback Machine The Economist 10 June 2010 Retrieved 25 May 2012 Sense not Sensenbrenner 8 serpnya 2016 u Wayback Machine The Economist 30 March 2006 Lexington Reflections on Virginia Tech 11 travnya 2011 u Wayback Machine The Economist 8 April 2009 Retrieved 13 April 2011 http www economist com node 347578 7C Obituary nedostupne posilannya God The Economist 23 December 1999 Media directory 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine The Economist The Economics of the Colonial Cringe Pseudonomics and the Sneer on the Face of The Economist 23 bereznya 2010 u Wayback Machine Washington Post Retrieved 27 April 2008 The Doubter s Companion A Dictionary of Aggressive Common Sense Amazon co uk Retrieved 9 August 2013 Latest blog posts 17 sichnya 2016 u Wayback Machine The Economist Retrieved 9 August 2013 Economist launches audio magazine 16 bereznya 2016 u Wayback Machine The Guardian London Retrieved 16 August 2007 Economist Innovation Awards Categories 17 sichnya 2013 u Wayback Machine The Economist Group Retrieved 25 May 2012 What is your vision of the future 5 kvitnya 2017 u Wayback Machine New Straights Times 22 April 2000 Inconvenient truths in Singapore 29 grudnya 2006 u Wayback Machine Asia Times Retrieved 31 January 2007 Censorship in India 3 bereznya 2016 u Wayback Machine The Economist 7 December 2010 Iran bans The Economist over map 23 grudnya 2011 u Wayback Machine The Jerusalem Post Retrieved 31 January 2007 Reporters Without Borders Archived from the original on 17 January 2013 Retrieved 2 April 2014 PosilannyaOficijnij sajt zhurnalu Ekonomist 10 serpnya 2007 u Wayback Machine Statti Ekonomista ukrayinskoyu 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro drukovane vidannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ