Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Інтернаціоналізм значення Не плутати з Інтернаціоналізація та локал

Інтернаціоналізм

Інтернаціоналізм
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інтернаціоналізм (значення).
Не плутати з Інтернаціоналізація та локалізація.

Інтернаціоналізм (від лат. inter — «між» і natio — «народ», «нація») — це політичний рух, який прагне створити співпрацю націй. Виступає за посилення економічної та політичної взаємодії між країнами, що вважається корисним для всіх партій. Попри це, кожна країна зазвичай, як і раніше, зберігає певний ступінь незалежності, і санкції проти учасників можуть бути прийняті лише після взаємної консультації. Визначення «інтернаціоналізм» увів в обіг англійський соціолог Джеремі Бентам (1780), котрий органічно вписав ідею солідарності у теорію досягнення загальної користі, добра та щастя.

Це поширений наприкінці 19 та у 20 ст. різновид ідеї вселюдської солідарності, що ґрунтувався на умоглядному перебільшенні спільності економічних і соціальних інтересів пригноблених верств населення різних країн, а також побудована на ньому відповідна система світогляду. Сутність «інтернаціоналізму» неодноразово викривляли, та ним вдало маніпулювали різні нацистські режими, поєднуючи його з ідеєю «арійської вищої раси», і зараховували до «справжніх інтернаціоналістів» себе та лише ті чи інші підкорені й задурені народи.

Походження

У Великій Британії 19 століття, існувала ліберальна інтернаціоналістична лінія політичної думки, втілена Річардом Кобденом і Джоном Брайтом. Кобден і Брайт були проти протекціоністських Хлібних законів, і під час промови в Ковент-Гарден 28 вересня 1843 року, Кобден виклав власний утопійний вигляд інтернаціоналізму:

Безкоштовний обмін! Що це таке? Чому... руйнуємо перешкоди, що розділяють нації; ті перепони, за якими ховаються почуття пихатості, помсти, ненависті і ревнощів, які раз у раз вириваються за межі своїх кордонів і заливають кров'ю цілі країни.

Кобден вважав, що вільна торгівля умиротворює світ завдяки взаємозалежності — ідея, яка також висловлена Адамом Смітом в його «Багатстві народів» і загальна для багатьох лібералів того часу.

image
Прапор Організації Об'єднаних Націй, провідної міжнародної організації в світі і прихильника інтернаціоналізму.

Віра в ідею морального закону і вроджену доброту людської природи, також надихнула їх віру в інтернаціоналізм.

Ці ліберальні концепції інтернаціоналізму на той час, зазнали різкої критики з боку соціалістів і радикалів, які вказували на зв'язок між глобальною економічною конкуренцією й імперіалізмом і вважали це суперництво основною причиною світового конфлікту. Однією з перших міжнародних організацій світу, була Міжнародна асоціація робітників, створена в Лондоні 1864 року політичними активістами соціалістів і комуністів з робітничого класу (в тому числі Карл Маркс). Звана Першим Інтернаціоналом, організація була призначена просуванню політичних інтересів робітничого класу крізь національні кордони і перебувала в прямій ідеологічній протидії з течіями ліберального інтернаціоналізму, котрі виступали за вільну торгівлю та капіталізм, як засоби досягнення миру і взаємозалежності в усьому світі.

Серед інших міжнародних організацій, були Міжпарламентський союз, створений 1889 року Фредеріком Пасі з Франції та Вільямом Рендалом Кремером з Великої Британії, та Ліга Націй, яка була утворена після Першої світової війни. Перша з них передбачалася як постійний форум для політичних багатосторонніх переговорів, тоді як остання була спробою вирішити світові проблеми безпеки, за допомогою міжнародного арбітражу та діалогу.

Дж. А. Хобсон, гладстонський ліберал, який після Великої війни став соціалістом, передбачав у власній книзі «Імперіалізм» (1902) зростання впливу міжнародних судів та конгресів, які як сподівалося врегулюють міжнародні суперечки між народами мирним шляхом. Сер Ральф Енджелл у власній праці «Велика ілюзія» (1910) стверджував, що світ об'єднують торгівля, фінанси, промисловість та зв'язок, і через це націоналізм є анахронізмом та що війна не принесе користі нікому, хто до неї залучений, а призведе лише до занепаду.

Лорд Лотіан був інтернаціоналістом та імперіалістом, який у грудні 1914 року, розраховував на «добровільну федерацію вільних цивілізованих націй, яка нарешті винищить привид конкурентних озброєнь і дасть міцний мир людству».

У вересні 1915 року він вважав, що Британська імперія, є «чудовим прикладом світової Співдружності».

Інтернаціоналізм втілився у Великій Британії шляхом схвалення Ліги Націй такими людьми, як Гілберт Мюррей. Ліберальна партія та Лейбористська партія, мали видатних членів-інтернаціоналістів, таких як прем'єр-міністр лейбористів Рамсей Макдональд, який вважав, що «наша справжня національність — людство».

Різновиди інтернаціоналізму

Існують різні варіанти інтернаціоналізму: традиційні – пролетарський інтернаціоналізм, соціалістичний інтернаціоналізм; новітні – релігійний інтернаціоналізм, космополітичний інтернаціоналізм, фінансовий інтернаціоналізм, російський супернаціоналізм. Сучасні дослідники інтернаціоналізму, пропонують розглядати інтернаціоналізм як будову, яка практично не має стосунку до реального життя, а є ідеологічним фантомом.

Напрямок інтернаціоналізму

Лівий

Пролетарський інтернаціоналізм

У вужчому, політичному розумінні — розумова модель зміни наявної несправедливої конфігурації геополітичних сил, шляхом одночасних революційних виступів трудових мас у різних країнах, задля побудови нових справедливих міжнародних і міждержавних відносин Пролетарський інтернаціоналізм — суспільно-політичні погляди та течії, протилежні націоналізму. Пролетарський інтернаціоналізм так би мовити, невід'ємно веде до «братства народів».

image
Плакат сталінських часів із написом «Весь світ буде наш!»

Ідея солідарності від середини 19 ст. була взята на озброєння прибічниками марксизму, які перетворили її на політичну доктрину пролетарського інтернаціоналізму  — солідарної боротьби робітників усіх країн Світу за власні права. Гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», проголошене у «Маніфесті Комуністичної партії», за тогочасних умов розвитку капіталізму, було використане як дієвий засіб соціальної мобілізації, а також заохочувало створення соціал-демократичних і комуністичних партій у різних країнах та сприяло узгодженню їхніх політичних виступів

У марксистській соціально-класовій концепції, був проголошений Пролетарський інтернаціоналізм (синонім: міжнародний соціалізм). Концепція заснована на уявленні, що капіталізм в «епоху імперіалізму» є глобальною системою, отже робітничий клас повинен діяти як світовий клас, якщо цей клас хоче перемогти його. Робітники повинні боротися на знак солідарності зі своїми колегами в інших країнах на основі загальних інтересів класу. Теоретичне обґрунтування та практичне втілення, пролетарський інтернаціоналізм знайшов в ідеології марксизму-ленінізму, яка була панівною в СРСР. Пролетарський інтернаціоналізм проголошувався основним чинником формування зовнішньої політики соціалістичних держав. До того-ж СРСР зазначався як «світовий лідер», «полюс», «великий радянський народ (нова спільність)» тощо.

Стрижневим принципом пролетарського інтернаціоналізму є переважання класових інтересів над національними, саме тому він є антагоністичним до націоналізму. Націоналізм розглядався як «буржуазний», адже суперечив комуністичній ідеології і тому вважався ворожим. Виходячи із марксистських уявлень про поділ суспільства на класи, пролетарський інтернаціоналізм — солідарність пролетарів, що випливає із спільності їх інтересів, незалежно від країни або нації, до якої вони належать.

Пролетарський інтернаціоналізм — міжнаціональна та міжнародна єдність робітників і всіх трудящих у боротьбі за перемогу соціалістичної (світової) революції, побудову соціалізму та комунізму; один з найважливіших принципів комуністичного та робітничою руху. Пролетарський інтернаціоналізм протистоїть буржуазному націоналізму, великодержавному шовінізму, космополітизму, расизму та виник з появою наукового комунізму й є невід'ємною частиною марксизму-ленінізму. Теоретичні обґрунтування і відправні положення пролетарського інтернаціоналізму, вироблені вождями світового пролетаріату К. Марксом, Ф. Енгельсом, В. Леніним (Ульяновим). Основу становлять спільність класових інтересів пролетаріату, трудящих мас незалежно від того, в якій країні вони живуть і до якої національності належать, спільність кінцевої мети робітничого класу — перемога комунізму, потреба протиставити міжнародному об'єднанню і взаємній підтримці капіталістів різних країн, міжнародну солідарність трудящих.

Комуністичний Інтернаціонал

1914 року, більша частина соціал-демократів (в тому числі II Інтернаціонал) підтримала власні уряди в Першій світовій війні і встала на націоналістичні позиції; меншість відкидала «імперіалістичну війну», розглядаючи її як зіткнення між імперіалістами, яке не залежить від інтересів трудящих, а також як зручний привід («війна між Австрією та Росією була б корисна» — Ленін) для революції і встановлення диктатури пролетаріату. Згодом прихильники цієї лінії (що прийшли в жовтні 1917 до влади в РРФСР) стали називати себе не соціал-демократами, а комуністами.

Комуністичний Інтернаціонал, також відомий як Комінтерн або Третій Інтернаціонал, було утворено 1919 року після жовтневого перевороту в РРФСР, по закінченню Першої світової війни і розпуску Другого Інтернаціоналу. Це було об'єднання комуністичних політичних партій з усього світу, прихильних пролетарському інтернаціоналізму і революційному поваленню світової буржуазії. У Маніфесті Комуністичного Інтернаціоналу, написаному Л. Троцьким (Бронштейном), політичне спрямування Комінтерну окреслюється як: «проти імперіалістичного варварства, проти монархії, проти привілейованих станів, проти буржуазної держави та буржуазної власності, проти всіх видів і форм класової чи національної приналежності, пригнічення». Розпущений ІІІ Інтернаціонал, 1943 року.

Приклади міжнародних організацій

Приклади змішаних форм із наднаціональними організаціями

Див. також

Примітки

  1. Енциклопедія історії України: У 10 т./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2005.— Т. 3 : Е—Й.— С. 521—522.
  2. Boudreaux, Don (14 вересня 2004). . Cafe Hayek (амер.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  3. Інтернаціоналізм // Етнічність: енциклопедичний довідник / В. Б. Євтух; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, Центр етноглобалістики. – К. : Фенікс, 2012. – С. 164. – 396 с.
  4. РАДЯНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. – Том 2: ДЕРЖАВІН — ЛЕСТРИГОНИ [ 22 липня 2018 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. Д. Скаба (відп. ред.), Б. М. Бабій, С. М. Бібіков, О. А. Бородін, І. О. Гуржій, П. П. Гудзенко, К. Г. Гуслистий, В. Л. Зуц (відп. секр.), М. К. Івасюта, І. І. Компанієць (заст. відп. ред.), С. М. Королівський, Ю. Ю. Кондуфор, П. А. Лавров, Ф. Є. Лось, І. Д. Назаренко, М. І. Супруненко, В. І. Стрельський, В. Я. Тарасенко, П. Т. Тронько, А. Т. Чеканюк. АН УРСР. – К.: Головна редакція української радянської енциклопедії, 1970. – 606 с. (стор.: 259-260)
  5. . www.marxists.org. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 квітня 2021.

Джерела та література

Посилання

image Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Internacionalizm znachennya Ne plutati z Internacionalizaciya ta lokalizaciya Internacionalizm vid lat inter mizh i natio narod naciya ce politichnij ruh yakij pragne stvoriti spivpracyu nacij Vistupaye za posilennya ekonomichnoyi ta politichnoyi vzayemodiyi mizh krayinami sho vvazhayetsya korisnim dlya vsih partij Popri ce kozhna krayina zazvichaj yak i ranishe zberigaye pevnij stupin nezalezhnosti i sankciyi proti uchasnikiv mozhut buti prijnyati lishe pislya vzayemnoyi konsultaciyi Viznachennya internacionalizm uviv v obig anglijskij sociolog Dzheremi Bentam 1780 kotrij organichno vpisav ideyu solidarnosti u teoriyu dosyagnennya zagalnoyi koristi dobra ta shastya Ce poshirenij naprikinci 19 ta u 20 st riznovid ideyi vselyudskoyi solidarnosti sho gruntuvavsya na umoglyadnomu perebilshenni spilnosti ekonomichnih i socialnih interesiv prignoblenih verstv naselennya riznih krayin a takozh pobudovana na nomu vidpovidna sistema svitoglyadu Sutnist internacionalizmu neodnorazovo vikrivlyali ta nim vdalo manipulyuvali rizni nacistski rezhimi poyednuyuchi jogo z ideyeyu arijskoyi vishoyi rasi i zarahovuvali do spravzhnih internacionalistiv sebe ta lishe ti chi inshi pidkoreni j zadureni narodi PohodzhennyaU Velikij Britaniyi 19 stolittya isnuvala liberalna internacionalistichna liniya politichnoyi dumki vtilena Richardom Kobdenom i Dzhonom Brajtom Kobden i Brajt buli proti protekcionistskih Hlibnih zakoniv i pid chas promovi v Kovent Garden 28 veresnya 1843 roku Kobden viklav vlasnij utopijnij viglyad internacionalizmu Bezkoshtovnij obmin Sho ce take Chomu rujnuyemo pereshkodi sho rozdilyayut naciyi ti pereponi za yakimi hovayutsya pochuttya pihatosti pomsti nenavisti i revnoshiv yaki raz u raz virivayutsya za mezhi svoyih kordoniv i zalivayut krov yu cili krayini Kobden vvazhav sho vilna torgivlya umirotvoryuye svit zavdyaki vzayemozalezhnosti ideya yaka takozh vislovlena Adamom Smitom v jogo Bagatstvi narodiv i zagalna dlya bagatoh liberaliv togo chasu Prapor Organizaciyi Ob yednanih Nacij providnoyi mizhnarodnoyi organizaciyi v sviti i prihilnika internacionalizmu Vira v ideyu moralnogo zakonu i vrodzhenu dobrotu lyudskoyi prirodi takozh nadihnula yih viru v internacionalizm Ci liberalni koncepciyi internacionalizmu na toj chas zaznali rizkoyi kritiki z boku socialistiv i radikaliv yaki vkazuvali na zv yazok mizh globalnoyu ekonomichnoyu konkurenciyeyu j imperializmom i vvazhali ce supernictvo osnovnoyu prichinoyu svitovogo konfliktu Odniyeyu z pershih mizhnarodnih organizacij svitu bula Mizhnarodna asociaciya robitnikiv stvorena v Londoni 1864 roku politichnimi aktivistami socialistiv i komunistiv z robitnichogo klasu v tomu chisli Karl Marks Zvana Pershim Internacionalom organizaciya bula priznachena prosuvannyu politichnih interesiv robitnichogo klasu kriz nacionalni kordoni i perebuvala v pryamij ideologichnij protidiyi z techiyami liberalnogo internacionalizmu kotri vistupali za vilnu torgivlyu ta kapitalizm yak zasobi dosyagnennya miru i vzayemozalezhnosti v usomu sviti Sered inshih mizhnarodnih organizacij buli Mizhparlamentskij soyuz stvorenij 1889 roku Frederikom Pasi z Franciyi ta Vilyamom Rendalom Kremerom z Velikoyi Britaniyi ta Liga Nacij yaka bula utvorena pislya Pershoyi svitovoyi vijni Persha z nih peredbachalasya yak postijnij forum dlya politichnih bagatostoronnih peregovoriv todi yak ostannya bula sproboyu virishiti svitovi problemi bezpeki za dopomogoyu mizhnarodnogo arbitrazhu ta dialogu Dzh A Hobson gladstonskij liberal yakij pislya Velikoyi vijni stav socialistom peredbachav u vlasnij knizi Imperializm 1902 zrostannya vplivu mizhnarodnih sudiv ta kongresiv yaki yak spodivalosya vregulyuyut mizhnarodni superechki mizh narodami mirnim shlyahom Ser Ralf Endzhell u vlasnij praci Velika ilyuziya 1910 stverdzhuvav sho svit ob yednuyut torgivlya finansi promislovist ta zv yazok i cherez ce nacionalizm ye anahronizmom ta sho vijna ne prinese koristi nikomu hto do neyi zaluchenij a prizvede lishe do zanepadu Lord Lotian buv internacionalistom ta imperialistom yakij u grudni 1914 roku rozrahovuvav na dobrovilnu federaciyu vilnih civilizovanih nacij yaka nareshti vinishit privid konkurentnih ozbroyen i dast micnij mir lyudstvu U veresni 1915 roku vin vvazhav sho Britanska imperiya ye chudovim prikladom svitovoyi Spivdruzhnosti Internacionalizm vtilivsya u Velikij Britaniyi shlyahom shvalennya Ligi Nacij takimi lyudmi yak Gilbert Myurrej Liberalna partiya ta Lejboristska partiya mali vidatnih chleniv internacionalistiv takih yak prem yer ministr lejboristiv Ramsej Makdonald yakij vvazhav sho nasha spravzhnya nacionalnist lyudstvo Riznovidi internacionalizmuIsnuyut rizni varianti internacionalizmu tradicijni proletarskij internacionalizm socialistichnij internacionalizm novitni religijnij internacionalizm kosmopolitichnij internacionalizm finansovij internacionalizm rosijskij supernacionalizm Suchasni doslidniki internacionalizmu proponuyut rozglyadati internacionalizm yak budovu yaka praktichno ne maye stosunku do realnogo zhittya a ye ideologichnim fantomom Napryamok internacionalizmuLivij Proletarskij internacionalizm U vuzhchomu politichnomu rozuminni rozumova model zmini nayavnoyi nespravedlivoyi konfiguraciyi geopolitichnih sil shlyahom odnochasnih revolyucijnih vistupiv trudovih mas u riznih krayinah zadlya pobudovi novih spravedlivih mizhnarodnih i mizhderzhavnih vidnosin Proletarskij internacionalizm suspilno politichni poglyadi ta techiyi protilezhni nacionalizmu Proletarskij internacionalizm tak bi moviti nevid yemno vede do bratstva narodiv Plakat stalinskih chasiv iz napisom Ves svit bude nash Ideya solidarnosti vid seredini 19 st bula vzyata na ozbroyennya pribichnikami marksizmu yaki peretvorili yiyi na politichnu doktrinu proletarskogo internacionalizmu solidarnoyi borotbi robitnikiv usih krayin Svitu za vlasni prava Gaslo Proletari vsih krayin yednajtesya progoloshene u Manifesti Komunistichnoyi partiyi za togochasnih umov rozvitku kapitalizmu bulo vikoristane yak diyevij zasib socialnoyi mobilizaciyi a takozh zaohochuvalo stvorennya social demokratichnih i komunistichnih partij u riznih krayinah ta spriyalo uzgodzhennyu yihnih politichnih vistupiv U marksistskij socialno klasovij koncepciyi buv progoloshenij Proletarskij internacionalizm sinonim mizhnarodnij socializm Koncepciya zasnovana na uyavlenni sho kapitalizm v epohu imperializmu ye globalnoyu sistemoyu otzhe robitnichij klas povinen diyati yak svitovij klas yaksho cej klas hoche peremogti jogo Robitniki povinni borotisya na znak solidarnosti zi svoyimi kolegami v inshih krayinah na osnovi zagalnih interesiv klasu Teoretichne obgruntuvannya ta praktichne vtilennya proletarskij internacionalizm znajshov v ideologiyi marksizmu leninizmu yaka bula panivnoyu v SRSR Proletarskij internacionalizm progoloshuvavsya osnovnim chinnikom formuvannya zovnishnoyi politiki socialistichnih derzhav Do togo zh SRSR zaznachavsya yak svitovij lider polyus velikij radyanskij narod nova spilnist tosho Strizhnevim principom proletarskogo internacionalizmu ye perevazhannya klasovih interesiv nad nacionalnimi same tomu vin ye antagonistichnim do nacionalizmu Nacionalizm rozglyadavsya yak burzhuaznij adzhe superechiv komunistichnij ideologiyi i tomu vvazhavsya vorozhim Vihodyachi iz marksistskih uyavlen pro podil suspilstva na klasi proletarskij internacionalizm solidarnist proletariv sho viplivaye iz spilnosti yih interesiv nezalezhno vid krayini abo naciyi do yakoyi voni nalezhat Proletarskij internacionalizm mizhnacionalna ta mizhnarodna yednist robitnikiv i vsih trudyashih u borotbi za peremogu socialistichnoyi svitovoyi revolyuciyi pobudovu socializmu ta komunizmu odin z najvazhlivishih principiv komunistichnogo ta robitnichoyu ruhu Proletarskij internacionalizm protistoyit burzhuaznomu nacionalizmu velikoderzhavnomu shovinizmu kosmopolitizmu rasizmu ta vinik z poyavoyu naukovogo komunizmu j ye nevid yemnoyu chastinoyu marksizmu leninizmu Teoretichni obgruntuvannya i vidpravni polozhennya proletarskogo internacionalizmu virobleni vozhdyami svitovogo proletariatu K Marksom F Engelsom V Leninim Ulyanovim Osnovu stanovlyat spilnist klasovih interesiv proletariatu trudyashih mas nezalezhno vid togo v yakij krayini voni zhivut i do yakoyi nacionalnosti nalezhat spilnist kincevoyi meti robitnichogo klasu peremoga komunizmu potreba protistaviti mizhnarodnomu ob yednannyu i vzayemnij pidtrimci kapitalistiv riznih krayin mizhnarodnu solidarnist trudyashih Komunistichnij Internacional 1914 roku bilsha chastina social demokrativ v tomu chisli II Internacional pidtrimala vlasni uryadi v Pershij svitovij vijni i vstala na nacionalistichni poziciyi menshist vidkidala imperialistichnu vijnu rozglyadayuchi yiyi yak zitknennya mizh imperialistami yake ne zalezhit vid interesiv trudyashih a takozh yak zruchnij privid vijna mizh Avstriyeyu ta Rosiyeyu bula b korisna Lenin dlya revolyuciyi i vstanovlennya diktaturi proletariatu Zgodom prihilniki ciyeyi liniyi sho prijshli v zhovtni 1917 do vladi v RRFSR stali nazivati sebe ne social demokratami a komunistami Komunistichnij Internacional takozh vidomij yak Komintern abo Tretij Internacional bulo utvoreno 1919 roku pislya zhovtnevogo perevorotu v RRFSR po zakinchennyu Pershoyi svitovoyi vijni i rozpusku Drugogo Internacionalu Ce bulo ob yednannya komunistichnih politichnih partij z usogo svitu prihilnih proletarskomu internacionalizmu i revolyucijnomu povalennyu svitovoyi burzhuaziyi U Manifesti Komunistichnogo Internacionalu napisanomu L Trockim Bronshtejnom politichne spryamuvannya Kominternu okreslyuyetsya yak proti imperialistichnogo varvarstva proti monarhiyi proti privilejovanih staniv proti burzhuaznoyi derzhavi ta burzhuaznoyi vlasnosti proti vsih vidiv i form klasovoyi chi nacionalnoyi prinalezhnosti prignichennya Rozpushenij III Internacional 1943 roku Prikladi mizhnarodnih organizacijLiga Nacij Benelux Kominform Organizaciya Ob yednanih Nacij NATO Poshtovij soyuz Mizhnarodna organizaciya praci Komintern Komunistichnij Internacional Varshavskij dogovir Socialistichnij internacionalPrikladi zmishanih form iz nadnacionalnimi organizaciyamiYevropejskij Soyuz Mizhnarodnij olimpijskij komitetDiv takozhInternacionalizm chi rusifikaciya TotalitarizmPrimitkiEnciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka 2005 T 3 E J S 521 522 Boudreaux Don 14 veresnya 2004 Cafe Hayek amer Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2021 Internacionalizm Etnichnist enciklopedichnij dovidnik V B Yevtuh Nac ped un t imeni M P Dragomanova Centr etnoglobalistiki K Feniks 2012 S 164 396 s RADYaNSKA ENCIKLOPEDIYa ISTORIYi UKRAYiNI Tom 2 DERZhAVIN LESTRIGONI 22 lipnya 2018 u Wayback Machine Red kol A D Skaba vidp red B M Babij S M Bibikov O A Borodin I O Gurzhij P P Gudzenko K G Guslistij V L Zuc vidp sekr M K Ivasyuta I I Kompaniyec zast vidp red S M Korolivskij Yu Yu Kondufor P A Lavrov F Ye Los I D Nazarenko M I Suprunenko V I Strelskij V Ya Tarasenko P T Tronko A T Chekanyuk AN URSR K Golovna redakciya ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1970 606 s stor 259 260 www marxists org Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 8 kvitnya 2021 Dzherela ta literaturaL P Nagorna Internacionalizm 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 521 ISBN 966 00 0610 1 L P Nagorna Internacionalizm 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Musiienko I Radziecki internacjonalizm jako forma realizacji komunistycznego projektu imperialnego na Ukrainie Internacjonalizm czy Dzialania organow bezpieczenstwa panstw komunistycznych wobec mniejszosci narodowych 1944 1989 red Joanna Hytrek Hryciuk Grzegorz Strauchold Jaroslaw Syrnyk Warszawa Wroclaw Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu IPN 2011 S 525 541 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaInternacionalizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 548 549 1000 ekz http www rozum org ua index php a term amp d 18 amp t 16005 29 lipnya 2013 u Wayback Machine http bse sci lib com article055673 html 23 lipnya 2011 u Wayback Machine http litopys org ua idzuba dz htm 23 travnya 2006 u Wayback Machine http filosof historic ru enc item f00 s04 a000419 shtml 22 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Istoriya v terminah i ponyattyah dovidnik Za zagal red Orlovoyi T V Vishgorod 2014 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim

Дата публікації:
Топ