Комінформ, або Комінформбюро (Інформаційне бюро комуністичних та робітничих партій) — міжнародна комуністична організація. Заснована 27 вересня 1947 року на нараді комуністичних і робітничих партій у м. Шклярська Поремба. Діяла в 1947—1956 роках.
Комінформ | |
---|---|
Тип | Інтернаціонал |
Засновано | 6 жовтня 1947 |
Розпущено | 17 квітня 1956 |
Ідеологія | марксизм-ленінізм і сталінізм |
Штаб-квартира | Белград і Бухарест |
Попередник | Комуністичний інтернаціонал |
Друкований орган | d |
Склад організації
Спочатку до Комінформу входили комуністичні партії 9 країн: СРСР, Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Югославії, Франції та Італії. Пізніше до організації приєдналась Албанська партія праці.
Оскільки Комуністична партія Іспанії перебувала на нелегальному становищі, вона формально не входила до складу Комінформу, проте газета організації видавалася також іспанською мовою.
1948 року через розрив стосунків між Тіто та Сталіним югославська компартія була виключена з Комінформу. Штаб-квартира організації, яка розташовувалась у Белграді, була перенесена до Бухареста.
Також до складу Комінформу не входили Комуністична партія Китаю, Комуністична партія Німеччини та Соціалістична єдина партія Німеччини.
Діяльність
Офіційною метою Комінформу була координаційна та інформаційна діяльність компартій, але насправді він, за задумом радянського керівництва, повинен був займатися пропагандою комуністичних ідей та радянської політики в Європі і протистояти доктрині Трумена та плану Маршалла.
Комінформ проводив наради комуністичних і робітничих партій, де приймалися резолюції, які містили оцінку міжнародного становища, закликали трудящих «на боротьбу за мир, демократію і соціалізм», засуджували діяльність Компартії Югославії тощо. Мав друкований орган — газету «За прочный мир, за народную демократию!», яка видавалася 19 мовами. 1956 року, після створення Організації Варшавського договору, Комінформ було розпущено.
Посилання
- Комінформ [ 10 Листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Коминформ //Большой Энциклопедический словарь. 2000. (рос.)
Це незавершена стаття про комунізм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kominform abo Kominformbyuro Informacijne byuro komunistichnih ta robitnichih partij mizhnarodna komunistichna organizaciya Zasnovana 27 veresnya 1947 roku na naradi komunistichnih i robitnichih partij u m Shklyarska Poremba Diyala v 1947 1956 rokah KominformTip InternacionalZasnovano 6 zhovtnya 1947Rozpusheno 17 kvitnya 1956Ideologiya marksizm leninizm i stalinizmShtab kvartira Belgrad i BuharestPoperednik Komunistichnij internacionalDrukovanij organ dSklad organizaciyiSpochatku do Kominformu vhodili komunistichni partiyi 9 krayin SRSR Bolgariyi Ugorshini Polshi Rumuniyi Chehoslovachchini Yugoslaviyi Franciyi ta Italiyi Piznishe do organizaciyi priyednalas Albanska partiya praci Oskilki Komunistichna partiya Ispaniyi perebuvala na nelegalnomu stanovishi vona formalno ne vhodila do skladu Kominformu prote gazeta organizaciyi vidavalasya takozh ispanskoyu movoyu 1948 roku cherez rozriv stosunkiv mizh Tito ta Stalinim yugoslavska kompartiya bula viklyuchena z Kominformu Shtab kvartira organizaciyi yaka roztashovuvalas u Belgradi bula perenesena do Buharesta Takozh do skladu Kominformu ne vhodili Komunistichna partiya Kitayu Komunistichna partiya Nimechchini ta Socialistichna yedina partiya Nimechchini DiyalnistOficijnoyu metoyu Kominformu bula koordinacijna ta informacijna diyalnist kompartij ale naspravdi vin za zadumom radyanskogo kerivnictva povinen buv zajmatisya propagandoyu komunistichnih idej ta radyanskoyi politiki v Yevropi i protistoyati doktrini Trumena ta planu Marshalla Kominform provodiv naradi komunistichnih i robitnichih partij de prijmalisya rezolyuciyi yaki mistili ocinku mizhnarodnogo stanovisha zaklikali trudyashih na borotbu za mir demokratiyu i socializm zasudzhuvali diyalnist Kompartiyi Yugoslaviyi tosho Mav drukovanij organ gazetu Za prochnyj mir za narodnuyu demokratiyu yaka vidavalasya 19 movami 1956 roku pislya stvorennya Organizaciyi Varshavskogo dogovoru Kominform bulo rozpusheno PosilannyaKominform 10 Listopada 2013 u Wayback Machine Kominform Bolshoj Enciklopedicheskij slovar 2000 ros Ce nezavershena stattya pro komunizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi