Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іро нія дав гр είρωνεία лукавство глузування прихований гумор художній троп який виражає глузливо критичне ставлення мит

Іронія

Іронія

Іро́нія (дав.-гр. είρωνεία — лукавство, глузування, прихований гумор) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. Іронія — це насмішка, замаскована зовнішньою серйозністю.

image
Учасниця протесту на антиклерикальному мітингу на площі Piazza XXIV Maggio в Мілані, Італія, 2 червня 2012 року. На сумці написано «Іронія - це сексуально».
image
Текст англійською: «Я не можу дозволити собі справжній знак».

Тлумачення

Іронію, як і будь-яке складне і давнє явище мовного вираження людини, можна розглядати на багатьох рівнях, включно з тим, який зводить її іронічно-невхопний зміст до якогось одного з її значень (найчастіше до значення не поняття іронії, а до слова «іронія»), які часто можна «приписати» до якогось історичного періоду. Таким чином, розуміння іронії як процесу, як дії або енергії, залежить від досвіду її, а розуміння іронії як результату, або ергону, від інструментального знання того, що приводить до іронії, — передусім іронії, вираженої через тропи.

У стилістиці фігура, яку називають «антифразис», коли висловлювання набуває у контексті протилежного значення.

Осмислення іронії як естетичної категорії, як ідейно-емоційної оцінки явищ дійсності сягає античності, зокрема філософії Сократа. Проте іронія Сократа заперечує реальну істину і суб'єктивне уявлення її: «Я знаю тільки те, що нічого не знаю».

Типи

image
Знак «Не курити», ілюструє Шерлока Холмса, котрий курить. Станція на Бейкер-стріт.

«Нова Енциклопедія поезії та поетики Принстона» розрізняє такі види іронії:

  • Класична іронія — посилання на джерела іронії в давньогрецькій комедії та те, як класичний та середньовічні риторики окреслили цей термін.
  • Романтична іронія — самосвідома і самокритична форма художньої літератури.
  • Космічна іронія — протиставлення абсолютного та відносного, загального та індивідуального, яке Гегель висловив фразою, «загальна [іронія] світу».
  • Вербальна іронія — суперечність між заявленим та задуманим значеннями.
  • Ситуаційна іронія — невідповідність наміру та результату; коли результат дії суперечить бажаному чи очікуваному ефекту.
  • Драматична іронія та трагічна іронія — невідповідність усвідомлення актора та спостерігача: коли слова та дії набувають значення, яке розуміє слухач чи аудиторія, але мовець чи персонаж цього не роблять; наприклад, коли персонаж каже іншому: «Побачимось завтра!», коли аудиторія (але не персонаж) знає, що герой помре до світанку. Термін найчастіше використовується, коли автор змушує персонажа говорити чи діяти помилково, через незнання певної частини правди, але про яку усвідомлює аудиторія. Трагічно іронізуючи, те, що глядачі знають про помилки, які робить герой.

Є й нові форми іронії, котрі ще не зазначені у більшості словниках:

  • Постіронія — термін, що використовується для позначення стану, у якому серйозні та іронічні наміри заплутані. Однак, є сумніви щодо цієї форми іронії.

Середньовічна іронія

Оригінальне розуміння іронії було в Україні. Теорія іронії розроблялася викладачами поетик Києво-Могилянської академії (, , Йоасаф Кроковський, Стефан Яворський, Лаврентій Горка, Георгій Кониський, Феофан Прокопович, Митрофан Довгалевський та ін.). У творах XVII—XVIII століття розвивається її особлива форма — самоіронія, самонасмішка. У творах «мандрованих дяків» автори прикидаються простаками, дурниками, говорять нібито нісенітниці, але насправді — про серйозні речі, несумісні із довколишнім світом абсурду.

Іронія-запитання — улюблений прийом Григорія Сковороди. Вона виражається в глузуванні засобом іносказання, але завдання іронії та алегорії різні. Алегорія показує схожість між окремим, конкретним і чимось іншим, що є якоюсь загальною ідеєю чи принципом, і в іронії значення відмінне від сказаного, протилежне йому.

Романтична іронія

Романтичну іронію розробили (, ), спрямовуючи її на літературну форму і використовуючи як засіб заперечення всього нерухомого і закостенілого. Г. В. Ф. Гегель вважав іронію романтиків суб'єктивною грою свідомості. В Україні розвивалася концепція заперечної іронії (І. Котляревський, А. Метлинський, М. Костомаров).

Іронія в українській літературі XIX ст.

Особлива заслуга в осмисленні іронії в художній практиці належать Тарасу Шевченку. У нього вона спрямована не до суб'єкта, а до об'єкта. Насмішка не заповнює остаточно її зміст. Іроніст — це сумна людина, бо обставини буття України трагічні. Т. Шевченко створив геніальні іронічні рядки, що стали афоризмом:

«Од молдованина до фіна: На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!»

Його іронія перетворюється на засіб звинувачення антигуманних суспільних явищ, колоніальної політики царської Росії.

Франкову іронію можна назвати холодною, крижаною. Проте іронічний автор у творах І. Франка — не апатик, якому все байдуже. Письменник використовує апатію як маску, засіб розвінчання потворного.

Іронія в українській літературі XX ст.

Українська література XX ст. (М. Хвильовий, В. Еллан (Блакитний), Остап Вишня, М. Куліш, П. Загребельний, Є. Дудар, Олег Чорногуз, Ю. Андрухович) розвиває іронію характерну для літератури XIX ст., так звану «епічну іронію» (Т. Манн.). Іронія як «об'єктивна суб'єктивність» виявляється в романах «Левине серце», «Гола душа» П. Загребельного; «Позичений чоловік», «Парад планет» Є. Гуцала, «Аристократ із Вапнярки», «Претендент на папаху» О. Чорногуза, у творах Ю. Андруховича, Є. Дударя.

Іронія є часто єдиною формою вільного погляду на світ і героя.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Іронія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іронія

Примітки

  1. Preminger, A. & Brogan, T. V. F. Brogan, The New Princeton Encyclopedia of Poetry and Poetics, MJF Books, 1993, , стор. 633—635.

Література

  • І. Бичко. Іронія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007.
  • Іронія: Збірник статей /Упорядники Олена Галета, Євген Гулевич, Зоряна Рибчинська (Центр гуманітарних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка). — Львів: Літопис; Київ: Смолоскип, 2006. — 238 с. («Соло триває… нові голоси», № 3: Ростислав Семків, «Парадокси постмодерної іронії та стильова параноя сучасної української літератури» / Лекція-2004 на пошану Соломії Павличко) .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iro niya dav gr eirwneia lukavstvo gluzuvannya prihovanij gumor hudozhnij trop yakij virazhaye gluzlivo kritichne stavlennya mitcya do predmeta zobrazhennya Ironiya ce nasmishka zamaskovana zovnishnoyu serjoznistyu Uchasnicya protestu na antiklerikalnomu mitingu na ploshi Piazza XXIV Maggio v Milani Italiya 2 chervnya 2012 roku Na sumci napisano Ironiya ce seksualno Tekst anglijskoyu Ya ne mozhu dozvoliti sobi spravzhnij znak TlumachennyaIroniyu yak i bud yake skladne i davnye yavishe movnogo virazhennya lyudini mozhna rozglyadati na bagatoh rivnyah vklyuchno z tim yakij zvodit yiyi ironichno nevhopnij zmist do yakogos odnogo z yiyi znachen najchastishe do znachennya ne ponyattya ironiyi a do slova ironiya yaki chasto mozhna pripisati do yakogos istorichnogo periodu Takim chinom rozuminnya ironiyi yak procesu yak diyi abo energiyi zalezhit vid dosvidu yiyi a rozuminnya ironiyi yak rezultatu abo ergonu vid instrumentalnogo znannya togo sho privodit do ironiyi peredusim ironiyi virazhenoyi cherez tropi U stilistici figura yaku nazivayut antifrazis koli vislovlyuvannya nabuvaye u konteksti protilezhnogo znachennya Osmislennya ironiyi yak estetichnoyi kategoriyi yak idejno emocijnoyi ocinki yavish dijsnosti syagaye antichnosti zokrema filosofiyi Sokrata Prote ironiya Sokrata zaperechuye realnu istinu i sub yektivne uyavlennya yiyi Ya znayu tilki te sho nichogo ne znayu TipiZnak Ne kuriti ilyustruye Sherloka Holmsa kotrij kurit Stanciya na Bejker strit Nova Enciklopediya poeziyi ta poetiki Prinstona rozriznyaye taki vidi ironiyi Klasichna ironiya posilannya na dzherela ironiyi v davnogreckij komediyi ta te yak klasichnij ta serednovichni ritoriki okreslili cej termin Romantichna ironiya samosvidoma i samokritichna forma hudozhnoyi literaturi Kosmichna ironiya protistavlennya absolyutnogo ta vidnosnogo zagalnogo ta individualnogo yake Gegel visloviv frazoyu zagalna ironiya svitu Verbalna ironiya superechnist mizh zayavlenim ta zadumanim znachennyami Situacijna ironiya nevidpovidnist namiru ta rezultatu koli rezultat diyi superechit bazhanomu chi ochikuvanomu efektu Dramatichna ironiya ta tragichna ironiya nevidpovidnist usvidomlennya aktora ta sposterigacha koli slova ta diyi nabuvayut znachennya yake rozumiye sluhach chi auditoriya ale movec chi personazh cogo ne roblyat napriklad koli personazh kazhe inshomu Pobachimos zavtra koli auditoriya ale ne personazh znaye sho geroj pomre do svitanku Termin najchastishe vikoristovuyetsya koli avtor zmushuye personazha govoriti chi diyati pomilkovo cherez neznannya pevnoyi chastini pravdi ale pro yaku usvidomlyuye auditoriya Tragichno ironizuyuchi te sho glyadachi znayut pro pomilki yaki robit geroj Ye j novi formi ironiyi kotri she ne zaznacheni u bilshosti slovnikah Postironiya termin sho vikoristovuyetsya dlya poznachennya stanu u yakomu serjozni ta ironichni namiri zaplutani Odnak ye sumnivi shodo ciyeyi formi ironiyi Serednovichna ironiya Originalne rozuminnya ironiyi bulo v Ukrayini Teoriya ironiyi rozroblyalasya vikladachami poetik Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Joasaf Krokovskij Stefan Yavorskij Lavrentij Gorka Georgij Koniskij Feofan Prokopovich Mitrofan Dovgalevskij ta in U tvorah XVII XVIII stolittya rozvivayetsya yiyi osobliva forma samoironiya samonasmishka U tvorah mandrovanih dyakiv avtori prikidayutsya prostakami durnikami govoryat nibito nisenitnici ale naspravdi pro serjozni rechi nesumisni iz dovkolishnim svitom absurdu Ironiya zapitannya ulyublenij prijom Grigoriya Skovorodi Vona virazhayetsya v gluzuvanni zasobom inoskazannya ale zavdannya ironiyi ta alegoriyi rizni Alegoriya pokazuye shozhist mizh okremim konkretnim i chimos inshim sho ye yakoyus zagalnoyu ideyeyu chi principom i v ironiyi znachennya vidminne vid skazanogo protilezhne jomu Romantichna ironiya Romantichnu ironiyu rozrobili spryamovuyuchi yiyi na literaturnu formu i vikoristovuyuchi yak zasib zaperechennya vsogo neruhomogo i zakostenilogo G V F Gegel vvazhav ironiyu romantikiv sub yektivnoyu groyu svidomosti V Ukrayini rozvivalasya koncepciya zaperechnoyi ironiyi I Kotlyarevskij A Metlinskij M Kostomarov Ironiya v ukrayinskij literaturi XIX st Osobliva zasluga v osmislenni ironiyi v hudozhnij praktici nalezhat Tarasu Shevchenku U nogo vona spryamovana ne do sub yekta a do ob yekta Nasmishka ne zapovnyuye ostatochno yiyi zmist Ironist ce sumna lyudina bo obstavini buttya Ukrayini tragichni T Shevchenko stvoriv genialni ironichni ryadki sho stali aforizmom Od moldovanina do fina Na vsih yazikah vse movchit Bo blagodenstvuye Jogo ironiya peretvoryuyetsya na zasib zvinuvachennya antigumannih suspilnih yavish kolonialnoyi politiki carskoyi Rosiyi Frankovu ironiyu mozhna nazvati holodnoyu krizhanoyu Prote ironichnij avtor u tvorah I Franka ne apatik yakomu vse bajduzhe Pismennik vikoristovuye apatiyu yak masku zasib rozvinchannya potvornogo Ironiya v ukrayinskij literaturi XX st Ukrayinska literatura XX st M Hvilovij V Ellan Blakitnij Ostap Vishnya M Kulish P Zagrebelnij Ye Dudar Oleg Chornoguz Yu Andruhovich rozvivaye ironiyu harakternu dlya literaturi XIX st tak zvanu epichnu ironiyu T Mann Ironiya yak ob yektivna sub yektivnist viyavlyayetsya v romanah Levine serce Gola dusha P Zagrebelnogo Pozichenij cholovik Parad planet Ye Gucala Aristokrat iz Vapnyarki Pretendent na papahu O Chornoguza u tvorah Yu Andruhovicha Ye Dudarya Ironiya ye chasto yedinoyu formoyu vilnogo poglyadu na svit i geroya Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu IroniyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IroniyaAccismus Stob Samooriyentovanij gumorPrimitkiPreminger A amp Brogan T V F Brogan The New Princeton Encyclopedia of Poetry and Poetics MJF Books 1993 ISBN 9780691032719 stor 633 635 LiteraturaI Bichko Ironiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Literaturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 Ironiya Zbirnik statej Uporyadniki Olena Galeta Yevgen Gulevich Zoryana Ribchinska Centr gumanitarnih doslidzhen Lvivskogo nacionalnogo universitetu im Ivana Franka Lviv Litopis Kiyiv Smoloskip 2006 238 s Solo trivaye novi golosi 3 Rostislav Semkiv Paradoksi postmodernoyi ironiyi ta stilova paranoya suchasnoyi ukrayinskoyi literaturi Lekciya 2004 na poshanu Solomiyi Pavlichko PosilannyaIroniya 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 553 1000 ekz Ironiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 436 438 Asteyizm Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 67 Ironiya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 235 634 s

Дата публікації:
Топ