Рейхстаг, також райхстаґ (нім. Reichstag, дослівно — державні збори) — термін, що позначає колективний дорадчий і законодавчий орган у німецьких та австрійських землях. У різні періоди історії він мав різні значення:
- Вищі суспільно-представницькі збори у Священній Римській імперії німецької нації
- Парламент, вищий законодавчий державний орган — в Північнонімецькій унії, Німецькій імперії, Веймарській республіці, Третьому Рейху, (також в Австрійській імперії під час революції 1848/1849)
- Будинок парламенту ФРН у Берліні
Передісторія
Перші збори при дворі короля/кайзера німецького Рейху зафіксовані в 754 році. У XII ст. неформальні придворні збори поступово переросли в постійний орган і в 1495 році були закріплені у формі договору між кайзером і представниками різних соціальних станів в сталий інститут імперської Конституції (Reichsverfassung).
До XVII ст. Рейхстаг збирався час від часу, одночасно із єпископатом, і грав роль суттєвої противаги різних суспільних станів центральній владі кайзера. З 1663 року рейхстаг діє у Регенсбургу як постійний конгрес посланців різних частин імперії.
Рейхстаг у Німеччині XX століття
Після капітуляції Третього Рейху 9 травня 1945 року рейхстаг, як й інші елементи державного устрою Німеччини, було скасовано. Окупаційні зони, на які була розділена окупована Німеччина, зрозуміло, не потребували загальнодержавного парламенту. Лише з 1949 року, коли три західні зони окупації (американська, британська і французька) було об'єднано у Федеративну Республіку Німеччину, постало питання про створення загального парламенту. Парламент отримав назву Бундестаґ (нім. Bundestag, дослівно — федеральні збори), і під такою назвою існує досі.
Рейхстагом також зветься будинок парламентських зборів у Берліні, зведений у 1884—1918 роках за проєктом архітекторів Пауля Валло та Фрідріха фон Тірша (Paul Wallot, Friedrich von Thiersch) у стилі неокласицизму. Після возз'єднання Німеччини в 1990 році було ухвалено рішення про повернення столиці ФРН із Бонна до Берліна. Бундестаг, відповідно до плану переводу органів влади в нову столицю, переїхав в будівлю Рейхстагу, що і відбулося після його реконструкції британським архітектором Норманом Фостером. У мовному вживанні виникли труднощі — як правильно називати будинок парламенту — «Бундестаг» чи Рейхстаг? Тоді ж було ухвалено рішення об'єднати дві історичні назви вищого законодавчого органу держави й зараз воно повністю звучить так: «Бундестаг у будинку Рейхстагу».
Вхід у будинок Рейхстагу вільний. За бажання, можна піднятися на дах і до купола, або спостерігати пленарні засідання Бундестагу з балкона.
Галерея
- Будівля Рейхстагу, 1900 р.
- Руїна Рейхстагу, червень 1945 р.
- Будівля Рейхстагу після відбудови, 2005 р.
Посилання
- Рейхстаг [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- (нім.)
- (англ.)
- (нім.)
- (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rejhstag znachennya Rejhstag takozh rajhstag nim Reichstag doslivno derzhavni zbori termin sho poznachaye kolektivnij doradchij i zakonodavchij organ u nimeckih ta avstrijskih zemlyah U rizni periodi istoriyi vin mav rizni znachennya Vishi suspilno predstavnicki zbori u Svyashennij Rimskij imperiyi nimeckoyi naciyi Parlament vishij zakonodavchij derzhavnij organ v Pivnichnonimeckij uniyi Nimeckij imperiyi Vejmarskij respublici Tretomu Rejhu takozh v Avstrijskij imperiyi pid chas revolyuciyi 1848 1849 Budinok parlamentu FRN u BerliniRejhstagPeredistoriyaPershi zbori pri dvori korolya kajzera nimeckogo Rejhu zafiksovani v 754 roci U XII st neformalni pridvorni zbori postupovo pererosli v postijnij organ i v 1495 roci buli zakripleni u formi dogovoru mizh kajzerom i predstavnikami riznih socialnih staniv v stalij institut imperskoyi Konstituciyi Reichsverfassung Do XVII st Rejhstag zbiravsya chas vid chasu odnochasno iz yepiskopatom i grav rol suttyevoyi protivagi riznih suspilnih staniv centralnij vladi kajzera Z 1663 roku rejhstag diye u Regensburgu yak postijnij kongres poslanciv riznih chastin imperiyi Rejhstag u Nimechchini XX stolittyaPislya kapitulyaciyi Tretogo Rejhu 9 travnya 1945 roku rejhstag yak j inshi elementi derzhavnogo ustroyu Nimechchini bulo skasovano Okupacijni zoni na yaki bula rozdilena okupovana Nimechchina zrozumilo ne potrebuvali zagalnoderzhavnogo parlamentu Lishe z 1949 roku koli tri zahidni zoni okupaciyi amerikanska britanska i francuzka bulo ob yednano u Federativnu Respubliku Nimechchinu postalo pitannya pro stvorennya zagalnogo parlamentu Parlament otrimav nazvu Bundestag nim Bundestag doslivno federalni zbori i pid takoyu nazvoyu isnuye dosi Rejhstagom takozh zvetsya budinok parlamentskih zboriv u Berlini zvedenij u 1884 1918 rokah za proyektom arhitektoriv Paulya Vallo ta Fridriha fon Tirsha Paul Wallot Friedrich von Thiersch u stili neoklasicizmu Pislya vozz yednannya Nimechchini v 1990 roci bulo uhvaleno rishennya pro povernennya stolici FRN iz Bonna do Berlina Bundestag vidpovidno do planu perevodu organiv vladi v novu stolicyu pereyihav v budivlyu Rejhstagu sho i vidbulosya pislya jogo rekonstrukciyi britanskim arhitektorom Normanom Fosterom U movnomu vzhivanni vinikli trudnoshi yak pravilno nazivati budinok parlamentu Bundestag chi Rejhstag Todi zh bulo uhvaleno rishennya ob yednati dvi istorichni nazvi vishogo zakonodavchogo organu derzhavi j zaraz vono povnistyu zvuchit tak Bundestag u budinku Rejhstagu Vhid u budinok Rejhstagu vilnij Za bazhannya mozhna pidnyatisya na dah i do kupola abo sposterigati plenarni zasidannya Bundestagu z balkona GalereyaBudivlya Rejhstagu 1900 r Ruyina Rejhstagu cherven 1945 r Budivlya Rejhstagu pislya vidbudovi 2005 r PosilannyaRejhstag 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 nim angl nim nim