Ка́рлсруе (нім. Karlsruhe) — місто в Німеччині, у землі Баден-Вюртемберг. Карлсруе є третім за чисельністю населення (308 436 осіб на 31 грудня 2020) містом землі Баден-Вюртемберг (після її столиці Штутгарта та Мангайма) і 21-м у Німеччині. Також колишня столиця Бадена, історичного регіону, названого на честь замку Гогенбаден у місті Баден-Баден. Карлсруе розташоване на правому березі Рейну поблизу французького кордону, між агломерацією Мангайм/Людвігсгафен на півночі та Страсбург/Кель на півдні.
Карлсруе нім. Karlsruhe | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°00′ пн. ш. 8°40′ сх. д. / 49.000° пн. ш. 8.667° сх. д.Координати: 49°00′ пн. ш. 8°40′ сх. д. / 49.000° пн. ш. 8.667° сх. д. | ||||||||
Країна | Німеччина | |||||||
Регіон | Баден-Вюртемберґ | |||||||
Столиця для | Карлсруе, Велике герцогство Баден і Карлсруе | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 17 червня 1715 | |||||||
Площа | 173,46 км² | |||||||
Населення | 308 436 | |||||||
Висота НРМ | 118 м | |||||||
Географічна зона | Q2381438?, Верхньорейнський грабен | |||||||
Водойма | Рейн, Альб (Верхній Рейн), Пфінц | |||||||
Назва мешканців | нім. Karlsruher, нім. Karlsruherin, нім. Karlsruherinnen, словен. Karlsruhejčan і словен. Karlsruhejčanka | |||||||
Міста-побратими | Вінниця (22 квітня 2023)[2][3][…] | |||||||
Телефонний код | (49) 721 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | KA | |||||||
GeoNames | 2892794 | |||||||
OSM | r62518 ·R | |||||||
Поштові індекси | 76131–76229 | |||||||
Міська влада | ||||||||
бургомістр[d] | d | |||||||
Вебсайт | www.karlsruhe.de | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Карлсруе у Вікісховищі |
У «резиденції права», як іноді називають Карлсруе, розташовані Федеральний конституційний суд, Федеральний суд і [en], а також численні федеральні й земельні відомства. У місті проживає велика кількість чиновників і держслужбовців.
Карлсруе був столицею маркграфства Баден-Дурлах (Дурлах: 1565 — 1718; Карлсруе: 1718 — 1771), маркграфства Баден (1771 — 1803), курфюрства Баден (1803 — 1806), Великого герцогства Баден (1806 — 1918), Республіки Баден (1918 — 1945). Його найвизначнішою будівлею є Палац Карлсруе, який був побудований в 1715 році, що містить Музей землі Баден, великий музей культури, мистецтва та регіональної історії регіону Баден. У місті є дев'ять вищих навчальних закладів, зокрема Технологічний інститут Карлсруе. Аеропорт (Карлсруе/Баден-Баден) — другий за завантаженістю аеропорт у Баден-Вюртемберзі після аеропорту Штутгарта та 17-й за завантаженістю аеропорт у Німеччині.
Історія
За легендою, ідея заснувати місто виникла у маркграфа Карла Вільгельма в 1715 році, коли він, втомившись від полювання, заснув під деревом на одному з місцевих луків і йому приснилося власне місто, яке було б «Карловою тишею» («руе» німецькою «тиша, спокій»). Місто почало будуватися на території між трьома стародавніми (старші за X століття) населеними пунктами: Мюльбургом, Дурлахом і Еттлінгеном, з яких перші два у міру розширення міста стали його частинами.
Після Другої світової війни в таборі переміщених осіб у Карлсруе перебували українці. Тут діяло спортивне товариство УСТ Зоря (Карлсруе).
Географія
Карлсруе повністю лежить на схід від Рейну і майже повністю на Верхньорейнській рівнині. Турмберг знаходиться на сході, місто знаходиться на межах Крайхгау, складової [en].
Рейн, утворює західну межу міста, за якою розташовані міста Максиміліансау та Верт-ам-Райн в німецькій землі Рейнланд-Пфальц. Центр міста знаходиться приблизно за 7,5 км від річки, якщо виміряти від Марктплац (Ринкової площі). Дві притоки Рейну, Альб і Пфінц, протікають через місто з Крайхгау, та зрештою впадають в Рейн.
Місто лежить на висоті від 100 до 322 м (біля комунікаційної вежі в передмісті Грюнветтерсбах). Його географічні координати 49°00′ пн. ш. 8°24′ сх. д. / 49.000° пн. ш. 8.400° сх. д.; 49-та паралель проходить через центр міста, що ставить його на тій самій широті, що й більша частина канадсько-американського кордону та міста Ванкувер (Канада), Париж (Франція), Регенсбург (Німеччина) і Хулунбуїр (Китай). Його курс позначений кам'яною та розмальованою лінією в Штадтгартен (муніципальному парку). Загальна площа міста становить 173,46 км², отже, це 30-те за площею місто в Німеччині. Найдовша відстань з півночі на південь становить 16,8 км та 19,3 км у напрямку схід-захід.
Карлсруе є частиною міського району Карлсруе/Пфорцгайм, до якого належать деякі інші міста округу Карлсруе, такі як Брухзаль, Еттлінген, Штутензе, Райнштеттен та Пфорцгайм.
Місто було сплановано з палацовою вежею у центрі та 32 вулицями, що розходяться від неї, як спиці колеса або ребра складного віяла. Майже всі ці вулиці збереглися донині. Через таке планування міста подорож можлива лише радіальними вулицями та кільцевими проспектами навколо центру.
Центр міста є найстарішою частиною міста і розташований на південь від палацу у квадранті, визначеному дев'ятьма радіальними вулицями. Центральна частина палацу побудована в напрямку схід-захід, з двома крилами, кожне під кутом 45°, спрямованими на південний схід і південний захід (тобто паралельно вулицям, що позначають межі квадранта, що визначає центр міста).
Ринкова площа розташована на вулиці, що прямує на південь від палацу до Етлінгена. На ринковій площі розташована на заході, головна лютеранська церква на сході та гробниця маркграфа Карла III Вільгельма.
Територія на північ від палацу — парк і ліс. Спочатку територія на схід від палацу складалася з садів і лісів, деякі з яких залишилися, але там були побудовані Технологічний інститут Карлсруе (заснований в 1825 році), футбольний стадіон Вільдпаркштадіон і житлові райони. Територія на захід від палацу тепер переважно житлова.
Визначні пам'ятки
Штадтгартен — зона відпочинку поблизу головного залізничного вокзалу, яка була перебудована для [en] 1967 року. Тут також розташовано зоопарк Карлсруе.
На Турмбергу є оглядова вежа. Це колишня фортеця XIII століття.
У місті є два ботанічні сади: муніципальний Ботанічний сад Карлсруе, який є частиною палацового комплексу, і Ботанічний сад Технологічного інституту Карлсруе, під орудою університету.
На Марктплац є кам'яна піраміда, що позначає могилу засновника міста. Побудована в 1825 році, вона є емблемою Карлсруе. Місто отримало прізвисько «місто віяла» (нім. die Fächerstadt) через його дизайнерське планування з прямими вулицями, що віялом виходять від палацу.
Палац Карлсруе є визначною пам'яткою архітектури; сусідній Шлосгартен містить ботанічний сад із пальмовим, кактусовим і орхідейним будинком і пішохідними доріжками через ліс на північ.
Мала церква, побудована в 1773 — 1776 рр., є найстарішою церквою в центрі міста Карлсруе.
Архітектор Фрідріх Вайнбреннер спроектував багато визначних пам’яток міста. Ще одна визначна пам’ятка — площа Рондельплац із «Колонами будівлі Конституції» (1826). Площа присвячена першій конституції Бадена 1818 року, яка була однією з найліберальніших свого часу. [de] (монетний двір), зведений в 1826/27 рр., також був побудований Вайнбреннером.
Парафіяльна церква Св. Стефана є одним із шедеврів неокласичної церковної архітектури Вайнбреннера, який побудував цю церкву в 1808 — 1814 рр. та орієнтував її на Пантеон у Римі.
Неоготична Великогерцогська усипальниця, побудована в 1889 — 1896 рр., є не церквою, а мавзолеєм, і розташована посеред лісу.
Головне кладовище Карлсруе є найстарішим парковим кладовищем Німеччини. Крематорій став першим, збудованим у стилі церкви.
Карлсруе також є домівкою для музею природознавства (Державний музей природознавства (Карлсруе)), оперного театру ([en]), а також низки незалежних театрів і художніх галерей. Державна художня галерея, побудована в 1846 році [en], демонструє картини та скульптури шести століть, зокрема з Франції, Німеччини та Голландії. Нещодавно відремонтований художній музей Карлсруе є одним із найважливіших художніх музеїв Баден-Вюртемберга. Інші культурні пам’ятки розкидані по різних передмістях Карлсруе. Асоціація Шефеля, заснована в 1924 році, є найбільшим літературним товариством Німеччини. Сьогодні [de], побудований в 1881 — 1884 рр. в неокласичному стилі, є домівкою для організації та її музею.
Через зростання населення наприкінці XIX століття Карлсруе розвинув кілька приміських районів в архітектурному стилі [en] і особливо в стилі модерн, з багатьма збереженими зразками.
Карлсруе також є домівкою для [de], єдиної керамічної майстерні в Німеччині. Заснована в 1901 році, розташована у замку Шлосгартен. «Блакитна стрічка», що складається з 1645 керамічних плиток, з’єднує студію з палацом. Це найбільший у світі витвір мистецтва з кераміки.
Іншою туристичною визначною пам'яткою є [en], який розташований у переобладнаній фабриці боєприпасів.
Промисловість
Транспортне й електротехнічне машинобудування, нафтопереробна, металообробна, хімічна, поліграфічна, харчова промисловість. Карлсруе є другим за величиною річковим портом Німеччини. У місті знаходиться найбільший у Німеччині нафтопереробний завод.
Транспорт
Автомобільний
Через місто прокладено
Громадський
Водний
- [de]
Рейковий
[en] (VBK) управляє мережею міського громадського транспорту міста, що містить сім трамвайних маршрутів і мережу автобусних маршрутів. До всіх районів міста можна цілодобово дістатися трамваєм і нічним автобусом. Фунікулер Турмбергбан, розташований на схід від центру міста, також експлуатується VBK. Подібно до трамвайних ліній преметро, що працює у центрі міста, використовує два трамвайні тунелі, будівництво яких було завершено 11 грудня 2021 року
VBK також є партнером [en] і Deutsche Bahn в експлуатації штадтбану Карлсруе, залізничної мережі, що обслуговує передмістя. Ця мережа дає змогу дістатися до інших міст регіону, таких як Еттлінген, Верт-ам-Райн, Пфорцгайм, Бад-Вільдбад, Бреттен, Брухзаль, Гайльбронн, Баден-Баден і навіть Фройденштадт у Шварцвальді прямо з центру міста.
З червня 2007 року зі станції Карлсруе-Головний курсують потяги TGV, що скоротило час у дорозі до Парижа до трьох годин (раніше це займало п’ять годин). Також місто обслуговують станції [en] та [en]
Через місто прокладено залізниці:
- [en]
- [en]
- [en]
- [en]
Авіаційний
- Аеропорт (Карлсруе/Баден-Баден)
Наука, культура, освіта
За 10 км на північ від Карлсруе — центр ядерних досліджень Леопольдсхафен. Університет Карлсруе (18 245 студентів на 30 листопада 2005 року) є найстаршим в Німеччині технічним вищим навчальним закладом і вважається одним із найкращих у таких напрямах навчання, як машинобудування, інформатика й електротехніка. Державна академія образотворчих мистецтв, Музей землі Баден (колекція старовини), Державна картинна галерея, а також музей мультимедійного мистецтва з вельми багатою колекцією «Zentrum für Kunst und Medientechnologie» (ZKM).
У Карлсруе в 1860 році був проведений перший Міжнародний з'їзд хіміків, де вперше були визначені чіткі формулювання атома і молекули.
Клімат
Клімат Райнштеттена | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 17,5 | 22,0 | 26,7 | 29,2 | 33,3 | 37,2 | 38,5 | 40,2 | 32,8 | 29,5 | 21,8 | 19,2 | 40,2 |
Середній максимум, °C | 4,7 | 6,8 | 11,7 | 16,4 | 20,9 | 24,0 | 26,6 | 26,5 | 21,6 | 15,8 | 9,1 | 5,5 | 15,8 |
Середня температура, °C | 2,0 | 3,0 | 6,9 | 10,7 | 15,2 | 18,3 | 20,6 | 20,1 | 15,6 | 10,9 | 5,8 | 2,9 | 11,0 |
Середній мінімум, °C | −0,7 | −0,3 | 2,7 | 5,3 | 9,6 | 12,8 | 14,9 | 14,6 | 10,9 | 7,2 | 2,9 | 0,4 | 6,7 |
Абсолютний мінімум, °C | −20 | −15 | −14,6 | −5,3 | −0,3 | 3,6 | 6,9 | 6,3 | 2,5 | −2,8 | −9,3 | −18,7 | −20 |
Норма опадів, мм | 58.0 | 55.8 | 59.0 | 52.7 | 77.6 | 76.4 | 75.3 | 58.7 | 57.9 | 73.5 | 63.3 | 75.2 | 783.4 |
Кількість | 56,7 | 87,8 | 131,2 | 182,7 | 218,4 | 232,1 | 253,9 | 237,3 | 174,4 | 110,9 | 65,5 | 45,6 | 1796,4 |
Кількість днів з опадами | 15,4 | 12,2 | 14,3 | 12,9 | 13,5 | 14,6 | 12,1 | 10,3 | 10,7 | 13,5 | 14,0 | 15,6 |
Уродженці
- Марко Пашалич (*2000) — хорватський футболіст, нападник.
- Клаус Уве Беннетер (* 1947) — німецький політик.
- П'єтро Ломбарді (* 1992) — німецький співак.
Спорт
Щорічно в будівлі Europahalle проводяться міжнародні змагання з легкої атлетики в приміщенні.
У місті існує футбольний клуб Karlsruher SC, чемпіон Німеччини 1909 року і володар Кубка ФРН 1955 і 1956 років. Наприкінці 1980-х — початку 1990-х у рамках Кубка УЄФА уславився грозою авторитетів, розгромивши іспанську «Валенсію» з рахунком 7-1. У «Карлсруе» починали свою футбольну кар'єру Мехмет Шолль, Єнс Новотни та легендарний голкіпер Олівер Кан.
Також у місті існують команди з баскетболу й гандболу. Проводяться змагання з фристайлу.
Примітки
- Statistisches Landesamt Baden-Württemberg – Bevölkerung nach Nationalität und Geschlecht am 31. Dezember 2020 (нім.)
- https://vmr.gov.ua/istorychnyi-krok-u-spivpratsi-vinnytsi-ta-karlsrue-serhii-morhunov-pro-pidpysannia-uhody-pro-pobratymstvo
- https://www.karlsruhe.de/stadt-rathaus/weltweit-vernetzt/staedtepartnerschaften-der-stadt-karlsruhe/winnyzja
- https://www.karlsruhe.de/stadt-rathaus/weltweit-vernetzt/staedtepartnerschaften-der-stadt-karlsruhe
- Rashid Bin Muhammad. Karlsruhe-Metric Voronoi Diagram. Personal.kent.edu. Процитовано 7 квітня 2011.
- Staatliche Majolika Manufaktur Karlsruhe GmbH. Majolika-Manufaktur. Majolika-karlsruhe.com. Процитовано 7 квітня 2011.
- Seinsoth, Dorothee; Bender, Markus; Essig, Jürgen. . Swr Aktuell (in German). Südwestrundfunk. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 11 грудня 2021.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Karlsruhe |
- Офіційний сайт [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- Карлсруе технологічний інститут (KIT) [ 21 лютого 2011 у Wayback Machine.] (нім.) (англ.)
- Міські вікі Карлсруе (рос.) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karlsrue znachennya Ka rlsrue nim Karlsruhe misto v Nimechchini u zemli Baden Vyurtemberg Karlsrue ye tretim za chiselnistyu naselennya 308 436 osib na 31 grudnya 2020 mistom zemli Baden Vyurtemberg pislya yiyi stolici Shtutgarta ta Mangajma i 21 m u Nimechchini Takozh kolishnya stolicya Badena istorichnogo regionu nazvanogo na chest zamku Gogenbaden u misti Baden Baden Karlsrue roztashovane na pravomu berezi Rejnu poblizu francuzkogo kordonu mizh aglomeraciyeyu Mangajm Lyudvigsgafen na pivnochi ta Strasburg Kel na pivdni Karlsrue nim KarlsruhepraporKarlsrueOsnovni dani49 00 pn sh 8 40 sh d 49 000 pn sh 8 667 sh d 49 000 8 667 Koordinati 49 00 pn sh 8 40 sh d 49 000 pn sh 8 667 sh d 49 000 8 667Krayina NimechchinaRegion Baden VyurtembergStolicya dlya Karlsrue Velike gercogstvo Baden i KarlsrueMezhuye z susidni nas punktiKarlsrue Germersgajm Ettlingen Valdbronn Zasnovano 17 chervnya 1715Plosha 173 46 km Naselennya 308 436Visota NRM 118 mGeografichna zona Q2381438 Verhnorejnskij grabenVodojma Rejn Alb Verhnij Rejn PfincNazva meshkanciv nim Karlsruher nim Karlsruherin nim Karlsruherinnen sloven Karlsruhejcan i sloven KarlsruhejcankaMista pobratimi Vinnicya 22 kvitnya 2023 2 3 Telefonnij kod 49 721Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv KAGeoNames 2892794OSM r62518 RPoshtovi indeksi 76131 76229Miska vladaburgomistr d dVebsajt www karlsruhe deMapa Karlsrue u Vikishovishi U rezidenciyi prava yak inodi nazivayut Karlsrue roztashovani Federalnij konstitucijnij sud Federalnij sud i en a takozh chislenni federalni j zemelni vidomstva U misti prozhivaye velika kilkist chinovnikiv i derzhsluzhbovciv Karlsrue buv stoliceyu markgrafstva Baden Durlah Durlah 1565 1718 Karlsrue 1718 1771 markgrafstva Baden 1771 1803 kurfyurstva Baden 1803 1806 Velikogo gercogstva Baden 1806 1918 Respubliki Baden 1918 1945 Jogo najviznachnishoyu budivleyu ye Palac Karlsrue yakij buv pobudovanij v 1715 roci sho mistit Muzej zemli Baden velikij muzej kulturi mistectva ta regionalnoyi istoriyi regionu Baden U misti ye dev yat vishih navchalnih zakladiv zokrema Tehnologichnij institut Karlsrue Aeroport Karlsrue Baden Baden drugij za zavantazhenistyu aeroport u Baden Vyurtemberzi pislya aeroportu Shtutgarta ta 17 j za zavantazhenistyu aeroport u Nimechchini IstoriyaZa legendoyu ideya zasnuvati misto vinikla u markgrafa Karla Vilgelma v 1715 roci koli vin vtomivshis vid polyuvannya zasnuv pid derevom na odnomu z miscevih lukiv i jomu prisnilosya vlasne misto yake bulo b Karlovoyu tisheyu rue nimeckoyu tisha spokij Misto pochalo buduvatisya na teritoriyi mizh troma starodavnimi starshi za X stolittya naselenimi punktami Myulburgom Durlahom i Ettlingenom z yakih pershi dva u miru rozshirennya mista stali jogo chastinami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v tabori peremishenih osib u Karlsrue perebuvali ukrayinci Tut diyalo sportivne tovaristvo UST Zorya Karlsrue GeografiyaKarlsrue povnistyu lezhit na shid vid Rejnu i majzhe povnistyu na Verhnorejnskij rivnini Turmberg znahoditsya na shodi misto znahoditsya na mezhah Krajhgau skladovoyi en Rejn utvoryuye zahidnu mezhu mista za yakoyu roztashovani mista Maksimiliansau ta Vert am Rajn v nimeckij zemli Rejnland Pfalc Centr mista znahoditsya priblizno za 7 5 km vid richki yaksho vimiryati vid Marktplac Rinkovoyi ploshi Dvi pritoki Rejnu Alb i Pfinc protikayut cherez misto z Krajhgau ta zreshtoyu vpadayut v Rejn Misto lezhit na visoti vid 100 do 322 m bilya komunikacijnoyi vezhi v peredmisti Gryunvettersbah Jogo geografichni koordinati 49 00 pn sh 8 24 sh d 49 000 pn sh 8 400 sh d 49 000 8 400 49 ta paralel prohodit cherez centr mista sho stavit jogo na tij samij shiroti sho j bilsha chastina kanadsko amerikanskogo kordonu ta mista Vankuver Kanada Parizh Franciya Regensburg Nimechchina i Hulunbuyir Kitaj Jogo kurs poznachenij kam yanoyu ta rozmalovanoyu liniyeyu v Shtadtgarten municipalnomu parku Zagalna plosha mista stanovit 173 46 km otzhe ce 30 te za plosheyu misto v Nimechchini Najdovsha vidstan z pivnochi na pivden stanovit 16 8 km ta 19 3 km u napryamku shid zahid Karlsrue ye chastinoyu miskogo rajonu Karlsrue Pforcgajm do yakogo nalezhat deyaki inshi mista okrugu Karlsrue taki yak Bruhzal Ettlingen Shtutenze Rajnshtetten ta Pforcgajm Misto bulo splanovano z palacovoyu vezheyu u centri ta 32 vulicyami sho rozhodyatsya vid neyi yak spici kolesa abo rebra skladnogo viyala Majzhe vsi ci vulici zbereglisya donini Cherez take planuvannya mista podorozh mozhliva lishe radialnimi vulicyami ta kilcevimi prospektami navkolo centru Centr mista ye najstarishoyu chastinoyu mista i roztashovanij na pivden vid palacu u kvadranti viznachenomu dev yatma radialnimi vulicyami Centralna chastina palacu pobudovana v napryamku shid zahid z dvoma krilami kozhne pid kutom 45 spryamovanimi na pivdennij shid i pivdennij zahid tobto paralelno vulicyam sho poznachayut mezhi kvadranta sho viznachaye centr mista Rinkova plosha roztashovana na vulici sho pryamuye na pivden vid palacu do Etlingena Na rinkovij ploshi roztashovana na zahodi golovna lyuteranska cerkva na shodi ta grobnicya markgrafa Karla III Vilgelma Teritoriya na pivnich vid palacu park i lis Spochatku teritoriya na shid vid palacu skladalasya z sadiv i lisiv deyaki z yakih zalishilisya ale tam buli pobudovani Tehnologichnij institut Karlsrue zasnovanij v 1825 roci futbolnij stadion Vildparkshtadion i zhitlovi rajoni Teritoriya na zahid vid palacu teper perevazhno zhitlova Viznachni pam yatkiPalac v Karlsrue Shtadtgarten zona vidpochinku poblizu golovnogo zaliznichnogo vokzalu yaka bula perebudovana dlya en 1967 roku Tut takozh roztashovano zoopark Karlsrue Na Turmbergu ye oglyadova vezha Ce kolishnya fortecya XIII stolittya U misti ye dva botanichni sadi municipalnij Botanichnij sad Karlsrue yakij ye chastinoyu palacovogo kompleksu i Botanichnij sad Tehnologichnogo institutu Karlsrue pid orudoyu universitetu Na Marktplac ye kam yana piramida sho poznachaye mogilu zasnovnika mista Pobudovana v 1825 roci vona ye emblemoyu Karlsrue Misto otrimalo prizvisko misto viyala nim die Facherstadt cherez jogo dizajnerske planuvannya z pryamimi vulicyami sho viyalom vihodyat vid palacu Palac Karlsrue ye viznachnoyu pam yatkoyu arhitekturi susidnij Shlosgarten mistit botanichnij sad iz palmovim kaktusovim i orhidejnim budinkom i pishohidnimi dorizhkami cherez lis na pivnich Mala cerkva pobudovana v 1773 1776 rr ye najstarishoyu cerkvoyu v centri mista Karlsrue Arhitektor Fridrih Vajnbrenner sproektuvav bagato viznachnih pam yatok mista She odna viznachna pam yatka plosha Rondelplac iz Kolonami budivli Konstituciyi 1826 Plosha prisvyachena pershij konstituciyi Badena 1818 roku yaka bula odniyeyu z najliberalnishih svogo chasu de monetnij dvir zvedenij v 1826 27 rr takozh buv pobudovanij Vajnbrennerom Parafiyalna cerkva Sv Stefana Parafiyalna cerkva Sv Stefana ye odnim iz shedevriv neoklasichnoyi cerkovnoyi arhitekturi Vajnbrennera yakij pobuduvav cyu cerkvu v 1808 1814 rr ta oriyentuvav yiyi na Panteon u Rimi Velikogercogska usipalnicya Neogotichna Velikogercogska usipalnicya pobudovana v 1889 1896 rr ye ne cerkvoyu a mavzoleyem i roztashovana posered lisu Golovne kladovishe Karlsrue ye najstarishim parkovim kladovishem Nimechchini Krematorij stav pershim zbudovanim u stili cerkvi Karlsrue takozh ye domivkoyu dlya muzeyu prirodoznavstva Derzhavnij muzej prirodoznavstva Karlsrue opernogo teatru en a takozh nizki nezalezhnih teatriv i hudozhnih galerej Derzhavna hudozhnya galereya pobudovana v 1846 roci en demonstruye kartini ta skulpturi shesti stolit zokrema z Franciyi Nimechchini ta Gollandiyi Neshodavno vidremontovanij hudozhnij muzej Karlsrue ye odnim iz najvazhlivishih hudozhnih muzeyiv Baden Vyurtemberga Inshi kulturni pam yatki rozkidani po riznih peredmistyah Karlsrue Asociaciya Shefelya zasnovana v 1924 roci ye najbilshim literaturnim tovaristvom Nimechchini Sogodni de pobudovanij v 1881 1884 rr v neoklasichnomu stili ye domivkoyu dlya organizaciyi ta yiyi muzeyu Na zahodi mista perevazhayut brovarni ta budivli v stili modern Cherez zrostannya naselennya naprikinci XIX stolittya Karlsrue rozvinuv kilka primiskih rajoniv v arhitekturnomu stili en i osoblivo v stili modern z bagatma zberezhenimi zrazkami Karlsrue takozh ye domivkoyu dlya de yedinoyi keramichnoyi majsterni v Nimechchini Zasnovana v 1901 roci roztashovana u zamku Shlosgarten Blakitna strichka sho skladayetsya z 1645 keramichnih plitok z yednuye studiyu z palacom Ce najbilshij u sviti vitvir mistectva z keramiki Inshoyu turistichnoyu viznachnoyu pam yatkoyu ye en yakij roztashovanij u pereobladnanij fabrici boyepripasiv PromislovistNaftovij port Transportne j elektrotehnichne mashinobuduvannya naftopererobna metaloobrobna himichna poligrafichna harchova promislovist Karlsrue ye drugim za velichinoyu richkovim portom Nimechchini U misti znahoditsya najbilshij u Nimechchini naftopererobnij zavod TransportAvtomobilnij Cherez misto prokladeno yevropejski marshruti E35 ta E52 nacionalni avtoshlyahi A5 A8 A3 A10 A36Gromadskij Shtadtban Karlsrue Tramvaj Karlsrue Miskij tunel Karlsrue Turmbergban AvtobusiVodnij de Rejkovij en VBK upravlyaye merezheyu miskogo gromadskogo transportu mista sho mistit sim tramvajnih marshrutiv i merezhu avtobusnih marshrutiv Do vsih rajoniv mista mozhna cilodobovo distatisya tramvayem i nichnim avtobusom Funikuler Turmbergban roztashovanij na shid vid centru mista takozh ekspluatuyetsya VBK Podibno do tramvajnih linij premetro sho pracyuye u centri mista vikoristovuye dva tramvajni tuneli budivnictvo yakih bulo zaversheno 11 grudnya 2021 roku Tramvaj na pidzemnij stanciyi Durlaher Tor KIT Pivdennij kampus VBK takozh ye partnerom en i Deutsche Bahn v ekspluataciyi shtadtbanu Karlsrue zaliznichnoyi merezhi sho obslugovuye peredmistya Cya merezha daye zmogu distatisya do inshih mist regionu takih yak Ettlingen Vert am Rajn Pforcgajm Bad Vildbad Bretten Bruhzal Gajlbronn Baden Baden i navit Frojdenshtadt u Shvarcvaldi pryamo z centru mista Z chervnya 2007 roku zi stanciyi Karlsrue Golovnij kursuyut potyagi TGV sho skorotilo chas u dorozi do Parizha do troh godin ranishe ce zajmalo p yat godin Takozh misto obslugovuyut stanciyi en ta en Cherez misto prokladeno zaliznici en en en en Aviacijnij Aeroport Karlsrue Baden BadenNauka kultura osvitaUniversitet Karlsrue Za 10 km na pivnich vid Karlsrue centr yadernih doslidzhen Leopoldshafen Universitet Karlsrue 18 245 studentiv na 30 listopada 2005 roku ye najstarshim v Nimechchini tehnichnim vishim navchalnim zakladom i vvazhayetsya odnim iz najkrashih u takih napryamah navchannya yak mashinobuduvannya informatika j elektrotehnika Derzhavna akademiya obrazotvorchih mistectv Muzej zemli Baden kolekciya starovini Derzhavna kartinna galereya a takozh muzej multimedijnogo mistectva z velmi bagatoyu kolekciyeyu Zentrum fur Kunst und Medientechnologie ZKM U Karlsrue v 1860 roci buv provedenij pershij Mizhnarodnij z yizd himikiv de vpershe buli viznacheni chitki formulyuvannya atoma i molekuli KlimatKlimat RajnshtettenaPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 17 5 22 0 26 7 29 2 33 3 37 2 38 5 40 2 32 8 29 5 21 8 19 2 40 2Serednij maksimum C 4 7 6 8 11 7 16 4 20 9 24 0 26 6 26 5 21 6 15 8 9 1 5 5 15 8Serednya temperatura C 2 0 3 0 6 9 10 7 15 2 18 3 20 6 20 1 15 6 10 9 5 8 2 9 11 0Serednij minimum C 0 7 0 3 2 7 5 3 9 6 12 8 14 9 14 6 10 9 7 2 2 9 0 4 6 7Absolyutnij minimum C 20 15 14 6 5 3 0 3 3 6 6 9 6 3 2 5 2 8 9 3 18 7 20Norma opadiv mm 58 0 55 8 59 0 52 7 77 6 76 4 75 3 58 7 57 9 73 5 63 3 75 2 783 4Kilkist 56 7 87 8 131 2 182 7 218 4 232 1 253 9 237 3 174 4 110 9 65 5 45 6 1796 4Kilkist dniv z opadami 15 4 12 2 14 3 12 9 13 5 14 6 12 1 10 3 10 7 13 5 14 0 15 6UrodzhenciMarko Pashalich 2000 horvatskij futbolist napadnik Klaus Uve Benneter 1947 nimeckij politik P yetro Lombardi 1992 nimeckij spivak SportShorichno v budivli Europahalle provodyatsya mizhnarodni zmagannya z legkoyi atletiki v primishenni U misti isnuye futbolnij klub Karlsruher SC chempion Nimechchini 1909 roku i volodar Kubka FRN 1955 i 1956 rokiv Naprikinci 1980 h pochatku 1990 h u ramkah Kubka UYeFA uslavivsya grozoyu avtoritetiv rozgromivshi ispansku Valensiyu z rahunkom 7 1 U Karlsrue pochinali svoyu futbolnu kar yeru Mehmet Sholl Yens Novotni ta legendarnij golkiper Oliver Kan Takozh u misti isnuyut komandi z basketbolu j gandbolu Provodyatsya zmagannya z fristajlu PrimitkiStatistisches Landesamt Baden Wurttemberg Bevolkerung nach Nationalitat und Geschlecht am 31 Dezember 2020 nim https vmr gov ua istorychnyi krok u spivpratsi vinnytsi ta karlsrue serhii morhunov pro pidpysannia uhody pro pobratymstvo https www karlsruhe de stadt rathaus weltweit vernetzt staedtepartnerschaften der stadt karlsruhe winnyzja https www karlsruhe de stadt rathaus weltweit vernetzt staedtepartnerschaften der stadt karlsruhe Rashid Bin Muhammad Karlsruhe Metric Voronoi Diagram Personal kent edu Procitovano 7 kvitnya 2011 Staatliche Majolika Manufaktur Karlsruhe GmbH Majolika Manufaktur Majolika karlsruhe com Procitovano 7 kvitnya 2011 Seinsoth Dorothee Bender Markus Essig Jurgen Swr Aktuell in German Sudwestrundfunk Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 11 grudnya 2021 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KarlsruheOficijnij sajt 23 lyutogo 2011 u Wayback Machine nim Karlsrue tehnologichnij institut KIT 21 lyutogo 2011 u Wayback Machine nim angl Miski viki Karlsrue ros nim