Концентраційний табір і табір смерті Аушвіц: нім. Konzentrationslager Auschwitz, пол. Obóz Koncentracyjny Auschwitz; Концентраційний табір і табір смерті Біркенау: нім. Konzentrationslager Birkenau, пол. Obóz Koncentracyjny Birkenau, Концентраційний табір і табір смерті Аушвіц-Біркенау: нім. Konzentrationslager Auschwitz-Birkenau, пол. Obóz Koncentracyjny Auschwitz-Birkenau) — німецький концентраційний табір смерті, що розташовувався в 1942—1945 роках на захід від Генерал-губернаторства, біля міста Освенцим. Частина комплексу Аушвіц.
Аушвіц 2 (також відомий як Біркенау, або Березинка) — це те, що зазвичай мають на увазі, говорячи власне про Аушвіц. Перебував на території села Біркенау (пол. Brzezinka, Березинка). У ньому, в одноповерхових дерев'яних бараках, утримувалися сотні тисяч євреїв, тисячі поляків, росіян, ромів та в'язнів інших національностей. Число жертв цього табору склало більше мільйона осіб. Будівництво цієї частини табору почалося в жовтні 1941 року. Всього було чотири будівельні ділянки. У 1942 році започаткували ділянку I (там містилися чоловічий і жіночий табори); у 1943-44 роках ділянку II (ромський табір, чоловічий карантинний, чоловічий, чоловічий лікарняний, єврейський сімейний табір, складські приміщення та табір для євреїв). У 1944 році почали забудову III ділянки; в незакінчених бараках в червні і липні 1944 року жили єврейки, прізвища яких не були занесені до реєстраційних табірних книг. IV ділянку так і не забудували.
Визволення Аушвіцу від нацистів
18 січня 1945 була визволена Варшава, а 27 січня радянські війська увійшли в Аушвіц. Першими браму головного табору відчинили солдати [pl] з батальйону полтавця єврейського походження Анатолія Шапіро.
У 1996 році уряд Німеччини оголосив 27 січня, день визволення Аушвіца, офіційним днем пам'яті жертв Голокосту. Резолюцією ООН 60/7 від 1 листопада 2005 року день 27 січня був оголошений всесвітнім днем пам'яті жертв Голокосту.
Посилання
- Українці в «Аушвіці». Радянські, бандерівці і втеча Євгена Бендери [ 13 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- 27 січня світ відзначатиме Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Хто звільнив Аушвіц? // Громадське радіо, 25 січня 2015 [ 27 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Українські жертви і визволителі Аушвіца // «ВВС Україна», 26 січня 2015
Джерела
- Totten, Samuel; Bartrop, Paul R. (2008), Dictionary of Genocide, «2», Westport, Connecticut: Greenwood Press, s. 289,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koncentracijnij tabir i tabir smerti Aushvic nim Konzentrationslager Auschwitz pol Oboz Koncentracyjny Auschwitz Koncentracijnij tabir i tabir smerti Birkenau nim Konzentrationslager Birkenau pol Oboz Koncentracyjny Birkenau Koncentracijnij tabir i tabir smerti Aushvic Birkenau nim Konzentrationslager Auschwitz Birkenau pol Oboz Koncentracyjny Auschwitz Birkenau nimeckij koncentracijnij tabir smerti sho roztashovuvavsya v 1942 1945 rokah na zahid vid General gubernatorstva bilya mista Osvencim Chastina kompleksu Aushvic Golovni vorota taboru Birkenau Aushvic 2 2014 rik Aushvic 2 takozh vidomij yak Birkenau abo Berezinka ce te sho zazvichaj mayut na uvazi govoryachi vlasne pro Aushvic Perebuvav na teritoriyi sela Birkenau pol Brzezinka Berezinka U nomu v odnopoverhovih derev yanih barakah utrimuvalisya sotni tisyach yevreyiv tisyachi polyakiv rosiyan romiv ta v yazniv inshih nacionalnostej Chislo zhertv cogo taboru sklalo bilshe miljona osib Budivnictvo ciyeyi chastini taboru pochalosya v zhovtni 1941 roku Vsogo bulo chotiri budivelni dilyanki U 1942 roci zapochatkuvali dilyanku I tam mistilisya cholovichij i zhinochij tabori u 1943 44 rokah dilyanku II romskij tabir cholovichij karantinnij cholovichij cholovichij likarnyanij yevrejskij simejnij tabir skladski primishennya ta tabir dlya yevreyiv U 1944 roci pochali zabudovu III dilyanki v nezakinchenih barakah v chervni i lipni 1944 roku zhili yevrejki prizvisha yakih ne buli zaneseni do reyestracijnih tabirnih knig IV dilyanku tak i ne zabuduvali Vizvolennya Aushvicu vid nacistiv18 sichnya 1945 bula vizvolena Varshava a 27 sichnya radyanski vijska uvijshli v Aushvic Pershimi bramu golovnogo taboru vidchinili soldati pl z bataljonu poltavcya yevrejskogo pohodzhennya Anatoliya Shapiro U 1996 roci uryad Nimechchini ogolosiv 27 sichnya den vizvolennya Aushvica oficijnim dnem pam yati zhertv Golokostu Rezolyuciyeyu OON 60 7 vid 1 listopada 2005 roku den 27 sichnya buv ogoloshenij vsesvitnim dnem pam yati zhertv Golokostu PosilannyaUkrayinci v Aushvici Radyanski banderivci i vtecha Yevgena Benderi 13 kvitnya 2013 u Wayback Machine 27 sichnya svit vidznachatime Mizhnarodnij den pam yati zhertv Golokostu Hto zvilniv Aushvic Gromadske radio 25 sichnya 2015 27 sichnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinski zhertvi i vizvoliteli Aushvica VVS Ukrayina 26 sichnya 2015DzherelaTotten Samuel Bartrop Paul R 2008 Dictionary of Genocide 2 Westport Connecticut Greenwood Press s 289 ISBN 978 0 313 34644 6