Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Arbeit macht frei лат Labor omnia vincit фраза німецькою мовою яка в перекладі на українську мову означає Праця робить в

Arbeit macht frei

Arbeit macht frei

Arbeit macht frei (лат. Labor omnia vincit) — фраза німецькою мовою, яка в перекладі на українську мову означає «Праця робить вільним» або «Праця звільняє». Нацистський режим використовував її як гасло перед входом в Аушвіц та ряду інших концентраційних таборів, таких як Терезієнштадт, Дахау, . Один із символів Голокосту.

image
Напис на брамі при в'їзді у концтабір Аушвіц I (нім. Arbeit macht frei — "Праця робить вільним")

Походження фрази

Первісно вислів походить від однойменної назви роману німецького письменника «Праця звільняє: розповіді Лоренца Діфенбаха» (нім. Arbeit macht frei: Erzählung von Lorenz Diefenbach) 1873 року. У ньому головні герої, гравці та шахраї, знаходять шлях до доброчесності через фізичну працю.

Цю фразу також використовував у французькій мові, де вона звучить як «travail rend libre!», швейцарський ентомолог, нейрофізіолог і психіатр Оґюст Анрі Форель у книзі «Мурахи Швейцарії» (фр. Fourmis de la Suisse) 1920 р.

У 1922 році націоналістична організація «Німецький шкільний союз» (нім. Deutsche Schulverein) у Відні, яка ставила собі за мету захист етнічних німців в Австро-Угорщині, надрукували членські квитки з фразою «Arbeit macht frei».

Використання під час Голокосту

У Третьому Рейху, а пізніше на окупованих територіях, цю фразу було розміщено над входом у ряді нацистських концентраційних таборів. Використання гасла з цією метою запроваджено згідно з наказом обергрупенфюрера СС Теодора Айке, який у цей час керував інспекцією концентраційних таборів Третього Рейху і був другим комендантом концтабору Дахау.

У 1933 році перших політичних в'язнів без судових вироків ув'язнено у різних місцях нацистської Німеччини на невизначений період. Це гасло вперше почало використовуватися над воротами до «дикого табору» (англ. wild camp) в місті Оранієнбург (нім. Oranienburg), який утворено у березні 1933 р. у приміщенні закинутої пивоварні (згодом у 1936 р. він перебудований у Заксенгаузен). Його також можна було побачити в концентраційних таборах Дахау і Ґросс-Росен (нім. Gross-Rosen), в гето-таборі Терезієнштадт, а також у Форті Бріндонк у Бельгії. Був він також на лівих воротах вхідної брами концтабору Флоссенбюрг, що сьогодні знаходяться в іншій частині табору, проте сам напис не зберігся.

Фразу можна також побачити на кількох інших закладах, зокрема, над входом до Аушвіц І, де це гасло розмістили за наказом коменданта оберштурмбанфюрера СС Рудольфа Гьосса. Сам знак виготовили в'язні концтабору, серед яких Ян Лівач (пол. Jan Liwacz). З його розповідей, у цьому написі була свідомо перевернуто літеру «B», як форма протесту в'язнів проти політики нацистської адміністрації. Гасло також розміщене над в'їзними воротами до Аушвіц III/Буна/Моновіц.

1938 року австрійський політичний письменник єврейського походження з Харкова Юра Зойфер та композитор Герберт Зіппер, будучи в'язнями концтабору Дахау, написали «Пісню Дахау» (нім. Dachaulied). Проходячи тиждень за тижнем з табору і до табору під час примусових робіт вони щоразу бачили над воротами гасло «Arbeit macht frei». Ця пісня цинічно пригадує цю фразу, наче своєрідний «урок», який давав його в'язням Дахау.

У книзі «Королівство Аушвіц» Отто Фрідріх пише стосовно рішення Рудольфа Гьосса розмістити гасло «Arbeit macht frei» над входом до концтабору Аушвіц наступне:

image Видається він не розглядав це як знущання і не сприймав зміст гасла буквально, як фальшиві обіцянки звільнення для тих, хто працював на виснаження, а радше за все як різновид містичного декларування про те, що самопожертва у вигляді нескінченної роботи сама по собі приносить своєрідну духовну свободу image

Див. також

Примітки

  1. Diefenbach, Lorenz. Arbeit macht frei: Erzählung von Lorenz Diefenbach. J. Kühtmann's Buchhandlung, 1873
  2. Forel, Auguste (1920). «Les fourmis de la Suisse (2nd Ed.)» (in French). La Chaux-de-Fonds: Imprimarie cooperative. Retrieved 22 November 2010.
  3. Charles W. Syndor, Jr. Soldiers of Destruction (Princeton, N. J., Princeton University Press, 1977), p. 3
  4. KZ-Gedenkstaette Flossenbuerg
  5. «Auschwitz's sign of death and defiance». BBC News. Retrieved April 23, 2015
  6. «B — the sculpture». International Auschwitz Committee. Retrieved April 23, 2015
  7. Denis Avey with Rob Broomby The Man who Broke into Auschwitz, Hodder and Stoughton, London, 2011 p.236
  8. Levi, Primo, trans. Stuart Woolf, If This is a Man. Abacus, London, 2004, p. 28.
  9. Friedrich, Otto (August 1994). The Kingdom of Auschwitz. Harper Perennial. pp. 2–3


image Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arbeit macht frei lat Labor omnia vincit fraza nimeckoyu movoyu yaka v perekladi na ukrayinsku movu oznachaye Pracya robit vilnim abo Pracya zvilnyaye Nacistskij rezhim vikoristovuvav yiyi yak gaslo pered vhodom v Aushvic ta ryadu inshih koncentracijnih taboriv takih yak Tereziyenshtadt Dahau Odin iz simvoliv Golokostu Napis na brami pri v yizdi u konctabir Aushvic I nim Arbeit macht frei Pracya robit vilnim Pohodzhennya fraziPervisno visliv pohodit vid odnojmennoyi nazvi romanu nimeckogo pismennika Pracya zvilnyaye rozpovidi Lorenca Difenbaha nim Arbeit macht frei Erzahlung von Lorenz Diefenbach 1873 roku U nomu golovni geroyi gravci ta shahrayi znahodyat shlyah do dobrochesnosti cherez fizichnu pracyu Cyu frazu takozh vikoristovuvav u francuzkij movi de vona zvuchit yak travail rend libre shvejcarskij entomolog nejrofiziolog i psihiatr Ogyust Anri Forel u knizi Murahi Shvejcariyi fr Fourmis de la Suisse 1920 r U 1922 roci nacionalistichna organizaciya Nimeckij shkilnij soyuz nim Deutsche Schulverein u Vidni yaka stavila sobi za metu zahist etnichnih nimciv v Avstro Ugorshini nadrukuvali chlenski kvitki z frazoyu Arbeit macht frei Vikoristannya pid chas GolokostuU Tretomu Rejhu a piznishe na okupovanih teritoriyah cyu frazu bulo rozmisheno nad vhodom u ryadi nacistskih koncentracijnih taboriv Vikoristannya gasla z ciyeyu metoyu zaprovadzheno zgidno z nakazom obergrupenfyurera SS Teodora Ajke yakij u cej chas keruvav inspekciyeyu koncentracijnih taboriv Tretogo Rejhu i buv drugim komendantom konctaboru Dahau U 1933 roci pershih politichnih v yazniv bez sudovih virokiv uv yazneno u riznih miscyah nacistskoyi Nimechchini na neviznachenij period Ce gaslo vpershe pochalo vikoristovuvatisya nad vorotami do dikogo taboru angl wild camp v misti Oraniyenburg nim Oranienburg yakij utvoreno u berezni 1933 r u primishenni zakinutoyi pivovarni zgodom u 1936 r vin perebudovanij u Zaksengauzen Jogo takozh mozhna bulo pobachiti v koncentracijnih taborah Dahau i Gross Rosen nim Gross Rosen v geto tabori Tereziyenshtadt a takozh u Forti Brindonk u Belgiyi Buv vin takozh na livih vorotah vhidnoyi brami konctaboru Flossenbyurg sho sogodni znahodyatsya v inshij chastini taboru prote sam napis ne zberigsya Frazu mozhna takozh pobachiti na kilkoh inshih zakladah zokrema nad vhodom do Aushvic I de ce gaslo rozmistili za nakazom komendanta obershturmbanfyurera SS Rudolfa Gossa Sam znak vigotovili v yazni konctaboru sered yakih Yan Livach pol Jan Liwacz Z jogo rozpovidej u comu napisi bula svidomo perevernuto literu B yak forma protestu v yazniv proti politiki nacistskoyi administraciyi Gaslo takozh rozmishene nad v yiznimi vorotami do Aushvic III Buna Monovic 1938 roku avstrijskij politichnij pismennik yevrejskogo pohodzhennya z Harkova Yura Zojfer ta kompozitor Gerbert Zipper buduchi v yaznyami konctaboru Dahau napisali Pisnyu Dahau nim Dachaulied Prohodyachi tizhden za tizhnem z taboru i do taboru pid chas primusovih robit voni shorazu bachili nad vorotami gaslo Arbeit macht frei Cya pisnya cinichno prigaduye cyu frazu nache svoyeridnij urok yakij davav jogo v yaznyam Dahau U knizi Korolivstvo Aushvic Otto Fridrih pishe stosovno rishennya Rudolfa Gossa rozmistiti gaslo Arbeit macht frei nad vhodom do konctaboru Aushvic nastupne Vidayetsya vin ne rozglyadav ce yak znushannya i ne sprijmav zmist gasla bukvalno yak falshivi obicyanki zvilnennya dlya tih hto pracyuvav na visnazhennya a radshe za vse yak riznovid mistichnogo deklaruvannya pro te sho samopozhertva u viglyadi neskinchennoyi roboti sama po sobi prinosit svoyeridnu duhovnu svoboduDiv takozhNacistski koncentracijni tabori Golokost Pracya v SRSR ye sprava chesti slavi doblesti ta gerojstvaPrimitkiDiefenbach Lorenz Arbeit macht frei Erzahlung von Lorenz Diefenbach J Kuhtmann s Buchhandlung 1873 Forel Auguste 1920 Les fourmis de la Suisse 2nd Ed in French La Chaux de Fonds Imprimarie cooperative Retrieved 22 November 2010 Charles W Syndor Jr Soldiers of Destruction Princeton N J Princeton University Press 1977 p 3 KZ Gedenkstaette Flossenbuerg Auschwitz s sign of death and defiance BBC News Retrieved April 23 2015 B the sculpture International Auschwitz Committee Retrieved April 23 2015 Denis Avey with Rob Broomby The Man who Broke into Auschwitz Hodder and Stoughton London 2011 p 236 Levi Primo trans Stuart Woolf If This is a Man Abacus London 2004 p 28 Friedrich Otto August 1994 The Kingdom of Auschwitz Harper Perennial pp 2 3 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ