Координати: 49°44′08″ пн. ш. 12°21′21″ сх. д. / 49.73556° пн. ш. 12.35583° сх. д. Флоссенбюрг (концтабір) (нім. Flossenbürg) — один з найбільших та четвертий за рахунком (після Дахау, Бухенвальду та Заксенгаузену) концтабір у нацистській Німеччині. Існував з травня 1938 р. по квітень 1945 р. у м. Флоссенбюрг у східній Баварії, біля міжвоєнного німецько-чехословацького кордону.
Утворення табору
Трудовий табір був заснований СС напередодні Другої світової війни, ще у травні 1938 р. у мальовничій місцевості. Першими в'язнями концтабору були кримінальні та «асоціальні» злочинці, пізніше також гомосексуали та політичні в'язні. Їх використовували на примусових роботах у місцевій гранітній каменоломні, що належала Німецькій земельно-кам'яній видобувній компанії (DEST, Deutsche Erd- und Steinwerke GmbH), підпорядкованій СС. Спочатку табір був розрахований на 1600 осіб, яких планували розмістити у 16 бараках, однак через кілька місяців після створення трудовий табір Флоссенбюрг був розширений до 3000 місць для в'язнів.
Коменданти табору
- Штурмбаннфюрер СС Якоб Вайзеборн
- Оберштурмбаннфюрер СС Карл Кюнстлер
- Гауптштурмфюрер СС Карл Фритцш
- Штурмбаннфюрер СС Егон Цілль
- Штурмбаннфюрер СС Макс Кьогель
Табір під час війни
Після нападу нацистської Німеччини на Польщу і початку Другої світової війни 1 вересня 1939 р. через переобладнання іншого концтабору в Баварії, Дахау, на центр підготовки винищувальних загонів СС звідти до Флоссенбюргу перевели 981 в'язня. Протягом війни табір постійно перебудовувався, щоб вміщати більше невільників. Протягом 1941—1942 рр. у Флоссенбюргу було ув'язнено 1,5 тис. поляків — членів Руху опору.
З початком війни з СРСР до Флоссенбюргу почали переправляти радянських в'язнів. Під час війни Флоссенбюрг перетворився на один з найбільших концтаборів Німеччини, який мав 93 підпорядковані йому менші табори. У самому Флоссенбюргу в'язні працювали на фірму Мессершмітт. До табору Флоссенбюрг потрапляли також радянські військовополонені. Загалом через концтабір Флоссенбюрг та підлеглі табори пройшло близько 100 тис. осіб, приблизно 30 тис. з них загинули. За неповними даними, у концтаборі Флоссенбюрг перебувало 26430 радянських громадян.
Концентраційний табір Флоссенбюрг вважався табором з одним з найсуворіших режимів. Смертність від голоду, спраги та хвороб була надзвичайно високою. Одночасно табір був місцем утримання особливо важливих злочинців. Тут перебували радянські командувачі, в тому числі українці генерал-майор Г. Тхір та генерал-майор І. Шепетов, лідер Словацького національного повстання генерал Ян Голіан, а також учасники замаху 1944 р. на А. Гітлера адмірал В. Канаріс, генерал-майор Г. Остер та ін., страчені у цьому таборі.
«Марш смерті» та звільнення табору
Наприкінці війни, на звістку про наближення союзних військ, командування табору вивело звідти близько 14 тис. в'язнів у піший «марш смерті», внаслідок якого близько 7 тис. чол. загинуло в дорозі. У Флоссенбюргу залишили лише 1600 хворих людей, не здатних пересуватися. 23 квітня 1945 р. концтабір визволили частини 90-ї піхотної дивізії армії США, а вже за три дні було визволено тих, що вижив після «маршу смерті».
З липня 1946 по січень 1947 р. відбувався судовий процес над керівництвом концтабору Флоссенбюрг, внаслідок якого 41 працівника табору було визнано винними, 12 з них страчено.
В'язні-українці
Близько 9,8 тисяч в'язнів концтабору Флоссенбюрг походили з України. Перші українці з'явилися у концтаборі восени 1941 р. Це були військовополонені. У наступні роки до табору потрапляли і невійськові громадяни УРСР. До кінця війни їх кількість стрімко зростала.
Українців у таборі зараховували відповідно до їхньої довоєнної державної належності, до громадян СРСР (категорія «R.»), Польщі (категорія «P.») та ін. Хоча офіційно не існувало категорії для України, деяка (мала) частина в'язнів була позначена абревіатурою «Ukr.». Для українців — радянських громадян існувала також підкатегорія, позначена скороченням «R.Ukr.». Однак розділення за громадянством не впливало на ставлення керівництва концтабору до в'язнів, багато з яких загинуло від рук катів, хвороб, голоду, виснаження у таборі чи під час Маршу смерті, або вже після визволення. Майже 1700 українців загинуло у концтаборі та були спалені у крематорії. За домовленістю з радянським командуванням, американці передали у СРСР його визволених громадян. Після звільнення з німецького полону і американських шпиталів колишні в'язні потрапляли до радянських фільтраційних таборів МДБ, але і після звільнення з них не могли користуватися всіма правами.
Пам'ять жертв концтабору
Після закінчення війни у центрі міста Флоссенбюрг було поховано 18 померлих в'язнів. У 1946 р. стараннями колишніх в'язнів, переважно з Польщі, які залишилися жити у Флоссенбюргу, тут було побудовано меморіальне кладовище, на якому поховали тіла 121 в'язня, що померли після звільнення концтабору.
У дальній частині концтабору в 1946 р. побудовано меморіальний комплекс «Долина смерті», що включає «Площу націй» з меморіальними плитами, встановленими жертвами концтабору з багатьох країн. На території табору в 1957–1960 рр. було закладено меморіальне кладовище жертв концтабору, куди перенесли тіла в'язнів, загиблих під час «маршу смерті» та евакуації табору, похованих на інших кладовищах. Сьогодні там покояться тіла більше 5500 чол. У 1995 р. поруч було побудовано окремий єврейський меморіал.
22 липня 2007 р. у Флоссенбюргу було відкрито музей Голокосту. Церемонію відвідали 84 колишніх в'язні, а також Президент України Віктор Ющенко, чий батько, Андрій Андрійович Ющенко, був ув'язнений у концтаборі Флоссенбюрг у 1944–1945 рр.
Щорічно у Флоссенбюргу відбуваються зустрічі колишніх в'язнів та з'їзд молодіжних організацій з різних країн, у тому числі з України. У зустрічі, що відбулася 25-27 липня 2008 р., взяли участь 11 українських ветеранів, які під час війни були ув'язнені у концтаборі Флоссенбюрг.
Див. також
- [pl]
- [de]
Джерела
- Ibel J. Sowjetische Kriegsgefangene im KZ Flossenbürg // Einvernehmliche Zusammenarbeit? Wehrmacht, Gestapo, SS und sowjetische Kriegsgefangene / Hrsg. J. Ibel. — Berlin: Metropol, 2008
- Siegert T. 30000 Tote mahnen! Die Geschichte des Konzentrationslagers Flossenbürg und seiner 100 Außenlager von 1938 bis 1945. — Weiden: Verlag der Taubald'schen Buchhandlung GmbH, 1996.
- Skriebeleit J. Flossenbürg — Hauptlager // Flossenbürg. Das Konzentrationslager Flossenbürg und seine Außenlager / Hrsg. A. Königseder. — München: Verlag C.H. Beck oHG, 2007.
- Документи та фотографії
- KL Flossenburg (1941) — Віктор Черновалов. Концтабір Флоссенбюрг (рос.)
- Меморіал «Концентраційний табір Флоссенбюрг» (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 49 44 08 pn sh 12 21 21 sh d 49 73556 pn sh 12 35583 sh d 49 73556 12 35583 Flossenbyurg konctabir nim Flossenburg odin z najbilshih ta chetvertij za rahunkom pislya Dahau Buhenvaldu ta Zaksengauzenu konctabir u nacistskij Nimechchini Isnuvav z travnya 1938 r po kviten 1945 r u m Flossenbyurg u shidnij Bavariyi bilya mizhvoyennogo nimecko chehoslovackogo kordonu Utvorennya taboruPlan konctaboru Flossenbyurg Trudovij tabir buv zasnovanij SS naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni she u travni 1938 r u malovnichij miscevosti Pershimi v yaznyami konctaboru buli kriminalni ta asocialni zlochinci piznishe takozh gomoseksuali ta politichni v yazni Yih vikoristovuvali na primusovih robotah u miscevij granitnij kamenolomni sho nalezhala Nimeckij zemelno kam yanij vidobuvnij kompaniyi DEST Deutsche Erd und Steinwerke GmbH pidporyadkovanij SS Spochatku tabir buv rozrahovanij na 1600 osib yakih planuvali rozmistiti u 16 barakah odnak cherez kilka misyaciv pislya stvorennya trudovij tabir Flossenbyurg buv rozshirenij do 3000 misc dlya v yazniv Komendanti taboruShturmbannfyurer SS Yakob Vajzeborn Obershturmbannfyurer SS Karl Kyunstler Gauptshturmfyurer SS Karl Fritcsh Shturmbannfyurer SS Egon Cill Shturmbannfyurer SS Maks KogelTabir pid chas vijniKrematorij konctaboru Flossenbyurg Pislya napadu nacistskoyi Nimechchini na Polshu i pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 1 veresnya 1939 r cherez pereobladnannya inshogo konctaboru v Bavariyi Dahau na centr pidgotovki vinishuvalnih zagoniv SS zvidti do Flossenbyurgu pereveli 981 v yaznya Protyagom vijni tabir postijno perebudovuvavsya shob vmishati bilshe nevilnikiv Protyagom 1941 1942 rr u Flossenbyurgu bulo uv yazneno 1 5 tis polyakiv chleniv Ruhu oporu Z pochatkom vijni z SRSR do Flossenbyurgu pochali perepravlyati radyanskih v yazniv Pid chas vijni Flossenbyurg peretvorivsya na odin z najbilshih konctaboriv Nimechchini yakij mav 93 pidporyadkovani jomu menshi tabori U samomu Flossenbyurgu v yazni pracyuvali na firmu Messershmitt Do taboru Flossenbyurg potraplyali takozh radyanski vijskovopoloneni Zagalom cherez konctabir Flossenbyurg ta pidlegli tabori projshlo blizko 100 tis osib priblizno 30 tis z nih zaginuli Za nepovnimi danimi u konctabori Flossenbyurg perebuvalo 26430 radyanskih gromadyan Koncentracijnij tabir Flossenbyurg vvazhavsya taborom z odnim z najsuvorishih rezhimiv Smertnist vid golodu spragi ta hvorob bula nadzvichajno visokoyu Odnochasno tabir buv miscem utrimannya osoblivo vazhlivih zlochinciv Tut perebuvali radyanski komanduvachi v tomu chisli ukrayinci general major G Thir ta general major I Shepetov lider Slovackogo nacionalnogo povstannya general Yan Golian a takozh uchasniki zamahu 1944 r na A Gitlera admiral V Kanaris general major G Oster ta in stracheni u comu tabori Marsh smerti ta zvilnennya taboruNaprikinci vijni na zvistku pro nablizhennya soyuznih vijsk komanduvannya taboru vivelo zvidti blizko 14 tis v yazniv u pishij marsh smerti vnaslidok yakogo blizko 7 tis chol zaginulo v dorozi U Flossenbyurgu zalishili lishe 1600 hvorih lyudej ne zdatnih peresuvatisya 23 kvitnya 1945 r konctabir vizvolili chastini 90 yi pihotnoyi diviziyi armiyi SShA a vzhe za tri dni bulo vizvoleno tih sho vizhiv pislya marshu smerti Z lipnya 1946 po sichen 1947 r vidbuvavsya sudovij proces nad kerivnictvom konctaboru Flossenbyurg vnaslidok yakogo 41 pracivnika taboru bulo viznano vinnimi 12 z nih stracheno V yazni ukrayinciBlizko 9 8 tisyach v yazniv konctaboru Flossenbyurg pohodili z Ukrayini Pershi ukrayinci z yavilisya u konctabori voseni 1941 r Ce buli vijskovopoloneni U nastupni roki do taboru potraplyali i nevijskovi gromadyani URSR Do kincya vijni yih kilkist strimko zrostala Ukrayinciv u tabori zarahovuvali vidpovidno do yihnoyi dovoyennoyi derzhavnoyi nalezhnosti do gromadyan SRSR kategoriya R Polshi kategoriya P ta in Hocha oficijno ne isnuvalo kategoriyi dlya Ukrayini deyaka mala chastina v yazniv bula poznachena abreviaturoyu Ukr Dlya ukrayinciv radyanskih gromadyan isnuvala takozh pidkategoriya poznachena skorochennyam R Ukr Odnak rozdilennya za gromadyanstvom ne vplivalo na stavlennya kerivnictva konctaboru do v yazniv bagato z yakih zaginulo vid ruk kativ hvorob golodu visnazhennya u tabori chi pid chas Marshu smerti abo vzhe pislya vizvolennya Majzhe 1700 ukrayinciv zaginulo u konctabori ta buli spaleni u krematoriyi Za domovlenistyu z radyanskim komanduvannyam amerikanci peredali u SRSR jogo vizvolenih gromadyan Pislya zvilnennya z nimeckogo polonu i amerikanskih shpitaliv kolishni v yazni potraplyali do radyanskih filtracijnih taboriv MDB ale i pislya zvilnennya z nih ne mogli koristuvatisya vsima pravami Pam yat zhertv konctaboruMemorialne kladovishe na teritoriyi konctaboru Flossenbyurg Pislya zakinchennya vijni u centri mista Flossenbyurg bulo pohovano 18 pomerlih v yazniv U 1946 r starannyami kolishnih v yazniv perevazhno z Polshi yaki zalishilisya zhiti u Flossenbyurgu tut bulo pobudovano memorialne kladovishe na yakomu pohovali tila 121 v yaznya sho pomerli pislya zvilnennya konctaboru U dalnij chastini konctaboru v 1946 r pobudovano memorialnij kompleks Dolina smerti sho vklyuchaye Ploshu nacij z memorialnimi plitami vstanovlenimi zhertvami konctaboru z bagatoh krayin Na teritoriyi taboru v 1957 1960 rr bulo zakladeno memorialne kladovishe zhertv konctaboru kudi perenesli tila v yazniv zagiblih pid chas marshu smerti ta evakuaciyi taboru pohovanih na inshih kladovishah Sogodni tam pokoyatsya tila bilshe 5500 chol U 1995 r poruch bulo pobudovano okremij yevrejskij memorial 22 lipnya 2007 r u Flossenbyurgu bulo vidkrito muzej Golokostu Ceremoniyu vidvidali 84 kolishnih v yazni a takozh Prezident Ukrayini Viktor Yushenko chij batko Andrij Andrijovich Yushenko buv uv yaznenij u konctabori Flossenbyurg u 1944 1945 rr Shorichno u Flossenbyurgu vidbuvayutsya zustrichi kolishnih v yazniv ta z yizd molodizhnih organizacij z riznih krayin u tomu chisli z Ukrayini U zustrichi sho vidbulasya 25 27 lipnya 2008 r vzyali uchast 11 ukrayinskih veteraniv yaki pid chas vijni buli uv yazneni u konctabori Flossenbyurg Div takozh pl de DzherelaIbel J Sowjetische Kriegsgefangene im KZ Flossenburg Einvernehmliche Zusammenarbeit Wehrmacht Gestapo SS und sowjetische Kriegsgefangene Hrsg J Ibel Berlin Metropol 2008 Siegert T 30000 Tote mahnen Die Geschichte des Konzentrationslagers Flossenburg und seiner 100 Aussenlager von 1938 bis 1945 Weiden Verlag der Taubald schen Buchhandlung GmbH 1996 Skriebeleit J Flossenburg Hauptlager Flossenburg Das Konzentrationslager Flossenburg und seine Aussenlager Hrsg A Konigseder Munchen Verlag C H Beck oHG 2007 Dokumenti ta fotografiyi KL Flossenburg 1941 Viktor Chernovalov Konctabir Flossenbyurg ros Memorial Koncentracijnij tabir Flossenbyurg nim