Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Миха́йлович Ше́петов (нар. 11 липня 1902 — пом. 21 травня 1943) — радянський воєначальник часів Другої світової війни, генерал-майор. Герой Радянського Союзу (1941). Почесний громадянин Кам'янського.
| Іван Михайлович Шепетов | |
|---|---|
| Народження | 11 липня 1902 Кам'янське, Романківська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 21 травня 1943 (40 років) Флоссенбюрґ, Флоссенбюрг, Нойштадт-ан-дер-Вальднааб, Верхній Пфальц, Баварія, Третій Райх вогнепальне поранення |
| Країна |  СРСР |
| Приналежність |  Радянська армія |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ | піхота |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Роки служби | 1918—1943 |
| Партія | КПРС |
| Звання |  Генерал-майор |
| Командування | |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
| Нагороди | |
 Шепетов Іван Михайлович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 11 липня 1902 року в місті Кам'янському в робітничій родині. Українець. Після закінчення школи працював на Дніпровському металургійному заводі токарем.
До лав РСЧА вступив у 1918 році. Учасник Громадянської війни в Росії, брав участь в штурмі Перекопу. 1921 року закінчив Полтавську піхотну школу, 1924 року — 5-ту Українську кавалерійську школу імені С. М. Будьонного в Єлизаветграді, 1927 року — Військово-політичні курси. Член ВКП(б) з 1924 року. Воював проти банд басмачів у Туркестані. У 1931—1934 роках навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе.
У довоєнний час І. М. Шепетов обіймав посади начальника штабу полку 7-ї Таджицької кавалерійської дивізії, командира полку 30-ї кавалерійської дивізії, начальника навчальної частини Тамбовського кавалерійського училища, заступника командира , командира 2-ї моторизованої бригади. З 22 березня 1941 року полковник І. М. Шепетов — командир Київського ОВО, що дислокувалася в Північній Буковині та Чернівцях.
Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. З початком війни дивізія полковника Шепетова входить до складу 18-ї армії Південного фронту. Після прикордонних боїв дивізія під його командуванням забезпечувала відхід армії від Державного кордону СРСР. 27 липня 1941 року 18-та армія з боями відступила через річку Південний Буг, а 96-та гірськострілецька дивізія зайняла оборону на ділянці Гайворон — Шляхова.
Загроза оточення радянських 6-ї і 12-ї армій південніше Умані змусила керівництво Південно-Західного напрямку організувати контрнаступ силами 18-ї армії з метою уникнення можливого оточення. До складу ударного угруповання 17-го стрілецького корпусу увійшла і 96-та гірськострілецька дивізія, терміново перекинута в район Голованівська, де вийшла на напрям головного удару німецького 49-го гірського ко́рпусу.
Колишній комісар 43-го гірськострілецького полку І. М. Матвеєв у своїх спогадах розповідав:
«31 липня німецькі танки і гірськострілецькі частини прорвалися до Голованівська. 2 серпня полковник Шепетов отримав від командарма важку задачу —- прикривати відхід 18-ї армії від Голованівська до Первомайська. Бої, марші, контратаки, нічні переходи злилися в один безперервний потік. Цей моторошний тиждень боїв біля Голованівська з добірними німецькими частинами 49-го гірсько-стрілецького корпусу загартувала нас, зробила справжніми солдатами. Незважаючи на виняткові труднощі і втрати, наш бойовий дух, віра в командування і свої власні сили були дуже високі. З цим важким завданням ми впоралися...»
На початку серпня 1941 року дивізія потрапила в оточення біля Первомайська, але спромоглася не лише вирватися з нього, організувавши переправу через Південний Буг в районі Чаусове, але і забезпечила вихід інших частин 18-ї армії.
В оточенні східніше Миколаєва, дивізія полковника Шепетова, перебуваючи в авангарді 18-ї армії, раптовим нічним ударом прорвала ворожу оборону поблизу Грейгове чим сприяла вдалому виходу з оточення основних сил армії. 18 серпня 1941 року поблизу селища Засілля 96-та гсд знову розбила ворога й забезпечила здійснення військами 18-ї армії переправи через Дніпро.
У представленні до присвоєння звання Героя Радянського Союзу вказано:
Тов. Шепетов енергічний, грамотний, культурний командир. В боях проти фашистської Німеччини тов. Шепетов не командував військами зі щілин. Сам постійно знаходився на полі бою. Вся дивізія з успіхом виконувала завдання командування, наносячи значних втрат ворогу. Тов. Шепетов показав зразки вміння організовувати бій. Під його керівництвом дивізія особливо відмінно вела себе в боях під Голованівськом, на східному березі річки Буг, і під с. Інгулець.
12 жовтня 1941 року І. М. Шепетову було присвоєне військове звання «генерал-майор».
Наказом НКО № 20 за мужність і героїзм особового складу, виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 24 січня 1942 року 96-та гірськострілецька дивізія була перетворена в .
У травні 1942 року під час Харківської операції дивізія Шепетова знову потрапила в оточення. В районі північніше міста Ізюм вона спробувала прорватися на схід, але Шепетов в бою отримав поранення і 25 травня потрапив у полон. Спочатку він перебував у німецькому шпиталі в фортеці Летцен, потім з липня 1942 року — в концентраційному таборі Хаммельбург, де долучився до табірного підпілля радянських військовополонених. За антинацистську агітацію в грудні 1942 року Шепетова перевели до Нюрнберзької в'язниці, а згодом — у табір Флоссенбюрг. У травні 1943 року здійснив спробу втекти з табору, але невдало.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 листопада 1941 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, генерал-майору Шепетову Івану Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 565).
Також був нагороджений орденом Червоного Прапора (11.11.1941) і медаллю «XX років РСЧА».
Почесний громадянин міста Дніпродзержинська.
Родина
Син Шепетов Юрій Іванович (? - 2015) - мешканець Санкт - Петербурга, інженер, історик - аматор, біограф батька.
Пам'ять
Ім'ям Івана Шепетова названо вулиці в Дніпродзержинську та Миколаєві.
Меморіальні дошки встановлено в Дніпродзержинську, на станції Грейгове, Чернівцях, Кіровограді, меморіальному музеї колишнього концтабору Флоссенбюрг.
Цікаво
В 1944 році німецькою розвідкою була спланована операція «Цеппелін», головною метою якої було фізичне знищення Йосипа Сталіна. Головний виконавець акції, за легендою — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, був забезпечений Золотою Зіркою і орденом Леніна, які належали генерал-майору І. М. Шепетову. Диверсант був схоплений і знешкоджений.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
- Представлення до звання Героя Радянського Союзу (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 13 лютого 2015.
Посилання
- Біографія [ 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] на сайті (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Miha jlovich She petov nar 11 lipnya 1902 19020711 pom 21 travnya 1943 radyanskij voyenachalnik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni general major Geroj Radyanskogo Soyuzu 1941 Pochesnij gromadyanin Kam yanskogo Ivan Mihajlovich ShepetovNarodzhennya11 lipnya 1902 1902 07 11 Kam yanske Romankivska volost Katerinoslavskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert21 travnya 1943 1943 05 21 40 rokiv Flossenbyurg Flossenbyurg Nojshtadt an der Valdnaab Verhnij Pfalc Bavariya Tretij Rajh vognepalne poranennyaKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1918 1943PartiyaKPRSZvannya General majorKomanduvannyaVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodiPochesnij gromadyanin Kam yanskogo Shepetov Ivan Mihajlovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 11 lipnya 1902 roku v misti Kam yanskomu v robitnichij rodini Ukrayinec Pislya zakinchennya shkoli pracyuvav na Dniprovskomu metalurgijnomu zavodi tokarem Do lav RSChA vstupiv u 1918 roci Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi brav uchast v shturmi Perekopu 1921 roku zakinchiv Poltavsku pihotnu shkolu 1924 roku 5 tu Ukrayinsku kavalerijsku shkolu imeni S M Budonnogo v Yelizavetgradi 1927 roku Vijskovo politichni kursi Chlen VKP b z 1924 roku Voyuvav proti band basmachiv u Turkestani U 1931 1934 rokah navchavsya u Vijskovij akademiyi imeni M V Frunze U dovoyennij chas I M Shepetov obijmav posadi nachalnika shtabu polku 7 yi Tadzhickoyi kavalerijskoyi diviziyi komandira polku 30 yi kavalerijskoyi diviziyi nachalnika navchalnoyi chastini Tambovskogo kavalerijskogo uchilisha zastupnika komandira komandira 2 yi motorizovanoyi brigadi Z 22 bereznya 1941 roku polkovnik I M Shepetov komandir Kiyivskogo OVO sho dislokuvalasya v Pivnichnij Bukovini ta Chernivcyah Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 22 chervnya 1941 roku Z pochatkom vijni diviziya polkovnika Shepetova vhodit do skladu 18 yi armiyi Pivdennogo frontu Pislya prikordonnih boyiv diviziya pid jogo komanduvannyam zabezpechuvala vidhid armiyi vid Derzhavnogo kordonu SRSR 27 lipnya 1941 roku 18 ta armiya z boyami vidstupila cherez richku Pivdennij Bug a 96 ta girskostrilecka diviziya zajnyala oboronu na dilyanci Gajvoron Shlyahova Zagroza otochennya radyanskih 6 yi i 12 yi armij pivdennishe Umani zmusila kerivnictvo Pivdenno Zahidnogo napryamku organizuvati kontrnastup silami 18 yi armiyi z metoyu uniknennya mozhlivogo otochennya Do skladu udarnogo ugrupovannya 17 go strileckogo korpusu uvijshla i 96 ta girskostrilecka diviziya terminovo perekinuta v rajon Golovanivska de vijshla na napryam golovnogo udaru nimeckogo 49 go girskogo ko rpusu Kolishnij komisar 43 go girskostrileckogo polku I M Matveyev u svoyih spogadah rozpovidav 31 lipnya nimecki tanki i girskostrilecki chastini prorvalisya do Golovanivska 2 serpnya polkovnik Shepetov otrimav vid komandarma vazhku zadachu prikrivati vidhid 18 yi armiyi vid Golovanivska do Pervomajska Boyi marshi kontrataki nichni perehodi zlilisya v odin bezperervnij potik Cej motoroshnij tizhden boyiv bilya Golovanivska z dobirnimi nimeckimi chastinami 49 go girsko strileckogo korpusu zagartuvala nas zrobila spravzhnimi soldatami Nezvazhayuchi na vinyatkovi trudnoshi i vtrati nash bojovij duh vira v komanduvannya i svoyi vlasni sili buli duzhe visoki Z cim vazhkim zavdannyam mi vporalisya Na pochatku serpnya 1941 roku diviziya potrapila v otochennya bilya Pervomajska ale spromoglasya ne lishe virvatisya z nogo organizuvavshi perepravu cherez Pivdennij Bug v rajoni Chausove ale i zabezpechila vihid inshih chastin 18 yi armiyi V otochenni shidnishe Mikolayeva diviziya polkovnika Shepetova perebuvayuchi v avangardi 18 yi armiyi raptovim nichnim udarom prorvala vorozhu oboronu poblizu Grejgove chim spriyala vdalomu vihodu z otochennya osnovnih sil armiyi 18 serpnya 1941 roku poblizu selisha Zasillya 96 ta gsd znovu rozbila voroga j zabezpechila zdijsnennya vijskami 18 yi armiyi perepravi cherez Dnipro U predstavlenni do prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu vkazano Tov Shepetov energichnij gramotnij kulturnij komandir V boyah proti fashistskoyi Nimechchini tov Shepetov ne komanduvav vijskami zi shilin Sam postijno znahodivsya na poli boyu Vsya diviziya z uspihom vikonuvala zavdannya komanduvannya nanosyachi znachnih vtrat vorogu Tov Shepetov pokazav zrazki vminnya organizovuvati bij Pid jogo kerivnictvom diviziya osoblivo vidminno vela sebe v boyah pid Golovanivskom na shidnomu berezi richki Bug i pid s Ingulec 12 zhovtnya 1941 roku I M Shepetovu bulo prisvoyene vijskove zvannya general major Nakazom NKO 20 za muzhnist i geroyizm osobovogo skladu viyavleni v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami 24 sichnya 1942 roku 96 ta girskostrilecka diviziya bula peretvorena v U travni 1942 roku pid chas Harkivskoyi operaciyi diviziya Shepetova znovu potrapila v otochennya V rajoni pivnichnishe mista Izyum vona sprobuvala prorvatisya na shid ale Shepetov v boyu otrimav poranennya i 25 travnya potrapiv u polon Spochatku vin perebuvav u nimeckomu shpitali v forteci Letcen potim z lipnya 1942 roku v koncentracijnomu tabori Hammelburg de doluchivsya do tabirnogo pidpillya radyanskih vijskovopolonenih Za antinacistsku agitaciyu v grudni 1942 roku Shepetova pereveli do Nyurnberzkoyi v yaznici a zgodom u tabir Flossenbyurg U travni 1943 roku zdijsniv sprobu vtekti z taboru ale nevdalo 21 travnya 1943 roku rozstrilyanij za sprobu vtechi Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 9 listopada 1941 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm general majoru Shepetovu Ivanu Mihajlovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 565 Takozh buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora 11 11 1941 i medallyu XX rokiv RSChA Pochesnij gromadyanin mista Dniprodzerzhinska RodinaSin Shepetov Yurij Ivanovich 2015 meshkanec Sankt Peterburga inzhener istorik amator biograf batka Pam yatIm yam Ivana Shepetova nazvano vulici v Dniprodzerzhinsku ta Mikolayevi Memorialni doshki vstanovleno v Dniprodzerzhinsku na stanciyi Grejgove Chernivcyah Kirovogradi memorialnomu muzeyi kolishnogo konctaboru Flossenbyurg CikavoV 1944 roci nimeckoyu rozvidkoyu bula splanovana operaciya Ceppelin golovnoyu metoyu yakoyi bulo fizichne znishennya Josipa Stalina Golovnij vikonavec akciyi za legendoyu radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu buv zabezpechenij Zolotoyu Zirkoyu i ordenom Lenina yaki nalezhali general majoru I M Shepetovu Diversant buv shoplenij i zneshkodzhenij Primitki Arhiv originalu za 13 lyutogo 2015 Procitovano 13 lyutogo 2015 Predstavlennya do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2015 PosilannyaBiografiya 6 lyutogo 2015 u Wayback Machine na sajti ros ros