17-й стрілецький корпус (рос. 17-й стрелковый корпус, 17-й ск) — оперативно-тактичне військове об'єднання, стрілецький корпус Червоної армії, який існував у період з грудня 1922 до серпня 1941 року.
17-й стрілецький корпус | |
---|---|
17-й стрелковый корпус | |
На службі | 25 грудня 1922 — 26 листопада 1941 грудень 1942 — жовтень 1945 вересень 1949 — червень 1957 |
Країна | СРСР |
Вид | РСЧА |
Тип | стрілецькі війська |
Роль | загальновійськове об'єднання |
Чисельність | стрілецький корпус |
У складі | Український фронт Південний фронт |
Гарнізон/Штаб | Чита Вінниця Чернівці |
Війни/битви | |
Командування | |
Визначні командувачі | Фабриціус Я. Ф. Софронов Г. П. Болдін І. В. |
Історія об'єднання
1-ше формування
17-й стрілецький корпус сформований відповідно до наказу командувача 5-ї Червонопрапорної армії № 213 від 25 грудня 1922 року у м. Читі шляхом перейменування Приморського корпусу. Він отримав назву 17-й Приморський стрілецький корпус. У лютому — червні 1923 року частини корпусу брали участь у боях у Якутії проти загону генерала .
У січні 1924 року корпус передислокували в Україну до Вінниці, де він з жовтня 1924 року став іменуватися 17-м стрілецьким корпусом. З січня 1924 по вересень 1939 року штаб корпусу знаходився у Вінниці. 26 липня 1938 року Київський військовий округ було перетворено на Київський Особливий військовий округ, а на основі 17 ск розгорнута Вінницька армійська група. З 17 по 28 вересня 1939 року корпус брав участь у поході на Західну Україну, діючи у складі Волочиської групи, атакував польські війська у районі Тарнополя, його частини захопили Єзерню, Козову та Тарнополь, в подальшому діяли в районі Буська, Перемишлян, Біброк та штурмом брали Львів.
У жовтні 1939 року управління корпусу було передислоковано до Чернівців.
На початок німецько-радянської війни частини 17-го стрілецького корпусу розташовувалися вздовж румунського кордону на стику Молдови та України. 21 червня Політбюро ЦК ВКП (б) вирішило на базі штабу Московського військового округу на чолі з командувачем — генералом армії Тюленєвим І. В. утворити Південний фронт. Вже після початку операції «Барбаросса», Південний фронт у складі 9-ї і 18-ї армій, , 55-го і 7-го стрілецьких корпусів та частин фронтового підпорядкування був розгорнутий у визначеній фронтовій зоні відповідальності. 4 липня у зв'язку з тим, що противник форсував Прут, корпус почав відведення своїх частин на новий оборонний рубіж Гуків, річка Збруч до впадання в річку Дністер, по берегу Дністра до Калачківців, Липкан і далі по річці Прут до Лопатника.
Після прориву німецько-румунські війська почали наступ у південному та південно-східному напрямах, створюючи загрозу обходу з півночі правого крила фронту. Щоб уникнути оточення, 17 ск був змушений розпочати відхід у східному напряму.
4 серпня корпус переправився через Південний Буг у районі Чаусове, зазнавши при цьому великих втрат. Після відходу на східний берег Дніпра частини 17-го стрілецького корпусу прикривали Нікопольський напрямок.
25 серпня 1941 року корпус був розформований.
Командування
Командири
- (1922 — 1924);
- Фабриціус Я. Ф. (1924 — 1927);
- (лютий 1927 — 1928);
- Василенко М. І. (1929 — 1931);
- Квятек К. Ф. (лютий 1931 — травень 1935);
- комдив (1936 — червень 1937);
- комбриг Софронов Г. П. (4 червня — 13 серпня 1937);
- комдив Болдін І. В. (30 червня — 11 серпня 1938);
- комдив, з 4 червня 1940 року генерал-майор (21 січня 1939 — серпень 1940);
- генерал-майор Галанін І. В. (14 березня — 25 серпня 1941).
Склад
вересень 1939 | жовтень 1940 | 22 червня 1941 | 10 липня 1941 | 1 серпня 1941 |
---|---|---|---|---|
— | ||||
— | 60-та гд | — | ||
— | ||||
— | 189-та сд | — |
2-ге формування
У грудні 1942 року на Далекому Сході у складі 25-ї армії був розгорнутий 17-й стрілецький корпус другого формування. У серпні 1945 року на Далекому Сході до його складу входили і . В контексті підготовки до радянського вторгнення в Маньчжурію в серпні 1945 року корпус був переданий 5-й армії. На початку вторгнення корпус наступав у першому ешелоні цієї армії, його головним завдання було відрізати японські північно-східні та східні (Суйфеньхе) укріплені райони, а також 105-й укріплений район і кілька батальйонів прикордонної охорони.
У перший день вторгнення, 9 серпня, 187-ма дивізія вела важкий бій за контроль над залізничними тунелями на схід від Суйфеньхе, які були швидко закріплені. Корпус просунувся на південь у тил укріпленого району Суйфеньхе, де з'єднався з військами 25-ї армії, завершивши оточення укріпленого району . Швидке радянське просування не дозволило японським військам створити нові рубежі оборони та ефективно протистояти вторгненню. О 17:00 того ж дня корпус був переданий 25-й армії. Після зачищення від японських військ територій біля Тунніна, 17-й і 39-й корпуси 11 серпня почали наступ на південний захід вздовж дороги Туннін до Ванціна, Тумені, Туньхуа і Гірина. Два корпуси підійшли до Лаохейшаня до полудня 12 серпня, пройшовши за час наступу 29,9–40,2 км.
Протягом наступних кількох днів і два стрілецькі корпуси просувалися по вузькій дорозі з Лаохейшаня в Хейтосай, що змусило колону розтягнутися вздовж дороги. В результаті тільки передові загони і розвідувальні підрозділи зустріли незначний опір японців перед захопленням Хейтосая. Командувач 25-ю армією Іван Чистяков розділив частини на дві колони, одна з яких включала 17-й корпус і частини 10-ї механізованого, наступаючи на захід до перевалу Тайпінлін. 15 серпня радянські війська вийшли на японські оборонні позиції 284-го піхотного полку 128-ї піхотної дивізії в Лоцкоу. 187-ма дивізія розпочала фронтальну атаку, а 366-та оточувала японців з півдня. Тим часом 72-га механізована бригада 10-го корпусу обійшла японців і просунулася на схід до перевалу Тайпінлін, де їх зупинив 285-й піхотний полк 128-го полку, який побудував підготовлені оборонні позиції.
Пізно ввечері 16 серпня радянські війська змогли захопити як Лоцокоу, так і перевал Тайпінлінг, прорвавши японську оборону, і продовжуючи переслідувати залишки 128-ї дивізії на захід. Через два дні корпус слідував за 10-м механізованим корпусом і з'єднався з передовими частинами 5-ї армії в Тунчінчен, просунувшись на 30 км. У жовтні 1945 року корпус було розформовано.
3-тє формування
У вересні 1949 року 17-й стрілецький корпус був сформований втретє у Самарканді Туркестанського військового округу в рамках нарощування Радянської Армії. Спочатку до його складу входили в Самарканді і в Термезі. увійшла до складу корпусу пізніше того ж року. У 1955 році 360-та була перенумерована в , а 203-тя стала 30-ю. У 1957 році 62-га стала , 203-тя — , — .
У червні 1957 року 17-й стрілецький корпус став 17-м армійським корпусом. Наприкінці 1960-х років штаб корпусу переїхав до Фрунзе у щойно реформований Середньоазійський військовий округ та прийняв під своє керівництво три мотострілецькі дивізії: 201-у в Душанбе, (нещодавно передислоковану з Таллінна до Фрунзе) і 68-му (переїхав з Урюпінська в Талдикорган). До складу 17-го армійського корпусу також входили два окремих мотострілецьких полки: 30-й під Кордаєм і 860-й під Ошем.
У січні 1980 року 860-й окремий мотострілецький полк був направлений до складу 40-ї армії для участі в радянсько-афганській війні. Його змінив 32-й окремий мотострілецький полк, який перекинули з Орджонікідзе і незабаром розгорнули в 68-му окрему мотострілецьку бригаду — єдину гірську бригаду Радянської Армії. У лютому 1980 року 201-шу мотострілецьку дивізію також було направлено до Афганістану, її замінила 134-та мотострілецька дивізія, доповнена колишніми 92-м мотострілецьким і 401-м танковим полками. Маючи три дивізії і бригаду, корпус дорівнював за чисельністю деяким загальновійськовим арміям. Наприкінці 1980-х років менші частини корпусу включали 789-у окрему роту охорони та охорони та 78-му бригаду матеріального забезпечення у Фрунзе, 751-й окремий інженерно-саперний батальйон у Капчагай, 13-й кулеметно-артилерійський полк, 179-й окремий реактивний артилерійський дивізіон та окремий батальйон радіоелектронної боротьби в Сари-Озек. У січні 1989 року, після розформування Середньоазійського військового округу, корпус знову увійшов до складу Туркестанського військового округу. 24 серпня 30-й полк увійшов до складу 8-ї гвардійської дивізії.
Після розпаду Радянського Союзу, влітку 1992 року, штаб корпусу став штабом .
Див. також
Примітки
- Виноски
- До складу 18-ї армії входили: 17-й (командир генерал-майор Галанін І. В.; 96-та, 60-та гірськострілецькі та ) і 55-й стрілецькі корпуси, 16-й механізований корпус, 10-й укріплений район
- Джерела
- РЦХИДНИ. Ф. 495. Оп. 18. Д. 1292. Л. 47; Д. 3. Л. 26-27.
- Интерес к теме создания Южного фронта
Посилання
- 17 стрелковый корпус(рос.)
- УПРАВЛЕНИЕ 17 СТРЕЛКОВОГО КОРПУСА (бывш. Приморский, 17 Приморский ск)
Джерела
- Мельтюхов М. И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг. Часть третья. Сентябрь 1939 года. Война с запада — М., 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
17 j strileckij korpus ros 17 j strelkovyj korpus 17 j sk operativno taktichne vijskove ob yednannya strileckij korpus Chervonoyi armiyi yakij isnuvav u period z grudnya 1922 do serpnya 1941 roku 17 j strileckij korpus17 j strelkovyj korpusNa sluzhbi 25 grudnya 1922 26 listopada 1941 gruden 1942 zhovten 1945 veresen 1949 cherven 1957Krayina SRSRVid RSChATip strilecki vijskaRol zagalnovijskove ob yednannyaChiselnist strileckij korpusU skladi Ukrayinskij front Pivdennij frontGarnizon Shtab Chita Vinnicya ChernivciVijni bitvi Yakutskij zakolot Druga svitova vijna Radyanske vtorgnennya do Polshi Nimecko radyanska vijna Operaciya Barbarossa Operaciya Myunhen Tiraspol Melitopolska operaciya Radyansko yaponska vijna Manchzhurska operaciyaKomanduvannyaViznachni komanduvachi Fabricius Ya F Sofronov G P Boldin I V Istoriya ob yednannya1 she formuvannya 17 j strileckij korpus sformovanij vidpovidno do nakazu komanduvacha 5 yi Chervonoprapornoyi armiyi 213 vid 25 grudnya 1922 roku u m Chiti shlyahom perejmenuvannya Primorskogo korpusu Vin otrimav nazvu 17 j Primorskij strileckij korpus U lyutomu chervni 1923 roku chastini korpusu brali uchast u boyah u Yakutiyi proti zagonu generala U sichni 1924 roku korpus peredislokuvali v Ukrayinu do Vinnici de vin z zhovtnya 1924 roku stav imenuvatisya 17 m strileckim korpusom Z sichnya 1924 po veresen 1939 roku shtab korpusu znahodivsya u Vinnici 26 lipnya 1938 roku Kiyivskij vijskovij okrug bulo peretvoreno na Kiyivskij Osoblivij vijskovij okrug a na osnovi 17 sk rozgornuta Vinnicka armijska grupa Z 17 po 28 veresnya 1939 roku korpus brav uchast u pohodi na Zahidnu Ukrayinu diyuchi u skladi Volochiskoyi grupi atakuvav polski vijska u rajoni Tarnopolya jogo chastini zahopili Yezernyu Kozovu ta Tarnopol v podalshomu diyali v rajoni Buska Peremishlyan Bibrok ta shturmom brali Lviv U zhovtni 1939 roku upravlinnya korpusu bulo peredislokovano do Chernivciv Na pochatok nimecko radyanskoyi vijni chastini 17 go strileckogo korpusu roztashovuvalisya vzdovzh rumunskogo kordonu na stiku Moldovi ta Ukrayini 21 chervnya Politbyuro CK VKP b virishilo na bazi shtabu Moskovskogo vijskovogo okrugu na choli z komanduvachem generalom armiyi Tyulenyevim I V utvoriti Pivdennij front Vzhe pislya pochatku operaciyi Barbarossa Pivdennij front u skladi 9 yi i 18 yi armij 55 go i 7 go strileckih korpusiv ta chastin frontovogo pidporyadkuvannya buv rozgornutij u viznachenij frontovij zoni vidpovidalnosti 4 lipnya u zv yazku z tim sho protivnik forsuvav Prut korpus pochav vidvedennya svoyih chastin na novij oboronnij rubizh Gukiv richka Zbruch do vpadannya v richku Dnister po beregu Dnistra do Kalachkivciv Lipkan i dali po richci Prut do Lopatnika Pislya prorivu nimecko rumunski vijska pochali nastup u pivdennomu ta pivdenno shidnomu napryamah stvoryuyuchi zagrozu obhodu z pivnochi pravogo krila frontu Shob uniknuti otochennya 17 sk buv zmushenij rozpochati vidhid u shidnomu napryamu 4 serpnya korpus perepravivsya cherez Pivdennij Bug u rajoni Chausove zaznavshi pri comu velikih vtrat Pislya vidhodu na shidnij bereg Dnipra chastini 17 go strileckogo korpusu prikrivali Nikopolskij napryamok 25 serpnya 1941 roku korpus buv rozformovanij Komanduvannya Komandiri 1922 1924 Fabricius Ya F 1924 1927 lyutij 1927 1928 Vasilenko M I 1929 1931 Kvyatek K F lyutij 1931 traven 1935 komdiv 1936 cherven 1937 kombrig Sofronov G P 4 chervnya 13 serpnya 1937 komdiv Boldin I V 30 chervnya 11 serpnya 1938 komdiv z 4 chervnya 1940 roku general major 21 sichnya 1939 serpen 1940 general major Galanin I V 14 bereznya 25 serpnya 1941 Sklad veresen 1939 zhovten 1940 22 chervnya 1941 10 lipnya 1941 1 serpnya 1941 60 ta gd 189 ta sd 2 ge formuvannya U grudni 1942 roku na Dalekomu Shodi u skladi 25 yi armiyi buv rozgornutij 17 j strileckij korpus drugogo formuvannya U serpni 1945 roku na Dalekomu Shodi do jogo skladu vhodili i V konteksti pidgotovki do radyanskogo vtorgnennya v Manchzhuriyu v serpni 1945 roku korpus buv peredanij 5 j armiyi Na pochatku vtorgnennya korpus nastupav u pershomu esheloni ciyeyi armiyi jogo golovnim zavdannya bulo vidrizati yaponski pivnichno shidni ta shidni Sujfenhe ukripleni rajoni a takozh 105 j ukriplenij rajon i kilka bataljoniv prikordonnoyi ohoroni U pershij den vtorgnennya 9 serpnya 187 ma diviziya vela vazhkij bij za kontrol nad zaliznichnimi tunelyami na shid vid Sujfenhe yaki buli shvidko zakripleni Korpus prosunuvsya na pivden u til ukriplenogo rajonu Sujfenhe de z yednavsya z vijskami 25 yi armiyi zavershivshi otochennya ukriplenogo rajonu Shvidke radyanske prosuvannya ne dozvolilo yaponskim vijskam stvoriti novi rubezhi oboroni ta efektivno protistoyati vtorgnennyu O 17 00 togo zh dnya korpus buv peredanij 25 j armiyi Pislya zachishennya vid yaponskih vijsk teritorij bilya Tunnina 17 j i 39 j korpusi 11 serpnya pochali nastup na pivdennij zahid vzdovzh dorogi Tunnin do Vancina Tumeni Tunhua i Girina Dva korpusi pidijshli do Laohejshanya do poludnya 12 serpnya projshovshi za chas nastupu 29 9 40 2 km Protyagom nastupnih kilkoh dniv i dva strilecki korpusi prosuvalisya po vuzkij dorozi z Laohejshanya v Hejtosaj sho zmusilo kolonu roztyagnutisya vzdovzh dorogi V rezultati tilki peredovi zagoni i rozviduvalni pidrozdili zustrili neznachnij opir yaponciv pered zahoplennyam Hejtosaya Komanduvach 25 yu armiyeyu Ivan Chistyakov rozdiliv chastini na dvi koloni odna z yakih vklyuchala 17 j korpus i chastini 10 yi mehanizovanogo nastupayuchi na zahid do perevalu Tajpinlin 15 serpnya radyanski vijska vijshli na yaponski oboronni poziciyi 284 go pihotnogo polku 128 yi pihotnoyi diviziyi v Lockou 187 ma diviziya rozpochala frontalnu ataku a 366 ta otochuvala yaponciv z pivdnya Tim chasom 72 ga mehanizovana brigada 10 go korpusu obijshla yaponciv i prosunulasya na shid do perevalu Tajpinlin de yih zupiniv 285 j pihotnij polk 128 go polku yakij pobuduvav pidgotovleni oboronni poziciyi Pizno vvecheri 16 serpnya radyanski vijska zmogli zahopiti yak Locokou tak i pereval Tajpinling prorvavshi yaponsku oboronu i prodovzhuyuchi peresliduvati zalishki 128 yi diviziyi na zahid Cherez dva dni korpus sliduvav za 10 m mehanizovanim korpusom i z yednavsya z peredovimi chastinami 5 yi armiyi v Tunchinchen prosunuvshis na 30 km U zhovtni 1945 roku korpus bulo rozformovano 3 tye formuvannya U veresni 1949 roku 17 j strileckij korpus buv sformovanij vtretye u Samarkandi Turkestanskogo vijskovogo okrugu v ramkah naroshuvannya Radyanskoyi Armiyi Spochatku do jogo skladu vhodili v Samarkandi i v Termezi uvijshla do skladu korpusu piznishe togo zh roku U 1955 roci 360 ta bula perenumerovana v a 203 tya stala 30 yu U 1957 roci 62 ga stala 203 tya U chervni 1957 roku 17 j strileckij korpus stav 17 m armijskim korpusom Naprikinci 1960 h rokiv shtab korpusu pereyihav do Frunze u shojno reformovanij Serednoazijskij vijskovij okrug ta prijnyav pid svoye kerivnictvo tri motostrilecki diviziyi 201 u v Dushanbe neshodavno peredislokovanu z Tallinna do Frunze i 68 mu pereyihav z Uryupinska v Taldikorgan Do skladu 17 go armijskogo korpusu takozh vhodili dva okremih motostrileckih polki 30 j pid Kordayem i 860 j pid Oshem U sichni 1980 roku 860 j okremij motostrileckij polk buv napravlenij do skladu 40 yi armiyi dlya uchasti v radyansko afganskij vijni Jogo zminiv 32 j okremij motostrileckij polk yakij perekinuli z Ordzhonikidze i nezabarom rozgornuli v 68 mu okremu motostrilecku brigadu yedinu girsku brigadu Radyanskoyi Armiyi U lyutomu 1980 roku 201 shu motostrilecku diviziyu takozh bulo napravleno do Afganistanu yiyi zaminila 134 ta motostrilecka diviziya dopovnena kolishnimi 92 m motostrileckim i 401 m tankovim polkami Mayuchi tri diviziyi i brigadu korpus dorivnyuvav za chiselnistyu deyakim zagalnovijskovim armiyam Naprikinci 1980 h rokiv menshi chastini korpusu vklyuchali 789 u okremu rotu ohoroni ta ohoroni ta 78 mu brigadu materialnogo zabezpechennya u Frunze 751 j okremij inzhenerno sapernij bataljon u Kapchagaj 13 j kulemetno artilerijskij polk 179 j okremij reaktivnij artilerijskij divizion ta okremij bataljon radioelektronnoyi borotbi v Sari Ozek U sichni 1989 roku pislya rozformuvannya Serednoazijskogo vijskovogo okrugu korpus znovu uvijshov do skladu Turkestanskogo vijskovogo okrugu 24 serpnya 30 j polk uvijshov do skladu 8 yi gvardijskoyi diviziyi Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu vlitku 1992 roku shtab korpusu stav shtabom Div takozh13 j strileckij korpus 1 she formuvannya Osobliva grupa vijsk generala Hozina 17 j armijskij korpus Tretij Rejh Vinnicka armijska grupaPrimitkiVinoski Do skladu 18 yi armiyi vhodili 17 j komandir general major Galanin I V 96 ta 60 ta girskostrilecki ta i 55 j strilecki korpusi 16 j mehanizovanij korpus 10 j ukriplenij rajon Dzherela RCHIDNI F 495 Op 18 D 1292 L 47 D 3 L 26 27 Interes k teme sozdaniya Yuzhnogo frontaPosilannya17 strelkovyj korpus ros UPRAVLENIE 17 STRELKOVOGO KORPUSA byvsh Primorskij 17 Primorskij sk DzherelaMeltyuhov M I Sovetsko polskie vojny Voenno politicheskoe protivostoyanie 1918 1939 gg Chast tretya Sentyabr 1939 goda Vojna s zapada M 2001