Термез (узб. Termiz/Термиз; рос. Термез; тадж. Тирмиз; перс. ترمذ) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Сурхандар'їнської області.
Термез узб. Termiz, Термиз | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
37°13′27″ пн. ш. 67°16′42″ сх. д. / 37.22417° пн. ш. 67.27833° сх. д.Координати: 37°13′27″ пн. ш. 67°16′42″ сх. д. / 37.22417° пн. ш. 67.27833° сх. д. | ||||
Країна | Узбекистан | |||
Регіон | Сурхандар'їнська область | |||
Столиця для | Сурхандар'їнська область (область Узбекистану) | |||
Засновано | 498 до н. е. | |||
Населення | 136 200 (2014) | |||
Висота НРМ | 302 м | |||
Офіційна мова | узбецька | |||
Міста-побратими | див. тут | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 1215957 | |||
Поштові індекси | 732000 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | termizsh.uz/uz/?h=1 | |||
Мапа | ||||
Термез Термез (Узбекистан) | ||||
| ||||
| ||||
Термез у Вікісховищі |
Населення 136,2 тис. мешканців (1 січня 2014 року)..
Географія
Термез — найпівденніше місто Узбекистану. Розташовано на правому березі Амудар'ї, по якій проходить кордон з Афганістаном, при впадінні в неї Сурхандар'ї, за 490 км на північний захід від Ташкенту ( 708 км).
За 20 км на захід від міста, нижче за течією Амудар'ї, розташований заповідник — острів з тугайними лісами.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 30.6 °C (87 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 3.3 °С (38 °F).
Клімат | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 23 | 30 | 32 | 41 | 46 | 50 | 50 | 50 | 41 | 40 | 36 | 27 | 50 |
Середній максимум, °C | 8 | 12 | 18 | 25 | 32 | 37 | 40 | 38 | 32 | 25 | 18 | 11 | 25 |
Середня температура, °C | 3 | 6 | 11 | 18 | 24 | 27 | 30 | 28 | 22 | 16 | 10 | 5 | 17 |
Середній мінімум, °C | −1 | 1 | 5 | 11 | 16 | 18 | 21 | 18 | 12 | 7 | 3 | 0 | 9 |
Абсолютний мінімум, °C | −23 | −20 | −13 | −2 | 3 | 7 | 11 | 10 | 2 | −8 | −17 | −25 | −25 |
Норма опадів, мм | 10 | 20 | 20 | 10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 30 | 110 |
Днів з дощем | 1 | 4 | 5 | 4 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 3 | 6 | 29 |
Вологість повітря, % | 70 | 70 | 62 | 60 | 43 | 35 | 36 | 40 | 44 | 54 | 63 | 70 | 54 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Дата заснування міста Старого Термеза, розташованого в декількох кілометрах на схід від сучасного міста, не відома. У квітні 2002 року було проведено святкування 2500-річчя міста Термеза.
Сучасна назва міста через согд Tarmiδ походить до давньоіранського tara-maiθa-, що означає «місце переходу» (tara- перехід, переправа; maiθa- місце). У давнину тут знаходилася важлива переправа на річці Амудар'я.
Ахеменіди, до складу держави яких місто увійшло в VI столітті до Р. Х., вже називали його древнім містом. В 329 році до Р. Х. Олександр Македонський завоював Термез. Пізніше засновник греко-бактрійського царства Деметрій назвав місто Деметріс. У складі Кушанського царства (з I по III століття по Р. Х.) Місто називалося Та-лі-мі (в китайських джерелах Ту-мі, Тамі . У цей період місто стає важливим центром поширення буддизму.
В V—VI століттях місто перебувало під владою ефталітів, Сасанідів.
З VII століття у місті правила місцева династія термезшахів.
В 705 році місто захопили араби.
В IX—XII століттях Термез — велике місто, торговий, ремісничий, науковий і культурний центр. У цей час довжина оборонних споруд міста становила 10 кілометрів, було 9 брам. У IX—XII століттях Термез входив до складу держав Газневидів, Сельджукидів і Караханидів. В 1206 році місто увійшло до складу держави Хорезмшахів.
В 1220 році після дводенної облоги місто було зруйноване військами Чингізхана.
У другій половині XIII століття Термез був відновлений на схід, на правому березі Сурхандар'ї, входив до складу держави Тимуридів, потім . До другої половини XVIII століття місто прийшов в запустіння, в околицях древнього міста населеними залишилися тільки кишлаки Салават і Паттакесар (Паттагіссар).
У січні 1893 року землі у кишлаку Паттагіссар були передані Бухарським еміратом російському уряду для будівництва на цьому місці прикордонного військового укріплення. Був побудований річковий порт на Амудар'ї.
В 1928 році, Паттагіссар отримав давню назву Термез. В 1929 році кишлак отримав статус міста.
Під час афганської кампанії Термез був важливою військовою базою, був побудований військовий аеродром, .
Транспорт
Поруч з Термезом знаходиться — єдиний на державному кордоні Узбекистану з Афганістаном, що з'єднує Термез з містом (60 км до Мазарі-Шарифа).
Міжнародний річковий порт. Залізнична станція. Аеропорт.
За 40 км на північний схід від Термеза розташований .
У липні 2009 року прийнято рішення про створення «регіонального залізничного вузла Термез», який стане одним з основних пунктів в планованому НАТО транзиті небойових вантажів до Афганістану. Транзит має здійснюватися через території Росії, Казахстану і Узбекистану, в обхід Туркменістану, через прокладену в 2009 році магістраль Ташгузар-Байсун-Кумкурган.
Культура
У Термезі діє археологічний музей. Також в місті є пам'ятник герою народних епосів Алпамишу.
Туристичні пам'ятки
Архітектурні пам'ятки I—III століть н. е. - буддистський комплекс Кара-Тепе.
- Городище
- - буддійський монастир I-IV століть по Р.Х.
- Мазар суфія (XI—XV століть)
- Ансамбль мавзолеїв термезьких Сеїдів (XI—XVII ст)
- Заміський палац Кирк-киз (IX або X століття)
У селищі (60 км на північ від Термеза) розташований мавзолей мусульманського богослова IX століття, упорядника хадиса .
Уродженці
- Мухаммад ат-Тірмізі (824—892) — видатний хадисознавець і правознавець іранського походження
- Мамчій Станіслав Юрійович (1983—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 1 січня 2017.
- Клімат
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 1 січня 2017.
- : На юге Узбекистана создан новый региональный железнодорожный узел для грузов НАТО
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Termez uzb Termiz Termiz ros Termez tadzh Tirmiz pers ترمذ misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Uzbekistani centr Surhandar yinskoyi oblasti Termez uzb Termiz Termiz Osnovni dani37 13 27 pn sh 67 16 42 sh d 37 22417 pn sh 67 27833 sh d 37 22417 67 27833 Koordinati 37 13 27 pn sh 67 16 42 sh d 37 22417 pn sh 67 27833 sh d 37 22417 67 27833 Krayina UzbekistanRegion Surhandar yinska oblastStolicya dlya Surhandar yinska oblast oblast Uzbekistanu Zasnovano 498 do n e Naselennya 136 200 2014 Visota NRM 302 mOficijna mova uzbeckaMista pobratimi div tutChasovij poyas UTC 5GeoNames 1215957Poshtovi indeksi 732000 Miska vlada Vebsajt termizsh uz uz h 1 Mapa TermezTermez Uzbekistan Termez u Vikishovishi Naselennya 136 2 tis meshkanciv 1 sichnya 2014 roku GeografiyaTermez najpivdennishe misto Uzbekistanu Roztashovano na pravomu berezi Amudar yi po yakij prohodit kordon z Afganistanom pri vpadinni v neyi Surhandar yi za 490 km na pivnichnij zahid vid Tashkentu 708 km Za 20 km na zahid vid mista nizhche za techiyeyu Amudar yi roztashovanij zapovidnik ostriv z tugajnimi lisami Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih stepiv Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 30 6 C 87 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 3 3 S 38 F Klimat Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 23 30 32 41 46 50 50 50 41 40 36 27 50 Serednij maksimum C 8 12 18 25 32 37 40 38 32 25 18 11 25 Serednya temperatura C 3 6 11 18 24 27 30 28 22 16 10 5 17 Serednij minimum C 1 1 5 11 16 18 21 18 12 7 3 0 9 Absolyutnij minimum C 23 20 13 2 3 7 11 10 2 8 17 25 25 Norma opadiv mm 10 20 20 10 0 0 0 0 0 0 0 30 110 Dniv z doshem 1 4 5 4 2 0 0 0 0 1 3 6 29 Vologist povitrya 70 70 62 60 43 35 36 40 44 54 63 70 54 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaData zasnuvannya mista Starogo Termeza roztashovanogo v dekilkoh kilometrah na shid vid suchasnogo mista ne vidoma U kvitni 2002 roku bulo provedeno svyatkuvannya 2500 richchya mista Termeza Suchasna nazva mista cherez sogd Tarmid pohodit do davnoiranskogo tara mai8a sho oznachaye misce perehodu tara perehid pereprava mai8a misce U davninu tut znahodilasya vazhliva pereprava na richci Amudar ya Ahemenidi do skladu derzhavi yakih misto uvijshlo v VI stolitti do R H vzhe nazivali jogo drevnim mistom V 329 roci do R H Oleksandr Makedonskij zavoyuvav Termez Piznishe zasnovnik greko baktrijskogo carstva Demetrij nazvav misto Demetris U skladi Kushanskogo carstva z I po III stolittya po R H Misto nazivalosya Ta li mi v kitajskih dzherelah Tu mi Tami U cej period misto staye vazhlivim centrom poshirennya buddizmu V V VI stolittyah misto perebuvalo pid vladoyu eftalitiv Sasanidiv Z VII stolittya u misti pravila misceva dinastiya termezshahiv V 705 roci misto zahopili arabi Termezkij bazar V IX XII stolittyah Termez velike misto torgovij remisnichij naukovij i kulturnij centr U cej chas dovzhina oboronnih sporud mista stanovila 10 kilometriv bulo 9 bram U IX XII stolittyah Termez vhodiv do skladu derzhav Gaznevidiv Seldzhukidiv i Karahanidiv V 1206 roci misto uvijshlo do skladu derzhavi Horezmshahiv V 1220 roci pislya dvodennoyi oblogi misto bulo zrujnovane vijskami Chingizhana U drugij polovini XIII stolittya Termez buv vidnovlenij na shid na pravomu berezi Surhandar yi vhodiv do skladu derzhavi Timuridiv potim Do drugoyi polovini XVIII stolittya misto prijshov v zapustinnya v okolicyah drevnogo mista naselenimi zalishilisya tilki kishlaki Salavat i Pattakesar Pattagissar U sichni 1893 roku zemli u kishlaku Pattagissar buli peredani Buharskim emiratom rosijskomu uryadu dlya budivnictva na comu misci prikordonnogo vijskovogo ukriplennya Buv pobudovanij richkovij port na Amudar yi V 1928 roci Pattagissar otrimav davnyu nazvu Termez V 1929 roci kishlak otrimav status mista Pid chas afganskoyi kampaniyi Termez buv vazhlivoyu vijskovoyu bazoyu buv pobudovanij vijskovij aerodrom TransportMist Druzhbi Poruch z Termezom znahoditsya yedinij na derzhavnomu kordoni Uzbekistanu z Afganistanom sho z yednuye Termez z mistom 60 km do Mazari Sharifa Mizhnarodnij richkovij port Zaliznichna stanciya Aeroport Za 40 km na pivnichnij shid vid Termeza roztashovanij U lipni 2009 roku prijnyato rishennya pro stvorennya regionalnogo zaliznichnogo vuzla Termez yakij stane odnim z osnovnih punktiv v planovanomu NATO tranziti nebojovih vantazhiv do Afganistanu Tranzit maye zdijsnyuvatisya cherez teritoriyi Rosiyi Kazahstanu i Uzbekistanu v obhid Turkmenistanu cherez prokladenu v 2009 roci magistral Tashguzar Bajsun Kumkurgan KulturaU Termezi diye arheologichnij muzej Takozh v misti ye pam yatnik geroyu narodnih eposiv Alpamishu Turistichni pam yatki Arhitekturni pam yatki I III stolit n e buddistskij kompleks Kara Tepe Gorodishe buddijskij monastir I IV stolit po R H Mazar sufiya XI XV stolit Ansambl mavzoleyiv termezkih Seyidiv XI XVII st Zamiskij palac Kirk kiz IX abo X stolittya U selishi 60 km na pivnich vid Termeza roztashovanij mavzolej musulmanskogo bogoslova IX stolittya uporyadnika hadisa UrodzhenciMuhammad at Tirmizi 824 892 vidatnij hadisoznavec i pravoznavec iranskogo pohodzhennya Mamchij Stanislav Yurijovich 1983 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhAmudar ya Surhandar ya Surhandar yinska oblastPrimitki Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2014 Procitovano 1 sichnya 2017 Klimat Arhiv originalu za 2 serpnya 2012 Procitovano 1 sichnya 2017 Na yuge Uzbekistana sozdan novyj regionalnyj zheleznodorozhnyj uzel dlya gruzov NATO Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi