Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бухарський емірат (узб. بوخارا امرلیگی /Buxoro Amirligi بوخارا امرلیگی / Buxoro Amirligi; перс. امارت بخارا امارت بخارا Bukhārā) — узбецька держава, що існувала з 1756 по 1920 рік у Середній Азії на території сучасних держав Узбекистану, Таджикистану та частини Туркменістану. До його складу також тимчасово входили території Південного Туркестану або сучасного «Афганського Туркестану» і округу Туркестану в південному Казахстані. Правонаступник Бухарського ханства і часто називався так само. Офіційно держава називалася — Бухарська держава. Термін емірат використовується в науковій літературі.
| Бухарський емірат | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1785 |
|---|---|
| Континент | Азія |
| Країна |  Російська імперія |
| Столиця | Бухара |
| Адміністративна одиниця | Туркестанське генерал-губернаторство |
| Форма правління | абсолютна монархія |
| Валюта | d, руб і d |
| Замінений на | Бухарська Народна Радянська Республіка |
| На заміну | Бухарське ханство |
| Мова комунікації | перська |
| Час/дата припинення існування | 7 жовтня 1920 |
 | |
| Офіційна релігія | іслам і юдаїзм |
 Бухарський емірат у Вікісховищі | |
Координати: 39°46′29″ пн. ш. 64°25′43″ сх. д. / 39.77472222224977827° пн. ш. 64.42861111113877826° сх. д.
Бухарський емірат поряд з Хівинським ханством і Кокандським ханством був одним з трьох узбецьких ханств у Середній Азії.
У 1868 році потрапив у васальну залежність до Російської імперії й отримав статус її протекторату.
2 вересня 1920 року РККА зайняла Бухару, а 8 жовтня було проголошено Бухарську Народну Радянську Республіку, яка в 1924 році за національною ознакою була розділена між Узбецькою РСР, Туркменською РСР і Таджицькою АРСР.
Історія
Засновник узбецької династії мангитів — Мухаммад Рахім-хан
Мангитська династія Бухари була всього лише одним із багатьох країн-спадкоємців Афшаридської імперії. Сімейство Хаджі Ходжі безпосередньо пов'язане з Надир-шахом. Засновником Бухарського емірату був Мухаммад Рахім (1756—1758) з узбецького роду мангит. Заручившись згодою знаті і духівництва, Мухаммад Рахім в 1756 році вступив на бухарський трон з титулом хана. За висловом одного історика того часу, «Мухаммад Рахім-хан намагався підпорядкувати своїй владі всі 92 узбецьких роди, так щоб у них не залишалося жодної можливості чинити опір центральному уряду». Так почалося правління нової мангитської династії. Після його смерті правив його дядько Даніял-бей (1758-1785). Для зміцнення зв'язків з Російською імперією він відправив посольство на чолі з Ірназар Максудовим, яке було прийнято Катериною ІІ.
У 1784 році в Бухарі міщани, незадоволені слабкістю Даніял-бея, підняли повстання.
Бухарський емірат під протекторатом Російської імперії
Бухарський емір Музафар в березні 1868 року оголосив Росії газават, проте 2 травня загін генерала К. П. Кауфмана розгромив військо еміра і російські війська зайняли Самарканд. У 1863 році Музафар присвоїв вдові вбитого палацовими змовниками Кокандського ханства Алімбека Курманжана титул датка. 23 червня 1868 року бухарський емір визнав васальну залежність від Росії. У вересні 1873 року за новим договором Бухарський емірат визнав протекторат Росії. У цей період в Бухарському еміраті вперше були засновані ордени, наприклад Орден Благородної Бухари.
Ступінь залежності посилився при правлінні еміра Абдулахада (1885—1910). Абдулахад ввів нові типи медалей та орденів, наприклад Орден Корони держави Бухари. Він звів свою літню резиденцію в російській Ялті.
Останнім еміром Бухари в 1910 р. став Сеїд Алім-хан. На початку XX століття на базі руху джадидів в Бухарі виник младобухарський рух, що вказувало на необхідність широких демократичних реформ в Бухарському еміраті, що загруз, на їхню думку, в невігластві та знемагав під тягарем адміністративного свавілля.
На початку ХХ століття в Бухарі стала видаватися своя газета: Бухороі Шаріф.
Державний устрій
Главою держави був емір (араб. امیر), який володів необмеженою владою над своїми підданими.
Головним візиром еміра, керуючим державними справами, був кушбегі, який відав збором податків, керував адміністрацією еміра, вів переписку з місцевими чиновниками — беками (бек — букв.: повеліваючий, — те ж саме, що тюрк. бей, пор. узбек. bek). Кушбегі особисто щодня доповідав еміру про стан справ в еміраті, всі чиновники призначалися ним і лише вище чиновництво призначалося самим еміром.
Примітки
- Uzbek khanate. Encyclopædia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2012.
- Bregel, Y. (2009). The new Uzbek states: Bukhara, Khiva and Khoqand: C. 1750–1886. In N. Di Cosmo, A. Frank, & P. Golden (Eds.), The Cambridge History of Inner Asia: The Chinggisid Age (pp. 392-411). Cambridge: Cambridge University Press, p.392
- J. Pickett, «Nadir Shah's Peculiar Central Asian Legacy...», p. 492
- . www.vostlit.info. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
- . testhistory.ru. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
Література
- Басханов М. К. «У ворот английского могущества». А. Е. Снесарев в Туркестане, 1899—1904 гг. СПб., Нестор-История, 2015. — 328 с., ил., карты. — 978-5-4469-0728-1.
- Васильев А. Д. Знамя и мечь от падишаха. Политические и культурные контакты ханств Центральной Азии и Османской империи (середина XVI — начало XX вв.). — М. : Пробел-2000, 2014. — 356 p. — ISBN 978-5-98604-478-1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buharskij emirat uzb بوخارا امرلیگی Buxoro Amirligi بوخارا امرلیگی Buxoro Amirligi pers امارت بخارا امارت بخارا Bukhara uzbecka derzhava sho isnuvala z 1756 po 1920 rik u Serednij Aziyi na teritoriyi suchasnih derzhav Uzbekistanu Tadzhikistanu ta chastini Turkmenistanu Do jogo skladu takozh timchasovo vhodili teritoriyi Pivdennogo Turkestanu abo suchasnogo Afganskogo Turkestanu i okrugu Turkestanu v pivdennomu Kazahstani Pravonastupnik Buharskogo hanstva i chasto nazivavsya tak samo Oficijno derzhava nazivalasya Buharska derzhava Termin emirat vikoristovuyetsya v naukovij literaturi Buharskij emirat Prapor Data stvorennya zasnuvannya1785 KontinentAziya Krayina Rosijska imperiya StolicyaBuhara Administrativna odinicyaTurkestanske general gubernatorstvo Forma pravlinnyaabsolyutna monarhiya Valyutad rub i d Zaminenij naBuharska Narodna Radyanska Respublika Na zaminuBuharske hanstvo Mova komunikaciyiperska Chas data pripinennya isnuvannya7 zhovtnya 1920 Oficijna religiyaislam i yudayizm Buharskij emirat u Vikishovishi Koordinati 39 46 29 pn sh 64 25 43 sh d 39 77472222224977827 pn sh 64 42861111113877826 sh d 39 77472222224977827 64 42861111113877826 Buharskij emirat poryad z Hivinskim hanstvom i Kokandskim hanstvom buv odnim z troh uzbeckih hanstv u Serednij Aziyi U 1868 roci potrapiv u vasalnu zalezhnist do Rosijskoyi imperiyi j otrimav status yiyi protektoratu 2 veresnya 1920 roku RKKA zajnyala Buharu a 8 zhovtnya bulo progolosheno Buharsku Narodnu Radyansku Respubliku yaka v 1924 roci za nacionalnoyu oznakoyu bula rozdilena mizh Uzbeckoyu RSR Turkmenskoyu RSR i Tadzhickoyu ARSR IstoriyaZasnovnik uzbeckoyi dinastiyi mangitiv Muhammad Rahim han Mangitska dinastiya Buhari bula vsogo lishe odnim iz bagatoh krayin spadkoyemciv Afsharidskoyi imperiyi Simejstvo Hadzhi Hodzhi bezposeredno pov yazane z Nadir shahom Zasnovnikom Buharskogo emiratu buv Muhammad Rahim 1756 1758 z uzbeckogo rodu mangit Zaruchivshis zgodoyu znati i duhivnictva Muhammad Rahim v 1756 roci vstupiv na buharskij tron z titulom hana Za vislovom odnogo istorika togo chasu Muhammad Rahim han namagavsya pidporyadkuvati svoyij vladi vsi 92 uzbeckih rodi tak shob u nih ne zalishalosya zhodnoyi mozhlivosti chiniti opir centralnomu uryadu Tak pochalosya pravlinnya novoyi mangitskoyi dinastiyi Pislya jogo smerti praviv jogo dyadko Daniyal bej 1758 1785 Dlya zmicnennya zv yazkiv z Rosijskoyu imperiyeyu vin vidpraviv posolstvo na choli z Irnazar Maksudovim yake bulo prijnyato Katerinoyu II U 1784 roci v Buhari mishani nezadovoleni slabkistyu Daniyal beya pidnyali povstannya Buharskij emirat pid protektoratom Rosijskoyi imperiyi Buharskij emir Muzafar v berezni 1868 roku ogolosiv Rosiyi gazavat prote 2 travnya zagin generala K P Kaufmana rozgromiv vijsko emira i rosijski vijska zajnyali Samarkand U 1863 roci Muzafar prisvoyiv vdovi vbitogo palacovimi zmovnikami Kokandskogo hanstva Alimbeka Kurmanzhana titul datka 23 chervnya 1868 roku buharskij emir viznav vasalnu zalezhnist vid Rosiyi U veresni 1873 roku za novim dogovorom Buharskij emirat viznav protektorat Rosiyi U cej period v Buharskomu emirati vpershe buli zasnovani ordeni napriklad Orden Blagorodnoyi Buhari Stupin zalezhnosti posilivsya pri pravlinni emira Abdulahada 1885 1910 Abdulahad vviv novi tipi medalej ta ordeniv napriklad Orden Koroni derzhavi Buhari Vin zviv svoyu litnyu rezidenciyu v rosijskij Yalti Ostannim emirom Buhari v 1910 r stav Seyid Alim han Na pochatku XX stolittya na bazi ruhu dzhadidiv v Buhari vinik mladobuharskij ruh sho vkazuvalo na neobhidnist shirokih demokratichnih reform v Buharskomu emirati sho zagruz na yihnyu dumku v neviglastvi ta znemagav pid tyagarem administrativnogo svavillya Na pochatku HH stolittya v Buhari stala vidavatisya svoya gazeta Buhoroi Sharif Derzhavnij ustrijGlavoyu derzhavi buv emir arab امیر yakij volodiv neobmezhenoyu vladoyu nad svoyimi piddanimi Golovnim vizirom emira keruyuchim derzhavnimi spravami buv kushbegi yakij vidav zborom podatkiv keruvav administraciyeyu emira viv perepisku z miscevimi chinovnikami bekami bek bukv povelivayuchij te zh same sho tyurk bej por uzbek bek Kushbegi osobisto shodnya dopovidav emiru pro stan sprav v emirati vsi chinovniki priznachalisya nim i lishe vishe chinovnictvo priznachalosya samim emirom PrimitkiUzbek khanate Encyclopaedia Britannica angl Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Bregel Y 2009 The new Uzbek states Bukhara Khiva and Khoqand C 1750 1886 In N Di Cosmo A Frank amp P Golden Eds The Cambridge History of Inner Asia The Chinggisid Age pp 392 411 Cambridge Cambridge University Press p 392 J Pickett Nadir Shah s Peculiar Central Asian Legacy p 492 www vostlit info Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 4 kvitnya 2020 testhistory ru Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2020 LiteraturaBashanov M K U vorot anglijskogo mogushestva A E Snesarev v Turkestane 1899 1904 gg SPb Nestor Istoriya 2015 328 s il karty 978 5 4469 0728 1 Vasilev A D Znamya i mech ot padishaha Politicheskie i kulturnye kontakty hanstv Centralnoj Azii i Osmanskoj imperii seredina XVI nachalo XX vv M Probel 2000 2014 356 p ISBN 978 5 98604 478 1