Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тю́ркські мо́ви — мови алтайської макросім'ї; кількадесят живих та мертвих мов Центральної та Південно-Західної Азії, Східної Європи.
| Тюркські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Центральна Азія, Західна Азія, Східна Європа, Сибір |
| Класифікація: | Алтайські мови Тюркські мови |
| Групи: | |
| Кількість носіїв: | 170 млн. |
| ISO 639-2 and 639-5: | trk |
 Тюркські мови: Північно-західна група (Кипчацькі мови) Північно-східна група (Сибірські мови) Південно-західна група (Огузькі мови) Південно-східна група (Уйгурські мови) Чувашська група (Огурські мови) Халаджийська група (Аргуські мови) | |
Класифікація
За класифікацією Олександра Самойловича тюркські мови поділяються на 6 груп:
- р-група або булгарська (з чуваською мовою);
- д-група або уйгурська (північно-східна) включно з узбецькою;
- тау-група або кипчацька, або половецька (північно-західна): татарська, башкирська, казахська, карачаєво-балкарська, кумицька, кримськотатарська;
- таг-лик-група або (південно-східна);
- таг-ли група або ;
- ол-група або огузькі мови (південно-західна); турецька (османли), азербайджанська, гагаузька, туркменська, а також південнобережні діалекти кримськотатарської мови.
Близько 157 млн мовців (2005). Головні мови: турецька, азербайджанська, казахська, киргизька, татарська, туркменська, узбецька, уйгурська, чуваська мова.
Писемність
Найдавніші пам'ятки писемності тюркськими мовами — від VI-VII ст. Давньотюркська рунічна писемність — тюр. Orhun Yazıtları, кит.鄂尔浑文字- писемність, що застосовувалася в Центральній Азії для записів на тюркських мовах в VIII—XII ст. Від 13 ст. — на арабській графічній основі: у 20ст. графіка більшості тюркських мов зазнала латинізації, а згодом — кирилізації. Писемність турецької мови від 1928 р. на латинській основі: від 1990-х років латинізована писемність деяких інших тюркських мов: азербайджанської, туркменської, узбецької, кримськотатарської.
Аглютинативний стрій
Тюркські мови відносяться до так званих аглютинативних мов. Словозміна в таких мовах відбувається за рахунок додавання до початкової форми слова афіксів, що уточнюють або міняють значення слова. У тюркських мовах відсутні префікси та закінчення. Порівняймо турецьке: dost «друг», dostum «мій друг» (де um — показник належності першій особи однини: «мій»), dostumda «в мого друга» (де da — показник місцевого відмінка), dostlar «друзі» (де lar — показник множини), dostlarımdan «від моїх друзів» (де lar — показник множини, ım — показник належності до першої особи однини: «мої», dan — показник віддільного відмінка). Така ж система афіксів застосовується й до дієслів, що зрештою може призводити до створення таких складених слів як görüştürülmek «бути змушеним спілкуватися одне з одним». Словозміна іменників майже в усіх тюркських мовах має 6 відмінків (крім якутської), множина передається суфіксом lar/ler. Приналежність виражають через систему особових афіксів, приєднуваних до основи.
Сингармонізм
- Основна стаття Сингармонізм
Іншою особливістю тюркських мов є сингармонізм, що виявляє себе в тому, що афікси, які додаються до кореня мають декілька варіантів голосного — в залежності від голосного кореня. В самому корені, якщо він складається з більш ніж одного голосного, також можуть бути голосні лише одного підйому (заднього або переднього). Таким чином, маємо (приклади з турецької мови): друг dost, мова dil, день gün; мій друг dostum, моя мова dilim, мій день günüm; друзі dostlar, мови diller, дні günler.
В узбецькій мові сингармонізм втрачено: друг do'st, мова til, день kun; мій друг do'stim, моя мова tilim, мій день kunim; друзі do'stlar, мови tillar, дні kunlar. Також сингармонізм зник в літературних уйгурській, кримчацькій, урумській мовах.
Інші характерні риси
Особливістю тюркських мов є відсутність наголосу у словах[], тобто слова вимовляються по складах.
Система вказівних займенників — тричленна: ближчий, дальший, віддалений (тур. bu — şu — о). У системі дієвідмінювання наявні два типи особових закінчень: перший — фонетично змінені особові займенники — виступає в більшості часових форм: другий тип — пов'язаний з присвійними афіксами — використовується лише у минулому часі на di та в умовному способі. Заперечення має різні показники для дієслова (ma/ba) та імен (değil).
Утворення синтаксичних сполучень — як означальних, так і предикативних — однакове за типом: залежне слово передує головному. Характерне синтаксичне явище — тюркський ізафет: kibrit kutu-su — букв. «сірник коробка його», тобто «сірникова коробка» чи «коробка сірників».
Тюркські мови в Україні
В Україні представлено кілька тюркських мов: кримськотатарська (з позакримською діаспорою — бл. 700 тис. осіб), гагаузька (разом з молдовськими гагаузами — бл. 170 тис. осіб), караїмська, мова турків-месхетинців Херсонщини та інших діаспор, а також етнолекти кримськотатарської: урумська мова, мови циган — тайфів та урмачелів. Також історично в Україні були присутні вірмено-кипчацька мова, літературні тюркські мови тюркі та османська мова; ще раніше — мови половців, печенігів та інших тюркських народів.
За історичних умов формування тюркського населення Криму кримськотатарська мова склалася як мова типологічно неоднорідна: її три основні діалекти (степовий, середній, південний) належать відповідно до кипчацько-ногайського, кипчацько-половецького та огузького типів тюркських мов.
Предки сучасних гагаузів переселилися на початку XIX ст. з пн.-сх. Болгарії до тодішньої Бессарабії; відтоді їхня мова зазнала сильного впливу сусідніх румунської та слов'янських мов (поява пом'якшених приголосних, специфічного голосного заднього ряду середнього піднесення Ъ, який корелює в системі гармонії голосних з голосним переднього ряду Е).
У словнику численні запозичення з грецької, італійської (у кримськотатарській), перської, арабської, слов'янських мов.
Запозичення до української мови
Чимало запозичень з тюркських мов прийшло за багато віків до української мови: аркан, балик, бардак, байрак, бакай, , баштан, , боярин (за однією з версій), бугай, буланий, булат, бунчук, ватага, гарбуз, йогурт, кавун, казан, канчук, килим, кіш, кобза, ковбаса, ковпак, козир, колчан, корогва/хоругва (за однією з версій), кошовий, куманець, курінь, лошиця, майдан, орда, осавул, отаман, очкур, сагайдак, табун, товар, товариш, торба, торг, торгівля, тюрбан, тютюн, хабар, чабан, чалий, чигир, чума, чумак (є вже у словнику Махмуда Кашгарі, 1074 р.), шатро, шлик, яр, ясир.
Чимало тюркських географічних назв збереглося у степовій Україні та в Криму: Крим, Бахчисарай, Сасик, Кагарлик, Токмак, історичні назви Одеси — Хаджибей, Сімферополя — Акмесджіт, Берислава — Кизикермен, Білгорода-Дністровського — Аккерман. Київ також мав колись тюркську назву — Манкермен «Тиномісто». Типові тюркські за походженням прізвища Кочубей, Шеремета, Багалій, Кримський.
Джерела
- Johanson, Lars; Csató, Éva Ágnes. The Turkic Languages. London: Routledge, 1998. .
- Menges, Karl H. The Turkic Languages and Peoples (2nd ed.). Wiesbaden: Harrassowitz, 1995. .
- Баскаков Н. А., Баскаков А. Н. Современные кыпчаксие языки / ред. Д. С. Насыров. – Нукус : Каракалпакстан, 1987.
- Кримський А. Е. Тюрки, їх мови та літератури. Les turks, leurs langues et literatures. / Кримський А. Е. Збірник Історико-філологічного відділу Всеукраїнської Академії наук. 1930. № 105. С. 113–212.
- Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков : региональные реконструкции / отв. ред. Тенишев Э. Р. – Москва : Наука, 2002. – 767 с.
- Языки мира. Тюркские языки / отв. ред. Тенишев Э. Р. – Бишкек : Кыргызстан, 1997. (репринт: Москва : Индрик, 1997 )
Посилання
- Тюркські мови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сім етнографічних див України [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Костянтин Тищенко. Мови Європи [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Костянтин Тищенко. Історія запозичення слів до українського словника [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Тюркські мови на сайті Glottolog 3.0: Family: Turkic [ 10 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyu rkski mo vi movi altajskoyi makrosim yi kilkadesyat zhivih ta mertvih mov Centralnoyi ta Pivdenno Zahidnoyi Aziyi Shidnoyi Yevropi Tyurkski moviPoshireni Centralna Aziya Zahidna Aziya Shidna Yevropa SibirKlasifikaciya Altajski movi Tyurkski moviGrupi Ogurski bulgarski movi Oguzki movi Kipchacki movi Ujgurski karlucki moviKilkist nosiyiv 170 mln ISO 639 2 and 639 5 trkTyurkski movi Pivnichno zahidna grupa Kipchacki movi Pivnichno shidna grupa Sibirski movi Pivdenno zahidna grupa Oguzki movi Pivdenno shidna grupa Ujgurski movi Chuvashska grupa Ogurski movi Haladzhijska grupa Arguski movi Lingvistichna karta altajskih tyurkskih ta uralskih movKlasifikaciyaZa klasifikaciyeyu Oleksandra Samojlovicha tyurkski movi podilyayutsya na 6 grup r grupa abo bulgarska z chuvaskoyu movoyu d grupa abo ujgurska pivnichno shidna vklyuchno z uzbeckoyu tau grupa abo kipchacka abo polovecka pivnichno zahidna tatarska bashkirska kazahska karachayevo balkarska kumicka krimskotatarska tag lik grupa abo pivdenno shidna tag li grupa abo ol grupa abo oguzki movi pivdenno zahidna turecka osmanli azerbajdzhanska gagauzka turkmenska a takozh pivdennoberezhni dialekti krimskotatarskoyi movi Blizko 157 mln movciv 2005 Golovni movi turecka azerbajdzhanska kazahska kirgizka tatarska turkmenska uzbecka ujgurska chuvaska mova PisemnistNajdavnishi pam yatki pisemnosti tyurkskimi movami vid VI VII st Davnotyurkska runichna pisemnist tyur Orhun Yazitlari kit 鄂尔浑文字 pisemnist sho zastosovuvalasya v Centralnij Aziyi dlya zapisiv na tyurkskih movah v VIII XII st Vid 13 st na arabskij grafichnij osnovi u 20st grafika bilshosti tyurkskih mov zaznala latinizaciyi a zgodom kirilizaciyi Pisemnist tureckoyi movi vid 1928 r na latinskij osnovi vid 1990 h rokiv latinizovana pisemnist deyakih inshih tyurkskih mov azerbajdzhanskoyi turkmenskoyi uzbeckoyi krimskotatarskoyi Aglyutinativnij strijDokladnishe Aglyutinativni movi Tyurkski movi vidnosyatsya do tak zvanih aglyutinativnih mov Slovozmina v takih movah vidbuvayetsya za rahunok dodavannya do pochatkovoyi formi slova afiksiv sho utochnyuyut abo minyayut znachennya slova U tyurkskih movah vidsutni prefiksi ta zakinchennya Porivnyajmo turecke dost drug dostum mij drug de um pokaznik nalezhnosti pershij osobi odnini mij dostumda v mogo druga de da pokaznik miscevogo vidminka dostlar druzi de lar pokaznik mnozhini dostlarimdan vid moyih druziv de lar pokaznik mnozhini im pokaznik nalezhnosti do pershoyi osobi odnini moyi dan pokaznik viddilnogo vidminka Taka zh sistema afiksiv zastosovuyetsya j do diyesliv sho zreshtoyu mozhe prizvoditi do stvorennya takih skladenih sliv yak gorusturulmek buti zmushenim spilkuvatisya odne z odnim Slovozmina imennikiv majzhe v usih tyurkskih movah maye 6 vidminkiv krim yakutskoyi mnozhina peredayetsya sufiksom lar ler Prinalezhnist virazhayut cherez sistemu osobovih afiksiv priyednuvanih do osnovi SingarmonizmOsnovna stattya Singarmonizm Inshoyu osoblivistyu tyurkskih mov ye singarmonizm sho viyavlyaye sebe v tomu sho afiksi yaki dodayutsya do korenya mayut dekilka variantiv golosnogo v zalezhnosti vid golosnogo korenya V samomu koreni yaksho vin skladayetsya z bilsh nizh odnogo golosnogo takozh mozhut buti golosni lishe odnogo pidjomu zadnogo abo perednogo Takim chinom mayemo prikladi z tureckoyi movi drug dost mova dil den gun mij drug dostum moya mova dilim mij den gunum druzi dostlar movi diller dni gunler V uzbeckij movi singarmonizm vtracheno drug do st mova til den kun mij drug do stim moya mova tilim mij den kunim druzi do stlar movi tillar dni kunlar Takozh singarmonizm znik v literaturnih ujgurskij krimchackij urumskij movah Inshi harakterni risiOsoblivistyu tyurkskih mov ye vidsutnist nagolosu u slovah dzherelo tobto slova vimovlyayutsya po skladah Sistema vkazivnih zajmennikiv trichlenna blizhchij dalshij viddalenij tur bu su o U sistemi diyevidminyuvannya nayavni dva tipi osobovih zakinchen pershij fonetichno zmineni osobovi zajmenniki vistupaye v bilshosti chasovih form drugij tip pov yazanij z prisvijnimi afiksami vikoristovuyetsya lishe u minulomu chasi na di ta v umovnomu sposobi Zaperechennya maye rizni pokazniki dlya diyeslova ma ba ta imen degil Utvorennya sintaksichnih spoluchen yak oznachalnih tak i predikativnih odnakove za tipom zalezhne slovo pereduye golovnomu Harakterne sintaksichne yavishe tyurkskij izafet kibrit kutu su bukv sirnik korobka jogo tobto sirnikova korobka chi korobka sirnikiv Tyurkski movi v UkrayiniV Ukrayini predstavleno kilka tyurkskih mov krimskotatarska z pozakrimskoyu diasporoyu bl 700 tis osib gagauzka razom z moldovskimi gagauzami bl 170 tis osib karayimska mova turkiv meshetinciv Hersonshini ta inshih diaspor a takozh etnolekti krimskotatarskoyi urumska mova movi cigan tajfiv ta urmacheliv Takozh istorichno v Ukrayini buli prisutni virmeno kipchacka mova literaturni tyurkski movi tyurki ta osmanska mova she ranishe movi polovciv pechenigiv ta inshih tyurkskih narodiv Za istorichnih umov formuvannya tyurkskogo naselennya Krimu krimskotatarska mova sklalasya yak mova tipologichno neodnoridna yiyi tri osnovni dialekti stepovij serednij pivdennij nalezhat vidpovidno do kipchacko nogajskogo kipchacko poloveckogo ta oguzkogo tipiv tyurkskih mov Predki suchasnih gagauziv pereselilisya na pochatku XIX st z pn sh Bolgariyi do todishnoyi Bessarabiyi vidtodi yihnya mova zaznala silnogo vplivu susidnih rumunskoyi ta slov yanskih mov poyava pom yakshenih prigolosnih specifichnogo golosnogo zadnogo ryadu serednogo pidnesennya yakij korelyuye v sistemi garmoniyi golosnih z golosnim perednogo ryadu E U slovniku chislenni zapozichennya z greckoyi italijskoyi u krimskotatarskij perskoyi arabskoyi slov yanskih mov Zapozichennya do ukrayinskoyi moviChimalo zapozichen z tyurkskih mov prijshlo za bagato vikiv do ukrayinskoyi movi arkan balik bardak bajrak bakaj bashtan boyarin za odniyeyu z versij bugaj bulanij bulat bunchuk vataga garbuz jogurt kavun kazan kanchuk kilim kish kobza kovbasa kovpak kozir kolchan korogva horugva za odniyeyu z versij koshovij kumanec kurin loshicya majdan orda osavul otaman ochkur sagajdak tabun tovar tovarish torba torg torgivlya tyurban tyutyun habar chaban chalij chigir chuma chumak ye vzhe u slovniku Mahmuda Kashgari 1074 r shatro shlik yar yasir Chimalo tyurkskih geografichnih nazv zbereglosya u stepovij Ukrayini ta v Krimu Krim Bahchisaraj Sasik Kagarlik Tokmak istorichni nazvi Odesi Hadzhibej Simferopolya Akmesdzhit Berislava Kizikermen Bilgoroda Dnistrovskogo Akkerman Kiyiv takozh mav kolis tyurksku nazvu Mankermen Tinomisto Tipovi tyurkski za pohodzhennyam prizvisha Kochubej Sheremeta Bagalij Krimskij Div takozh TyurkizmDzherelaJohanson Lars Csato Eva Agnes The Turkic Languages London Routledge 1998 ISBN 0 415 08200 5 Menges Karl H The Turkic Languages and Peoples 2nd ed Wiesbaden Harrassowitz 1995 ISBN 3 447 03533 1 Baskakov N A Baskakov A N Sovremennye kypchaksie yazyki red D S Nasyrov Nukus Karakalpakstan 1987 Krimskij A E Tyurki yih movi ta literaturi Les turks leurs langues et literatures Krimskij A E Zbirnik Istoriko filologichnogo viddilu Vseukrayinskoyi Akademiyi nauk 1930 105 S 113 212 Sravnitelno istoricheskaya grammatika tyurkskih yazykov regionalnye rekonstrukcii otv red Tenishev E R Moskva Nauka 2002 767 s Yazyki mira Tyurkskie yazyki otv red Tenishev E R Bishkek Kyrgyzstan 1997 reprint Moskva Indrik 1997 ISBN 5 85759 061 2 PosilannyaTyurkski movi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sim etnografichnih div Ukrayini 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kostyantin Tishenko Movi Yevropi 11 bereznya 2007 u Wayback Machine Kostyantin Tishenko Istoriya zapozichennya sliv do ukrayinskogo slovnika 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Tyurkski movi na sajti Glottolog 3 0 Family Turkic 10 listopada 2017 u Wayback Machine angl