Яку тська мо ва сах саха тыла долг һака тыла мова якутів основного населення Республіки Саха суб єкт РФ тюркського народ

Яку́тська мо́ва (сах. саха тыла, долг. һака тыла) — мова якутів, основного населення Республіки Саха (суб'єкт РФ), тюркського народу північно-східного Сибіру і деяких прилеглих територій (Східна Азія).

Якутська мова
саха тыла
Якутська мова (поширення її основних говорів) Долганська мова (окремий говір)
Поширена в	Росія
Регіон	Саха Магаданська область, Іркутська область, Красноярський край, Хабаровський край
Носії	понад 450 тис. осіб
Писемність	кирилиця і ^d
Класифікація	Алтайська сім'я тюркські мови якутська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна	Республіка Саха (Якутія)
Регулює	Академія наук Республіки Саха
Коди мови
ISO 639-1	немає
ISO 639-2	sah
ISO 639-3	sah

Вікіпедія має розділ
якутською мовою
Сүрүн сирэй

Якутська мова досить відрізняється від інших тюркських мов, особливо в лексиці. Вона має багато слів, яких походження неясне (можливо, з палеоазійських мов). У якутській мові також є немало запозичених слів з монгольських мов. Через часткову русифікацію, іноді є запозичення та кальки з російської мови, усі новітні запозичення міжнародної лексики (напр., радіо).

Розповсюдження і кількість мовців

Якутською (саха) мовою розмовляють якути і деякі нацменшини Республіки Саха-Якутія (Росія), а також у прилеглих адміністративних одиницях країни — у Магаданській, Іркутській областях, у Красноярському і Хабаровському краях.

Історично так склалося, що якутська мова виконувала роль лінгва франка в Східному Сибіру, тому нею розмовляли (і розмовляють) інші народи регіону — долгани, евени, евенки, юкагіри тощо; крім того поширеними явищами є білінгвізм і багатомовність — російсько-якутсько-юкагірська, російсько-якутсько-евенкійська тощо.

Чисельність носіїв якутської мови за даними препису населення РФ 2002 року — 456 288 осіб.

Класифікація і діалекти якутської мови

Якутська мова класифікується лінгвістами як північно-східна тюркська мова алтайської мовної сім'ї. У якутській мові виділяють три групи говорів:

західна група — поширені на лівому березі Лени, вирізняють вілюйські і північно-західні говори;
східна шрупа — поширені на правому березі Лени, розподіляються на центральні і північно-східні говори)
долганська група — поширені серед долганів Таймира і Анабарського улусу Сахи.

Долганські говори найчастіше розглядаються як окрема долганська мова (долг. дулҕан тыла), що разом з якутською мовою творить якутську мовну підгрупу.

Характерні риси якутської мови

Якутська мова є однією з периферійних тюркських мов, що тривалий час перебувала в тісному контакті з монгольськими, тунгусо-маньчжурськими і частково палеоазійськими мовами, що загалом у порівнянні з рештою тюркських мов визначає її значні (крім синтаксису) відмінності від них. Разом з тим якутська мова є однією з найбільш вивчених на сьогодні тюркських мов.

Прикметними особливостями якутської мови є:

У фонетиці:

наявність первинних довгих голосних і дифтонгів.
сингармонізм.

У морфології:

граматична будова в цілому аглютинативна (з елементами аналітизму).
іменникові властиві категорії числа, відмінків: виділяються два типи відмінювання (безособове і особово-присвійне), система відмінків велика і складна, водночас відсутні спільні для решти тюркських мов родовий і місцевий відмінки.
прикметник у якутській мові, на відміну від решти тюркських мов, як семантично, так і морфологічно чітко відмежований від іменників і прислівників. Від іменників прикметник відрізняється наявністю форми інтенсива, а від прислівників тим, що ніколи не вживається як обставина образу дії.
якутському дієслову притаманні категорії способу, часу, особи і числа. У якутській мові розвинута система дієслівних способів (12) — дійсний, стверджувальний, наказовий, спосіб звичної дії, 2 спонукальних, умовний, умовно-бажальний, умовно-побоювальний, умовно-часовий, 2 способи припущення.
розвинута система числівників і прислівників.
якутські займенники поділяютья на: особові, присвійні, особово-зворотні, вказівні і питальні.
до службових слів належать післясклади, сполучники, вигуки і звертання (в якутській мові ціла група слів, які вживаються виключно як звертання).

У лексиці:

значна кількість мовних запозичень з монгольської (2,5 тис. слів), евенкійської та російської: долганськй діалект (мова) зазнав особливо значного впливу з боку евенкійської мови.
дуже спеціфічний вплив російської мови — характеризується як відносно давніми запозиченнями, в т.ч. слів, які втратили/змінили своє первинне значення або втратили/змініли його в самій російський, напр. слово прізвище якутською буде араспааннья від рос. прозвание або карбованець (рубль) — солкуобай від застарілого целковий; в той же час усі новітні запозичення міжнародної лексики здійснюються також за посередництва російської, через що мова преси і телебачення пістрявіє русизмами, які нерідко не є інкорпорованими в мовну практику.

Іменники

Іменники мають форми множини й однини. Множина утворюється за допомогою суфікса -лар, який може виникати як -лар, -лэр, -лөр, -лор, -тар, -тэр, -төр, -тор, -дар, -дэр, -дөр, -дор, -нар, -нэр, -нөр, або -нор, залежно від попередніх приголосних і голосних. Множина використовується лише тоді, коли йдеться про декілька речей разом, а не під час визначення суми. Іменники не мають роду.

Звук основи (кінцевий)	Варіанти афікса	Приклади
Голосні, л	-лар, -лэр, -лор, -лөр	Кыыллар (звірі), эһэлэр (ведмеді), оҕолор (діти), бөрөлөр (вовки)
к, п, с, х	-тар, -тэр, -тор, -төр	Аттар (коні), күлүктэр (тіні), оттор (трави), бөлөхтөр (групи)
й, р	-дар, -дэр, -дор, -дөр	Баайдар (багаті), эдэрдэр (молоді), хотойдор (орли), көтөрдөр (птахи)
м, н, ҥ	-нар, -нэр, -нор, -нөр	Кыымнар (іскри), илимнэр (мережі), ороннор (ліжка), бөдөҥнөр (великі)

Також існують деякі неправильні форми множини іменників, напр. уол (хлопець; син) > уолаттар, кыыс (дівчина; дочка) > кыыргыттар.

Якутська мова має вісім відмінків: Називний, знахідний, давальний, розділовий, відкладний, орудний, спільний та порівняльний.

Приклад:

Відмінок	эйэ (мир)	Український відповідник	уот (вогонь)	Український відповідник
Називний	эйэ	мир	уот	вогонь
Знахідний	эйэни	мир	уоту	вогонь
Давальний	эйэҕэ	мирові	уокка	вогневі
Розділовий	эйэтэ	—	уотта	—
Відкладний	эйэттэн	—	уоттан	—
Орудний	эйэнэн	миром	уотунан	вогнем
Спільний	эйэлиин	—	уоттуун	—
Порівняльний	этэтээҕэр	—	уоттааҕар	—

Займенники

Особові займенники в якутській мові розрізняють першу, другу і третю особи, а також однину і множину.

Відмінок — түhүк	Однина			Множина
	1-а особа	2-а особа	3-я особа	1-а особа	2-а особа	3-я особа
	Я	Ти	Він/Вона	Ми	Ви	Вони
Називний — төрүөт	мин	эн	кини	биһиги	эһиги	кинилэр
Розділовий — араарыы	—	—	—	—	—	—
Давальний — сыһыарыы	миэхэ	эйиэхэ	киниэхэ	биһиэхэ	эһиэхэ	кинилэргэ
Знахідний — туохтуу	миигин	эйигин	кинини	биһигини	эhигини	кинилэри
Відкладний — таһаарыы	миигиттэн	эйигиттэн	киниттэн	биһигиттэн	эһигиттэн	кинилэртэн
Орудний — туттуу	миигинэн	эйигинэн	кининэн	биһигинэн	эһигинэн	кинилэринэн
Спільний — холбуу	миигинниин	эйигинниин	кинилиин	биһигинниин	эһигинниин	кинилэрдиин
Порівняльний — тэҥнии	миигиннээҕэр	эйигиннээҕэр	кинитээҕэр	биһигинээҕэр	эһигиннээҕэр	кинилэрдээҕэр

Числівники

0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
нуул	биир	икки	үс	түөрт	биэс	алта	сэттэ	аҕыс	тоҕус	уон
	11	20	30	40	50	60	70	80	90	100	1000
	уон биир	сүүрбэ	отут	түөрт уон	биэс уон	алта уон	сэттэ уон	аҕыс уон	тоҕус уон	сүүс	тыһыынча (муҥ)

Писемність і абетка

В історії якутської писемності виділяється 4 етапи:

До початку 1920-х років - писемність на основі кирилиці;
1917-1929 роки - писемність Новгородова, що має в основі латинський алфавіт;
1929-1939 роки - уніфікований алфавіт на латинській основі;
З 1939 року - писемність на основі кирилиці.

Сучасна абетка якутської мови — на основі кирилиці з використанням 5 додаткових літер: Ҕҕ, Ҥҥ, Өө, Һһ, Үү і 2 комбінацій: Дь дь, Нь нь. Використовується також 4 дифтонги: уо, ыа, иэ, үө.

Якутська абетка

А а	Б б	В в	Г г	Ҕ ҕ	Д д	Дь дь	Е е
Ё ё	Ж ж	З з	И и	Й й	К к	Л л	М м
Н н	Ҥ ҥ	Нь нь	О о	Ө ө	П п	Р р	С с
Һ һ	Т т	У у	Ү ү	Ф ф	Х х	Ц ц	Ч ч
Ш ш	Щ щ	Ъ ъ	Ы ы	Ь ь	Э э	Ю ю	Я я

Звуки, які означають літери якутської абетки

Якутська Кирилиця	IPA	Примітки
А а	/a/
Б б	/b/
В в	/v/	лише в мовних запозиченнях
Г г	/g/	як українське «Ґ»
Ҕ ҕ	/ɣ, ʁ/	«Г з гаком», як українське «Г»
Д д	/d/
Дь дь	/ʤ/	«Д з м'яким знаком» (дзвінке «Ч», як укр. «Дж»)
Е е	/e, je/	лише у мовних запозиченнях
Ё ё	/jo/	лише у мовних запозиченнях
Ж ж	/ʒ/	лише у мовних запозиченнях
З з	/z/	лише у мовних запозиченнях
И и	/i/
Й й	/j, j̃/	йот
К к	/k, q/
Л л	/l/
М м	/m/
Н н	/n/
Ҥ ҥ	/ŋ/	Лігатура «НГ» (задньоязичне «Н»)
Нь нь	/ɲ/	«Н з м'яким знаком» (м'яке «Н»)
О о	/o/
Ө ө	/ø/	«О з перекладиною» (як німецьке «Ö»)
П п	/p/
Р р	/r/
С с	/s/
Һ һ	/h/	як англійське «H» (з придиханням)
Т т	/t/
У у	/u/
Ү ү	/y/	«Пряма У» (як німецьке «Ü»)
Ф ф	/f/	лише у мовних запозиченнях
Х х	/x/
Ц ц	/ʦ/	лише у мовних запозиченнях
Ч ч	/ʧ/
Ш ш	/ʃ/	лише у мовних запозиченнях
Щ щ	/ɕ/	лише у мовних запозиченнях
Ъ ъ	[-]	лише у мовних запозиченнях
Ы ы	/ɯ/
Ь ь	[-]	лише у мовних запозиченнях
Э э	/e/
Ю ю	/ju/	лише у мовних запозиченнях
Я я	/ja/	лише у мовних запозиченнях

Історія і застосування якутської мови

Див. також: Історія Республіки Саха

Якутська мова тривалий час лишалася безписьменною, розвиваючись виключно як мова розмовна, притому будучи мовою міжнаціонального спілкування у Східному Сибіру, як значно впливала на мови сусідніх народів, так і зазнала зворотніх впливів від них. З приходом російських козаків-першопрохідців з сер. XVII — до сер. XVIII ст.ст. починається тривалий процес впливу російської на якутську. Однак, ані про вивчення (тим більше системного) якутської мови, ані створення писемності для неї в цей період не ідеться.

Цікаво, що як і в більшості випадків, один з перших описів якутів і однозначно перше документальне засвідчення і спробу передати відомості про якутську мову, ми знаходимо у праці західноєвропейця. Отже, таким першим виданням якутською мовою прийнято вважати частину книги нідерландського мандрівника Ніколаса Вітзена (Nicolaas Witsen, *1641-†1717). Цей амстердамський бургомістр якимось дивом відвідав наприкінці XVII ст. Сибір і свої враження від цієї мандрівки переповів у книзі рідною нідерландською мовою «Північна і Східна Тартарія» (нід. Noord en Oost Tartarye), яка вийшла друком у 1692 році. У ній, зокрема, автор помістив 35 якутських слів, 29 числівників і навіть молитву «Отче наш» якутською. Перевидана у 1705 і 1785 рр. ця праця Вітзена довго лишалась фактично єдиним джерелом не лише для Західної Європи з якутської тематики та їхньої мови.

У XIX ст. задля запису якутських текстів. а також перекладної місіонерської літератури використовувались декілька різних абеток на основі кирилиці. Саме в період кін. XIX ст. — поч. ХХ ст. сформувалась літнорма якутської мови на основі центральних говорів (не в останню чергу під впливом мови фольклору).

В 1917 році нову якутську абетку на основі МФА створив Семен Новгородов. Спочатку він містив лише великі літери, а також знак : для відображення довгих звуків (Як головних, так і приголосних).

В 1924 році цю абетку було реформовано. Пізніше по декількох змінах урешті-решт у 1929 році цю абетку було замінено на уніфіковану тюркську абетку.

Однак у 1939 році латинську абетку якутської мови в терміновому порядку було переведено на сучасну кириличну основу з додатковими літерами.

Якутська мова є однією з найбільш досліджених серед решти тюркських. Перше її ґрунтовне дослідження («Про мову якутів») було здійснено санскритологом О. Н. Бетлінгком (опубліковано німецькою в Петербурзі в 1851 році; в 1990 видано російською). У подальшому для вивчення якутської мови мали значення праці Е.К.Пекарського (Словник якутської мови, 1907–1930), В.В.Радлова (Якутська мова у її співвідношенні з ін. тюркськими мовами, 1908), Г. У. Ергіса, Д. Хітрова, С.В.Ястремського, пізніше Л.Н.Харитонова, Є.І.Убрятової, Н.Є.Петрова, П.А.Слєпцова тощо. Сучасними науковими осередками вивчення якутської мови є Інститут гуманітарних досліджень АН Республіки Саха (Якутія), Факультет якутської філології і культури Якутського державного університету.

Якутська мова з-поміж мов народів російської Півночі належить до найрозвинутіших. Нею створено багату літературу, її сучасний стан як державної у Республіці Саха закріплено на законодавчому рівні.

Якутською видаються преса, наукова та навчальна, публіцистична і популярна, художня і дитяча література; ведеться радіо- і телемовлення, викладаються предмети не лише в початковій і середній школі, а і у вишах (якутська і тюркська філологія і культура) республіки. Якутська мова присутня в Інтернеті, в т.ч. фунціонує розділ Вікіпедії.

У 2005 році Маріанна Беерле-Моор (Marianne Beerle-Moor), директор Інституту з перекладу Біблії (Institute for Bible Translation) була відзначена орденом за переклад якутською Нового Заповіту.

Приклад

«Заповіт» Тараса Шевченка якутською мовою переклав якутський радянський поет Георгій Васильєв.

Кэриэс

Өллөхпүнэ, көмүҥ миигин
Таптыыр Украинам
Унаар күөх киллэм истиэбин
Үрдүк кургааныгар:
Онтон мин көрө сытыаҕым
Дойдум күөх быйаҥгын:
Истиэм Днепр эҥсиллэр тыаһын.
Бардам барылҕанын…

Кини Украина устун
Хаһан күөх муораҕа
Өстөөх хаанын сүүрдэн устуо,—
Мин тиллэн туруоҕум.
Оччоҕо мин үҥүөх этим
Таҥарабыт диэҥҥэ…
Ол кэммит кэлиэр диэритин
Айбыт диэн суох миэхэ.

Миигин көмөөт, өпө туруҥ.
Хандалыны хампарытыҥ,
Өстөөх өһөх хаанын тоҕуҥ,—
Көҥүл уота кыыстын!
Саҥа улуу кэргэн үөскүө —
Миигин умнумаарыҥ,
Итии намыын тылгытынан
Истиҥник ахтаарыҥ.

Джерело:

Див. також

Якутські імена

Виноски

[. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 29 червня 2008. Розповсюдженість володіння мовою (крім російської) // Перепис населення Росії 2002 (рос.)]
[. Архів оригіналу за 20 травня 2007. Процитовано 29 червня 2008. Якутська мова на krugosvet.ru (рос.)]
. Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 29 червня 2008.
. Архів оригіналу за 17 травня 2009. Процитовано 29 червня 2008.
Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», 1992 рік
Якутська Вікіпедія
[. Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2008. Вебсторінка Інституту Переклада Біблії (англ.) (рос.) (нім.)]

Джерела і посилання

Коркіна Є.І Якутська мова, ст. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12, К., 1985, стор. 503
Якутська мова на krugosvet.ru [ 20 травня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
Граматика якутської мови [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Орто Дойду — якутська мова якутською [ 22 вересня 2017 у Wayback Machine.] (якут.)
Перелік вебресурсів з якутської мови на ресурсі «Мови народів Росії в Інтернеті» [ 21 серпня 2010 у Wayback Machine.]
Обсерваторія культурної різноманітності [ 28 червня 2008 у Wayback Machine.] (якут.), (рос.), (англ.), евенська
(якут.), (рос.)
Сахалыы — шрифти і якутськомовний форум [ 27 березня 2008 у Wayback Machine.] (якут.)
SakhaTyla.Ru on-line якутсько-російський і російсько-якутський словник [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.]
Каталог інтернет-ресурсів Якутії [ 22 січня 2005 у Wayback Machine.] (рос.)
Якутська мова на сайті Ethnologue: Yakut. A language of Russian Federation (англ.)
Якутська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Yakut [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Якутська мова на сайті WALS Online: Language Yakut [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Вибрана бібліографія

Аргунова Т.В. Якутско-русское двуязычие (социолингвистический аспект)., Якутск, 1992 (рос.)
Брагина Д.Г. Современные этноязыковые процессы в Центральной Якутии., Якутск, 1985 (рос.)
Грамматика современного якутского литературного языка. Фонетика и морфология. Под ред. Е. И. Коркиной и др., М., 1982 (рос.)
Грамматика современного якутского литературного языка. Т. 2. Синтаксис., Новосибирск, 1996 (рос.)
Дьячковский Н.Д. Звуковой строй якутского языка. Ч. 1., Якутск, 1971; Ч. 2. Якутск, 1977 (рос.)
Иванов С.А. Центральная группа говоров якутского языка., Новосибирск, 1993 (рос.)
Коркина Е.И. Наклонение глагола в якутском языке., М., 1970 (рос.)
Петров Н.Е. Модальные слова в якутском языке., Новосибирск, 1984 (рос.)
Петров Н.Е. Якутский язык. Указатель литературы., Якутск, 1958 (рос.)
Русско-якутский словарь., М., 1968
Убрятова Е.И. Исследования по синтаксису якутского языка. I. Простое предложение., М.-Л., 1950 (рос.)
Убрятова Е.И. Исследования по синтаксису якутского языка. II. Сложное предложение. Новосибирск, 1976 (рос.)
Харитонов Л.Н. Современный якутский язык. Фонетика и морфология., Якутск, 1947 (рос.)
Якутский литературный язык. Истоки, становление норм., Новосибирск, 1986 (рос.)
Якутский язык. История и актуальные проблемы., Якутск, 1986 (рос.)
Якутско-русский словарь. Под ред. П. А. Слепцова., М., 1972

[1] [. Архів оригіналу за 3 вересня 2011. Процитовано 29 червня 2008. Розповсюдженість володіння мовою (крім російської) // Перепис населення Росії 2002 (рос.)]

[2] [. Архів оригіналу за 20 травня 2007. Процитовано 29 червня 2008. Якутська мова на krugosvet.ru (рос.)]

[3] . Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 29 червня 2008.

[4] . Архів оригіналу за 17 травня 2009. Процитовано 29 червня 2008.

[5] Закон Республики Саха (Якутия) «О языках в Республике Саха (Якутия)», 1992 рік

[6] Якутська Вікіпедія

[7] [. Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 14 вересня 2008. Вебсторінка Інституту Переклада Біблії (англ.) (рос.) (нім.)]