Тю рки етнічно мовна спільність що сформувалась на євразійських степах ТюркиРідна моватюркські мовиДосліджується втюркол

Тю́рки — етнічно-мовна спільність, що сформувалась на євразійських степах.

Тюрки
Рідна мова	тюркські мови
Досліджується в	тюркологія
Тюрки у Вікісховищі

Із VI століття область у середній течії Сирдар'ї і річки Чу почала іменуватися Туркестаном. Згодом, після російського захоплення Центральної Азії, ця назва була поширена на весь регіон. З середини I тисячоліття н. е. тюрки проникли в Закавказзя (азербайджанці), а з початку II тисячоліття н. е. на береги Середземного моря (тюрки-сельджуки, турки-османи, мамелюки), а також заселили Східний Сибір (якути, долгани).

Стародавні тюрки

Сучасні тюрки

Розселення тюркських народів у світі на початок 21 століття.

ЗАХІДНІ ТЮРКИ
- Булгарська підгрупа
  - Чуваші
- Кипчацька (північно-західна) підгрупа
  - Кипчацько-булгарські народи
    - Татари
    - Башкири
  - Кипчацько-половецькі (кипчацько-огузькі) народи
    - Кримські татари ¹
    - Кумики
    - Балкарці
    - Карачаївці
    - Караїми²
    - Кримчаки⁵
  - Кипчацько-ногайські народи
    - Ногайці
    - Казахи
    - Каракалпаки
- Карлуцька (південно-східна) підгрупа
  - Узбеки
  - Уйгури
  - Ілійські уйгури
- Огузька (південно-західна) підгрупа
  - Огузо-булгарські народи
    - Гагаузи
  - Огузо-сельджуцькі народи
    - Кашкайці
    - Халаджі
    - Азербайджанці
    - Турки
    - Іракські тюрки (Туркомани)
    - (Туркомани)
    - Уруми³
    - Кримські татари ¹
  - Огузо-туркменські народи
    - Туркмени
    - Трухмени
    - Хорасанські тюрки (Каджари, Теймурташі, Гударі і ін.)
    - Афшари
    - Хамсе (ейналу, бахарлу, нафар)
    - Карапапахи
    - Салари
СХІДНІ ТЮРКИ
- Киргизо-кипчацька підгрупа
  - Киргизи
  - Алтайці⁴
- Уйгурська підгрупа
  - Жовті уйгури (Сариг-уйгури)
  - Алтайці⁴
  - Тофалари
  - Тувинці
  - Цаатани
  - Хакаси
  - Шорці
  - Якути (Саха)
  - Долгани

Примітки:

Кримські татари мають змішане огузо-кипчацьке походження. Деякі субетноси відносяться до огузької групи, а деякі до кипчацької.
Кримські караїми — тюркомовний етнос, що сповідує особливу форму юдаїзму, — караїмізм. За однією з версій, є нащадками хозар, що прийняли юдейську релігію за часів правління кагана Обадії I Хозарським каганатом. Говорять караїмською мовою, близькою до кримськотатарської.
Уруми — тюркизовані чорноморські греки, що говорять на діалекті кримськотатарської мови.
Алтайці мають змішане киргизо-уйгурське походження. Північні алтайці відносяться до уйгурської групи, а південні — до киргизо-кипчацької.
Кримчаки — тюркизовані кримські євреї. Говорять на кримчацькій мові, яка близька до кримсько-татарської. На відміну від караїмів, є раббанитами, тобто сповідають ортодоксальний юдаїзм, також як караїми припускають своє етнічне походження від тюркського населення хозарів, що прийняли юдаїзм.
Класифікація є вельми умовною, запропонований ряд альтернативних класифікацій. Проблема в тому, що між тюркськими народами різних гілок нерідко спостерігалася мовна конвергенція в процесі їх співіснування на сусідніх територіях. Зокрема, казахська і киргизька мови, віднесені в даній класифікації до різних гілок, в наш час^[] вельми близькі лексично і граматично.

Сучасні тюркські держави

Сучасність

girls in traditional dress.
Young and old .
children in .
Turkish women playing backgammon.
U.S. Secretary of State visits .
boys in national dress.
Uyghur man of .
Two Uyghur elders from .
A female dancer in traditional dress.
woman in the 18th century.
patriarchs in the 19th century
Uyghur farmer, .
man in national suit on horse
Kazakh family inside a

Див. також

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тюрки

Гумилев Л. Н. Древние тюрки [ 15 вересня 2021 у Wayback Machine.] (Стародавні тюрки).
Гумилев Л. Н. История народа хунну [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] (Історія народу хунну).
Аджи М. Европа. Тюрки. Великая Степь [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (Європа. Тюрки. Великий Степ).
Аджи М. Тюрки и мир: сокровенная история [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.] (Тюрки і світ: сокровенна історія).
Рафаель Безертінов. Давньотюркський світогляд «Тенгріанство» [ 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Рафаель Безертінов. Тюрко-татарські імена [ 7 листопада 2007 у Wayback Machine.]

Посилання

Тюрки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1943. — 1000 екз.
Тюрки // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
Тюркські народи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Бібліотека класичної тюркської поезії [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]