Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туркме́ни (туркм. Türkmenler) — тюркомовний народ, який проживає у Середній та Західній Азії.
| Туркмени Türkmenler / Түркменлер | |
|---|---|
 Туркмен з верблюдом, початок XX століття | |
| Кількість | бл. 6,5 млн чол. |
| Ареал |  Туркменістан: 4 248 000 Узбекистан:152 000 Таджикистан:15 171 (2010)  Іран:1 328 585 Афганістан: 932 000 Туреччина:500 000. |
| Близькі до: | по мові: гагаузи |
| Мова | туркменська мова |
| Релігія | мусульмани-суніти |
Територія проживання і чисельність
Туркмени — основне населення держави Туркменістан, де їх число становить понад 3 млн чоловік. Туркмени живуть також у сусідніх середньоазійських державах (Узбекистані і Таджикистані), у Ірані та Афганістані (бл. 1 млн чоловік у кожній з країн), арабських країнах (понад 200 тис. чоловік) і Туреччині (бл. 100 тис. чоловік), Пакистані (бл. 50 тис. чоловік) тощо.
Україна
В Україні, згідно з переписом населення 2001 проживало 3 709 туркменів, з яких як рідну туркменську вказали 719 особи (бл. 1/5 усіх туркменів України), тоді як українську — 1 079 осіб (бл. 1/3).
Росія
За даними перепису населення 2003 року у Росії проживає 33 тисячі туркменів, причому половина з них на Північному Кавказі. Історично декілька туркменських родів живуть на північному сході Ставропольського краю, куди вони почали переселятися ще наприкінці XVII — на початку XVIII століть.
Світ
Загальна чисельність туркменів у світі — понад 6,5 млн осіб.
Мова, релігія та основні роди
Етнічно туркмени близькі до турків та азербайджанців.
Туркмени розмовляють туркменською мовою, яка належить до тюркських мов. Писемність туркменської мови у дорадянський період — на основі арабської графіки та латинки, за СРСР (з 1940 року) — на базі кирилиці, з середини 1990-х років відбувається переведення (повернення) туркменської мови на латинську графічну основу.
Традиційно туркмени сповідують іслам сунітського спрямування, чому не змогли завадити ані совєтизація за часів СРСР, ані насаджування серед туркменів атеїзму.
Навіть дотепер серед туркменів зберігається поділ на 5 основних родів-субетносів, що дається взнаки як у повсякденному, так і політичному житті Туркменістану:
- текке
- йомут (іомут, йомуд)
- арсари́ (ерсари)
- човдур (чудур, чоудар)
- сарик
Існують і менші групи (салир та інші), однак провідними і найвпливовішими є саме ці п'ять. Саме вони представлені у вигляді килимових візерунків на національному прапорі Туркменістану.
Культура
Етнічна історія
Як етнос туркмени сформувалися на порубіжжі 1 — 2 тисячоліть н. е. внаслідок асиміляції огузами місцевого іраномовного населення.
У період ХІ-ХІІІ століть туркмени створюють перше національне державне утворення — Сельджуцька держава, на возвеличенні і оспівуванні якої побудована сучасна туркменська історіографія та державна ідеологія.
Пізніше за Середньовіччя землі Туркменістану завойовані монголами. У подальшому туркмени входили у державні формування інших народів — тимуридські ханства, а у XVI—XVII століття туркменські землі поділені між Бухарським і Хівинським ханствами та Персією. У 1880-ті роки Туркменістан окупований Росією.
У 1917—1921 роки туркмени не раз повставали проти іноземних окупантів. З 1921 року Туркменістан є областю у складі Туркестанської АРСР; з 1924 року — союзна республіка Туркменська РСР. Слід визнати, що за СРСР у Туркменістані створено економіку, дорожну інфраструктуру, розвитку набула національна культура.
Економічний і політичний суверенітет Туркменістаном проголошено у 1990 році. Проте на референдумі 1991 року Туркменістан підтримав збереження СРСР. Президент Сапармурат Ніязов підтримав також антигорбачовський путч 1991 року. У жовтні 1991 року Туркменістан оголосив про вихід із СРСР (одна з останніх радянських республік, яка це зробила) і про свою державну незалежність. У НБСЄ й ООН Туркменістан прийнято в 1992 році.
На початку 1990-х років Туркменістан приєднався до СНД і брав участь у його роботі, але підсилення авторитарного режиму Ніязова і розбіжності у політико-економічній сфері с Росією призвели до виходу Туркменістану з повноправних членів СНД, неучасті у митному союзі з РФ. У внутрішньому житті Туркменістану спостерігається низка явищ з обмеження прав і свобод громадян країни. Надалі Туркменістан проводить самостійну політику, спираючись на вигідну торгівлю копалинами, поклади яких у країні дуже щедрі і навіть ще не до кінця розвідані. З 2006 року новий президент Гурбангули Бердимухамедов в цілому продовжує політичну лінію свого попередника.
Дані з економіки та етнографії
Традиційним заняттям туркменів здавна є кочове скотарство. Туркмени — знані конярі, всесвітньо відомою є виведена туркменами ахалтекінська порода коня. За сучасності чимало туркменів зайняті у промисловості, в тому числі нафтовій і газовій.
У побуті туркменів і донині збереглися деякі архаїчні риси і звичаї (наприклад, калим — ві́но, викуп за наречену).
Україно-туркменські зв'язки
Зв'язки українського і туркменського народів на даному етапі реалізуються як у економічній, політичній, так і культурній сферах.
Україна — один з найбільших споживачів туркменського природного газу. Після розпаду СРСР набуло розвитку співробітництво між Україною та Туркменістаном в галузі економіки. І в економічних, і в політичних відносинах з Туркменістаном Україна виступає за пряму співпрацю на рівні двосторонніх угод, попри існуючі перепони.
З розпадом Радянського союзу багато етнічних українців опинилися у незалежному Туркменістані сам на сам як з економічними, так і мовно-культурними проблемами. На жаль, у радянський час рівень культурних зв'язків і обмінів був незрівнянно вищий, за теперішній. Туркменською мовою за СРСР було видано твори Т. Шевченка і І. Франка, а у перекладах українською мовою (П. Тичини, В. Сосюри, М. Рильського та ін.) з'явилися друком твори найвидатнішого туркменського поета Махтумкулі, а також X. Ісмаїлова, Б. Солтанніязова, Р. Алієва та інших туркменських письменників. У 1971 році в УРСР проходив Тиждень туркменської літератури, а в 1972 році у Туркменській РСР відбулися Дні української літератури й мистецтва.
Виноски
- . Архів оригіналу за 12 червня 2007. Процитовано 4 січня 2014.
- Всеукраїнський перепис населення 2001 / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 4 січня 2014.
Джерела і посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Туркменські прислів'я |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Туркменські народні казки на сайті казок народів світу (укр.)
- Туркмени Мангишлака.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Turkme ni turkm Turkmenler tyurkomovnij narod yakij prozhivaye u Serednij ta Zahidnij Aziyi Turkmeni Turkmenler TүrkmenlerTurkmen z verblyudom pochatok XX stolittyaKilkist bl 6 5 mln chol Areal Turkmenistan 4 248 000 Uzbekistan 152 000 Tadzhikistan 15 171 2010 Iran 1 328 585 Afganistan 932 000 Turechchina 500 000 Blizki do po movi gagauziMova turkmenska movaReligiya musulmani sunitiTeritoriya prozhivannya i chiselnistTurkmeni osnovne naselennya derzhavi Turkmenistan de yih chislo stanovit ponad 3 mln cholovik Turkmeni zhivut takozh u susidnih serednoazijskih derzhavah Uzbekistani i Tadzhikistani u Irani ta Afganistani bl 1 mln cholovik u kozhnij z krayin arabskih krayinah ponad 200 tis cholovik i Turechchini bl 100 tis cholovik Pakistani bl 50 tis cholovik tosho Ukrayina Dokladnishe Turkmeni v Ukrayini V Ukrayini zgidno z perepisom naselennya 2001 prozhivalo 3 709 turkmeniv z yakih yak ridnu turkmensku vkazali 719 osobi bl 1 5 usih turkmeniv Ukrayini todi yak ukrayinsku 1 079 osib bl 1 3 Rosiya Dokladnishe Truhmeni Za danimi perepisu naselennya 2003 roku u Rosiyi prozhivaye 33 tisyachi turkmeniv prichomu polovina z nih na Pivnichnomu Kavkazi Istorichno dekilka turkmenskih rodiv zhivut na pivnichnomu shodi Stavropolskogo krayu kudi voni pochali pereselyatisya she naprikinci XVII na pochatku XVIII stolit Svit Zagalna chiselnist turkmeniv u sviti ponad 6 5 mln osib Mova religiya ta osnovni rodiEtnichno turkmeni blizki do turkiv ta azerbajdzhanciv Turkmeni rozmovlyayut turkmenskoyu movoyu yaka nalezhit do tyurkskih mov Pisemnist turkmenskoyi movi u doradyanskij period na osnovi arabskoyi grafiki ta latinki za SRSR z 1940 roku na bazi kirilici z seredini 1990 h rokiv vidbuvayetsya perevedennya povernennya turkmenskoyi movi na latinsku grafichnu osnovu Tradicijno turkmeni spoviduyut islam sunitskogo spryamuvannya chomu ne zmogli zavaditi ani sovyetizaciya za chasiv SRSR ani nasadzhuvannya sered turkmeniv ateyizmu Navit doteper sered turkmeniv zberigayetsya podil na 5 osnovnih rodiv subetnosiv sho dayetsya vznaki yak u povsyakdennomu tak i politichnomu zhitti Turkmenistanu Prapor Turkmenistanutekke jomut iomut jomud arsari ersari chovdur chudur choudar sarik Isnuyut i menshi grupi salir ta inshi odnak providnimi i najvplivovishimi ye same ci p yat Same voni predstavleni u viglyadi kilimovih vizerunkiv na nacionalnomu prapori Turkmenistanu KulturaDokladnishe Turkmenska muzikaEtnichna istoriyaMoloda turkmenka u nacionalnomu vbranni Yak etnos turkmeni sformuvalisya na porubizhzhi 1 2 tisyacholit n e vnaslidok asimilyaciyi oguzami miscevogo iranomovnogo naselennya U period HI HIII stolit turkmeni stvoryuyut pershe nacionalne derzhavne utvorennya Seldzhucka derzhava na vozvelichenni i ospivuvanni yakoyi pobudovana suchasna turkmenska istoriografiya ta derzhavna ideologiya Piznishe za Serednovichchya zemli Turkmenistanu zavojovani mongolami U podalshomu turkmeni vhodili u derzhavni formuvannya inshih narodiv timuridski hanstva a u XVI XVII stolittya turkmenski zemli podileni mizh Buharskim i Hivinskim hanstvami ta Persiyeyu U 1880 ti roki Turkmenistan okupovanij Rosiyeyu U 1917 1921 roki turkmeni ne raz povstavali proti inozemnih okupantiv Z 1921 roku Turkmenistan ye oblastyu u skladi Turkestanskoyi ARSR z 1924 roku soyuzna respublika Turkmenska RSR Slid viznati sho za SRSR u Turkmenistani stvoreno ekonomiku dorozhnu infrastrukturu rozvitku nabula nacionalna kultura Ekonomichnij i politichnij suverenitet Turkmenistanom progolosheno u 1990 roci Prote na referendumi 1991 roku Turkmenistan pidtrimav zberezhennya SRSR Prezident Saparmurat Niyazov pidtrimav takozh antigorbachovskij putch 1991 roku U zhovtni 1991 roku Turkmenistan ogolosiv pro vihid iz SRSR odna z ostannih radyanskih respublik yaka ce zrobila i pro svoyu derzhavnu nezalezhnist U NBSYe j OON Turkmenistan prijnyato v 1992 roci Na pochatku 1990 h rokiv Turkmenistan priyednavsya do SND i brav uchast u jogo roboti ale pidsilennya avtoritarnogo rezhimu Niyazova i rozbizhnosti u politiko ekonomichnij sferi s Rosiyeyu prizveli do vihodu Turkmenistanu z povnopravnih chleniv SND neuchasti u mitnomu soyuzi z RF U vnutrishnomu zhitti Turkmenistanu sposterigayetsya nizka yavish z obmezhennya prav i svobod gromadyan krayini Nadali Turkmenistan provodit samostijnu politiku spirayuchis na vigidnu torgivlyu kopalinami pokladi yakih u krayini duzhe shedri i navit she ne do kincya rozvidani Z 2006 roku novij prezident Gurbanguli Berdimuhamedov v cilomu prodovzhuye politichnu liniyu svogo poperednika Dani z ekonomiki ta etnografiyiTradicijnim zanyattyam turkmeniv zdavna ye kochove skotarstvo Turkmeni znani konyari vsesvitno vidomoyu ye vivedena turkmenami ahaltekinska poroda konya Za suchasnosti chimalo turkmeniv zajnyati u promislovosti v tomu chisli naftovij i gazovij U pobuti turkmeniv i donini zbereglisya deyaki arhayichni risi i zvichayi napriklad kalim vi no vikup za narechenu U turkmeniv bagatij folklor nacionalnij epos Ger ogli Ukrayino turkmenski zv yazkiDokladnishe Ukrayinsko turkmenski vidnosini Zv yazki ukrayinskogo i turkmenskogo narodiv na danomu etapi realizuyutsya yak u ekonomichnij politichnij tak i kulturnij sferah Ukrayina odin z najbilshih spozhivachiv turkmenskogo prirodnogo gazu Pislya rozpadu SRSR nabulo rozvitku spivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu ta Turkmenistanom v galuzi ekonomiki I v ekonomichnih i v politichnih vidnosinah z Turkmenistanom Ukrayina vistupaye za pryamu spivpracyu na rivni dvostoronnih ugod popri isnuyuchi pereponi Z rozpadom Radyanskogo soyuzu bagato etnichnih ukrayinciv opinilisya u nezalezhnomu Turkmenistani sam na sam yak z ekonomichnimi tak i movno kulturnimi problemami Na zhal u radyanskij chas riven kulturnih zv yazkiv i obminiv buv nezrivnyanno vishij za teperishnij Turkmenskoyu movoyu za SRSR bulo vidano tvori T Shevchenka i I Franka a u perekladah ukrayinskoyu movoyu P Tichini V Sosyuri M Rilskogo ta in z yavilisya drukom tvori najvidatnishogo turkmenskogo poeta Mahtumkuli a takozh X Ismayilova B Soltanniyazova R Aliyeva ta inshih turkmenskih pismennikiv U 1971 roci v URSR prohodiv Tizhden turkmenskoyi literaturi a v 1972 roci u Turkmenskij RSR vidbulisya Dni ukrayinskoyi literaturi j mistectva Vinoski Arhiv originalu za 12 chervnya 2007 Procitovano 4 sichnya 2014 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 4 sichnya 2014 Dzherela i posilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Turkmenski prisliv yaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Turkmenski narodni kazki na sajti kazok narodiv svitu ukr Turkmeni Mangishlaka