Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трухме ни інакше ставропольські туркмени трухмяни самоназва туркмен етнографіча та субетнічна група у складі туркменів н

Трухмени

Трухмени


Трухме́ни (інакше ставропольські туркмени, трухмяни, самоназва — туркмен) — етнографіча та субетнічна група у складі туркменів на Північному Кавказі.

Розселення

image
Туркменський район на мапі Ставропольського краю
image
Національний склад населення Ставропольської губернії за переписом 1897
image
Етнічна карта 1880 року
image
Мусульманське населення Ставропілля поєднує корінних трухменів та ногайців із переселенцями з Дагестану та інших республік

Трухмени проживаюють у північно-східній частині Ставропольського краю (Туркменський і північ Нефтекумського районів) Російської Федерації. Традиційно трухменів, як під час перепису населення Росії 2002 року, зараховують до туркменів. Згідно з його даними у Ставропольському краї проживало 13,9 тис. туркменів (трухменів).

Мова

Мова трухменів є діалектом туркменської мови, з помітним впливом мови ногайців, з кочів'ями яких межували трухменські.

Історія

Пращури трухменів були переселені калмиками на Північний Кавказ наприкінці XVII — на початку XVIII століть з півострову Мангишлак. У культурі і побуті трухменів попри туркменську основу багато від народів-сусідів Північного Кавказу. Поділяються на три племені (тайпи): союнаджі, ігдир, човдур.

У 1825 році утворене Туркменське приставство, у 1917 році — Туркменський повіт. У 1917 році трухмени увійшли до складу Союзу об’єднаних горців, який у 1918 році проголосив Горську республіку. Представляв їх у Союзі Ніязікеєв Ереджей Алі.

У перші роки радянської влади трухмени піддавалися грабункам сусідніх селян як «ворожа нація», через що народ був поставлений на межу виживання.

У 1925 році був створений Туркменський національний район Ставропілля. Статус національного був знятий у 1930-х роках, у 1956 році район було розформовано, у 1970 — відновлено. У 1927 році була здійснена спроба сконцентрувати туркменське населення навколо села Літня ставка, чого частина трухменів уникла, кочуючи у східному напрямку. У період коренізації почали діяти національні школи, у 1930-х районна газета виходила туркменською мовою. Викладання туркменської мови в школах остаточно припинилося у 1965 році.

З 1990-х років діє національна організація «Ватан» (Батьківщина), налагоджені зв'язки з Туркменістаном. У 2000-ні роки туркменська мова не викладалася, видань нею у районі не існувало, проте трухмени дивилися супутникові телепередачі з Туркменістану. Незважаючи на практично повну двомовність, туркменська мова зберігається у молоді. Діють традиційні ради старійшин, спостерігається міжплеменна боротьба за владу.

У наші дні серед трухменської молоді поширений виїзд на заробітки у нафтогазовидобувні регіони.

Демографія

Динаміка чисельності ставропольських трухменів за 1959–2010 рр.

Рік перепису Чисельність Частка у населенні
1959 5 856 0,4%
1970 8 240 0,4%
1979 9 345 0,4%
1989 11 133 0,5%
2002 13 937 0,5%
2010 15 048 0,5%

Рідна мова туркменів Ставропольського краю за переписом 2010 р.

  • Туркменська — 94,9%
  • Російська — 4,2%

Населені пункти Ставропольського краю, де за переписом 2002 року трухмени становили більшість населення

Населений пункт Район Населення, 2002 р. в тому числі туркменів
аул Кок-Бас Нефтекумський район 335 99,1%
аул Шарахалсун Туркменський район 1554 97,9%
аул Едельбай Благодарненський район 1287 95,2%
аул Махач-Аул Нефтекумський район 319 95,0%
аул Сабан-Антуста Туркменський район 871 94,8%
аул Юсуп-Кулацький Іпатовський район 740 92,2%
аул Башанта Арзгірський район 415 91,6%
аул Уллубі-Юрт Нефтекумський район 764 89,5%
аул Чур Туркменський район 781 89,4%
аул Маштак-Кулак Туркменський район 346 84,7%
аул Нижній Барханчак Іпатовський район 337 84,0%
с. Озек-Суат Нефтекумський район 2264 72,3%
аул Верхній Барханчак Іпатовський район 427 54,6%
аул Абдул-Гази Нефтекумський район 670 52,5%

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 травня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.

Джерела, посилання і література

  • Фестиваль культури ставропольських туркменів (травень 2006 року): фоторепортаж (рос.)
  • the Turkmens (Trukhmens) of Stavropol (англ.)
  • Курбанов А. В. «Ставропольские туркмены. Историко-этнографические очерки.» СПб: Изд. отд. Языкового центра СПб ГУ, 1995. (рос.)
  • Куренов С. Некоторые историко-лингвистические сведения о северо-кавказских (ставропольских) туркменах., Известия АН ТССР 4, 1958 (рос.)
  • Куренов С. Особенности туркменского говора Северного Кавказа (Ставрополья). Автореферат, Ашхабад 1959 (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Truhme ni inakshe stavropolski turkmeni truhmyani samonazva turkmen etnograficha ta subetnichna grupa u skladi turkmeniv na Pivnichnomu Kavkazi RozselennyaTurkmenskij rajon na mapi Stavropolskogo krayu Nacionalnij sklad naselennya Stavropolskoyi guberniyi za perepisom 1897 Etnichna karta 1880 roku Musulmanske naselennya Stavropillya poyednuye korinnih truhmeniv ta nogajciv iz pereselencyami z Dagestanu ta inshih respublik Truhmeni prozhivayuyut u pivnichno shidnij chastini Stavropolskogo krayu Turkmenskij i pivnich Neftekumskogo rajoniv Rosijskoyi Federaciyi Tradicijno truhmeniv yak pid chas perepisu naselennya Rosiyi 2002 roku zarahovuyut do turkmeniv Zgidno z jogo danimi u Stavropolskomu krayi prozhivalo 13 9 tis turkmeniv truhmeniv MovaMova truhmeniv ye dialektom turkmenskoyi movi z pomitnim vplivom movi nogajciv z kochiv yami yakih mezhuvali truhmenski IstoriyaPrashuri truhmeniv buli pereseleni kalmikami na Pivnichnij Kavkaz naprikinci XVII na pochatku XVIII stolit z pivostrovu Mangishlak U kulturi i pobuti truhmeniv popri turkmensku osnovu bagato vid narodiv susidiv Pivnichnogo Kavkazu Podilyayutsya na tri plemeni tajpi soyunadzhi igdir chovdur U 1825 roci utvorene Turkmenske pristavstvo u 1917 roci Turkmenskij povit U 1917 roci truhmeni uvijshli do skladu Soyuzu ob yednanih gorciv yakij u 1918 roci progolosiv Gorsku respubliku Predstavlyav yih u Soyuzi Niyazikeyev Eredzhej Ali U pershi roki radyanskoyi vladi truhmeni piddavalisya grabunkam susidnih selyan yak vorozha naciya cherez sho narod buv postavlenij na mezhu vizhivannya U 1925 roci buv stvorenij Turkmenskij nacionalnij rajon Stavropillya Status nacionalnogo buv znyatij u 1930 h rokah u 1956 roci rajon bulo rozformovano u 1970 vidnovleno U 1927 roci bula zdijsnena sproba skoncentruvati turkmenske naselennya navkolo sela Litnya stavka chogo chastina truhmeniv unikla kochuyuchi u shidnomu napryamku U period korenizaciyi pochali diyati nacionalni shkoli u 1930 h rajonna gazeta vihodila turkmenskoyu movoyu Vikladannya turkmenskoyi movi v shkolah ostatochno pripinilosya u 1965 roci Z 1990 h rokiv diye nacionalna organizaciya Vatan Batkivshina nalagodzheni zv yazki z Turkmenistanom U 2000 ni roki turkmenska mova ne vikladalasya vidan neyu u rajoni ne isnuvalo prote truhmeni divilisya suputnikovi teleperedachi z Turkmenistanu Nezvazhayuchi na praktichno povnu dvomovnist turkmenska mova zberigayetsya u molodi Diyut tradicijni radi starijshin sposterigayetsya mizhplemenna borotba za vladu U nashi dni sered truhmenskoyi molodi poshirenij viyizd na zarobitki u naftogazovidobuvni regioni DemografiyaDinamika chiselnosti stavropolskih truhmeniv za 1959 2010 rr Rik perepisu Chiselnist Chastka u naselenni 1959 5 856 0 4 1970 8 240 0 4 1979 9 345 0 4 1989 11 133 0 5 2002 13 937 0 5 2010 15 048 0 5 Ridna mova turkmeniv Stavropolskogo krayu za perepisom 2010 r Turkmenska 94 9 Rosijska 4 2 Naseleni punkti Stavropolskogo krayu de za perepisom 2002 roku truhmeni stanovili bilshist naselennya Naselenij punkt Rajon Naselennya 2002 r v tomu chisli turkmeniv aul Kok Bas Neftekumskij rajon 335 99 1 aul Sharahalsun Turkmenskij rajon 1554 97 9 aul Edelbaj Blagodarnenskij rajon 1287 95 2 aul Mahach Aul Neftekumskij rajon 319 95 0 aul Saban Antusta Turkmenskij rajon 871 94 8 aul Yusup Kulackij Ipatovskij rajon 740 92 2 aul Bashanta Arzgirskij rajon 415 91 6 aul Ullubi Yurt Neftekumskij rajon 764 89 5 aul Chur Turkmenskij rajon 781 89 4 aul Mashtak Kulak Turkmenskij rajon 346 84 7 aul Nizhnij Barhanchak Ipatovskij rajon 337 84 0 s Ozek Suat Neftekumskij rajon 2264 72 3 aul Verhnij Barhanchak Ipatovskij rajon 427 54 6 aul Abdul Gazi Neftekumskij rajon 670 52 5 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 21 travnya 2015 Procitovano 25 veresnya 2015 Dzherela posilannya i literaturaFestival kulturi stavropolskih turkmeniv traven 2006 roku fotoreportazh ros the Turkmens Trukhmens of Stavropol angl Kurbanov A V Stavropolskie turkmeny Istoriko etnograficheskie ocherki SPb Izd otd Yazykovogo centra SPb GU 1995 ros Kurenov S Nekotorye istoriko lingvisticheskie svedeniya o severo kavkazskih stavropolskih turkmenah Izvestiya AN TSSR 4 1958 ros Kurenov S Osobennosti turkmenskogo govora Severnogo Kavkaza Stavropolya Avtoreferat Ashhabad 1959 ros

Дата публікації:
Топ