Караї́мська мова (къарай тили; karaj tili) — мова караїмів (невеликої народності, що сповідує караїмізм), належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов. Перебуває на межі вимирання, її носіями залишаються лише кількасот людей.
Караїмська мова | |
---|---|
къарай тили, karaj tili, Karay dili, Lashon Kedar | |
Поширена в | Литва, Польща, Україна |
Регіон | Крим |
Носії | 270 (60 носіїв) |
Писемність | d, латинське письмо, кирилиця і гебрейська абетка |
Класифікація | Алтайська сім'я
|
Офіційний статус | |
Офіційна | Польща Україна |
Коди мови | |
ISO 639-3 | kdr |
Історія
Походження караїмів, які проживають в Криму, є предметом багатьох суперечок і суперечностей. Труднощі з відновленням їхньої історії пов’язані з нестачею документів, що стосуються цього населення. Більшість відомої історії зібрано з листування між населенням караїмів та іншим населенням у 17-19 століттях (Akhiezer 2003). Крім того, велика кількість документів, що стосуються кримського населення караїмів, було спалено під час вторгнення росіян у 1736 році на столицю Татарського ханства Бахчисарай (Ахіезер 2003).
Деякі вчені стверджують, що караїми в Криму є нащадками караїмських купців, які мігрували до Криму з Візантійської імперії (Schur 1995). В одному конкретному випадку задокументовано міграцію караїмів зі Стамбула до Криму після пожежі в єврейському кварталі Константинополя (сучасний Стамбул) у 1203 році (Tsoffar 2006). Після тюрко-монгольської навали розселення купців у Криму, можливо, було заохочено в 13-14 століттях активними торговими шляхами з Криму до Китаю та Центральної Азії (Schur 1995).
З іншого боку, «багато вчених вважають караїмів нащадками хозарів, а згодом і половців», які прийняли караїмський юдаїзм. Кевін Алан Брук вважав зв’язок із хозарами історично неточною та неправдоподібною, хоча й неправдоподібною. стверджуючи талмудських євреїв (особливо ашкеназів) як справжніх зберігачів хозарської спадщини.
Третя гіпотеза говорить, що караїми є нащадками ізраїльських племен з часів першого вигнання ассирійського царя (720-ті роки до нашої ери). Караїмський учений Авраам Фіркович зібрав документи, що обґрунтовують цю теорію перед російським царем. Він вважав, що ізраїльтяни з Ассирії пішли на Північний Кавказ, а звідти з дозволу ассирійського царя на Кримський півострів. Він також стверджував, що знайшов надгробку Іцхака ха-Сангарі та його дружини, які, за його словами, були караїмами. Чи підробив Фіркович деякі надгробні написи та рукописи, є спірним.
Щодо походження караїмів у Литві також немає повної одностайності серед вчених. За литовською караїмською традицією вони прийшли з Криму в 1392 році, коли великий князь литовський Вітовт об'єднався з Тохтамишем проти білоординських татар і переселив до Литви 330 родин караїтів (Щур 1995). Хоча з лінгвістичної точки зору та узгоджується з традицією литовських татар, які стверджують, що вони походять із розпаду Золотої Орди, деякі сучасні історики сумніваються в цьому припущенні. Тим не менш, караїми оселилися переважно у Вільнюсі та Тракаї, зберігаючи татарську мову; існували також інші незначні поселення в Біржаї, Пасвалисі, Науямієстісі та Упиті. Попри історію 16-го і 17-го століть, яка включала хвороби, голод і погроми, Литва була дещо менше вражена такими потрясіннями, ніж навколишні території. В результаті литовські караїми мали відносне відчуття стабільності протягом тих років і зберігали свою ізоляцію як група, зберігаючи свою тюркську мову, а не залишаючи її для місцевих мов (“Караїмська сторінка” 1998).
Генетична приналежність караїмської мови
Караїм — член тюркської мовної сім'ї, групи мов Євразії, якою розмовляли історично кочові народи. У тюркській сім’ї караїм ідентифікується як член кипчакської мови, у свою чергу, як член західної гілки тюркської мовної сім’ї (Dahl et al. 2001). У межах західної гілки караїми входять до понто-каспійської підродини (Ethnologue 2007). До цієї мовної підродини належать також кримськотатарська мова України та Узбекистану, карачаєво-балкарська та кумицька в Росії. Близька спорідненість караїмів із кипчаками та кримськими татарами має сенс у світлі початків литовських караїмів у Криму.
Одна з гіпотез полягає в тому, що хозарська знать перейшла в караїмський юдаїзм наприкінці 8-го або на початку 9-го століття, і за нею пішла слідами частина загального населення. Це також могло статися пізніше, під монгольським пануванням, під час напливу людей з Візантії (Tütüncü et al. 1998). Як і для всіх тюркських мов, караїмська граматика характеризується аглютинацією і гармонією голосних. Генетичні докази включення караїмської мови до тюркської мовної сім'ї безперечні, засновані на загальноприйнятій лексиці та граматиці. Караїм має історичний порядок слів суб’єкт–об’єкт–дієслово, широку аглютинацію суфіксів, наявність гармонії голосних і відсутність класів роду чи іменників. Литовський караїм зберіг більшість цих тюркських рис, попри свою більш ніж шістсотлітню історію в середовищі литовської, російської та польської мов.
Більшість релігійної термінології караїмської мови є арабською за етимологією, що показує походження культури на Близькому Сході (Zajaczkowski 1961). Найдавніший вплив на лексику караїмів мали арабська та перська мови, а пізніше в її історії російська, українська та польська мови зробили значний внесок у лексику караїмів, які проживали в Росії, Україні, Польщі та Литві.
Назви
- Караїмська мова
- Кримська мова
Діалекти
Караїмська мова має три діалекти: кримський, який майже повністю збігається з середнім (orta yolaq) діалектом кримськотатарської мови, за винятком гебраїзмів, тракайський (діалект литовських караїмів), галицький. Відмінності між тракайським і галицьким діалектами: у фонетиці — сполучення ö/э, ÿ/и, ‘ä/е, ш/с, ж/з, ч/ц, дж/дз, эй/ай, нъл/лл, й/н(<нъ), в ауслауті х/к(<къ): öп‑/эп‑ «цілувати», кельгяньляр/кельгенлер «вони прийшли», баш/бас «голова», тережя/терезе «вікно», ач/ац «голодний», джан/дзан «душа», бармах/бармак «палець», булэй/булай «так», энъли/элли «п'ятдесят», майа/манъа «мені»; сполучення т’/к перед и, е: тис/кис «зуб», келди/келги «він прийшов»; в морфології — різну форму мають аффікси присудковості і приналежності: ‑мын, ‑мин / ‑мен, ‑м; ‑сын, ‑син / ‑сен, ‑с; ‑й / ‑н; ‑йыз, ‑йиз, ‑йуз, ‑йÿз / ‑ныз, ‑низ, ‑нуз, ‑нÿз; в обох діалектах уживається дієприкметник на ‑адогъон: барадогъон «той, що йде туди»; синтаксис деформований під впливом слов'янських мов; у лексиці — єврейські запозичення, маса слов'янізмів, певна кількість арабо-персизмів.
Писемність
Традиційна писемність караїмів, заснована на єврейському квадратному письмі, використовувалася аж до початку XX століття. У багатьох караїмських сім'ях досі зберігаються написані єврейським письмом рукописні збірки текстів різноманітного змісту, що іменуються маджмуа. Впродовж XX століття караїмські громади використовували також різні модифікації латинської абетки (Новий Тюркський Алфавіт, литовський і польський алфавіти) і кирилицю.
На сьогоднішній день литовські караїми використовують литовський варіант латинської абетки, а караїми Криму користуються на письмі кирилицею.
Кириличний алфавіт караїмів Криму
Аа Бб Вв Гг Гъ гъ Дд Дж дж Ее1 Жж2 Зз Ии Йй Кк Къ къ Лл Мм Нн Нъ нъ Оо Ӧӧ Пп Рр Сс Тт Уу Ӱӱ Фф Хх Хъ хъ Цц2 Чч Шш Ъъ Ыы Ьь Ээ Юю1 Яя1
(1) Літери Е, Ю і Я використовуються лише після Л як показник м'якості
(2) Літери Ж і Ц використовуються лише в російських запозиченнях
Приклад
|
«Заповіт» Т. Шевченка караїмською мовою галицького діалекту (переклав Зиґмунт Абрагамович)
|
Джерело:
Література
- Ялпачик Гелий Семёнович. 21 урок караимского языка (крымский диалект). — Симферополь, 2004.
- Караимский язык // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Примітки
- . Document 5029-17, Article 7: Regional or minority languages Ukraine, Paragraph 2. Zakon2.rada.gov.ua. 1 February 2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 30 April 2014.
- . European Charter for Regional or Minority Languages. Council of Europe. с. 3. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 3 квітня 2014.
- Kefeli, Valentine I. (2007). Water cleaning and wetland construction. International Journal of Environment and Pollution. Т. 29, № 4. с. 383. doi:10.1504/ijep.2007.014225. ISSN 0957-4352. Процитовано 14 лютого 2022.
- Brook, Kevin Alan (2018). The Jews of Khazaria (вид. 3rd). Rowman & Littlefield. с. 210-216. ISBN .
- Khazars. Encyclopedia of Jews in the Islamic World. Процитовано 14 лютого 2022.
- Kizilov, Mikhail (2011). Bibliographia Karaitica : an annotated bibliography of Karaites and Karaism. Leiden: Brill. ISBN . OCLC 727944784.
- . Hürriyet Daily News (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 15 лютого 2022.
- Ahiezer, G. and Shapira, D. 2001.'Karaites in Lithuania and in Volhynia-Galicia until the Eighteenth Century' [Hebrew]. Peamin 89: 19-60
- . Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 2 листопада 2012.
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karayi mska mova karaj tili karaj tili mova karayimiv nevelikoyi narodnosti sho spoviduye karayimizm nalezhit do kipchacko poloveckoyi pidgrupi kipchackoyi grupi tyurkskih mov Perebuvaye na mezhi vimirannya yiyi nosiyami zalishayutsya lishe kilkasot lyudej Karayimska movakaraj tili karaj tili Karay dili Lashon KedarPoshirena v Litva Polsha UkrayinaRegion KrimNosiyi 270 60 nosiyiv Pisemnist d latinske pismo kirilicya i gebrejska abetkaKlasifikaciya Altajska sim ya tyurkski movikipchacki movi dd Oficijnij statusOficijna Polsha UkrayinaKodi moviISO 639 3 kdrIstoriyaKarayimi v Krimu ta Litvi Pohodzhennya karayimiv yaki prozhivayut v Krimu ye predmetom bagatoh superechok i superechnostej Trudnoshi z vidnovlennyam yihnoyi istoriyi pov yazani z nestacheyu dokumentiv sho stosuyutsya cogo naselennya Bilshist vidomoyi istoriyi zibrano z listuvannya mizh naselennyam karayimiv ta inshim naselennyam u 17 19 stolittyah Akhiezer 2003 Krim togo velika kilkist dokumentiv sho stosuyutsya krimskogo naselennya karayimiv bulo spaleno pid chas vtorgnennya rosiyan u 1736 roci na stolicyu Tatarskogo hanstva Bahchisaraj Ahiezer 2003 Deyaki vcheni stverdzhuyut sho karayimi v Krimu ye nashadkami karayimskih kupciv yaki migruvali do Krimu z Vizantijskoyi imperiyi Schur 1995 V odnomu konkretnomu vipadku zadokumentovano migraciyu karayimiv zi Stambula do Krimu pislya pozhezhi v yevrejskomu kvartali Konstantinopolya suchasnij Stambul u 1203 roci Tsoffar 2006 Pislya tyurko mongolskoyi navali rozselennya kupciv u Krimu mozhlivo bulo zaohocheno v 13 14 stolittyah aktivnimi torgovimi shlyahami z Krimu do Kitayu ta Centralnoyi Aziyi Schur 1995 Z inshogo boku bagato vchenih vvazhayut karayimiv nashadkami hozariv a zgodom i polovciv yaki prijnyali karayimskij yudayizm Kevin Alan Bruk vvazhav zv yazok iz hozarami istorichno netochnoyu ta nepravdopodibnoyu hocha j nepravdopodibnoyu stverdzhuyuchi talmudskih yevreyiv osoblivo ashkenaziv yak spravzhnih zberigachiv hozarskoyi spadshini Tretya gipoteza govorit sho karayimi ye nashadkami izrayilskih plemen z chasiv pershogo vignannya assirijskogo carya 720 ti roki do nashoyi eri Karayimskij uchenij Avraam Firkovich zibrav dokumenti sho obgruntovuyut cyu teoriyu pered rosijskim carem Vin vvazhav sho izrayiltyani z Assiriyi pishli na Pivnichnij Kavkaz a zvidti z dozvolu assirijskogo carya na Krimskij pivostriv Vin takozh stverdzhuvav sho znajshov nadgrobku Ichaka ha Sangari ta jogo druzhini yaki za jogo slovami buli karayimami Chi pidrobiv Firkovich deyaki nadgrobni napisi ta rukopisi ye spirnim Shodo pohodzhennya karayimiv u Litvi takozh nemaye povnoyi odnostajnosti sered vchenih Za litovskoyu karayimskoyu tradiciyeyu voni prijshli z Krimu v 1392 roci koli velikij knyaz litovskij Vitovt ob yednavsya z Tohtamishem proti biloordinskih tatar i pereseliv do Litvi 330 rodin karayitiv Shur 1995 Hocha z lingvistichnoyi tochki zoru ta uzgodzhuyetsya z tradiciyeyu litovskih tatar yaki stverdzhuyut sho voni pohodyat iz rozpadu Zolotoyi Ordi deyaki suchasni istoriki sumnivayutsya v comu pripushenni Tim ne mensh karayimi oselilisya perevazhno u Vilnyusi ta Trakayi zberigayuchi tatarsku movu isnuvali takozh inshi neznachni poselennya v Birzhayi Pasvalisi Nauyamiyestisi ta Upiti Popri istoriyu 16 go i 17 go stolit yaka vklyuchala hvorobi golod i pogromi Litva bula desho menshe vrazhena takimi potryasinnyami nizh navkolishni teritoriyi V rezultati litovski karayimi mali vidnosne vidchuttya stabilnosti protyagom tih rokiv i zberigali svoyu izolyaciyu yak grupa zberigayuchi svoyu tyurksku movu a ne zalishayuchi yiyi dlya miscevih mov Karayimska storinka 1998 Genetichna prinalezhnist karayimskoyi movi Karayim chlen tyurkskoyi movnoyi sim yi grupi mov Yevraziyi yakoyu rozmovlyali istorichno kochovi narodi U tyurkskij sim yi karayim identifikuyetsya yak chlen kipchakskoyi movi u svoyu chergu yak chlen zahidnoyi gilki tyurkskoyi movnoyi sim yi Dahl et al 2001 U mezhah zahidnoyi gilki karayimi vhodyat do ponto kaspijskoyi pidrodini Ethnologue 2007 Do ciyeyi movnoyi pidrodini nalezhat takozh krimskotatarska mova Ukrayini ta Uzbekistanu karachayevo balkarska ta kumicka v Rosiyi Blizka sporidnenist karayimiv iz kipchakami ta krimskimi tatarami maye sens u svitli pochatkiv litovskih karayimiv u Krimu Odna z gipotez polyagaye v tomu sho hozarska znat perejshla v karayimskij yudayizm naprikinci 8 go abo na pochatku 9 go stolittya i za neyu pishla slidami chastina zagalnogo naselennya Ce takozh moglo statisya piznishe pid mongolskim panuvannyam pid chas naplivu lyudej z Vizantiyi Tutuncu et al 1998 Yak i dlya vsih tyurkskih mov karayimska gramatika harakterizuyetsya aglyutinaciyeyu i garmoniyeyu golosnih Genetichni dokazi vklyuchennya karayimskoyi movi do tyurkskoyi movnoyi sim yi bezperechni zasnovani na zagalnoprijnyatij leksici ta gramatici Karayim maye istorichnij poryadok sliv sub yekt ob yekt diyeslovo shiroku aglyutinaciyu sufiksiv nayavnist garmoniyi golosnih i vidsutnist klasiv rodu chi imennikiv Litovskij karayim zberig bilshist cih tyurkskih ris popri svoyu bilsh nizh shistsotlitnyu istoriyu v seredovishi litovskoyi rosijskoyi ta polskoyi mov Bilshist religijnoyi terminologiyi karayimskoyi movi ye arabskoyu za etimologiyeyu sho pokazuye pohodzhennya kulturi na Blizkomu Shodi Zajaczkowski 1961 Najdavnishij vpliv na leksiku karayimiv mali arabska ta perska movi a piznishe v yiyi istoriyi rosijska ukrayinska ta polska movi zrobili znachnij vnesok u leksiku karayimiv yaki prozhivali v Rosiyi Ukrayini Polshi ta Litvi NazviKarayimska mova Krimska movaDialektiKarayimska mova maye tri dialekti krimskij yakij majzhe povnistyu zbigayetsya z serednim orta yolaq dialektom krimskotatarskoyi movi za vinyatkom gebrayizmiv trakajskij dialekt litovskih karayimiv galickij Vidminnosti mizh trakajskim i galickim dialektami u fonetici spoluchennya o e y i a e sh s zh z ch c dzh dz ej aj nl ll j n lt n v auslauti h k lt k op ep ciluvati kelgyanlyar kelgenler voni prijshli bash bas golova terezhya tereze vikno ach ac golodnij dzhan dzan dusha barmah barmak palec bulej bulaj tak enli elli p yatdesyat maja mana meni spoluchennya t k pered i e tis kis zub keldi kelgi vin prijshov v morfologiyi riznu formu mayut affiksi prisudkovosti i prinalezhnosti myn min men m syn sin sen s j n jyz jiz juz jyz nyz niz nuz nyz v oboh dialektah uzhivayetsya diyeprikmetnik na adogon baradogon toj sho jde tudi sintaksis deformovanij pid vplivom slov yanskih mov u leksici yevrejski zapozichennya masa slov yanizmiv pevna kilkist arabo persizmiv PisemnistDokladnishe Karayimskij alfavit Tradicijna pisemnist karayimiv zasnovana na yevrejskomu kvadratnomu pismi vikoristovuvalasya azh do pochatku XX stolittya U bagatoh karayimskih sim yah dosi zberigayutsya napisani yevrejskim pismom rukopisni zbirki tekstiv riznomanitnogo zmistu sho imenuyutsya madzhmua Vprodovzh XX stolittya karayimski gromadi vikoristovuvali takozh rizni modifikaciyi latinskoyi abetki Novij Tyurkskij Alfavit litovskij i polskij alfaviti i kirilicyu Na sogodnishnij den litovski karayimi vikoristovuyut litovskij variant latinskoyi abetki a karayimi Krimu koristuyutsya na pismi kiriliceyu Kirilichnij alfavit karayimiv Krimu Aa Bb Vv Gg G g Dd Dzh dzh Ee1 Zhzh2 Zz Ii Jj Kk K k Ll Mm Nn N n Oo Ӧӧ Pp Rr Ss Tt Uu Ӱӱ Ff Hh H h Cc2 Chch Shsh Yy Ee Yuyu1 Yaya1 1 Literi E Yu i Ya vikoristovuyutsya lishe pislya L yak pokaznik m yakosti 2 Literi Zh i C vikoristovuyutsya lishe v rosijskih zapozichennyahPrikladCya stattya ye chastinoyu seriyi statej pro narod Karayimi Gromadi V Ukrayini Karayimizm Gaham Gazzan Kenasa Mova Galickij dialekt Trakajskij dialekt Alfavit Miscya Chufut Kale Cvintar u Sevastopoli Suspilstvo Narodne vbrannya Presa Navchalni zakladi Prapor karayimiv Duhovne pravlinnya Prizvisha Diyachi Bogoslovi Pismenniki Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Zapovit T Shevchenka karayimskoyu movoyu galickogo dialektu pereklav Zigmunt Abragamovich SONDRAGI KLEGI M Else m dostla r Bolsu n geri m Ken da avla k erlerinde Ukra jnanin ol sivimli m Ken tizleri Ki keringe j Ol Dnipronu n ekirmegi Ba rca anda n esitilge j Ukra jnadan Ken tengizge Dusma n kani n ol eltkende O lvahtin men ajta m sizge Tizni tavni Men kaldiri rm Da Jogargi Tenrimizge Uca rmen men da ya lbarirm Tek ga li men Bi lmejm Ati n Siz i zniz kul bugovlari n Te kniz yama n dusma n kani n Da azatla r Yangi dorda Unutmagajsiz siz meni Yaksi tutka jsiz sagincta Dzherelo LiteraturaYalpachik Gelij Semyonovich 21 urok karaimskogo yazyka krymskij dialekt Simferopol 2004 Karaimskij yazyk Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Primitki Document 5029 17 Article 7 Regional or minority languages Ukraine Paragraph 2 Zakon2 rada gov ua 1 February 2014 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2014 Procitovano 30 April 2014 European Charter for Regional or Minority Languages Council of Europe s 3 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2014 Kefeli Valentine I 2007 Water cleaning and wetland construction International Journal of Environment and Pollution T 29 4 s 383 doi 10 1504 ijep 2007 014225 ISSN 0957 4352 Procitovano 14 lyutogo 2022 Brook Kevin Alan 2018 The Jews of Khazaria vid 3rd Rowman amp Littlefield s 210 216 ISBN 9781538103425 Khazars Encyclopedia of Jews in the Islamic World Procitovano 14 lyutogo 2022 Kizilov Mikhail 2011 Bibliographia Karaitica an annotated bibliography of Karaites and Karaism Leiden Brill ISBN 978 90 04 21472 9 OCLC 727944784 Hurriyet Daily News angl Arhiv originalu za 11 lyutogo 2009 Procitovano 15 lyutogo 2022 Ahiezer G and Shapira D 2001 Karaites in Lithuania and in Volhynia Galicia until the Eighteenth Century Hebrew Peamin 89 19 60 Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 2 listopada 2012 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi