Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Караїмське народне вбрання — традиційне вбрання караїмів, яке, зазнаючи кримськотатарських, турецьких, українських впливів, зберегло самобутні риси.
Караїми вдягались в традиційно-східний одяг, за своєю основою близький до вбрання кримських татар.
Жіноче вбрання
Традиційне жіноче вбрання складалось з довгої, до п'ят, однокольорової сукні, зеленого або блакитного кольорів, манишка яка була вишита рослинним візерунком. Сукня в межах талії стягувалась поясом з шовку, на якій була металева пряжка у вигляду двох опуклих сфер. Караїмський пояс був обов'язковим атрибутом жіночого костюма.
У давнину караїмські жінки носили шальвари (шаровари) з токмебалаклі шальваром (широкий напуск), які до початку XX ст. майже вийшли з ужитку. З шальварами носили довгу білу шовкову сорочку, поверх якої надягали довгий каптан (антера), який нагадував формою сукню.
Поверх сукні караїмки надягали оксамитові кофтини (фермам, кирха), довжиною до талії та без застібок на основі, з довгими широкими рукавами. Кофтини розшиті традиційним караїмським візерунком.
Кирха — оксамитова коротка кофта без ґудзиків — шилася з темної (темно-синьою, темно-зеленою, темно-червоною або коричневою, найчастіше кавового кольору) тканини, головним чином використовували оксамит, вишита золотого кольору нитками, досить складним рослинним або геометричним караїмським візерунком. До цього костюму підбиралися також розкішні металеві прикраси — намиста з золотих монет або цільні металеві намиста у вигляді квітів.
У традиційному караїмському жіночому костюмі існувало два типи верхнього одягу — для загального використання у приміщенні та для виходу на вулицю або двір. У приміщенні носили верхню сукню капама, при виході на вулицю вдягали поверх неї накидку, яка за своєю формою та типом схожа на мантію (джубе, бенюш); Взимку джубе заміняла коротка шубка (кюрк), а крім неї надягали довгу та широку шубу — струм.
Традиційно парадний одяг розшивали за коміром, на кутках рукавів і подолу золотими та срібними нитками, застосовували мотузок.
Як головний убір використовувався круглий та плоский, прикрашений бахромою, бісером та монетами оксамитовий капелюшок (фес). Висота його — 5-6 см — передбачала трохи опуклий верх; шили її з шовку або оксамиту, переважно зеленого, блакитного або бордового кольору, розшивали золотими або срібними нитками.
Як прикрасу фесу, використовували плетену перлами сітку (берчем багі), з боків прикрашали пробитими вислими золотими монетами, переважно турецькими. Зверху фесу інколи розміщувався легкий шарфик. Заможні караїмки дозволяли собі зробити на правій стороні фесу вишивку перлами у вигляді зірки, з гострими закінченнями, які звисали донизу частиною вільної кінцівки використовували і дорогоцінне каміння з золотими підвісками в кінцівках.
У повсякденному житті караїмки носили темний фес, прикрашений бахромою, або різного роду пов'язками, які були доволі часто вишиті золотими нитками. На лоб пов'язували довгий вузький шовковий шарфик (чембер), на голову надівали складену у вигляді тюрбана хустку (емені) або довгий широкий шарф (марама).
Як святкові вуалі караїмки носили, затуляючи обличчя, червоний шовк (ал-чоткі) та розшитий золотими нитками шовковий тюль (дюл'-бент).
На лобі караїмки носили особливо оздобу у вигляді діадеми, яка складалась з позолоченої срібної пластини з накресленої на ній давньоєврейськими письменствами або арабськими висловами, що мали символічне значення в житті караїмів.
Як прикрасу караїмки носили браслети — золоті з дорогоцінними каменями, сережки — мигдалевидні (ботеке) та у вигляді гвоздичної квітки з підвішеними на золотий нитці трьома-п'ятьма великими перлинами (беш бутаклі каранфіль сірга).
Груди та ключиці караїмської жінки, залежно від достатку сім'ї, прикрашали перлові намиста (топ інджія), кулони з крученого золота (герданлик ім іши), перлова сітка (інджія кафес). Обов'язковою прикрасою навіть найбідніших караїмок були намиста — з монет, нанизані в кілька рядів.
Як взуття носили м'які витончені ф'янові чобітки, розшиті мішурою (ішлеме місць), поверх яких надягали тверді туфлі без задників, також розшиті мішурою (шілеме папучі). Як домашнім взуттям користувалися дерев'яними ходунками, з високими дерев'яними невеликими каблуками та підошвою (наліх). Повсякденні наліхи були з простого дерева, без жодної прикраси, святкове взуття прикрашалося інкрустацією з перламутру та черепахи.
Ошатний національний одяг надягали в особливо урочистих випадках, його мала кожна караїмка, в тому числі й найбідніша. Бідні дівчата та сироти при його відсутності отримували його при одруженні від заможних родичів, і намагалися зберегти та передати як спадщину і придане дочкам та онукам, тим самим караїмський одяг формував архаїчні риси.
Чоловіче вбрання
Традиційний чоловічий костюм складався з шароварів (шальвари), широких по ширині та звужених донизу, нижньої шовкової сорочки, каптана (антера) або середньої довжини халату (смугастого), перетягненого шовковим або срібним поясом; пізніше стали використовувати ремені. Поверх каптана надягалась коротка, до поясу, кацавейці з короткими рукавами (фермана, кірха), зверху надягалась мантія (джубе, бонюш), до п'ят. Верхній чоловічий одяг шився з темних тканин.
У давнину як головні убори використовували високий шестигранний ковпак (каук). Пізніше його замінила кругла, з плоским денцем, порівняно висока шапка, зшита з темної каракулі або смушки з пензлем. Обрамляли чоловічий одяг у караїмів згідно з їхнім східним звичаєм, як і в жіночому костюмі, використовувалися виключно рослинний чи геометричний караїмський орнамент.
Взуття чоловіків була сезонним: влітку носили витончені шкіряні туфлі (каварле) та грубі, але також шкіряні (катири), взимку — чоботи (чізмена) та м'які ф'яновіе чобітки (місць), поверх яких при необхідності надягали атьгри. На випадок негоди взуття шилось з високими дерев'яними колодками, на каблуки чоловічих чобіт набивалися залізні підкови, які оберігали шкіряну набивку від стирання та служили своєрідними шпорами при їзді верхи.
Особливою популярністю користувалися чарики, взуття, яке зшите з одного шматка шкіри, з гострими кінцівками та прошита тонкими шкіряними ремінцями, які затягувалися, а вільні кінці обмотувалися навколо гомілок. Чарики взувалися на вовняні шкарпетки або на онучі, в процесі носіння вони набували форму ступні і ставали дуже еластичними.
Національним головним убором була чорна кругла каракулева невисока шапка, у старшого покоління збереглася до наших днів, одягається на свята та сумні події. Святковий одяг шився з коштовного світлого матеріалу, розшивався сріблом та золотом, прикрашався національним орнаментом.
Інформація про вбрання караїмів
У багатьох фондах музеїв Москви та Санкт-Петербурга є національний одяг кримських караїмів, але він не виставляється. Є тільки одна етнографічна виставка, яка розміщена у литовському , діє постійно та представлена широким спектром експонатів.
Предмети національного одягу збережені караїмами в Польщі та Литві в емігрантських родинах, які покинули Крим в період перших визвольних змагань, в Туреччині, Франції, Румунії, Болгарії, США та Швейцарії. У Літературі немає систематичного опису національного одягу кримських караїмів з відповідним ілюстрованим матеріалом. У сімейних альбомах та різних виданнях можна знайти лише окремі малюнки та фотографії. 26 березня 2008 році у Львівському музеї історії релігій відбулась виставка «Кримські караїми: історія, віра, майбутнє», де було представлено жіночий та чоловічий народний одяг караїмів.
Див. також
Примітки
- . vgolos.com.ua. 10 серпня 2008. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Мир животных. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.
- Який був відсутній у вбранні кримських татар
- Благородного металу
- Переважно турецьких
- від 7 до 12
- . Таврический Национальный Университет им.Вернадского. Архів оригіналу за 17 червня 2006. Процитовано 3 серпня 2015.
- . legendy.narod.ru. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Офіційний портал мешканців Львова. 2 березня 2008. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
Джерела
- Известия Крымского Республиканского краеведческого музея.— 1994.— № 7.— С.22—31
Посилання
- . Таврический Национальный Университет им.Вернадского. Архів оригіналу за 17 червня 2006. Процитовано 3 серпня 2015.
- . legendy.narod.ru. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Новая жизнь. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Караимика. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Офіційний портал мешканців Львова. 2 березня 2008. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- . vgolos.com.ua. 10 серпня 2008. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Мир животных. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karayimske narodne vbrannya tradicijne vbrannya karayimiv yake zaznayuchi krimskotatarskih tureckih ukrayinskih vpliviv zbereglo samobutni risi Karayimi vdyagalis v tradicijno shidnij odyag za svoyeyu osnovoyu blizkij do vbrannya krimskih tatar Sushinnya odyagu karayimiv na parkani pered luckoyu kenasoyuZhinoche vbrannyaTradicijne zhinoche vbrannya skladalos z dovgoyi do p yat odnokolorovoyi sukni zelenogo abo blakitnogo koloriv manishka yaka bula vishita roslinnim vizerunkom Suknya v mezhah taliyi styaguvalas poyasom z shovku na yakij bula metaleva pryazhka u viglyadu dvoh opuklih sfer Karayimskij poyas buv obov yazkovim atributom zhinochogo kostyuma U davninu karayimski zhinki nosili shalvari sharovari z tokmebalakli shalvarom shirokij napusk yaki do pochatku XX st majzhe vijshli z uzhitku Z shalvarami nosili dovgu bilu shovkovu sorochku poverh yakoyi nadyagali dovgij kaptan antera yakij nagaduvav formoyu suknyu Poverh sukni karayimki nadyagali oksamitovi koftini fermam kirha dovzhinoyu do taliyi ta bez zastibok na osnovi z dovgimi shirokimi rukavami Koftini rozshiti tradicijnim karayimskim vizerunkom Kirha oksamitova korotka kofta bez gudzikiv shilasya z temnoyi temno sinoyu temno zelenoyu temno chervonoyu abo korichnevoyu najchastishe kavovogo koloru tkanini golovnim chinom vikoristovuvali oksamit vishita zolotogo koloru nitkami dosit skladnim roslinnim abo geometrichnim karayimskim vizerunkom Do cogo kostyumu pidbiralisya takozh rozkishni metalevi prikrasi namista z zolotih monet abo cilni metalevi namista u viglyadi kvitiv U tradicijnomu karayimskomu zhinochomu kostyumi isnuvalo dva tipi verhnogo odyagu dlya zagalnogo vikoristannya u primishenni ta dlya vihodu na vulicyu abo dvir U primishenni nosili verhnyu suknyu kapama pri vihodi na vulicyu vdyagali poverh neyi nakidku yaka za svoyeyu formoyu ta tipom shozha na mantiyu dzhube benyush Vzimku dzhube zaminyala korotka shubka kyurk a krim neyi nadyagali dovgu ta shiroku shubu strum Tradicijno paradnij odyag rozshivali za komirom na kutkah rukaviv i podolu zolotimi ta sribnimi nitkami zastosovuvali motuzok Yak golovnij ubir vikoristovuvavsya kruglij ta ploskij prikrashenij bahromoyu biserom ta monetami oksamitovij kapelyushok fes Visota jogo 5 6 sm peredbachala trohi opuklij verh shili yiyi z shovku abo oksamitu perevazhno zelenogo blakitnogo abo bordovogo koloru rozshivali zolotimi abo sribnimi nitkami Yak prikrasu fesu vikoristovuvali pletenu perlami sitku berchem bagi z bokiv prikrashali probitimi vislimi zolotimi monetami perevazhno tureckimi Zverhu fesu inkoli rozmishuvavsya legkij sharfik Zamozhni karayimki dozvolyali sobi zrobiti na pravij storoni fesu vishivku perlami u viglyadi zirki z gostrimi zakinchennyami yaki zvisali donizu chastinoyu vilnoyi kincivki vikoristovuvali i dorogocinne kaminnya z zolotimi pidviskami v kincivkah U povsyakdennomu zhitti karayimki nosili temnij fes prikrashenij bahromoyu abo riznogo rodu pov yazkami yaki buli dovoli chasto vishiti zolotimi nitkami Na lob pov yazuvali dovgij vuzkij shovkovij sharfik chember na golovu nadivali skladenu u viglyadi tyurbana hustku emeni abo dovgij shirokij sharf marama Yak svyatkovi vuali karayimki nosili zatulyayuchi oblichchya chervonij shovk al chotki ta rozshitij zolotimi nitkami shovkovij tyul dyul bent Na lobi karayimki nosili osoblivo ozdobu u viglyadi diademi yaka skladalas z pozolochenoyi sribnoyi plastini z nakreslenoyi na nij davnoyevrejskimi pismenstvami abo arabskimi vislovami sho mali simvolichne znachennya v zhitti karayimiv Yak prikrasu karayimki nosili brasleti zoloti z dorogocinnimi kamenyami serezhki migdalevidni boteke ta u viglyadi gvozdichnoyi kvitki z pidvishenimi na zolotij nitci troma p yatma velikimi perlinami besh butakli karanfil sirga Grudi ta klyuchici karayimskoyi zhinki zalezhno vid dostatku sim yi prikrashali perlovi namista top indzhiya kuloni z kruchenogo zolota gerdanlik im ishi perlova sitka indzhiya kafes Obov yazkovoyu prikrasoyu navit najbidnishih karayimok buli namista z monet nanizani v kilka ryadiv Yak vzuttya nosili m yaki vitoncheni f yanovi chobitki rozshiti mishuroyu ishleme misc poverh yakih nadyagali tverdi tufli bez zadnikiv takozh rozshiti mishuroyu shileme papuchi Yak domashnim vzuttyam koristuvalisya derev yanimi hodunkami z visokimi derev yanimi nevelikimi kablukami ta pidoshvoyu nalih Povsyakdenni nalihi buli z prostogo dereva bez zhodnoyi prikrasi svyatkove vzuttya prikrashalosya inkrustaciyeyu z perlamutru ta cherepahi Oshatnij nacionalnij odyag nadyagali v osoblivo urochistih vipadkah jogo mala kozhna karayimka v tomu chisli j najbidnisha Bidni divchata ta siroti pri jogo vidsutnosti otrimuvali jogo pri odruzhenni vid zamozhnih rodichiv i namagalisya zberegti ta peredati yak spadshinu i pridane dochkam ta onukam tim samim karayimskij odyag formuvav arhayichni risi Choloviche vbrannyaCholoviki karayimi u nacionalnomu vbranni Feodosiya 1837 r Tradicijnij cholovichij kostyum skladavsya z sharovariv shalvari shirokih po shirini ta zvuzhenih donizu nizhnoyi shovkovoyi sorochki kaptana antera abo serednoyi dovzhini halatu smugastogo peretyagnenogo shovkovim abo sribnim poyasom piznishe stali vikoristovuvati remeni Poverh kaptana nadyagalas korotka do poyasu kacavejci z korotkimi rukavami fermana kirha zverhu nadyagalas mantiya dzhube bonyush do p yat Verhnij cholovichij odyag shivsya z temnih tkanin U davninu yak golovni ubori vikoristovuvali visokij shestigrannij kovpak kauk Piznishe jogo zaminila krugla z ploskim dencem porivnyano visoka shapka zshita z temnoyi karakuli abo smushki z penzlem Obramlyali cholovichij odyag u karayimiv zgidno z yihnim shidnim zvichayem yak i v zhinochomu kostyumi vikoristovuvalisya viklyuchno roslinnij chi geometrichnij karayimskij ornament Vzuttya cholovikiv bula sezonnim vlitku nosili vitoncheni shkiryani tufli kavarle ta grubi ale takozh shkiryani katiri vzimku choboti chizmena ta m yaki f yanovie chobitki misc poverh yakih pri neobhidnosti nadyagali atgri Na vipadok negodi vzuttya shilos z visokimi derev yanimi kolodkami na kabluki cholovichih chobit nabivalisya zalizni pidkovi yaki oberigali shkiryanu nabivku vid stirannya ta sluzhili svoyeridnimi shporami pri yizdi verhi Osoblivoyu populyarnistyu koristuvalisya chariki vzuttya yake zshite z odnogo shmatka shkiri z gostrimi kincivkami ta proshita tonkimi shkiryanimi remincyami yaki zatyaguvalisya a vilni kinci obmotuvalisya navkolo gomilok Chariki vzuvalisya na vovnyani shkarpetki abo na onuchi v procesi nosinnya voni nabuvali formu stupni i stavali duzhe elastichnimi Nacionalnim golovnim uborom bula chorna krugla karakuleva nevisoka shapka u starshogo pokolinnya zbereglasya do nashih dniv odyagayetsya na svyata ta sumni podiyi Svyatkovij odyag shivsya z koshtovnogo svitlogo materialu rozshivavsya sriblom ta zolotom prikrashavsya nacionalnim ornamentom Krimski karayimi v Ukrayini u sestrinskih Vikiproyektah Portal Krim Krimski karayimi v Ukrayini u Vikishovishi Informaciya pro vbrannya karayimivU bagatoh fondah muzeyiv Moskvi ta Sankt Peterburga ye nacionalnij odyag krimskih karayimiv ale vin ne vistavlyayetsya Ye tilki odna etnografichna vistavka yaka rozmishena u litovskomu diye postijno ta predstavlena shirokim spektrom eksponativ Predmeti nacionalnogo odyagu zberezheni karayimami v Polshi ta Litvi v emigrantskih rodinah yaki pokinuli Krim v period pershih vizvolnih zmagan v Turechchini Franciyi Rumuniyi Bolgariyi SShA ta Shvejcariyi U Literaturi nemaye sistematichnogo opisu nacionalnogo odyagu krimskih karayimiv z vidpovidnim ilyustrovanim materialom U simejnih albomah ta riznih vidannyah mozhna znajti lishe okremi malyunki ta fotografiyi 26 bereznya 2008 roci u Lvivskomu muzeyi istoriyi religij vidbulas vistavka Krimski karayimi istoriya vira majbutnye de bulo predstavleno zhinochij ta cholovichij narodnij odyag karayimiv Div takozhKarayimi v Ukrayini KarayimiPrimitki vgolos com ua 10 serpnya 2008 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 2 serpnya 2015 Mir zhivotnyh Arhiv originalu za 1 travnya 2015 Procitovano 3 serpnya 2015 Yakij buv vidsutnij u vbranni krimskih tatar Blagorodnogo metalu Perevazhno tureckih vid 7 do 12 Tavricheskij Nacionalnyj Universitet im Vernadskogo Arhiv originalu za 17 chervnya 2006 Procitovano 3 serpnya 2015 legendy narod ru Arhiv originalu za 29 kvitnya 2009 Procitovano 2 serpnya 2015 Oficijnij portal meshkanciv Lvova 2 bereznya 2008 Arhiv originalu za 2 serpnya 2015 Procitovano 2 serpnya 2015 DzherelaIzvestiya Krymskogo Respublikanskogo kraevedcheskogo muzeya 1994 7 S 22 31Posilannya Tavricheskij Nacionalnyj Universitet im Vernadskogo Arhiv originalu za 17 chervnya 2006 Procitovano 3 serpnya 2015 legendy narod ru Arhiv originalu za 29 kvitnya 2009 Procitovano 2 serpnya 2015 Novaya zhizn Arhiv originalu za 2 serpnya 2015 Procitovano 2 serpnya 2015 Karaimika Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 2 serpnya 2015 Oficijnij portal meshkanciv Lvova 2 bereznya 2008 Arhiv originalu za 2 serpnya 2015 Procitovano 2 serpnya 2015 vgolos com ua 10 serpnya 2008 Arhiv originalu za 11 sichnya 2014 Procitovano 2 serpnya 2015 Mir zhivotnyh Arhiv originalu za 1 travnya 2015 Procitovano 3 serpnya 2015