Салари (кит. 撒拉族 Sǎlá Zú; самоназва — Салар, салир), тюркомовний народ в Китаї; живуть в Сюньхуа-Саларському автономному повіті та інших районах провінції Цінхай, а також у провінції Ґаньсу та Сіньцзяні. Чисельність — 104 503 особи (перепис 2000). Саларська мова зазнала значного впливу китайської та тибетської мов; використовувана останнім часом писемність — на латинській основі. Антропологічно салари неоднорідні, але переважає монголоїдний тип. По релігії — мусульмани-суніти, незначна частина сповідує тибетський буддизм ([en]). Основні традиційні заняття — орне землеробство, скотарство, присадибне садівництво та городництво, ковальське та гончарне ремесла. Переважають малі родини.
Салар | |
---|---|
Кількість | 104 503 особи |
Ареал | КНР |
Походження | карлуки |
Близькі до: | Уйгури, югури, тюрки |
Входить до | тюрки монголоїди |
Мова | саларська, китайська |
Релігія | Іслам сунітського толку, буддизм |
Історія
Салари неодноразово брали участь у народних повстаннях. Особливо відоме повстання у 1781, коли саларські мюриди засновника секти «Джахрі» ([en]), під керівництвом свого ахуна Су Сишісаня (苏 四十 三, «Су Сорок-три») дійшли до Ланьчжоу, намагаючись звільнити арештованого Ма. Після страти Ма Мінсіна цінською владою, саларські повстанці взяли в облогу Ланьчжоу, але, після прибуття цінського підкріплення, всі були перебиті.
Під час громадянської війни в Китаї саларський край був під владою Ма Буфана. Після його розгрому комуністами в 1949 і втечі з Китаю, деякі з його колишніх солдатів-саларів, відпущених по домівках переможною Червоною армією, ще кілька років продовжували вести партизанську війну проти комуністів у цінхайсько-ганьсуйському прикордонні. Розповідають, що коли один з його стійких прихильників, (Han Yimu), підняв повстання в цінхайському повіті Сюньхуа у 1958 (одночасно з повстанням в Тибеті проти китайців), від говорив своїм бійцям (можливо, наслідуючи Су Сорок-три): «Сьогодні Сюньхуа, завтра Ланьчжоу, післязавтра Пекін!». Кажуть, що коли повстання було придушене, і Хань Іму перевезли до Пекіна на суд та страту, він зрозумів, що недооцінив сили іншого боку протистояння, й зауважив: «У них в Китаї більше народу, ніж у Цинхаї яків!».
Примітки
- Lipman, 1998, с. 112-113
- Allatson, Paul; McCormack, Jo (2008), Exile cultures, misplaced identities, Volume 30 of Critical studies, Rodopi, с. 65—66, ISBN
Література
- Народи Східної Азії, М. — Л., 1965.
- Lipman, Jonathan Neaman (1998), Familiar strangers: a history of Muslims in Northwest China, Hong Kong University Press, ISBN
Посилання
- Сторінка про Салар в Китайському інформаційному інтернет-центрі(рос.)
- Сторінка про Салар на China's Official Gateway to News & Information(англ.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salari kit 撒拉族 Sǎla Zu samonazva Salar salir tyurkomovnij narod v Kitayi zhivut v Syunhua Salarskomu avtonomnomu poviti ta inshih rajonah provinciyi Cinhaj a takozh u provinciyi Gansu ta Sinczyani Chiselnist 104 503 osobi perepis 2000 Salarska mova zaznala znachnogo vplivu kitajskoyi ta tibetskoyi mov vikoristovuvana ostannim chasom pisemnist na latinskij osnovi Antropologichno salari neodnoridni ale perevazhaye mongoloyidnij tip Po religiyi musulmani suniti neznachna chastina spoviduye tibetskij buddizm en Osnovni tradicijni zanyattya orne zemlerobstvo skotarstvo prisadibne sadivnictvo ta gorodnictvo kovalske ta goncharne remesla Perevazhayut mali rodini SalarKilkist104 503 osobiAreal KNRPohodzhennyakarlukiBlizki do Ujguri yuguri tyurkiVhodit dotyurki mongoloyidiMovasalarska kitajskaReligiyaIslam sunitskogo tolku buddizmPrapor salarivIstoriyaSalari neodnorazovo brali uchast u narodnih povstannyah Osoblivo vidome povstannya u 1781 koli salarski myuridi zasnovnika sekti Dzhahri en pid kerivnictvom svogo ahuna Su Sishisanya 苏 四十 三 Su Sorok tri dijshli do Lanchzhou namagayuchis zvilniti areshtovanogo Ma Pislya strati Ma Minsina cinskoyu vladoyu salarski povstanci vzyali v oblogu Lanchzhou ale pislya pributtya cinskogo pidkriplennya vsi buli perebiti Pid chas gromadyanskoyi vijni v Kitayi salarskij kraj buv pid vladoyu Ma Bufana Pislya jogo rozgromu komunistami v 1949 i vtechi z Kitayu deyaki z jogo kolishnih soldativ salariv vidpushenih po domivkah peremozhnoyu Chervonoyu armiyeyu she kilka rokiv prodovzhuvali vesti partizansku vijnu proti komunistiv u cinhajsko gansujskomu prikordonni Rozpovidayut sho koli odin z jogo stijkih prihilnikiv Han Yimu pidnyav povstannya v cinhajskomu poviti Syunhua u 1958 odnochasno z povstannyam v Tibeti proti kitajciv vid govoriv svoyim bijcyam mozhlivo nasliduyuchi Su Sorok tri Sogodni Syunhua zavtra Lanchzhou pislyazavtra Pekin Kazhut sho koli povstannya bulo pridushene i Han Imu perevezli do Pekina na sud ta stratu vin zrozumiv sho nedoociniv sili inshogo boku protistoyannya j zauvazhiv U nih v Kitayi bilshe narodu nizh u Cinhayi yakiv PrimitkiLipman 1998 s 112 113 Allatson Paul McCormack Jo 2008 Exile cultures misplaced identities Volume 30 of Critical studies Rodopi s 65 66 ISBN 9042024062LiteraturaNarodi Shidnoyi Aziyi M L 1965 Lipman Jonathan Neaman 1998 Familiar strangers a history of Muslims in Northwest China Hong Kong University Press ISBN 9622094686PosilannyaStorinka pro Salar v Kitajskomu informacijnomu internet centri ros Storinka pro Salar na China s Official Gateway to News amp Information angl Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi