Тувинці (самоназва тива кіжи, застарілі назви — урянхайці, сойони, сойоти) — тюркський народ, один з корінних народів . Основне населення Республіки Тива (РФ). Столиця Тиви місто Кизил — географічний центр Азії. Чисельність у світі — понад 300 тис. чоловік (2005), з них понад 2/3 у РФ, також у Китаї та Монголії (понад 20 тис. чоловік). Найбільшою етнічною групою тувинців Монголії є ценгельці.
Тувинці | |
---|---|
Стара тувинка-ценгелка з онукою | |
Кількість | понад 300 тис. чол. |
Ареал | Росія: Республіка Тива (Тува) |
Близькі до: | тофалари, народи уйгурської підгрупи тюркських народів тюркські народи |
Мова | тувинська мова, частково російська мова і монгольська мова (у південних тувинців) |
Релігія | буддисти (ламаїзм), традиційні вірування шаманізм |
За релігією тувинці — буддисти та прибічники традиційних культів (шаманізм). Серед тувинців нема однорідності, західні групи зберігають більше тюркських ознак, східним тувинцям, зокрема тоджинцям (інколи розглядаються як окремий народ, субетнічна група тувинців тощо) притаманні риси монгольських народів.
Історія
Етногенез тувинців виглядає так, що на території Тиви жило давнє центрально-азійське населення (за версією — пращури киргизів), яке в 13-14 століттях зазнало експансії монголів, що значно вплинули на антропологічний тип сучасних тувинців. А вже до початку 19 століття усі групи тувинців, разом зі східними, були повністю потюрчені, що власне і стало підсумком формування тувинської нації. Тива нарівні з Монголією зберігала незалежність після національно-визвольних революцій (у Тиві в 1921 р.), але 1944 року добровільно ввійшла до складу СРСР на правах автономної області (у 1961 р. перетворено на АРСР, сьогодні, з 1991 р. — Республіка Тива). Зараз Тива — одна з нечисленних російських автономій, де корінна нація переважає за чисельністю росіян і складає більше половини загального населення (у Тиві тувинців 2/3).
Духовна культура
На весь світ відомий хоомей — тувинський горловий спів. Основним жанром фольклору є не казки, а алгиші — шаманські міфи, присвячені духам природи, світу, про визначних шаманів і події, побутові тощо. Цей факт за СРСР замовчувався, а сам жанр не розвивався, після 1991 р. виконання і творення алгишів відроджено зусиллями ентузіастів і національних науковців та інтелігенції, перш за все завдяки видатному письменнику і етнографу Монгуш Кенін-Лопсану.
Див. також
Джерела, посилання і література
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 453—454 (стаття «Тувинці»)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Сайт тувинського народу — безліч інформації про тувинців і Туву. (рос.)
- Тувинський форум — розділ «Бібліотека» -найповніша інформацію про Туву і тувинців (рос.)
- Історія Туви і тувинців на Тувинському форумі (рос.)
- Стаття Вайнштейна С. про тувинців на сайті народів Росії (рос.)
- (рос., англ.)
- (рос.)
- Корінні народи Росії — Тувинці (рос.)
- Фортеця Пор-Бажин Сайт, присвячений культурі тувинців (рос.)
- Офіційний сайт музичного колективу «Хуун Хуур Ту» (англ.)
- Загальна інформація про тувинців (рос.)
- Тувинський «Новий Рік» Шагаа (рос.)
- Короткі відомості про тувинців (рос.)
- Стаття про музичний колектив «Хуун Хуур Ту» (рос.)
- Туристична інформація про Туву (рос.)
- Тувинские народные сказки, Новосибирск: «Наука», 1994 («Памятники фольклора народов Сибири и Дальнего Востока»)
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tuvinci samonazva tiva kizhi zastarili nazvi uryanhajci sojoni sojoti tyurkskij narod odin z korinnih narodiv Osnovne naselennya Respubliki Tiva RF Stolicya Tivi misto Kizil geografichnij centr Aziyi Chiselnist u sviti ponad 300 tis cholovik 2005 z nih ponad 2 3 u RF takozh u Kitayi ta Mongoliyi ponad 20 tis cholovik Najbilshoyu etnichnoyu grupoyu tuvinciv Mongoliyi ye cengelci TuvinciStara tuvinka cengelka z onukoyuKilkist ponad 300 tis chol Areal Rosiya Respublika Tiva Tuva Blizki do tofalari narodi ujgurskoyi pidgrupi tyurkskih narodiv tyurkski narodiMova tuvinska mova chastkovo rosijska mova i mongolska mova u pivdennih tuvinciv Religiya buddisti lamayizm tradicijni viruvannya shamanizm Rozselennya tuvinciv Za religiyeyu tuvinci buddisti ta pribichniki tradicijnih kultiv shamanizm Sered tuvinciv nema odnoridnosti zahidni grupi zberigayut bilshe tyurkskih oznak shidnim tuvincyam zokrema todzhincyam inkoli rozglyadayutsya yak okremij narod subetnichna grupa tuvinciv tosho pritamanni risi mongolskih narodiv IstoriyaEtnogenez tuvinciv viglyadaye tak sho na teritoriyi Tivi zhilo davnye centralno azijske naselennya za versiyeyu prashuri kirgiziv yake v 13 14 stolittyah zaznalo ekspansiyi mongoliv sho znachno vplinuli na antropologichnij tip suchasnih tuvinciv A vzhe do pochatku 19 stolittya usi grupi tuvinciv razom zi shidnimi buli povnistyu potyurcheni sho vlasne i stalo pidsumkom formuvannya tuvinskoyi naciyi Tiva narivni z Mongoliyeyu zberigala nezalezhnist pislya nacionalno vizvolnih revolyucij u Tivi v 1921 r ale 1944 roku dobrovilno vvijshla do skladu SRSR na pravah avtonomnoyi oblasti u 1961 r peretvoreno na ARSR sogodni z 1991 r Respublika Tiva Zaraz Tiva odna z nechislennih rosijskih avtonomij de korinna naciya perevazhaye za chiselnistyu rosiyan i skladaye bilshe polovini zagalnogo naselennya u Tivi tuvinciv 2 3 tuvinska povstyana yurtaDuhovna kulturaNa ves svit vidomij hoomej tuvinskij gorlovij spiv Osnovnim zhanrom folkloru ye ne kazki a algishi shamanski mifi prisvyacheni duham prirodi svitu pro viznachnih shamaniv i podiyi pobutovi tosho Cej fakt za SRSR zamovchuvavsya a sam zhanr ne rozvivavsya pislya 1991 r vikonannya i tvorennya algishiv vidrodzheno zusillyami entuziastiv i nacionalnih naukovciv ta inteligenciyi persh za vse zavdyaki vidatnomu pismenniku i etnografu Mongush Kenin Lopsanu Div takozhHuun Huur Tu Hostug Tiva Tuvinska Narodna RespublikaDzherela posilannya i literaturaNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 453 454 stattya Tuvinci Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sajt tuvinskogo narodu bezlich informaciyi pro tuvinciv i Tuvu ros Tuvinskij forum rozdil Biblioteka najpovnisha informaciyu pro Tuvu i tuvinciv ros Istoriya Tuvi i tuvinciv na Tuvinskomu forumi ros Stattya Vajnshtejna S pro tuvinciv na sajti narodiv Rosiyi ros ros angl ros Korinni narodi Rosiyi Tuvinci ros Fortecya Por Bazhin Sajt prisvyachenij kulturi tuvinciv ros Oficijnij sajt muzichnogo kolektivu Huun Huur Tu angl Zagalna informaciya pro tuvinciv ros Tuvinskij Novij Rik Shagaa ros Korotki vidomosti pro tuvinciv ros Stattya pro muzichnij kolektiv Huun Huur Tu ros Turistichna informaciya pro Tuvu ros Tuvinskie narodnye skazki Novosibirsk Nauka 1994 Pamyatniki folklora narodov Sibiri i Dalnego Vostoka Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi