Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лев Микола йович Гумільо в 1 14 жовтня 1912 19121014 Царське Село 15 червня 1992 Санкт Петербург радянський та російськи

Гумільов Лев Миколайович

Гумільов Лев Миколайович

Лев Микола́йович Гумільо́в (1 (14) жовтня 1912(19121014), Царське Село — 15 червня 1992, Санкт-Петербург) — радянський та російський географ, тюрколог й історик-етнолог, доктор історичних і географічних наук, поет. Перекладач із перської мови. Засновник пасіонарної теорії етногенезу.

Лев Гумільов
Лев Гумилёв
image
Народився 1 жовтня 1912(1912-10-01)[1][2]
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Помер 15 червня 1992(1992-06-15)[3][2][…](79 років) або 1992[5]
Санкт-Петербург, Росія[2]
Поховання d
Країна image Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
image Росія[6]
Діяльність антрополог, географ, історик, поет, перекладач, письменник, філософ, етнолог
Alma mater d (13 грудня 1935)
Ленінградський державний університет (1987)
Галузь історіографія, етнологія, сходознавство і археологія
Заклад d
Ермітаж
Санкт-Петербурзький державний університет
d
Посада старший науковий співробітник[d]
Вчене звання d
Науковий ступінь доктор історичних наук (1961) і доктор географічних наук (1974)
Вчителі d
Лур'є Соломон Якович
Кюнер Микола Васильович
d і Тарле Євген Вікторович
Відомі учні Прохоров Геліан Михайлович
Війна німецько-радянська війна
Відомий завдяки: пасіонарній теорії етногенез
Батько Гумільов Микола Степанович
Мати Ахматова Анна Андріївна
Нагороди
image image image image image image
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Гумільов Лев Миколайович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гумільов.

Біографія

Народився в Царському Селі 1 жовтня 1912 року. Син російських поетів Миколи Гумільова і Анни Ахматової. У дитинстві виховувався у бабусі в маєтку Слепнєво Бежецького повіту Тверської губернії.

З 1917 до 1929 жив у місті Бежецьк. З 1930 року в Ленінграді. У 1930—1934 роках працював в експедиціях в Саянах, на Памірі й в Криму. З 1934 року навчається на історичному факультеті Ленінградського університету. У 1935 році виключений з університету та заарештований, та за кілька днів звільнений. У 1937 році відновлено в ЛДУ.

У 1938 році заарештований як студент ЛДУ і засуджений на п'ять років. Термін відбував в Норильлазі, працюючи в мідно-нікелевій шахті, по закінченню терміну залишено в Норильську без права виїзду. Восени 1944 року добровільно вступив у лави Червоної армії, воював рядовим у 1386 зенітно-артилерійському полку, який входив в 31-у зенітно-артилерійську дивізію на Першому Білоруському фронті, закінчивши війну в Берліні.

У 1945 році демобілізований, відновлений в ЛДУ, який закінчив на початку 1946 і вступив до аспірантури Ленінградського відділення , звідки виключений з мотивуванням «у зв'язку з невідповідністю філологічної підготовки при виборі фаху».

28 грудня 1948 року захистив в ЛДУ дисертацію кандидата історичних наук, прийнятий науковим співробітником у .

6 листопада 1949 року заарештований, засуджений на 10 років, які відбував спочатку у таборі окремого призначення в біля Караганди, потім у таборі біля Междурєченська в Кемеровській області, в Саянах. 11 травня 1956 р. реабілітований за відсутністю складу злочину.

З 1956 р. працював бібліотекарем в Ермітажі. У 1961 р. захистив докторську дисертацію з історії («Давні тюрки»), а 1974 р. докторську дисертацію з географії («Етногенез і біосфера Землі»). 21 травня 1976 року відмовлено у присудженні другого ступеня доктора географічних наук. До виходу на пенсію у 1986 працював у при Ленінградському державному університеті.

Помер 15 червня 1992 року в Санкт-Петербурзі. Похований на Нікольському цвинтарі Олександро-Невської Лаври.

У серпні 2005 року в Казані «у зв'язку з днями Санкт-Петербурга та святкуванням тисячоліття міста Казань» Льву Гумільову встановлено пам'ятник. За особистою ініціативою президента Казахстану Н. Назарбаєва 1996 р. в Астані ім'ям Гумільова названо один з провідних вузів країни, . У 2002 році у стінах університету створено кабінет-музей Л. М. Гумільова.

Гумільов та історична наука

Лев Гумільов запропонував комплекс оригінальних методів вивчення етногенезу, сенс якого у паралельному вивченні історичних даних клімату, геології і географії утворюючого ландшафту, археологічних і культурних джерел. Базою його дослідництва була оригінальна пасіонарна теорія етногенезу, за допомогою якої він намагався обґрунтувати закономірності історичного процесу.

У власних дослідженнях Л. М. Гумильов дотримувався ідей близьких євразійству. Наприклад, масштаби монголо-татарського іга він вважав занадто перебільшеними. На його думку, русько-монгольські відносини ґрунтувались, скоріш, на , а серйозні зіткнення пов'язувалися, переважно, з ординськими мусульманами, радикальнішими, ніж інші монголи. Китай у нього постає не мирним захисником цивілізації, котрий воює з загарбниками, а хижим агресором. Так само він говорить про Європу: критика європоцентризму посідає у його працях провідне місце. Русів (до XIV ст.) і сучасних росіян вважає різними етносами.

З практичних досягнень Гумільова варто зазначити «відкриття Хазарії», тобто з'ясування умотивованості й археологічного підтвердження місцезнаходження основних міст Хазарського каганату: Ітиля і Семендера, чиє розташування доти залишалося невідомим науці.

Гумільов послідовно відмовляв Русі-Україні, українцям у суб'єктності, називав праці М. С. Грушевського «кроком назад».

Критика пасіонарної теорії етногенезу

image

Л. Клейн вважає, що «запропоновані Л. М. Гумільовим узагальнення — межі періодів (фаз), їх тривалість, цифри — усе це побудовано на піску. Оскільки, який сенс говорити про початок існування Етносу або його кінець, про його перетворення, якщо неправильно, непереконливо вказані визначальні ознаки, якщо немає критеріїв діагностики — це той самий етнос чи вже новий?».[1] [ 15 січня 2013 у Wayback Machine.]

О. Янов стверджує, що відсутність об'єктивного і верифікованого критерію новизни етносу робить гіпотезу Гумільова несумісну з вимогами природознавства, а й виводить за межі науки, перетворюючи на легку здобич «патріотичного» волюнтаризму. Янов вказує, що Гумільов так зображує процес народження нового етносу: спочатку виникають «пасіонарії», люди, здатні жертвувати собою в ім'я відродження і величі свого етносу, провісники майбутнього. Потім якийсь «палкий геній» згуртовує навколо себе знов-таки «пристрасних, енергійних, неприборканих людей» і проводить їх до перемоги. Виникає «контроверза», нове зі «споживацьким егоїзмом» старого етносу. Але врешті «пасіонарність» так широко поширюється у вигляді «мутацій», що старий етнос здається на милість переможця. На цих уламках виникає новий.

За словами Янова, це — лише універсальний набір ознак будь-якої великої політичної зміни, однаково який можна застосовувати до всіх революцій і реформацій у світі, наприклад до Великої Французької революції. Вольтера і Дені Дідро можна також назвати «пасіонаріями», сказати, що в них виникла «контроверза» з колишнім феодальним етносом, що «поруч із процесами розпаду з'явилися нове покоління — героїчне, жертовне, патріотичне, що ця „пасіонарність“ так поширилася в Європі, що старому етносу довелося здатися на милість переможця (Наполеона)».

Янов вказує, що, на думку Гумільова, п'ять століть відокремлюють перший вибух (Еллада) від другого (Персія), але тільки два відокремлюють передостанній (монголи) від останнього (Росія). Янов каже: «Або щось серйозно забарахлило в біосфері, якщо не змогла упродовж шести століть зробити жодного нового „суперетносу“, або Гумільов штучно її заблокував — з „патріотичних“ міркувань.»

Янов вказує, що Гумільов підкреслює пріоритет нації (етносу) над особистістю: «Етнос як система незмірно більша за людину», є противником культурних контактів між етносами, а "свобода для Гумільова тотожна анархії: «Етнос може… у зіткненні з іншим етносом утворити химеру і тим самим розпочати „смугу свободи“ {коли він} виникає поведінковий синдром, супроводжуваний потребою знищувати природу і культуру…»

Янов також вказує на те що, що Гумільову близькі антисемітські погляди, оскільки про євреїв Гумільов каже: «Проникаючи в чуже їм етнічне середовище, {вони} починають його деформувати. Не маючи змоги здійснювати повноцінне життя у незвичному їм ландшафті, прибульці починають ставитися до нього по-споживацьки. Інакше кажучи — жити за його рахунок. Встановлюючи свою систему взаємовідносин, вони примусово нав'язують її аборигенам та практично перетворюють в пригноблювану більшість».[2] [ 15 січня 2009 у Wayback Machine.]

Головні монографії Л. М. Гумільова

  • Історія народу Хунну [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] (1960)(рос.)
  • Відкриття Хазарії [ 23 листопада 2013 у Wayback Machine.] (1966)(рос.)
  • Древні тюрки [ 1 грудня 2011 у Wayback Machine.] (1967)(рос.)
  • Пошуки вигаданого царства [ 24 грудня 2008 у Wayback Machine.] (1970)(рос.)
  • Хунну в Китаї [ 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] (1974)(рос.)
  • Етногенез і біосфера Землі [ 1 травня 2007 у Wayback Machine.] (1979)(рос.)
  • Древня Русь і Великий Степ [ 22 травня 2007 у Wayback Machine.] (1989)(рос.)
  • Гумилев Л. Н. География этноса в исторический период. / «НАУКА», Ленинградское отделение, 1990, 279 сторінок, наклад 30 000, (рос.)
  • Тисячоліття навколо Каспію [ 24 грудня 2008 у Wayback Machine.] (1990)(рос.)
  • Від Русі до Росії [ 20 квітня 2018 у Wayback Machine.] (1992)(рос.)
  • Кінець і знову початок [ 24 грудня 2008 у Wayback Machine.] (1992)(рос.)
  • Чорна легенда [ 24 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • Синхронія. Досвід опису Історичного часу [ 24 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • З історії Євразії. Видавництво «Искусство», Москва 1993. (рос.)

Статті й інтерв'ю Л. М. Гумільова

Л. М. Гумільов. Чи може витвір красного письменства бути історичним джерелом? (Надруковано // Рус. литература. — 1972. — N 1. — З. 73-82.) [ 4 січня 2009 у Wayback Machine.]

Критика теорій Гумільова

Під час упорядкування біографії використовувався матеріал «Лев Миколайович Гумільов. Бібліографічний покажчик» [ 4 лютого 2009 у Wayback Machine.] (передмову, складання, редакція А. Р. Карімулліна, відповідальний редактор Р. І. Валієв, доповнений О. Г. Новіковою).

Див. також

Джерела та література

Посилання

  • Центр Льва Гумільова [ 25 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

  1. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  2. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
    d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
  5. Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
    d:Track:Q17982241d:Track:Q17982434d:Track:Q17982386d:Track:Q656
  6. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  7. . Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 21 січня 2009.
  8. . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 21 січня 2009.
  9. "От Руси к России". gumilevica.kulichki.net. Процитовано 19 липня 2022.
  10. gumilevica.kulichki.net http://gumilevica.kulichki.net/ARGS/index.html. Процитовано 19 липня 2022. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (червень 2014)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lev Mikola jovich Gumilo v 1 14 zhovtnya 1912 19121014 Carske Selo 15 chervnya 1992 Sankt Peterburg radyanskij ta rosijskij geograf tyurkolog j istorik etnolog doktor istorichnih i geografichnih nauk poet Perekladach iz perskoyi movi Zasnovnik pasionarnoyi teoriyi etnogenezu Lev GumilovLev GumilyovNarodivsya 1 zhovtnya 1912 1912 10 01 1 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 Pomer 15 chervnya 1992 1992 06 15 3 2 79 rokiv abo 1992 5 Sankt Peterburg Rosiya 2 Pohovannya dKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSR Rosiya 6 Diyalnist antropolog geograf istorik poet perekladach pismennik filosof etnologAlma mater d 13 grudnya 1935 Leningradskij derzhavnij universitet 1987 Galuz istoriografiya etnologiya shodoznavstvo i arheologiyaZaklad d Ermitazh Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet dPosada starshij naukovij spivrobitnik d Vchene zvannya dNaukovij stupin doktor istorichnih nauk 1961 i doktor geografichnih nauk 1974 Vchiteli d Lur ye Solomon Yakovich Kyuner Mikola Vasilovich d i Tarle Yevgen ViktorovichVidomi uchni Prohorov Gelian MihajlovichVijna nimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki pasionarnij teoriyi etnogenezBatko Gumilov Mikola StepanovichMati Ahmatova Anna AndriyivnaNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Gumilov Lev Mikolajovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gumilov BiografiyaNarodivsya v Carskomu Seli 1 zhovtnya 1912 roku Sin rosijskih poetiv Mikoli Gumilova i Anni Ahmatovoyi U ditinstvi vihovuvavsya u babusi v mayetku Slepnyevo Bezheckogo povitu Tverskoyi guberniyi Z 1917 do 1929 zhiv u misti Bezheck Z 1930 roku v Leningradi U 1930 1934 rokah pracyuvav v ekspediciyah v Sayanah na Pamiri j v Krimu Z 1934 roku navchayetsya na istorichnomu fakulteti Leningradskogo universitetu U 1935 roci viklyuchenij z universitetu ta zaareshtovanij ta za kilka dniv zvilnenij U 1937 roci vidnovleno v LDU U 1938 roci zaareshtovanij yak student LDU i zasudzhenij na p yat rokiv Termin vidbuvav v Norillazi pracyuyuchi v midno nikelevij shahti po zakinchennyu terminu zalisheno v Norilsku bez prava viyizdu Voseni 1944 roku dobrovilno vstupiv u lavi Chervonoyi armiyi voyuvav ryadovim u 1386 zenitno artilerijskomu polku yakij vhodiv v 31 u zenitno artilerijsku diviziyu na Pershomu Biloruskomu fronti zakinchivshi vijnu v Berlini U 1945 roci demobilizovanij vidnovlenij v LDU yakij zakinchiv na pochatku 1946 i vstupiv do aspiranturi Leningradskogo viddilennya zvidki viklyuchenij z motivuvannyam u zv yazku z nevidpovidnistyu filologichnoyi pidgotovki pri vibori fahu 28 grudnya 1948 roku zahistiv v LDU disertaciyu kandidata istorichnih nauk prijnyatij naukovim spivrobitnikom u 6 listopada 1949 roku zaareshtovanij zasudzhenij na 10 rokiv yaki vidbuvav spochatku u tabori okremogo priznachennya v bilya Karagandi potim u tabori bilya Mezhduryechenska v Kemerovskij oblasti v Sayanah 11 travnya 1956 r reabilitovanij za vidsutnistyu skladu zlochinu Z 1956 r pracyuvav bibliotekarem v Ermitazhi U 1961 r zahistiv doktorsku disertaciyu z istoriyi Davni tyurki a 1974 r doktorsku disertaciyu z geografiyi Etnogenez i biosfera Zemli 21 travnya 1976 roku vidmovleno u prisudzhenni drugogo stupenya doktora geografichnih nauk Do vihodu na pensiyu u 1986 pracyuvav u pri Leningradskomu derzhavnomu universiteti Pomer 15 chervnya 1992 roku v Sankt Peterburzi Pohovanij na Nikolskomu cvintari Oleksandro Nevskoyi Lavri U serpni 2005 roku v Kazani u zv yazku z dnyami Sankt Peterburga ta svyatkuvannyam tisyacholittya mista Kazan Lvu Gumilovu vstanovleno pam yatnik Za osobistoyu iniciativoyu prezidenta Kazahstanu N Nazarbayeva 1996 r v Astani im yam Gumilova nazvano odin z providnih vuziv krayini U 2002 roci u stinah universitetu stvoreno kabinet muzej L M Gumilova Gumilov ta istorichna naukaLev Gumilov zaproponuvav kompleks originalnih metodiv vivchennya etnogenezu sens yakogo u paralelnomu vivchenni istorichnih danih klimatu geologiyi i geografiyi utvoryuyuchogo landshaftu arheologichnih i kulturnih dzherel Bazoyu jogo doslidnictva bula originalna pasionarna teoriya etnogenezu za dopomogoyu yakoyi vin namagavsya obgruntuvati zakonomirnosti istorichnogo procesu U vlasnih doslidzhennyah L M Gumilov dotrimuvavsya idej blizkih yevrazijstvu Napriklad masshtabi mongolo tatarskogo iga vin vvazhav zanadto perebilshenimi Na jogo dumku rusko mongolski vidnosini gruntuvalis skorish na a serjozni zitknennya pov yazuvalisya perevazhno z ordinskimi musulmanami radikalnishimi nizh inshi mongoli Kitaj u nogo postaye ne mirnim zahisnikom civilizaciyi kotrij voyuye z zagarbnikami a hizhim agresorom Tak samo vin govorit pro Yevropu kritika yevropocentrizmu posidaye u jogo pracyah providne misce Rusiv do XIV st i suchasnih rosiyan vvazhaye riznimi etnosami Z praktichnih dosyagnen Gumilova varto zaznachiti vidkrittya Hazariyi tobto z yasuvannya umotivovanosti j arheologichnogo pidtverdzhennya misceznahodzhennya osnovnih mist Hazarskogo kaganatu Itilya i Semendera chiye roztashuvannya doti zalishalosya nevidomim nauci Gumilov poslidovno vidmovlyav Rusi Ukrayini ukrayincyam u sub yektnosti nazivav praci M S Grushevskogo krokom nazad Kritika pasionarnoyi teoriyi etnogenezuL Klejn vvazhaye sho zaproponovani L M Gumilovim uzagalnennya mezhi periodiv faz yih trivalist cifri use ce pobudovano na pisku Oskilki yakij sens govoriti pro pochatok isnuvannya Etnosu abo jogo kinec pro jogo peretvorennya yaksho nepravilno neperekonlivo vkazani viznachalni oznaki yaksho nemaye kriteriyiv diagnostiki ce toj samij etnos chi vzhe novij 1 15 sichnya 2013 u Wayback Machine O Yanov stverdzhuye sho vidsutnist ob yektivnogo i verifikovanogo kriteriyu novizni etnosu robit gipotezu Gumilova nesumisnu z vimogami prirodoznavstva a j vivodit za mezhi nauki peretvoryuyuchi na legku zdobich patriotichnogo volyuntarizmu Yanov vkazuye sho Gumilov tak zobrazhuye proces narodzhennya novogo etnosu spochatku vinikayut pasionariyi lyudi zdatni zhertvuvati soboyu v im ya vidrodzhennya i velichi svogo etnosu provisniki majbutnogo Potim yakijs palkij genij zgurtovuye navkolo sebe znov taki pristrasnih energijnih nepriborkanih lyudej i provodit yih do peremogi Vinikaye kontroverza nove zi spozhivackim egoyizmom starogo etnosu Ale vreshti pasionarnist tak shiroko poshiryuyetsya u viglyadi mutacij sho starij etnos zdayetsya na milist peremozhcya Na cih ulamkah vinikaye novij Za slovami Yanova ce lishe universalnij nabir oznak bud yakoyi velikoyi politichnoyi zmini odnakovo yakij mozhna zastosovuvati do vsih revolyucij i reformacij u sviti napriklad do Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi Voltera i Deni Didro mozhna takozh nazvati pasionariyami skazati sho v nih vinikla kontroverza z kolishnim feodalnim etnosom sho poruch iz procesami rozpadu z yavilisya nove pokolinnya geroyichne zhertovne patriotichne sho cya pasionarnist tak poshirilasya v Yevropi sho staromu etnosu dovelosya zdatisya na milist peremozhcya Napoleona Yanov vkazuye sho na dumku Gumilova p yat stolit vidokremlyuyut pershij vibuh Ellada vid drugogo Persiya ale tilki dva vidokremlyuyut peredostannij mongoli vid ostannogo Rosiya Yanov kazhe Abo shos serjozno zabarahlilo v biosferi yaksho ne zmogla uprodovzh shesti stolit zrobiti zhodnogo novogo superetnosu abo Gumilov shtuchno yiyi zablokuvav z patriotichnih mirkuvan Yanov vkazuye sho Gumilov pidkreslyuye prioritet naciyi etnosu nad osobististyu Etnos yak sistema nezmirno bilsha za lyudinu ye protivnikom kulturnih kontaktiv mizh etnosami a svoboda dlya Gumilova totozhna anarhiyi Etnos mozhe u zitknenni z inshim etnosom utvoriti himeru i tim samim rozpochati smugu svobodi koli vin vinikaye povedinkovij sindrom suprovodzhuvanij potreboyu znishuvati prirodu i kulturu Yanov takozh vkazuye na te sho sho Gumilovu blizki antisemitski poglyadi oskilki pro yevreyiv Gumilov kazhe Pronikayuchi v chuzhe yim etnichne seredovishe voni pochinayut jogo deformuvati Ne mayuchi zmogi zdijsnyuvati povnocinne zhittya u nezvichnomu yim landshafti pribulci pochinayut stavitisya do nogo po spozhivacki Inakshe kazhuchi zhiti za jogo rahunok Vstanovlyuyuchi svoyu sistemu vzayemovidnosin voni primusovo nav yazuyut yiyi aborigenam ta praktichno peretvoryuyut v prignoblyuvanu bilshist 2 15 sichnya 2009 u Wayback Machine Golovni monografiyi L M GumilovaIstoriya narodu Hunnu 31 serpnya 2018 u Wayback Machine 1960 ros Vidkrittya Hazariyi 23 listopada 2013 u Wayback Machine 1966 ros Drevni tyurki 1 grudnya 2011 u Wayback Machine 1967 ros Poshuki vigadanogo carstva 24 grudnya 2008 u Wayback Machine 1970 ros Hunnu v Kitayi 20 veresnya 2018 u Wayback Machine 1974 ros Etnogenez i biosfera Zemli 1 travnya 2007 u Wayback Machine 1979 ros Drevnya Rus i Velikij Step 22 travnya 2007 u Wayback Machine 1989 ros Gumilev L N Geografiya etnosa v istoricheskij period NAUKA Leningradskoe otdelenie 1990 279 storinok naklad 30 000 ISBN 5 02 027164 0 ros Tisyacholittya navkolo Kaspiyu 24 grudnya 2008 u Wayback Machine 1990 ros Vid Rusi do Rosiyi 20 kvitnya 2018 u Wayback Machine 1992 ros Kinec i znovu pochatok 24 grudnya 2008 u Wayback Machine 1992 ros Chorna legenda 24 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Sinhroniya Dosvid opisu Istorichnogo chasu 24 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Z istoriyi Yevraziyi Vidavnictvo Iskusstvo Moskva 1993 ISBN 5 210 02258 7 ros Statti j interv yu L M GumilovaL M Gumilov Chi mozhe vitvir krasnogo pismenstva buti istorichnim dzherelom Nadrukovano Rus literatura 1972 N 1 Z 73 82 4 sichnya 2009 u Wayback Machine Kritika teorij Gumilova Knigi Loren R Grem Prirodoznavstvo filosofiya ta pro lyudsku povedinku u Radyanskomu Soyuzi 3 lyutogo 2009 u Wayback Machine Per z ang M Politizdat 1991 480 z Statti Davnya Rus u tvorah Lva Gumilova 15 sichnya 2009 u Wayback Machine Lev Klejn Girki dumki vibaglivogo recenzenta vchennya L M Gumilova Neva 1992 4 z 228 246 15 sichnya 2013 u Wayback Machine Boris Ribakov Pro podolannya samoobmanu 15 sichnya 2009 u Wayback Machine Oleksandr Yanov Vchennya Lva Gumilova 15 sichnya 2009 u Wayback Machine Propeler pasionarnosti 21 veresnya 2008 u Wayback Machine Yulian Bromlej Sho stosuyetsya odnogo avtonekrologa 17 chervnya 2012 u Wayback Machine Josip Grigulevich Sho stosuyetsya statti Yu M Borodaya Etnichni kontakti j dovkillya 15 sichnya 2009 u Wayback Machine Pid chas uporyadkuvannya biografiyi vikoristovuvavsya material Lev Mikolajovich Gumilov Bibliografichnij pokazhchik 4 lyutogo 2009 u Wayback Machine peredmovu skladannya redakciya A R Karimullina vidpovidalnij redaktor R I Valiyev dopovnenij O G Novikovoyu Div takozhAntisistema Superetnos Etnos Subetnos Konviksiya Konsorciya etnogenez Etnichna iyerarhiya Pasionarna koncepciya etnogenezu YevrazijstvoDzherela ta literaturaO V Yas Gumilov Lev Mikolajovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaCentr Lva Gumilova 25 chervnya 2014 u Wayback Machine ros Portal Biografiyi Portal Nauka Portal SRSR PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Lyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2009 Procitovano 21 sichnya 2009 Arhiv originalu za 17 travnya 2008 Procitovano 21 sichnya 2009 Ot Rusi k Rossii gumilevica kulichki net Procitovano 19 lipnya 2022 gumilevica kulichki net http gumilevica kulichki net ARGS index html Procitovano 19 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2014

Дата публікації:
Топ