Волюнтари́зм (лат. voluntas — воля) — течія у психології та філософії, що визнає волю особливою, надприродною силою, що лежить в основі психіки і буття в цілому. Теорія, згідно з якою воля є першоосновою і творцем дійсності, основним фактором у психічному житті людини всупереч розуму; соціально-політична діяльність, яка, нехтуючи об'єктивними законами історичного розвитку, керується суб'єктивними бажаннями й довільними рішеннями осіб, які її здійснюють.
Згідно з волюнтаризмом, вольові акти нічим не визначаються, але самі визначають хід психічних процесів. Властиву людині здібність до самостійного вибору мети і способів її досягнення, а також здатність ухвалення рішень, що виражають її особисті налаштунки й власні переконання, волюнтаризм тлумачить як ефект дії, що стоїть за цими актами особливої ірраціональної духовної суті.
Ідея про пріоритет волі в житті людської особи виникла в період краху античного світогляду, коли було поставлено під сумнів переконання у тому, що головною духовною силою є розум.
Одним з перших затвердив принцип волі релігійний мислитель Августин (354—430), за яким воля керує діями душі й тіла, спонукає душу до самопізнання тощо.
Німецькі філософи Артур Шопенгауер і Едуард Гартман абсолютизували волю, наділивши її космічною силою, сліпою і несвідомою першоосновою, похідними від якої є всі психічні прояви людини. Надалі під впливом цього виду волюнтаризму в глибинній психології розвинулось уявлення про ірраціональну природу ваблень, що керує людською поведінкою.
Прихильниками волюнтаризму були також, німецький філософ і психолог Вільгельм Вундт, за яким психічна причинність отримує вищий вираз у вольовому акті перш за все в аперцепції, американський філософ і психолог Вільям Джеймс, який вважав що вирішальна роль у вчинку належить нічим не зумовленому вольовому рішенню (лат. Fiat! — Хай буде!), німецький психолог Р. Мюнстербере, який відстоював панування волі над рештою психічних функцій, і інші західні психологи кінця XIX — початку XX ст. Людина завжди чогось прагне, нездійснене бажання спричиняє страждання, а здійснене бажання — нудьгу, перенасичення.
Інші значення
- Волюнтаризм — прагнення реалізувати бажані цілі без урахування об'єктивних обставин і можливих наслідків.
- Економічний волюнтаризм — довільні рішення в господарській практиці, що нехтують об'єктивними умовами й науково обґрунтованими рекомендаціями (в такому значенні це слово офіційно вживалося в СРСР в 1964—1985 для оцінки діяльності Микити Хрущова).
- У той же час під волюнтаризмом в економіці й політиці на Заході часто мають на увазі прямо протилежний принцип: організація соціального та економічного устрою безпосередньо з волевиявлення всіх людей, без будь-якого зовнішнього примусу (це притаманне багатьом школам анархізму).
- Напрям у філософії, що розглядає волю як найвищий принцип буття. Волюнтаризм характерний для філософії Августина, Дунса Скота та інших. Як самостійний напрям уперше оформився в Шопенгауера.
Джерела та література
- Головко В. Волюнтаризм [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 630. — .
- Кульчицький С. Волюнтаризм [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади. — К. : Основи, 1993. — .
- Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник[недоступне посилання] / За ред. М. І. Обушного. — К. : Арістей, 2006.
- Шведа Ю. // Енциклопедичний словник. — Львів : Астролябія, 2005.
- Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник [ 1 липня 2013 у Wayback Machine.]. — Львів : Тріада плюс.
- Делез Ж. Ницше и философия. — М., 2005. (рос.)
- Гайдеггер М. Европейский нигилизм // Время и бытие. — М., 1993. (рос.)
- Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Томи 1-2. — М, 1993. (рос.)
Посилання
- Волюнтаризм [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 515. — .
- Волюнтаризм [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 208-209. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volyuntari zm lat voluntas volya techiya u psihologiyi ta filosofiyi sho viznaye volyu osoblivoyu nadprirodnoyu siloyu sho lezhit v osnovi psihiki i buttya v cilomu Teoriya zgidno z yakoyu volya ye pershoosnovoyu i tvorcem dijsnosti osnovnim faktorom u psihichnomu zhitti lyudini vsuperech rozumu socialno politichna diyalnist yaka nehtuyuchi ob yektivnimi zakonami istorichnogo rozvitku keruyetsya sub yektivnimi bazhannyami j dovilnimi rishennyami osib yaki yiyi zdijsnyuyut Zgidno z volyuntarizmom volovi akti nichim ne viznachayutsya ale sami viznachayut hid psihichnih procesiv Vlastivu lyudini zdibnist do samostijnogo viboru meti i sposobiv yiyi dosyagnennya a takozh zdatnist uhvalennya rishen sho virazhayut yiyi osobisti nalashtunki j vlasni perekonannya volyuntarizm tlumachit yak efekt diyi sho stoyit za cimi aktami osoblivoyi irracionalnoyi duhovnoyi suti Ideya pro prioritet voli v zhitti lyudskoyi osobi vinikla v period krahu antichnogo svitoglyadu koli bulo postavleno pid sumniv perekonannya u tomu sho golovnoyu duhovnoyu siloyu ye rozum Odnim z pershih zatverdiv princip voli religijnij mislitel Avgustin 354 430 za yakim volya keruye diyami dushi j tila sponukaye dushu do samopiznannya tosho Nimecki filosofi Artur Shopengauer i Eduard Gartman absolyutizuvali volyu nadilivshi yiyi kosmichnoyu siloyu slipoyu i nesvidomoyu pershoosnovoyu pohidnimi vid yakoyi ye vsi psihichni proyavi lyudini Nadali pid vplivom cogo vidu volyuntarizmu v glibinnij psihologiyi rozvinulos uyavlennya pro irracionalnu prirodu vablen sho keruye lyudskoyu povedinkoyu Prihilnikami volyuntarizmu buli takozh nimeckij filosof i psiholog Vilgelm Vundt za yakim psihichna prichinnist otrimuye vishij viraz u volovomu akti persh za vse v apercepciyi amerikanskij filosof i psiholog Vilyam Dzhejms yakij vvazhav sho virishalna rol u vchinku nalezhit nichim ne zumovlenomu volovomu rishennyu lat Fiat Haj bude nimeckij psiholog R Myunsterbere yakij vidstoyuvav panuvannya voli nad reshtoyu psihichnih funkcij i inshi zahidni psihologi kincya XIX pochatku XX st Lyudina zavzhdi chogos pragne nezdijsnene bazhannya sprichinyaye strazhdannya a zdijsnene bazhannya nudgu perenasichennya Inshi znachennyaVolyuntarizm pragnennya realizuvati bazhani cili bez urahuvannya ob yektivnih obstavin i mozhlivih naslidkiv Ekonomichnij volyuntarizm dovilni rishennya v gospodarskij praktici sho nehtuyut ob yektivnimi umovami j naukovo obgruntovanimi rekomendaciyami v takomu znachenni ce slovo oficijno vzhivalosya v SRSR v 1964 1985 dlya ocinki diyalnosti Mikiti Hrushova U toj zhe chas pid volyuntarizmom v ekonomici j politici na Zahodi chasto mayut na uvazi pryamo protilezhnij princip organizaciya socialnogo ta ekonomichnogo ustroyu bezposeredno z voleviyavlennya vsih lyudej bez bud yakogo zovnishnogo primusu ce pritamanne bagatom shkolam anarhizmu Napryam u filosofiyi sho rozglyadaye volyu yak najvishij princip buttya Volyuntarizm harakternij dlya filosofiyi Avgustina Dunsa Skota ta inshih Yak samostijnij napryam upershe oformivsya v Shopengauera Dzherela ta literaturaGolovko V Volyuntarizm 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 630 ISBN 966 00 0734 5 Kulchickij S Volyuntarizm 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Nicshe F Tak kazav Zaratustra Zhadannya vladi K Osnovi 1993 ISBN 5308013810 Obushnij M I Primush M V Shveda Yu R Partologiya Navch posibnik nedostupne posilannya Za red M I Obushnogo K Aristej 2006 Shveda Yu Enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2005 Shveda Yu Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Navch posibnik 1 lipnya 2013 u Wayback Machine Lviv Triada plyus Delez Zh Nicshe i filosofiya M 2005 ros Gajdegger M Evropejskij nigilizm Vremya i bytie M 1993 ros Shopengauer A Mir kak volya i predstavlenie Tomi 1 2 M 1993 ros PosilannyaVolyuntarizm 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 515 ISBN 966 7492 00 X Volyuntarizm 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 208 209 1000 ekz Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi