Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит Шопенгауер перенаправляє сюди див також інші значення А ртур Шопенга уер іноді також зустрічається Шопенгáвер ˈ ʃ

Артур Шопенгауер

Артур Шопенгауер
Запит «Шопенгауер» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

А́ртур Шопенга́уер (іноді також зустрічається — Шопенгáвер)([ˈʃoʊpənhaʊ.ər] SHOH-pən-how-ər;Німецька: ; 22 лютого 1788 – 21 вересня 1860) — німецький філософ-ірраціоналіст, відомий своїм вченням про безособову несвідому світову Волю та песимізмом.

Артур Шопенгауер
нім. Arthur Schopenhauer
Західна філософія
image
Народження 22 лютого 1788(1788-02-22)
Данціґ (Ґданськ), Річ Посполита
(зараз Польща)
Смерть 21 вересня 1860(1860-09-21) (72 роки)
Франкфурт, Німецька конфедерація
дихальна недостатність
Поховання d
Підданство німець
Проживання Гданськ
Гамбург
Франкфурт-на-Майні
Знання мов
  • німецька[17][18] і французька
    • Діяльність
  • викладач університету, письменник, музикознавець, перекладач
    • Викладав Берлінський університет[d] і HU Berlin
    Науковий ступінь доктор філософії
    Школа / Традиція
    Основні інтереси Метафізика, естетика, етика, мораль, психологія
    Значні ідеї Антропний принцип
    Вічна справедливість


    Філософський песимізм

    Воля як річ у собі
    Вплинув Адлер, , , Бекет, Бернгард, Зиґмунд Фройд, Еміль Чоран, Борхес, Брауер, Кемпбелл, Айнштайн, , Фет, , Гартман, Гессе, Горкгаймер, Ж. К. Гюїсманс, Юнг, Краус, Ліґотті, , Майорана, Манн, Мопассан, , НіцшеЛюдвіг Вітгенштайн,, Райл, Сантаяна, Шлік, Шредінгер, Соловйов, Шпенглер, Толстой, К. Г. Ульріхс, Файхінгер, , Вагнер, Вайнінгер, ,
    Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
    Літературний напрям Ірраціоналізм
    Зазнав впливу
  • Буддизм, Упанішади, Іммануїл Кант, Йоганн-Вольфґанґ фон Ґете, , Платон,
    • Визначний твір
  • Світ як воля і уявлення і d
    • Історичний період
    Конфесія атеїзм
    Батько d
    Мати Йоганна Шопенгауер
    Брати, сестри Адель Шопенгауер
    Автограф
    image
    image Артур Шопенгауер у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Біографія

    image
    Портрет 29-річного Артура Шопенгауера пензля Л. Стерна

    Артур Шопенгауер народився 1788 року в Данцигу. Батько, Генріх Шопенгауер, був банкіром. Мати, Йоганна Шопенгауер, — письменниця. Мав сестру Адель. У 1793 родина переселилася до Гамбурга, оскільки Данциг втратив автономію. У 1799 Артур розпочав навчання в приватній школі. Через 4 роки вирушив з батьками в подорож Європою. Оволодів англійською, французькою мовами, а також давньогрецькою і латиною. Після цього навчався торгівлі в Данцигу й Гамбурзі.

    У 1805 батько Артура загинув, син з матір'ю переселилася у Веймар, де відкрили салон. Глибоко вражений смертю батька, майбутній філософ певний час займався комерційною діяльністю, яка була йому глибоко огидною. Вже в юності в його характері виявляються задатки песимізму, які наклали відбиток на його життя та філософську рефлексію.

    У 1809 він отримав у спадок третину батькової власності та вступив до Геттінгенського університету на медичний факультет, а під впливом Г. Е. Шульца зацікавився філософією. В цей час критикував вчення Канта, підтримував стосунки з Гете. У 1811 році він переселився до Берліна, де в той час був уславлений Фіхте. Значний вплив на Артура справили положення з Вед, Упанішад і буддійських писань, які він цитував на підтримку власних поглядів. Через два роки Шопенгауер випустив свою першу філософську роботу: «Про чотириякісний корінь достатньої основи». Навесні 1814 року переселився до Дрездена, де написав головну свою працю «Світ як воля і уявлення» (1818). Його книги погано продавалися, що філософ утім розглядав як доказ своєї правоти.

    Вирушив до Італії в 1820 році, а після повернення, з 1820 по 1831 роки працював у Берліні приват-доцентом. Тут проявилися характер філософа і його безкомпромісність у поглядах на філософію — викладаючи, він спеціально ставив свої лекції в розкладі на години, коли читав Геґель. Студенти переважно віддавали перевагу останньому (вчення Геґеля тоді саме стало «ядром» європейської філософії). Шопенгауер не на жарт гнівався і не приховував свого презирства до Геґеля, називаючи його вчення вершиною тупості і недалекоглядності (втім, в тому ж дусі він висловлювався про всі тогочасні течії у філософії, називаючи свою філософію єдино правильною). У 1839 видав працю «Про свободу волі», що уточнювала ідеї «Світу як волі і уявлення» і була премійована Норвезьким королівським науковим товариством в Дронтхаймі. В 1844 він перевидає «Світ як волю і уявлення» з об'ємними коментарями. Був противником революції 1848—1849 років, однак цей час виявився сприятливим для сприйняття його «похмурих» ідей.

    Шопенгауер згодом покинув викладацьку діяльність і жив усамітнено у Франкфурті-на-Майні з пуделем на кличку Атма. В той же час листувався зі своїми учнями, слідкуючи за поширенням свого вчення. Наприкінці життя філософія Шопенгауера стала привертати увагу загалу. Помер філософ 1860 року від паралічу легенів.

    Вчення Шопенгауера

    Світова Воля. Вчення Шопенгауера — це об'єктивний ідеалізм з елементами ідеалізму суб'єктивного. Шопенгауер слідом за Іммануїлом Кантом розрізняє «речі в собі» та «явища». Людина сприймає світ у «явищах», сформованих її свідомістю, цей світ філософ називає «світ як уявлення». Реальний, існуючий незалежно від людини світ — це світ «речей в собі», позбавлений мети і розумного початку. Його основою філософ визначає Волю — знеособлену безглузду силу. Що вищий ступінь розвитку матерії, то активніше в ньому проявляється Воля. В неживій природі вона спричиняє конфлікти стихій, її базові вияви в живій природі — це потяги до виживання і розмноження. Людський інтелект — лише інструмент Волі, що сприяє ефективнішому виживанню. Оскільки, з точки зору Шопенгауера, життя є вічна боротьба або проти природи, або проти інших людей, то особистість є егоїстичною.

    Свобода і права. Стосунки, почуття тощо існують, оскільки допомагають або продовженню роду, або особистому виживанню. Свобода людини умовна, вона завжди визначається потребою жити й відтворювати собі подібних. Внаслідок цього людство приречене вічно перебувати в конфліктах, зіткненні між окремими індивідами, класами, народами. В людини є три види свободи: фізична свобода (володіти чим-небудь, використовувати його), інтелектуальна свобода (пізнавати й оцінювати ситуації), і моральна (за однакових можливостей діяти чи не діяти певним чином). На відміну від Томаса Гоббса, Шопенгауер стверджував, що права людини не виникають на певному етапі її розвитку, а існують від природи. Право Шопенгауер визначав як здатність діяти, не завдаючи шкоди іншим. Проте право не існує без насильства, обидва супроводжують людство впродовж всієї його історії як вияви Волі. Держава виникає для ефективнішої реалізації егоїзму, вона усуває його негативні наслідки, але не його самого. Філософ вважав найкращим державним устроєм конституційну монархію, оскільки вона зберігає баланс між невпорядкованим народовладдям і деспотією, котра обмежує можливості більшості.

    Опір Волі. Людське життя неодмінно протікає між бажанням і задоволенням. Бажання за своєю природою — це страждання від нестачі чого-небудь, задоволення страждання швидко переповнює людину, в життя приходять перенасичення і нудьга, які залишають відбиток відчаю навіть на забезпечених і щасливих. Кожен організм прямує до ідеалів, проте не досягає їх. Те, що називають щастям, у Шопенгауера зводиться до позбавлення страждання. Досягти цього можливо або самогубством — в такому разі людина чинить наперекір Волі, або аскетизмом — тоді бажання гасяться і, як наслідок, зникає страждання. Втім, протистояти Волі здатні лише рідкісні індивіди. Напівмірами, що зменшують страждання і доступні загалу, слугують моральне життя і споглядання творчості, в якій відображаються вічні ідеали.

    Основні твори

    • «Про чотириякісний корінь закону достатньої підстави» (нім. Über die vierfache Wurzel des Satzes vom zureichenden Grunde, 1813)
    • «Про зір і кольори» (нім. Über das Sehn und die Farben, 1816)
    • «Світ як воля та уявлення» (нім. Die Welt als Wille und Vorstellung, 1819)
    • «Еристика, або мистецтво перемагати в суперечках» (нім. Eristische Dialektik: Die Kunst, Recht zu Behalten) (1831)
    • «Про свободу в природі» (нім. Über den Willen in der Natur, 1836)
    • «Про свободу волі» (нім. Über die Freiheit des menschlichen Willens, 1839)
    • «Про основи моралі» (нім. Über die Grundlage der Moral, 1840)
    • «Дві основні проблеми етики» (нім. Die beiden Grundprobleme der Ethik, 1841)
    • «Parerga und Paralipomena» (від грец. «Додатки і пропущене») (1841, 1851 — два томи)

    Див. також

    Примітки

    1. Ґуєр, Пол; Хорстманн, Рольф-Пітер (21 вересня 2018). Залта, Едвард Н. (ред.). [Стенфордська філософська енциклопедія] (англійською) . Metaphysics Research Lab, Стенфордський університет. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 23 травня 2019 — через Стенфордська філософська енциклопедія.
    2. [Ідеалізм (Інтернет-енциклопедія філософії)] (англійською) . Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
    3. [Артур Шопенгауер (1788—1860) (Інтернет-енциклопедія філософії)] (англійською) . Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
    4. [en] розглядає загальноприйняту позицію, що Шопенгауер був трансцендентальним ідеалістом і він відкидає його: «Хоча це глибоко єретичне з точки зору ідеалізму, об'єктивна точка зору Шопенгауера містить у собі форму , тобто припущення про незалежну реальність світу досвіду.» (Байзер, 2016, стор. 40)
    5. Артур Шопенгауер, Артур Шопенгауер: Світ як воля та уявлення, Том 1, Routledge, 2016, стор. 211: «світ [є] просто презентацією, об'єкт для суб'єкта …»
    6. Леннарт Свенссон, Межа: Традиціоналістичний погляд на сучасну людину, Numen Books, 2015, стор. 71: «[Шопенгауер] сказав, що „світ — це наше поняття“. Світ без сприймаючого в цьому випадку буде неможливим. Але ми можемо, — сказав він, — здобути знання про Суттєву Реальність для того, щоб зазирнути в себе, через самоспостереження. … Це один з багатьох прикладів антропного принципу. Світ існує заради людини.»
    7. Schopenhauer, Arthur. The World as Will and Representation. Т. Vol. 1, Book 4. For the philosopher, these accounts of the lives of holy, self-denying men, badly as they are generally written, and mixed as they are with superstition and nonsense, are, because of the significance of the material, immeasurably more instructive and impor tant than even Plutarch and Livy. ... But the spirit of this development of Christianity is certainly nowhere so fully and powerfully expressed as in the writings of the German mystics, in the works of Meister Eckhard, and in that justly famous book Die Deutsche Theologie.
    8. Howard, Don A. (December 2005), (PDF), Physics Today, 58 (12): 34—40, Bibcode:2005PhT....58l..34H, doi:10.1063/1.2169442, архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2015, процитовано 8 березня 2015 — через University of Notre Dame, Notre Dame, IN, author's personal webpage, From Schopenhauer he had learned to regard the independence of spatially separated systems as, virtually, a necessary a priori assumption ... Einstein regarded his separation principle, descended from Schopenhauer's principium individuationis, as virtually an axiom for any future fundamental physics. ... Schopenhauer stressed the essential structuring role of space and time in individuating physical systems and their evolving states. This view implies that difference of location suffices to make two systems different in the sense that each has its own real physical state, independent of the state of the other. For Schopenhauer, the mutual independence of spatially separated systems was a necessary a priori truth.
    9. Kerr, R. B. (1932). . www.anthonymludovici.com. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
    10. John Gray: Forget everything you know — Profiles, People. London: The Independent. 3 вересня 2002. оригіналу за 9 April 2010. Процитовано 12 березня 2010.
    11. Allan Janik and Stephen Toulmin (1973). Wittgenstein's Vienna. New York: Simon and Schuster. с. 74. Kraus himself was no philosopher, even less a scientist. If Kraus's views have a philosophical ancestry, this comes most assuredly from Schopenhauer; for alone among the great philosophers, Schopenhauer was a kindred spirit, a man of philosophical profundity, with a strange talent for polemic and aphorism, a literary as weIl as philosophical genius. Schopenhauer, indeed, was the only philosopher who at all appealed to Kraus.
    12. Bassani, Giuseppe-Franco. Società Italiana di Fisica (ред.). Ettore Majorana: Scientific Papers. Springer. с. xl. ISBN . His interest in philosophy, which had always been great, increased and prompted him to reflect deeply on the works of various philosophers, in particular Schopenhauer.
    13. Addressed in: Cate, Curtis. Friedrich Nietzsche. Chapter 7.
    14. Culture & Value, p. 24, 1933–34
    15. Magee, Bryan (1997). Confessions of a Philosopher., Ch. 16
    16. B.F. McGuinness. Moritz Schlick. с. 336—37. Once again, one has to understand Schlick's world conception, which he took over from Schopenhauer's world as representation and as will. … “To will something” – and here Schlick is heavily influenced by Schopenhauer
    17. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    18. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    19. Wells, John C. (2008), Longman Pronunciation Dictionary (вид. 3rd), Longman, ISBN 
    20. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

    Джерела і література

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Артур Шопенгауер
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артур Шопенгауер
    • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
    • Шопенгауер Артур [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
    • Осокіна Ю. Шопенгауер Артур // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.786
    • Філософія Артура Шопенгауера та сучасність: кол. моногр. / за ред. Анатолія Карася. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. –164 с.
    • Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Томи 1-2. — М, 1993. (рос.)
    • Rüdiger Safranski, Schopenhauer und die wilden Jahre der Philosophie. Eine Biographie. 2. Aufl. Hanser, München u. a. 1988, .

    Тексти

    • Артур Шопенгауер. Афоризми про мудрість життя (фрагмент № 1) // Поступ, 20 вересня 2003 [ 20 січня 2019 у Wayback Machine.]
    • Артур Шопенгауер. Афоризми про мудрість життя (фрагмент № 2) // Поступ, 27 вересня 2003 [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
    • Артур Шопенгауер. Афоризми про мудрість життя (фрагмент № 3) // Поступ, 4 жовтня 2003 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Артур Шопенгауер. Афоризми про мудрість життя (фрагмент № 4) // Поступ, 11 жовтня 2003 [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
    • Артур Шопенгауер. Афоризми про мудрість життя (фрагмент № 5) // Поступ, 18 жовтня 2003 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Артур Шопенгауер. Афоризми про мудрість життя (фрагмент № 6) // Поступ, 20 грудня 2003 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Артур Шопенгауер. Афоризми про мудрість життя (фрагмент № 7) // Поступ, 10 січня 2004 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    • Артур Шопенгауер. Афоризми про мудрість життя (фрагмент № 8) // Поступ, 17 січня 2004 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
    image Це незавершена стаття про особу.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Zapit Shopengauer perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya A rtur Shopenga uer inodi takozh zustrichayetsya Shopengaver ˈ ʃ oʊ p en h aʊ er SHOH pen how er Nimecka ˈaɐ tʊɐ ˈʃoːpn haʊ ɐ 22 lyutogo 1788 21 veresnya 1860 nimeckij filosof irracionalist vidomij svoyim vchennyam pro bezosobovu nesvidomu svitovu Volyu ta pesimizmom Artur Shopengauernim Arthur SchopenhauerZahidna filosofiyaNarodzhennya 22 lyutogo 1788 1788 02 22 Dancig Gdansk Rich Pospolita zaraz Polsha Smert 21 veresnya 1860 1860 09 21 72 roki Frankfurt Nimecka konfederaciya dihalna nedostatnistPohovannya dPiddanstvo nimecProzhivannya Gdansk Gamburg Frankfurt na MajniZnannya mov nimecka 17 18 i francuzkaDiyalnist vikladach universitetu pismennik muzikoznavec perekladachVikladav Berlinskij universitet d i HU BerlinNaukovij stupin doktor filosofiyiShkola Tradiciya Kontinentalna filosofiya Nimecka klasichna filosofiya Nimeckij idealizm Transcendentalnij idealizm Filosofskij pesimizmOsnovni interesi Metafizika estetika etika moral psihologiyaZnachni ideyi Antropnij princip Vichna spravedlivist Filosofskij pesimizm Volya yak rich u sobiVplinuv Adler Beket Berngard Zigmund Frojd Emil Choran Borhes Brauer Kempbell Ajnshtajn Fet Gartman Gesse Gorkgajmer Zh K Gyuyismans Yung Kraus Ligotti Majorana Mann Mopassan NicsheLyudvig Vitgenshtajn Rajl Santayana Shlik Shredinger Solovjov Shpengler Tolstoj K G Ulrihs Fajhinger Vagner Vajninger Alma mater Gumboldtskij universitet BerlinaLiteraturnij napryam IrracionalizmZaznav vplivu Buddizm Upanishadi Immanuyil Kant Jogann Volfgang fon Gete Platon Viznachnij tvir Svit yak volya i uyavlennya i dIstorichnij periodKonfesiya ateyizmBatko dMati Joganna ShopengauerBrati sestri Adel ShopengauerAvtograf Artur Shopengauer u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaPortret 29 richnogo Artura Shopengauera penzlya L Sterna Artur Shopengauer narodivsya 1788 roku v Dancigu Batko Genrih Shopengauer buv bankirom Mati Joganna Shopengauer pismennicya Mav sestru Adel U 1793 rodina pereselilasya do Gamburga oskilki Dancig vtrativ avtonomiyu U 1799 Artur rozpochav navchannya v privatnij shkoli Cherez 4 roki virushiv z batkami v podorozh Yevropoyu Ovolodiv anglijskoyu francuzkoyu movami a takozh davnogreckoyu i latinoyu Pislya cogo navchavsya torgivli v Dancigu j Gamburzi U 1805 batko Artura zaginuv sin z matir yu pereselilasya u Vejmar de vidkrili salon Gliboko vrazhenij smertyu batka majbutnij filosof pevnij chas zajmavsya komercijnoyu diyalnistyu yaka bula jomu gliboko ogidnoyu Vzhe v yunosti v jogo harakteri viyavlyayutsya zadatki pesimizmu yaki naklali vidbitok na jogo zhittya ta filosofsku refleksiyu U 1809 vin otrimav u spadok tretinu batkovoyi vlasnosti ta vstupiv do Gettingenskogo universitetu na medichnij fakultet a pid vplivom G E Shulca zacikavivsya filosofiyeyu V cej chas kritikuvav vchennya Kanta pidtrimuvav stosunki z Gete U 1811 roci vin pereselivsya do Berlina de v toj chas buv uslavlenij Fihte Znachnij vpliv na Artura spravili polozhennya z Ved Upanishad i buddijskih pisan yaki vin cituvav na pidtrimku vlasnih poglyadiv Cherez dva roki Shopengauer vipustiv svoyu pershu filosofsku robotu Pro chotiriyakisnij korin dostatnoyi osnovi Navesni 1814 roku pereselivsya do Drezdena de napisav golovnu svoyu pracyu Svit yak volya i uyavlennya 1818 Jogo knigi pogano prodavalisya sho filosof utim rozglyadav yak dokaz svoyeyi pravoti Virushiv do Italiyi v 1820 roci a pislya povernennya z 1820 po 1831 roki pracyuvav u Berlini privat docentom Tut proyavilisya harakter filosofa i jogo bezkompromisnist u poglyadah na filosofiyu vikladayuchi vin specialno staviv svoyi lekciyi v rozkladi na godini koli chitav Gegel Studenti perevazhno viddavali perevagu ostannomu vchennya Gegelya todi same stalo yadrom yevropejskoyi filosofiyi Shopengauer ne na zhart gnivavsya i ne prihovuvav svogo prezirstva do Gegelya nazivayuchi jogo vchennya vershinoyu tuposti i nedalekoglyadnosti vtim v tomu zh dusi vin vislovlyuvavsya pro vsi togochasni techiyi u filosofiyi nazivayuchi svoyu filosofiyu yedino pravilnoyu U 1839 vidav pracyu Pro svobodu voli sho utochnyuvala ideyi Svitu yak voli i uyavlennya i bula premijovana Norvezkim korolivskim naukovim tovaristvom v Dronthajmi V 1844 vin perevidaye Svit yak volyu i uyavlennya z ob yemnimi komentaryami Buv protivnikom revolyuciyi 1848 1849 rokiv odnak cej chas viyavivsya spriyatlivim dlya sprijnyattya jogo pohmurih idej Shopengauer zgodom pokinuv vikladacku diyalnist i zhiv usamitneno u Frankfurti na Majni z pudelem na klichku Atma V toj zhe chas listuvavsya zi svoyimi uchnyami slidkuyuchi za poshirennyam svogo vchennya Naprikinci zhittya filosofiya Shopengauera stala privertati uvagu zagalu Pomer filosof 1860 roku vid paralichu legeniv Vchennya ShopengaueraSvitova Volya Vchennya Shopengauera ce ob yektivnij idealizm z elementami idealizmu sub yektivnogo Shopengauer slidom za Immanuyilom Kantom rozriznyaye rechi v sobi ta yavisha Lyudina sprijmaye svit u yavishah sformovanih yiyi svidomistyu cej svit filosof nazivaye svit yak uyavlennya Realnij isnuyuchij nezalezhno vid lyudini svit ce svit rechej v sobi pozbavlenij meti i rozumnogo pochatku Jogo osnovoyu filosof viznachaye Volyu zneosoblenu bezgluzdu silu Sho vishij stupin rozvitku materiyi to aktivnishe v nomu proyavlyayetsya Volya V nezhivij prirodi vona sprichinyaye konflikti stihij yiyi bazovi viyavi v zhivij prirodi ce potyagi do vizhivannya i rozmnozhennya Lyudskij intelekt lishe instrument Voli sho spriyaye efektivnishomu vizhivannyu Oskilki z tochki zoru Shopengauera zhittya ye vichna borotba abo proti prirodi abo proti inshih lyudej to osobistist ye egoyistichnoyu Svoboda i prava Stosunki pochuttya tosho isnuyut oskilki dopomagayut abo prodovzhennyu rodu abo osobistomu vizhivannyu Svoboda lyudini umovna vona zavzhdi viznachayetsya potreboyu zhiti j vidtvoryuvati sobi podibnih Vnaslidok cogo lyudstvo prirechene vichno perebuvati v konfliktah zitknenni mizh okremimi individami klasami narodami V lyudini ye tri vidi svobodi fizichna svoboda voloditi chim nebud vikoristovuvati jogo intelektualna svoboda piznavati j ocinyuvati situaciyi i moralna za odnakovih mozhlivostej diyati chi ne diyati pevnim chinom Na vidminu vid Tomasa Gobbsa Shopengauer stverdzhuvav sho prava lyudini ne vinikayut na pevnomu etapi yiyi rozvitku a isnuyut vid prirodi Pravo Shopengauer viznachav yak zdatnist diyati ne zavdayuchi shkodi inshim Prote pravo ne isnuye bez nasilstva obidva suprovodzhuyut lyudstvo vprodovzh vsiyeyi jogo istoriyi yak viyavi Voli Derzhava vinikaye dlya efektivnishoyi realizaciyi egoyizmu vona usuvaye jogo negativni naslidki ale ne jogo samogo Filosof vvazhav najkrashim derzhavnim ustroyem konstitucijnu monarhiyu oskilki vona zberigaye balans mizh nevporyadkovanim narodovladdyam i despotiyeyu kotra obmezhuye mozhlivosti bilshosti Opir Voli Lyudske zhittya neodminno protikaye mizh bazhannyam i zadovolennyam Bazhannya za svoyeyu prirodoyu ce strazhdannya vid nestachi chogo nebud zadovolennya strazhdannya shvidko perepovnyuye lyudinu v zhittya prihodyat perenasichennya i nudga yaki zalishayut vidbitok vidchayu navit na zabezpechenih i shaslivih Kozhen organizm pryamuye do idealiv prote ne dosyagaye yih Te sho nazivayut shastyam u Shopengauera zvoditsya do pozbavlennya strazhdannya Dosyagti cogo mozhlivo abo samogubstvom v takomu razi lyudina chinit naperekir Voli abo asketizmom todi bazhannya gasyatsya i yak naslidok znikaye strazhdannya Vtim protistoyati Voli zdatni lishe ridkisni individi Napivmirami sho zmenshuyut strazhdannya i dostupni zagalu sluguyut moralne zhittya i spoglyadannya tvorchosti v yakij vidobrazhayutsya vichni ideali Osnovni tvori Pro chotiriyakisnij korin zakonu dostatnoyi pidstavi nim Uber die vierfache Wurzel des Satzes vom zureichenden Grunde 1813 Pro zir i kolori nim Uber das Sehn und die Farben 1816 Svit yak volya ta uyavlennya nim Die Welt als Wille und Vorstellung 1819 Eristika abo mistectvo peremagati v superechkah nim Eristische Dialektik Die Kunst Recht zu Behalten 1831 Pro svobodu v prirodi nim Uber den Willen in der Natur 1836 Pro svobodu voli nim Uber die Freiheit des menschlichen Willens 1839 Pro osnovi morali nim Uber die Grundlage der Moral 1840 Dvi osnovni problemi etiki nim Die beiden Grundprobleme der Ethik 1841 Parerga und Paralipomena vid grec Dodatki i propushene 1841 1851 dva tomi Div takozh7015 Shopengauer asteroyid nazvanij na chest filosofa PrimitkiGuyer Pol Horstmann Rolf Piter 21 veresnya 2018 Zalta Edvard N red Stenfordska filosofska enciklopediya anglijskoyu Metaphysics Research Lab Stenfordskij universitet Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 23 travnya 2019 cherez Stenfordska filosofska enciklopediya Idealizm Internet enciklopediya filosofiyi anglijskoyu Arhiv originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 23 travnya 2019 Artur Shopengauer 1788 1860 Internet enciklopediya filosofiyi anglijskoyu Arhiv originalu za 30 chervnya 2019 Procitovano 23 travnya 2019 en rozglyadaye zagalnoprijnyatu poziciyu sho Shopengauer buv transcendentalnim idealistom i vin vidkidaye jogo Hocha ce gliboko yeretichne z tochki zoru idealizmu ob yektivna tochka zoru Shopengauera mistit u sobi formu tobto pripushennya pro nezalezhnu realnist svitu dosvidu Bajzer 2016 stor 40 Artur Shopengauer Artur Shopengauer Svit yak volya ta uyavlennya Tom 1 Routledge 2016 stor 211 svit ye prosto prezentaciyeyu ob yekt dlya sub yekta Lennart Svensson Mezha Tradicionalistichnij poglyad nasuchasnu lyudinu Numen Books 2015 stor 71 Shopengauer skazav sho svit ce nashe ponyattya Svit bez sprijmayuchogo v comu vipadku bude nemozhlivim Ale mi mozhemo skazav vin zdobuti znannya pro Suttyevu Realnist dlya togo shob zazirnuti v sebe cherez samosposterezhennya Ce odin z bagatoh prikladiv antropnogo principu Svit isnuye zaradi lyudini Schopenhauer Arthur The World as Will and Representation T Vol 1 Book 4 For the philosopher these accounts of the lives of holy self denying men badly as they are generally written and mixed as they are with superstition and nonsense are because of the significance of the material immeasurably more instructive and impor tant than even Plutarch and Livy But the spirit of this development of Christianity is certainly nowhere so fully and powerfully expressed as in the writings of the German mystics in the works of Meister Eckhard and in that justly famous book Die Deutsche Theologie Howard Don A December 2005 PDF Physics Today 58 12 34 40 Bibcode 2005PhT 58l 34H doi 10 1063 1 2169442 arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2015 procitovano 8 bereznya 2015 cherez University of Notre Dame Notre Dame IN author s personal webpage From Schopenhauer he had learned to regard the independence of spatially separated systems as virtually a necessary a priori assumption Einstein regarded his separation principle descended from Schopenhauer s principium individuationis as virtually an axiom for any future fundamental physics Schopenhauer stressed the essential structuring role of space and time in individuating physical systems and their evolving states This view implies that difference of location suffices to make two systems different in the sense that each has its own real physical state independent of the state of the other For Schopenhauer the mutual independence of spatially separated systems was a necessary a priori truth Kerr R B 1932 www anthonymludovici com Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 John Gray Forget everything you know Profiles People London The Independent 3 veresnya 2002 originalu za 9 April 2010 Procitovano 12 bereznya 2010 Allan Janik and Stephen Toulmin 1973 Wittgenstein s Vienna New York Simon and Schuster s 74 Kraus himself was no philosopher even less a scientist If Kraus s views have a philosophical ancestry this comes most assuredly from Schopenhauer for alone among the great philosophers Schopenhauer was a kindred spirit a man of philosophical profundity with a strange talent for polemic and aphorism a literary as weIl as philosophical genius Schopenhauer indeed was the only philosopher who at all appealed to Kraus Bassani Giuseppe Franco Societa Italiana di Fisica red Ettore Majorana Scientific Papers Springer s xl ISBN 978 3540480914 His interest in philosophy which had always been great increased and prompted him to reflect deeply on the works of various philosophers in particular Schopenhauer Addressed in Cate Curtis Friedrich Nietzsche Chapter 7 Culture amp Value p 24 1933 34 Magee Bryan 1997 Confessions of a Philosopher Ch 16 B F McGuinness Moritz Schlick s 336 37 Once again one has to understand Schlick s world conception which he took over from Schopenhauer s world as representation and as will To will something and here Schlick is heavily influenced by Schopenhauer Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Wells John C 2008 Longman Pronunciation Dictionary vid 3rd Longman ISBN 9781405881180 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela i literaturaShopengauer Artur Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 734 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Artur ShopengauerVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Artur ShopengauerUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Shopengauer Artur 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Osokina Yu Shopengauer Artur Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 786 ISBN 978 966 611 818 2 Filosofiya Artura Shopengauera ta suchasnist kol monogr za red Anatoliya Karasya Lviv LNU imeni Ivana Franka 2012 164 s Shopengauer A Mir kak volya i predstavlenie Tomi 1 2 M 1993 ros Rudiger Safranski Schopenhauer und die wilden Jahre der Philosophie Eine Biographie 2 Aufl Hanser Munchen u a 1988 ISBN 3 446 14490 0 TekstiArtur Shopengauer Aforizmi pro mudrist zhittya fragment 1 Postup 20 veresnya 2003 20 sichnya 2019 u Wayback Machine Artur Shopengauer Aforizmi pro mudrist zhittya fragment 2 Postup 27 veresnya 2003 19 sichnya 2019 u Wayback Machine Artur Shopengauer Aforizmi pro mudrist zhittya fragment 3 Postup 4 zhovtnya 2003 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Artur Shopengauer Aforizmi pro mudrist zhittya fragment 4 Postup 11 zhovtnya 2003 19 sichnya 2019 u Wayback Machine Artur Shopengauer Aforizmi pro mudrist zhittya fragment 5 Postup 18 zhovtnya 2003 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Artur Shopengauer Aforizmi pro mudrist zhittya fragment 6 Postup 20 grudnya 2003 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Artur Shopengauer Aforizmi pro mudrist zhittya fragment 7 Postup 10 sichnya 2004 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Artur Shopengauer Aforizmi pro mudrist zhittya fragment 8 Postup 17 sichnya 2004 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ